Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці
Встановлено, що дія низьких доз γ-променів викликає у другому поколінні високу
 частоту змінених ознак у рослин озимої пшениці. Мінімальна доза 0,5 Гр виявилась
 генетично високоефективною. При низьких дозах опромінення частота й інтенсивність
 мінливості в поколінні М2 можут...
Saved in:
| Published in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Date: | 2009 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175921 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці / Р.А. Якимчук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 199-202. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860105551143239680 |
|---|---|
| author | Якимчук, Р.А. |
| author_facet | Якимчук, Р.А. |
| citation_txt | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці / Р.А. Якимчук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 199-202. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Встановлено, що дія низьких доз γ-променів викликає у другому поколінні високу
частоту змінених ознак у рослин озимої пшениці. Мінімальна доза 0,5 Гр виявилась
генетично високоефективною. При низьких дозах опромінення частота й інтенсивність
мінливості в поколінні М2 можуть бути показниками генетичної нестабільності організмів.
Установлено, что действие низких доз γ-лучей вызывает во втором поколении
высокую частоту измененных признаков у растений озимой пшеницы. Минимальная доза 0,5
Гр оказалась генетически высокоэффективной. При низких дозах облучения частота и
202
интенсивность изменчивости в поколении М2 могут быть показателями генетической
нестабильности организмов.
It is established, that action of low doses γ-rays causes in the second generation high
frequency of the changed signs in winter wheat plants. The minimum dose 0,5 Гр has appeared
genetically highly effective. At low doses of irradiation frequency and intensity of variability in
generation М2 can be indicators of genetic instability of organisms.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:30:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
199
Изучен полиморфизм 20 сортов сои, допущенных к возделыванию в Украине, по SSR – маркерам
Satt542 и Satt 634, сцепленными с геном устойчивости к вирусу мозаики сои Rsv4.
Установлены диагностические свойства у маркера Satt542, но для определения природы
устойчивости этих сортов необходимы дальнейшие исследования.
Polymorphism of 20 soybean varieties realized in Ukraine was studied by utilization of SSR markers
Satt542 and Satt 634 linked with gene of resistance to soybean mosaic virus Rsv4. Diagnostic
properties were identified for marker Satt542, however in order to reveal the nature of resistance of
those varieties further investigations will be required.
ЯКИМЧУК Р. А.
Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини,
Україна, 20300, Умань, вул. Садова 2, e-mail: peoplenature@rambler.ru
ВПЛИВ НИЗЬКИХ ДОЗ РАДІАЦІЇЇ
НА МІНЛИВІСТЬ ВИДИМИХ ОЗНАК В ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ
Природний мутаційний процес, який відіграє важливу роль в еволюції [1], є також
джерелом різної патології. В результаті господарчої діяльності людини величезні території
України виявилися під впливом пошкоджуючих антропогенних факторів: забруднення
промисловими відходами, отрутохімікатами, добривами, радіоактивними викидами та ін. [4].
Серед них особливо небезпечним є збільшення техногенного радіаційного забруднення
оточуючого середовища і радіаційного навантаження на біосферу, що викликає підвищений
інтерес учених до біологічних ефектів пролонгованої дії низькоінтенсивного
випромінювання [2, 3]. Проблема правильної оцінки радіобіологічних наслідків
низькодозового опромінення пов’язана в першу чергу з розумінням механізмів дії малих доз
радіації, тих безпосередніх і віддалених ефектів, які вони викликають [5].
З метою вивчення ефективності впливу низьких доз радіації на мінливість організмів,
в досліді насіння озимої пшениці сортів Донецька 48 та Альбатрос одеський опромінено γ-
променями в дозах 0,5, 1, 5, 10 і 25 Гр. Рослини першого покоління (М1) вирощено в
суцільних посівах на ділянках по 10 м2. Для вивчення змінених ознак у М2, з кожного
варіанту М1 відібрано не менш ніж по 500 колосів, насіння з яких висіяне окремими сім’ями.
