Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл. Оскільки він траплявся з...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2017 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2017
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175683 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 469-474. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859856515495624704 |
|---|---|
| author | Гелюта, В.П. |
| author_facet | Гелюта, В.П. |
| citation_txt | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 469-474. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний
українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка,
зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка
Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Донецькій,
Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл.
Оскільки він траплявся зрідка, його було внесено до
другого видання "Червоної книги України" як ксеромеридіональний
вид з диз'юнктивним ареалом зі статусом
III категорії (рідкісний вид). Однак у 1991–2010 рр.
M. steppicola був зареєстрований в ряді нових локалітетів
у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській,
Сумській та Черкаській обл. Вид траплявся не лише
в природних степових, а й у порушених екотопах: на
степових згарищах, перелогах, ділянках, які зазнавали
дії механічних транспортних засобів, пасовищах, особливо
витоптаних великою рогатою худобою, уздовж залізничних
колій, на згарищах у насаджених лісах тощо.
У третьому виданні "Червоної книги України" повідомляється,
що M. steppicola було знайдено щонайменше в
12 областях України. На сьогодні гриб відомий і в інших
країнах: Азербайджані, Казахстані, Молдові, Німеччині,
Росії (Ростовська обл.), Сербії, Словаччині, Таджикистані,
Туркменистані, Угорщині та Узбекистані. Останнім
часом кількість інформації про поширення M. steppicola
в Україні значно збільшилася. Тому в статті наведено відомості
про локалітети цього гриба, зареєстровані після
виходу в світ 3-го видання "Червоної книги України".
Робиться висновок, що M. steppicola є звичайним видом
на півдні України, трапляється досить часто, насамперед
у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні України.
Не зважаючи на те, що вид внесений до "Червоної
книги України", його плодові тіла традиційно у великій
кількості збираються населенням, що аж ніяк не позначається
на стані популяцій цього виду. З огляду на те,
що ні грибу M. steppicola, який є екологічно малоспеціалізованим
гумусовим сапротрофом, ні переважній
кількості його місцезростань ніщо не загрожує, він має
бути виключеним з "Червоної книги України". Однак
в областях, через які проходить північна межа ареалу
M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська,
Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид потребує
охорони на регіональному рівні. Зазначається,
що цей же вид, очевидно, був описаний і в Угорщині
як M. hungarica Bánhegyi, оскільки за макроскопічними
ознаками плодові тіла останнього цілком відповідають
аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а
мікроскопічні ознаки обох видів, наведені в першоописах,
повністю збігаються. Оскільки стаття М.Я. Зерової
була опублікована раніше (до травня 1941 р.), ніж був
описаний вид M. hungarica (травень 1941 р.), пріоритет
М.Я. Зерової як автора виду є незаперечним і цей гриб
має називатися саме M. steppicola.
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описан украинским
микологом М.Я. Зеровой на основе образца,
собранного Д.К. Зеровым в 1930 г. на окраине г. Карловка
Полтавской обл. В 1950–1990 гг. гриб был найден
в Донецкой, Кировоградской, Луганской и Херсонской
обл. Поскольку он встречался изредка, был
включен во второе издание "Красной книги Украины"
как ксеромеридиональный вид с дизъюнктивным ареалом
со статусом III категории (редкий вид). Однако в
1991–2010 гг. M. steppicola был зарегистрирован в ряде
новых локалитетов в Донецкой, Запорожской, Киевской,
Луганской, Одесской, Сумской и Черкасской обл.
Вид встречался не только в естественных степных, но
и в нарушенных экотопах: на степных пожарищах, заброшенных
землях, участках, которые испытывали действия
механических транспортных средств, пастбищах,
особенно вытоптанных крупным рогатым скотом, вдоль
железнодорожных путей, на пожарищах в насаженных
лесах. В третьем издании "Красной книги Украины" сообщается,
что M. steppicola был найден по меньшей мере
в 12 областях Украины. Сейчас гриб известен и в других
странах: Азербайджане, Венгрии, Германии, Казахстане,
Молдове, России (Ростовская обл.), Сербии, Словакии,
Таджикистане, Туркменистане и Узбекистане. В последнее
время количество информации о распространении
M. steppicola в Украине значительно возросло. Поэтому
в статье приведены данные о локалитетах этого гриба,
зарегистрированных после выхода в свет 3-го издания
"Красной книги Украины". Делается вывод о том, что
M. steppicola является обычным видом на юге Украины.
Он встречается довольно часто прежде всего в Степи, однако
распространен и в лесостепной зоне Украины. Не
смотря на то, что вид занесен в "Красную книгу Украины",
его плодовые тела традиционно в большом количестве
собирает население, что отнюдь не сказывается
на состоянии популяций этого вида. Учитывая то, что
ни грибу M. steppicola, который является экологически
малоспециализированным гумусовым сапротрофом, ни
большинству его местопроизрастаний ничто не угрожает,
он должен быть исключен из Красной книги Украины.
Однако в областях, через которые проходит северная
граница ареала M. steppicola (Киевская, Кировоградская,
Одесская, Полтавская, Сумская, Черкасская и Хмельницкая),
вид должен охраняться на региональном уровне.
Отмечается, что этот же вид, очевидно, был описан
и в Венгрии как M. hungarica Bánhegyi, поскольку по
макроскопическим признакам плодовые тела последнего
вполне соответствуют аскомам M. steppicola, которые
мы находим в Украине, а микроскопические признаки
обоих видов, приведенные в их описаниях, полностью
совпадают. Поскольку статья М.Я. Зеровой была опубликована
раньше (до мая 1941 г.), чем был описан вид
M. hungarica (май 1941 г.), приоритет М.Я. Зеровой как
автора вида является неоспоримым и этот гриб должен
называться M. steppicola.
