Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.

Сучасна селекція конопель направлена на створення стабільних за ознакою однодомності сортів, оскільки вони схильні до втрати цієї ознаки у потомстві. У статті подано результати нових підходів до вивчення генетичних русурсів однодомних конопель: за статевим складом, за зближеними строками цвітіння...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2009
Автори:	Міщенко, С.В., Виронець, В.Г., Кириченко, Г.І., Онупрієнко, Л.Г.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2009
Назва видання:	Фактори експериментальної еволюції організмів
Теми:	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175937
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L. / С.В. Міщенко, В.Г. Виронець, Г.І. Кириченко, Л.Г. Онупрієнко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 145-149. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-175937
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1759372025-02-23T19:56:52Z Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L. Міщенко, С.В. Виронець, В.Г. Кириченко, Г.І. Онупрієнко, Л.Г. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Сучасна селекція конопель направлена на створення стабільних за ознакою однодомності сортів, оскільки вони схильні до втрати цієї ознаки у потомстві. У статті подано результати нових підходів до вивчення генетичних русурсів однодомних конопель: за статевим складом, за зближеними строками цвітіння жіночих і чоловічих квіток однодомної фемінізованої матірки, за стійкістю до чужезапилення. Современная селекция конопли направлена на создание стабильных в признаке однодомности сортов, поскольку они могут утратить этот признак в потомстве. В статье подано результаты новых подходов к изучению генетических ресурсов однодомной конопли: по половому составу, по сближенным сроками цветения женских и мужских цветков однодомной феминизированной матерки, по стойкости к чужеопылению. Modern hemp breeding is directed on creation of stable monoecious varieties because they can loose this sign in posterity. The article includes modern results of studies hemp genetic researches for sex types, drawn together periods of flowering of male and female flowers of the monoecious feminized pestillate hemp, common growing of monoecious and dioecious hemp varieties on foreign pollination. 2009 Article Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L. / С.В. Міщенко, В.Г. Виронець, Г.І. Кириченко, Л.Г. Онупрієнко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 145-149. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175937 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
spellingShingle	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Міщенко, С.В. Виронець, В.Г. Кириченко, Г.І. Онупрієнко, Л.Г. Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L. Фактори експериментальної еволюції організмів
description	Сучасна селекція конопель направлена на створення стабільних за ознакою однодомності сортів, оскільки вони схильні до втрати цієї ознаки у потомстві. У статті подано результати нових підходів до вивчення генетичних русурсів однодомних конопель: за статевим складом, за зближеними строками цвітіння жіночих і чоловічих квіток однодомної фемінізованої матірки, за стійкістю до чужезапилення.
format	Article
author	Міщенко, С.В. Виронець, В.Г. Кириченко, Г.І. Онупрієнко, Л.Г.
author_facet	Міщенко, С.В. Виронець, В.Г. Кириченко, Г.І. Онупрієнко, Л.Г.
author_sort	Міщенко, С.В.
title	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.
title_short	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.
title_full	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.
title_fullStr	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.
title_full_unstemmed	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.
title_sort	виявлення джерел стабільної ознаки однодомності cannabis sativa l.
