Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris
У статті представлені результати дослідження рудеральної рослинності класу Artemisietea vulgaris в Кривому Розі. Охарактеризовані угруповання високорослих дво- та багаторічних видів відкритих, помірно зволожених і сухих екотопів. Рослинність класу A. vulgaris представлена 11 асоціаціями та 5 угрупов...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2017 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175682 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris / Н.С. Єременко // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 449-477. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859849561817743360 |
|---|---|
| author | Єременко, Н.С. |
| author_facet | Єременко, Н.С. |
| citation_txt | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris / Н.С. Єременко // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 449-477. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | У статті представлені результати дослідження рудеральної рослинності класу Artemisietea vulgaris в Кривому Розі. Охарактеризовані угруповання високорослих дво- та багаторічних видів відкритих, помірно зволожених і сухих екотопів. Рослинність класу A. vulgaris представлена 11 асоціаціями та 5 угрупованнями, що належать до 3-х союзів та 2-х порядків. Встановлені їхні особливості при порівнянні з угрупованнями, поширеними в інших регіонах України. В результаті проведеного ординаційного аналізу геоботанічних матеріалів встановлено, що екологічна диференціація синтаксонів досліджуваного класу в межах Кривого Рогу визначається сукупністю основних факторів середовища, провідними серед яких є змінність зволоження ґрунту, кислотність, режим засолення та вміст мінерального азоту.
В статье представлены результаты исследований рудеральной растительности класса Artemisietea vulgaris в Кривом Роге. Охарактеризованы рудеральные сообщества двух- и многолетних видов открытых, умеренно увлажненных и сухих экотопов. Растительность класса A. vulgaris представлена 11 ассоциациями и 5 сообществами, которые входят в состав 3-х союзов и 2-х порядков. Установлены их особенности на основе сравнения с сообществами, распространенными в других регионах Украины. В результате проведенного ординационного анализа геоботанических материалов установлено, что экологическая диффернциация синтаксонов ислледуемого класса на территории Кривого Рога определяется совокупностью основных факторов среды, ведущими из которых являются изменчивость увлажнения почвы, кислотность, режим засоления и содержание минерального азота.
The article presents results of the studies of ruderal vegetation of the class Artemisietea vulgaris in Kryvyi Rih. Ruderal
plant communities composed of tall biennial and perennial species in the open, moderately moistened and dry ecotopes are
characterized. Vegetation of the class Artemisietea vulgaris is represented by 11 associations and 5 communities, 3 alliances
and 2 orders. Their features in comparison to the communities in other regions of Ukraine are established. Results of the
ordination analysis indicate that ecological differentiation of syntaxa of the investigated class in Kryvyi Rih is defined by
a set of basic environmental factors, including variability of soil humidity, acidity, salt regime, and nitrogen content.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:41:00Z |
| format | Article |
| fulltext |
449Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу
Vegetation Science, Ecology, Conserva tion
Вступ
Клас Artemisietea vulgaris Lohmeyer et al. in Tx. ex Von
Rochow 1951 об'єднує уг ру по ван ня ви со ко рос лих
трав'яних, пе ре важ но, дво- та ба га то річ них ру де-
раль них ви дів в ан тро по ген них і на пів при род них
еко то пах. Його це но зи як ти по ві си нан троп ні ха-
рак те ри зу ють ся ве ли кою част кою ад вен тив них
ви дів: ар хео фі тів (Artemisia absinthium L., Ballota
nigra L., Carduus acanthoides L., Cichorium intybus L.,
Conium maculatum L., Fallopia convolvulus (L.) Á.
Löve, Onopordum acanthium L. та ін.) і ке но фі-
тів (Ambrosia artemisiifolia L., Bromus squarrosus L.,
Centaurea diffusa Lam., Conyza canadensis (L.) Cronq.,
Cyclachaena xanthiifolia (Nutt.) Fresen., Grindelia
squarrosa (Pursh) Dunal., Solidago canadensis L. та
ін.). Се ред них знач ну кіль кість ста нов лять ін ва-
зій ні види, які час то роз гля да ють ся як ді аг ностич ні
для син так со нів різ но го ран гу. Та кож уг ру по ван ня
за їхньою участю ви ді ляють ся ба гать ма ав то ра ми
як ва рі ан ти асо ціа цій ут во ре них або ри ген ни ми ви-
да ми (Matuszkiewicz, 2001).
Син так со но мія кла су за зна ва ла пев ної ко рек ції
про тя гом ос тан ніх ро ків. Зок ре ма, клас Agropyretea
repentis Oberdorfer et al. 1967 не ви ді ля єть ся до слід-
ни ка ми че рез від сут ність влас них ді аг ностич них
ви дів. Його від не се но на рів ні по ряд ку Agropyretalia
intermedio-repentis T. Müller et Gürs 1969 до кла су
Artemisietea vulgaris. В.А. Со ло ма ха зі спів ав то ра ми
(Solomakha et al., 1992) ру де раль ні уг ру по ван ня, які
сьо го дні об'єднані у клас Artemisietea vulgaris, роз-
гля дав у трьох ок ре мих кла сах (Agropyretea repentis,
Artemisietea vulgaris і Meliloto-Artemisietea absinthii
Eliás 1979), що не є ціл ком об ґрун то ва ним. Уг ру-
по ван ня сою зу Arction lappae Tx. 1937 – пе ре хід ні
між Artemisietea vulgaris і Galio-Urticetea Passarge ex
Kopeckỳ 1969. Але, ос кіль ки їх ній фло ристич ний
склад по діб ний до ін ших син так со нів до слі джу ва-
но го кла су, ук ра їнські й за ру біж ні до слід ни ки від-
но сять його до Artemisietea vulgaris (Matuszkiewicz,
2001; Solomakha, 2008; Vegetace Česke…, 2009).
На Кри во ріж жі вив ча ли ся лише уг ру по ван ня
тех но ген них еко то пів, які за йма ють ве ли кі пло щі;
та кож була роз роб ле на кла си фі ка ція рос лин ності
на еко ло го-фло ристич ній ос но ві (Derpolyuk, 2002;
Smetana, 2002). Ви ді ле но 29 асо ціа цій кла су. Се ред
них лише чо ти ри (Cirsio setosi-Lathyretum tuberosi
Smetana 2002, Erigeretum canadensi-acris Smetana
2002, Epilobio tetragoni-Achilletum nobilis Smetana
2002, Euphorbio virgultosae-Lathyretum tuberosi
Smetana 2002) ви зна ні ук ра їнськи ми до слід ни ка-
ми. Дея кі асо ціа ції зве де но в си но ні ми, інші вва жа-
ють ся не ва лід ни ми. М.Г. Сме та на (Smetana, 2002)
ви ді лив у ран зі асо ціа цій ок ре мі уг ру по ван ня, що є
ста дія ми за рос тан ня та від нов лен ня трав'яних це-
но зів, і вузько ло каль ні асо ціа ції, які в да ній ро бо ті
роз гля да ють ся як де ри ват ні уг ру по ван ня. На те ри-© Н.С. ЄРЕМЕНКО, 2017
doi: 10.15407/ukrbotj74.05.449
Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris
Наталія С. ЄРЕМЕНКО
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
nathaly5755@gmail.com
Yeremenko N.S. Ruderal vegetation of Kryvyi Rih. I. Class Artemisietea vulgaris. Ukr. Bot. J., 2017, 74(5): 449–477.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine
2, Tereschenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine
Abstract. The article presents results of the studies of ruderal vegetation of the class Artemisietea vulgaris in Kryvyi Rih. Ruderal
plant communities composed of tall biennial and perennial species in the open, moderately moistened and dry ecotopes are
characterized. Vegetation of the class Artemisietea vulgaris is represented by 11 associations and 5 communities, 3 alliances
and 2 orders. Their features in comparison to the communities in other regions of Ukraine are established. Results of the
ordination analysis indicate that ecological differentiation of syntaxa of the investigated class in Kryvyi Rih is defined by
a set of basic environmental factors, including variability of soil humidity, acidity, salt regime, and nitrogen content.
Keywords: syntaxonomy, classification, Artemisietea vulgaris, ecological differentiation, Kryvyi Rih
450 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
про гра мі TURBOVEG (Hennekens, 2008). Об роб-
лен ня опи сів здій сне но за до по мо гою мо ди фі ко-
ва но го ал го рит му TWINSPAN, який вхо дить до па-
ке та про грам JUICE 7.0 (Tichý, 2002). Ді аг ностич ні
види син так со нів ви зна ча ли від по від но до зна чень
кое фі ці єн та вір ності phi (Chytrý et al., 2002). Для
ви ді лен ня ба заль них та де ри ват них уг ру по вань
ви ко риста но ме тод Ко пецьки-Гей ни (Kopecký &
Hejný, 1974).
Особ ли вості еко ло гіч ної ди фе рен ціа ції уг ру по-
вань ви яв ля ли за ме то дом DCA-ор ди на ції (Hill,
Gauch, 1980) із засто су ван ням про гра ми R-project
(Venables et al., 2011). Для з′ясу ван ня еко ло гіч-
них оп ти му мів та ам п лі туд це но зів за їх нім від но-
шен ням до про від них фак то рів се ре до ви ща ви ко-
ристо ву ва ли ба зо вий ста тич ний ана ліз у про гра-
мі STATISTICA 10.0 на ос но ві еко ло гіч них шкал
Я.П. Ді ду ха (Didukh, 2012).
На зви син так со нів на ве де но від по від но до пра-
вил третьо го ви дан ня Між на род но го ко дек су фі-
то со ціо ло гіч ної но менк ла ту ри (Weber et al., 2000),
но менк ла ту ра так со нів – за чек-лис том (Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999).
Уста нов ле ні в міс ті син так со ни по рів ню ва ли ся
з ана ло гіч ни ми, ви ді ле ни ми в різ них ре гіо нах Ук-
ра ї ни. Фло ристич ну по діб ність син так со нів оці-
ню ва ли за кое фі ці єн том Жак ка ра. Для по рів нян ня
ви ко риста ні най ін фор ма тив ні ші опи си з те ри то рій
Ук ра ї ни.
Ре зуль та ти та об го во рен ня
Рос лин ність кла су Artemisietea vulgaris на те ри то рії
Кри вого Рогу представ ле на 11 асо ціа ція ми і 5 уг-
ру по ван ня ми, які об'єднані в 4 сою зи і 2 по ряд ки
(див. таб ли цю).
Кла си фі ка цій на схе ма рос лин ності кла су
Artemisietea vulgaris у м. Кри вий Ріг:
Artemisietea vulgaris Lohmeyer et al. in Tx. ex von
Rochow 1951
Agropyretalia intermedio-repentis T. Müller et Görs
1969
Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis Görs 1967
Anisantho-Artemisietum austriacae Kostylev 1985
Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis
Felföldy 1943
Convolvulo-Brometum inermis Eliáš 1979
Onopordetalia acanthii Br.-Bl. et Tx. ex Klika et
Hadač 1944
Arction lappae Tx. 1937
Arctietum lappae Felföldy 1942
то рії влас не міс та син так со но міч ні до слі джен ня
ру де раль ної рос лин ності досі не про во ди ли ся.
Ме тою на шої ро бо ти є еко ло го-це но тич на
ха рак те ристи ка син так со нів кла су Artemisietea
vulgaris, їхні син фі то ін ди ка цій ний та ор ди на цій-
ний ана лі зи.
Те ри то рія м. Кри вий Ріг на ле жить до ат лан ти-
ко-кон ти нен таль ної єв ро пейської не дос татньо
во ло гої, те п лої об лас ті по мір ної клі ма тич ної зони
(Alisov, 1969). Ат мо сфер ні опа ди тут роз по ді ляють-
ся не рів но мір но, най біль ше їх ви па дає вліт ку. Се-
редньо річ на нор ма опа дів ста но вить 400–450 мм
(Mykhaylenko, 1982). Ос но ву ґрун то во го по кри ву
міс та скла да ють над мір но транс фор мо ва ні чор но-
зе ми (3,5–5,5% гу му су) (Tykhonenko, 2001).
Ма те ріа ли і ме то ди
Об'єктами до слі джен ня були ру де раль ні фі то це-
но зи, що за йма ють те ри то рії з різ ним сту пе нем
по ру шен ня ґрун то во го по кри ву – пус ти рі, уз біч чя
до ріг, ру де ра лі зо ва ні га зо ни, від валь ні ланд шаф ти,
се лі теб ні та інші ді лян ки (всьо го 23), які ви ді ле ні
в про це сі ре ког нос ци ру валь но го ета пу до слі джень.
На від ва лах (ді лян ки пла то, схи ли, внут ріш ні час-
ти ни, греб ні берм, за глиб лен ня, мік ро за па ди ни,
від си пи ґрун тів) фор му ють ся еко то пи, що від різ-
няють ся за мік ро клі ма тич ни ми по каз ни ка ми (во-
ло гість, тем пе ра ту ра, ос віт лен ня).
Про тя гом польо во го се зо ну – з черв ня до ве-
рес ня 2016 р. ав то ром ви ко на но 200 гео бо та ніч-
них опи сів на те ри то рії Кри вого Рогу, з яких 110
представ ле но у фі то це но тич них таб ли цях. Гео бо та-
ніч ні опи си здій сне но на стан дарт них ді лян ках, які
від по ві да ють мі ні маль ній пло щі у трав'яних фі то-
це но зах (Westhoff, Maarel, 1978) – від 4–9 м2 до 50–
100 м2 (на пла то від ва лів). Роз мір проб ної ді лян ки
за ле жав від од но рід ності уг ру по ван ня. Про ек тив не
по крит тя оці ню ва ли у від сот ках, які пе ре во ди ли в
бали за шка лою Бра ун-Блан ке: r – дуже рід ко, вид
тра п ля єть ся по оди но ки ми ек зем п ля ра ми, про ек-
тив не по крит тя мен ше 1%; + – рід ко, про ек тив не
по крит тя ≤ 1%; 1 – осо би ни чис лен ні, з не знач ним
по крит тям 1–5%; 2 – пло ща по крит тя 5–25%; 3 –
25–50%; 4 – 50–75%; 5 – біль ше 75%. Пос тій ність
ви дів оці ню ва ли за п'ятибальною шка лою: I –
1–20%; II – 21–40%; III – 41–60%; IV – 61–80%;
V – 81–100%. Се ред ню ви со ту тра востою ви зна ча-
ли на ета пі оп ти маль но го його роз ви тку.