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) was described by the Ukrainian mycologist M.Ya. Zerova on the basis
of a sample collected by D.K. Zerov in 1930 in the outskirts of Karlivka town, Poltava Region. From the 1950s to 1990s,
the fungus was found in Donetsk, Kherson, Kirovohrad, and Luhansk Regions. Since it was occasionally encountered, it
was included in the second edition of the Red Data Book of Ukraine as a xeromeridional species with a disjunctive range in
category III (a rare species). However, in 1991–2010, M. steppicola was recorded in a number of new localities in Cherkasy,
Donetsk, Luhansk, Odesa, Sumy, and Zaporizhzhia Regions. The fungus was found not only in the virgin steppe, but also in
disturbed plant communities: on burnt lands, sites used by off-road motor vehicles, pastures including those heavily trampled
by cattle, along railroad tracks, on fire places in forest plantations, neglected lands. The third edition of the Red Data Book
of Ukraine reports that M. steppicola was found in at least 12 regions of Ukraine. At present the fungus is also known in other
countries, namely in Azerbaijan, Germany, Hungary, Kazakhstan, Moldova, Russia (Rostov Region), Serbia, Slovakia,
Tajikistan, Turkmenistan, and Uzbekistan. Recently, the information flow about the distribution of M. steppicola in Ukraine
has increased significantly. Therefore, the article contains all available data about the localities of this fungus registered after
publication of the third edition of the Red Data Book of Ukraine. It is concluded that M. steppicola is a common species in the
South of Ukraine. The fungus occurs quite often primarily in the steppe, but it is also widespread in the forest-steppe zone of
Ukraine, producing numerous fruit bodies. Despite the fact that M. steppicola is listed in the Red Data Book of Ukraine, it is
traditionally collected in large numbers by local population, which does not affect the condition of the fungus. Considering
that neither M. steppicola, which is humus saprotroph, nor its habitats are threatened, it should be excluded from the Red
Data Book of Ukraine. However, in the areas near the northern border of the M. steppicola range (Cherkasy, Khmelnytsky,
Kirovohrad, Kyiv, Odesa, Poltava, and Sumy Regions), the species should be protected at the regional level. It is noted that
M. steppicola was apparently described in Hungary as M. hungarica Bánhegyi, as macroscopic features of the fruit bodies of
the latter fully correspond to the ascomata of M. steppicola recorded in Ukraine. In addition, microscopic features of both
species given in their descriptions completely coincide. Since the article by Zerova was published earlier than the one in which
M. hungarica was described, the priority of Zerova as the author of the species is undeniable and the species name of this fungus
should be M. steppicola.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:44:08Z |
| format | Article |
| fulltext |
469Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Червона книга України
Red Data Book of Ukraine
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описана
українським мікологом М.Я. Зеровою (Zerova,
1941) на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим
1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл.
Пізніше цей гриб був знайдений і поза межами
України – в Казахстані, Росії (Ростовська обл.),
Та джи киста ні, Турк ме ниста ні й Уз бе киста ні, але
тра п ляв ся там зрід ка, по оди нич ни ми пло до ви
ми ті ла ми, че рез що був за не се ний до "Крас ной
кни ги СССР" (Schwarzman, 1984). За раз він ві
до мий і в ін ших кра ї нах: Азер бай джа ні, Мол до ві,
Ні меч чи ні, Сер бії, Сло вач чи ні та Угор щи ні (Yatsiuk
et al., 2016).
Пі сля опи сан ня виду тривалий час про
M. steppicola в Ук ра ї ні не було жодних відомостей.
Вдру ге він був ви яв ле ний лише у квіт ні 1950 р.,
В.Є. Бал ковським у ден д ро пар ку "Ве се лі Бо ко
вень ки" (До линський рн Кі ро во градської обл.)
(Andrianova et al., 2006). Че рез п'ять ро ків, у квіт
doi: 10.15407/ukrbotj74.05.469
Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) –
гриба, внесеного до Червоної книги України
Василь П. ГЕЛЮТА
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, Київ 01004, Україна
vheluta@botany.kiev.ua
Heluta V.P. Distribution of Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota), a fungus listed in the Red Data Book of Ukraine, within
the country. Ukr. Bot. J., 2017, 74(5): 469–474.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine
2, Tereshchenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine
Abstract. Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) was described by the Ukrainian mycologist M.Ya. Zerova on the basis
of a sample collected by D.K. Zerov in 1930 in the outskirts of Karlivka town, Poltava Region. From the 1950s to 1990s,
the fungus was found in Donetsk, Kherson, Kirovohrad, and Luhansk Regions. Since it was occasionally encountered, it
was included in the second edition of the Red Data Book of Ukraine as a xeromeridional species with a disjunctive range in
category III (a rare species). However, in 1991–2010, M. steppicola was recorded in a number of new localities in Cherkasy,
Donetsk, Luhansk, Odesa, Sumy, and Zaporizhzhia Regions. The fungus was found not only in the virgin steppe, but also in
disturbed plant communities: on burnt lands, sites used by offroad motor vehicles, pastures including those heavily trampled
by cattle, along railroad tracks, on fire places in forest plantations, neglected lands. The third edition of the Red Data Book
of Ukraine reports that M. steppicola was found in at least 12 regions of Ukraine. At present the fungus is also known in other
countries, namely in Azerbaijan, Germany, Hungary, Kazakhstan, Moldova, Russia (Rostov Region), Serbia, Slovakia,
Tajikistan, Turkmenistan, and Uzbekistan. Recently, the information flow about the distribution of M. steppicola in Ukraine
has increased significantly. Therefore, the article contains all available data about the localities of this fungus registered after
publication of the third edition of the Red Data Book of Ukraine. It is concluded that M. steppicola is a common species in the
South of Ukraine. The fungus occurs quite often primarily in the steppe, but it is also widespread in the foreststeppe zone of
Ukraine, producing numerous fruit bodies. Despite the fact that M. steppicola is listed in the Red Data Book of Ukraine, it is
traditionally collected in large numbers by local population, which does not affect the condition of the fungus. Considering
that neither M. steppicola, which is humus saprotroph, nor its habitats are threatened, it should be excluded from the Red
Data Book of Ukraine. However, in the areas near the northern border of the M. steppicola range (Cherkasy, Khmelnytsky,
Kirovohrad, Kyiv, Odesa, Poltava, and Sumy Regions), the species should be protected at the regional level. It is noted that
M. steppicola was apparently described in Hungary as M. hungarica Bánhegyi, as macroscopic features of the fruit bodies of
the latter fully correspond to the ascomata of M. steppicola recorded in Ukraine. In addition, microscopic features of both
species given in their descriptions completely coincide. Since the article by Zerova was published earlier than the one in which
M. hungarica was described, the priority of Zerova as the author of the species is undeniable and the species name of this fungus
should be M. steppicola.