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/175937
citation_txt	Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L. / С.В. Міщенко, В.Г. Виронець, Г.І. Кириченко, Л.Г. Онупрієнко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 6. — С. 145-149. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
series	Фактори експериментальної еволюції організмів
work_keys_str_mv	AT míŝenkosv viâvlennâdžerelstabílʹnoíoznakiodnodomnostícannabissatival AT vironecʹvg viâvlennâdžerelstabílʹnoíoznakiodnodomnostícannabissatival AT kiričenkogí viâvlennâdžerelstabílʹnoíoznakiodnodomnostícannabissatival AT onupríênkolg viâvlennâdžerelstabílʹnoíoznakiodnodomnostícannabissatival
first_indexed	2025-11-24T20:54:48Z
last_indexed	2025-11-24T20:54:48Z
_version_	1849706611453460480
fulltext	145 При схрещуванні селекційного номера №176 з №8745-05 з кількістю квіток вдвічі більшою (33,1), ніж у №427 і Чернятка, середня кількість квіток (11,4) була проміжною між обома батьківськими формами. Максимальна кількість квіток у суцвітті (20,0) хоч і була проміжною, але наближалась ближче до батьківської форми №8745-05 з більшою кількістю квіток, а мінімальна кількість квіток у гібриду F2 була більшою, ніж у №176 з меншою кількістю квіток. В той же час лінія розподілу фенотипів у гібридів F2 значно зміщена в сторону батьківською форми з меншою кількістю квіток, що вказує на домінування ознаки меншої кількості квіток (рис. 1). 0 20 40 60 80 100 120 1-5 6-10 11-15 16-20 21-25 26-30 31-35 36-40 Максимальна кількість квіток у суцвітті Ча ст ка ф ен от ип ів , % № 176/8745/05 № 176 8745/05 Рис. 1. Лінії розподілу кількості квіток у суцвітті гібриду сої №176/8745-05 другого покоління. При схрещуванні №427 з №8745-05 середня кількість квіток дорівнювала 14,4, тобто майже стільки, скільки у №427 (15,9). Максимальна кількість квіток (24,0) була проміжною між обома батьками (19,0 і 37,0) з деяким наближенням до меншої кількості квіток. Мінімальна кількість квіток у гібриду F2 (7,0) була меншою, ніж менші значення обох батьківських форм. Це вказує на переважання меншої кількості квіток у даного гібриду. Таким чином, встановлено, що в досліджуваних гібридних популяціях F2 менша довжина суцвіття і менша кількість квіток в суцвітті є переважаючими ознаками. Література 1. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта - М., 1985. - 351 с. 2. Енкен В.Б. Соя.- М.: Сельхозгиз, 1959.- 622 с 3. Международный классификатор СЭВ рода Glycine Willd”. - Л., 1990, - 46 с. Резюме У гибридов сои второго поколения установлено, что признаки меньшей длины соцветия и меньшего количества цветков в нем были преобладающими. У гібридів сої другого покоління встановлено, що ознаки меншої довжини суцвіття і меншої кількості квіток в ньому були переважаючими. At hybrids soybean second generation it is established that attributes of smaller length of an inflorescence and smaller quantity of colors in it were prepotented. МІЩЕНКО С.В., ВИРОВЕЦЬ В.Г., КИРИЧЕНКО Г.І., ОНУПРІЄНКО Л.Г. Інститут луб’яних культур УААН, Україна, 41400, Сумська обл., м. Глухів, вул. Терещенків, 45, е-mail: ibc@sm.ukrtel.net 146 ВИЯВЛЕННЯ ДЖЕРЕЛ СТАБІЛЬНОЇ ОЗНАКИ ОДНОДОМНОСТІ CANNABIS SATIVA L. Створення високопродуктивних, адаптованих до абіотичних і біотичних факторів довкілля, з бажаними для людини господарсько-цінними ознаками сортів та форм культурних рослин просто неможливе без їх генетичного різноманіття. При цьому вивчення специфічних ознак того чи іншого зразка має вирішальне значення для певного напрямку селекції. Не виключення становлять і коноплі посівні (Cannabis sativa L.), у яких однією із специфічних ознак є дводомність чи однодомність. У природних умовах коноплі відомі як дводомний вид зі статевим диморфізмом. Він проявляється в наявності двох різко відмінних за фенотипом рослин – плосконі і матірки. Це є наслідком пристосування до збереження виду і створення найбільш життєздатного потомства. Дводомним коноплям притаманний різний період вегетації чоловічих і жіночих