Сім’єю вважали покоління з одного колоса. Вивчення мінливості озимої пшениці
здійснювали протягом всіх фаз росту і розвитку рослин.
Із збільшенням дози опромінення озимої пшениці в діапазоні 0,5-25 Гр,
спостерігається поступове зростання частоти виникнення змінених ознак (табл. 1). Дія
мінімальної дози, що представлена в досліді 0,5 Гр, у порівнянні з контролем, викликає
статистично достовірне підвищення кількості змінених форм. Помічено, що частота їх появи
у сортів Альбатрос одеський та Донецька 48 перевищує контроль у 2,9 та 7,4 рази. Подальше
підвищення доз опромінення від 1 до 5 Гр не викликає стрімкого зростання кількості
змінених сімей. Проте поява їх з частотою 5,53±1,02 і 7,24±1,16% у сорту Альбатрос
одеський та 4,31±0,92 і 4,04±0,89% у сорту Донецька 48 суттєво перевищує контроль, що
складає 1,37±0,51 і 0,41±0,29%, відповідно. Виявлено, що збільшення дози у 10-20 разів від
мінімальної викликає достовірне зростання кількості змінених сімей у сорту Альбатрос
одеський, частота яких – 7,24±1,16-11,51±1,42%. Такі ж підвищення дози опромінення
насіння не спричиняють суттєвого зростання частоти видимих змін рослин сорту Донецька
48, що свідчить про його вищу генетичну стабільність.
Доза 25 Гр виявилася значно ефективнішою за здатності індукувати видимі зміни в
поколінні М2 рослин озимої пшениці. ЇЇ дія на повітряно сухе насіння досліджуваних сортів
викликає суттєво більшу кількість змінених сімей у порівнянні як з контролем, так і з дією
більшості нижчих доз. Так, частота їх виникнення у сортів Альбатрос одеський і Донецька 48
200
достовірно перевищує контроль і дію мінімальної дози досліду 0,5 Гр в 9,8 та 3,4 рази й 14,9
та 2,0 рази, відповідно.
Дія низьких доз γ-променів розширює спектр видимих змінених ознак рослин М2
озимої пшениці, кількість типів яких із зростанням величини дози збільшується. Мінливості
зазнають переважно ознаки, що пов’язані з висотою рослин, морфологією й структурою
колоса, строками дозрівання зерна. Форми остисті/безості, з високим і низьким стеблом
виявлено з частотою, що знаходиться в лінійній залежності від величини дози опромінення
та разом з скверхедами, щільноколосими і пізньостиглими зустрічаються у всіх варіантах
досліду. Окремі змінені ознаки, такі як короткий (0,20-0,79%), напівостистий (0,20-0,60%),
крупний (0,20-1,39%) колос, інтенсивний ріст (0,20-0,40%) і воскова поволока (0,20-1,19%)
при опроміненні дозами 0,5, 1, 5, 10, 25 Гр зафіксовано як типові для сорту Альбатрос
одеський. Такою характерною ознакою для Донецької 48 є череззерниця (0,20-0,62%), яка
з’являється в результаті редукції окремих колосків колоса.
Таблиця 1
Частота змінених ознак озимої пшениці (М2),
індукованих низькими дозами γ-променів
Альбатрос одеський Донецька 48
Змінені сім’ї Змінені сім’ї
Варіант
впливу Кількість
вивчених
сімей
шт. %
Кількість
вивчених
сімей
шт. %
контроль
(вода)
512 7 1,37±0,51 490 2 0,41±0,29
0,5 Гр 503 20 **3,98±0,87* 460 14 **3,04±0,80*
1 Гр 506 28 **5,53±1,02* 487 21 4,31±0,92*
5 Гр 497 36 **7,24±1,16* 495 20 4,04±0,89*
10 Гр 504 58 11,51±1,42* 492 18 3,66±0,85*
25 Гр 500 67 13,40±1,52* 492 30 6,10±1,08*
*– різниця з контролем статистично достовірна при Р0,05.