Кла си фі ка цію рос лин ності про ве де но за еко ло-
го-фло ристич ним ме то дом. Ство ре но базу да них у
451Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Союз Convolvulo arvensis-Agropyrion repentis Görs
1967
Д. в. сою зу = Д. в. по ряд ку.
Союз об'єднує ру де раль ні уг ру по ван ня на транс-
фор мо ва них чор но зе мах зви чай них з до міш ка ми
щеб еню. Іно ді вони при уро че ні до ґрун тів з ви со-
ким вмістом квар ци тів. У це но зах до сить час то тра-
п ляють ся ке но фі ти. Ви ді ле ні уг ру по ван ня сою зу є
про між ною ста ді єю сук це сії ру де раль ної рос лин-
ності. В ме жах міс та це но зи до сить по ши ре ні оба-
біч ав то шля хів, на пус ти рях, се лі теб них те ри то рі-
ях, за не дба них ді лян ках біля про ми сло вих під при-
ємств. Пе ріо дич но рос ли ни ви ко шу ють ся. В міс ті
союз представ ле ний трьо ма асо ціа ція ми.
Асо ціа ція Anisantho-Artemisietum austriacae
Kostylev 1985
Д. в.: Anisantha tectorum (L.) Nevski, Artemisia
austriaca Jacq., Bromus squarrosus.
Асо ціа цію впер ше в Ук ра ї ні опи сано О.В. Кос-
тильо вим по бли зу с. Шабо Біл го род-Дніст ровсько-
го р-ну Одеської обл. на чор но зе мах (Kostylev, 1985).
Уг ру по ван ня фор му ють ся на те ри то рі ях ви па сан-
ня ху до би та особ ли во на пе ре ло гах (Solomakha
et al., 1992). Це но зи у Кри во му Розі від зна ча ють-
ся до мі ну ван ням ді аг ностич них ін ва зій них ви дів
зла ко вих зі знач ною участю Ambrosia artemisiifolia,
Grindelia squarrosa, Lactuca serriola L. Тра востій се-
редньої ви со ти (до 50 см), за галь не про ек тив не по-
крит тя 55–100%. У ньо му ви ді ляють ся два під′яру-
си. Пер ший (ви со та 30–50 см) фор му ють види
кла су Artemisietea vulgaris: Achillea submillefolium,
Carduus acanthoides, Ambrosia artemisiifolia, Melilotus
alba Medik., Tragopogon major Jacq., а та кож кла су
Stellarietea mediae: Lactuca serriola, Atriplex prostrata
Boucher ex DC. У дру го му під'яру сі (ви со та 10–
30 см) ви яв ле ні ді аг ностич ні види оз на че ної асо-
ціа ції та по ряд ків кла су Stellarietea mediae: Atriplex
tatarica L., Amaranthus retroflexus L., Chenopodium
album L., Diplotaxis muralis (L.) DC., і Plantaginetea
majoris Tx. et Preising ex von Rochow 1951: Polygonum
aviculare L., Portulaca oleracea L. Кіль кість ви дів в
уг ру по ван нях не ве ли ка, в се редньо му 10 на опи со-
ву ді лян ку. Всьо го в це ноф ло рі 35 ви дів.
У ме жах Кри во го Рогу асо ціа ція Anisantho-
Artemisietum austriacae опи са на на но во ут во ре них
ді лян ках по бли зу Кри во різько го кла до ви ща. Крім
того, тра п ля єть ся оба біч до ріг, на пус ти рях у цен-
траль ній та пів ніч ній час ти нах міс та. За від сут ності
ан тро піч но го впли ву змі ню єть ся на це но зи з до мі-
ну ван ням Elytrigia repens.
Dauco-Melilotion Görs et Rostanski et Gutte 1967
Berteroetum incanae Sissingh et Tidemann ex
Sissingh 1950
Dauco-Centauretum diffusae Bagrikova 2002
Melilotetum albo-officinalis Sissingh 1950
Plantagini lanceolatae-Chondrilletum junceae
Levon 1997
DC Artemisia absinthium-Phragmites australis
[Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia australis]
BC Tussilago farfara [Dauco carotae-Melilotion
albi]
Onopordion acanthii Br.-Bl. in Br.-Bl. et al. 1936
Achilleo millefoliae-Grindelietum squarrosae
Kostylev in V. Solomakha et al. 1992
Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii
Jarolіmek et al. 1997
Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii
Faliсski 1965
DC Solidago сanadensis [Artemisietea vulgaris]
DC Grindelia squarrosa [Artemisietea vulgaris]
DC Xerathemum annuum [Artemisietea vulgaris/
Festuco-Brometea
Клас Artemisietea vulgaris Lohmeyer, Preising et
Tüxen ex von Rochow 1951
Ді аг ностич ні види (Д. в.): Achillea submillefolium
Klokov & Krytzka, Artemisia absinthium, A. vulgaris L.,
Ballota nigra, Carduus acanthoides, C. crispus L.,
Elytrigia repens (L.) Nevski, Galium aparine L., Melilotus
officinalis (L.) Pall., Tanacetum vulgare L., Tussilago
farfara L.
Клас вклю чає тер мо філь ну рос лин ність від-
кри тих, по мір но зво ло же них і су хих еко то пів. Уг-
ру по ван ня фор му ють ся прак тич но на всіх ти пах
субстра тів. Особ ли востя ми це ност рук ту ри є щіль-
ність тра востою, чіт ка ви ра же ність під′яру сів, стій-
ке по ло жен ня до мі ную чих ви дів і до сить ви со ка
фло ристич на на си че ність це но зів. У сук це сій них
ря дах оз на че ні уг ру по ван ня кла су з часом за мі ню-
ють ся на це но зи Stellarietea mediae Tx. et al. in Tx.
1950.
По ря док Agropyretalia intermedio-repentis T. Müller
et Görs 1969
Д. в.: Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, Calamagrostis
epigeos (L.) Roth, Convolvulus arvensis L., Elytrigia
repens, Falcaria vulgaris Bernh., Poa angustifolia L.
По ря док об'єднує уг ру по ван ня, сфор мо ва ні пе-
ре важ но зла ка ми у вто рин но-по ру ше них еко то пах,
при уро че них до су хих ущіль не них ґрун тів. На те-
ри то рії міс та представ ле ний од ним сою зом.
452 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
В.О. Ку че ря вим – у Льво ві (Kucheryavyi et al., 1991),
В.В. Оси пен ко – у Чер ка сах (Osypenko, 2006),
Ю.Л. Бре ді хі ною (Bredikhina, 2015) – у Ме лі то по лі.
Всі ав то ри асо ціа цію Convolvulo arvensis-Agropyretum
repentis на во дять у скла ді кла су Agropyretea
repentis. В.В. Оси пен ко ви ді лив ва рі ан ти: typicum;
var. Capsella bursa-pastoris; var. Achillea submillefolium.
Цим ав то ром піз ні ше опи са но та від не се но вже до
кла су Artemisietea vulgaris уг ру по ван ня асо ціа ції на
при бе реж них те ри то рі ях Кре мен чуцько го во до схо-
ви ща (Konohray, Osypenko, 2015). У Кри му ви яв ле ні
Convolvulo-Agropyretum repentis (Bagrikova, 2004, 2016).
При по рів нян ні фло ристич но го скла ду уг ру по-
вань Ме лі то по ля, від валь них еко то пів Кри во ріж жя
й Кри во го Рога вста нов ле ні кое фі ці єн ти Жак ка ра
< 50%.
Асо ціа ція Convolvulo-Brometum inermis Eliáš 1979
Д. в.: Bromopsis inermis, Carduus acanthoides,
Convolvulus arvensis, Elytrigia repens.
Уг ру по ван ня фор му ють зде біль шо го су ціль ний
тра востій з до мі ну ван ням ді аг ностич них ви дів зла-
ків, які є ру де раль ни ми. Крім них, це но зи сфор-
мо ва ні за участі ін ших ру де раль них ви дів: Achillea
submillefolium, Cichorium intybus, Chondrilla juncea L.,
Ambrosia artemisiifolia, Lactuca serriola та ін. Рос-
лин ність з ви со ким про ек тив ним по крит тям 95%.
Тра востій ви со тою 50–60 см ди фе рен ці йо ва ний
на два під′яру си. Пер ший (30–60 см) сфор мо ва-
ний ді аг ностич ни ми та на зва ни ми ви да ми, дру-
гий (10–30 см) – ви да ми кла су Stellarietea mediae:
Hordeum murinum L., Capsella bursa-pastoris (L.)
Medik., Atriplex tatarica, а та кож Centaurea diffusa
Lam., Polygonum aviculare. Кіль кість ви дів у це но зах
ва рі ює від 10 до 21. У це ноф ло рі асо ціа ції ви яв ле но
38 ви дів.
У міс ті уг ру по ван ня опи са ні на за не дба ній ді лян-
ці по вул. Хос тинська, а та кож по ши ре ні вздовж лі-
ній елек тро пе ре дач та на сти хій них сміт ни ках. При
ви ко шу ван ні фор му ють ся мо но до мі нант ні уг ру по-
ван ня за участі Bromopsis inermis.
Асо ціа ція на во дить ся для Че хії (Vegetace Česke…,
2009).
О.В. Кос тильо вим ви яв ле ні уг ру по ван ня на
о-ві Хор ти ця та на схи лах Ха джи бейсько го ли ма-
ну на Оде щи ні (Solomakha et al., 1992). На Кри во-
ріж жі асо ціа ція Convolvulo-Brometum inermis опи-
са на М.Г. Сме та ною на пів ніч них ре куль ти во ва-
них схи лах дамб шла мо схо ви ща Пів ніч но го ГЗК
(Smetana, 2002). Та кож на во дить ся В.А. Со ло ма-
хою (Solomakha, 2008).
Асо ціа цію на во ди ли В.В. Оси пен ко (Osypenko,
2006) для Чер ка с і Ю.А. Бре ді хі на (Bredikhina,
2015) – для Ме лі то поля. Кое фі ці єнт Жак ка ра між
уг ру по ван ня ми, опи са ни ми від по від но в міс ті та на
Пів ніч но му При чор но мор'ї, ста но вить 60,4%.
Асо ціа ція Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis
Felföldy (1942) 1943
Д. в.: Anisantha tectorum, Convolvulus arvensis,
Crepis tectorum L., Elytrigia repens, Trifolium arvense L.
З най біль шим по крит тям тра п ляють ся види
Anisantha tectorum та Elytrigia repens. Крім ді аг-
ностич них ви со кою пос тій ністю від зна ча ють ся
Achillea submillefolium, Ambrosia artemisiifolia, Galuim
aparine L. Тра востій се редньої ви со ти (30–40 см),
з ви со ким за галь ним про ек тив ним по крит тям >
85%. Він ди фе рен ці йо ва ний на два під′яру си. В
пер шо му (20–40 см) ви яв ле ні на зва ні види, у дру-
го му (10–20 см) пе ре ва жа ють Convolvulus arvensis,
Galium aparine, Taraxacum officinale F.H. Wigg. aggr.
Се ред ня кіль кість ви дів в опи сах 16. У це ноф ло рі
до мі ну ють види кла су Artemisietea vulgaris, всьо го 34
види.
Elytrigia repens за умо ви пос лаб лен ня ан тро піч-
но го впли ву фор мує су ціль ні за рос ті. На те ри то-
рі ях з від сут нім або не ре гу ляр ним ви ко шу ван ням
(на за не дба них ді лян ках са до во-дач них коо пе ра ти-
вів) спос те рі га єть ся збіль шен ня част ки ви дів ро дів
Cirsium Mill., Carduus L. та ін.
У Кри вому Розі уг ру по ван ня опи са ні на розі ву-
лиць Ста ро вок заль на та Єго ро ва, а та кож зви чай но
тра п ляють ся оба біч до ріг, на за не дба них ді лян ках.
В Єв ро пі асо ціа ція Convolvulo arvensis-Agropyretum
repentis Felföldy (1942) 1943 від мі че на в Поль щі
(Gŏrski, Janyszek, 2005), Угор щи ні (Dancza, 2007) і
Ру му нії (Bită-Nicolae, Indreica, 2016). У Че хії ана-
ло гіч ні уг ру по ван ня на зва ні Convolvulo arvensis-
Elytrigietum repentis (Vegetace Česke…, 2009), у Бос-
нії та Гер цо го ви ні (Kovačević et al., 2017) й Україні
(Кримський п-ів) ви яв ле ні Convolvulo-Agropyretum
repentis (Bagrikova, 2004, 2016).
На те ри то рії Лі во бе реж но го Лі состе пу Ук ра їни
О.В. Кос тильо вим опи са на та від не се на до кла су
Agropyretea repentis асо ціа ція Convolvulo-Agropyretum
Felf. 1943 (Solomakha et al., 1986). Од нак її на зва
не від по ві дає ви мо гам ос танньо го ви дан ня Між-
на род но го ко дек су (ст. 10). Уг ру по ван ня ви яв ле ні
М.Г. Сме та ною на про ми сло во му май дан чи ку Пів-
ніч но го гір ни чо-зба га чу валь но го ком бі на ту (ГЗК)
та на ста рих від ва лах на Кри во ріж жі (Smetana,
2002), І.В. Па пу чею – у Чер ні го ві (Papucha, 1991),
453Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Зав дя ки силь ній кон ку рен то здат ності й мож ли-
вості знач но го по ши рен ня на сін ня Arctium lappa,
його уг ру по ван ня ут ри му ють це но тич ні по зи ції
про тя гом три ва ло го часу. За умо ви пос лаб лен ня
ан тро піч но го впли ву від бу ва єть ся фор му ван ня ча-
гар ни ко вих уг ру по вань Robinietea Jurko 1963.
