Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації
Во флоре Центрального Полесья найден новый для региона вид — Festuca macutrensis Zapał. На основании анализа 12 морфологических показателей и 16 признаков анатомического строения листовых пластинок исследовано дифференциацию 8 популяций этого вида с окрестностей Житомира. Последние сравниваются с по...
Saved in:
| Date: | 2011 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Series: | Український ботанічний журнал |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176044 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації / І.О. Беднарська, О.О. Орлов // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 526-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176044 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1760442025-02-09T16:33:22Z Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) во флоре Центрального Полесья. I. Особенности анатомо-морфологической дифференциации Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) in the flora of Central Polissya. I. Anatomical and morphological differentiation Беднарська, І.О. Орлов, О.О. Судинні рослини: систематика, географія, флора Во флоре Центрального Полесья найден новый для региона вид — Festuca macutrensis Zapał. На основании анализа 12 морфологических показателей и 16 признаков анатомического строения листовых пластинок исследовано дифференциацию 8 популяций этого вида с окрестностей Житомира. Последние сравниваются с подольскими популяциями основной части ареала вида, в том числе с locus classicus. Изучена изменчивость диагностических показателей вида в природных и нарушенных экотопах. Выяснено, что житомирские популяции имеют комплекс экологических и морфологических отличий и могут рассматриваться как особая эколого-географическая расса вида. Festuca macutrensis Zapał was found for the first time in the flora of the Central Polissya area. Based on analysis of 12 morphological and 16 anatomical characters of leaf blade, differentiation within 8 populations of this species from Zhytomyr environs was studied. They were compared with those in populations from Podillya, the main part of the species range including locus classicus. Variability of the diagnostic species characters was studied in the natural and disturbed environment. It was determined that Zhytomyr populations have different ecological and morphological features and they can be considered as a peculiar ecological and geographical race of the species. 2011 Article Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації / І.О. Беднарська, О.О. Орлов // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 526-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176044 uk Український ботанічний журнал application/pdf Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| spellingShingle |
Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора Беднарська, І.О. Орлов, О.О. Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації Український ботанічний журнал |
| description |
Во флоре Центрального Полесья найден новый для региона вид — Festuca macutrensis Zapał. На основании анализа 12 морфологических показателей и 16 признаков анатомического строения листовых пластинок исследовано дифференциацию 8 популяций этого вида с окрестностей Житомира. Последние сравниваются с подольскими популяциями основной части ареала вида, в том числе с locus classicus. Изучена изменчивость диагностических показателей вида в природных и нарушенных экотопах. Выяснено, что житомирские популяции имеют комплекс экологических и морфологических отличий и могут рассматриваться как особая эколого-географическая расса вида. |
| format |
Article |
| author |
Беднарська, І.О. Орлов, О.О. |
| author_facet |
Беднарська, І.О. Орлов, О.О. |
| author_sort |
Беднарська, І.О. |
| title |
Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації |
| title_short |
Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації |
| title_full |
Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації |
| title_fullStr |
Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації |
| title_full_unstemmed |
Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації |
| title_sort |
festuca macutrensis zapal. (poaceae) у флорі центрального полісся. i. особливості анатомо-морфологічної диференціації |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Судинні рослини: систематика, географія, флора |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176044 |
| citation_txt |
Festuca macutrensis Zapal. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся. I. Особливості анатомо-морфологічної диференціації / І.О. Беднарська, О.О. Орлов // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 526-539. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| series |
Український ботанічний журнал |
| work_keys_str_mv |
AT bednarsʹkaío festucamacutrensiszapalpoaceaeuflorícentralʹnogopolíssâiosoblivostíanatomomorfologíčnoídiferencíacíí AT orlovoo festucamacutrensiszapalpoaceaeuflorícentralʹnogopolíssâiosoblivostíanatomomorfologíčnoídiferencíacíí AT bednarsʹkaío festucamacutrensiszapalpoaceaevoflorecentralʹnogopolesʹâiosobennostianatomomorfologičeskojdifferenciacii AT orlovoo festucamacutrensiszapalpoaceaevoflorecentralʹnogopolesʹâiosobennostianatomomorfologičeskojdifferenciacii AT bednarsʹkaío festucamacutrensiszapalpoaceaeinthefloraofcentralpolissyaianatomicalandmorphologicaldifferentiation AT orlovoo festucamacutrensiszapalpoaceaeinthefloraofcentralpolissyaianatomicalandmorphologicaldifferentiation |
| first_indexed |
2025-11-28T00:10:32Z |
| last_indexed |
2025-11-28T00:10:32Z |
| _version_ |
1849990724946231296 |
| fulltext |
526 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
І.О. БЕДНАРСЬКА1, О.О. ОРЛОВ2
1 Інститут екології Карпат НАН України
вул. Козельницька, 4, м. Львів, 79026, Україна
Ibednarska@ukr.net
2 Поліський філіал УкрНДІЛГА
проспект Миру, 38, м. Житомир, 10004, Україна
Orlov_botany@gmail.com
FESTUCA MACUTRENSIS ZAPAŁ. (POACEAE)
У ФЛОРІ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ. I.
ОСОБЛИВОСТІ АНАТОМО-МОРФОЛОГІЧНОЇ
ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ
К л ю ч о в і с л о в а: Festuca macutrensis, морфологія, анатомія, сис-
тематика, Центральне Полісся, Україна
© І.О. БЕДНАРСЬКА, О.О. ОРЛОВ, 2011
Вступ
Проблематичність визначення видів групи Festuca valesiaca agg. відома віддав-
на, оскільки це одна з найскладніших систематичних груп серед вузьколистих
костриць. Дискусії стосовно видів цього агрегату тривають і досі, адже пере-
криття діагностичних ознак видів між собою не дає можливості їх чітко роз-
межувати. Водночас відомостей про те, що саме зумовлює мінливість видів,
яким є її діапазон, наскільки по-різному проявляє себе той чи інший вид у різ-
них частинах ареалу, щодо жодного з видів агрегату, на жаль, немає.