** – різниця з 25 Гр статистично достовірна при Р0,05.
Привертає увагу той факт, що доза 0,5 Гр, проявляючи високу активність, індукує
змінені ознаки довгий колос (0,60%), неповний вихід колоса в трубку (0,20%), відсутність
воскової поволоки (0,20%), ранньостиглість (0,20%) у сорту Альбатрос одеський та
циліндричний колос (0,22%) у сорту Донецька 48 з частотою, що прирівнюється до частоти
їх виникнення при опроміненні найвищою дозою 25 Гр. Характерними зміненими ознаками,
викликаними максимальною дозою впливу на озиму пшеницю є нещільний (0,80%),
спельтоїдний (0,80%), дрібний (0,20%), стерильний (0,40%), недорозвинений колос (0,20%),
череззерниця (0,60%) у сорту Альбатрос одеський та довгий (0,81%), крупний (0,41%), із
закрученою віссю (0,20%) колос, розлогий кущ (0,20%), інтенсивна воскова поволока (0,61%)
у сорту Донецька 48. Виникнення деяких поодиноких змінених ознак виявилось характерним
наслідком дії лише окремих доз: конусовидний колос (1 Гр), жовте забарвлення листка (5
Гр), інтенсивне кущіння, червоне забарвлення стебла (10 Гр) сорту Альбатрос одеський та
відсутність воскової поволоки (1 Гр), карлик (5 Гр), червоний колос, інтенсивний ріст (10 Гр)
сорту Донецька 48.
Рослини М2 зі зміненими ознаками в межах однієї сім’ї переважно зустрічаються
поодиноко. Проте виявлено ряд випадків появи нової ознаки у рослин всієї сім’ї, що
дозволяє фіксувати ці зміни як мутації. Частота їх виникнення, в залежності від дози
опромінення, знаходиться в межах 0,20-0,80% для Альбатросу одеського та 0-0,44% для
Донецької 48. Серед них зустрічаються форми з комплексом мутацій: пізньостигла,
скверхедний колос (0,5 Гр), високостеблова, інтенсивна воскова поволока (5 і 25 Гр),
низькостеблова, безостий колос та високостеблова, червоне забарвлення стебла (10 Гр),
низькостеблова, безостий скверхедний колос (25 Гр) сорту Альбатрос одеський і
201
низькостеблова, остистий колос (0,5 Гр), високостеблова, ранньостигла (1 Гр),
високостеблова, інтенсивна воскова поволока, розлогий кущ (25 Гр) сорту Донецька 48.
Загалом частка особин з комплексом змінених ознак при низькодозовому опроміненні
є досить високою і складає 28,4-65,1% у сорту Альбатрос одеський і 36,1-44,5% у сорту
Донецька 48. Серед них виділено форми з наступним їх поєднанням: ранньостигла,
високостеблова, нещільний колос; низькостеблова, пізньостигла, щільний колос;
спельтоїдний, безостий колос; високостеблова, червоне забарвлення стебла; високостеблова,
безостий, щільний колос; череззерниця, скверхедний, безостий колос; дрібний, нещільний
колос; низькостеблова, безостий, скверхедний колос; високостеблова, ранньостигла,
відсутність воскової поволоки в сорту Альбатрос одеський і високостеблова, спельтоїдний
колос; низькостеблова, остистий колос; низькостеблова, короткий, нещільний колос;
напівостистий колос, відсутність воскової поволоки; карлик, остистий колос;
низькостеблова, пізньостигла, короткий, щільний колос; ранньостигла, червоне забарвлення
колоса; високостеблова, інтенсивна воскова поволока, розлогий кущ; низькостеблова,
пізньостигла, скверхедний колос; пізньостигла, неповний вихід колоса в трубку, остистий
колос у Донецької 48. Поєднання ознак короткого стебла і скверхедного колоса виявилось
типовим практично для всіх варіантів дії низьких доз опромінення.