У міс ті асо ціа цію опи са но на ді лян ці біля му зич-
но го ко ле джу, спо ра дич но тра п ляють ся по за не д-
ба них іг ро вих май дан чи ках, се лі теб них ді лян ках,
оба біч до ріг.
Arctietum lappae від мі че на в Сло вач чи ні (Medveckă
et al., 2006), Че хії (Vegetace Česke…, 2009), Угор щи-
ні (Dancza, 2007), Поль щі (Szrama, Brzeg, 2011).
Ви зна че на асо ціа ція на во дить ся для Лі во бе реж-
но го Лі состе пу Ук ра ї ни (Solomakha et al., 1986).
Опи са на в ме жах м. Льво ва (Kucheryavyi et al.,
1991) з ва рі ан та ми Ballota nigra та Urtica dionica, та
в око ли цях Киє ва й До нецька В.О. Кос тильо вим
(Solomakha et al., 1992). На той час ав тор від но-
сить Arction lappae до по ряд ку Artemisietalia vulgaris
Lohmeyer in Tx. 1947. В.В. Оси пен ко на те ри то рії
Чер ка с ви зна чив ва рі ан ти: typicum та var. Arctium
tomentosum (Osypenko, 2006). Та кож на во дить ся ав-
то ром для те ри то рії ост ро вів Кре мен чуцько го во-
до схо ви ща (Konohray, Osypenko, 2015). Асоціація
опи са на в Кри му (Bagrikova, 2004, 2016).
Кое фі ці єнт Жак ка ра між це ноф ло ра ми уг ру-
по вань, ви яв ле них О.В. Кос тильо вим у Кри во му
Розі, ста но вить 52,3 %.
Союз Dauco-Melilotion Görs et Rostanski et Gutte
1967
Д. в.: Crepis rhoeadifolia M. Bieb., Cichorium
intybus, Daucus carota, Echium vulgare, Melilotus albus,
Verbascum lychnitis.
Союз охо п лює уг ру по ван ня з пе ре ва жан ням
дво- та ба га то річ них ви дів на су хих і бід них ґрун-
тах. У Кри во му Розі по ши ре ні по за не дба них спор-
тив них та ди тя чих май дан чи ках, на си пах на від ва-
лах, пус ти рях, ді лян ках оба біч до ріг, біля жит ло вих
за бу дов, при уро че ні до транс фор мо ва них ще бе-
нистих чор но зе мів і ґрун тів з ви со ким вмістом
квар ци тів. Вони вклю ча ють знач ну част ку ар хео-
фі тів і ке но фі тів, се ред яких за кіль кістю пе ре ва жа-
ють пер ші. Уг ру по ван ня за по чат ко ву ють фор му-
ван ня рос лин ності на по ру ше них субстра тах. Рід-
ше змі ню ють ся на це но зи Panico-Setarion Sissingh
in Westhoff et al. 1946, Polygono-Chenopodion Koch
1926 по ряд ку Atriplici-Chenopodietalia albi (Tx. 1937)
Nordhagen 1940 і Sisymbrion по ряд ку Sisymbrietalia
кла су Stellarietea mediae. З ча сом вони змі ню ють-
При фло ристич но му по рів нян ні уг ру по вань,
опи са них О.В. Кос тильо вим і М.Г. Сме та ною в тех-
но ген них еко то пах на пів но чі Кри во ріж жя і в міс ті,
вста нов ле ні кое фі ці єн ти Жак ка ра < 50 і 57,2% від-
по від но.
По ря док Onopordetalia acanthii Br.-Bl. et Tx. ex
Klika et Hadač 1944
Д. в.: Ballota nigra, Carduus acanthoides, Daucus
carota L., Onopordum acanthium, Verbascum densiflorum
Bertol.
По ря док об′єд нує ксе ро ме зо фіт ні й ксе ро фіт ні
уг ру по ван ня в різ но ма ніт них, за ча сом по ру шен ня
і ти пом субстра ту, еко то пах міс та. Він представ ле-
ний трьо ма сою за ми.
Союз Arction lappae Tx. 1937
Д. в.: Arctium lappa L., A. tomentosum Mill., Ballota
nigra, Carduus acanthoides, Elytrigia repens.
Союз охо п лює уг ру по ван ня, сфор мо ва ні пе ре-
важ но дво річ ни ка ми, що по ши ре ні на ді лян ках з
по мір но во ло ги ми, до су хих, ґрун та ми. На те ри-
то рії Кри вого Рогу спо ра дич но тра п ляють ся по
бе ре гах рі чок, оба біч до ріг, а та кож на за не дба них
граль них май дан чи ках, біля пар ка нів та ін ших гос-
по дарських за бу дов. Ви яв ле ні час ті ше на де гра до-
ва них чор но зе мах з різ ним сту пе нем ме ха ніч но го
по ру шен ня. В це но зах кіль кіс но більш представ ле-
ні ар хео фі ти. У сук це сій них ря дах ці уг ру по ван ня
змі ню ють ся на це но зи Malvion neglectae Gutte 1972,
Sisymbrion officinalis Tx. et al. ex von Rochow 1951
по ряд ку Sisymbrietalia J. Tx. ex Matuszkiewicz 1962
Stellarietea mediae. На су хих ґрун тах не рід ко фор-
му ють пе ре хід ні уг ру по ван ня до Onopordion acanthii
Br.-Bl. in Br.-Bl. et al. 1936. У ме жах Кри во го Рогу
представ ле ний од ні єю асо ціа ці єю.
Асо ціа ція Arctietum lappae Felföldy 1942
Д. в. асо ціа ції = Д. в. сою зу.
Уг ру по ван ня ви зна ча ють ся ви со ким про ек тив-
ним по крит тям Arctium lappa, Ballota nigra, Elytrigia
repens. Ви яв ле ні сі ян ці Ulmus minor Mill., Acer
negundo L., Robinia pseudacacia L. Це но зи з гус тим
(про ек тив не по крит тя до 95%) ви со ко рос лим тра-
восто єм (65 см). В їх ній струк ту рі ви ді ля ють два
під′яру си. Пер ший (30–75 см) фор му ють сі ян ці
де рев них ви дів та ді аг ностич ні види Artemisietea
vulgaris: Achillea submillefolium, Daucus carota,
Melilotus alba та Stellarietea mediaе: Chenopodium
album, Cyclachaena xanthiifolia. У дру го му під′яру-
сі (10–30 см) представ ле ні Atriplex tatarica, Berteroa
incana (L.) DC., Diplotaxis muralis, Lactuca serriola,
Taraxacum officinale. Се ред ня кіль кість ви дів в опи-
сах 15. Усьо го це ноф ло ру фор му ють 34 види.
454 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
рих гірсько-лі со вих ґрун тах Пів ден но го бе ре га.
Зов ніш ній ви гляд уг ру по ван ня ви зна ча ють види
кла су Artemisietea vulgaris: Melilotus alba, Artemisia
absinthium, Achillea submillefolium. Ді аг ностич ні
види час ті ше роз рі дже ні. Тра востій уг ру по вань не-
ви со кий (до 50 см) з про ек тив ним по крит тям 15–
90% (се ред нє 75%). Пер ший під′ярус (30–50 см)
представ ле ний на зва ни ми ви да ми, дру гий (10–
30 см) фор му ють Lotus ucrainicus Klokov, Polygonum
aviculare, Plantago major L., Consolida regalis S.F. Gray,
Bromus squarrosus, Linaria biebersteinii Besser,
Euphorbia agraria M. Bieb., Reseda lutea. Се ред ня
кіль кість ви дів в опи сах 15. Це ноф ло ра на лі чує 38
ви дів.
У сук це сій них ря дах уг ру по ван ня змі ню ються
на це но зи Sisymbrietalia кла су Stellarietea mediae.
Вони у свою чер гу змі ню ють ся на Dauco-Crepidetum
rhoeadifoliae Hejný et Grull in Hejný et al. 1979. У ме-
жах міс та асо ціа ція опи са на на Ін гу лецько му від-
ва лі, де за ймає пла то берм і схи ли від сип ки на суг-
лин ках зі ще бе нем, гра ні тах та вап ня ко вих ґрун тах.
Кое фі ці єнт Жак ка ра між це ноф ло ра ми Dauco-
Centauretum diffusae з Кри му та Кри во го Рогуа скла-
дає < 50%.
Асо ціа ція Melilotetum albo-officinalis Sissingh 1950
Д. в.: Melilotus alba, M. officinalis, Achillea
submillefolium, Cichorium intybus, Medicago lupulina L.
Уг ру по ван ня ви зна ча ють ся за на яв ністю Melilotus
officinalis і M. alba, ос тан ній час ті ше висту пає до-
мі нан том. З ви со кою пос тій ністю тра п ляють ся
види Onopordetalia acanthii: Ballota nigra L., Daucus
carota та Artemisietea vulgaris: Achillea submillefolium,
Artemisia absinthium, Elytrigia repens. Тра востій ви со-
тою 55 см і се ред нім за галь ним про ек тив ним по-
крит тям 85%. Пер ший під′ярус (70–110 см) фор му-
ють ді аг ностич ні види асо ціа ції, а та кож Artemisia
absinthium, Daucus carota. В дру го му (20–40 см)
ви яв ле ні види Medicago lupulina, Elytrigia repens,
Plantago lanceolata. Се ред ня кіль кість ви дів в опи-
сах 17. Це ноф ло ра на лі чує 37 ви дів.
Рос ли ни оба біч до ріг пе ріо дич но ви ко шу ють ся.
За від сут ності ан тро піч но го впли ву в них змен шу-
єть ся част ка одно- та дво річ них ви дів, фор му ють-
ся уг ру по ван ня Tanaceto-Artemisietum vulgaris Br.-Bl.
(1931) 1949.
У міс ті уг ру по ван ня опи са ні на спор тив но му
май дан чи ку в мік ро ра йо ні "Піо нер", до сить по ши-
ре ні на пус ти рях, се лі теб них ді лян ках, сміт ни ках.
Асо ціа ція ви яв ле на в Че хії (Vegetace Česke…,
2009), Поль щі (Woch, 2012). У Сло вач чи ні ви ді ля-
ся на уг ру по ван ня з до мі ну ван ням ба га то річ них
зла ків Agropyretalia intermedio-repentis. На те ри то рії
Кри во го Рогу со юз представ ле ний чо тир ма асо ціа-
ція ми і де ри ват ним уг ру по ван ням.
Асо ціа ція Berteroetum incanae Sissingh et Tidemann
ex Sissingh 1950
Д. в.: Achillea submillefolium, Berteroa incana,
Convolvulus arvensis, Elytrigia repens, Plantago
lanceolata L.
В уг ру пу ван нях до мі ну ють A. submillefolium,
E. repens, P. lanceolata. Ви со кою пос тій ністю від зна-
ча ють ся B. incana, Convolvulus arvensis. Тра востій з
се редньою ви со тою 45 см, за галь ним про ек тив ним
по крит тям 50–95%. Зов ні ви ді ляють ся два під′яру-
си. Пер ший (30–60 см) фор му ють Melilotus alba,
Cichorium intybus, Poa angustifolia, Crepis tectorum,
E. repens, Grindelia squarrosa, дру гий (10–20 см) –
B. incana, P. lanceolata, Polygonum aviculare, Centaurea
diffusa. Кіль кість ви дів в опи сах 11–18 (се ред нє 13).
У це ноф ло рі ви яв ле но 34 види.
Уг ру по ван ня це но тич но сфор мо ва ні, але за умо-
ви пос лаб лен ня ан тро піч но го впли ву й за ра ху нок
збіль шен ня част ки зла ко вих змі ню ють ся на це но зи
Agropyretalia intermedio-repentis.
Berteroetum incanae ви яв ле на у міс ті на спор тив-
но му май дан чи ку біля шко ли № 70, спо ра дич но
тра п ляють ся оба біч до ріг, по за не дба них і се лі теб-
них ді лян ках у різ них час ти нах міс та.
На те ри то рії Єв ро пи асо ціа ція на во дить ся для
Че хії (Vegetace Česke…, 2009). Ав то ра ми Л. Му ци-
ною та Д. Бран де сом (Mucina, Brandes, 1985) до слі-
джу ва лась гео гра фіч на ди фе рен ціа ція уг ру по вань,
вста нов ле ні за хід на та схід на раси.
В Ук ра ї ні асо ціа ція на во дить ся О.В. Кос тильо-
вим (Solomakha et al., 1992) для Бі ля ївсько го р-ну
Одеської обл., М.Г. Сме та ною – для тех но ген них
еко то пів Крив ба су (Smetana, 2002), В.В. Оси пен ко
(Konohray, Osypenko, 2015) – для бе ре го вих ді ля нок
Кре мен чуцько го во до схо ви ща.
При по рів нян ні фло ристич но го скла ду уг ру по-
вань, ви яв ле них у верх ній час ти ні Кре ме чуцько го
во до схо ви ща та на про ми сло вих май дан чи ках на
пів но чі Кри во ріж жя й в Кри во му Розі, вста нов ле ні
кое фі ці єн ти Жак ка ра < 50%.
Асо ціа ція Dauco-Centauretum diffusae Bagrikova
2002
Д. в.: Centaurea diffusa, Daucus carota.
Опи са на з Кри му (Bagrikova, 1996, 2004).