Keywords: fungi, rare species, exclusion from the Red Data Book, South of Ukraine, Hungary, Morchella hungarica
© В.П. ГЕЛЮТА, 2017
470 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
зга ри щах, ді лян ках, які за зна ва ли дії ме ха ніч них
транс порт них за со бів, па со ви щах, особ ли во знач
но ви топ та них ве ли кою ро га тою ху до бою, уз довж
за ліз нич них ко лій, на зга ри щах у на са дже них лі
сах. На ве де на вище ін фор ма ція була уза галь не на
при під го тов ці третьо го ви дан ня "Чер во ної кни ги
Ук ра ї ни". У ре зуль та ті вка зу єть ся (Heluta, Boiko,
2009), що M. steppicola була зна йде на що най мен
ше в 12 об лас тях Ук ра ї ни – крім ви ще за зна че них
семи, ще у Дніп ро пет ровській, Ки ївській, Кі ро во
градській, Ми ко ла ївській та Пол тавській (рис. 1).
Розширення доступу до електронних ресурсів
в Україні до зво ли ло знач но збіль ши ти об сяг ві до
мостей про по ши рен ня M. steppicola. Так, тіль ки
впро довж вес ни 2017 р. от ри ма ні по ві дом лен ня
про зна хід ки гри ба у ба гатьох міс цях Дніп ро пет
ровської, До нецької, За по різької, Ки ївської, Лу
ганської, Ми ко ла ївської, Одеської, Хар ківської,
Хмель ницької та Чер каської об лас тей (рис. 1).
На во ди мо пе ре лік цих но вих міс це зна хо джень (з
точ ністю до рів ня ра йо ну, ос кіль ки по ши рен ня
де таль ної ін фор ма ції про міс цез ростан ня ви дів,
внесених до "Чер во ної кни ги Ук ра ї ни", за бо ро не
но За ко ном Ук ра ї ни про Чер во ну кни гу Ук ра ї ни
(стат тя 12). До пе ре лі ку та кож вклю че ні не що дав
ні ві до мості, от ри ма ні з не чис лен них лі те ра тур
них дже рел (Besedina, Stetsiuk, 2010; Dzhagan et al.,
2010; Sukhomlyn, 2010; Yatsiuk et al., 2016).
Дніп ро пет ровська обл.: м. Кри вий Ріг, вес на
2015 р., Д. Ган жа; там само і тоді ж, В. Се лі дов;
ні–трав ні 1955 р., гриб зна йде но в сте по вих за по
від ни ках „Стріль цівський степ” (Лу ганська обл.)
(Andrianova et al., 2006), "Кам'яні Мо ги ли" й "Хо
му товський степ" (До нецька обл., Запорізька обл.)
(Zerova, 1956; Andrianova et al., 2006). Пі сля знач ної
пе ре рви на во дить ся ін фор ма ція про його зна хід
ки в п'яти ло ка лі те тах Хер сонської обл. (Smitska,
Boiko, 1988). При цьо му за зна ча єть ся, що пло до ві
тіла тра п ляють ся гру па ми та мо жуть утво рю ва ти
"відьомські кіль ця" з 15–20 ас ком. Ос кіль ки піз ні
ше про M. steppicola в Ук ра ї ні не було ві до мостей,
скла ло ся вра жен ня про рід кіс ність да но го гри ба. З
ог ля ду на це вид був за не се ний до дру го го ви дан ня
"Чер во ної кни ги Ук ра ї ни" як ксе ро ме ри діо наль
ний з диз'юнктивним ареа лом зі ста ту сом III ка те
го рії (рід кіс ний вид) (Smitska, 1996).
Зви чай но, вклю чен ня M. steppicola до "Чер во
ної кни ги Ук ра ї ни" при вер ну ло до цьо го виду ува
гу бо та ні ків і мі ко ло гів, що пра цю ва ли в сте по вій
і лі состе по вій зо нах. Гриб було зна йде но в ряді
но вих ло ка лі те тів у До нецькій, За по різькій, Лу
ганській, Одеській, Сумській та Чер каській об лас
тях (Solomakha, Prudenko, 1998; Karpenko, 2004,
2009; Hayova, 2005; Kutkova, Sukhomlyn, 2007;
Sukhomlyn et al., 2007; Dzhagan et al., 2008; Dudka
et al., 2009; Tkachenko et al., 2009). Чи не най біль
ше міс це зна хо джень M. steppicola (по над 20) на во
дить ся для До нецької обл. (Kutkova, Sukhomlyn,
2007; Sukhomlyn et al., 2007). При цьо му за зна ча
єть ся, що гриб зростає в по ру ше них еко то пах: на
Рис. 1. Поширення Morchella
steppicola на території України:
а – відповідно до схеми,
наведеної у Червоній книзі
України (Heluta, Boiko, 2009),
b – новіші додаткові відомості
Fig. 1. Distribution of Morchella
steppicola in Ukraine: а – localities
listed in the Red Data Book of
Ukraine (Heluta, Boiko, 2009), b –
recent additional data
471Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
Н.О. Сте цюк (де кіль ка ек зем п ля рів) (Besedina,
Stetsiuk, 2010); Ши шацький рн, сте по вий схил,
15.04.2006, Н.О. Сте цюк (де кіль ка ек зем п ля рів,
пло до ві тіла дріб ні) (Besedina, Stetsiuk, 2010).
Харківська обл.: Дворічанський рн, степова
ділянка, 24.04.2017, Г. Височина; Харків, 01.04.17,
І. Ко зицький (сте по ва ді лян ка, одне пло до ве тіло,
в по пе ред ні роки бу ло чи ма ло, тут та в ін ших міс
цях міс та).
Хмельницька обл., Кам'янецьПодільський рн,
09.04.2017, Ю. Сто ро жен ко.
Чер каська обл., Звенигородський рн, 17.04.2017,
В. Коз лен ко (близько 20–30 плодових тіл в одному
місці діаметром близько 10 м).
Отже, за нашими спостереженнями та зі бра
ни ми нами но ви ми ві до мостя ми, M. steppicola є
звичайним ви дом на Півдні України. Він тра п
ля єть ся до сить час то на сам пе ред у Сте пу, од нак
по ши ре ний і в лі состе по вій зоні Ук ра ї ни. Гриб
за ймає від кри ті схи ли, па со ви ща, пе ре ло ги, роз
рі дже ні лі со сму ги, зга ри ща, утво рюю чи ма со во
пло до ві тіла. Незва жаю чи на те, що він за не се ний
до "Чер во ної кни ги Ук ра ї ни", традиційно у великій
кількості збирається населенням (рис. 2), що аж
ніяк не позначається на його кіль кості.
