Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект)
Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до чис...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176024 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) / П.М. Устименко, Д.В. Дубина // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 103-115. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176024 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Устименко, П.М. Дубина, Д.В. 2021-02-03T11:17:30Z 2021-02-03T11:17:30Z 2015 Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) / П.М. Устименко, Д.В. Дубина // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 103-115. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.02.103 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176024 Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Автори підкреслюють: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуванні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих у Кодексі. У статті коротко висвітлюється історія питання. Пропонований авторами проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудований за зразком проекту Всеросійського кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної класифікації рослинності і синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи. У Кодексі сформульовані номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладені принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу складається з Преамбули, де викладені загальні положення його змісту, і чотирьох частин. У першій частині ("Визначення") дано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких ґрунтується система фітоценотичної номенклатури. Третя частина ("Правила і поради") є центральною у проекті, вона складається з 13 глав і 36 статей. Тут обґрунтовуються умови дійсної публікації назв, питання типифікації і пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у назвах і їхня зміна, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У четвертій частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу. Авторы обосновывают проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры. Отмечается, что в настоящее время при проведении исследований растительности многими украинскими ботаниками используется эколого-фитоценотический (доминантный) подход. Указывается, что до сих пор отсутствует устойчивый метод названий синтаксонов, что приводит к многочисленным ошибкам в написании и трактовке названий синтаксонов. Во избежание последующей путаницы и обеспечения простоты и корректности применения синтаксономических названий крайне нужна стабильность номенклатуры. Такой стабильности можно достичь лишь при одинаковом применении общепринятых номенклатурных правил, сформулированных в Кодексе. В статье кратко освещается история вопроса. Предлагаемый авторами проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры построен по образцу проекта Всероссийского кодекса фитоценологической номенклатуры (Neshataev, 2001) с учетом традиций отечественной классификации растительности и синтаксономической номенклатуры украинской геоботанической школы. В Кодексе сформулированы номенклатурные правила единой классификационной системы растительности Украины, базирующиеся на доминантных принципах. В основу проекта Кодекса положены принципы, применяемые во всех кодексах биологических номенклатур. Структура Кодекса состоит из Преамбулы, где изложены общие положения относительно его содержания, и четырёх частей. В первой части ("Определения") даны дефиниции терминов, встречающихся в тексте. Во второй части ("Принципы") изложены 8 принципов, на которых основывается система фитоценотической номенклатуры. Третья часть ("Правила и советы") является центральной, она состоит из 13 глав и 36 статей. Здесь обосновываются условия действительной публикации названий, вопросы типификации и приоритета, образование названий и правописание синтаксонов, отклонение названий и исправление ошибок в них, а также внесение изменений, цитирование фамилий авторов, компетенции Номенклатурной комиссии. В четвертой части ("Положения по изменению Кодекса") изложены основания для внесения изменений в Кодекс. The authors substantiate publication of the draft version of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine. It is pointed out that at present many Ukrainian botanists use ecology-phytocoenotic (dominant) approach in vegetation studies. However, there is no consistency in the usage of syntaxonomic names, which results in numerous errors in spelling and interpretation of the names of syntaxa. The authors emphasize that in order to avoid confusion and to provide simple and correct application of syntaxonomic names, the nomenclatural stability is crucial. Such stability could be achieved only under uniform application of conventional nomenclatural rules formulated in the Code. The article provides a brief history of the issue. A draft of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine is proposed by the authors using as a pattern the All-Russian Code of Phytocoenological Nomenclature (Neshataev, 2001), taking into account traditions of the national classification of vegetation and syntaxonomic nomenclature of the Ukrainian geobotanical school. In the Code there have been formulated the nomenclatural rules of a unified classification system of Ukraine’s vegetation on dominant bases. The principles applied in other codes of biological nomenclature are taken as a basis of the draft. The Code structure consists of the Preamble with general provisions, and four parts. The first part, «Definitions», presents term definitions occurring in the text. In the second part, «Principles», there are eight principles, which form the basis of phytocoenotic nomenclature. The third part, «Rules and Recommendations», is the central one and consists of 13 chapters and 36 articles. Here the conditions of valid name publication, typification and priority, name formation and syntaxa orthography, rejection of names and error correction in names and their change, citation of authors’ names, competence of the Nomenclature Commission are justified. The fourth part, «Provisions on Changes of the Code», provides statements on the modifications to the Code. Автори щиро вдячні доктору біологічних наук, проф. С.Ю. Поповичу за слушні зауваження, поради і доповнення до тексту статті. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) Кодекс фитоценотаксономической номенклатуры Украины (проект) The Сode of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine (draft) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) |
| spellingShingle |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) Устименко, П.М. Дубина, Д.В. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title_short |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) |
| title_full |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) |
| title_fullStr |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) |
| title_full_unstemmed |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) |
| title_sort |
кодекс фітоценотаксономічної номенклатури україни (проект) |
| author |
Устименко, П.М. Дубина, Д.В. |
| author_facet |
Устименко, П.М. Дубина, Д.В. |
| topic |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| publishDate |
2015 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Кодекс фитоценотаксономической номенклатуры Украины (проект) The Сode of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine (draft) |
| description |
Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається, що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Автори підкреслюють: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуванні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих у Кодексі. У статті коротко висвітлюється історія питання. Пропонований авторами проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудований за зразком проекту Всеросійського кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної класифікації рослинності і синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи. У Кодексі сформульовані номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладені принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу складається з Преамбули, де викладені загальні положення його змісту, і чотирьох частин. У першій частині ("Визначення") дано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких ґрунтується система фітоценотичної номенклатури. Третя частина ("Правила і поради") є центральною у проекті, вона складається з 13 глав і 36 статей. Тут обґрунтовуються умови дійсної публікації назв, питання типифікації і пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у назвах і їхня зміна, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У четвертій частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу.
Авторы обосновывают проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры. Отмечается, что в настоящее время при проведении исследований растительности многими украинскими ботаниками используется эколого-фитоценотический (доминантный) подход. Указывается, что до сих пор отсутствует устойчивый метод названий синтаксонов, что приводит к многочисленным ошибкам в написании и трактовке названий синтаксонов. Во избежание последующей путаницы и обеспечения простоты и корректности применения синтаксономических названий крайне нужна стабильность номенклатуры. Такой стабильности можно достичь лишь при одинаковом применении общепринятых номенклатурных правил, сформулированных в Кодексе. В статье кратко освещается история вопроса. Предлагаемый авторами проект Кодекса фитоценотаксономической номенклатуры построен по образцу проекта Всероссийского кодекса фитоценологической номенклатуры (Neshataev, 2001) с учетом традиций отечественной классификации растительности и синтаксономической номенклатуры украинской геоботанической школы. В Кодексе сформулированы номенклатурные правила единой классификационной системы растительности Украины, базирующиеся на доминантных принципах. В основу проекта Кодекса положены принципы, применяемые во всех кодексах биологических номенклатур. Структура Кодекса состоит из Преамбулы, где изложены общие положения относительно его содержания, и четырёх частей. В первой части ("Определения") даны дефиниции терминов, встречающихся в тексте. Во второй части ("Принципы") изложены 8 принципов, на которых основывается система фитоценотической номенклатуры. Третья часть ("Правила и советы") является центральной, она состоит из 13 глав и 36 статей. Здесь обосновываются условия действительной публикации названий, вопросы типификации и приоритета, образование названий и правописание синтаксонов, отклонение названий и исправление ошибок в них, а также внесение изменений, цитирование фамилий авторов, компетенции Номенклатурной комиссии. В четвертой части ("Положения по изменению Кодекса") изложены основания для внесения изменений в Кодекс.
The authors substantiate publication of the draft version of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine. It is pointed out that at present many Ukrainian botanists use ecology-phytocoenotic (dominant) approach in vegetation studies. However, there is no consistency in the usage of syntaxonomic names, which results in numerous errors in spelling and interpretation of the names of syntaxa. The authors emphasize that in order to avoid confusion and to provide simple and correct application of syntaxonomic names, the nomenclatural stability is crucial. Such stability could be achieved only under uniform application of conventional nomenclatural rules formulated in the Code. The article provides a brief history of the issue. A draft of the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine is proposed by the authors using as a pattern the All-Russian Code of Phytocoenological Nomenclature (Neshataev, 2001), taking into account traditions of the national classification of vegetation and syntaxonomic nomenclature of the Ukrainian geobotanical school. In the Code there have been formulated the nomenclatural rules of a unified classification system of Ukraine’s vegetation on dominant bases. The principles applied in other codes of biological nomenclature are taken as a basis of the draft. The Code structure consists of the Preamble with general provisions, and four parts. The first part, «Definitions», presents term definitions occurring in the text. In the second part, «Principles», there are eight principles, which form the basis of phytocoenotic nomenclature. The third part, «Rules and Recommendations», is the central one and consists of 13 chapters and 36 articles. Here the conditions of valid name publication, typification and priority, name formation and syntaxa orthography, rejection of names and error correction in names and their change, citation of authors’ names, competence of the Nomenclature Commission are justified. The fourth part, «Provisions on Changes of the Code», provides statements on the modifications to the Code.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176024 |
| citation_txt |
Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект) / П.М. Устименко, Д.В. Дубина // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 2. — С. 103-115. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT ustimenkopm kodeksfítocenotaksonomíčnoínomenklaturiukraíniproekt AT dubinadv kodeksfítocenotaksonomíčnoínomenklaturiukraíniproekt AT ustimenkopm kodeksfitocenotaksonomičeskoinomenklaturyukrainyproekt AT dubinadv kodeksfitocenotaksonomičeskoinomenklaturyukrainyproekt AT ustimenkopm thesodeofphytocoenologicalnomenclatureofukrainedraft AT dubinadv thesodeofphytocoenologicalnomenclatureofukrainedraft |
| first_indexed |
2025-11-24T16:49:16Z |
| last_indexed |
2025-11-24T16:49:16Z |
| _version_ |
1850487441262116864 |
| fulltext |
103ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
Геоботаніка, екологія, охорона
рослинного світу
http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.02.103
П.М. УСТИМЕНКО, Д.В. ДУБИНА
Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01601, Україна
geobot@ukr.net
КОДЕКС ФІТОЦЕНОТАКСОНОМІЧНОЇ НОМЕНКЛАТУРИ УКРАЇНИ (проект)
Устименко П.М., Дубина Д.В. Кодекс фітоценотаксономічної номенклатури України (проект). –
Укр. ботан. журн. – 2015. – 72(2): 103–115.
Автори обґрунтовують проект Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури. Відзначається,
що нині в дослідженні рослинності багатьма українськими ботаніками використовується
еколого-фітоценотичний (домінантний) підхід. Вказується, що досі відсутній усталений метод
назв синтаксонів, що призводить до численних помилок у їх написанні та трактуванні. Автори
підкреслюють: щоб уникнути подальшої плутанини, досягти простоти і коректності у застосуван-
ні синтаксономічних назв, украй потрібна стабільність номенклатури. Така стабільність можлива
лише за однакового використання загальноприйнятих номенклатурних правил, сформульованих
у Кодексі. У статті коротко висвітлюється історія питання. Пропонований авторами проект
Кодексу фітоценотаксономічної номенклатури побудований за зразком проекту Всеросійського
кодексу фітоценологічної номенклатури (Neshataev, 2001) з урахуванням традицій вітчизняної
класифікації рослинності і синтаксономічної номенклатури української геоботанічної школи.
