Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського

Серед початківців досліджень історичної науки в Україні особливе місце належить М. Ф. Берлинському. Його ім’я майже два століття нечасто згадувалось в історичній науці, хоча у ХIХ ст. його називали “першим істориком Києва” і “патріархом Київської археології” . У ХХ ст. його удостоїли звання “Колумба...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Погорілий, В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2009
Subjects:	Знаменні дати
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17604
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського / В. Погорілий // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 77-80. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859518091091771392
author	Погорілий, В.
author_facet	Погорілий, В.
citation_txt	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського / В. Погорілий // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 77-80. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.
collection	DSpace DC
description	Серед початківців досліджень історичної науки в Україні особливе місце належить М. Ф. Берлинському. Його ім’я майже два століття нечасто згадувалось в історичній науці, хоча у ХIХ ст. його називали “першим істориком Києва” і “патріархом Київської археології” . У ХХ ст. його удостоїли звання “Колумба київських старожитностей”.
first_indexed	2025-11-25T20:46:11Z
format	Article
fulltext	Ñправжнє наукове доE слідження історії УкраїE ни, Росії, як і більшості європейських країн, розпочаE лось наприкінці ХVIII та початку XІХ ст. Серед початківців дослідE жень історичної науки в Україні особливе місце належить М. Ф. Берлинському. Його ім’я майже два століття нечасто згадувалось в історичній науці, хоча у ХIХ ст. його називали “першим істориE ком Києва” і “патріархом КиївсьE кої археології” (Щербина, 1896, с. 395–417). У ХХ ст. його удосE тоїли звання “Колумба київських старожитностей” (Івакін, 1991). Максим Федорович БерE линський народився 6 серпня 1764 р. у селі Нова Слобода біля старовинного Путивля, навчавE ся у Київській духовній акаE демії (1776–1786), в УчиE тельській семінарії в ПетерE бурзі (1786–1788), що стала фундаментом СанктEПетербурE зького університету (1819). ПоE вернувся у 1788 р. до Києва, де майже півстоліття, до 1834 р., викладав географію та історію у Головному народному училищі, перетвореному з 1809 р. у Першу Київську гімназію. Він був виклаE дачем і Київської духовної знаменні дати 77 Біля витоків досліджень історії України До 2451річчя від дня народження М. Ф. Берлинського Володимир Погорілий Портрет М. Ф. Берлинського. Національний музей історії України. Перша публікація. академії. Йому випала честь буE ти Головою першоначального правління організації КиївськоE го університету до самого приE буття до Києва його першого ректора М. Максимовича. Але відомим став М. Ф. БерлинсьE кий не як викладач, а як видатE ний дослідник історії Києва та України. Його величезна заслуга в організації “Київської тимчаE сової комісії для розгляду староE давніх актів”, співробітником якої у 1845 р. став великий укE раїнський поет Т. Г. Шевченко. Їхнє знайомство відбулося, коли “патріарху київських старожитE ностей” було вже за 80 років (Хижняк, 2001, с. 66–68). М. Ф. Берлинський належав до тієї когорти вчених, яка закE ладала підгрунтя історичної наE уки, що формувалась з ХVІІІ ст. у славнозвісній КиєвоEМогиE лянській академії в Києві. Саме тут навчались такі історикиE літописці, як Роман Ракушка РоE мановський (Самовидець), Самійло Величко, Григорій ГраE б’янка, Петро Симоновський (автор “Краткого описания о казацком малороссийском наE роде”), Василь Рубан (автор “Краткой летописи Южной РосE сии”), Микола БантишEКаE менський — батько відомого історика Д. БантишEКаменськоE го (видав “Історію Малоросії” в 1822 р.) і Максим Берлинський. М. Ф. Берлинський був не лише вихованцем КиєвоEМогилянсьE кої академії — впродовж баE гатьох років він тут викладав. До наукових заслуг М. Ф. Берлинського відносять не тільE ки початок перших наукових праць з історії “матері міст русьE ких” Києва, але й перші археоE логічні розкопки давньорусьE ких пам’яток, дослідження сеE редньовічної історії України, її першу періодизацію (БрайE чевський, 1991, с. 5–20). Він був членом “вченої дружини” відоE мого гуртка графа М. П. РумянE цева із виявлення давньорусьE ких старожитностей і зумів заE лучити до наукового обігу велиE чезний фонд стародавніх письE мових джерел з монастирів та