Представ ле на ксе ро філь ни ми уг ру по ван ня ми пло-
до вих са дів, ви но град ни ків на ко рич не вих і бу-
455Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
де ри ват но го уг ру по ван ня DC Artemisia absinthium-
Phragmites australis [Onopordetalia acanthii/
Phragmitetalia australis].
Де ри ват не уг ру по ван ня DC Artemisia absinthium-
Phragmites australis [Onopordetalia acanthii/
Phragmitetalia australis]
Д. в.: Artemisia absinthium, Phragmites australis
(Cav.) Trin. еx Steud.
У це но зах до мі ну ють ді аг ностич ні види. З ви со-
кою пос тій ністю тра п ляють ся види до слі джу ва но-
го кла су: Crepis rhoeadifolia, Calamagrostis epigejos (L.)
Roth, Centaurea diffusa, Achillea submillefolium,
Bromus squarrosus, Melilotus alba. Тра востій роз рі-
дже ний, ви со тою 50–70 см, се ред нє про ек тив-
не по крит тя 65%. Пер ший під′ярус (35–70 см)
сфор мо ва ний Phragmites australis, Melilotus alba,
Achillea submillefolium, Artemisia absinthium, Cirsium
setosum. У дру го му (висота 10–35 см) представ ле ні
Capsella bursa-pastoris, Euphorbia seguierana, Potentilla
argentea, Galium aparine. Кіль кість ви дів в уг ру по-
ван нях змі ню єть ся від 10 до 30, в се редньому 18.
Це ноф ло ра на лі чує 47 ви дів.
Уг ру пу ван ня тра п ляють ся в тех но ген них еко то-
пах на схи лах від ва лів, на пла то берм. Субстра ти
змі ша ні, пе ре важ но кам'янисті, представ ле ні суг-
лин ка ми зі знач ни ми до міш ка ми слан ців, квар ци-
тів, та кож пі ща ни ми й вап ня ко ви ми ґрун та ми. В
це но зах ви яв ле но Linaria biebersteinii.
М.Г. Сме та на від ніс на зва ну асо ціа цію до сою зу
Phragmition australis по ряд ку Meliloto-Artemisietalia
absinthii Eliáš 1979 (від по від но до су час ної син так-
со но мії – Onopordetalia acanthii). За кое фі ці єн том
вір ності phi ді аг ностич ни ми ви да ми та кож є Cirsium
setosum (Wild.) Besser (40.0), Gypsophila perfoliata L.
(46.9). Оче вид ною є не об хід ність більш де таль но
до слі ди ти уг ру по ван ня та їхнє міс це в син так со но-
мії ру де раль ної рос лин ності.
Ба заль не уг ру по ван ня BC Tussilago farfara [Dauco-
Melilotion]
Д. в.: Tussilago farfara.
Уг ру по ван ня ви зна ча ють ся до мі ну ван ням
Tussilago farfara. В їхньо му скла ді по оди но ко тра-
п ляють ся види кла су Artemisietea vulgaris: Melilotus
alba, Senecio erucifolius, Grindelia squarrosa, Daucus
carota, Achillea submillefolium, Linaria biebersteinii,
Hieracium echioides. Тра востій ви со тою до 50 см, у
ньо му ви ді ля єть ся пер ший під′ярус (20–45), сфор-
мо ва ний на зва ни ми ви да ми та дру гий (10–20) –
Tussilago farfara. Це но зи фло ристич но збід не ні
ють Melilotus alba community (Medvecká, 2006; Šilc,
Košir, 2006).
На те ри то рії Ук ра ї ни на во дить ся для Льво ва
(Kucheryavyi, 1991), Він ницької обл. (Solomakha
et al., 1992), Кри му (Levon, 1999; Bagrikova, 2016),
тра п ля єть ся в ме жах Кри во го Рогу на ста рих, за
ча сом від си пан ня, від ва лах змі ша но го субстра ту,
на кам'янистих схи лах дамб шла мо схо ви щах, про-
ми сло во му май дан чи ку Пів ніч но го ГЗК (Smetana,
2002).
При по рів нян ні це ноф лор Melilotetum albo-
officinalis, опи са ної О.Ф. Ле во ном в Кри му і
М.Г. Сме та ною на від валь них еко то пах Кри во-
ріж жя і з міс та, вста нов ле ні кое фі ці єн ти Жак ка ра
< 50 %.
Асо ціа ція Plantagini lanceolatae-Chondrilletum
junceae Levon 1997
Д. в.: Plantago lanceolata, Chondrilla juncea.
Опи са на О.Ф. Ле во ном (Levon, 1997, 1999) на
те ри то рії Ве ли кої Ялти. До мі нан том уг ру по ван-
ня висту пає Plantago lanceolata, іно ді з Chondrilla
juncea. Тра востій час ті ше не ви со кий, се ред ня ви-
со та 40 см, з до сить ви со ким про ек тив ним по крит-
тям (се ред нє зна чен ня 85%). У пер шо му під′яру сі
(30–50 см) ви яв ле ні такі ви ди кла су Artemisietea
vulgaris: Chondrilla juncea, Achillea submillefolium,
Carduus acanthoides, Melilotus alba, Grindelia
squarrosa, Poa angustifolia, Ambrosia artemisiifolia,
Verbascum lychnitis L. У дру го му (10–30 см) – Reseda
lutea L., Medicago romanica Prodan, Setaria viridis (L.)
P. Beauv., Taraxacum officinale, Trifolium prаtense L.
Се ред ня кіль кість ви дів в опи сах 12. Всьо го це ноф-
ло ра асо ціа ції на лі чує 31 вид.
За умо ви від сут ності ан тро піч но го впли ву в уг-
ру по ван нях збіль шу єть ся част ка ін ва зій них ви дів,
особ ли во Grindelia squarrosa. Час то змі ню ють ся на
це но зи Onopordion acanthii.
На те ри то рії міс та уг ру по ван ня опи са ні на
за не дба ній ді лян ці по вул. Ста ро вок заль на, спо ра-
дич но тра п ляють ся оба біч до ріг, на пус ти рях.
На во ди ла ся Ю.Л. Бре ді хі ною (Bredikhina, 2015)
для Ме лі то по ля, Н.О. Баг рі ко вою – для Кри му
(Bagrikova, 2016).
Кое фі ці єнт Жак ка ра між це ноф ло ра ми уг ру по-
вань міст Ялта та Кри вий Ріг скла дає < 50%.
М.Г. Сме та ною в тех но ген них еко то пах на пів-
но чі Кри во ріж жя ви яв ле ні уг ру по ван ня, що від-
не се ні до асо ціа ції Artemisio absinthii-Phragmitetum
australis Smetana 2002. Вони роз гля да ють ся в ран зі
https://ru.wikipedia.org/wiki/Cav.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Trin.
https://ru.wikipedia.org/wiki/Steud.
456 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Синоптична таблиця синтаксонів Artemisietea vulgaris з Кривого Рогу за коефіцієнтом вірності phi
Synoptic table of syntaxa of Artemisietea vulgaris in Kryvyi Rih with fidelity phi coefficient
Номер синтаксону 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Кількість описів 6 6 6 8 7 7 7 7 13 3 8 7 8 4 3 5
D. sp. ass. Anisantho-Artemisietum austriacae
Anisantha tectorum 26.8 32.8 14.9 – – 11.9 1.5 – – – – – 1.5 – – –
Artemisia austriaca 43.8 7.1 – – 26.0 – 3.3 8.5 – – – – – – – –
Bromus squarrosus 38.3 – – – – – – – 1.1 – 32.1 – – – 19.7 38.3
D. sp. ass. Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis
Elytrigia repens – 28.2 28.6 29.2 24.5 – 4.5 – 6.0 – – 18.2 11.4 18.2 18.2 –
Convolvulus arvensis – 42.2 23.9 – 25.9 1.2 13.2 15.8 – – – – – – – –
Crepis tectorum – 60.3 – – 6.8 – – 21.4 – – – – 6.8 – – –
Trifolium arvense – 39.7 – – – – – – – – – – – – – –
D. sp. ass. Convolvulo-Brometum inermis
Bromopsis inermis – – 90.7 – – – – – – – – – – – – 12.3
Carduus acanthoides – – 25.8 30.8 – – – – 1.5 – 0.5 38.8 24.8 5.2 1.5 –
D. sp. ass. Arctietum lappae
Arctium lappa 0.7 – 0.7 55.0 – – – – – – – 40.5 – 5.1 – –
A. tomentosum – – – 52.2 – – – – – – – – – – – –
Ballota nigra – – – 33.1 – – 5.4 – – – – 12.6 31.8 29.9 – –
D. sp. ass. Berteroetum incanae
Achillea submillefolium 0.9 14.5 8.3 – 25.9 – 29.0 – – – 25.1 – 10.1 – – –
Berteroa incana – – – 5.2 84.1 – 3.6 – – – 2.3 – – – – –
Plantago lanceolata 1.6 4.4 – – 28.9 – 6.8 43.7 – – 24.0 – – – – –
D. sp. ass. Dauco-Centauretum diffusae
Centaurea diffusa 3.8 – 19.2 – 7.7 34.6 – – – – – – – – 24.6 13.0
Daucus carota – – – – – 54.4 – 29.4 – 21.1 – – – 14.4 – –
D. sp. ass. Melilotetum albo-officinalis
Melilotus alba – – – – – – 36.4 – – 36.4 – – – – – 14.5
M. officinalis – – – – – – 69.6 – – – – – – – – –
Cichorium intybus – – 23.5 – 2.9 – 42.9 – 8.2 – 1.1 – – – 8.2 –
Medicago lupulina – – – – – – 25.0 – 17.3 – – – – – – –
457Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Номер синтаксону 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Кількість описів 6 6 6 8 7 7 7 7 13 3 8 7 8 4 3 5
D. sp. ass. Plantagini lanceolatae-Chondrilletum junceae
Chondrilla juncea 4.1 7.0 13.0 – 1.8 – – 48.6 7.0 – 14.0 – – – – –
D. sp. comm. DC Artemisia absinthium-Phragmites australis
Phragmites australis – – – – – – 1.1 – 72.7 – – – – – 25.4 –
Artemisia absinthium – – – – – 19.2 – – 40.6 – – 12.1 32.1 – 2.6 –
Cirsium setosum – – 7.0 – – – 17.6 – 37.0 – – – 5.2 – – 12.7
Gypsophila perfoliata – – – – – 14.9 – – 47.2 – – – – – – –
D. sp. comm. BC Tussilago farfara
Tussilago farfara – – – – – – – – – 100 – – – – – –
D. sp. ass. Achilleo millefoliae-Grindelietum squarrosae
Grindelia squarrosa 0.8 – 0.8 – – 24.2 – – – 30.8 30.8 – 4.6 – 30.8 –
Lotus ucrainicus – – – – – 10.3 10.3 – – – 43.5 – – – 26.7 –
Poa angustifolia – – 18.4 – – – 6.8 6.2 – – 43.6 – – – 24.0 –
D. sp. ass. Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii
Onopordum acanthium – – – – – – – – 7.5 – – 74.2 – – – –
D. sp. ass. Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii
Potentilla argentea – – 5.3 – – – – 0.5 2.4 – – – 49.8 – – 29.0
D. sp. comm. DC Solidago canadensis
Solidago canadensis – – – – – 6.2 6.2 – – – – – – 76.6 – –
D. sp. comm. Xeranthemum annuum
Xeranthemum annuum – – – – – – – – 21.9 – – – – – – 82.0
Цифрами позначені синтаксони: 1 – Anisantho-Artemisietum austriacae, 2 – Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis,
3 – Convolvulo-Brometum inermis, 4 – Arctietum lappae, 5 – Berteroetum incanae, 6 – Dauco-Centauretum diffusae, 7 –
Melilotetum albo-officinalis, 8 – Plantagini lanceolatae-Chondrilletum junceae, 9 – DC Artemisia absinthium-Phragmites australis
[Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia australis], 10 – BC Tussilago farfara [Dauco-Melilotion], 11 – Achilleo millefoliae-
Grindelietum squarrosae, 12 – Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii, 13 – Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii, 14 –
DC Solidago canadensis [Artemisietea vulgaris], 15 – DC Grindelia squarrosa [Artemisietea vulgaris], 16 – DC Xeranthemum
annuum [Artemisietea vulgaris/Festuco-Brometea]
Figures indicate syntaxa: 1 – Anisantho-Artemisietum austriacae, 2 – Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis, 3 – Convolvulo-
Brometum inermis, 4 – Arctietum lappae, 5 – Berteroetum incanae, 6 – Dauco-Centauretum diffusae, 7 – Melilotetum albo-
officinalis, 8 – Plantagini lanceolatae-Chondrilletum junceae, 9 – DC Artemisia absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia
acanthii/Phragmitetalia australis], 10 – BC Tussilago farfara [Dauco-Melilotion], 11 – Achilleo millefoliae-Grindelietum
squarrosae, 12 – Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii, 13 – Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii, 14 – DC Solidago
canadensis [Artemisietea vulgaris], 15 – DC Grindelia squarrosa [Artemisietea vulgaris], 16 – DC Xeranthemum annuum
[Artemisietea vulgaris/Festuco-Brometea]
458 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
За від сут ності ан тро піч но го впли ву збіль шу-
єть ся част ка ін ва зій них ви дів (Grindelia squarrosa,
Ambrosia artemisiifolia) та зла ко вих у це но зах і від-
бу ва єть ся їхня змі на на уг ру по ван ня по ряд ку
Agropyretalia intermedio-repentis.
У міс ті уг ру по ван ня опи са ні на пус ти рі біля
Шах то управ лін ня "Ар се лор Міт тал Кри вий Ріг",
зви чай но тра п ляють ся оба біч до ріг, на за не дба них
ді лян ках у різ них час ти нах міс та. Ви яв ле ні в тех но-
ген них еко то пах Кри во ріж жя, від не се ні до Ambrosio
artemisiifoliae-Grindelietum squarrosae Smetana 2002,
ос тан ня є си но ні мом ви зна че ної асо ціа ції.