У Кодексі сформульовані номенклатурні правила єдиної класифікаційної системи рослинності
України, запропонованої на домінантних засадах. В основу проекту Кодексу покладені
принципи, які застосовуються в усіх кодексах біологічних номенклатур. Структура Кодексу
складається з Преамбули, де викладені загальні положення його змісту, і чотирьох частин. У
першій частині ("Визначення") дано дефініції термінів, що трапляються в тексті. У другій
частині ("Принципи") наведено 8 принципів, на яких ґрунтується система фітоценотичної
номенклатури. Третя частина ("Правила і поради") є центральною у проекті, вона складається
з 13 глав і 36 статей. Тут обґрунтовуються умови дійсної публікації назв, питання типифікації і
пріоритету, утворення назв і правопис синтаксонів, відкидання назв і виправлення помилок у
назвах і їхня зміна, цитування прізвищ авторів, компетенції Номенклатурної комісії. У четвертій
частині ("Положення для змін Кодексу") викладено підстави для внесення змін до Кодексу.
К л ю ч о в і с л о в а: кодекс, фітоценотаксономічна номенклатура, синтаксони, принципи,
домінантна класифікація
© П.М. УСТИМЕНКО, Д.В. ДУБИНА, 2015
Вступ
Не об хід ність пуб лі ка ції «Ко дек су…»* зу мов ле на
* Від редактора. Стаття друкується в авторській ре-
дакції з метою її широкого обговорення. Запропонова-
ний П.М. Устименком та Д.В. Дубиною проект "Кодексу
фітоценотаксономічної номенклатури України" викли-
кав неоднозначну дискусію вже на стадії рецензування
та редагування рукопису. Зокрема, рецензенти та деякі
члени редколегії "Українського ботанічного журналу"
висловлювали думку про недоцільність розробки та на-
віть публікації цього проекту. Домінантна класифіка-
ція рослинності, на відміну від флористичної системи
класифікації, не має усталеної та загальноприйнятої
кодифікації, існують лише проекти рекомендаційного
характеру (наприклад, згаданий у статті проект В.Ю. Не-
шатаєва), які до того ж не є міжнародними, а обмежені
однією країною. Викликає сумнів доцільність прийняття
ви ко ристан ням ба гать ма ук ра їнськи ми бо та ні ка-
ми еко ло го-це но тич но го (до мі нант но го) під хо ду
в до слі дженні рос лин ності. Для роз ви тку цьо го
під хо ду ба га то зро би ли Є.М. Лав рен ко, Ю.Д. Кле-
саме Кодексу, а не певних методичних рекомендацій, а
також, можливо, надмірна деталізація та регуляція но-
менклатурних дій. Деякі статті запропонованого проекту
Кодексу повторюють відповідні положення "Міжнарод-
ного кодексу номенклатури водоростей, грибів та рос-
лин" (до 2012 р. – "Міжнародний кодекс ботанічної но-
менклатури"), хоча засади цих номенклатурних систем
значно різняться. Проте автори мають право на опри-
люднення своєї концепції з метою її подальшого обгово-
рення і конструктивної критики. Час покаже, чи матиме
цей проект продовження, чи використовуватиметься
"Кодекс…" у запропонованому чи зміненому вигляді в
Україні та за її межами. Редколегія запрошує фахівців
долучитися до цієї дискусії.
104 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
о пов, Г.І. Бі лик, Є.М. Бра діс, Д.Я. Афа насьєв,
Ф.О. Гринь, Ю.Р. Ше ляг-Со сон ко, С.М. Стой ко,
Я.П. Ді дух, Д.В. Ду би на, С.Ю. По по вич та чи ма ло
ін ших нау ков ців. На за са дах до мі нант но го під хо ду
ви рі шу ва ли ся і нині ви рі шу ють ся ба га то тео ре тич-
них пи тань фі то це но ло гії, ди на мі ки рос лин ності та
її ан тро по ген ної транс фор ма ції, гео бо та ніч но го ра-
йо ну ван ня та кар ту ван ня, син фі то со зо ло гії тощо.
Із засто су ван ням цьо го ме то ду до слі джень ви да-
ні чо ти ри том ник рос лин ності Ук ра ї ни (Afanasiev,
1968; Bradis, Bachurina, 1969; Roslynnist URSR,
1971; Roslynnist URSR, 1973; Shelyag-Sosonko et al.,
1982), де сят ки мо но гра фій, роз роб ле на кар та рос-
лин ності Ук ра ї ни та опуб лі ко ва но ба га то ін ших
уза галь ню валь них нау ко вих праць. За зна чи мо, що
на за са дах до мі нант но го під хо ду по бу до ва на й «Зе-
ле на кни га Ук ра ї ни» (Zelena knyha Ukrainy, 2009) –
офі цій ний дер жав ний до ку мент. Пев ний нау ко вий
ін те рес до ньо го та кож зу мов ле ний ба гать ма дис-
ку сій ни ми пи тан ня ми, зок ре ма щодо об ся гів ви ді-
ле них за еко ло го-фло ристич ним під хо дом син так-
со нів і їх пос тій них ре ві зій. Він та кож пов’язаний із
сут тє вим уск лад нен ням, особ ли во за ос тан ні 10–15
ро ків, ме то дич них під хо дів, ін ко ли не під твер дже-
них чіт кістю ці лей, спря мо ва них на розв’язання
пи тань син так со но мії. Ос тан ні пот ре бу ють знач-
них ви трат часу, а от ри ма ні ре зуль та ти час то ви хо-
дять за об ся ги ви мог, не об хідн их для розв’язання
нау ко вих зав дань, зок ре ма в га лу зі бо та ніч но го
ре сур со знавст ва, син фі то со зо ло гії, лі со знавст ва,
пар ко знавст ва тощо. Нині еко ло го-фі то це но тич-
ний на прям роз ви ва єть ся шля хом де та лі за ції іс-
ную чих схем, їхньо го пе ре гля ду й оп ра цю ван ня
но вих. В Ук ра ї ні спос те рі га єть ся тен ден ція на во-
ди ти, зок ре ма в ди сер та цій них ро бо тах, дві кла-
си фі ка цій ні схе ми, роз роб ле ні на еко ло го-це но-
тич них та еко ло го-фло ристич них за са дах. Не рід ко
вмі ще ні у ба гатьох пуб лі ка ці ях схе ми до мі нант ної
кла си фі ка ції не по збав ле ні фор маль них не до лі ків,
зок ре ма щодо назв син так со нів. Це пев ною мі рою
зу мов ле но та кож від сут ністю "Ко дек су фі то це но-
так со но міч ної но менк ла ту ри".
Щоб уник ну ти по даль шої плу та ни ни і за без пе-
чи ти просто ту та ко рект ність засто су ван ня син-
так со но міч них назв, кон че пот ріб на ста біль ність
но менк ла ту ри. Та кої ста біль ності мож на до сяг ти
лише за умо ви засто су ван ня за галь но при йня тих
но менк ла тур них пра вил.
Сьо го дні пот ріб ні зруч ні та дос татньо гнуч кі ме-
то дич ні при йо ми сто сов но назв син так со нів. Ще
на ІІІ Все со юз ній на ра ді з кла си фі ка ції рос лин-
ності (Ле нін град, 1971), де сфор мульо ва ні нові зав-
дан ня з роз ви тку цього важ ли вого розділу гео бо та-
ні ки, на го ло шу ва ло ся на не об хід ності ство рен ня
«ко дек су но менк ла ту ри єди ної за галь ної кла си-
фі ка цій ної сис те ми рос лин ності» (Rezolyutsiya
ІІІ Vsesoyuznogo, 1972). Під крес лю ва ло ся, що її
розробка важ ли ва для впо ряд ку ван ня кла си фі ка-
цій них про це дур і сфор мо ва них оди ниць, а та кож
є не об хід ною умо вою на пи сан ня на цій ос но ві мо-
но гра фіч них праць із син так со но мії рос лин ності
(Neshataev, 2001а, б).
Ко декс фі то це но так со но міч ної но менк ла ту ри —
це той до ку мент, який ви зна чає по ря док ви ді лен ня
но вих син так со нів, їх ніх найменувань і внесення
змін до назв. Його ме тою є точ ні пра ви ла тво рен ня
назв і ви мо га обов'язкового до ку мен ту ван ня син-
так со нів пов ни ми гео бо та ніч ни ми опи са ми. Син-
так сон, опи са ний за ви мо га ми Ко дек су, є ва лід ним,
тоб то за кон ним, і ви зна єть ся фі то це но ло га ми.
На жаль, пла но мір ної та сис тем ної ро бо ти в цьо-
му важ ли во му на прям ку так і не було здій сне но.
Цей, зда ва ло ся б, не дру го ряд ний ас пект гео бо та ні-
ки на дов го пе рестав бути об’єктом сер йоз них об го-
во рень. Лише од на іні ціа тив на спро ба уза галь ни ти
на ко пи че ний до свід і сфор му лю ва ти но менк ла тур-
ні пра ви ла на ос но ві до мі нант но го під хо ду за вер-
ши ла ся про ек том Все со юз но го ко дек су фі то це-
но ло гіч ної но менк ла ту ри (Neshataev, 1989). Опуб-
лі ко ва на не ве ли ким на кла дом, ця ро бо та тоді не
отримала ши ро кого об го во рен ня і на леж ної оцін ки.
Вва жа єть ся, що од ні єю з ни ніш ніх сут тє вих пе-
ре ваг сис те ми Бра ун-Блан ке над до мі нант ною
є на яв ність офі цій но го Ко дек су фі то со ціо ло гіч-
ної но менк ла ту ри Між на род ної фі то со ціо ло гіч-
ної асо ціа ції до слід ни ків (Barkman et al., 1986;
Weber et al., 2000). Один із прин ци пів, за кла де них
у цьо му Ко дек сі, по ля гає в тому, що його пра ви-
ла засто со ву ють ся лише до син так со нів, ви ді ле-
них за фло ристи ко-со ціо ло гіч ни ми кри те рія ми,
і не по ши рю ють ся на інші сис те ми кла си фі ка ції
рос лин ності. Та ким чи ном, цей Ко декс не може
ви ко ристо ву ва ти ся для назв син так со нів, ви ді ле-
них на ос но ві еко ло го-фі то це но тич но го ме то ду
кла си фі ка ції рос лин ності, що роз ви ва єть ся в Ук-
ра ї ні від по чат ку XX ст. Де таль ний ана ліз ста нов-
лен ня кла си фі ка ції рос лин ності Ук ра ї ни й ана ліз
її син так со нів на ве де но в ко лек тив ній мо но гра фії
«Про дро мус рас ти тель ности Украины» (Prodromus
rastitelnosti Ukrainy, 1991). У ній на ос но ві роз роб-
105ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
ле ної уні фі ко ва ної но менк ла ту ри асо ціа цій із дот-
ри ман ням єди них прин ци пів, се ман тич них тра ди-
цій і ла тинської гра ма ти ки на ве де но 348 фор ма цій
рос лин ності Ук ра ї ни. Ви нят ко ве різ но ма ніт тя ти-
пів рос лин ності та ве ли ка кіль кість це но зо у тво рю-
ва чів, як вияв ба гатст ва і роз ма їт тя при род них умов
Ук ра ї ни, ві доб ра же ні в ти ся чах асо ціа цій різ но го
по хо джен ня, по ши рен ня та фло ристич ної на си-
че ності. Це уг ру по ван ня кос мо по лі тів і ло каль них
ен де мів, ти по ві та ра ри тет ні, які ма ють су ціль ні та
диз’юнктивні ареа ли, ко рін ні та по хід ні. У 2009 р.