архівних фондосховищ Києва. На жаль, багато джерел, викоE ристаних у дослідженнях М. Ф. Берлинського, не збереглися до нашого часу, через що його праці є нині своєрідним істоE ричним джерелом. М. Берлинський мав безпоE середнє відношення до заснуE вання Київського університету (1834), отримавши у дослідE ників титул його “першого рекE тора”. “Одним із перших трудівників з розробки історії та топографії Києва” назвали його автори статті про нього в енцикE лопедії Ф. А. Брокгауза та І. А. Ефрона. М. Ф. Берлинський прожив довге життя від кінця ХVІІІ до майже середини ХІХ ст. На рубежі століть йому виповE нилося 36 років. Він пережив трьох російських імператорів і був свідком майже всього цаE рювання четвертого. За життя М. Берлинського сталися визE начні політичні події в Україні, Російській імперії та світі. У рік його народження (1764) КатеE риною ІІ було ліквідовано гетьE манство на Україні, а “малоE російським генералEгубернатоE ром” призначено графа П. О. Румянцева. 1775 р. була ліквідоE вана й Запорізька Січ. В 1768–1769 рр. на ПравобеE режній Україні відбулось повсE тання селян, відоме під назвою “Коліївщина”. У 1773–1775 рр. в Росії палала селянська війна, очолювана О. І. Пугачовим. 1783 р. до Росії приєднано Крим, 1791 — територія Північного ПричорE номор’я між Бугом та Дністром, 1812 — між Дністром та Дунаєм. За його життя відбулась ліквідація Польщі в результаті трьох її поділів та приєднання до Росії та Австрії, війна Англії з її колоніями у Північній Америці (1775–1783 рр.), проголошення Декларації незалежності США (1776), Велика французька бурE жуазна революція (1789–1797), прихід до влади Наполеона у Франції (1799) та всі його війни, включаючи похід до Росії 1812 р., вступ союзних військ до Парижу у 1814 р., повернення до влади Бурбонів, заснування СвященE ного Союзу 1815 р. Під час життя М. Ф. Берлинського відбулось повстання декабристів 1825 р., розправа над ними Миколи І, революція у Франції та повстанE ня у Польщі 1830 р., створення у 1845–1846 рр. КирилоEМеE фодієвського товариства в УкE раїні і його розгром, заслання Т. Г. Шевченка у солдати. Одним із видатних наукових досліджень М. Ф. БерлинськоE го є його “Короткий опис Києва”, що вийшов окремою книгою у 1820 р. в СанктEПетерE бурзі (Берлинский, 1820). Це дослідження було основним фундаментом у подальшому вивченні археології, історичної топографії та давньої історії столиці Київської Русі впроE довж ХІХ та ХХ століть. СенE саційні знахідки в історичній науці бувають не часто. Але те, що відбулось у 1970 р., справиE ло на багатьох враження справE жнього відкриття. Серед приE скіпливих дослідників історії Києва було відомо, що опубE ліковане у 1820 р. дослідження М. Ф. Берлинського “Краткое описание Киева” є лише вибіркою з більш повної наукоE вої праці “История города КиеE ва”, яка була здана до друку за 20 років до того, але не була видрукувана через заборону цензури. І ось якось, працюючи в Ленінградському архіві, київE ська дослідниця Лідія АнтонівE на Пономаренко, знайшла ценE зорський примірник цієї видатE 78 знаменні дати ної невиданої праці М. Ф. БерE линського. Це унікальний випаE док у ХХ ст. в історичній науці і археографії — знайти заборонеE ну цензурою книгу, присвячену історії Києва, 170 років опісля (Берлинский, 1992; БрайчевсьE кий, 1991, с. 5–20; Толочко, 1992, с. 82–83). Відомий археоE лог М. К. Каргер, який проводив розкопки Києва у довоєнні та післявоєнні роки ХХ ст. і написав двотомну археологію Києва “Древний Киев” (1958–1961), зазначав, що, на жаль, значна і рання праця М. Ф. Берлинського “История города Киева” залиE шається невідомою (Каргер, 1958–1961). “Історія Києва” М. Ф. БерE линського висвітлює не тільки суто “київські” події, а предсE тавляється як одне з найважE ливіших місць в історії всієї Київської держави і Східної Європи (Берлинський, 1991). Крім цього найбільш відомого і важливого для історичної науE ки дослідження, М. Ф. БерE линському належить значна кількість статей з історії сеE редньовічної України, включаE ючи “козацькі часи”, а також розвідки з історії окремих найбільш важливих пам`яток (Берлинский, 1811; Берлинский, 1822; Берлинский, 1844), археE ологічні розкопки Десятинної церкви (Берлинский,1820; БерE линский, 1830), відкриття “златників” князя Володимира (Берлинский, 1824), перша публікація золотого чернігівсьE кого змійовика і багато чого іншого. У переліку наукових досягE нень М. Ф. Берлинського одне з головних — встановлення топоE графії стародавнього Києва — столиці великої