Таким чином, дія низьких доз γ-променів викликає у другому поколінні високу
частоту змінених ознак у рослин озимої пшениці. Мінімальна доза 0,5 Гр виявилась
високоефективною і в більшості випадків за наслідками індукування змінених форм суттєво
не поступається дозам, які вищі в 2-20 разів. Встановлено, що у другому поколінні рівень
мінливості ознак та інтенсивність її зростання при радіоактивному опроміненні в діапазоні
низьких доз можуть бути показниками генетичної нестабільності організмів.
Література
1. Булах А.А. Формирование потомков радионуклидов и дозовых нагрузок в системе «почва
– многолетние растения» на территории 30-км зоны ЧАЭС // ІІІ з’їзд з радіаційних
досліджень (радіобіологія і радіоекологія). Закономірності системної відповіді організму на
дію гострого, пролонгованого і хронічного опромінення (Київ, 21-25 травня 2003 р.): Тез.
доп. – Київ, 2003. – С. 134.
2. Демина З.А., Барыляк И.Р. Чернобыльская авария и острая лучевая болезнь // Вісник
Українського товариства генетиків і селекціонерів. – 2004. – Т. 2, №1. – С. 84-103.
3. Жижина Г.П. Связь структурных характеристик ДНК эукариот и ее чувствительности к
действию малых доз ионизирующей радиации // Радиационная биология. Радиоэкология. –
2000. – Т. 39, № 1. – С. 41-48.
4. Крапивенко Е.Ф., Шпилева И.В., Рачковская М.М. Влияние внешних факторов на
наследственный аппарат растений // Цитолого-эмбриологические исследования высших
растений: Государственный Никитский ботанический сад. Сборн. науч. труд. – Т.113. – Ялта,
1992. – С. 23.
5. Пелевина И.И., Готлиб В.Я., Кудряшова О.В. и др. Нестабильность генома после
воздействия радиации в малых дозах (в 10-километровой зоне аварии на ЧАЭС и в
лабораторных условиях) // Радиационная биология. Радиоэкология. – 1996. – Т. 36, № 6. –
С. 546-560.
Резюме
Встановлено, що дія низьких доз γ-променів викликає у другому поколінні високу
частоту змінених ознак у рослин озимої пшениці. Мінімальна доза 0,5 Гр виявилась
генетично високоефективною. При низьких дозах опромінення частота й інтенсивність
мінливості в поколінні М2 можуть бути показниками генетичної нестабільності організмів.
Установлено, что действие низких доз γ-лучей вызывает во втором поколении
высокую частоту измененных признаков у растений озимой пшеницы. Минимальная доза 0,5
Гр оказалась генетически высокоэффективной. При низких дозах облучения частота и
202
интенсивность изменчивости в поколении М2 могут быть показателями генетической
нестабильности организмов.
It is established, that action of low doses γ-rays causes in the second generation high
frequency of the changed signs in winter wheat plants. The minimum dose 0,5 Гр has appeared
genetically highly effective. At low doses of irradiation frequency and intensity of variability in
generation М2 can be indicators of genetic instability of organisms.
1BORISENKO A.V., 1ANTONUK M.N., 2AISENBERG V.L., 2KAPICHON A.P.,
2 STOYKO V.A.
1National University of Food Technology vul. Volodymyrska, 68, Kyiv, 01033. Ukraine
2D.K.Zabolotny Institute of Microbiology and Virology, Ukrainian National Academy of Sciences,
vul. Acad-Zabolotny, 154, Kyiv, 03680. Ukraine
RHIZOPUS sp. 2000 FM – THE ACTIVE FUNGI EXOLIPASE PRODUCER
Some physiological-biochemical properties of the new fungus strain Rhizopus sp. 2000 FM
being active source of exolipase. The highest levels of lipolytic activity (LA) were obtained at the
fungus cultivation at the substrate with: sun-flower oil, sucrose and with starch. The LA evaluation
was performed with the use of the spectrophotometric method and n-nitrophenyl-palmitate as a
chromogenic substrate. This method was approved experimentally in the Department of
Physiology and Systematic of Micromycetes, D.K.Zabolotny Institute of Microbiology and
Virology National Academy of Sciences of Ukraine (NASU)/ We have not established the direct
correlation between the level of biomass accumulation and LA level. The data obtained on the
studies of carbon nutrition on the growth and LA of the new perspective source of lipase allows to
optimize its nutrition substrate in future. Selection work on the fungi cultures creation and
modification to use them as the sources of the ferments with the new properties is one of the
most significant biotechnology direction. Among the variety of the known ferments only few have
the same perspectives as the lipases do.