на зви асо ціа цій ла тинською й ук ра їнською мо ва-
ми юри дич но уза ко не ні ви дан ням «Зе ле ної кни-
ги Ук ра ї ни» як офі цій но го дер жав но го до ку мен та
(Zelena knyha Ukrainy, 2009).
У 2001 р. в Ро сійській Фе де ра ції, пі сля уза галь-
нен ня на ко пи че но го до сві ду від часу опуб лі ку ван-
ня пер шо го про ек ту Ко дек су (1989 р.), зроб ле но
спро бу сфор му лю ва ти но менк ла тур ні пра ви ла у
ви гля ді про ек ту Все ро сійсько го ко дек су фі то це-
но ло гіч ної но менк ла ту ри ((Neshataev, 2001). Його
струк ту ра та зміст сут тє во вдо ско на ле ні. Ос но вою
цьо го до ку мен та ста ли прин ци пи, що засто со ву-
ють ся в усіх ко дек сах біо ло гіч них но менк ла тур
(Dzheffri, 1960). Він роз роб ле ний за ана ло гі єю з
Між на род ним ко дек сом бо та ніч ної но менк ла ту-
ри (Mezhdunarodnyy..., 1974; Mezhdunarodnyy...,
1993) і Ко дек сом фі то со ціо ло гіч ної но менк ла ту ри
(Barkman et al., 1986; Weber et al., 2000).
Про по но ва ний про ект Ко дек су фі то це но так-
со но міч ної но менк ла ту ри Ук ра ї ни роз роб ле ний
за зраз ком про ек ту Все ро сійсько го ко дек су фі то-
це но ло гіч ної но менк ла ту ри (Neshataev, 2001b) з
ура ху ван ням тра ди цій віт чиз ня ної кла си фі ка ції
рос лин ності та син так со но міч ної но менк ла ту ри
ук ра їнської гео бо та ніч ної шко ли (Afanasiev et al.,
1956; Sheliah-Sosonko, 1974; Popovych, 2002; та ін.).
Зок ре ма, на сучасному ета пі роз ви тку но менк ла-
ту ри фі то це но зів у віт чиз ня ній фі то це но ло гії одна
з ос нов них пе ре ду мов — це трак ту ван ня асо ціа-
ції саме як на зви, а не її ко рот кої ха рак те ристи ки.
Ос нов ним кри те рі єм у на зві асо ціа ції є на яв ність
го лов но го до мі нан та в яру сі. Для трав'яних ти пів
рос лин ності в на зві асо ціа ції вка зу єть ся один (два)
види, для де рев них і ча гар ни ко вих — по од но му
в кож но му яру сі. З ог ля ду на спе ци фі ку мо хо во-
го та ли шай ни ко во го по кри вів у ба гатьох фі то це-
но зах у на зві асо ціа ції ві доб ра жа єть ся ро до ва на-
зва. Для ви дів по да ють ся їхні пов ні бі нар ні на зви
(Prodromus..., 1991; Zelena knyha..., 2009).
Про ект
КО ДЕКС ФІ ТО ЦЕ НО ТАК СО НО МІЧ НОЇ
НО МЕНК ЛА ТУ РИ
ПРЕ АМ БУ ЛА
1. Кла си фі ка ція рос лин ності, яка ґрун ту єть ся на
ком плек сі оз нак рос лин них уг ру по вань (жит тє ві
фор ми; фі то це но тич на роль ви дів, що ви яв ля єть ся
в пев но му си ну зі аль но му скла ді фі то це но зу, жит тє-
вості, ряс ності та є на слід ком пев них взає мо відно-
син з ін ши ми ви да ми, що реалізу єть ся в умо вах
пев но го еко се ре до ви ща; пос тій ні види), пот ре бує
точ ної та простої сис те ми но менк ла ту ри. Сис те ма
но менк ла ту ри охо п лює, з од но го боку, тер мі ни, які
ви зна ча ють ранг син так со но міч них груп або оди-
ниць, а з дру го го — нау ко ві на зви, що при свою ють-
ся ок ре мим син так со нам для вста нов лен ня їхньо го
ран гу. Цей Ко декс має на меті за про по ну ва ти ус-
та ле ний ме тод най ме ну ван ня син так со нів та уник-
ну ти по мил ко вих назв, від ки ну ти такі на зви, які
мо жуть при звести до плу та ни ни. Інші мір ку ван ня,
зок ре ма ві доб ра жен ня в на зві тих чи ін ших власти-
востей уг ру по вань, гра ма тич на пра виль ність і ми-
ло звуч ність назв, рівень вжи ва ності і т. п., не зва-
жаю чи на їхню важ ли вість, є дру го ряд ни ми.
2. Ос но ва сис те ми фі то це но тич ної но менк ла ту-
ри ґрун ту єть ся на прин ци пах, на ве де них у Час ти ні
ІІ Ко дек су.
3. Де таль но роз роб ле ні по ло жен ня Ко дек су по-
ді ляють ся на пра ви ла, ви кла де ні в стат тях, і по ра-
ди. На во дять ся при кла ди для по яс нен ня пра вил чи
по рад.
4. Зав дан ня пра вил – упо ряд ку ван ня но менк ла-
ту ри, яка засто со ву ва ла ся ра ні ше, і за без пе чен ня
цьо го по ряд ку на да лі. На зви, що су пер ечать за про-
по но ва ним пра ви лам, не мо жуть бути збе ре же ні.
5. У по ра дах роз гля да ють ся до по між ні пи тан ня,
їхнє зав дан ня – до сяг нен ня біль шої різ но ма ніт-
ності та яс ності, особ ли во щодо но менк ла ту ри, яка
ство рю ва ти меть ся в по даль шо му. На зви, що су пе-
речать ви слов ле ній по ра ді, не мо жуть бути зне хту-
ва ні тіль ки на цій підста ві, але вони не є при кла да-
ми для на слі ду ван ня.
6. По ло жен ня, які ре гу лю ють по ря док змін цьо-
го Ко дек су, на ве де ні в його за вер шаль ній час ти ні.
7. Пра ви ла та по ра ди засто со ву ють ся для назв
рос лин них уг ру по вань (фі то це но зів), які ро зу мі-
ють як за ко но мір но по вто рю ва ну су куп ність рос-
106 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
лин од но го чи ба гатьох по ко лінь, ор га ні зо ва них
взає мо від но си на ми у пев ну, іс то рич но ви роб ле ну,
дос татньо пос тій ну фор му, здат ну до са мо ре гу ля ції
та від нов лен ня.
8. Підста вою для змі ни на зви мо жуть бути тіль ки
нові да ні та ма те ріа ли від по від них гео бо та ніч них
до слі джень або не об хід ність від мо ви ти ся від назв,
що су пер ечать пра ви лам.
Час ти на І. Ви зна чен ня
Ви зна чен ня І. – Син так сон
Під тер мі ном «син так сон» у цьо му Ко дек сі ро-
зу міє мо ві зуа лі зо ва ну фор му фі то це но зу чи су куп-
ність фі то це но зів, які ма ють вста нов ле ний кла си-
фі ка цій ний чи ор ди на цій ний ранг.
Ви зна чен ня ІІ. – Іє рар хія ран гів
Іє рар хіч на сис те ма син так со нів, яка ре гу лю-
єть ся цим Ко дек сом, ґрун ту єть ся на ран гах. Ран-
ги син так со нів у ви схід но му по ряд ку такі: ва-
рі ант асо ціа ції (varians associatio), суб асо ціа ція
(subassociatio), асо ціа ція (associatio), гру па асо-
ціа цій (grex associationum), клас асо ціа цій (classus
associationum), суб фор ма ція (subformatio), фор-
ма ція (formatio), гру па фор ма цій (grex formatium),
клас фор ма цій (classus formatium), тип рос лин ності
(typus vegetationis), клас ти пів рос лин ності (classus
typus vegetationis)
Ко жен ок ре мий фі то це ноз роз гля да єть ся як та-
кий, що на ле жить до ряду син так со нів пос лі дов но
су під ряд них ран гів. Го лов ні ран ги син так со нів –
асо ціа ція, фор ма ція, тип рос лин ності. Ва рі ант асо-
ціа ції та суб асо ціа ція на ле жать до сис те ми внут-
рішньо асо ціа цій них так со но міч них оди ниць.
За зна че ні син так со но міч ні оди ни ці трак ту ють-
ся так. Ва рі ант асо ціа ції об’єднує фі то це но зи,
пов'язані з різ ни ми еко ло гіч ни ми умо ва ми. На-
прик лад, ді лян ки зви чай но ду бо во го лісу зви чай-
но лі щи но во–зви чай но яг ли це во го на пла ко рах та
в за пла вах рі чок. Суб асо ціа ція об’єднує фі то це но зи
зі спіль ни ми спів кон фек то ра ми або суб кон фек-
то ра ми. Асо ціа ція – су куп ність од но рід них фі то-
це но зів із власти вим їм фло ристич ним скла дом,
схо жою си ну зі аль ною струк ту рою й од но рід ни ми
фак то ра ми се ре до ви ща, що ви зна ча ють фі то це-
но тич ні власти вості це ное ле мен тів, це но по пу ля-
цій і це но зів та їхні взає мозв'язки. Гру па асо ціа цій
об’єднує асо ціа ції з од ним і тим са мим до мі нан том
ос нов но го яру су та близьки ми в еко ло гіч но му й
біо мор фо ло гіч но му ас пек тах суб до мі нан та ми або
до мі нан та ми дру го ряд них яру сів. На прик лад, до
од ні єї гру пи лі со вих асо ціа цій на ле жать асо ціа ції,
ярус під ліс ку яких ут во ре ний кон фек то ром од но го
і того ж виду та еко ло гіч но й ге не тич но близьки-
ми кон фек то ра ми трав'яного яру су зі спіль ни ми
(аб со лют но та від нос но) пос тій ни ми ви да ми. Клас
асо ціа цій об’єднує гру пи асо ціа цій, по діб ні за до-
мі нан та ми ос нов них яру сів і від мін ні за скла дом
під лег лих яру сів. На прик лад, клас лі со вих асо ціа-
цій об'єднує гру пи асо ціа цій, де рев ний ярус фі то-
це но зів яких сфор мо ва ний од ним і тим са мим еди-
фі ка то ром та кон фек то ром ча гар ни ко во го яру су.