середньовічної держави Європи. Цією проблеE мою він зацікавив і одного із своїх учнів Київської гімназії М. Ю. Закревського, який став у другій половині ХІХ ст. видатE ним дослідником історичної тоE пографії цього стародавнього міста. Микола Васильович ЗакE ревський (1805 — 1871) навчавE ся у Вищій Київській гімназії у 1820–1824 рр., а потім — у 1828–1829 рр. Незважаючи на всі життєві перешкоди, він став видатним істориком, етнограE фом, фольклористом та письE менником: ще 1836 р. у Ревелі видав першу невелику книжку “Очерк истории Києва”, а 1858 р., завдяки підтримці О. БоE дянського, “Летопись и описаE ние города Києва”, за яку був удостоєний звання дійсного члена Товариства історії та стаE рожитностей російських при Московському університеті. У 1868 р. він опублікував за підтримки графа О. Уварова “Описание Києва” у двох томах (Закревский, 1868). Ця книга була проілюстрована багатьма картами історичної топографії Києва різних часів, зроблених автором. Вона надовго стала зразком подібних досліджень і була схвально сприйнята усіма дослідниками, зокрема М. МакE симовичем, М. Костомаровим та іншими. Навіть багато сучасE них видань з історії Києва повE торюють ілюстрації карт, зробE лених М. В. Закревським. Про наукові досягнення М. БерE линського він писав так: “НаE щадки шанобливо будуть згаE дувать М. Ф. Берлинського та інших безкорисливих трудівE ників і цінителів церковної та вітчизняної старовини нашої. Без всіляких надій на маE теріальну вигоду, яку не шукали і не мали, дбали вони про збиE рання та збереження всього, навіть малих повідомлень, всіляких рис минулого, які важE ливі для характеристики подій, щоб заповнити собою якусь прогалину та недомовки швидE коплинного часу; вони збагатиE ли новими знаннями історію Києва та вдихнули в неї нове життя”. Видатний український вчеE ний і перший ректор КиївськоE го університету Михайло Олександрович Максимович (1804–1873), добрий знайоE мий М. Ф. Берлинського, проE довжив його наукову справу створенням, перш за все, “АрE хеологічних записок про Київ та його околиці”. М. О. МаксиE мович настільки був захоплеE ний історією стародавнього Києва, що присвятив його стаE родавній топографії цілу низку досліджень. У 1841 р. виходять його “Топографические заметE ки киевлянина”, у 1869 р. — “Обьяснительные параграфы о Києве” та ціла серія статей, присвячених визначенню місE ця розташування та історії окE ремих пам`яток міста (МаксиE мович, 1840). З тих часів істоE рикоEтопографічні дослідженE ня Києва стали основою для подальшого вивчення археоE логії та iсторії Києва не тільки у ХІХ, але й у ХХ столітті (ТолочE ко, 1972). Як викладач М. Ф. БерE линський вніс багато нового у розвиток педагогічної науки в Україні. Крім своєї педагогічної роботи та наукових дослідE жень, він захоплювався діяльE ністю київського Біблейського товариства, яке було відкрито у 1817 р. Того ж року М. Ф. БерE линського було обрано дирекE тором цього товариства, а у 1818 р. — й секретарем. Він проE водив активну роботу із залуE чення у члени товариства баE гатьох своїх знайомих, що наE давали значну фінансову допоE могу. Активна участь М. Ф. БерE линського у діяльності БіблейE ського товариства пояснювалаE ся його глибокою релігійністю, що була прищеплена йому з дитинства і стала основним знаменні дати 79 принципом всього його життя. Про це свідчать його записи у щоденнику, де він згадує про свою участь у співочому церE ковному хорі, відвідання літургій, створення й проголоE шення церковних проповідей. У релігійному дусі М. Ф. БерлинE ський виховував і своїх дітей. Максим Берлинський майE же 70 років прожив у Києві. РаE зом із ним КиєвоEМогилянську Академію закінчили і чотири його брати: Степан, Василь, Матвій та Михайло. Останній був відомим співаком у придE ворній капелі Олександра І. Племінник М. Ф. Берлинського взяв участь у війні 1812 р. і багаE то зробив для організації виE робництва артилерійського озброєння на Київському арсеE налі. Дружина М. Ф. БерлинсьE кого, Анна Петрівна, походила з відомого у Києві роду БалаE бухів, що займались виготовE ленням цукерок та сухофруктів (Семейкин, 1916). М. Ф. Берлинський поховаE ний на Байковому кладовищі м. Києва. У путівнику його польської частини, виданому 1910 р. В. Чеховським, згаE дується напис на могилі: “На сим месте погребено было статного советника и кавалера Максима Федоровича БерлиE нского, родившегося 1764 году августа 6 дня, скончавшегося в 1848 году января 6. Мир праху твоему”. Київ не забув свого першого історика, і одна з вулиць назваE на його ім’ям, нагадуючи сучасE ним киянам про людину, яка зробила так багато для вивченE ня історії їхнього старовинного міста — столиці України. У фондах Національного муE зею історії України у Києві зберігається живописний портE рет М. Ф. Берлинського роботи невідомого художника, який публікується вперше. 