Festuca macutrensis Zapał. є одним із тих небагатьох «сульфатних» видів, сто-
совно якого ми можемо стверджувати, що володіємо про нього найповнішою
інформацією в Європі. Це передусім зумовлено порівняно невеликим ареалом
виду, основна частина якого припадає на західні регіони України, та відсутніс-
тю спеціальних досліджень виду поза територією нашої країни (Бед нар сь ка,
2000). Хоча, якщо переглянути низку публікацій російських авторів (Алек се ев,
1972; Алексеев, Киселева, Новиков, 1981; Цвелев, 2000; Сквор цов, 2007; Бо ри-
со ва, 2008), складається враження, що цей вид у Східній Європі достатньо ві-
домий. Аналізу неточностей та помилок, які спричинили хибну інформацію про
вид у російських виданнях, буде присвячена окрема стаття. Разом з тим абсолют-
но очевидним є брак оригінальних даних про морфологічні та екологічні осо-
бливості такого складного в систематичному відношенні виду, як F. macutrensis.
Тому ми запланували низку публікацій, присвячених аналізу вищезазначених
проблем. У першій статті циклу висвітлено результати досліджень житомирської
метапопуляції F. macutrensis у флорі Центрального Полісся.
Історія вивчення F. macutrensis детально висвітлена у попередній статті (Бед-
нарська, 2000). Попри те, що наведена в ній інформація не втратила своєї акту-
альності, відомості про вид відтоді істотно поповнилися як у географічному
аспекті, так і стосовно диференціації його популяцій та екологічних особли-
востей у різних частинах ареалу.
527ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Згідно з літературними даними, загальний ареал F. macutrensis охоплює
Середню та Східну Європу (Середня Німеччина, Польща) (Markgraf-Dan nen-
berg, 1980; Pawlus, 1983). Наведення виду в Росії потребує перегляду, оскільки є
велика ймовірність того, що його плутають з подібним, але іншого походження
таксоном, або з Festuca brevipila Tracey (Цвелев, 2000; Скворцов, 2007).
В Україні досліджуваний вид донедавна був відомий лише з Північно-
Західного Поділля: Опілля, Гологір, Вороняків, Кременецьких гір (рис. 1). На-
ведення F. macutrensis на горі Чивчин (Бедей, 1997), найімовірніше, є наслідком
хибного визначення Festuca saxatilis Schur або опушеної форми Festuca ovina L.
За результатами опрацювання гербарних фондів є підстави припускати наяв-
ність виду і на крейдяних останцях у Рівненській обл., які флорогенетично ма-
ють багато спільного з північним уступом Подільської височини.
Принципово новою виявилася знахідка F. macutrensis у флорі Центрального
Полісся. На підставі гербарних зборів О. Орлова та Д. Якушенка з Житомирщини
виявлено невідомий для цієї території «сульфатний» вид з такою специфічною
ознакою, як кільце склеренхіми в листках. У ході спеціальних експедиційних
досліджень у регіоні протягом 2004—2007 рр. зібрано масовий популяційний
матеріал, який дав підстави остаточно визначити належність місцевої популя-
ції до F. macutrensis.
Житомирська метапопуляція заслуговує на окреме обговорення з декількох
причин. По-перше, наявність диз’юнкції в ареалі виду й перша достовірна знахідка
цього досить рідкісного виду поза територією Північно-Західного По діл ля. По-
Рис. 1. Поширення Festuca macutrensis Zapał. в Україні (сірими кружечками позначені лока-
літети, що потребують підтвердження)
Fig. 1. Distribution of Festuca macutrensis Zapał. in Ukraine (gray points indicate loсalities requiring
con firmation)
528 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
друге, це специфічні екологічні умови виростання: якщо на Поділлі вид росте
на ґрунтах, насичених кальцієм (переважно рендзини або вапнякові відсло-
нення), то оселища виду в Житомирській обл. приурочені до гранітних відсло-
нень у долині р. Тетерів і його правої притоки — р. Гнилоп’яті (Беднарська,
Орлов, 2005). По-третє, це певна анатомо-морфологічна відмінність житомир-
ської метапопуляції від подільської.
Матеріали та методика досліджень
Для вивчення особливостей морфологічної диференціації F. macutrensis було
зібрано популяційні вибірки по 20—30 зразків у кожному локалітеті. У статті
викладено результати опрацювання даних з 8 локалітетів на Житомирщині
(табл. 1), які порівнюються з підсумковими відомостями про вид у флорі Пів-
ніч но-Західного Поділля. Усього досліджено 24 популяційних вибірки виду, за-
гальна кількість зразків — 575. До кожного зразка зроблено, замальовано й
проаналізовано по (2-) 3 анатомічних зрізи листкових пластинок, загалом ви-
конано 1654 зрізи. Список ознак, використаних у роботі, та їх умовні скоро-
чення наведено в таблиці 2. Статистичне опрацювання даних виконано з допо-
могою програми STATISTICA 7.0.
Мінливість якісних ознак, зокрема опушення різних частин рослини та
низку ознак анатомічної будови листків, вивчали за розробленою одним із ав-
торів методикою. Якісні ознаки розділено на класи-градації, які оцінювали в
балах для подальшого статистичного опрацювання. Найбільш інформативним
є аналіз кількісного співвідношення (у відсотках) варіантів прояву тієї чи іншої
якісної ознаки. При цьому порівняння традиційних середніх арифметичних
значень істотно поступаються щодо інформативності.
У табл. 4 наведено співвідношення у відсотках типів (класів) анатомічної
будови листків (у межах локалітету сума класів кожної ознаки дорівнює 100 %),
а в табл. 3 — середнє арифметичне значення деяких з них. Класи виділяли за
такими критеріями:
Товщина центрального тяжа склеренхіми (рис. 2):•
1 — тонкий (не потовщений, з 1—2 шарів клітин);
2 — середній (слабопотовщений, близько 3 шарів клітин);
3 — товстий (лінзоподібний, 4 і більше шарів клітин, верхній шар клітин
майже горизонтальний).
Товщина кутових (лівого/правого) тяжів склеренхіми (рис. 2):•
1 — тонкий (тяж не потовщений, з 1 шару клітин);
2 — середній (слабопотовщений, переважно з 2 шарів клітин);
3 — товстий (тяж у куті лінзоподібний, із 3 шарів клітин).
Додатковий лівий/правий тяж склеренхіми (рис. 2):•
0 — відсутній; 1 — у вигляді вкраплення; 2 — помірний; 3 — довгий, добре ви-
ражений; 4 — у складі кільця.
Розміщення склеренхіми:•
529ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Таблиця 1. Перелік популяційних вибірок Festuca macutrensis Zapał.
