Україна та Македонія: історико-культурні паралелі
Глибоке історичне та культурне коріння єднає дві сучасні незалежні держави Європи — Україну та Македонію. Витоки народів цих країн простежуються у пам’ятках археології, які датуються, починаючи з епох неоліту — енеоліту, потім ранньозалізного часу (скіфська, антична культури), епохою великого пересе...
Saved in:
| Date: | 2009 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2009
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17601 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Україна та Македонія: історико-культурні паралелі / О. Титова // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 65-67. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17601 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Титова, О. 2011-03-04T11:12:28Z 2011-03-04T11:12:28Z 2009 Україна та Македонія: історико-культурні паралелі / О. Титова // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 65-67. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17601 Глибоке історичне та культурне коріння єднає дві сучасні незалежні держави Європи — Україну та Македонію. Витоки народів цих країн простежуються у пам’ятках археології, які датуються, починаючи з епох неоліту — енеоліту, потім ранньозалізного часу (скіфська, антична культури), епохою великого переселення народів — появою слов’ян з території нинішньої України в Македонії та зворотнім процесом — розповсюдженням у Київській Русі християнства, писемності просвітниками македонського походження Кирилом і Мефодієм. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Подорожі Україна та Македонія: історико-культурні паралелі Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі |
| spellingShingle |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі Титова, О. Подорожі |
| title_short |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі |
| title_full |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі |
| title_fullStr |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі |
| title_full_unstemmed |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі |
| title_sort |
україна та македонія: історико-культурні паралелі |
| author |
Титова, О. |
| author_facet |
Титова, О. |
| topic |
Подорожі |
| topic_facet |
Подорожі |
| publishDate |
2009 |
| language |
Ukrainian |
| publisher |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| format |
Article |
| description |
Глибоке історичне та культурне коріння єднає дві сучасні незалежні держави Європи — Україну та Македонію. Витоки народів цих країн простежуються у пам’ятках археології, які датуються, починаючи з епох неоліту — енеоліту, потім ранньозалізного часу (скіфська, антична культури), епохою великого переселення народів — появою слов’ян з території нинішньої України в Македонії та зворотнім процесом — розповсюдженням у Київській Русі християнства, писемності просвітниками македонського походження Кирилом і Мефодієм.
|
| issn |
XXXX-0045 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17601 |
| citation_txt |
Україна та Македонія: історико-культурні паралелі / О. Титова // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 65-67. — Бібліогр.: 3 назв. — укp. |
| work_keys_str_mv |
AT titovao ukraínatamakedoníâístorikokulʹturníparalelí |
| first_indexed |
2025-11-27T06:02:35Z |
| last_indexed |
2025-11-27T06:02:35Z |
| _version_ |
1850800750072954880 |
| fulltext |
65
Ãлибоке історичне та культурне коріння
єднає дві сучасні незалежні держави
Європи — Україну та Македонію. Витоки
народів цих країн простежуються у пам’ятках арE
хеології, які датуються, починаючи з епох неоE
літу — енеоліту, потім ранньозалізного часу
(скіфська, антична культури), епохою великого
переселення народів — появою слов’ян з териE
торії нинішньої України в Македонії та зворотнім
процесом — розповсюдженням у Київській Русі
християнства, писемності просвітниками макеE
донського походження Кирилом і Мефодієм.
Свідками розвитку культурноEпросвітницьких
зв’язків між двома слов’янськими народами
періоду середньовіччя та нового часу є пам’ятки
історії, зокрема, комплекс КиєвоEМогилянської
академії; об’єкти, пов’язані з життям і діяльністю
видатного філософаEполеміста І. Вишенського;
мандрівника В. ГригоровичаEБарського; диплоE
мата А. Ростовського та інших діячів української
культури, які відвідували Македонію з просвітE
ницькоEпаломницькою метою.