рослин, що потребує дворазового збирання врожаю, причому плоскінь, котра дозріває раніше приблизно на місяць, можна вибирати з посівів тільки вручну. Селекціонерами створені сорти однодомних конопель, рослини яких мають приблизно однаковий період вегетації і є придатними до механізованого збирання. Основним недоліком сортів однодомних конопель є можливість втрати ознаки однодомності у потомстві, оскільки відбувається своєрідне відновлення процесу еволюції статі даного виду: гермафродитизм – однодомність – дводомність. Тому з урахуванням сучасного стану розвитку селекції конопель при підборі вихідного матеріалу з колекції, для залучення його до створення популяцій зі стабільною ознакою однодомності, доцільно враховувати такі ознаки: 1) статевий склад зразка, 2) наявність однодомної фемінізованої матірки зі зближеними строками цвітіння чоловічих і жіночих квіток, 3) стійкість рослин до чужезапилення (запилення певного сорту чи форми конопель (однодомної, дводомної) пилком інших сортів чи форми конопель та сукупна дія вказаних факторів). Перші дві особливості вже висвітлювалися в науковій літературі [1, 2]. Зокрема, з відсутністю плосконі однодомних конопель виділені наступні сорти однодомних конопель українського походження: ЮСО-31 (UF0600133), Однодомні 10 (UF0600318), ЮСО-42 (UF0600363), Однодомні 11 (UF0600331), Глухівські 46 (UF0600136), Скоростиглий (UF0600365), ЮСО-44 (UF0600356), ЮСО-14 (UF0600134), Глухівські жовтостеблові (UF0600396), ЮСО-45 (UF0600397), ЮСО-37 (UF0600398), ЮСО-36 (UF0600400), Глухівські 33 (UF0600402) та ін. [1], а також Глухівські однодомні 18 (UF0600395), Гляна (UKR015:00452), Глера (UF0600394), Глухівські 51 (UKR015:00454), Золотоніські ЮСО-11 (UF0600369) [2]. І.М. Лайко вказує, що зближені строки цвітіння жіночих і чоловічих квіток однодомної фемінізованої матірки сприяють природному збереженню однодомності [3]. Тому в результаті оригінального підходу до оцінки генетичних ресурсів конопель вивчено нові сортозразки за особливостями цвітіння чоловічих і жіночих квіток [2]. Так, сорти ЮСО-31, Глухівські 58, Глухівські 46, Глера, Глухівські 33 та Золотоніські ЮСО-11 рекомендовані як джерела і донори ознаки зближених строків цвітіння чоловічих і жіночих квіток. Сорти із середніми кореляційними зв’язками тривалостей цвітіння і дозрівання рекомендовані для селекції на скоростиглість шляхом відбору рослин з тривалим періодом цвітіння жіночих квіток (що забезпечує високу насіннєву продуктивність) і незначним часом дозрівання насіння, або, навпаки, на збільшення тривалості вегетаційного періоду; для селекції на стабілізацію ознаки однодомності шляхом добору рослин однодомної фемінізованої матірки з тривалим періодом цвітіння квіток обох статей, що забезпечить “насичення” популяції пилком чоловічих квіток цього статевого типу тощо [2]. Мета даного наукового пошуку – вивчення впливу сумісного вирощування сортів дводомних і однодомних конопель на зміну ознак статі і, відповідно, на стабільність ознаки однодомності та виявлення стійких сортів до чужезапилення. 147 Матеріали і методи Відповідно до поставленої мети у 2005 році закладався розсадник по типу грунтового контролю: по 2 рядки кожного з досліджуваних сортів однодомних конопель, які чергувалися з сортами дводомної форми. До досліджень були залучені сорти однодомних конопель, які оцінювались за особливостями цвітіння [2]. Серед сортів дводомних конопель – Єрмаківські місцеві (UF0600042), Глухівські 10 (UF0600003), ЮС-8 (UF0600006), ЮС-22 (UF0600002). У фазі біологічної стиглості визначався статевий склад кожної популяції та збиралось насіння, яке потім висівалось у 2006 році. Розсадник закладався аналогічно до попереднього року. Статевий тип кожної рослини однодомних конопель всіх ділянок визначався у 2005–2007 рр. за сучасною класифікацією і методикою (М.