Номер
вибірки
Місце збирання (локалітет)
Північно-Західне Поділля
ІВ-173 Львівська обл., Золочівський р-н, с. Підлисся, урочище Біла Гора, під хрестом.
Остепнена лука на північно-східному схилі. На рендзинах. 06.06.2004 Leg.
І.Беднарська, Ю.Канарський
IB-174 Львівська обл., Золочівський р-н, с. Підлисся, урочище Біла Гора. На відсло-
неннях вапняка; зелена. 06.06.2004 leg. І.Беднарська, Ю.Вербицький
IB-180 Івано-Франківська обл., Галицький р-н, с. Поділля. Ксеротермна лука на пів-
ден но-західному схилі. Зелена. 10.06.2000 leg. І.Беднарська, О.Наконечний
IB-190 Івано-Франківська обл., Галицький р-н, південно-східні околиці с. Лучинці,
урочище Великі Голди: а) деградована ділянка (смітник); б) ксеротермна лука;
в) ліс. 13.06.2000 Leg. І.Беднарська, О.Наконечний
ІВ-243
ІВ-244
Івано-Франківська обл., Рогатинський р-н, західні околиці с. Яглуш (с. Гон ча-
рів ка). Ксеротермна лука на південних схилах. Рослини зелені. ІВ-244 – сизі.
28.06.2006 Leg. І.Беднарська, О. Кагало
IB-246 Тернопільська обл., Бережанський р-н, східна околиця с. Гутисько, г. Голиця.
Остепнена лука на південному схилі. 29.06.2006 Leg. І.Беднарська, О.Кагало
IB-892 Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Кременець, урочище Дівочі Скелі.
На плакорі вище скель; менше заходить на самі скелі та в підлісок світлого со-
сняку; зелена. 23.06.2005 leg. І. Беднарська
IB-902 Тернопільська обл., Кременецький р-н, околиці с. Жолоби, г. Маслятин. Пла-
кор на хребті над скелями (нижче вид не спускається). Розріджений сосново-
березовий ліс + чагарники. 25.06.2005 leg. І. Беднарська
ІВ-1166 Львівська обл., Бродівський р-н, північні околиці с. Суховоля, г. Макітра. Ксе-
ро мезофітна лука на південних схилах. 18.06.2007 Leg. І.Беднарська, О. Кагало
ІВ-1175 Тернопільська обл., Бережанський р-н, східні околиці с. Волощина, хутір Ра-
ків. Ботанічний заказник «Волощина». Південно-західний схил пагорба. Ме зо-
ксерофітна лука. 22.06.2007 Leg. І.Беднарська, О. Кагало
7962 Львівська обл., Золочівський р-н, околиці с. Червоне, Лиса гора. Остепнені лу-
ки на північно-західних схилах; зелена. 19.06.1996 leg. О.Кагало, І. Беднарська
8485 Львівська обл., Бродівський р-н, г. Макітра, остепнені луки з Carex humilis.
Рослини зелені, сизих дуже мало; великих дернин не утворює. Locus classicus.
05.06.1998 leg. О. Кагало, І. Беднарська
8489а Івано-Франківська обл., Галицький р-н, околиці с. Лучинці, г. Великі Голди. На-
с кельний степ на гіпсових відслоненнях. 24.06.1998 leg. О.Кагало, І.Бед нар сь ка
8492 а Тернопільська обл., м. Кременець, ур. Дівочі Скелі. По краю соснового лісу.
Рослини зелені. 08.07.1998 leg. О. Кагало, І. Беднарська
8896 Івано-Франківська обл., Галицький р-н, окол. с. Поділля. Гіпсові скельні ос-
тан ці. Наскельний степ і петрофітон. 23.06.1998 leg. О. Кагало, І. Беднарська
22897 Львівська обл., Перемишлянський р-н, між с. Іванівка й с. Болотня, на південь від
с. Заставки до с. Яблунів. Остепнені угруповання серед розріджених посадок сос-
ни на південному схилі. Зелена. 26.06.2005 Leg. О. Кагало, Н. Паньків
530 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
1 — у вигляді окремих тяжів; 2 — кутові та додаткові тяжі злиті; 3 — розір-
ване кільце (можливі численні розриви); 4 — суцільне кільце (можливий один
незначний розрив).
Опушення стебла під волоттю:•
0 — голе; 1 — слабошорстке; 2 — шорстке; 3 — густо шорстко-опушене.
Опушення нижньої квіткової луски:•
1 — гола; 2 — слабошорстка; 3 — шорстка; 4 — війчасто опушена по краю; 5 — опу-
шена у верхній частині; 6 — опушена по всій поверхні; 7 — щільно і довго опушена.
Закінчення табл. 1
Номер
вибірки
Місце збирання
Центральне Полісся
ІВ-339 Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Житомир, під монументом Cлави
на південному схилі до р. Тетерів. Ксеро-мезофітні луки на гранітних відсло-
неннях з помірним антропогенним навантаженням. Зелені, волоті часто сизі.
Сизі дернини поодиноко (339а, 3 шт.). 19.05.2007 Leg. І. Беднарська, О. Орлов
ІВ-340 Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Житомир, біля скелі Голова Ча ць-
ко го. Дерново дрібнощебенуваті кислі ґрунти. Деградовані ділянки з площин-
ною ерозією на гранітах. Rumex aceto-sella + Carex humilis 20—30 % + Festuca
20—30 %. Рослини зелені, волоті часто сизі, овощені. Дуже мінливий габітус.
19.05.2007 Leg. І.Беднарська, О. Орлов
ІВ-341 Житомирська обл., Житомирський р-н, м. Житомир, історичний район «Ви-
думка». Відслонення гранітів посеред житлової забудови. Ксеро-мезофітна лу-
ка. 19.05.2007 Leg. І. Беднарська, О. Орлов
ІВ-670 Житомирська обл., Житомирський р-н, 4 км на захід від с. Сінгури, полігон.
Ос тепнена лука на південному схілі над р. Гнилоп’ять. Граніти перекриті ле-
сом. Зелена. 19.06.2004 Leg. І.Беднарська, О. Орлов, Н. Шиян
ІВ-677 Житомирська обл., Житомирський р-н, 4 км на захід від с. Сінгури, полігон.
Плакорна деградована степова ділянка на лівому березі р. Гнилоп’ять. Зелена.