З ог ля ду на те, що гри бу M. steppicola, який є
еко ло гіч но ма ло спе ціа лі зо ва ним гу му со вим са про
тро фом, та його міс цез ростан ням (за ви клю чен ням
сте по вих, які пот ре бу ють охо ро ни че рез на яв ність
рід кіс них ви дів су дин них рос лин) ніщо не за гро
жує, він має бути ви клю че ним з Чер во ної кни ги
Ук ра ї ни. Од нак в об лас тях, че рез які про хо дить
пів ніч на межа ареа лу M. steppicola (Ки ївська, Кі ро
во градська, Одеська, Пол тавська, Сумська, Чер
каська та Хмель ницька), вид не об хід но охо ро ня ти
на ре гіо наль но му рів ні.
Ці ка во за зна чи ти, що M. steppicola, оче вид
но, була опи са на і в Угор щи ні як Morchella
hungarica Bánhegyi (Bánhegyi, 1941), ос кіль ки за
мак ро ско піч ни ми оз на ка ми пло до ві тіла цього
виду ціл ком від по ві да ють ас ко мам M. steppicola, які
ми спос те рі гає мо в Ук ра ї ні, а мік ро ско піч ні оз на ки
обох ви дів, які на ве де ні в пер шо опи сах, пов ністю
збі га ють ся. Опис M. hungarica ба зу єть ся на зраз ку,
зі бра но му 7 трав ня 1941 р., отже вид був опи са ний
не ра ні ше трав ня зга да но го року. Стат тя ж М.Я. Зе
ро вої була опуб лі ко ва на в пер шо му но ме рі "Бо та
ніч но го жур на лу АН УРСР", який було ви да но до
трав ня 1941 р. Та ким чи ном, пріо ри тет М.Я. Зе ро
вої як ав то ра виду є не за пе реч ним і гриб має на зи
ва ти ся M. steppicola.
там само, 01.04.2017, В. Трот нер (вап ня ко ві схи ли,
вкри ті різ но трав'ям); Со ло нянський рн, кі нець
трав ня 2016 р., В. Су слов (знач на кіль кість пло
до вих тіл на пло щі 1 га); там само, 13–16.04.2017,
Д. Фаб ри кант, Л. Фаб ри кант (гор би, вкри ті сте по
вою рос лин ністю, за ки ну тий шов ко вич ний сад;
сот ні пло до вих тіл на ба гатьох гек та рах).
До нецька обл.: Ам вро сі ївський рн, 19.04.2017,
Ю. Жур ба (бі ля сот ні пло до вих тіл); Вол но
васький рн, Ве ли ко ана дольський ліс (Су хо млин,
2010); Олек сан д рівський рн, 18.04.2017, Є. Ру ден
ко; Хар цизька міська рада, м. Іло вайськ, 18 квіт ня,
Ю. Жур ба (ма со во).
За по різька обл.: Бер дянський рн, Ме лі то
польський рн, весна 2014–2016 рр., С. Кисіль
(біля сосняків, щорічно, десятки плодових тіл).
Київ, Го ло сі ївський парк, 16.04.2016,
З. Косинська.
Ки ївська обл.: Ка гар лицький рн, 15.04.2017,
М.М. Су хо млин (уз довж грун то вих до ріг, на схи лах
сте по вих ді ля нок).
Лу ганська обл.: Бі ло водський рн, 16.04.2017,
О. Ло гу нов (де кіль ка де сят ків пло до вих тіл); Лу ту
гинський рн, що річ но на вес ні, А. Джос (сте по ві
схи ли, дни ща ба лок, ба га то річ ні по сі ви кор мо вих
трав, уз довж лі со смуг, ма со во); Сверд ловський рн,
кві тень 2011 р., А. Біа тов (Yatsiuk et al., 2016); там
само, 20.04.2014, А.О. По но ма ре ва, І.І. Мо ро зо ва
(Yatsiuk et al., 2016); там само, 25.04.2014, тра вень
2014 р., А.О. По но ма ре ва (Yatsiuk et al., 2016).
Ми ко ла ївська обл., м. Пер во майськ, тра вень
2016 р., І. Ку ли ко ва.
Одеська обл., за 25 км на пів ніч від м. Оде
са, 31.03, 07.04.2017, Ю. Не жи вий (пло до вих тіл
ба га то).
Пол тавська обл.: Га дяцький рн, 05.05.2006,
Н.О. Сте цюк (де кіль ка ек зем п ля рів) (Besedina,
Stetsiuk, 2010); Ко бе ляцький рн, сте по ві схи
ли, 02.05.1996, І.С. Бе сє ді на (од не пло до ве тіло),
там само на вес ні 2006 і 2007 рр. пло до но сив ма
со во, у 2008 і 2010 рр. за реєст ро ва но лише де кіль
ка ек зем п ля рів (Besedina, Stetsiuk, 2010); кві тень
2009 р., Н.О. Гу рі нен ко, І.С. Бе се ді на (5 ек зем п ля
рів) (Besedina, Stetsiuk, 2010); Пи ря тинський рн,
кру тий схил із луч носте по вою рос лин ністю, кві
тень 2007 р., О.О. Сен чи ло (де кіль ка ек зем п ля
рів) (Besedina, Stetsiuk, 2010); там само, 22.04.2009,
О.О. Сен чи ло (Dzhagan et al., 2010); там само,
04.05.2009, В.В. Джа ган (сві же зга ри ще на міс
ці ко ви ло во го сте пу) (Dzhagan et al., 2010); Чу
тівський рн, сте по вий схил, кві тень 2008 р.,
https://www.facebook.com/zkosynska?fref=ufi
472 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Dudka I.O., Heluta V.P., Andrianova T.V., Hayova V.P.,
Tykhonenko Yu.Ya., Prydiuk M.P., Golubtsova Yu.I.,
Kryvomaz T.I., Dzhagan V.V., Leontiev D.V., Akulov
O.Yu., Syvokon O.V. Hryby zapovidnykiv ta natsional-
nykh pryrodnykh parkiv Livoberezhnoi Ukrainy, Kyiv:
Aristey, 2009, vol. 2, 428 pp. [Дудка І.О., Гелюта В.П.,
Андріанова Т.В., Гайова В.П., Тихоненко Ю.Я.,
Придюк М.П., Голубцова Ю.І., Кривомаз Т.І.,
Джаган В.В., Леонтьєв Д.В., Акулов О.Ю., Сиво
конь О.В. Гриби заповідників та національних природ-
них парків Лівобережної України, Київ: Арістей, 2009,
т. 2, 428 с.].