Кое фі ці єнт Жак ка ра між це ноф ло ра ми уг ру по-
вань, опи са них О.В. Кос тильо вим і в міс ті, ста но-
вить < 50%.
Асо ціа ція Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii
Jarolіmek et al. 1997
Д. в.: Arctium lappa, Carduus acanthoides, Onopordum
acanthium L.
Зов ніш ній ви гляд уг ру по вань ви зна ча ють до мі-
нан ти C. acanthoides, O. acanthium, ок ре мо або ра-
зом. Фор му ють ви со ко рос лі су ціль ні за рос ті (се-
ред ня ви со та 90 см) з про ек тив ним по крит тям 95%.
Ви яв ле ні сі ян ці Ulmus minor. Пер ший під′ярус (45–
100 см) представ ле ний ді аг ностич ни ми ви да ми
асо ціа ції та кла су: Artemisia absinthium, Cyclachaena
xanthiifolia Nutt., Tragopogon major, Melilotus alba.
В дру го му під′яру сі (10–45 см) ви яв ле ні Poa
angustifolia, Ballota nigra, Lactuca serriola, Hordeum
murinum, Polygonum aviculare. Кіль кість ви дів в уг-
ру по ван нях не пе ре ви щує 15, се ред нє зна чен ня 13.
У це ноф ло рі ви яв ле но 25 ви дів.
За йма ють за ті не ні зво ло же ні міс цез ростан ня з
де гра до ва ни ми чор но зе ма ми та від кри ті сухі – з
пі ща ни ми ґрун та ми. Опи са ні на на си пах на Ін гу-
лецько му від ва лі, субстрат представ ле ний ле со-
вид ни ми суг лин ка ми. Уг ру по ван ня до сить стій кі у
часі за ра ху нок кон ку рент но силь них ви дів Arctium
lappa, Artemisia absinthium, Ballota nigra. При від-
сут ності ан тро піч но го впли ву фор му ють ся це но зи
Robinietea.
У міс ті уг ру по ван ня опи са ні на за не дба ній се лі-
теб ній ді лян ці, спо ра дич но по ши ре ні в цен траль-
ній і пів ніч ній час ти нах міс та, тра п ляють ся в тех-
но ген них еко то пах.
Уг ру по ван ня на во дять ся ав то ра ми під різ ни ми
на зва ми. Для Че хії (Vegetace Česke…, 2009), Бол га-
рії (Tzonev et al., 2009) по да єть ся асо ціа ція Carduo
acanthoidis-Onopordetum acanthii. В Ру му нії ви ді-
(се ред ня кіль кість ви дів 8). Рос лин ність роз рі дже-
на, із за галь ним про ек тив ним по крит тям до 60%.
Уг ру по ван ня опи са ні в Кри во му Розі на Ін гу-
лецько му від ва лі на схи лі від си пан ня за лі зистих
квар ци тів і суг лин ків.
М.Г. Сме та ною (Smetana, 2002) в тех но ген них
еко то пах ви ді ле ні не ва лід ні асо ціа ції Tussilago-
Phragmitetum australis Smetana 2002, Meliloto albi-
Phragmitetum australis Smetana 2002 та Tussilaginetum
farfarae Oberd. 1949, які є си но ні ма ми Poo
compressae-Tussilaginetum farfarae Tx. 1931.
Союз Onopordion acanthii Br.-Bl. in Br.-Bl. et al.
1936
Д. в.: Artemisia absinthium, Onopordum acanthium,
Potentilla argentea L., Reseda lutea.
Вклю чає уг ру по ван ня, сфор мо ва ні тер мо філь-
ни ми дво- або ба га то річ ни ми ви да ми. У це ноф ло рі
ве ли ка част ка ар хео фі тів, які до сить по ши ре ні на
пус ти рях, оба біч до ріг, де рослини пе ріо дич но ви-
ко шу ють ся, іно ді – на се лі теб них ді лян ках у при-
ват них сек то рах на де гра до ва них чор но зе мах зі ще-
бе нем або ущіль не них пі ща них ґрун тах. При уро че-
ні до ксе ро фіт них умов міс цез ростань. У ході вто-
рин ної сук це сії в ан тро піч них еко то пах змі ню ють-
ся на це но зи Atriplicion nitensis Passarge 1978, Malvion
neglectae, Sisymbrion officinalis. На те ри то рії Кри во го
Рогу союз представ ле ний трьо ма асо ціа ція ми.
Асо ціа ція Achilleo millefoliae-Grindelietum
squarrosae Kostylev in V. Solomakha et al. 1992
Д. в.: Achillea submillefolium, Bromus squarrosus,
Grindelia squarrosa, Lotus ucrainicus, Poa angustifolia.
Опи са на В.О. Кос тильо вим на лі во му бе ре-
зі Ку яль ницько го ли ма ну на пі ща но-че ре паш ко-
во-ле со во му аг ло ме рат но му субстра ті ан тро піч-
но го по хо джен ня по бли зу сільсько гос по дарських
угідь (Smetana, 2002). Уг ру по ван ня ви зна ча ють-
ся до мі ну ван ням ді аг ностич них ви дів Achillea
submillefolium, Grindelia squarrosa, Poa angustifolia.
Тра востій із се редньою ви со тою 45 см і за галь ним
про ек тив ним по крит тям 85%. В ньо му ви ді ляють-
ся два під′яру си. Пер ший (30–55 см) фор му ють пе-
ре важ но ді аг ностич ні види асо ціа ції та види кла-
су Artemisietea vulgaris: Cichorium intybus, Chondrilla
juncea, Tragopogon major, Odontites vulgaris Moench,
L., Centaurea diffusa та Sisymbrietalia кла су Stellarietea
mediae: Lactuca serriola, Diplotaxis muralis. У дру го му
під′яру сі ви яв ле ні види кла су Plantaginetea majoris:
Polygonum aviculare, Portulaca oleracea та Galium
aparine. Їхня кіль кість в уг ру по ван нях 9–19, се ред-
ня 13. У це ноф ло рі за фік со ва но 36 ви дів.
459Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
на ве де ні асо ціа ції Carduo acanthoidis-Onopordetum
acanthii та Onopordetum acanthii (Bagrikova, 2016).
При фло ристич но му по рів нян ні уг ру по-
вань Carduetum acanthoidis (Allorge 1922), опи са-
них О.В. Кос тильо вим і М.Г. Сме та ною, і Carduo
acanthoidis-Onopordetum acanthii, ви яв ле них у міс ті,
вста нов ле ні кое фі ці єн ти Жак ка ра від по від но 59,5
і 65%.
Асо ціа ція Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii
Faliсski 1965
Д. в.: Artemisia absinthium, Ballota nigra, Carduus
acanthoides, Potentilla argentea.
В уг ру по ван нях пе ре ва жа ють види кла су
Artemisietea vulgaris. Ді аг ностич ні види не зав жди
висту па ють до мі нан та ми. Се ред ня ви со та тра-
востою 55 см. За галь не про ек тив не по крит тя ви-
со ке, се ред нє зна чен ня 85%. Пер ший під′ярус
(40–60 см) сфор мо ва ний ді аг ностич ни ми ви да ми
A. absinthium, B. nigra, C. acanthoides, а та кож Melilotus
alba, Achillea submillefolium, Echium vulgare L.
У дру го му під′яру сі (10–30 см) ви яв ле ні P. argentea,
Polygonum aviculare, Taraxacum officinale, Galium
aparine. Се ред ня кіль кість ви дів на опи со ву ді лян ку
14. Це ноф ло ра на лі чує 35 ви дів.
За від сут ності ан тро піч но го впли ву уг ру по ван ня
три ва лий час ут ри му ють це но тич ні по зи ції. До мі-
нан та ми висту па ють A. absinthium та B. nigra.
У міс ті уг ру по ван ня опи са ні оба біч до ро ги, вул.
Та ра па ківська, а та кож спо ра дич но тра п ляють ся на
ви топ ту ва них, за не дба них ді лян ках у різ них час ти-
нах міс та.
Асо ціа ція Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii
ви ді ле на в Сло вач чи ні (Šilc, Košir, 2006), Че хії
(Vegetace Česke…, 2009), Сло ве нії (Šilc, Košir, 2006)
та Ру му нії (Danza, 2007).
Для Ук ра ї ни В.А. Со ло ма хою на во дить ся асо-
ціа ція Artemisietum absinthii Schubert et Mahn 1959 ex
Eliáš 1982, яка є си но ні мом до Potentillo argenteae-
Artemisietum absinthii в сою зі Potentillo-Artemision
absinthii Eliáš (1979) 1980, від по від но до су час ної
син так со но мії – Onopordion acanthii (Solomakha
et al., 1992; Solomakha, 2008). На Ін гу лецьких від-
ва лах змі ша но го типу, скла де них із за лі зистих
квар ци тів, мер ге листих та ле со вид них суг лин-
ків, М.Г. Сме та ною та кож ви ді ле на асо ціа ція
Artemisietum absinthii (Smetana, 2002).
Кое фі ці єн ти Жак ка ра між це ноф ло ра ми
Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii, ви яв ле-
ни ми О.В. Кос тильо вим в тех но ген них еко то пах
ля ють ва рі ант – Carduo acanthoidis-Onopordetum
acanthii-centauretosum solstitialis (Coroi & Coroi 1998)
Sanda & al. 2001 (Cristea, Gafta, 2015). У Сер бії опи-
са на асо ціа ція з до мі ну ван ням Carduus acanthoides –
Carduetum acanthoidis Felföldy 1942 (Jovanović
et al., 2013). Уг ру по ван ня з Onopordum acanthium
об'єднані в асо ціа цію Onopordetum acanthii Br.-Bl. in
Br.-Bl. et al. 1936 (Ninot et al., 2010). Ос тан ня по-
ши ре на та кож в Іс па нії (Rivas-Martіnez, 2001). В
Угор щи ні ви ді ля ють асо ціа цію Onopordetum acanthii
(Ді аг ностич ні види: Onopordum acanthium (клас
пос тій ності V), Artemisia vulgaris (V), Urtica dioica L.
(V)) та Carduo-Onopordetum acanthii Soу 1947
(Onopordum acanthium (V), Carduus acanthoides (V),
Artemisia absinthium (III), A. vulgaris (III)) (Dancza,
2009). Для м. Кетс хей (Угор щи на) Onopordetum
acanthii від не се на до Onopordion acanthi, а Carduetum
acanthoidis – до Arction lappae по ряд ку Onopordetalia
acanthiі (Dancza, 2007). У Ні меч чи ні уг ру по ван ня
зі знач ною участю Carduus acanthoides від не се ні до
Onopordetum acanthiі (Brandes, 1996). У Сло вач чи ні
опи са ні Onopordetum acanthii та Carduus acanthoides-
community (Zaliberova, Jarolimek, 1995).
В Ук ра ї ні асо ціа ція Onopordetum acanthii опи са на
на те ри то рії Лі во бе реж но го Лі состе пу зі знач ною
пос тій ною участю Carduus acanthoides (клас пос-
тій ності IV) (Solomakha et al., 1986). Так, В.А. Со-
ло ма ха зі спів ав то ра ми роз гля дає ок ре мо асо ціа ції
Carduetum acanthoiditis (Allorge 1922) Morariu 1939
(на пи сан ня збе ре же не ав торське) та Onopordetum
acanthiі (Solomakha et al., 1992). Для Льво ва на во-
дить ся асо ціа ція Carduetum acanthoidis Morariu 1943
(Kucheryavyi et al., 1991). М.Г. Сме та ною на Кри во-
ріж жі на від ва лах біля ста ціо на ру "Пет ро во" та на
про ми сло во му май дан чи ку Ін гу лецько го ГЗК опи-
са на асо ціа ція Carduetum acanthoidis (Allorge 1922)
Morariu 1939. Її уг ру по ван ня фор му ють ся та кож
на ре куль ти ва цій но му пле сі шла мо схо ви ща Пів-
ніч но го ГЗК з на сип ним ша ром суг лин ку. Ав то ром
на во дить ся асо ціа ція Onopordetum acanthiі Braun-
Blanquet 1926 на схи лах дамб шла мо схо ви ща Пів-
ніч но го ГЗК. Субстрат кам'янистий з до міш ка ми
суг лин ку або ґрун ти з ма ло по туж ним го ри зон том.
В.А. Со ло ма ха в „Про дро му сі рос лин ності Ук ра ї ни”
(Solomakha, 2008) на во дить 2 асо ціа ції: Carduetum
acanthoidis (Allorge 1922) Morariu 1939 з ді аг ностич-
ними ви дами Carduus acanthoides і Onopordetum
acanthii (Arctium tomentosum Mill., Artemisia vulgaris,
Onopordum acanthium) (Solomakha, 2008). У Кри му
460 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
diffusa. Тра востій уг ру по вань із се редньою ви со тою
40 см і се ред нім зна чен ням за галь но го про ек тив-
ним по крит тя 85%. У пер шо му під′яру сі (ви со та
30–50 см) ви яв ле ні види кла су Artemisietea vulgaris:
Bromus squarrosus, Achillea submillefolium, а та кож
Xeranthemum annuum, Agropyron pectinatum (M. Bieb.)
P. Beauv. і сі ян ці Ulmus minor. У дру го му (ви со та
10–30 см) представ ле ні Potentilla argentea, P. pilosa
Willd., Teucrium polium L. Кіль кість ви дів на ді лян-
ках 10–21. У це ноф ло рі ви яв ле но 44 види.
Уг ру по ван ня за йма ють схи ли і пла то від ва лів, а
та кож ді лян ки біля за то п ле но го кар′єру. Субстрат
представ ле ний пі ща ни ми або гли нисто-пі ща ни ми
ґрун та ми.