19.06.2004 Leg. І.Беднарська, О. Орлов, Н. Шиян
ІВ-696 Житомирська обл., Житомирський р-н, 2 км на південь від с. Березина. Ос теп-
не на лука на плоскій піщаній гряді в заплаві р. Тетерів. Співдомінує разом із
Ca rex humilis і Koeleria glauca. Зелена. Переважає в суміші над F. valesiaca.
20.06.2004 Leg. І.Беднарська, О.Орлов, Н. Шиян
ІВ-763 Житомирська обл., Коростишівський р-н, 2 км на захід від с. Великі Кошарища.
Гранітний кристалічний останець у заплаві р. Тетерів. Залишки деривату Quer-
cetum potentillosum (albae). Ксеромезофітна лука серед чагарників і поодиноких
дубів. Домінує на схилах і вершині горба. Зелена. 20.06.2004 Leg. І.Беднарська,
О.Орлов, Н. Шиян
ІВ-777 Житомирська обл., Коростишівський р-н, околиці с. Великі Кошарища. Ос-
теп нена лука на схилах пагорба. Гранітні відслонення з багатим субстратом
(дріб нозем + лес + продукти вивітрювання гранітів). Зелена (сизої немає).
Домінує. 20.06.2004 Leg. І. Беднарська, О. Орлов, Н. Шиян
531ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Оскільки, за результатами опрацювання даних, ознаки № 14, 18, 19, 23—26
(табл. 2) як таксономічні виявилися найменш значущими, ми лише задеклару-
ємо їх вивчення, проте детально спинятися на їхньому обговоренні не будемо.
Результати досліджень та їх обговорення
Зважаючи на істотну подібність сулькатних видів між собою та велику ампліту-
ду мінливості багатьох діагностичних ознак, під час їх визначення необхідно
враховувати водночас декілька ознак і спиратися на формальні критерії, на-
самперед — протолог. У табл. 3 наведені підсумкові середні значення ознак
F. macutrensis з Поділля, Центрального Полісся, популяції з locus classicus та
Рис. 2. Типи ступеня роз-
виненості склеренхіми ви-
дів F. aggr. valesiaca: а) цен-
т ральний та кутовий тяжі
тонкі; додаткові тяжі від-
сутні; б) центральний, ку-
тові та додаткові тяжі се-
редні; в) центральний і
кутовий тяжі товсті; додаткові тяжі у вигляді вкраплень; г) центральний і кутовий тяжі се-
редні; додатковий ліворуч — довгий, добре виражений, праворуч — у складі кільця
Fig. 2. Types of development of sclerenchym in species of F. aggr. valesiaca: а) central and angular
strands — thin; alternating strands absent; б) central, angular and alternating strands — medium;
в) central and angular strands — stout; г) central and angular strands are medium, forming an interrupted
ring; alternating strands on the left side — long, well defined, on the right side — in the ring
Таблиця 2. Перелік ознак, використаних у роботі
Кількісна ознака Якісна ознака
1. Довжина листків, см
2. Висота пагона, см
3. Довжина волоті, мм
4. Довжина колоска, мм
5. Кількість квіток у колоску, шт.
6. Довжина нижньої квіткової луски,
мм (н. кв. лус.)
7. Довжина ості, мм
8. Довжина верхньої колоскової луски,
мм (в. кол. лус.)
9. Довжина нижньої колоскової луски,
мм (н. кол. лус.)
10. Діаметр листкових пластинок, мм
11. Кількість ребер
12. Кількість провідних пучків
13. Кількість тяжів склеренхіми (разом
із вкрапленнями)
14. Форма перерізу листкової пластинки
15. Товщина центрального тяжа склеренхіми
16, 17. Товщина кутового лівого (правого) тяжа скле -
ренхіми
18, 19. Тип кутового лівого (правого) тяжа скле -
рен хіми
20, 21. Виразність додаткового лівого (правого) тя -
жа склеренхіми
22. Виразність кільця склеренхіми
23, 24. Виразність лівого (правого) ребра навпроти
жилки ІІ величини
25. Довжина опушення на внутрішній поверхні
лис тка
26. Опушення листків іззовні
27. Опушення стебла під волоттю
28. Опушення нижньої квіткової луски
532 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
протологу (похибка середнього арифметичного (± m) не перевищувала 5 %). З
порівняння цих даних одразу видно, що в протолозі більшість параметрів виду
дещо менші від таких у досліджених нами популяціях. Вивчення популяції з
г. Макітра (Львівська обл., Бродівський р-н) (табл. 1, вибірка 8485), звідки опи-
саний вид, а також той факт, що в регіоні інших сулькатних видів з кільцем скле-
ренхіми немає, дає підстави стверджувати, що наші дані є об’єктивними й відпо-
відають реальним показникам F. macutrensis. Причин дещо менших значень по-
казників у протолозі, на нашу думку, могло бути декілька. По-перше, Г. Запалович,
найімовірніше, складав опис на підставі зборів М. Рациборського, тобто мав
справу з обмеженою кількістю матеріалу (Zapałowicz, 1910). По-друге, цілком
можливо, що Г. Запалович, за традицією Е. Гаккеля (Hackel, 1882), міряв колосок
від основи до верхівки лише четвертої квітки (без ості), а не всю його довжину, як
це прийнято, принаймні, у східноєвропейській школі (Цвелев, 1976). Цитування
з видання у видання у Польщі та Німеччині відомостей з протологу без оригі-
нальних досліджень призвели до того, що в літературі закріпилося дещо невідпо-
відне реальним даним уявлення про вид. З цієї причини обговорення F. macutrensis
ми будемо вести, спираючись передусім на власні дані.