80 знаменні дати Берлинський М. Ф. Історія міста Києва.� Київ: “Наукова думка”. — 1991. — 320 с. (АН УРСР, Археограф. коміс., Інститут археол., Ін�т історії. Підг. тексту до друку, вступ. ст., комент. М. Ю. Брайчевського). Берлинский М. Краткое описание Киева. — Спб., 1820. Берлинский М. Ф. О могиле Аскольдовой в Киеве. — Улей, 1811., ч.5. Берлинский М. Ф. Обьяснение изображения на медали, найденной в Чернигове в 1821 году // Соревно� ватель просвещения. — 1822. — № 1. Берлинский М. Ф. Описание найденных недавно в Киеве разных старинных золотых и сереребряных верей // Украинский журнал. — 1824. — № 2. Берлинский М. Ф. О находке серебряных слитков в развалинах Десятинной церкви в Києве // Отечест� венные записки. — 1820. — № 20. Берлинский М. Историческое обозрение Малороссии и Киева: отрывки — “Молодик на 1844 год. — Спб.,: тип. К. Жернакова. — 1844. — С. 163–196. Берлинский М. Ф. О Десятинной церкви в Києве // Труды и летописи Общества истории и древностей российских. — 1830. — Т. 5. — № 1. — С. 106–123. Брайчевський М. Ю. Максим Берлинський та його “Історія міста Києва”. — В кн. М. Ф. Берлинський. Історія міста Києва. — Київ: “Наукова думка”, 1991. — С. 5 — 20. Закревский Н. Описание Киева. — М., 1868. — Т. 1 — 2. Ивакин Г. Ю. Колумб киевских древностей. — В кн. Максим Берлинский. Краткое описание Киева. — Киев: “Час”, 1991. — 111 — Х1V. Каргер М. К. Древний Киев. — М.: Изд�во АН СССР, 1958, 1961. — Т. 1 — 2. Максимович М. А. Обозрение старого Києва // Киевлянин, кн. 1 (на 1840 г.). — К., 1840. Семейкин Н. М. Ф. Берлинский — бывший ученик и учитель Киевской академии и его учено�литератур� ная деятельность. — К., 1916. Толочко П. П. Історична топографія стародавнього Києва. — К.: Наукова думка, 1972. Толочко П. Перша історія Києва. — Передмова до “Истории Киева” М. Берлинского // Київська старо� вина. — 1992. — № 1. — С. 82–83. Хижняк З. І. Берлинський Максим Федорович. — Києво�Могилянська академія в іменах, ХVІІ–ХVІІІ ст.: Енцикл. вид. — К.: Вид. Дім “КМ Академія”, 2001. — С. 66–68. Штонь І., Кримчак В. За любов, дружбу й гідрометслужбу! // ж. Надзвичайна ситуація. — № 11. — 2006. Щербина В. И. Первый киевский археолог М. Ф. Берлинский: 1764 — 1848 гг. — Киевская старина. — 1896. — № 12. — С. 395–417.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17604
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	XXXX-0045
language	Ukrainian
last_indexed	2025-11-25T20:46:11Z
publishDate	2009
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
record_format	dspace
spelling	Погорілий, В. 2011-03-04T11:22:31Z 2011-03-04T11:22:31Z 2009 Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського / В. Погорілий // Відлуння віків. — 2009. — № 1(11). — С. 77-80. — Бібліогр.: 19 назв. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17604 Серед початківців досліджень історичної науки в Україні особливе місце належить М. Ф. Берлинському. Його ім’я майже два століття нечасто згадувалось в історичній науці, хоча у ХIХ ст. його називали “першим істориком Києва” і “патріархом Київської археології” . У ХХ ст. його удостоїли звання “Колумба київських старожитностей”. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Знаменні дати Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського Article published earlier
spellingShingle	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського Погорілий, В. Знаменні дати
title	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського
title_full	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського
title_fullStr	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського
title_full_unstemmed	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського
title_short	Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського
title_sort	біля витоків досліджень історії україни. до 245-річчя від дня народження м.ф. берлинського
topic	Знаменні дати
topic_facet	Знаменні дати
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17604
work_keys_str_mv	AT pogoríliiv bílâvitokívdoslídženʹístorííukraínido245ríččâvíddnânarodžennâmfberlinsʹkogo

Біля витоків досліджень історії України. До 245-річчя від дня народження М.Ф. Берлинського

Institution

Similar Items