Dzhagan V.V., Prudenko M.M., Heluta V.P. Hryby Kanivs-
koho pryrodnoho zapovidnyka, Kyiv: VPTs Kyiv. univer
sytet, 2008, 271 pp. [Джаган В.В., Пруденко М.М., Ге
люта В.П. Гриби Канівського природного заповідника,
Київ: ВПЦ "Київ. університет", 2008, 271 с.].
Dzhagan V.V., Prydiuk M.P., Senchylo O.O. Ukr. Bot. J.,
2010, 67(4): 587–595. [Джаган В.В., Придюк М.П.,
Сенчило О.О. Нові знахідки макроміцетів, занесе
них до "Червоної книги України". Укр. бот. журн.,
2010, 67(4): 587–595].
Hayova V.P. Zbirn. nauk. prats Luhansk. nats. ahrar. un-tu,
Ser. Biol. nauky, 2005, 56(79): 117–129. [Гайова В.П.
Аскоміцети Луганського природного заповідника
(крім порядку Erysiphales). Зб. наук. праць Луган-
ськ. нац. агр. ун-ту, Сер. Біол. науки, 2005, 56(79):
117–129].
По дя ки
Ав тор щиро вдяч ний проф. М.М. Су хо млин та всім
гриб ни кам-ама то рам, які на да ли ін фор ма цію про
нові міс це зна хо джен ня M. steppicola, а та кож пану
В. Во ро ні ну та пану Є. Ру ден ку за ство рен ня у
"Фейсбу ці" від по від но груп "Гриб не міс це" і "Гри би Ук-
ра ї ни", які були ви ко риста ні як до дат ко ве дже ре ло
ін фор ма ції для під го тов ки цієї стат ті.
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Andrianova T.V., Dudka I.O., Hayova V.P., Heluta V.P.,
Isikov V.P., Kondratiuk S.Ya., Krivomaz T.I., Kuzub V.V.,
Minter D.W., Minter T.J., Prydiuk M.P., Tykhonenko
Yu.Ya. Fungi of Ukraine, 2006, аvailable at: http://www.
cybertruffle.org.uk/ukrafung/eng [website, version 1.00].
Bánhegyi J. Néhány érdekes Morchella a Vérteshegységböl.
Borbásia, 1941, 3(4–7): 84–90.
Besedina I.S., Stetsiuk N.O. In: Roslynnyi svit u Chervoniy
knyzi: vprovadzhennia Hlobalnoi stratehii zberezhen-
nia roslyn: mat. mizhnar. nauk. konf. (11–15 zhovtnia
2010 r., Kyiv), Kyiv: Alterpress, 2010, pp. 215–217. [Бе
седіна І.С., Стецюк Н.О. Стан збереження та охоро
ни раритетної мікобіоти на території Полтавської
області (Україна). В кн.: Рослинний світ у Червоній
книзі України: впровадження Глобальної стратегії
збереження рослин: мат. міжнар. наук. конф. (11–
15 жовтня 2010 р., Київ), Київ: Альтерпрес, 2010,
с. 215–217].
Рис. 2. Плодові тіла Morchella
steppicola (у відрах) та Lepista
personata (Fr.) Cooke (на поверхні
стола), зібрані в Донецькій обл.
з метою вживання в їжу (фото
Ю. Журби)
Fig. 2. Fruit bodies of Morchella
steppicola (in buckets) and Lepista
personata (Fr.) Cooke (on the table)
collected in Donetsk Region for
the purpose of eating (photo by
Yu. Zhurba)
http://www.cybertruffle.org.uk/ukrafung/eng/index.htm
http://www.cybertruffle.org.uk/ukrafung/eng/index.htm
473Укр. бот. журн., 2017, 74(5)
ко М.Н. Грибы (Mycobiota) Каневского заповедни
ка. В зб.: Праці Канів. запов., 1998, 11: 1–107].
Sukhomlyn M.M. Pryroda Zakhidnogo Polissia ta prylehlykh
terytoriy, 2010, 7: 102–107. [Сухомлин М.М. Колекція
грибівмакроміцетів як основа стратегії збережен
ня генофонду базидіальних й аскоміцетних грибів.
Природа Західного Полісся та прилеглих територій,
2010, 7: 102–107].
Sukhomlyn M.M., Kutkova O.V., Panina Z.O. Ukr. Bot. J.,
2007, 64(6): 867–874. [Сухомлин М.М., Куткова О.В.,
Паніна З.О. Morchella steppicola Zer.: морфологічні
особливості, ультраструктура та поширення в Пів
денноСхідній Україні. Укр. бот. журн., 2007, 64(6):
867–874].
Tkachenko F.P., Popova O.M., Babenko O.A. Ukr. Bot. J.,
2009, 66(2): 250–253. [Ткаченко Ф.П., Попова О.М.,
Бабенко О.А. Нові знахідки грибів, занесених до
Червоної книги України (Одеська обл.). Укр. бот.
журн., 2009, 66(2): 250–253].
Yatsiuk I., Saar I., Kalamees K., Sulaymonov S., Gafforov
Y., O'Donnell K. Epitypification of Morchella steppicola
(Morchellaceae, Pezizales), a morphologically, phyloge
netically and biogeographically distinct member of the
Esculenta Clade from central Eurasia. Phytotaxa, 2016,
284(1): 31–40.
Zakon Ukrainy pro Chervonu knyhu Ukrainy [Закон України
про Червону книгу України (Редакція від 05.03.2017)],
available at: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/
show/305514
Zerova M.Ya. Bot. J. AN URSR, 1941, 2(1): 155–159.
[Зерова М.Я. Новий зморщок з цілинного степу
(Morchella steppicola Zerova sp. nov.). Бот. журн. АН
УРСР, 1941, 2(1): 155–159].
Zerova M.Ya. Ukr. Bot. J., 1956, 13(2): 68–76. [Зеро
ва М.Я. Наземні гриби цілинних степів Української
РСР. Укр. бот. журн., 1956, 13(2): 68–76].