Суб фор ма ція об'єднує кла си асо ціа цій з од ни ми і
тими ж еди фі ка то ром і су бе ди фі ка то ром. На прик-
лад, у лі сах де рев ний ярус ут во ре ний од на ко ви ми
еди фі ка то ром і су бе ди фі ка то ром. Фор ма ція – су-
куп ність спо рід не них суб фор ма цій, асо ціа ції яких
по діб ні за до мі нан та ми ос нов них яру сів й еди фі ка-
то ром, що на ле жить до од но го виду. Гру па фор ма цій
об’єднує фор ма ції, еди фі ка тор ний ярус яких скла-
де ний еди фі ка то ра ми, що на ле жать до од но го роду,
од ні єї біо мор фи і близькі за ареа лом. Клас фор ма цій
об’єднує гру пи фор ма цій за оз на кою спо рід не ності
їх ніх еди фі ка то рів. Тип рос лин ності – су куп ність
од но рід них за по хо джен ням, схо жих за бу до вою і
функ ція ми рос лин них уг ру по вань ви що го ран гу
(кла сів фор ма цій), до мі нант ні види яких на ле жать
до од ні єї жит тє вої фор ми. Клас ти пів – су куп ність
різ но рід них за по хо джен ням ти пів рос лин ності,
тоб то уг ру по вань ви що го ран гу, схо жих лише мор-
фо ло гіч но, тоб то вони на ле жать до од ні єї жит тє вої
фор ми.
Крім того, мо жуть вжи ва ти ся особ ли ві син так-
со ни, що об’єднують асо ціа ції різ них фор ма цій на
ос но ві їхньої по діб ності за під лег ли ми яру са ми:
цик ли (cyclus) і гру па цик лів (grex cyclus).
П и м і т к а: син так сон «цикл» засто со ву єть ся в
тому са мо му сен сі, що й асо ціа ції-близ ню ки (Slovar
botanicheskikh terminov, 1984).
Ви зна чен ня ІІІ. – До мі нант і до мі ну ван ня
До мі нан та ми є види рос лин, які пе ре ва жа ють у
фі то це но зі. Не біль ше од но го виду на кож ний сту-
пінь вер ти каль но го уг ру по ван ня утво рює ос нов ну
масу рос лин но го по кри ву і ви зна чає його найваж-
ли ві ші особ ли вості. До мі нан ти по ді ля ють на еди-
фі ка то ри (вид-до мі нант, що ві ді грає ос нов ну роль
у ство рен ні біо се ре до ви ща в еко систе мі та фор му-
ван ні струк ту ри фі то це но зу) і кон фек то ри (до мі-
нан ти під лег лих яру сів).
107ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
До мі нант ність, до мі ну ван ня – сфор мо ва на у
про це сі біо це но ге не зу здат ність дея ких ви дів за-
йма ти в уг ру по ван нях про від не ста но ви ще з пе-
ре ва жан ням впли ву на фор му ван ня в них фі то-
це но тич но го се ре до ви ща. До мі нант ність виду є
функ ці єю сту пе ня його участі в уг ру по ван ні (ма са
ор га ніч ної ре чо ви ни, кіль кість осо бин, про ек тив-
не по крит тя, тра п лян ня тощо) і стій кості ряс ності
(Yakubenko et al., 2010).
Ви зна чен ня ІV. – Ефек тив на пуб лі ка ція
Ефек тив ною вва жа єть ся пуб лі ка ція, яка від по ві-
дає ви мо гам ст. 1. Ко дек су. Не ефек тив но опуб лі ко-
ва ні на зви згід но з цим Ко дек сом роз гля да ти муть-
ся як "не опуб лі ко ва ні на зви".
Ви зна чен ня V. – Ва лід на пуб лі ка ція
Ва лід ною (дійс ною) вва жа єть ся пуб лі ка ція назв,
що від по ві дає ви мо гам ст. ст. 2–5 Ко дек су.
Не ва лід но опуб лі ко ва ні на зви за цим Ко дек сом
роз гля да ти муть ся як "не опуб лі ко ва ні на зви".
Ви зна чен ня VІ. – Ле гі тим ність назв
Ле гі тим ни ми (за кон ни ми) є на зви, які ва лід но
опуб лі ко ва ні та чия фор ма при цьо му за до воль няє
при пи си ст. ст. 8–15, ст. ст. 21–26 Ко дек су. Ори гі-
наль на фор ма ле гі тим ної на зви під ля гає від по від-
но му ви прав лен ню, якщо во на не при йнят на з мір-
ку вань ст. ст. 27–30. Не ле гі тим ни ми (не за кон ни ми)
є ва лід но опуб лі ко ва ні на зви, чия фор ма при цьо му
не за до воль няє при пи си ст. ст. 8–15, ст. ст. 21–26
Ко дек су, а та кож на зви, ого ло ше ні не за кон ни ми
Но менк ла тур ною ко мі сі єю згід но зі ст. 35 Ко дек су.
Ви зна чен ня VІІ. – Еле мент син так со на
Еле мен та ми син так со нів ниж чо го ран гу (асо ціа-
ція, суб асо ціа ція, ва рі ант) є кон крет ні гео бо та ніч ні
опи си рос лин них уг ру по вань. Еле мен та ми син так-
со нів ран гом вище асо ціа ції вва жа ють ся під лег лі їм
син так со ни.
Ви зна чен ня VIII. – Но менк ла тур ний тип
Но менк ла тур ний тип (тип на зви син так со на) —
це той еле мент син так со на, за яким на пос тій ній
ос но ві за крі п лю єть ся його на зва.
Го ло тип є еле мен том, вста нов ле ним як но менк-
ла тур ний тип ав то ром в ори гі наль но му ді аг но зі або
єди ним еле мен том, опуб лі ко ва ним чи про ци то ва-
ним у ньо му. Лек то тип є но менк ла тур ним ти пом,
який ви бра ний із кіль кох еле мен тів, опуб лі ко ва них
і/чи про ци то ва них в ори гі наль но му ді аг но зі в тому
ви пад ку, коли жо ден із цих еле мен тів не вка за ний
як го ло тип. Не отип є еле мен том, об ра ним як но-
менк ла тур ний тип, якщо не іс нує ні го ло ти пу, ні
еле мен ту, при дат но го для об ран ня за лек то тип.
Ви зна чен ня IX. – Омо ні ми
Омо ні ми — це ва лід но опуб лі ко ва ні на зви іден-
тич но го на пи сан ня, за сно ва ні на різ них но менк ла-
тур них ти пах.
Ви зна чен ня X. – Си но ні ми
Си но ні ми є на звою од но го і того ран гу, що по-
зна ча ють один і той са мий син так сон чи син так со-
ни, по єд на ні іден тич но, не за леж но від їхньої по зи-
ції в сис те мі.
Ви зна чен ня XІ. – По си лан ня на ав торст во
У Ко дек сі по нят тя "по си лан ня на ав торст во" від-
по ві дає згад ці прі зви ща (прі звищ) ав то ра (ав то рів),
кот рі ва лід но опуб лі ку ва ли або ва лі ди зу ва ли на зву
(на зви) син так со нів, за якою (яки ми) вка за но рік
ва лід ної пуб лі ка ції або ва лі ди за ції.
Час ти на ІІ. ПРИН ЦИ ПИ
Прин цип І.
Пра ви ла да но го Ко дек су засто со ву ють ся до назв
син так со нів. Будь-які інші рос лин ні оди ни ці або
сис те ми не під па да ють під дію Ко дек су, їхні на зви
ніяк не впли ва ють на вжи ван ня назв син так со нів.
Ко декс ре гу лює на зви син так со нів.
Прин цип ІІ.
Фі то це но тич на но менк ла ту ра не за леж на від фі-
то со ціо ло гіч ної но менк ла ту ри, що ре гу лює на зви
син так со нів, ви ді ле них за фло ристи ко-со ціо ло гіч-
ни ми кри те рія ми.
Прин цип ІІІ.
Засто су ван ня на зви син так со на ви зна ча єть ся за
до по мо гою його но менк ла тур но го типу (ти пу на-
зви).
Прин цип ІV.
На зва син так со на трак ту єть ся як його най ме ну-
ван ня, а не як ко рот ка ха рак те ристи ка.
Прин цип V.
Но менк ла ту ра син так со нів ґрун ту єть ся на пріо-
ри те ті в оп ри люд нен ні, ді аг но зі син так со на, ефек-
тив ності пуб лі ка ції.
Прин цип VІ.
Ко жен син так сон із власти ви ми йому ха рак те-
ристи кою, по ло жен ням і ран гом може ма ти лише
од ну пра виль ну на зву, яка від по ві дає кри те рі ям.
Прин цип VІІ.
Асо ціа ція є за сад ни чим ран гом в іє рар хіч ній
сис те мі. Її на зва — дзер ка ло і ла ко ніч ний ді аг ноз
уг ру по ван ня.
108 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
Прин цип VІІІ.
Но менк ла тур ні пра ви ла ма ють зво рот ну силу,
якщо не обу мов ле но інше.
Час ти на ІІI. ПРА ВИ ЛА ТА ПО РА ДИ
Гла ва І. На зви син так со нів (за галь ні по ло жен ня)
Стат тя 1.
1.1. Оп ри люд нен ня на зви син так со на ефек тив-
не лише то ді, коли він вжи тий у мо но гра фіч них,
пе ріо дич них та ін ших дру ко ва них й елек трон них
ви дан нях. Дру ко ва ні пра ці ма ють роз си ла ти ся у
про від ні біб ліо те ки Ук ра ї ни, дос туп ні для біль-
шості бо та ні ків.
П р и м і т к а: де по но ва ні ру ко пи си не при рів ню ють ся
до дру ко ва них ви дань.
1.2. Да тою ефек тив ної пуб лі ка ції є чис ло мі ся ця,
від яко го дру ко ва не ви дан ня ста ло дос туп ним для
ши ро ко го кола чи та чів.
По ра да 1а. Вар то уни ка ти оп ри люд нен ня но вих
назв у ви нос ках, по каж чи ках, всту пах, ре зю ме і ре-
цен зі ях.
Гла ва ІІ. Умо ви дійс ної пуб лі ка ції назв
Стат тя 2.
2.1. Оп ри люд нен ня на зви син так со на є дійс ним,
якщо на зва:
а) опуб лі ко ва на ефек тив но;
б) має фор му, яка від по ві дає по ло жен ням глав
VI–IX;
в) су про во джу єть ся ори гі наль ним дос тат нім ді-
аг но зом чи точ ним на ньо го по си лан ням, ефек тив-
но опуб лі ко ва ним ра ні ше, тоб то вка за ні оз на ки,
що від різ ня ють цей син так сон від ін ших;
П р м і т к а: біб ліо гра фіч ні по мил ки у по си лан ні
(на прик лад, не точ но вка за ний но мер тому чи сто рін ки)
не по зба вля ють пуб лі ка цію ва лід ності.
г) для назв асо ціа цій, суб асо ціа цій, ва рі ан тів
асо ціа цій ді аг ноз су про во джу єть ся хоча б од ним
опи сом кон крет ної ді лян ки з на ве ден ням кіль кіс-
них спів від но шень ви дів чи по си лан ням на ра ні ше
ефек тив но оп ри люд не ний опис; для назв, опуб лі-
ко ва них до мо мен ту ле га лі за ції Ко дек су, це може
за мі ню ва ти ся си ноп тич ним опи сом;
ґ) для назв син так со нів, що за ран гом вищі від
асо ціа ції, ді аг ноз су про во джу єть ся по си лан ням
хоча б на один під лег лий син так сон го лов но го ран-
гу, на зву яко го вже оп ри люд не но;
д) вка за но ранг син так со на пря мо чи опо се ред-
ко ва но (за до по мо гою від по від них су фік сів);
е) на зва син так со на ут во ре на від нау ко вих назв
рос лин;
є) на зви ви дів, від яких ут во ре но на зву син так-
со на, вка за ні в ори гі наль но му ді аг но зі;
ж) від мо мен ту ле га лі за ції Ко дек су за зна ча єть ся
но менк ла тур ний тип син так со на.