Для встановлення ступеня екологічної
специфіки місцезростань угруповань та
оцінки відмінності екотопічних характеристик
досліджуваних ділянок здійснений ординаційний
аналіз. Результати DCA-ординації угруповань
класу Artemisietea vulgaris показують, що їхня
диференціація відбувається головним чином
уздовж показників едафічних факторів: змінності
зволоження ґрунту (Fh), кислотності (Rc), режиму
засолення (Sl) та вмісту мінерального азоту (Nt),
вектори яких є найближчими до осі DCA2 (рис. 1).
Фі то ін ди ка цій ний ана ліз уг ру по вань за во ло-
гістю ґрун ту (Hd) вия вив, що рос лин ність кла су є
ксе ро ме зо фіт ною (рис. 2.1). Най біль ші діа па зо ни
роз сію ван ня (1,62 ба лів) по каз ни ків за фік со ва но
в уг ру по ван нях Anisantho-Artemisietum austriacae,
Arctietum lappae, DC Artemisia absinthium-Phragmites
australis [Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia
australis], Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii,
DC Solidago canadensis [Artemisietea vulgaris], най-
мен ші діа па зо ни роз сію ван ня (1,0–1,3 бали) від-
мі че но у BC Tussilago farfara [Dauco-Melilotion], що
свід чить про не знач ні за па си во ло ги в ґрун ті. Ре-
зуль та ти еко ло гіч ної ди фе рен ціа ції за змін ністю
зво ло жен ня (Fh) до во дять, що це но зи зроста ють
пе ре важ но в умо вах із не знач ною її змін ністю (се-
ред ні по каз ни ки 3,0–4,0) (рис. 2.2). Най біль ший
діа па зон роз сію ван ня (2,2–3,5 ба лів) зна чень за
цим фак то ром ма ють уг ру по ван ня DC Artemisia
absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia acanthii/
Phragmitetalia australis], BC Tussilago farfara [Dauco-
Melilotion], DC Xeranthemum annuum [Artemisietea
vulgaris/Festuco-Brometea], що по яс ню єть ся їхнім
зростан ням у від валь них еко то пах, які від зна ча-
ють ся неста біль ністю вод но го ре жи му, а та кож DC
Solidago сanadensis [Artemisietea vulgaris], Anisantho-
Дон ба су, М.Г. Сме та ною на від ва лах Кри во ріж жя і
в м. Кри вий Ріг, скла да ють ‹ 50 і 69,7% від по від но.
Де ри ват не уг ру по ван ня DС Solidago сanadensis
[Artemisietea vulgaris]
Д. в.: Solidago сanadensis.
В уг ру по ван нях до мі нує S. сanadensis, з ви со-
кою констант ністю ви яв ле ні Ballota nigra, Elytrigia
repens, Lactuca serriola. Се ред ня ви со та тра востою
65 см, про ек тив не по крит тя рос лин ності 85%. У
пер шо му під′яру сі (40–70 см) тра п ляють ся на зва ні
види та Achillea submillefolium, Daucus carota, Sonchus
arvensis L., Atriplex prostrata. Дру гий під′ярус сфор-
мо ва ний ви да ми Stellarietea mediae: Atriplex tatarica,
Hordeum murinum. Кіль кість ви дів в опи сах 7–21,
се ред ня 14. Це ноф ло ра на лі чує 27 ви дів.
Уг ру по ван ня тра п ляють ся на за не дба них ді лян-
ках по бли зу се лі теб них те ри то рій, оба біч до ріг, на
зво ло же них міс цях, біля сміт ни ків на ще бе нистих
чор но зем них ґрун тах.
У про дро му сі ру де раль ної рос лин ності Че хії на-
во дить ся асо ціа ція Rudbeckio laciniatae-Solidaginetum
canadensis Tüxen et Raabe ex Anioі-Kwiatkowska 1974
з до мі нан том Solidagо canadensis (Vegetace Česke...,
2009) у сою зі Dauco carotae-Melilotion albi.
Де ри ват не уг ру по ван ня DC Grindelia squarrosa
[Artemisietea vulgaris]
Д. в.: Grindelia squarrosa.
До мі нан том в уг ру по ван нях висту пає G. squarrosa.
Тра востій ви со тою до 60 см, се ред нє про ек тив-
не по крит тя 70%. Знач ну участь у це но зах бе руть
види кла су Artemisietea vulgaris: Artemisia absinthium,
Cichorium intybus, Centaurea diffusa, Poa angustifolia,
Tanacetum vulgare, Melilotus alba та кла су Stellarietea
mediae: Atriplex tatarica, Lactuca serriola. На зва ні
види фор му ють пер ший під'ярус (20–60 см). У дру-
го му (10–20 cм) представ ле ні Galium humifusum M.
Bieb., Plantago major. Се ред ня кіль кість ви дів в опи-
сах ста но вить 12. Це ноф ло ру фор му ють 29 ви дів.
Уг ру по ван ня опи са ні з пла то Ін гу лецько го та
біля під ніж жя Бур щицько го від ва лів, що при ля-
га ють до місько го сміт тєз ва ли ща на субстра тах,
представ ле них дріб ним ще бе нем.
Де ри ват не уг ру по ван ня DC Xerathemum annuum
[Artemisietea vulgaris/Festuco-Brometea]
Д. в.: Xeranthemum annuum.
В уг ру по ван нях до мі нує X. annuum. З ви со-
кою пос тій ністю в тра востої тра п ляють ся види
кла су Festuco-Brometea: Medicago falcata, Artemisia
marschalliana, Salvia verticillata, Galatella villosa та
кла су Artemisietea vulgaris: Melilotus alba, Centaurea
461Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Рис. 1. Результати DCA-ординації cинтаксонів класу Artemisietea vulgaris за екологічними факторами: Hd – вологість,
Fh – змінність зволоження, Rc – кислотність ґрунту, Sl – сольовий режим, Са – вміст карбонатів, Nt – вміст сполук
азоту, Ae – аерація грунту, Тm – термічність кліматичних умов, Om – омброрежим, Kn – континентальність клімату,
Cr – кріоклімат, Lc – світловий режим. Тут і далі цифрами позначені синтаксони: 1 – Anisantho-Artemisietum austriacae,
2 – Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis, 3 – Convolvulo-Brometum inermis, 4 – Arctietum lappae, 5 – Berteroetum incanae,
6 – Melilotetum albo-officinalis, 7 – Plantagini lanceolatae-Chondrilletum junceae, 8 – Dauco-Centauretum diffusae, 9 – DC
Artemisia absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia australis], 10 – BC Tussilago farfara [Dauco-
Melilotion], 11 – Achilleo millefoliae-Grindelietum squarrosae, 12 – Carduo acanthoidis-Onopordetum acanthii, 13 – Potentillo
argenteae-Artemisietum absinthii, 14 – DC Solidago canadensis [Artemisietea vulgaris], 15 – DC Grindelia squarrosa [Artemisietea
vulgaris], 16 – DC Xeranthemum annuum [Artemisietea vulgaris/Festuco-Brometea]
Fig. 1. Results of DCA-ordination of syntaxa of the class Artemisietea vulgaris by ecological factors: Hd – soil humidity, Fh –
variability of damping, Rc – acidity, Sl – salt regime, Са – carbonate content, Nt – nitrogen content, Ae – soil aeration, Тm
– thermal climate, Om – humidity, Kn – continental climate, Cr – cryoclimate, Lc – light. Legend: figures indicate syntaxa:
1 – Anisantho-Artemisietum austriacae, 2 – Convolvulo arvensis-Agropyretum repentis, 3 – Convolvulo-Brometum inermis, 4 –
Arctietum lappae, 5 – Berteroetum incanae, 6 – Melilotetum albo-officinalis, 7 – Plantagini lanceolatae-Chondrilletum junceae,
8 – Dauco-Centauretum diffusae, 9 – DC Artemisia absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia
australis], 10 – BC Tussilago farfara [Dauco-Melilotion], 11 – Achilleo millefoliae-Grindelietum squarrosae, 12 – Carduo
acanthoidis-Onopordetum acanthii, 13 – Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii, 14– DC Solidago canadensis [Artemisietea
vulgaris], 15 – DC Grindelia squarrosa [Artemisietea vulgaris], 16 – DC Xeranthemum annuum [Artemisietea vulgaris/Festuco-
Brometea]
462 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
ють уг ру по ван ня DC Artemisia absinthium-Phragmites
australis [Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia
australis], Potentillo argenteae-Artemisietum absinthii,
DC Grindelia squarrosa [Artemisietea vulgaris], най-
мен ший (1,0–1,1) – Arctietum lappae, DC Solidago
canadensis [Artemisietea vulgaris].
Клі ма тич ні па ра мет ри ро зу мі ють ся, на сам пе-
ред, як про яв впли ву мік ро клі ма ту на рос лин ні
уг ру по ван ня. В по нят тя клі ма ту вклю ча ють мік-
ро клі ма тич ні особ ли вості ре жи му ін со ля ції, тем-
пе ра ту ри по віт ря, ви кли ка ні фор мою рель є фу,
ха рак те ром рос лин ності (ви со та, щіль ність, зімк-
не ність), ти пом субстра ту тощо. Еко ло гіч на ди фе-
рен ціа ція від по від но до по каз ни ків тер мо ре жи му
(Tm) (рис. 2.8) по ка за ла, що уг ру по ван ня фор му-
ють ся за суб ме зо терм них умов, при цьо му ши ро-
ку ам п лі ту ду (2,2–4,4) ма ють BC Tussilago farfara
[Dauco-Melilotion], Achilleo millefoliae-Grindelietum
squarrosae, DC Solidago canadensis [Artemisietea
vulgaris], DC Grindelia squarrosa [Artemisietea
vulgaris], DC Xeranthemum annuum [Artemisietea
vulgaris], що пов'язано з ко ли ван ням тем пе ра-
ту ри в різ них міс цях на від валь них ланд шаф тах.
Вузькою еко ло гіч ною ам п лі ту дою (1,0–1,1) від-
зна ча ють ся уг ру по ван ня Arctietum lappae, сою зу
Dauco-Melilotion, Carduo acanthoidis-Onopordetum
acanthii. Пе ре роз по діл по каз ни ків за ом бро ре жи-
мом (Om) на кон крет ній міс це вості від бу ва єть ся
за ра ху нок рель є фу. За зна чен ня ми ом бро ре жи-
му (рис. 2.9) це но зи при уро че ні до ме зо ари до фіт-
них умов. Най біль ший діа па зон роз сію ван ня зна-
чень (2,3 ба лів) ма ють уг ру по ван ня DC Solidago
canadensis [Artemisietea vulgaris]. Уг ру по ван ня кла су
зроста ють в кон ти нен таль них умо вах (рис. 2.10).