Рекомендує до друку Надійшла 07.08.2017
В.П. Гайова
Heluta V.P., Boiko M.F. Zmorshok stepovyi. Morchella
steppicola Zerova. In: Chervona knyha Ukrainy. Roslyn-
nyi svit (Red Data Book of Ukraine. Plant Kingdom).
Ed. Ya.P. Didukh, Kyiv: Globalconsulting, 2009, p. 783.
[Гелюта В.П., Бойко М.Ф. Зморшок степовий.
Morchella steppicola Zerova. В кн.: Червона книга Укра-
їни. Рослинний світ. Ред. Я.П. Дідух, Київ: Глобал
консалтинг, 2009, c. 783].
Karpenko K.K. Ukr. Bot. J., 2004, 61(2): 34–35. [Карпен
ко К.К. Нові та рідкісні для України види макро
міцетів із північносхідної частини Лівобережного
Лісостепу. Укр. бот. журн., 2004, 61(2): 34–35].
Karpenko K.K. Makromitsety zapovidnykh terytoriy Sums-
koi oblasti, Sumy: PP Vinnychenko M.D., 2009, 356 pp.
[Карпенко К.К. Макроміцети заповідних територій
Сумської області, Суми: ПП Вінниченко М.Д., 2009,
356 с.].
Kutkova O.V., Sukhomlyn M.M. Nauk. visnyk Volyn. univ.,
2007, 11(2): 122–124. [Куткова О.В., Сухомлин М.М.
Поширення представників родини Morchellaceae на
території України. Наук. вісн. Волин. ун-ту, 2007,
11(2): 122–124].
Schwarzman S.R. Smorchok stepnoi. In: Krasnaya kniga
SSSR, Moscow: Lesnaya promyshlennost, 1984, vol. 2,
p. 410 [Шварцман С.Р. Сморчок степной. В кн.:
Красная книга СССР, М.: Лесная промсть, 1984, т. 2,
с. 410].
Smitska M.F. Zmorshok stepovyi. In: Chervona knyha
Ukrainy. Roslynnyi svit, Kyiv: Ukr. entsykl., 1996, p. 534
[Сміцька М.Ф. Зморшок степовий. В кн.: Червона
книга України. Рослинний світ, Київ: Укр. енцикл.,
1996, с. 534].
Smitska M.F., Boiko M.F. Ukr. Bot. J., 1988, 45(2): 71–72.
[Сміцька М.Ф., Бойко М.Ф. Нове місцезнаходжен
ня Morchella steppicola Zerova в УРСР. Укр. бот. журн.,
1988, 45(2): 71–72].
Solomakhina V.V., Prudenko M.M. Pratsi Kaniv. zapovid-
nyka, 1998, 11: 1–107. [Соломахина В.М., Пруден
474 Ukr. Bot. J., 2017, 74(5)
Гелюта В.П. Поширення в Україні Morchella steppicola
(Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної
книги України. Укр. бот. журн., 2017, 74(5): 469–474.
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний
українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка,
зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка
Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Доне
цькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл.
Оскільки він траплявся зрідка, його було внесено до
другого видання "Червоної книги України" як ксеро
меридіональний вид з диз'юнктивним ареалом зі стату
сом III категорії (рідкісний вид). Однак у 1991–2010 рр.
M. steppicola був зареєстрований в ряді нових локалітетів
у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Одесь
кій, Сумській та Черкаській обл. Вид траплявся не лише
в природних степових, а й у порушених екотопах: на
степових згарищах, перелогах, ділянках, які зазнавали
дії механічних транспортних засобів, пасовищах, осо
бливо витоптаних великою рогатою худобою, уздовж за
лізничних колій, на згарищах у насаджених лісах тощо.
У третьому виданні "Червоної книги України" повідо
мляється, що M. steppicola було знайдено щонайменше в
12 областях України. На сьогодні гриб відомий і в інших
країнах: Азербайджані, Казахстані, Молдові, Німеччині,
Росії (Ростовська обл.), Сербії, Словаччині, Таджикис
тані, Туркменистані, Угорщині та Узбекистані. Останнім
часом кількість інформації про поширення M. steppicola
в Україні значно збільшилася. Тому в статті наведено ві
домості про локалітети цього гриба, зареєстровані після
виходу в світ 3го видання "Червоної книги України".
Робиться висновок, що M. steppicola є звичайним видом
на півдні України, трапляється досить часто, насамперед
у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні Украї
ни. Не зважаючи на те, що вид внесений до "Червоної
книги України", його плодові тіла традиційно у великій
кількості збираються населенням, що аж ніяк не позна
чається на стані популяцій цього виду. З огляду на те,
що ні грибу M. steppicola, який є екологічно малоспе
ціалізованим гумусовим сапротрофом, ні переважній
кількості його місцезростань ніщо не загрожує, він має
бути виключеним з "Червоної книги України". Однак
в областях, через які проходить північна межа ареалу
M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Пол
тавська, Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид по
требує охорони на регіональному рівні. Зазначається,
що цей же вид, очевидно, був описаний і в Угорщині
як M. hungarica Bánhegyi, оскільки за макроскопічними
ознаками плодові тіла останнього цілком відповідають
аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а
мікроскопічні ознаки обох видів, наведені в першоопи
сах, повністю збігаються. Оскільки стаття М.Я. Зерової
була опублікована раніше (до травня 1941 р.), ніж був
описаний вид M. hungarica (травень 1941 р.), пріоритет
М.Я. Зерової як автора виду є незаперечним і цей гриб
має називатися саме M. steppicola.
Ключові слова: гриби, рідкісний вид, виключення з
Червоної книги, південь України, Угорщина, Morchella
hungarica
Гелюта В. П. Распространение в Украине Morchella
steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, занесенного в
Красную книгу Украины. Укр. бот. журн., 2017, 74(5):
469–474.
Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описан укра
инским микологом М.Я. Зеровой на основе образца,
собранного Д.К. Зеровым в 1930 г. на окраине г. Кар
ловка Полтавской обл. В 1950–1990 гг. гриб был най
ден в Донецкой, Кировоградской, Луганской и Хер
сонской обл. Поскольку он встречался изредка, был
включен во второе издание "Красной книги Украины"
как ксеромеридиональный вид с дизъюнктивным аре
алом со статусом III категории (редкий вид). Однако в
1991–2010 гг. M. steppicola был зарегистрирован в ряде
новых локалитетов в Донецкой, Запорожской, Киев
ской, Луганской, Одесской, Сумской и Черкасской обл.