По ра да 2а. Дійс но оп ри люд ню ва ти на зву син-
так со на не слід шля хом по си лан ня на опис чи ді аг-
но зи в ра ри тет них, ма ло дос туп них і дав ніх ви дан-
нях.
По ра да 2б. Пуб лі кую чи на зви асо ціа цій і син-
так со нів ниж чих ран гів, ба жа но на во ди ти не мен-
ше 10 опи сів проб них площ із вка зів кою їх ніх роз-
мі рів, міс ця роз та шу ван ня і дати опи су.
По ра да 2в. Ав то рам слід уни ка ти вжи ван ня назв,
ра ні ше не ко рект но оп ри люд не них для ін шо го син-
так со на.
По ра да 2г. Нову на зву син так со на зга ду ють як
нову ли ше раз.
По ра да 2ґ. У ді аг но зах не об хід но вка зу ва ти ав то-
рів ла тинських назв ви дів рос лин.
Стат тя 3.
3.1. Якщо на зва син так со на не дійс на від по від но
до пунк ту "ґ" ст. 2, то по даль ше оп ри люд нен ня син-
так со на під лег ло го ран гу не ва лі ди зує його.
Гла ва ІІІ. Ти пи фі ка ція
Стат тя 4.
4.1. Засто су ван ня назв усіх син так со нів ви зна ча-
єть ся за но менк ла тур ни ми ти па ми (ти па ми назв).
4.2. Но менк ла тур ний тип є тим еле мен том син-
так со на, за яким на пос тій ній ос но ві за крі п лю єть-
ся його най ме ну ван ня. Но менк ла тур ний тип – це
обов'язково ти по вий (най ха рак тер ні ший) чи най-
по ши ре ні ший еле мент син так со на.
4.3. Но менк ла тур ним ти пом асо ціа ції та під-
лег лих їй син так со нів є ефек тив но опуб лі ко ва ний
гео бо та ніч ний опис, для яко го пос тій но вка зу єть ся
на зва син так со на.
4.4. Но менк ла тур ним ти пом будь-яко го син так-
со на, ран гом від гру пи асо ціа цій до фор ма ції, а та-
кож цик лу та гру пи цик лів, є асо ціа ція.
4.5. Но менк ла тур ним ти пом будь-яко го син так-
со на, ран гом від гру пи фор ма цій до типу рос лин-
ності, є фор ма ція.
4.6. Но менк ла тур ним ти пом будь-яко го син так-
со на, ран гом ви щим від типу рос лин ності, є тип
рос лин ності.
4.7. Якщо дійс но оп ри люд не на лише на зва го-
лов но го син так со на із вка зів кою його ти пу, то з
109ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
по даль шим ви ді лен ням до дат ко вих під лег лих йому
син так со нів тип го лов но го син так со на ав то ма тич-
но стає ти пом під лег лих, коли, згід но з ді аг но зом
до дат ко во го син так со на, він вклю чає цей тип.
4.8. Опис – но менк ла тур ний тип – не має змі-
ню ва ти ся чи до пов ню ва ти ся пі сля пер шої пуб лі ка-
ції.
4.9. Якщо ав то ром у пер шо му дійс но му оп ри-
люд нен ні на зви вка за но син так сон як най ти по ві-
ший чи цен траль ний для ви що го син так со на, то
він є його ти пом, на віть коли но менк ла тур ний тип
при цьо му пря мо не вка за ний.
При клад: для гру пи асо ціа цій Pineta (sylvestris)
vacciniosa (myrtilli) вка зу ють як цен траль ну асо ціа-
цію Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli). Від по-
від но, ця асо ціа ція є ти пом ви ще за зна че ної гру пи
асо ціа цій.
Стат тя 5.
5.1. Го ло тип – це той опис чи син так сон, який
ав тор ви ко ристав або вка зав як но менк ла тур ний
тип. Поки іс нує го ло тип, він ав то ма тич но вста нов-
лює засто су ван ня від по від ної на зви. Якщо ав тор
на вів лише один опис чи тіль ки один син так сон, то
він ав то ма тич но стає го ло ти пом.
5.2. Якщо ав тор сам не вка зав го ло тип, але на-
вів де кіль ка опи сів чи вка зав де кіль ка син так со нів
під лег ло го ран гу, то один із них не об хід но об ра ти
як лек то тип. Слід дот ри му ва ти ся пер шо го дійс но
опуб лі ко ва но го об ра но го лек то ти пу.
При міт ка: лек то тип — еле мент, об ра ний як но менк-
ла тур ний тип із ори гі наль но го ма те ріа лу не ав то ром пер-
шо опи су, а наступ ним до слід ни ком (як що в пер шо опи сі
ав тор не по зна чив го ло тип або ж че рез втра ту го ло ти пу).
5.3. Якщо ав то ром не вка за но тип син так со на,
ран гом вище від асо ціа ції, але його на зва збі га єть-
ся з на звою під лег ло го син так со на, за ви нят ком
су фік сів, то лек то ти пом цьо го син так со на є під лег-
лий син так сон.
5.4. У ви пад ку, коли ори гі наль ний ді аг ноз асо-
ціа ції чи під лег лих їй син так со нів не міс тить де-
таль но го опи су або по си лан ня на ньо го, а су про-
во джу єть ся лише си ноп тич ним опи сом, не об хід но
вста но ви ти не отип. Не оти пом на зви може бу ти
лише опис, дійс но опуб лі ко ва ний під цією на звою.
Слід пос лу го ву ва ти ся но менк ла тур ним ти пом
доти, доки від сут ній увесь ма те рі ал, за яким було
об ґрун то ва но на зву син так со на. Пот ріб но до три-
му ва ти ся пер шо го опуб лі ко ва но го не оти пу, якщо
не до ве де но, що він за сно ва ний на по мил ко вій ін-
тер пре та ції ори гі наль но го ді аг но зу.
По ра да 5а. Якщо один чи де кіль ка опи сів або
син так со нів вве де ні че рез по діл або ви прав лен ня
до ін ших син так со нів, то лек то тип має ви зна ча-
ти ся се ред опи сів чи син так со нів, які за ли ши ли ся
та ким чи ном, щоби збе рег ти су час не вжи ван ня на-
зви.
По ра да 5б. Ба жа но, щоб не оти пом став зго дом
опуб лі ко ва ний опис із ви ко риста них ав то ром під
час скла дан ня си ноп тич но го опи су.
Гла ва ІV. Пріо ри тет
Стат тя 6.
6.1. Ко жен син так сон, який ха рак те ри зу єть ся
пев ни ми ме жа ми, по ло жен ням у сис те мі, опи сом і
ран гом, може ма ти лише од ну пра виль ну на зву.
6.2. На зва син так со на є за кон ною, якщо во на
ефек тив но та дійс но оп ри люд не на, і його ді аг ноз
пе ред ба чає вне сен ня типу на зви до цьо го син так-
со на.
6.3. Для будь-яко го син так со на пра виль ною є
най пер ша його за кон на на зва в ран зі, ви зна че ному
за да тою дійс но го оп ри люд нен ня від по від но до
Пра вил.
6.4. Да тою дійс но го оп ри люд нен ня на зви син-
так со на вва жа єть ся та, за якою ви ко на но ос тан ню
умо ву дійс но го опуб лі ку ван ня.
Стат тя 7.
7.1. За дійс ним Ко дек сом на зва син так со на не
має жод но го ста ту су, якщо во на не була дійс но оп-
ри люд не на.
Гла ва V. На зви син так со нів ран гу фор ма ції та ви
що го
Стат тя 8.
8.1 На зва фор ма ції може утво рю ва ти ся:
а) з на зви од но го чи двох до мі ную чих ви дів (ро-
дів);
При клад: Querceta roboris, Schoeneto (ferruginei)–
Hypneta.
б) че рез ви ник нен ня омо ні мів, із ком бі на ції на-
зви виду (ро ду) і сло ва, що ха рак те ри зує еко топ;
При клад: Pineto (sylvestris)–Sphagneta oligo
trophicaе, Pineto (sylvestris)–Sphagneta mesotrophicaе.
в) з ком бі на ції на зви виду (ро ду) і сло ва, яке ха-
рак те ри зує ти по ло гіч ну при на леж ність.
При клад: Festuceta valesiacae pratensae, Festuceta
valesiacae stepposae, Alneta glutinosae sylvaticae, Alneta
glutinosae palustrae.
П р и м і т к а: в на звах син так со нів ниж чо го ран-
гу сло во, що ха рак те ри зує ти по ло гіч ну при на леж ність,
опус ка єть ся.
110 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
8.2. Якщо на зва фор ма ції ут во ре на з на зви од но-
го виду, то до ко ре ня ро до вої на зви виду за мість за-
кін чен ня до да єть ся су фікс «etа». Зав жди пот ріб но
на во ди ти ви до вий епі тет у ро до во му від мін ку.
При клад : Pineta sylvestris, Lemneta minoris,
Stipeta capillatae, Festuceta pratensis.
8.3. Якщо на зва фор ма ції скла да єть ся з назв двох
ви дів, які на ле жать до різних ро дів, то ро до ва на зва
виду, що сто їть пер шим, має су фікс «etо», за ним
у дуж ках йде ви до ва на зва в ро до во му від мін ку, а
далі – ро до ва на зва дру го го виду з су фік сом «etа»
і ви до вий епі тет дру го го виду та кож у дуж ках у ро-
до во му від мін ку чи на зва роду. Між на зва ми двох
ви дів ста вить ся тире без про бі лів.
При клад: Phragmiteto (australis)–Sphagneta
(cuspidati), Pineto (mugi)–Sphagneta.
8.4. Види, з яких ут во ре но на зву фор ма ції, ма ють
бути в ти по во му опи сі.
8.5. Ук ра їнська на зва фор ма ції конст рую єть ся
сло во спо лу чен ням ви до вої та ро до вої назв, по чи-
наю чи з ви до вої на зви.
При клад : фор ма ція зви чай но ду бо ва, фор ма ція
луч но кост ри це ва.
П р и м і т к а: об ра на фор ма на зви фор ма ції, на
від мі ну від при йня тих ра ні ше для ок ре мих ти пів рос лин-
ності (зок ре ма лі со вої), по яс ню єть ся склад ні ши ми ла-
тинськи ми на зва ми фор ма цій для ін ших ти пів рос лин-
ності (див. ст. ст. 8.1; 8.3).
Стат тя 9.
9.1. На зва син так со нів, ран гом вище гру пи
фор ма цій, утво рю єть ся з назв фор ма цій, які є но-
менк ла тур ни ми ти па ми для цих син так со нів, шля-
хом за мі ни су фік са «etа» ро до вої на зви на су фікс
"etion" без ви до вої на зви.
При клад: Pinetion, Festucetion, Stipetion.