Фак тор кон ти нен таль ності (Kn) має най біль ший
діа па зон роз сію ван ня (1,6–2,5) по каз ни ків у це-
но зах Anisantho-Artemisietum austriacae, DC Artemisia
absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia
acanthii/Phragmitetalia australis], BC Tussilago farfara
[Dauco-Melilotion], сою зу Onopordion acanthii,
DC Solidago canadensis [Artemisietea vulgaris], DC
Xeranthemum annuum [Artemisietea vulgaris/Festuco-
Brometea]. Оцін ка мо ро зостій кості клі ма ту (кріо-
ре жим, Cr) (рис. 2.11) від по ві дає по мір но му типу,
її по каз ни ки ста нов лять 7,8–9. За сту пе нем ос-
віт ле ності еко то пу (рис. 2.12) уг ру по ван ня фор-
му ють ся при не знач но му за ті нен ні, що ство рю-
єть ся в яру сах рос лин ності. Най біль ші діа па зо ни
роз сію ван ня зна чень (1,7–3,1) ма ють уг ру по ван-
ня Anisantho-Artemisietum austriacae, DC Artemisia
Artemisietum austriacae. Най мен ші – Arctietum
lappae, Berteroetum incanae, DC Grindelia squarrosa
[Artemisietea vulgaris]. Еко ло гіч на ди фе рен ціа ція
асо ціа цій кла су за ки слот ністю (Rc) і сольо вим ре-
жи мом (Sl) про де монст ру ва ла, що оп ти маль ни ми
для їхнього роз ви тку є еко то пи із близькою до ней-
траль ної ре ак ці єю се ре до ви ща (рис. 2.3) та низьким
вмістом мі не раль них со лей (рис. 2.4). Се ред нє зна-
чен ня Rc-фак то ра ста но вить 7–8 ба лів, що від-
по ві дає про між но му типу між слаб ко кис ли ми та
ней траль ни ми ґрун та ми (Didukh, 2012). За галь ні
межі зна чень ки слот ності ґрун тів становлять 6–9
ба лів, що від по ві дає слаб ко кис лим (рН 5,5–6,5) та
про між но му між слаб ко кис ли ми та ней траль ни ми
ґрун та ми (рН 6,5–7,2). Ки слот ність ґрун тів ха рак-
те ри зу єть ся не спе ци фіч ним ха рак те ром, що по яс-
ню єть ся особ ли востя ми про це сів ґрун то ут во рен ня
під трав'яною рос лин ністю (Alekhin, 1986; Lysenko
et al., 2012). За галь ний сольо вий ре жим є важ ли-
вою ха рак те ристи кою ґрун тів, ос кіль ки впли ває
на ґрун то утво рю валь ні про це си і ви зна чає мож ли-
вості адап та ції рос лин них ор га ніз мів. Най біль шу
різ ни цю вмісту со лей у ґрун ті (1,8–3,1 ба лів) ма-
ють син так со ни DC Artemisia absinthium-Phragmites
australis [Onopordetalia acanthii/Phragmitetalia
australis], BC Tussilago farfara [Dauco-Melilotion],
DC Xeranthemum annuum [Artemisietea vulgaris], DC
Solidago сanadensis [Artemisietea vulgaris]. Роз по-
діл асо ціа цій за по каз ни ка ми вмісту спо лук азо-
ту (Nt) по ка зав, що біль шість уг ру по вань фор му-
єть ся на від нос но бід них, щодо йо го мі не раль них
форм, ґрун тах (рис. 2.6). Ши ро ку еко ло гіч ну ам-
п лі ту ду (2–3 бали) за на зва ним фак то ром ма ють
BC Tussilago farfara [Dauco-Melilotion], DC Solidago
сanadensis [Artemisietea vulgaris]. Еко ло гіч на ди фе-
рен ціа ція уг ру по вань від нос но вмісту кар бо на тів у
субстра ті (Ca) (рис. 2.5) за свід чи ла, що вони фор-
му ють ся в еко то пах із се ред нім їх нім вмістом. Най-
біль ший діа па зон роз сію ван ня (1,8–3,1) зна чень за
на зва ним фак то ром ма ють Anisantho-Artemisietum
austriacae, Dauco-Centauretum diffusae, DC Artemisia
absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia
acanthii/Phragmitetalia australis], BC Tussilago farfara
[Artemisietea vulgaris], DC Xeranthemum annuum
[Artemisietea vulgaris], що по ка зує до сить ве ли ку
роз біж ність еда фіч них умов. Ре зуль та ти син фі то-
ін ди ка ції рос лин ності за фак то ром ае ра ції ґрун ту
(Ae) вия ви ли, що асо ціа ції кла су фор му ють ся на
се редньо ае ро ва них ґрун тах (рис. 2.7). Най біль-
ший діа па зон роз сію ван ня зна чень (2,5–3,0) ма-
463Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Рис. 2.1. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris
за вологістю (цифри на осі абсцис на рис. 2.1–2.12
відповідають номерам асоціацій на рис. 1)
Fig. 2.1. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by soil humidity (figures on the abscissa in Figs 2.1–
2.12 correspond to association numbers in Fig. 1)
Рис. 2.2. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
змінністю зволоження
Fig. 2.2. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by variability of humidity
Рис. 2.3. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
кислотністю
Fig. 2.3. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by acidity
Рис. 2.4. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
режимом засолення
Fig. 2.4. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by salt regime
464 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Рис. 2.5. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
вмістом карбонатів
Fig. 2.5. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by carbonate content
Рис. 2.6. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
вмістом сполук азоту
Fig. 2.6. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by nitrogen content
Рис. 2.7. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
ступенем аерації екотопу
Fig. 2.7. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by soil aeration
Рис. 2.8. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
терморежимом
Fig. 2.8. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by thermal climate regime
465Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Рис. 2.9. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
омброрежимом
Fig. 2.9. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by climate humidity regime
Рис. 2.10. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
континентальністю клімату
Fig. 2.10. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by climate continentality
Рис. 2.11. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
кріокліматом
Fig. 2.11. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by cryoclimate
Рис. 2.12. Розподіл асоціацій класу Artemisietea vulgaris за
світловим режимом
Fig. 2.12. Distribution of associations of the class Artemisietea
vulgaris by light regime
466 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
сут тє вих ко ли вань. На ок ре мих ді лян ках від ва лів
спос те рі га єть ся знач не під ви щен ня тем пе ра ту ри,
зу мов ле не на грі ван ням субстра ту, представ ле но го
за лі зисти ми квар ци та ми й слан ця ми.
Наступ ні до слі джен ня ма ють бути спря мо ва ні
на по даль ше кри тич не оп ра цю ван ня син так со но-
мії рос лин ності, зок ре ма об ся гу ви ді ле них оди ниць
з ви ко ристан ням но віт ніх ме то дів до слі джень та
по рів нян ня кла си фі ка цій них схем з єв ро пейськи-
ми. За ли ша ють ся не розв'язаними дис ку сій ні пи-
тан ня ста ту су ін ва зій них ви дів у син так со нах. На
часі вдо ско на лен ня ме то дів фі то ін ди ка цій них до-
слі джень, зок ре ма в на прям ку ін те граль ної іден-
ти фі ка ції по діб ності умов міс цез ростань, з ог ля ду
на ши ро кі еко ло гіч ні ам п лі ту ди си нан троп них ви-
дів, що здат ні фор му ва ти по діб ні за фло ристич ним
скла дом це но зи в різ них еко то пах. Знач ний ін те рес
ста но вить та кож з'ясування ди на мі ки ру де раль ної
рос ли нн ості на різ них ста ді ях її роз ви тку та роз-
роб лен ня про гно зу змін.
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Alekhin V.V. Teoreticheskie problemy fitotsenologii i
stepovedeniya, Moscow: Izd-vo MGU, 1986, 216 pp.
[Алехин В.В. Теоретические проблемы фитоценологии
и степоведения, М.: Изд-во МГУ, 1986, 216 с.].
Alisov B.P. Klimat SSSR, Moscow: Vysshaya shkola, 1969,
104 рр. [Алисов Б.П. Климат СССР, М.: Высш. шк.,
1969, 104 с.].
Bagrikova N.A. Sbornyk nauchnykh trudov HNBS, 2016,
143: 25–58. [Багрикова Н.А. Изучение синантроп-
ной растительности Крымского полуострова с пози-
ций эколого-флористического подхода: состояние
вопроса, классификация сообществ и перспективы
исследований. Сборник науч. трудов ГНБС, 2016, 143:
25–58].
Bagrikova N.A. Ukr. Phytosoc. Col., Ser. А, 2004, 1(21):
188. [Багрикова Н.А. Сорно-полевая растительность
Крыма. Укр. фітоценот. зб., Сер. А, 2004, 1(21): 188].
Bagrikova N.A. Ukr. Phytosoc. Col., Ser. A, 1996, 3: 81–92.
[Багрикова Н.А. Сегетальные сообщества виноград-
ников Крыма. Укр. фітоценот. зб., Сер. А, 1996, 3:
81–92].
Biţă-Nicolae C., Indreica A. Artemisietea vulgaris in
Romania – An overview. Plant Biosystems, 2016, 150:
512–518. doi: 10.1080/11263504.2014.987185.
Brandes D. Burgruinen als Habitatinseln Ihre Flora und
Vegetation sowie die Bedeutung für Sukzessionsforschung
und Naturschutz dargestellt unter besonderer
Berücksichtigung der Burgruinen des Harzgebietes.
Braunschw. naturkdi, Sehr. 5, 1996, 1: 125–163.
Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der
Vegetationskunde. 3 Aufl., Wien; New York: Springer
Verlag, 1964, 865 pp.
absinthium-Phragmites australis [Onopordetalia
acanthii/Phragmitetalia australis], BC Tussilago farfara
[Dauco-Melilotion], Achilleo millefoliae-Grindelietum
squarrosae, DC Solidago canadensis [Artemisietea
vulgaris], DC Xeranthemum annuum [Artemisietea
vulgaris/Festuco-Brometea]. Ре зуль та ти син фі то ін-
ди ка ції свід чать про не ви баг ли вість на зва них син-
так со нів до світ ла і здат ність зроста ти в за ті не них
еко то пах.
Ви снов ки
Здій сне но фі то це но тич ний ана ліз та роз роб ле на
схе ма рос лин ності кла су Artemisietea vulgaris у Кри-
во му Розі. Ви ді ле но 11 асо ціа цій, 5 уг ру по вань, що
скла дає 18,5% за галь ної кіль кості асо ціа цій кла су в
Ук ра ї ні, які на ле жать до 4 сою зів і 2 по ряд ків. Вста-
нов ле но, що ру де раль на рос лин ність є од но рід ною
в син так со но міч но му від но шен ні і різ но рід ною –
за скла дом це ноф лор, що зу мов ле но ши ро кою
еко ло гіч ною ам п лі ту дою їх ніх представ ни ків і різ-
но ма ніт ністю еко то пів. Ви зна че но ви со ку по діб-
ність це ноф лор асо ціа цій Anisantho-Artemisietum
austriacae, Arctietum lappae, Carduo acanthoidis-
Onopordetum acanthii.
Про ве де на фі то ін ди ка цій на оцін ка умов міс цез-
ростань та вста нов ле ні про від ні фак то ри еко ло-
гіч ної ди фе рен ціа ції опи са них син так со нів кла су
Artemisietea vulgaris, яки ми є змін ність зво ло жен ня
ґрун ту, ки слот ність, ре жим за со лен ня та вміст мі не-
раль но го азо ту. В ме жах міс та еко то пи, зай ня ті ру-
де раль ною рос лин ністю, ха рак те ри зу ють ся не дос-
тат нім зво ло жен ням ґрун ту і не знач ною його змін-
ністю. Ви ня ток ста нов лять від валь ні ланд шаф ти
цен траль ної та пів ден ної час ти ни міс та, але вони
від зна ча ють ся неста біль ністю вод но го ре жи му. На
пус ти рях, се лі теб них ді лян ках, на си пах, сміт ни ках,
у цен траль ній і пів ніч ній час ти нах міс та сфор мо-
ва ні ґрун ти з нор маль ною ае ра ці єю. Від валь ні еко-
то пи від зна ча ють ся субстра та ми з низьким вмістом
спо лук азо ту. На те ри то рії міс та ґрун ти ха рак те-
ри зу ють ся слаб кою мі не ра лі за ці єю. Збіль шен ня
вмісту мі не раль них со лей ви яв ле но в субстра тах
на се лі теб них те ри то рі ях, сміт ни ках, пус ти рях, ді-
лян ках біля кла до вищ та гос по дарських за бу дов у
різ них час ти нах міс та. На за не дба них іг ро вих май-
дан чи ках, се лі теб них ді лян ках, біля рі чок, оба біч
до ріг ґрун ти ма ють се ред ній вміст кар бо на тів, що
ви зна чає слаб ко луж ну ре ак цію ґрун то во го роз чи-
ну. Клі ма тич ні фак то ри, пов'язані з тер мо ре жи мом
(тер мо-, кріо ре жим), на те ри то рії міс та не ма ють
http://www.tandfonline.com/author/Bi%C5%A3%C4%83-Nicolae%2C+C
http://www.tandfonline.com/author/Indreica%2C+A
467Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Kovačević Z., Nikolić L., Nikolić-Đorić E. Vegetation of
the classes Stellarietea mediae and Agropyretea repentis in
the vineyards of Bosnia and Herzegovina. Acta Sci. Pol.
Hortorum Cultus, 2017, 16(1): 163–181.
Kucheryavyi V.O., Solomakha V.A., Solomakha T.D.,
Shelyah-Sosonko Yu.R., Kramarets V.O. Ukr. Bot. J.,
1991, 48(3): 48–55. [Кучерявий В.О., Соломаха В.А.,
Соломаха Т.Д., Шеляг-Сосонко Ю.Р., Крама-
рець В.О. Синтаксономія рудеральної рослинності
м. Львова. Укр. бот. журн., 1991, 48(3): 48–55].
Levon A.F. Ukr. Phytosoc. Col., Ser. A, 1997, 1: 57–75.
[Левон А.Ф. Синтаксономия рудеральной расти-
тельности Ялты. IV. Класс Artemisietea vulgaris. Укр.
фiтоценот. зб., Сер. А, 1997, 1: 57–75].
Levon O.F. Synantropna roslynnist' terytoriyi Velykoyi Yalty:
Cand. Sci. Diss. Abstract, Kyiv, 1999, 16 pp. [Ле-
вон О.Ф. Синантропна рослинність території Великої
Ялти: автореф. дис. ... канд. біол. наук: спец. 03.00.05
"Ботаніка", Київ, 1999, 16 с.].
Lysenko H.M., Danylyk I.M., Kish R.Ya., Bednarska I.O.
Visnyk Lviv. un-tu, Ser. biolohichna, 2012, 59: 52–65.
[Лисенко Г.М., Данилик І. М., Кіш Р. Я., Беднар-
ська І.О. Екотопічні особливості осередків ксе-
ротермної рослинності Закарпатської низовини.
Вісн. Львів. ун-ту, Cер. біологічна, 2012, 59: 52–65].
Matuszkiewicz W. Przewonik do oznaczania zbiorowisk
roslinnych Polski, Warszawa: PWN, 2001, 537 рp.
Medvecká J., Zaliberova M., Jarolimek I. Ruderal Vegeta-
tion of the Horná Orava Region 1. Bidentetea tripartitae,
Polygono arenastri-Poetea annuae, Molinio-Arrhenathere-
tea, Stellarietea mediae and Artemisietea vulgaris. Thaiszia,
2006, 19: 91–129.
Mosyakin S.L. Ukr. Bot. J., 1999, 56(1): 79–88. [Мося-
кін С.Л. Рослини України у Світовому Червоному
списку. Укр. бот. журн., 1999, 56(1): 79–88].
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of
Ukraine. A nomenclatural checklist, Kiev, 1999, xxiii +
345 pp.
Mykhaylenko M.M. Osnovy ahrometeorolohii, Kyiv: Vyshcha
Shkola, 1982, 192 pp. [Михайленко М.М. Основи агро-
метеорології, Київ: Вища шк., 1982, 192 с.].
Ninot J.M., Font X., Masalles R.M., Vigo J. Syntaxonomic
conspectus of the vegetation of Catalonia and Andorra.
II: Ruderal communities. Acta Bot. Barcelona, 2010–
2011, 53: 113–189.
Osypenko V.V. Spontanna roslynnist m.Cherkasy: Cand. Sci.
Diss. Abstract, Kyiv, 2006, 20 pp. [Осипенко В.В. Спон-
танна рослинність м. Черкаси: автореф. дис. … канд.
біол. наук: спец. 03.00.05 "Ботаніка", Київ, 2006,
20 с.].
Papucha I.V. Ukr. Bot. J., 1991, 48(2): 39–41. [Папуча І.В.
Рудеральна рослинність м. Чернігова. Укр. бот.
журн., 1991, 48(2): 39–41].