Габітуально центральнополіська популяція цілком уписується в межі мінли-
вості F. macutrensis, хоча їй і властиві коротші листки. Така ознака, як довжина
листків, а часто і її співвідношення з висотою генеративних пагонів, нерідко ви-
користовується як видоспецифічна в описах «сулькатних» видів (Тверетинова,
1977; Pawlus, 1983). Як показав досвід, довжина листків у вузьколистих костриць
істотно залежить від рівня освітленості та зволоженості. Чим мезофітнішими є
Таблиця 3. Порівняння середніх арифметичних показників вибірок Festuca macutrensis
Номер вибірки,
місце збору**
Лис т ок,
см
Пагін,
см
Во лоть,
мм
Ко ло-
сок,
мм
Кіль-
кість
квіток
Нижня
квіткова
луска, мм
339 монумент Сла ви 17,40 36,71 78,86 7,09 4,97 4,5
340 «Голова Ча ць ко го» 13,07 32,75 72,59 7,48 5,34 4,72
341 ур. «Видумка» 14,37 32,51 72,11 7,36 5,63 4,54
670 с. Сінгури, схил 23,60* 62,31* 84,23* 7,04* 5,20* 4,53
677 с. Сінгури, пла кор 14,12* 44,55* 71,82* 6,76* 4,86* 4,48
696 с. Березина 16,62 53,28 70,97 7,38 5,56 4,53
763 с. Великі Ко ша ри ща. Серед чагар-
ників і дубів
23,90* 68,07* 82,29 7,34* 5,50* 4,52
777 с. Великі Ко ша ри ща. Остепнена лука 19,30* 55,36* 79,60 6,93* 5,19* 4,44
Середнє для виду на Житомирщині 17,29 45,50 76,39 7,20 5,26 4,55
Середнє для виду на Поділлі 27,84 50,29 70,1 6,99 5,00 4,47
8485 locus classicus, г. Макітра 26,83 54,33 80,3 6,80 4,95 4,32
Протолог ½ від
ст.
від 20—
30 до
40—50
45—70 5—6,5 3—5 4—4,5
П р и м і т к а. * Показники з достовірною різницею середніх арифметичних (пояснення у тексті).
533ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Ость,
мм
Верхня
колос ко-
ва лус ка,
мм
Нижня
колос-
кова лус-
ка, мм
2,13 3,97 3,01
2,16 4,01 3,00
2,12 4,06 3,07
2,3 3,94 2,83*
2,35 4,02 3,03*
2,22 3,91 2,82
2,24 3,91 2,89
2,18 3,82 2,84
2,2 3,96 2,95
2,04 3,89 2,87
2,10 3,86 2,77
2—2,8 3,7—4
(—4,2)
** Повне розшифровування назв локалітетів див. у табл. 1.
Діа-
метр,
мм
Кіль-
кість
ребер
Кіль-
кість
жилок
Цен т ра ль-
ний тяж
скле рен хі ми
Ку то ві тя-
жі скле-
рен хі ми
Додаткові
тяжі скле-
ренхіми
Опу-
шен ня
стеб ла
Опушення
нижньої
квіт кової
лус ки
0,65 3,37 6,23 1,17 1,99 2,31 2,18 3,49
0,59 3,18 5,77 1,08 2,36 2,32 2,46 4,06
0,58 3,08 5,62 1,08 1,61 1,82 2,00 3,54
0,6* 3,17* 5,59* 1,19 1,86* 2,63* 2,18* 3,63*
0,56* 3,03* 5,24* 1,32 1,56* 1,88* 1,76* 3,41*
0,56 3,03 5,42 1,27 2,58 2,03 2,46 4,49
0,55 3,07 5,39 1,47* 1,07 2,45 1,92 4,47
0,57 3,07 5,25 1,28* 1,06 2,47 2,04 4,34
0,58 3,12 5,56 1,23 1,76 2,24 2,12 3,93
0,59 3,11 5,37 1,65 1,76 2,35 2,13 5,34
0,56 3,04 5,24 1,72 1,87 2,64 2,30 5,67
умови (зокрема в разі затінення) та щільнішим травостій (до певної межі, зви-
чайно), тим довші листки. На Поділлі F. macutrensis росте у складі мезоксерофіт-
них остепнених лук з багатим, досить високим і щільним травостоєм, де рослини
формують довгі листки. Серед житомирських найтиповішими є вибірки зі схилу
над річками Гнилоп’яттю і Тетеревом в околицях с. Великі Кошарища (табл. 1,
ІВ-670, ІВ-763, ІВ-777), де за структурою травостою (фізіономічно) сформува-
лися подібні до подільських угруповання. В інших же локалітетах Центрального
Полісся вид росте або у порушених угрупованнях, або на скельних відслонен-
нях, де ксеротермність ще більша й листки стають значно коротшими.
Набагато інформативнішою від морфометричних показників під час ви-
значення цього виду є анатомічна будова листкових пластинок. Характерна
ознака F. macutrensis — це тенденція до злиття окремих тяжів склеренхіми аж до
утворення суцільного кільця (рис. 3). Попри те, що ознака є діагностичною, їй
властива велика мінливість. Якщо ми натрапимо на листок зі злитими тяжами,
то достеменно можемо говорити про F. macutrensis (ідеться винятково про регі-
он Північно-Західного Поділля та Центрального Полісся), однак виникає ло-
гічне запитання: якою є така ймовірність? Звернемося до табл. 4, ознаки «до-
даткові тяжі», ступінь розвиненості та злиття яких з іншими тяжами є найпо-
казовішим. Близько половини зрізів у всіх вибірках мають помірно розвинені
додаткові тяжі (клас 2, далі — скорочення «к.»), у решти ж, в одних випадках,
істотно переважають довгі та злиті додаткові тяжі (вибірки ІВ-339, ІВ-340, ІВ-
670, ІВ-763, ІВ-777) (к. 3 та 4 відповідно), в інших — до 30 % зрізів із додатко-
вими тяжами лише у вигляді вкраплень (к. 1) або вони взагалі відсутні (к. 0)
534 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
(вибірки ІВ-341, ІВ-677, ІВ-696). Якщо проаналізувати частоту трапляння
кільця, то в середньому 65—85 % зрізів різних житомирських популяцій мають
окремі тяжі (к. 1, ознака «кільце»), для 5—11 % характерна тенденція до злиття
тяжів (к. 2), а 10—27 % зрізів формують суцільне або з розривами кільце (сума
к. 3 і 4). Слаборозвинені або відсутні додаткові тяжі склеренхіми загалом не
властиві цьому виду, однак житомирській популяції, порівняно з подільською,
характерна слабше розвинена ця механічна тканина. Важливо, що йдеться не
тільки про довжину та злиття тяжів, а й про їхню товщину. Якщо у популяцій з
Опілля, Гологір та Вороняків 50—90 % листків мають помірно розвинений цен-
тральний тяж склеренхіми з 3—4-х шарів клітин, то в житомирських переважає
відсоток тонких тяжів з 1—2 шарів клітин (68—92 % у табл. 4, ознака «цен-
тральний тяж», к. 1). Проміжне місце при цьому посідають вибірки з Кре-
Рис. 3. Схема анатомічних перерізів листкових пластинок Festuca macutrensis з Централь-
ного Полісся
Fig. 3. Scheme of anatomical cross-sections of leaves of Festuca macutrensis from Central Polissya
Таблиця 4. Співвідношення типів анатомічної будови листків у вибірках Festuca macutrensis (%)*
Вибірка
Центральний
тяж
Кутові
тяжі
Додаткові
тяжі
1 2 3 1 2 3 0 1 2
ІВ-339 Монумент Слави 83 17 — 92 8 — 8 6 48
ІВ-340 скеля «Голова Чацького» 92 8 — 94 6 — 10 6 49
ІВ-341 історичний р-н «Видумка» 92 8 — 93 7 — 8 19 58
ІВ-670 с. Сінгури, схил над
р. Гнилоп’ять
81 19 — 86 14 — 3 3 46
ІВ-677 с. Сінгури. Плакор, дег ра-
до вана степова ділянка
70 29 1 70 28 2 15 14 48
ІВ-696 с. Березина 73 27 — 74 26 — 12 11 50
ІВ-763 с. В. Кошарища. Серед
чагарників і дубів
58 38 4 68 31 1 2 7 54
ІВ-777 с. В. Кошарища.