9.2. На зва син так со нів, ран гом вище гру пи фор-
ма цій, утво рю єть ся з на зви спо рід не них біо морф
чи еко біо морф.
При клад: клас фор ма цій Sylvae aciculares (хвой-
ні ліси), Steppaе genuina (справж ні сте пи), Prataе
paludosa (бо ло тисті луки), тип рос лин ності Sylvae
(лі си), Prataе (лу ки).
Гла ва VІ. На зва син так со нів ран гу між асо ціа ці єю
та фор ма ці єю
Стат тя 10.
10.1. На зва асо ціа цій і син так со нів ран гу між
асо ціа ці єю та фор ма ці єю – це бі нар ні ком бі на ції,
які скла да ють ся з на зви фор ма ції й епі те та, ут во-
ре но го з назв од но го-двох ви дів або особ ли вих
при кмет ни ків, що ха рак те ри зу ють струк тур ні чи
еко ло го-біо мор фо ло гіч ні особ ли вості уг ру по вань
син так со на.
10.2. На пер шо му міс ці у бі нар ній на зві асо ціа ції
сто їть на зва фор ма ції, в якій су фікс «etа» за мі ню-
єть ся на су фікс «etum», у реш ти син так со нів ран гу
між асо ціа ці єю та фор ма ці єю су фікс «etа» збе рі га-
єть ся. Для мо но до мі нант них суб фор ма цій, на зви
яких збі га ють ся з на зва ми фор ма цій, вжи ва єть ся
су фікс «eеtа».
При клад: фор ма ція Querceta roboris, суб фор ма-
ція Querceeta roboris.
10.3. Епі тет (дру га час ти на бі нар ної на зви) може
міс ти ти:
а) сло во, ут во ре не з ро до во го ко ре ня на зви виду,
з до да ван ням за мість за кін чен ня су фік са, від по від-
но до ран гу син так со на, в дуж ках вжи ва єть ся ви до-
вий епі тет у ро до во му від мін ку;
При клад: асо ціа ція Fagetum (sylvaticae)
mercurialidosum (perennis), гру па асо ціа цій Querceta
(roboris) caricosa (pilosae).
б) сло во, ут во ре не з ко ре ня ро до вої на зви виду
до да ван ням за мість за кін чен ня су фік са «oso», су-
про во джу ва не ви до вим епі те том у ро до во му від-
мін ку в дуж ках і спо лу че не з ним за до по мо гою
тире сло во, ут во ре не з на зви ін шо го виду за пра ви-
ла ми пунк ту «а» і та кож су про во джу ва не в дуж ках
ви до вим епі те том у ро до во му від мін ку;
При клад: Quercetum (roboris) coryloso
(avellanae)–caricosum (pilosae).
в) ро до ва на зва виду, су про во джу ва на ви до вим
епі те том у ро до во му від мін ку в дуж ках, і ро до ва на-
зва з'єднуються тире з від по від ним ран гу син так со-
на су фік сом.
При клад: асо ціа ція Pinetum (sylvestris) vaccinioso
(myrtilli)–hylocomiosum.
г) при кмет ник із су фік сом, від по від ним ран гу,
який ха рак те ри зує еко умо ви, біо мор фо ло гіч ний
склад, фі зіо но мію уг ру по вань син так со на.
При клад: гру па асо ціа цій Fageta (sylvaticae)
sparsiherbosa, асо ціа ція Caricetum (acutae) purum.
10.4. Ви до ві епі те ти бе руть ся в дуж ки.
При клад : Stipetum (capillatae) caricosum (humilis).
Стат тя 11.
11.1. Су фік си, вжи ва ні в дру гій час ти ні назв для
по зна чен ня ран гу син так со на: асо ціа ція – «osum»,
гру па асо ціа цій – «osa», клас асо ціа цій – «iosа».
При клад: асо ціа ція Quercetum (petraeae)
cornoso (maris)–caricosum (brevicollis), гру па асо-
111ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
ціа цій Quercetа (petraeae) cornoso (maris)–caricosа
(brevicollis), клас асо ціа цій Quercetа (petraeae)
corniosа (maris), Querceta (roboris) coryliosa
(avellanae).
Стат тя 12.
12.1. Види біо мор фи, за яки ми да єть ся на зва
син так со на, мають обов’язково бути в ти по во му
опи сі.
По ра да 12а. На зи ва ти син так со ни слід за го лов-
ни ми до мі нант ни ми ви да ми кож но го з яру сів.
12.2. В ук ра їнсько му ва рі ан ті на зви асо ціа цій
є бі нар ною ком бі на ці єю, яка скла да єть ся з на зви
фор ма ції й епі те та, ут во ре но го з назв од но го-двох
ви дів, при цьо му на зва спів до мі нан та ста вить ся на
пер шо му міс ці, а че рез тире – на зва до мі нан та.
При клад: асо ціа ція ва лісько кост ри це во–во ло
систо ко ви ло ва, асо ціа ція во дя но го рі хо во–жов то
гле чи ко ва.
Для назв лі со вих асо ціа цій на во дять ся до мі нан-
ти всіх на яв них яру сів; пі сля на зви ви дів де ре воста-
ну в на зву вво дить ся сло во «ліс».
При клад: асо ціа ція зви чай но ду бо вий ліс та
тарськок ле но во–во ло систо осо ко вий, асо ціа ція зви
чай но ду бо во–зви чай но сос но вий ліс лам кок ру ши но
во–зви чай но чор ни це вий.
Гла ва VІІ. На зви суб асо ціа цій і їх ніх ва рі ан тів
Стат тя 13.
13.1. На зва суб асо ціа ції скла да єть ся з на зви асо-
ціа ції, до якої вона вхо дить, й епі те та, по єд на них
ско ро чен ням сло ва «subass.».
13.2. Епі тет може утво рю ва ти ся від на зви од но го
виду, який тра п ля єть ся в ти по во му опи сі і є спів-
кон фек то ром або суб кон фек то ром.
При клад : Pinetum (sylvestris) sphagnosum (fusci)
subass. sphagnosum (rubelli).
13.3. На зва суб асо ціа ції утво рю єть ся від на зви
виду з до да ван ням до його ко ре ня за мість за кін-
чен ня су фік са «osum», а ви до вий епі тет у дуж ках
да єть ся в ро до во му від мін ку.
При клад : Carpinetum (betuli) stellariosum
(holosteae) subass. galeodolosum (lutei).
Стат тя 14.
14.1. На зва ва рі ан та скла да єть ся з на зви суб асо-
ціа ції, до якої він вхо дить, й епі те та, по єд на них
ско ро чен ням сло ва «var». Для асо ціа цій, що не по-
ді ле ні на суб асо ціа ції і, від по від но, скла да ють ся з
од ні єї суб асо ціа ції, на зву суб асо ціа ції мож на опус-
ти ти, а за на звою асо ціа ції йде на зва ва рі ан та. Ос-
тан ній може утво рю ва ти ся від на зви, що ха рак те-
ри зує еко ло гію, біо мор фо ло гіч ний склад, фі зіо но-
мію чи гео гра фіч не по ши рен ня ва рі ан та асо ціа ції.
При клад: Pinetum (sylvestris) sphagnosum
(fusci) subass. sphagnosum (rubelli) var. turfosum;
Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)aegopodiosum
(podagrariae) var. inundatosum.
14.2. Епі те ти для по зна чен ня ва рі ан тів конст-
рую ють ся за тими са ми ми пра ви ла ми, що й епі те ти
для суб асо ціа цій (ст. 13).
Гла ва VIII. На зви цик лів і гру пи цик лів
Стат тя 15.
15.1. На зви цик лів і гру пи цик лів утво рю ють ся з
дру гої час ти ни бі нар ної на зви асо ціа ції, яка є но-
менк ла тур ним ти пом цик лу, за до по мо гою су фік са
від по від но го ран гу син так со на.
15.2. Для гру пи цик лів вжи ва єть ся су фікс «osa»,
для цик лів – су фікс «osum».
При клад: гру пи цик лів – Oxalidosa, цик лів –
Oxalidosum.
Гла ва IХ. Ви бір назв за умо ви син так со но міч них
змін
Стат тя 16.
16.1. У разі по ді лу син так со на на два і біль ше без
змі ни їхньо го ран гу один із но во ут во ре них син-
так со нів збе рі гає ста ру на зву. Ста ра на зва да єть ся
син так со ну, що міс тить но менк ла тур ний тип по ді-
ле но го син так со на.
Стат тя 17.
17.1. У ви пад ку об’єднання двох син так со нів од-
но го ран гу но вий син так сон от ри мує на зву того,
який був дійс но оп ри люд не ний ра ні ше. Не до пус-
ка ють ся на зви, ут во ре ні з двох назв об’єднаних
син так со нів. Якщо об’єднуються син так со ни, оп-
ри люд не ні вод но час, то у ви бо рі на зви на слі ду ють
ав то ра, який упер ше об’єднав ці син так со ни, збе-
ріг ши одну зі ста рих назв, але з та ки ми об ме жен ня-
ми: пе ре ва га від да єть ся тій на зві, в опуб лі ку ван ні
якої на ве де но хоча б один кон крет ний, а не си ноп-
тич ний опис.
Стат тя 18.
18.1. У разі пе ре не сен ня син так со на з од ні єї
фор ма ції до ін шої чи змі ни на зви фор ма ції, згід но
з пра ви ла ми, дру га час ти на бі нар но го син так со на
збе рі га єть ся, якщо це не при зво дить до поя ви омо-
ні ма.
112 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
18.2. Якщо в разі пе ре не сен ня син так со на з од-
ні єї фор ма ції до ін шої без змі ни його ран гу чи у
ви пад ку змі ни на зви фор ма ції збе ре жен ня дру гої
час ти ни бі нар ної на зви спри чи нює ут во рен ня омо-
ні ма, не об хід но дати но ву на зву (nomen novum),
об ґрун то ва ну за ти пом по пе редньої на зви.
18.3. У разі пе ре не сен ня син так со на, що міс тить
но менк ла тур ний тип фор ма ції, до ін шої фор ма ції
від бу ва єть ся об’єднання двох син так со нів за пра-
ви ла ми ст. 17.
По ра да 18а. Якщо да єть ся нова на зва від по від но
до пунк ту 2 ст. 18, то вар то вво ди ти до дру гої час-
ти ни бі нар ної на зви ті на зви виду, з яких ут во ре но
на зву син так со на, що його по зи ція змі ню єть ся.
Стат тя 19.
19.1. У разі пе ре не сен ня суб асо ціа ції з од ні єї
асо ціа ції до ін шої, ва рі ан та — з од ні єї суб асо ціа ції
до ін шої, без змі ни їхньо го ран гу або зі змі ною на-
зви асо ціа ції чи суб асо ціа ції (у ви пад ку ва рі ан та)
збе рі га єть ся епі тет суб асо ціа ції чи ва рі ан та, якщо
це не при зво дить до ви ник нен ня омо ні мів.
19.2. У разі ут во рен ня омо ні ма в ре зуль та ті збе-
ре жен ня епі те та суб асо ціа ції або ва рі ан та конст-
рую єть ся нова на зва (nomen novum), за сно ва на на
типі по пе редньої на зви.