Rivas-Martínez S., Fernández-González F., Loidi J.,
Lousã M., Penas A. Syntaxonomical checklist of vascular
plant communities of Spain and Portugal to association
level. Itinera Geobot., 2001, 14: 5–341.
Šilc U., Košir P. Synanthropic vegetation of the city of Kranj
(Central Slovenia). HACQUETIA, 2006, 5(1): 213–231.
Bredikhina Yu.L. Spontanna roslynnist m. Melitopolya:
syntaksonomiya, fitomelioratyvne znachennya i shchlyakhy
optymizatsii: Cand. Sci. Diss. Abstract, Lviv, 2015, 18 pp.
[Бредіхіна Ю.Л. Спонтанна рослинність м. Мелітопо-
ля: синтаксономія, фітомеліоративне значення і шля-
хи оптимізації: автореф. дис. … канд. с.-г. наук: спец.
06.03.01 "Лісові культури та фітомеліорація", Львів,
2015, 18 с.].
Chytrý M., Tichý L., Holt J., Z. Botta-Dukát. Determina-
tion of diagnostic species with statistical fidelity mea-
sures. J. Veget. Sci., 2002, 13: 79–90.
Cristea V., Gafta D. The Mediterranean floristic element in
the flora and vegetation of Romania. Flora Mediter., 2015,
25 (Spec. issue): 65–76. doi: 10.7320/FlMedit25SI.065.
Dancza I. Ruderalis Nхvenutarsulasok A Delnyugat-
Denuntulon: Cand. Sci. Diss. Abstract, Keszthely, 2007,
89 рp.
Dancza I. Syntaxonomic studies on the ruderal plant com-
munities in Southwest Transdanubia (Hungary). Acta
Bot. Hungarica, 2009, 51(1): 35–59. doi: 10.1556/
ABot.51.2009.1–2.7.
Derpolyuk S.V. Struktura osnovnykh typiv roslynnykh uhru-
puvan zakhidnykh rayoniv Kryvorizkoho zalizorudnoho
baseynu, stan ta prohnoz rozvytku: Cand. Sci. Diss.
Abstract, Yalta, 2002, 29 pp. [Дерполюк С.В. Струк-
тура основних типів рослинних угрупувань західних
районів Криворізького залізорудного басейну, стан та
прогноз розвитку: автореф. дис. … канд. біол. наук:
спец. 03.00.05 – "Ботаніка", Ялта, 29 с.].
Didukh Ya.P. Osnovy bioindykatsii, Kyiv: Naukova Dumka,
2012, 343 pp. [Дідух Я.П. Основи біоіндикації, Київ:
Наук. думка, 2012, 343 с.].
Hennekens S. Turboveg for Windows. 1998–2007. Version 2,
2008, 78 pp.
Hill M.O., Gauch H.G. Detrented correspondence analysis,
an improved ordination technique. Vegetatio, 1980, 42:
47–58.
Jovanović S., Jakovljević K., Djordjević V., Vukojičić S.
Ruderal flora and vegetation of the town of Žabljak
(Montenegro) – an overview for the period 1990–1998.
Bot. Serbica, 2013, 37(1): 55–69.
Kazakov V.L., Smetana M.H., Shypunova V.O., Paranko I.S.
Pryrodnycha heohrafiya Kryvbasu, Kryvyi Rih: Oktan-
Prynt, 2000, 137 pp. [Казаков В.Л., Сметана М.Г.,
Шипунова В.О., Паранько І.С. Природнича географія
Кривбасу, Кривий Ріг: Октан-Принт, 2000, 137 с.].
Konohray V.A., Osypenko V.V. Visnyk Cherkas. univ., 2015,
2(335): 48–54. [Конограй В.А., Осипенко В.В. Син-
таксономія рудеральної рослинності (клас Artemisie-
tea vulgaris) території Кременчуцького водосховища.
Вісн. Черкаськ. ун-ту, 2015, 2(335): 48–54].
Kopečky K., Hejny S. A new approach to the classification
of anthropogenic plant communities. Vegetatio, 1974, 29:
17–20.
Kostylev A.V. In: Fitotsenologiya antropogennoy rastitelnosti,
1985, pp. 91–97. [Костылев А.В. О двух ассоциаци-
ях рудеральной растительности Северо-Западного
Причерноморья. В кн.: Фитоценология антропоген-
ной растительности, 1985, c. 91–97].
https://www.researchgate.net/journal/1588-2578_Acta_Botanica_Hungarica
https://www.researchgate.net/journal/1588-2578_Acta_Botanica_Hungarica
468 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Єременко Н.С. Рудеральна рослинність Кривого Рогу.
I. Клас Artemisietea vulgaris. Укр. бот. журн., 2017, 74(5):
449–468.
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
У статті представлені результати дослідження рудераль-
ної рослинності класу Artemisietea vulgaris в Кривому
Розі. Охарактеризовані угруповання високорослих дво-
та багаторічних видів відкритих, помірно зволожених і
сухих екотопів. Рослинність класу A. vulgaris представле-
на 11 асоціаціями та 5 угрупованнями, що належать до
3-х союзів та 2-х порядків. Встановлені їхні особливості
при порівнянні з угрупованнями, поширеними в інших
регіонах України. В результаті проведеного ординацій-
ного аналізу геоботанічних матеріалів встановлено, що
екологічна диференціація синтаксонів досліджуваного
класу в межах Кривого Рогу визначається сукупністю
основних факторів середовища, провідними серед яких
є змінність зволоження ґрунту, кислотність, режим засо-
лення та вміст мінерального азоту.
Ключові слова: синтаксономія, класифікація, Artemisietea
vulgaris, екологічна диференціація, Кривий Ріг
Еременко Н.С. Рудеральная растительность Кривого
Рога. I. Класс Artemisietea vulgaris. Укр. бот. журн., 2017,
74(5): 449–468.
Институт ботаники им. Н.Г. Холодного НАН Украины
ул. Терещенковская, 2, Киев 01004, Украина
В статье представлены результаты исследований ру-
деральной растительности класса Artemisietea vulgaris в
Кривом Роге. Охарактеризованы рудеральные сообще-
ства двух- и многолетних видов открытых, умеренно
увлажненных и сухих экотопов. Растительность класса
A. vulgaris представлена 11 ассоциациями и 5 сообще-
ствами, которые входят в состав 3-х союзов и 2-х поряд-
ков. Установлены их особенности на основе сравнения
с сообществами, распространенными в других регионах
Украины. В результате проведенного ординационного
анализа геоботанических материалов установлено, что
экологическая диффернциация синтаксонов ислледуе-
мого класса на территории Кривого Рога определяется
совокупностью основных факторов среды, ведущими
из которых являются изменчивость увлажнения почвы,
кислотность, режим засоления и содержание минераль-
ного азота.
Ключевые слова: синтаксономия, классификация,
Artemisietea vulgaris, экологическая дифференциация,
Кривой Рог
Smetana M.H. Syntaksonomiya stepovoi ta ruderalnoi
roslynnosti Kryvorizhzhya, Kryvyi Rih: І.В.І., 2002,
131 рр. [Сметана М.Г. Синтаксономія степової
та рудеральної рослинності Криворіжжя, Кривий
Ріг: І.В.І., 2002, 131 с.].
Solomakha T.D., Solomakha V.A., Shelyah-Sosonko Yu.R.
Ukr. Bot. J., 1986, 43(3): 70–75. [Соломаха Т.Д., Со-
ломаха В.А., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Основні асоціації
рудеральної рослинності Лівобережного Лісостепу.
Укр. бот. журн., 1986, 43(3): 70–75].
Solomakha V.A. Syntaksonomiya roslynnosti Ukrayiny.Tretye
nablyzhennya, Kyiv: Fitosotsiotsentr, 2008, 296 pр.
[Соломаха В.А. Синтаксономія рослинності Украї-
ни. Третє наближення, Київ: Фітосоціоцентр, 2008,
296 с.].
Solomakha V.A., Kostylov O.V., Shelyah-Sosonko Yu.R.
Synantropna roslynnist Ukrainy, Kyiv: Naukova Dumka,
1992, 252 pp. [Соломаха В.А., Костильов О.В., Ше-
ляг-Сосонко Ю.Р. Синантропна рослинність України,
Київ: Наук. думка, 1992, 252 с.].
Szrama K., Brzeg A. Zbiorowiska ruderalnych zioіo i
traworхsli z rzкdu Onopordetalia acanthii Br.-Bl. et R. Tx.
1943 em. R. Tx. 1950 Sіupcy i okolic. Badania Fizjorafic-
zne R. II, Ser. B, Botanika (B60), 2011: 103–135.
Tichý L. JUICE, software for vegetation classification.
J. Veget. Sci., 2002, 13: 451–453.
Tykhonenko D.H. Gruntoznavstvo, 2001, 1(1–2): 15–22.
[Тихоненко Д.Г. До питання про класифікацію
ґрунтів України. Ґрунтознавство, 2001, 1(1–2): 15–22].
Tzonev R.T., Dimitrov M.A. Roussakova V.H. Syntaxa
according tо the Braun-Blanquet approach in Bulgary.
Phytlogia Balcanica, 2009, 15(2): 209–233.
Vegetace Česke republiky 2009. 2. Ruderálni, plevelová, skal-
ni a suќova vegetace. Ed. M. Chytry, Praha, 2009, 520 pр.
Venables W.N. An introduction to R notes on R: An
programming environment foer data analysis and
graphics version 2.13.2. W.N. Venables, D.M. Smith,
2011, available at: http:/www.R-project.org.
Weber H.E., Moravec J., Theurillat J.-P. International
Code of Phytosociological Nomenclature. 3-rd edition.
J. Veget. Sci., 2000, 11: 739–768.
Westhoff V., Maarel E. van der. The Braun-Blanquet
approach. In: Classification of plant communities. Ed.
R.H. Whittaker, The Hague, 1978, pp. 287–399.
Woch M.W. Nowe i rzadkie gatunki synantropijne flоry Pols-
ki na nieczynnych hydroosadnikach Elektrowni Siersza w
Trzebini. Fragm. Flor. et Geobot. Pol., 2012, 19(1): 29–38.
Zaliberova M., Jarolimek I. Ruderal plant communities of
north-eastern Slovakia I. Artemisietea, Galio-Urticetea,
Bidentetea. Thaiszia, 1995, 5: 31–59.
Рекомендує до друку Надійшла 13.06.2017
С.Л. Мосякін
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175682 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:41:00Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Єременко, Н.С. 2021-02-02T16:07:05Z 2021-02-02T16:07:05Z 2017 Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris / Н.С. Єременко // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 449-477. — Бібліогр.: 68 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj74.05.449 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175682 У статті представлені результати дослідження рудеральної рослинності класу Artemisietea vulgaris в Кривому Розі. Охарактеризовані угруповання високорослих дво- та багаторічних видів відкритих, помірно зволожених і сухих екотопів. Рослинність класу A. vulgaris представлена 11 асоціаціями та 5 угрупованнями, що належать до 3-х союзів та 2-х порядків. Встановлені їхні особливості при порівнянні з угрупованнями, поширеними в інших регіонах України. В результаті проведеного ординаційного аналізу геоботанічних матеріалів встановлено, що екологічна диференціація синтаксонів досліджуваного класу в межах Кривого Рогу визначається сукупністю основних факторів середовища, провідними серед яких є змінність зволоження ґрунту, кислотність, режим засолення та вміст мінерального азоту. В статье представлены результаты исследований рудеральной растительности класса Artemisietea vulgaris в Кривом Роге. Охарактеризованы рудеральные сообщества двух- и многолетних видов открытых, умеренно увлажненных и сухих экотопов. Растительность класса A. vulgaris представлена 11 ассоциациями и 5 сообществами, которые входят в состав 3-х союзов и 2-х порядков. Установлены их особенности на основе сравнения с сообществами, распространенными в других регионах Украины. В результате проведенного ординационного анализа геоботанических материалов установлено, что экологическая диффернциация синтаксонов ислледуемого класса на территории Кривого Рога определяется совокупностью основных факторов среды, ведущими из которых являются изменчивость увлажнения почвы, кислотность, режим засоления и содержание минерального азота. The article presents results of the studies of ruderal vegetation of the class Artemisietea vulgaris in Kryvyi Rih. Ruderal plant communities composed of tall biennial and perennial species in the open, moderately moistened and dry ecotopes are characterized. Vegetation of the class Artemisietea vulgaris is represented by 11 associations and 5 communities, 3 alliances and 2 orders. Their features in comparison to the communities in other regions of Ukraine are established. Results of the ordination analysis indicate that ecological differentiation of syntaxa of the investigated class in Kryvyi Rih is defined by a set of basic environmental factors, including variability of soil humidity, acidity, salt regime, and nitrogen content. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris Рудеральная растительность Кривого Рога. I. Класс Artemisietea vulgaris Ruderal vegetation of Kryvyi Rih. I. Class Artemisietea vulgaris Article published earlier |
| spellingShingle | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris Єременко, Н.С. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris |
| title_alt | Рудеральная растительность Кривого Рога. I. Класс Artemisietea vulgaris Ruderal vegetation of Kryvyi Rih. I. Class Artemisietea vulgaris |
| title_full | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris |
| title_fullStr | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris |
| title_full_unstemmed | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris |
| title_short | Рудеральна рослинність Кривого Рогу. I. Клас Artemisietea vulgaris |
| title_sort | рудеральна рослинність кривого рогу. i. клас artemisietea vulgaris |
| topic | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175682 |
| work_keys_str_mv | AT êremenkons ruderalʹnaroslinnístʹkrivogoroguiklasartemisieteavulgaris AT êremenkons ruderalʹnaârastitelʹnostʹkrivogorogaiklassartemisieteavulgaris AT êremenkons ruderalvegetationofkryvyirihiclassartemisieteavulgaris |