Остепнена лука на схилах пагорба
73 26 1 80 20 — 4 5 51
8485 locus classicus, г. Макітра 37 53 10 27 59 14 7 6 35
П р и м і т к а. * Критерії розділення на класи-градації див. у підрозділі «Матеріали та методика
535ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
менецьких гір. Фактично простежується тенденція до зменшення ступеня роз-
виненості склеренхіми з півдня на північ. Можливо, це зумовлено зменшен-
ням ксеротермності екотопів і, відповідно, слабшим розвитком скелетної тка-
нини, однак абсолютизувати в цьому випадку кліматичний фактор не можна.
Наголосимо, що це спостереження наразі стосується лише F. macutrensis, ос-
кільки, наприклад, близькоспоріднена Festuca arietina Klok., яка росте в Білорусі
набагато північніше, має добре розвинений центральний тяж, тоді як у Festuca
rupicola Heuff. у південніших областях (наприклад, каньйон Дністра, Хмель-
ницька обл.) центральний тяж є тонким.
Якби ми мали справу тільки зі зразками з вибірок ІВ-341, ІВ-677 та ІВ-696,
то ідентифікація багатьох із них була би проблематичною. Зауважимо, що в
більшості випадків це зразки з порушених екотопів, в яких не тільки анатоміч-
ні, а й морфологічні показники істотно різняться від таких у природних попу-
ляцій. Так, в околицях с. Сінгури спеціально зібрали дві вибірки: з остепненої
луки на південному схилі над Гнилоп’яттю (ІВ-670) та плакорної деградованої
ділянки на протилежному березі цієї річки (ІВ-677). За результатами диспер-
сійного аналізу достовірну різницю між середніми арифметичними цих вибі-
рок було виявлено практично за всіма показниками (табл. 3, позначені зіроч-
кою). Якби ми не знали, що це одна локальна популяція, то можна було би
піддати сумніву: чи це один вид? Хоч і менш значущі, але достовірні відміннос-
ті є також між субпопуляціями, які зібрані в природних для виду, але різних
екологічних умовах. Так, вибірка з околиць с. Великі Кошарища, зібрана серед
Кільце
склеренхіми
Опушення
нижньої квіткової луски
3 4 1 2 3 4 1 2 3 4 5 6 7
23 15 82 6 6 6 17 11 17 31 11 14 —
9 26 68 8 11 13 6 10 17 21 38 4 4
13 2 93 3 4 — 6 11 28 34 21 — —
22 26 63 10 16 11 12 11 12 30 34 — —
15 8 87 10 — 3 10 17 13 42 18 — —
16 11 85 5 7 3 4 — 6 27 59 4 —
19 18 71 11 10 8 6 — 8 32 44 3 7
19 20 72 11 7 10 — — 10 45 45 — —
22 30 56 11 14 19 3 8 2 9 8 22 47
досліджень»
Опушення стебла під
волоттю
0 1 2 3
5 14 40 41
— 4 45 51
24 35 12 29
10 22 42 26
23 31 38 8
— 11 37 52
17 20 53 10
25 7 39 29
10 12 32 46
536 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
Таблиця 5. Порівняння коефіцієнтів варіації (CV %) показників вибірок Festuca macutrensis
Ознака /
Номер вибірки
339 340 341 670 677 696 763 777
8485 locus
classicus
Листки 16,6 28,2 28,7 24,7 19,0 28,1 25,6 24,1 23
Пагін 16,4 21 17,9 15,2 13,8 13,7 12,8 12,6 16,8
Волоть 18,2 15,2 24,9 19,1 12,7 19,5 14,5 15,3 20,5
Колосок 9,3 12,3 13,1 13,0 11,1 12,3 11,2 11 10,9
Кількість квіток 18,1 17,6 15,9 20,2 17,16 15,7 15,2 13,6 18,3
Нижня квіткова луска 6,9 7,3 9,6 7,9 6,3 7,2 6,7 7,3 8
Ость 16,7 21,8 16,4 17,6 18,1 17,2 17,1 16,7 15,3
Верхня колоскова луска 7,2 12 12 10,3 8,7 9,6 9,5 11,5 11,7
Нижня колоскова луска 10,1 14,5 12,4 11,0 9,3 15,2 12,1 14,1 13,5
Діаметр листка 11,2 14,3 13,5 13,5 14,1 15,7 9,6 11,3 12,1
Кількість ребер 21,3, 16,2 11,9 15,2 7,5 9,1 9,5 9,9 8,3
Кількість жилок 13,5, 16,1 15,4 16,1 11,6 12,4 13,8 11 11,6
Центральний тяж склерен хіми 32,3, 25,8 25,8 33,1 37,6 35,1 39,8 37,3 36,2
Лівий тяж склеренхіми 22,8, 22 28,6 26,3 34,7 33,1 37,2 32,8 33,3
Правий тяж склеренхіми 26,7, 22 19,4 33,1 39,1 35,6 37,1 36,7 32,3
Додатковий лівий тяж скле-
рен хіми
48,2 48,8 44,8 37,7 56 58,3 35,7 40,9 41,4
Додатковий правий тяж скле-
ренхіми
42,7 56,4 47,7 38,1 61 50,5 39,2 39,6 47,34
Кільце склеренхіми 62,7 65,3 38,9 62,3 46,8 55,9 62,3 64,3 61,74
Опушення стебла 38,7 23,6 34,8 24,4 33,31 21,4 27,3 36,3 30,3
Опушення нижньої квіт ко вої
луски
45,9 35,1 31,6 37,9 36,71 21,3 27,9 15,4 31,3
чагарників (в умовах затінення), має істотно довші листки, вищі генеративні
пагони, більші колоски, ніж вибірка з остепненої луки. Примітно, що в обох
випадках зміни стосуються насамперед загального габітусу рослин, тоді як роз-
міри нижньої квіткової луски лишаються практично незмінними. При цьому
розміри колоска зростають за рахунок збільшення кількості квіток, а не їхніх
розмірів. Довжина нижньої квіткової луски взагалі виявилася однією з найста-
більніших ознак (див. CV, табл. 5). Відмінності між рослинами, що виросли в
різних екологічних умовах, є закономірним явищем. Однак коли вони стосу-
ються діагностичних ознак, то без знання та врахування мінливості виду пра-
вильне визначення окремих зразків, наприклад, у гербарних фондах, немож-
ливе, особливо, якщо в етикетці відсутня інформація про екологічні умови ви-
ростання (екотоп, ухил, експозиція, затінення тощо).