19.3. У ви пад ку пе ре не сен ня суб асо ціа ції або ва-
рі ан та, який міс тить но менк ла тур ний тип асо ціа-
ції, об'єднуються два син так со ни за пра ви ла ми ст.
17.
Стат тя 20.
20.1. У разі змі ни ран гу син так со на но менк ла-
тур ним ти пом но во го син так со на стає тип син так-
со на, ранг яко го змі ню єть ся.
20.2. Якщо зі змі ною ран гу син так со на вод но час
об’єднуються син так со ни, засто со ву єть ся ст. 17.
20.3. Коли зі змі ною ран гу син так со на вод но час
від бу ва єть ся його по діл, ви ко ристо ву єть ся ст. 16.
20.4. У разі зни жен ня ран гу фор ма ції до ниж чих
ран гів нова на зва син так со нів до пов ню єть ся дру-
гою час ти ною бі нар ної на зви і від по від ним но во му
ран гу су фік сом. Ана ло гіч но і щодо зни жен ня ран-
гу гру пи, кла су фор ма цій, типу рос лин ності, кла су
ти пів рос лин ності.
20.5. У разі під ви щен ня ран гу син так со на до
фор ма ції і вище но ва на зва конст рую єть ся з назв
фор ма цій із від по від ним но во му ран гу су фік сом.
Гла ва Х. Від ки дан ня назв та епі те тів
Стат тя 21.
21.1. За кон на на зва чи епі тет не мо жуть від ки да-
ти ся лише че рез те, що:
а) не ми ло звуч ні;
б) інші на зви чи епі те ти при йнят ні ші або ві до-
мі ші;
в) не дос татньо ві доб ра жа ють ті чи інші особ ли-
вості уг ру по вань.
Стат тя 22.
22.1. За кон на на зва або епі тет не мо жуть від ки-
да ти ся чи змі ню ва ти ся, якщо за но менк ла тур ни ми
пра ви ла ми ідіо систе ма ти ки змі не но на зви ви дів, за
яки ми вони на зва ні, за ви нят ком ви пад ків, пе ред-
ба че них ст.ст. 24 і 25.
При клад: Carpinetum (betuli) galeobdolosum
(lutei). Нині пріо ри тет на на зва до мі нан та тра-
востою Galeobdolon luteum – Lamium galeobdolon,
про те на зва асо ціа ції збе рі га єть ся.
22.2. Не за кон на на зва з ча сом може ста ти за кон-
ною, зок ре ма зі змі ною ді аг но зу син так со на.
Стат тя 23.
23.1. На зва не за кон на і її слід від ки ну ти, якщо
во на є піз нім омо ні мом, тоб то пи шеть ся так, як
вка за но в пунк тах 2–6 ст. 23, або ж так само, як і
на зва, ра ні ше дійс но оп ри люд не на для син так-
со нів того са мо го ран гу, але за сно ва на на ін шо му
типі. На віть якщо більш ран ній омо нім є не за кон-
ним чи роз гля да єть ся як си но нім, піз ній омо нім
слід від хи ли ти. Якщо на зви син так со нів ут во ре ні з
назв різ них ви дів од но го роду, а ви до ві епі те ти не
на ве де ні, то вони не є омо ні ма ми. Такі на зви ма ють
до пов ню ва ти ся ви до ви ми епі те та ми.
23.2. Ор фо гра фіч ні ва рі ан ти од ні єї і тієї ж на зви
роз гля да ють ся як омо ні ми, якщо во ни ґрун ту ють-
ся на різ них ти по вих опи сах.
При клад : Molinieta coerulei i Molinieta caerulei.
23.3. На зви, за сно ва ні на різ них ти по вих опи сах
і сконст ру йо ва ні з но менк ла тур них си но ні мів ви-
дів, є омо ні ма ми.
При клад : Quercetum (roboris) coryloso (avellanae)–
asperulosum (odorati) i Quercetum (roboris) coryloso
(avellanae)–galiosum (odorati).
23.4. Якщо од на на зва дана за бі нар ною на звою
виду, а дру га – за ви до вим епі те том того са мо го
виду, ці на зви є омо ні ма ми, за умо ви, що вони за-
сно ва ні на різ них ти по вих опи сах.
113ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
При клад : Pinetum (sylvestris) myrtillosum i
Pinetum (sylvestris) vacciniosum (myrtilli).
23.5. Коли бі нар ні ком бі на ції від різ няють ся
лише по ряд ком слів у дру гій час ти ні на зви, ці на-
зви – омо ні ми, якщо во ни ґрун ту ють ся на різ них
ти по вих опи сах.
При клад: Pinetum (sylvestris) hylocomioso–
cladinosum i Pinetum (sylvestris) cladinoso–
hylocomiosum.
23.6. Коли з ді аг но зу син так со на ви пли ває, що
його на зви ут во ре ні від од на ко вих за ви до вим
скла дом груп ви дів, на зви є омо ні ма ми, якщо во ни
сфор мо ва ні з різ них ти по вих опи сів.
При клад : Pinetum (sylvestris) fruticoso–
sphagnosum i Pinetum (sylvestris) vaccinioso (myrtilli)–
sphagnosum – омо ні ми, ос кіль ки на зви fruticoso і
vaccinioso (myrtilli) ут во ре ні від назв тієї са мої еко-
ло гіч ної гру пи бо лот них ча гар нич ків.
Стат тя 24.
24.1. Якщо є омо ні ми або си но ні ми, дійс но оп-
ри люд не ні од но час но, то у ви бо рі на зви на слі ду-
ють того ав то ра, який пер шим зро бив цей ви бір чи
пер шим зга дав одну з цих назв, але з та ки ми об ме-
жен ня ми: пе ре ва га на да єть ся тій на зві, яка в пер-
вин ній пуб лі ка ції су про во джу ва ла ся хоча б од ним
кон крет ним, а не си ноп тич ним опи сом.
Стат тя 25.
25.1. Якщо на зва три ва лий час вжи ва ла ся не ко-
рект но і є пос тій ним дже ре лом по ми лок і не чіт-
костей (nomen ambiguum), тоб то засто со ву єть ся
для син так со на, який не вклю чає його тип, її може
усу ну ти тіль ки спе ці аль на Но менк ла тур на ко мі сія і
саме во на дає нову на зву, за сно ва ну на тому ж ти-
по во му опи сі.
Стат тя 26.
26.1. На зву асо ціа ції, суб асо ціа ції або ва рі ан та
слід від ки ну ти, якщо йо го ти по вий опис настіль ки
не пов ний або на ле жить до ком плек су уг ру по вань,
що його вве ден ня до пев ної асо ціа ції не мож ли ве
(nomen dubium). Ця на зва є не за кон ною.
При клад: Pinetum graminosum.
26.2. Якщо на зва асо ціа ції nomen dubium (сум-
нів на), то на зви син так со нів, для яких ця асо ціа ція
є ти пом, та кож ста ють не за кон ни ми і їх слід від ки-
ну ти.
26.3. У ви пад ку nomen dubium на зва, дана для
син так со на того са мо го ран гу з тим же ді аг но зом і
тими ж ме жа ми, ґрун ту єть ся на ін шо му типі і є не
но вою на звою, а на звою но во го син так со на.
Гла ва ХІ. Ви прав лен ня по ми лок у на звах та їхні
змі ни
Стат тя 27.
27.1. На зви син так со нів змі ню ють ся тіль ки згід-
но зі ст. ст. 27–30. До зво ля єть ся до да ва ти до на зви
ви до ві епі те ти від по від но до ст. ст. 8, 10, 13. Коли
змі ню єть ся на зва, но менк ла тур ний тип за ли ша-
єть ся не змін ним. Дата змі не ної на зви – дата її
дійс но го оп ри люд нен ня.
Стат тя 28.
28.1. Слід ви прав ля ти ор фо гра фіч ні по мил ки,
до пу ще ні ав то ром на зви: по мил ки у на звах ви дів,
за яки ми на зва но син так сон, а та кож у су фік сах і
від мін ко вих за кін чен нях.
Стат тя 29.
29.1. Якщо до ве де но, що син так сон на зва ний за
ви дом, не пра виль но ви зна че ним ав то ром, то на зву
виду, який вхо дить до на зви син так со на, слід за мі-
ни ти на пра виль ну. Якщо при цьо му ви ни кає омо-
нім, то засто со ву єть ся ст. 24.
Гла ва ХІІ. По си лан ня на ав торст во
Стат тя 30.
30.1. Щоб за без пе чи ти точ не і ви черп не по зна-
чен ня на зви син так со на, не об хід но по си ла ти ся
на прі зви ще ав то ра (ав то рів), які впер ше ва лід но
опуб лі ку ва ли або ва лі ди зу ва ли цю на зву, ра зом із
вка зів кою року ва лід ної пуб лі ка ції чи ва лі ди за ції.
По ра да 30а. У всіх пуб лі ка ці ях на зву син так со-
на вар то су про во джу ва ти по си лан ням на його ав-
торст во хоча б один раз.
По ра да 30б. У по си лан нях на ав торст во прі зви-
ще (прі зви ща) ав то ра (ав то рів) мож на на во ди ти за
ско ро че ною фор мою, якщо це не спри чи нює дво-
знач ності.
По ра да 30в. У ци ту ван ні назв, оп ри люд не них
спіль но дво ма ав то ра ми, слід вка зу ва ти обид ва прі-
зви ща; якщо біль ше двох ав то рів, то вар то об ме жи-
ти ся прі зви щем пер шо го з них і сло ва ми "та ін., и
др., et al.".
Стат тя 31.
31.1. У разі змі ни в опи сі син так со на, що не
спри чи нює його ви лу чен ня з но менк ла тур но-
го типу, а та кож до пов нен ня або змі ни його ді аг-
ностич них оз нак, пер вин не по си лан ня на ав торст-
во цьо го син так со на за ли ша єть ся не змін ним доти,
доки не змін на його ко рект на на зва.
114 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(2)
Стат тя 32.
32.1. У ви пад ку ви прав лен ня ор фо гра фіч них по-
ми лок, як і усу нен ня омо ні мії, прі зви ще ав то ра та
рік вне сен ня ним ви прав лень не вка зу ють ся.
32.2. У разі ви прав лен ня так со но міч них по ми-
лок прі зви ще ав то ра, що змі нив на зву, і рік ефек-
тив ної пуб лі ка ції ви прав лен ня ста вить ся пі сля
пер вин но го по си лан ня на ав торст во і по єд ну єть ся
ско ро чен ням "соrr" (correxit).
Стат тя 33.
33.1. У на звах, опуб лі ко ва них за по ряд ком ви-
зна ної за мі ни (nomen novum, див. ст. ст. 18–20),
пер вин не по си лан ня на ав торст во бе реть ся в дуж-
ки і міс тить ся пе ред по си лан ням на ав торст во но-
вої на зви.
Гла ва ХІII. Но менк ла тур на ко мі сія
Стат тя 34.
34.1. До ком пе тен ції Но менк ла тур ної ко мі сії
вхо дять пи тан ня най ме ну ван ня син так со нів у ви-
пад ках, спе ці аль но обу мов ле них у цьо му Ко дек сі,
роз роб ка і по дан ня про ек тів змін до Ко дек су.
Стат тя 35.