Д. Мигаль, 1992, 2004), де всі рослини поділяються на два ряди: фемінізований ряд, до якого входять матірка однодомних конопель (МОК) – усі квітки жіночі, однодомна фемінізована матірка (ОФМ) – жіночих квіток у суцвітті більше, ніж чоловічих, справжні однодомні фемінізовані рослини (СОФР) – приблизно однакова кількість жіночих і чоловічих квіток, однодомні фемінізована плоскінь (ОФП) – чоловічих квіток більше, ніж жіночих, фемінізована плоскінь (ФП) – усі квітки чоловічі; маскулінізований ряд, до якого належать плоскінь однодомних конопель (ПОК) – усі квітки чоловічі та інші однодомні маскулінізовані статеві типи (ОМР). Результати і обговорення Як показали результати досліджень (табл.), для сортів однодомних конопель властиве явище різкого збільшення статевих типів дводомних конопель (плосконі і матірки) внаслідок сумісного вирощування з дводомними формами. Отже, стійкі до чужезапилення сорти практично на сьогодні відсутні. Так, у дев’яти сортів вихідна популяція складалась із 100,0% статевих типів однодомних конопель, то лише після одного року сумісного посіву цей показник знижується до 77,0–93,3%. Найбільше їх було у потомстві сорту Глухівські 46, а найменше – сорту Глухівські 33. Вміст рослин матірки коливається у межах потомств різних сортів від 1,2 (сорти Глухівські 58, Глухівські 46) до 8,9% (сорт Гляна). Вміст плосконі сягає значення від 4,9 (потомство сорту Золотоніські ЮСО-11) до 19,5% (потомство сорту Глухівські 33). Після двох років сумісного вирощування статевих типів однодомних конопель стає 30,2 (сорт Глера) – 67,6% (сорт Глухівські 46). Вміст матірки коливається у межах від 12,7 (сорт Глухівські 58) до 30,0% (сорт Гляна), а плосконі – від 16,2 (сорт Золотоніські ЮСО-11) до 40,5% (сорт Глера). Кількісно та якісно при цьому змінюється і вміст інших статевих типів. Так, наприклад, у сорту Глухівські однодомні 18 у вихідному потомстві було 80,1% ОФМ, 12,3% СОФР, 5,6% ОФП, 1,6% ФП, 0,4% ОМР. Після одного року сумісного вирощування цих статевих типів обліковано наступну кількість: 73,3% ОФМ, 15,5% СОФР, 1,9% ОФП, після двох років сумісного вирощування: 35,0, 12,6 і 1,5% відповідно. Сорт Гляна мав 65,6% ОФМ, 22,5% СОФР, 9,5% ОФП, 1,6% ФП, 0,8% ОМР, через рік без просторової ізоляції – 62,9, 13,8, 4,0, 1,0 і 1,0% відповідно, через два роки – 20,7, 13,2, 3,9, 0,4 і 0,4% відповідно. Як видно з табл., різні сорти однодомних конопель не в однаковій мірі піддаються чужезапиленню. На нашу думку, це обумовлено: 1) особливостями цвітіння (різною кількістю рослин зі зближеними строками зацвітання квіток обох статей, строками зацвітання одного сорту відносно іншого); 2) генотипом сорту (зокрема гетерозиготністю рослин за ознаками жіночої, чоловічої та однодомної статі, різним ступенем активності генів-мутаторів алелей однодомності в алелі плосконі тощо); 3) неоднаковою здатністю до запилення пилком дводомних конопель. 148 Таблиця Зміна статевого складу у потомстві однодомних конопель при сумісному їх вирощуванні з дводомними (2005-2007рр.) Співвідношення статевих типів, % Сорт Покоління К-ість рослин, шт. М+МОК ОФМ СОФР ОФП ФП ОМР П+ПОК Статеві типи однодомних конопель, % 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 Вихідне 100,0 1 288 1,8 71,2 12,5 4,5 1,0 0 9,0 89,2 ЮСО-31 2 260 26,1 31,2 6,2 1,5 0 0 35,0 38,9 Вихідне 251 0 80,1 12,3 5,6 1,6 0,4 0 100,0 1 258 2,3 73,3 15,5 1,9 0 0 7,0 90,7 Глухівські однодомні 18 2 277 26,0 35,0 12,6 1,5 0 0 24,9 49,1 Вихідне 251 0 71,1 18,3 8,0 1,2 0,8 0 100,0 1 245 1,2 76,3 7,8 2,0 0 0 12,7 86,1 Глухівські 58 2 259 12,7 37,5 7,7 1,9 0 0 40,2 47,1 Вихідне 253 0 65,6 22,5 9,5 1,6 0,8 0 100,0 1 202 8,9 62,9 13,8 4,0 1,0 1,0 8,4 82,7 Гляна 2 280 30,0 20,7 13,2 3,9 0,7 0,4 31,1 38,9 Вихідне 250 0 58,8 25,2 13,6 1,6 0,8 0 100,0 1 237 1,2 62,9 23,2 7,2 0 0 5,5 93,3 Глухівські 46 2 244 13,1 41,0 20,5 6,1 0 0 19,3 67,6 Вихідне 253 0 66,8 20,9 9,5 2,4 0,4 0 100,0 1 273 5,1 60,4 13,6 3,7 0,4 0 16,8 78,1 Глера 2 294 29,3 13,9 12,9 3,4 0 0 40,5 30,2 Вихідне 134 0 58,2 23,9 15,7 1,5 0,7 0 100,0 1 296 3,0 67,6 15,9 8,1 0 0,3 5,1 91,9 Глухівські 51 2 290 29,0 40,3 6,9 5,9 0 0 17,9 53,1 Вихідне 257 0 61,1 24,1 13,2 1,6 0 0 100,0 1 200 3,5 49,0 20,5 7,0 0,5 0 19,5 