Певними символами трагічної історії боротьE
би за незалежність наших народів є, безперечно,
подорожі
Україна та Македонія:
історико1культурні
паралелі
Олена Титова
Церква у м. Охрид
Пам’ятник Кирилу та Мефодію
66
пам’ятки культової архітектуE
ри — православні церкви та моE
настирі ХІ–ХІХ століть. Не просE
тим співпадінням є той факт, що
до Списку всесвітньої спадщиE
ни ЮНЕСКО і в Україні, і в МаE
кедонії внесено справжні шеE
деври архітектури і мистецтва
православної культури — компE
лекси Софії Київської, КиєвоE
Печерської лаври та міста ОхE
рид (середньовічні ансамблі
Македонії) [1].
Після проголошення незаE
лежності в Україні і Македонії
збереження культурної спадE
щини визнано одним із пріориE
тетних напрямів політики обох
держав у сфері культури [2].
Об’єкти культурної спадщини
викликають значний інтерес у
сучасному суспільстві, завдяки
новому ставленню до історичE
ного минулого та прагненню
його переосмислення та осE
воєння [3]. Важливе місце у
формуванні і ствердженні наE
ціональної ідеї займає забезпеE
чення послідовності культурних
процесів шляхом виявлення,
вивчення, збереження і популяE
ризації серед населення паE
м’яток історії та культури.
Обмін досвідом між нашими
країнами у сфері охорони кульE
турної спадщини може сприяти
зміцненню дружніх і творчих
зв’язків. Уважне, високопроE
фесійне ставлення македонців
до пам’яток викликає справжE
ню повагу і бажання прискориE
ти втілення аналогічних траE
дицій в Україні. У процесі інтегE
рації у загальноєвропейські
тенденції пам’ятки історії та
культури мають не тільки заE
гальногуманітарне значення, а
повинні зайняти відповідне
місце у розвитку економічного
потенціалу держави через ширE
ше їх використання у турисE
тичній сфері.
Цікавим для українських
пам’яткознавців є й досвід
різних македонських музеїв з
популяризації рухомих і неруE
подорожі
Церква Климента і Пантелеймона у м. Охрид
Набережна м. Охрид
Середньовічна фортеця у м. Охрид
хомих пам’яток — організація
різноманітних виставок, фестиE
валів, театралізованих дійств
(наприклад, концертів у Святій
Софії в Охриді).
У зв’язку зі створенням у
Києві музею “Мистецький АрE
сенал” важливе значення має
приклад розміщення експозиції
музея Міста Скоп’є у будівлі
вокзалу, зруйнованого під час
землетрусу 1963 р. Можливо, у
даному випадку матиме знаE
чення досвід одного із кураE
торів “Мистецького Арсеналу”
Анатолія Гайдамаки, який керуE
вав створенням фресок, мозаїк,
вітражів, кованого лиття, іконоE
стаса в унікальному храмі —
перлині православного зодчеE
ства ХХІ ст. на Балканах — соE
борі Святої Трійці. Ще один
напрям творчої співдружності —
обмін досвідом у вирішенні
проблеми збереження пам’яток
національних меншин. КорисE
ною для нас є практика виріE
шення македонцями питань заE
хисту історичного та природноE
го середовища.
Вивчаючи та зберігаючи
культурну спадщину України і
Македонії, пам’яткознавці цих
країн добре усвідомлюють, що
кожна пам’ятка історії і культуE
ри є безцінним скарбом всього
людства.
подорожі
67
1. Всесвітня спадщина. Список ЮНЕСКО
// Україна в міжнародно�правових
відносинах. Кн. 2. Правова охорона
культурних цінностей / Відп. ред.: акад.
НАН України Ю. С. Шемшученко та д�р
юрид. наук В. І. Акуленко. — К.:
Юрінком Інтер, 1997. — С. 247.
2. Яковина Микола. Збереження куль�
турної спадщини — пріоритетний нап�
рям державної політики // Вісник Ук�
раїнського комітету ICOMOS. — Т. І,
число 1. — К., 2007. — С. 39–43.
3. Правова охорона культурної спадщини:
Збірник документів. — Автори�упоряд�
ники: Левада М. Є., Пархоменко М. Т.,
Титова О. М. — К.: ХІК, 2006. — С. 146.
Акведук поблизу м. Охрид
Ворота Тресковця
Набережна м. Охрид
|