Іншою ознакою, яку традиційно вважають діагностично значущою, є опу-
шення нижньої квіткової луски, що, за літературними даними, у F. macutrensis,
537ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
порівняно з іншими сулькатними видами, найінтенсивніше (Беднарська, 2000).
Наші дослідження лише частково підтвердили цю тезу, оскільки з’ясовано, що
ця ознака не є унікальною тільки для F. macutrensis. Так, на Поділлі, де ареали
F. macutrensis і F. rupicola Heuff. перекриваються, опушення колосків обох видів
приблизно однакове. До того ж, саме опушення дуже мінливе і в межах однієї
популяції завжди можна знайти зразки від цілковито голих чи шорстких лусок
до війчасто опушених по краю чи по всій поверхні (табл. 4). Відкидати цю озна-
ку не слід, адже на тлі центральноєвропейських видів цієї групи у популяціях F.
macutrensis істотно більший відсоток різною мірою опушених рослин. Проте
під час визначення поодиноких зразків у гербарних фондах потрібно врахову-
вати, що ймовірність одночасного трапляння кільця склеренхіми та інтенсив-
но опушених колосків є невисокою внаслідок великої варіабельності обох
ознак і відсутності кореляції між ними. Якщо ж порівнювати подільську та жи-
томирську метапопуляції, то слід відзначити: остання вирізняється значно
слабшим опушенням (табл. 4), що також виділяє її як окрему еколого-
географічну расу.
Щодо опушення стебла під волоттю, то ця ознака настільки нестабільна,
що виявити жодну закономірність нам не вдалося, і брати її до уваги як харак-
терну для виду не варто (табл. 4).
Таким чином, локальним популяціям навіть у межах одного, порівняно не-
великого, регіону можуть бути властиві досить відмінні параметри, що перед-
усім залежить від екологічних умов, а також від порушеності екотопів, площ
оселищ, ступеня їхньої ізоляції та ін. Якщо проаналізувати загальні закономір-
ності стосовно амплітуди мінливості ознак, то з табл. 5 видно, що коефіцієнт
варіації кожної ознаки в різних вибірках приблизно одного порядку. Вибірка з
locus classicus за кількістю зразків удвічі більша від інших, проте це не вплинуло
на зменшення CV. Це означає, що стабільно високий або низький рівень варіа-
бельності тієї чи іншої ознаки загалом властивий виду, а не є, наприклад, наслід-
ком опрацювання малої кількості матеріалу або випадковим збігом обставин.
Підсумовуючи, можна сказати, що, зважаючи на мінливість діагностичних
ознак, вивчати види групи F. aggr. valesiaca необхідно виключно на популяцій-
ному рівні. Фактично, лише популяції володіють усім набором діагностичних
ознак, тобто їм властива «морфологічна емерджентність», оскільки популяція,
як складна система, інтегрує в собі ознаки, не притаманні її складовим, тобто
окремим особинам. Описуючи F. macutrensis, ми стикаємося з певною пробле-
мою, оскільки в цього виду більшість особин не володіє всім комплексом діаг-
ностичних ознак, і середньостатистичний зразок являє собою недостатньо
морфологічно відмінну від інших видів «більшість». Водночас ідеальний зра-
зок, який має й інтенсивно опушену нижню квіткову луску, і злиті тяжі скле-
ренхіми, представляє лише невеличку частку від реальної популяції. Встановити
належність локальної популяції до F. macutrensis (як, зрештою, і до будь-якого
поліморфного виду групи F. aggr. valesiaca) можна, вивчаючи тільки статистич-
ну вибірку з неї. При цьому принципово важливими є не середні арифметичні
538 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
значення певних параметрів, властиві окремим особинам, а частота трапляння
в популяції тієї чи іншої ознаки/параметра (співвідношення певних анатомо-
морфологічних типів будови). F. macutrensis у цьому випадку необхідно було б
описувати у відсоткових частках трапляння тієї чи іншої ознаки в популяції.
Тобто, наприклад, популяція може зараховуватися до F. macutrensis, якщо: кіль-
кість зразків зі злитими тяжами склеренхіми становить не менше 15 %, з опу-
шеними квітковими лусками — не менше 20 %. Безумовно, це штучна схема
визначення, однак вона набагато обґрунтованіша, ніж спроба вгадати, з яким
видом ми маємо справу за середньопоказовим зразком у гербарії чи середніми
арифметичними значеннями вибірки.
Разом з тим, безумовно, необхідно враховувати й інші показники, оскіль-
ки це не єдиний вид, який може мати кільце склеренхіми. Так, на сусідньому
Київському Поліссі та на Черкащині ми виявили Festuca arietina Klok., в якої
від 20 до 40 % зрізів містять злиті тяжі. Однак склеренхіма в цього виду як куто-
вих, так і центрального тяжів істотно грубіша від житомирських популяцій, а
головне — вид росте в абсолютно інших екологічних умовах і приурочений до
псамофітних угруповань з домінуванням F. polesica.