77,0 Глухівські 33 2 263 20,2 30,0 14,8 4,9 0,4 0 29,7 50,1 Вихідне 273 0 59,3 31,1 8,1 1,5 0 0 100,0 1 305 2,3 64,3 19,3 8,9 0,3 0 4,9 92,8 Золотоніські ЮСО-11 2 340 25,0 33,2 18,0 7,6 0 0 16,2 58,8 Ранжирування сортів за вмістом однодомних статевих типів після першого року сумісного вирощування від нижчого до вищого дає таку послідовність: Глухівські 33, Глера, Гляна, Глухівські 58, ЮСО-31, Глухівські однодомні 18, Глухівські 51, Золотоніські ЮСО- 11, Глухівські 46, після двох років сумісного вирощування – Глера, ЮСО-31 і Гляна, Глухівські 58, Глухівські однодомні 18, Глухівські 33, Глухівські 51, Золотоніські ЮСО-11, Глухівські 46. Як бачимо, спостерігається неоднакова стійкість до чужезапилення різних сортів у ряді послідовних генерацій. За невеликим винятком проявляється закономірність, яка полягає у тому, що ранньостиглі сорти у більшій мірі піддаються дії зазначеного фактору на відміну від пізньостиглих. Однією з причин цього є менша кількість пилку плосконі у повітрі в той час, коли цвіте основна маса жіночих квіток пізньостигліших сортів. Отримані дані мають важливе значення для практичної селекції, оскільки дають можливість диференціювати відстань між посівами різних сортів однодомних конопель за умови вивчення строків цвітіння оточуючих сортів та відповідним чином спланувати селекційну роботу з сортом у напрямку стабілізації однодомності, виділити зразки-джерела стійкості до чужезапилення. Висновки. 1. При підборі вихідного матеріалу з колекції, для залучення його до створення популяцій зі стабільною ознакою однодомності, доцільно враховувати статевий склад, наявність однодомної фемінізованої матірки зі зближеними строками цвітіння чоловічих і жіночих квіток, стійкість рослин до чужезапилення. 2. При сумісному вирощуванні сортів однодомних і дводомних конопель у потомстві однодомних конопель збільшується кількість плосконі і матірки, а зменшується вміст однодомних статевих типів. Сорти Глухівські 51, Золотоніські ЮСО-11 і Глухівські 46 рекомендуються як джерела стійкості до чужезапилення. Література 1. Кириченко А.И. Половой состав коллекционных образцов однодомной конопли различного происхождения // Збірник наукових праць Інституту луб’яних культур УААН. – Глухів, 2007. – Вип. 4. – С. 53–57. 2. Міщенко С.В., Вировець В.Г., Кириченко Г.І. Оцінка перспективних сортів конопель (Cannabis sativa L.) за особливостями цвітіння як джерел стабільності однодомності // Генетичні ресурси рослин. – 2008. – №5. – С. 114–120. 3. Лайко И.М., Вировец В.Г. Особенности зацветания и продолжительности цветения сортов однодомной конопли // Селекція, технологія виробництва та первинної переробки льону і конопель : зб. наук. пр. – Глухів, 2000. – С. 73–78. Резюме Современная селекция конопли направлена на создание стабильных в признаке однодомности сортов, поскольку они могут утратить этот признак в потомстве. В статье подано результаты новых подходов к изучению генетических ресурсов однодомной конопли: по половому составу, по сближенным сроками цветения женских и мужских цветков однодомной феминизированной матерки, по стойкости к чужеопылению. Сучасна селекція конопель направлена на створення стабільних за ознакою однодомності сортів, оскільки вони схильні до втрати цієї ознаки у потомстві. У статті подано результати нових підходів до вивчення генетичних русурсів однодомних конопель: за статевим складом, за зближеними строками цвітіння жіночих і чоловічих квіток однодомної фемінізованої матірки, за стійкістю до чужезапилення. 1. Modern hemp breeding is directed on creation of stable monoecious varieties because they can loose this sign in posterity. The article includes modern results of studies hemp genetic researches for sex types, drawn together periods of flowering of male and female flowers of the monoecious feminized pestillate hemp, common growing of monoecious and dioecious hemp varieties on foreign pollination.

Виявлення джерел стабільної ознаки однодомності Cannabis sativa L.

Репозитарії

Схожі ресурси