35.1. Но менк ла тур на ко мі сія ство рю єть ся рі-
шен ням пле нар но го за сі дан ня сек ції гео бо та ні ки
Де ле гатсько го з'їзду Ук ра їнсько го бо та ніч но го то-
ва рист ва з чле нів то ва рист ва, які ке ру ють ся в сво їй
ро бо ті цим Ко дек сом.
Час ти на ІV. ПО ЛО ЖЕН НЯ ДЛЯ ЗМІН ДО
КО ДЕК СУ
По ло жен ня І
Ко декс може змі ню ва ти ся за рі шен ням пле нар-
но го за сі дан ня сек ції гео бо та ні ки Де ле гатсько го
з'їзду Ук ра їнсько го бо та ніч но го то ва рист ва.
Ав то ри щиро вдяч ні док то ру біо ло гіч них наук,
проф. С.Ю. По по ви чу за слуш ні за ува жен ня, по ра ди
і до пов нен ня до тексту стат ті.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Afanasiev D.Ia., 1968. – K.: Nauk. dumka. – 255 p. [Афа-
насьєв Д.Я. Рослинність УРСР. Природні луки. – К.:
Наук. думка, 1968. – 255 с.].
Afanasiev D.Ia., Bilyk H.I., Bradis Ie.M., Hryn F.O.,
1956. – Ukr. botan. zhurn. – 13 (4). – P. 63–82 [Афана-
сьєв Д.Я., Білик Г.І., Брадіс Є.М., Гринь Ф.О. Класи-
фікація рослинності Української РСР // Укр. ботан.
журн. – 1956. – 13(4). – С. 63–82].
Barkman J.J., Moravec J., Rauschert S. Code of
phytosociological nomenclature // Vegetatio. – 1986. –
67 (3). – P. 145–158.
Bradis Ie.M., Bachurina H.F., 1969. – K.: Nauk. dumka. –
242 p. [Брадіс Є.М., Бачуріна Г.Ф. Рослинність УРСР.
Болота УРСР. – К.: Наук. думка, 1969. – 242 с.].
Dzheffri Ch., 1980. – M.: Mir. – 120 p. [Джеффри Ч. Био-
логическая номенклатура. – М.: Мир, 1980. – 120 с.].
Mezhdunarodnyy kodeks botanicheskoy nomenklatury,
1974. – L.: Nauka. – 270 p. [Международный ко-
декс ботанической номенклатуры, принятый
Одиннадцатым международным ботаническим кон-
грессом. – Сиэтл, 1969. – Л.: Наука, 1974. – 270 с.].
Mezhdunarodnyy kodeks botanicheskoy nomenklatury,
1996. – SPb.: BIN RAN, Mir i semya-95. – 191 p.
[Международный кодекс ботанической номенклатуры,
принятый Пятнадцатым международным ботани-
ческим конгрессом. – Иокогама, 1993 / Пер. с англ.
Т.В. Егоровой, В.Н. Гладковой. – СПб.: БИН РАН,
Мир и семья-95, 1996. – 191 с.].
Neshataev V.Yu., 1989. – L.: VBO. – 22 p. [Нешатаев В.Ю.
Проект Всесоюзного кодекса фитоценологической
номенклатуры.– Л.: ВБО, 1989. – 22 с.].
NeshataevYu. N., 2001а. – Rastitelnost Rossii. – № 1. – P. 57–
61. [Нешатаев Ю.Н. О некоторых задачах и методах
классификации растительности // Растительность
России. – 2001a. – № 1. – С. 57–61].
Neshataev V.Yu., 2001b. – Rastitelnost Rossii. – №1. – P. 62–
70. [Нешатаев В.Ю. Проект Всероссийского кодекса
фитоценологической номенклатуры // Раститель-
ность России. – 2001б. – № 1. – С. 62–70].
Popovych S.Iu., 2002. – K.: Akademperiodyka. – 228 p.
[Попович С.Ю. Синфітосозологія лісів України. – К.:
Академперіодика, 2002. – 228 с.].
Prodromus rastitelnosti Ukrainy, 1989. – Kiev: Nauk.
dumka. – 272 p. [Продромус растительности Украины
/ Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух, Д.В. Дубына и
др.; отв. ред. К.А. Малиновский / АН УССР: Ин-т
ботаники им. Н.Г. Холодного. – Киев: Наук. думка,
1991. – 272 с.].
Rezolyutsiya ІІІ Vsesoyuznogo soveschania, 1972. – L.:
Nauka. – 8 p. [Резолюция ІІІ Всесоюзного совещания
по классификации растительности (Ленинград, 19–
22 октября, 1971 г.). – Л.: Наука, 1972. – 8 с.].
Roslynnist URSR, 1971. – K.: Nauk. dumka. – 460 p. [Рослин-
ність УРСР. Ліси. – К.: Наук. думка, 1971. – 460 с.].
Roslynnist URSR, 1973. – K.: Nauk. dumka. – 428 p. [Рос-
линність УРСР. Степи, кам'янисті відслонення, піс-
ки УРСР. – К.: Наук. думка, 1973. – 428 с.].
Sheliah-Sosonko Iu.R., 1974. – K.: Nauk. dumka. – 240 p.
[Шеляг-Сосонко Ю.Р. Ліси формації дуба звичайного
на території України та їх еволюція. – К.: Наук. дум-
ка, 1974. – 240 с. ].
Shelyag-Sosonko Yu.R., Osychnyuk V.V., Agndrienko T.L.,
1982. – Kiev: Nauk. dumka. – 286 p. [Шеляг-Сосон-
ко Ю.Р., Осычнюк В.В., Андриенко Т.Л. География
растительного покрова Украины. – Киев: Наук. дум-
ка, 1982. – 286 с.].
Slovar botanicheskikh terminov, 1984. – Kiev: Nauk.
dumka. – 308 p. [Словарь ботанических терминов /
Под общ. ред. И.А. Дудки. – Киев: Наук. думка,
1984. – 308 с.]
115ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(2)
Weber H.T., Moravevec J., Theurillat J.-P. International Cjl
of Phytosociological Nomenclatur. 3RD ED. – 2000.–
J. Veg. Sci. 11. P. 739–768.
Yakubenko B.Ie., Popovych S.Iu., Hryhoriuk I.P., Melny-
chuk M.D., 2010. – K.: Fitosotsiotsentr. – 420 p. [Яку-
бенко Б.Є., Попович С.Ю., Григорюк І.П., Мельни-
чук М.Д. Геоботаніка: тлумачний словник: Навч. по-
сібник. – К.: Фітосоціоцентр, 2010. – 420 с.].
Zelena knyha Ukrainy, 2009. – K.: Alterpres. – 448 p. [Зе-
лена книга України / За заг. ред. чл.-кор. НАН Украї-
ни Я.П. Дідуха – К.: Альтерпрес, 2009. – 448 с.].
Рекомендує до друку Надійшла 02.04.2015 р.
С.Л. Мосякін
Устименко П.М., Дубына Д.В. Кодекс
фитоценотаксономической номенклатуры Украины
(проект). – Укр. ботан. журн. – 2015. – 72(2): 103–115.
Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН
Украины, г. Киев
Авторы обосновывают проект Кодекса фитоценотак-
сономической номенклатуры. Отмечается, что в насто-
ящее время при проведении исследований раститель-
ности многими украинскими ботаниками используется
эколого-фитоценотический (доминантный) подход.
Указывается, что до сих пор отсутствует устойчивый
метод названий синтаксонов, что приводит к много-
численным ошибкам в написании и трактовке названий
синтаксонов. Во избежание последующей путаницы и
обеспечения простоты и корректности применения син-
таксономических названий крайне нужна стабильность
номенклатуры. Такой стабильности можно достичь
лишь при одинаковом применении общепринятых но-
менклатурных правил, сформулированных в Кодексе.
В статье кратко освещается история вопроса. Предлага-
емый авторами проект Кодекса фитоценотаксономиче-
ской номенклатуры построен по образцу проекта Все-
российского кодекса фитоценологической номенкла-
туры (Neshataev, 2001) с учетом традиций отечественной
классификации растительности и синтаксономической
номенклатуры украинской геоботанической школы.
В Кодексе сформулированы номенклатурные правила
единой классификационной системы растительности
Украины, базирующиеся на доминантных принципах.
В основу проекта Кодекса положены принципы, при-
меняемые во всех кодексах биологических номенклатур.
Структура Кодекса состоит из Преамбулы, где изложе-
ны общие положения относительно его содержания, и
четырёх частей. В первой части ("Определения") даны
дефиниции терминов, встречающихся в тексте. Во вто-
рой части ("Принципы") изложены 8 принципов, на
которых основывается система фитоценотической но-
менклатуры. Третья часть ("Правила и советы") является
центральной, она состоит из 13 глав и 36 статей. Здесь
обосновываются условия действительной публикации
названий, вопросы типификации и приоритета, обра-
зование названий и правописание синтаксонов, откло-
нение названий и исправление ошибок в них, а также
внесение изменений, цитирование фамилий авторов,
компетенции Номенклатурной комиссии. В четвертой
части ("Положения по изменению Кодекса") изложены
основания для внесения изменений в Кодекс.
К л ю ч е в ы е с л о в а: кодекс, фитоценотаксономическая
номенклатура, синтаксоны, принципы, доминантная
классификация.
Ustymenko P.M., Dubyna D.V. The Сode of Phytocoenological
Nomenclature of Ukraine (draft). – Ukr. Bot. J. – 2015. –
72(2): 103–115.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of
Sciences of Ukraine, Kyiv
The authors substantiate publication of the draft version of
the Code of Phytocoenological Nomenclature of Ukraine. It
is pointed out that at present many Ukrainian botanists use
ecology-phytocoenotic (dominant) approach in vegetation
studies. However, there is no consistency in the usage of syn-
taxonomic names, which results in numerous errors in spelling
and interpretation of the names of syntaxa. The authors em-
phasize that in order to avoid confusion and to provide simple
and correct application of syntaxonomic names, the nomen-
clatural stability is crucial. Such stability could be achieved
only under uniform application of conventional nomencla-
tural rules formulated in the Code. The article provides a brief
history of the issue. A draft of the Code of Phytocoenological
Nomenclature of Ukraine is proposed by the authors using
as a pattern the All-Russian Code of Phytocoenological No-
menclature (Neshataev, 2001), taking into account traditions
of the national classification of vegetation and syntaxonomic
nomenclature of the Ukrainian geobotanical school. In the
Code there have been formulated the nomenclatural rules of a
unified classification system of Ukraine’s vegetation on domi-
nant bases. The principles applied in other codes of biological
nomenclature are taken as a basis of the draft. The Code struc-
ture consists of the Preamble with general provisions, and four
parts. The first part, «Definitions», presents term definitions
occurring in the text. In the second part, «Principles», there
are eight principles, which form the basis of phytocoenotic
nomenclature. The third part, «Rules and Recommenda-
tions», is the central one and consists of 13 chapters and 36
articles. Here the conditions of valid name publication, typifi-
cation and priority, name formation and syntaxa orthography,
rejection of names and error correction in names and their
change, citation of authors’ names, competence of the No-
menclature Commission are justified. The fourth part, «Pro-
visions on Changes of the Code», provides statements on the
modifications to the Code.
K e y w o r d s: Code, phytocoenological nomenclature,
syntaxa, principles, dominant classification.
|