Отиже, серед «сулькатних» видів, які можуть формувати кільце скле ренхіми
в листках, у межах України, із заходу на схід, спостерігається заміщення від по-
дільської «карбонатної» F. macutrensis на центральнополіську «гранітну»
F. macutrensis, а далі — на псамофітну київську F. arietina. На підставі власних
досліджень нам також достеменно відомі популяції костриць з кільцем скле-
ренхіми і з інших областей України. Однак більшість із них, на нашу думку,
належить до цілком відмінних еколого-географічних рас, а, можливо, й до не
описаних досі «дрібних», але абсолютно самостійних видів, які мають різне по-
ходження. Вирішити це питання можна лише шляхом їх послідовного вивчен-
ня з розширенням регіону досліджень і «щільного» опрацювання регіональних
матеріалів. Це дає можливість не просто об’єктивно оцінити амплітуду мінли-
вості виду, а й побачити певні закономірності у зміні параметрів і відповідну
його диференціацію (спеціалізацію/адаптацію) в різних частинах ареалу та
адекватно інтерпретувати «нетипові» зразки, особливо в разі перекриття ареа-
лів кількох споріднених видів одного агрегату.
1. Алексеев Е.Б. Festuca macutrensis Zapał. — новый вид для Среднерусской флоры (К воп-
росу о происхождении Festuca macutrensis и Festuca trachyphylla (Hack.) Krajina) // Бюлл.
Моск. об-ва испыт. природы. Отд. биол. — 1972. — 77, № 3. — С. 142—147.
2. Алексеев Е.Б., Киселева К.В., Новиков В.С. Festuca macutrensis Zapał. (Gramineae) — новый
вид для флоры Московской области // Бюлл. Моск. об-ва испыт. природы. Отд. биол. —
1981. — 86, № 3. — С. 93—94.
3. Бедей М.І. Поширення видів роду костриця (Festuca L.) в Українських Карпатах // Наук.
вісн. Ужгород. ун-ту. Сер. Біол. — 1997, № 4. — С. 14—20.
4. Беднарська І.О. Festuca macutrensis Zapał.: нові знахідки та погляди // Укр. ботан. журн. —
2000. — 57, № 5. — С. 547—552.
5. Беднарська І.О., Орлов О.О. Рід Festuca L. (Poaceae) у флорі Центрального Полісся
України // Проблеми екології лісів і лісокористування на Поліссі України. — Наук. пра-
ці. — Вип. 5 (11). — Житомир: Вид-во «Волинь», ПП «Рута», 2005. — С. 121—129.
539ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
6. Борисова Е.А. Видовое разнообразие овсяниц (Festuca L. s. l.) в городе Иваново // Мат-
лы ІІІ междунар. науч.-практ. конф. «Урбоэкосистемы: проблемы и перспективы раз-
вития». — Ишим, 2008. — С. 23—26.
7. Скворцов А.К. О некоторых узколистных овсяницах (Festuca ovina L. s. l.) Среднерусской
флоры // Бюлл. Моск. об-ва испыт. природы. Отд. биол. — 2007. — 112, № 3. — С. 49—52.
8. Тверетинова В.В. Род Festuca L. // Злаки Украины. — Киев: Наук. думка, 1977. — С. 265—320.
9. Цвелев Н.Н. Род Festuca L. // Злаки СССР. — Л.: Наука, 1976. — С. 382—417.
10. Цвелев Н.Н. Род Festuca L. // Определитель сосудистых растений северо-западной Рос-
сии. — СПб.: Изд-во СПб. гос. химико-фармац. акад., 2000. — С. 252—256.
11. Hackel E. Monographia Festucarum Europaeum. — Kassel-Berlin, 1882. — 216 s.
12. Markgraf-Dannenberg I. Festuca L. // Flora Europaea. — Cambridge: Univ. Press, 1980. —
Vol. 5. — P. 125—153.
13. Pawlus M. Systematyka i rozmieszczenie gatunków grupy Festuca ovina L. w Polsce // Fragm.
flor. et geobot. — 1983 (1985). — 29, № 2. — S. 219—295.
14. Zapałowicz H. Nonnulae species et varietates plantarum novae // Kosmos. — 1910. — 35 (7—9). —
P. 782—786.
Рекомендує до друку Надійшла 02.09.2010 р.
С.Л. Мосякін
И.А. Беднарская1, А.А. Орлов2
1 Институт экологии Карпат НАН Украины, г. Львов
2 Полесский филиал УкрНИИЛГА, г. Житомир
FESTUCA MACUTRENSIS ZAPAŁ. (POACEAE) ВО ФЛОРЕ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛЕСЬЯ.
1. ОСОБЕННОСТИ АНАТОМО-МОРФОЛОГИЧЕСКОЙ ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ
Во флоре Центрального Полесья найден новый для региона вид — Festuca macutrensis Zapał.
На основании анализа 12 морфологических показателей и 16 признаков анатомического
строения листовых пластинок исследовано дифференциацию 8 популяций этого вида с ок-
рестностей Житомира. Последние сравниваются с подольскими популяциями основной
части ареала вида, в том числе с locus classicus. Изучена изменчивость диагностических по-
казателей вида в природных и нарушенных экотопах. Выяснено, что житомирские популя-
ции имеют комплекс экологических и морфологических отличий и могут рассматриваться
как особая эколого-географическая расса вида.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Festuca macutrensis, морфология, анатомия, систематика, Цент-
ральное Полесье, Украина.
І.О. Bednarska1, О.О. Оrlov2
1 Institute of Ecology of the Carpathiаns, National Academy of Sciences of Ukraine, Lviv
2 Polysskiy Branch of URIFFM, Zhytomyr
FESTUCA MACUTRENSIS ZAPAŁ. (POACEAE) IN THE FLORA OF CENTRAL POLISSYA.
1. ANATOMICAL AND MORPHOLOGICAL DIFFERENTIATION
Festuca macutrensis Zapał was found for the first time in the flora of the Central Polissya area. Based
on analysis of 12 morphological and 16 anatomical characters of leaf blade, differentiation within 8
populations of this species from Zhytomyr environs was studied. They were compared with those in
populations from Podillya, the main part of the species range including locus classicus. Variability of
the diagnostic species characters was studied in the natural and disturbed environment. It was deter-
mined that Zhytomyr populations have different ecological and morphological features and they can
be considered as a peculiar ecological and geographical race of the species.
K e y w o r d s: Festuca macutrensis, morphology, anatomy, taxonomy, Central Polissya, Uk raine.
|