Вид встречался не только в естественных степных, но
и в нарушенных экотопах: на степных пожарищах, за
брошенных землях, участках, которые испытывали дей
ствия механических транспортных средств, пастбищах,
особенно вытоптанных крупным рогатым скотом, вдоль
железнодорожных путей, на пожарищах в насаженных
лесах. В третьем издании "Красной книги Украины" со
общается, что M. steppicola был найден по меньшей мере
в 12 областях Украины. Сейчас гриб известен и в других
странах: Азербайджане, Венгрии, Германии, Казахстане,
Молдове, России (Ростовская обл.), Сербии, Словакии,
Таджикистане, Туркменистане и Узбекистане. В послед
нее время количество информации о распространении
M. steppicola в Украине значительно возросло. Поэтому
в статье приведены данные о локалитетах этого гриба,
зарегистрированных после выхода в свет 3го издания
"Красной книги Украины". Делается вывод о том, что
M. steppicola является обычным видом на юге Украины.
Он встречается довольно часто прежде всего в Степи, од
нако распространен и в лесостепной зоне Украины. Не
смотря на то, что вид занесен в "Красную книгу Укра
ины", его плодовые тела традиционно в большом коли
честве собирает население, что отнюдь не сказывается
на состоянии популяций этого вида. Учитывая то, что
ни грибу M. steppicola, который является экологически
малоспециализированным гумусовым сапротрофом, ни
большинству его местопроизрастаний ничто не угрожа
ет, он должен быть исключен из Красной книги Украи
ны. Однако в областях, через которые проходит северная
граница ареала M. steppicola (Киевская, Кировоградская,
Одесская, Полтавская, Сумская, Черкасская и Хмель
ницкая), вид должен охраняться на региональном уров
не. Отмечается, что этот же вид, очевидно, был описан
и в Венгрии как M. hungarica Bánhegyi, поскольку по
макроскопическим признакам плодовые тела последне
го вполне соответствуют аскомам M. steppicola, которые
мы находим в Украине, а микроскопические признаки
обоих видов, приведенные в их описаниях, полностью
совпадают. Поскольку статья М.Я. Зеровой была опу
бликована раньше (до мая 1941 г.), чем был описан вид
M. hungarica (май 1941 г.), приоритет М.Я. Зеровой как
автора вида является неоспоримым и этот гриб должен
называться M. steppicola.
Ключевые слова: грибы, редкий вид, исключение
из Красной книги, юг Украины, Венгрия, Morchella
hungarica
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175683 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:44:08Z |
| publishDate | 2017 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гелюта, В.П. 2021-02-02T16:07:33Z 2021-02-02T16:07:33Z 2017 Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2017. — Т. 74, № 5. — С. 469-474. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj74.05.469 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175683 Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описаний українським мікологом М.Я. Зеровою на основі зразка, зібраного Д.К. Зеровим у 1930 р. на околиці м. Карлівка Полтавської обл. У 1950–1990 рр. гриб знайдено в Донецькій, Кіровоградській, Луганській та Херсонській обл. Оскільки він траплявся зрідка, його було внесено до другого видання "Червоної книги України" як ксеромеридіональний вид з диз'юнктивним ареалом зі статусом III категорії (рідкісний вид). Однак у 1991–2010 рр. M. steppicola був зареєстрований в ряді нових локалітетів у Донецькій, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській, Сумській та Черкаській обл. Вид траплявся не лише в природних степових, а й у порушених екотопах: на степових згарищах, перелогах, ділянках, які зазнавали дії механічних транспортних засобів, пасовищах, особливо витоптаних великою рогатою худобою, уздовж залізничних колій, на згарищах у насаджених лісах тощо. У третьому виданні "Червоної книги України" повідомляється, що M. steppicola було знайдено щонайменше в 12 областях України. На сьогодні гриб відомий і в інших країнах: Азербайджані, Казахстані, Молдові, Німеччині, Росії (Ростовська обл.), Сербії, Словаччині, Таджикистані, Туркменистані, Угорщині та Узбекистані. Останнім часом кількість інформації про поширення M. steppicola в Україні значно збільшилася. Тому в статті наведено відомості про локалітети цього гриба, зареєстровані після виходу в світ 3-го видання "Червоної книги України". Робиться висновок, що M. steppicola є звичайним видом на півдні України, трапляється досить часто, насамперед у Степу, однак поширений і в лісостеповій зоні України. Не зважаючи на те, що вид внесений до "Червоної книги України", його плодові тіла традиційно у великій кількості збираються населенням, що аж ніяк не позначається на стані популяцій цього виду. З огляду на те, що ні грибу M. steppicola, який є екологічно малоспеціалізованим гумусовим сапротрофом, ні переважній кількості його місцезростань ніщо не загрожує, він має бути виключеним з "Червоної книги України". Однак в областях, через які проходить північна межа ареалу M. steppicola (Київська, Кіровоградська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська та Хмельницька), вид потребує охорони на регіональному рівні. Зазначається, що цей же вид, очевидно, був описаний і в Угорщині як M. hungarica Bánhegyi, оскільки за макроскопічними ознаками плодові тіла останнього цілком відповідають аскомам M. steppicola, які ми спостерігаємо в Україні, а мікроскопічні ознаки обох видів, наведені в першоописах, повністю збігаються. Оскільки стаття М.Я. Зерової була опублікована раніше (до травня 1941 р.), ніж був описаний вид M. hungarica (травень 1941 р.), пріоритет М.Я. Зерової як автора виду є незаперечним і цей гриб має називатися саме M. steppicola. Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) описан украинским микологом М.Я. Зеровой на основе образца, собранного Д.К. Зеровым в 1930 г. на окраине г. Карловка Полтавской обл. В 1950–1990 гг. гриб был найден в Донецкой, Кировоградской, Луганской и Херсонской обл. Поскольку он встречался изредка, был включен во второе издание "Красной книги Украины" как ксеромеридиональный вид с дизъюнктивным ареалом со статусом III категории (редкий вид). Однако в 1991–2010 гг. M. steppicola был зарегистрирован в ряде новых локалитетов в Донецкой, Запорожской, Киевской, Луганской, Одесской, Сумской и Черкасской обл. Вид встречался не только в естественных степных, но и в нарушенных экотопах: на степных пожарищах, заброшенных землях, участках, которые испытывали действия механических транспортных средств, пастбищах, особенно вытоптанных крупным рогатым скотом, вдоль железнодорожных путей, на пожарищах в насаженных лесах. В третьем издании "Красной книги Украины" сообщается, что M. steppicola был найден по меньшей мере в 12 областях Украины. Сейчас гриб известен и в других странах: Азербайджане, Венгрии, Германии, Казахстане, Молдове, России (Ростовская