The lipolytic ferments could be determined as he hydrolases of the fat acids' esters with the
long chain. The substrates for the lipases action are the lipids. According to the Ferments
Nomenclature, the lipase has the name of triacylglycerolhydralase (KF 3.1.1.3). Lipases are the
ferments of the surface action and activize being localized on the surface of the sub -strate non-
dissolvable in water [1]. Being the natural, fats' splitters, the lipolytic ferments are very interesting
for those branches of industry, where the total or partial hydrolysis of fats and oils is needed and
for the medical and industrial branches of application [2]. Lipases are widely used in food industry
(cheese production and non-alcoholic drinks); in confectionery for chocolate and caramel
production: in flour-milling and bakery for bread quality amelioration and its storage term
prolongation. Lipases will find application in the technology creation of essential fat acids for
food and drugs production [2]. Lipolytic ferments could be used as well for esterification and re-
estenfication of fat acids in glycerins, what, in turn, opens wider possibilities for creation of the
fat products with needed functional properties. New technologies with the use of immobilized
microbial lipases are being introduced. Lipases are actively used in medicine as a therapeutic means
for the gastroenterological diseases and in medical diagnostics [4].
The lipases' significance is high both in cosmetics, in fur and skin industries for bettering the
elasticity of the products and excellent natural appearance, in natural silk production for fat removal
through its hydrolysis with the use of lipolytic fermentative preparations. The need in thermophilic
lipases' sources of microbial origin is high in textile industry as well where the wax type substances
are removed by lipases under the temperatures in the range from 40 ºС to 60 °C. The introduction of
the thermostable lipases into national industry of washing products is not less perspective for the
fats removal from waste waters, especially for the canalization communications and wastes
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175921 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:30:58Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Якимчук, Р.А. 2021-02-02T21:17:20Z 2021-02-02T21:17:20Z 2009 Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці / Р.А. Якимчук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 199-202. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175921 Встановлено, що дія низьких доз γ-променів викликає у другому поколінні високу
 частоту змінених ознак у рослин озимої пшениці. Мінімальна доза 0,5 Гр виявилась
 генетично високоефективною. При низьких дозах опромінення частота й інтенсивність
 мінливості в поколінні М2 можуть бути показниками генетичної нестабільності організмів. Установлено, что действие низких доз γ-лучей вызывает во втором поколении
 высокую частоту измененных признаков у растений озимой пшеницы. Минимальная доза 0,5
 Гр оказалась генетически высокоэффективной. При низких дозах облучения частота и
 202
 интенсивность изменчивости в поколении М2 могут быть показателями генетической
 нестабильности организмов. It is established, that action of low doses γ-rays causes in the second generation high
 frequency of the changed signs in winter wheat plants. The minimum dose 0,5 Гр has appeared
 genetically highly effective. At low doses of irradiation frequency and intensity of variability in
 generation М2 can be indicators of genetic instability of organisms. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці Article published earlier |
| spellingShingle | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці Якимчук, Р.А. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| title | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці |
| title_full | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці |
| title_fullStr | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці |
| title_full_unstemmed | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці |
| title_short | Вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці |
| title_sort | вплив низьких доз радіаціїї на мінливість видимих ознак в озимої пшениці |
| topic | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| topic_facet | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175921 |
| work_keys_str_mv | AT âkimčukra vplivnizʹkihdozradíacííínamínlivístʹvidimihoznakvozimoípšenicí |