обл.), Сербии, Словакии, Таджикистане, Туркменистане и Узбекистане. В последнее время количество информации о распространении M. steppicola в Украине значительно возросло. Поэтому в статье приведены данные о локалитетах этого гриба, зарегистрированных после выхода в свет 3-го издания "Красной книги Украины". Делается вывод о том, что M. steppicola является обычным видом на юге Украины. Он встречается довольно часто прежде всего в Степи, однако распространен и в лесостепной зоне Украины. Не смотря на то, что вид занесен в "Красную книгу Украины", его плодовые тела традиционно в большом количестве собирает население, что отнюдь не сказывается на состоянии популяций этого вида. Учитывая то, что ни грибу M. steppicola, который является экологически малоспециализированным гумусовым сапротрофом, ни большинству его местопроизрастаний ничто не угрожает, он должен быть исключен из Красной книги Украины. Однако в областях, через которые проходит северная граница ареала M. steppicola (Киевская, Кировоградская, Одесская, Полтавская, Сумская, Черкасская и Хмельницкая), вид должен охраняться на региональном уровне. Отмечается, что этот же вид, очевидно, был описан и в Венгрии как M. hungarica Bánhegyi, поскольку по макроскопическим признакам плодовые тела последнего вполне соответствуют аскомам M. steppicola, которые мы находим в Украине, а микроскопические признаки обоих видов, приведенные в их описаниях, полностью совпадают. Поскольку статья М.Я. Зеровой была опубликована раньше (до мая 1941 г.), чем был описан вид M. hungarica (май 1941 г.), приоритет М.Я. Зеровой как автора вида является неоспоримым и этот гриб должен называться M. steppicola. Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) was described by the Ukrainian mycologist M.Ya. Zerova on the basis of a sample collected by D.K. Zerov in 1930 in the outskirts of Karlivka town, Poltava Region. From the 1950s to 1990s, the fungus was found in Donetsk, Kherson, Kirovohrad, and Luhansk Regions. Since it was occasionally encountered, it was included in the second edition of the Red Data Book of Ukraine as a xeromeridional species with a disjunctive range in category III (a rare species). However, in 1991–2010, M. steppicola was recorded in a number of new localities in Cherkasy, Donetsk, Luhansk, Odesa, Sumy, and Zaporizhzhia Regions. The fungus was found not only in the virgin steppe, but also in disturbed plant communities: on burnt lands, sites used by off-road motor vehicles, pastures including those heavily trampled by cattle, along railroad tracks, on fire places in forest plantations, neglected lands. The third edition of the Red Data Book of Ukraine reports that M. steppicola was found in at least 12 regions of Ukraine. At present the fungus is also known in other countries, namely in Azerbaijan, Germany, Hungary, Kazakhstan, Moldova, Russia (Rostov Region), Serbia, Slovakia, Tajikistan, Turkmenistan, and Uzbekistan. Recently, the information flow about the distribution of M. steppicola in Ukraine has increased significantly. Therefore, the article contains all available data about the localities of this fungus registered after publication of the third edition of the Red Data Book of Ukraine. It is concluded that M. steppicola is a common species in the South of Ukraine. The fungus occurs quite often primarily in the steppe, but it is also widespread in the forest-steppe zone of Ukraine, producing numerous fruit bodies. Despite the fact that M. steppicola is listed in the Red Data Book of Ukraine, it is traditionally collected in large numbers by local population, which does not affect the condition of the fungus. Considering that neither M. steppicola, which is humus saprotroph, nor its habitats are threatened, it should be excluded from the Red Data Book of Ukraine. However, in the areas near the northern border of the M. steppicola range (Cherkasy, Khmelnytsky, Kirovohrad, Kyiv, Odesa, Poltava, and Sumy Regions), the species should be protected at the regional level. It is noted that M. steppicola was apparently described in Hungary as M. hungarica Bánhegyi, as macroscopic features of the fruit bodies of the latter fully correspond to the ascomata of M. steppicola recorded in Ukraine. In addition, microscopic features of both species given in their descriptions completely coincide. Since the article by Zerova was published earlier than the one in which M. hungarica was described, the priority of Zerova as the author of the species is undeniable and the species name of this fungus should be M. steppicola. Автор щиро вдячний проф. М.М. Сухомлин та всім грибникам-аматорам, які надали інформацію про нові місцезнаходження M. steppicola, а також пану В. Вороніну та пану Є. Руденку за створення у "Фейсбуці" відповідно груп "Грибне місце" і "Гриби України", які були використані як додаткове джерело інформації для підготовки цієї статті. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Червона книга України Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України Распространение в Украине Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, занесенного в Красную книгу Украины Distribution of Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota), a fungus listed in the Red Data Book of Ukraine, within the country Article published earlier |
| spellingShingle | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України Гелюта, В.П. Червона книга України |
| title | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України |
| title_alt | Распространение в Украине Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, занесенного в Красную книгу Украины Distribution of Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota), a fungus listed in the Red Data Book of Ukraine, within the country |
| title_full | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України |
| title_fullStr | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України |
| title_full_unstemmed | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України |
| title_short | Поширення в Україні Morchella steppicola (Pezizales, Ascomycota) – гриба, внесеного до Червоної книги України |
| title_sort | поширення в україні morchella steppicola (pezizales, ascomycota) – гриба, внесеного до червоної книги україни |
| topic | Червона книга України |
| topic_facet | Червона книга України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175683 |
| work_keys_str_mv | AT gelûtavp poširennâvukraínímorchellasteppicolapezizalesascomycotagribavnesenogodočervonoíknigiukraíni AT gelûtavp rasprostranenievukrainemorchellasteppicolapezizalesascomycotagribazanesennogovkrasnuûkniguukrainy AT gelûtavp distributionofmorchellasteppicolapezizalesascomycotaafunguslistedinthereddatabookofukrainewithinthecountry |