Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010)
Головною подією 2010 року для мікологів став IX Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що підсу мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий міжнародни...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2011 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2011
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176055 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) / Т.В. Андріанова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 627-632. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176055 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Андріанова, Т.В. 2021-02-03T13:14:07Z 2021-02-03T13:14:07Z 2011 Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) / Т.В. Андріанова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 627-632. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176055 Головною подією 2010 року для мікологів став IX Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що підсу мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий міжнародний форум відбувся 1—6 серпня 2010 року в м. Единбурзі (Велика Британія) під головуванням професора Н. Ріда (Університет Единбурга) та наглядової ради, до якої входили відомі британські дослідники: С. Ейвері, Н. Кліпсон, Дж. Гадд, Н. Гоу та Дж. Робсон. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Хроніка Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| spellingShingle |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) Андріанова, Т.В. Хроніка |
| title_short |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_full |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_fullStr |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_full_unstemmed |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| title_sort |
поступ мікології в міжнародний рік біорізноманіття (2010) |
| author |
Андріанова, Т.В. |
| author_facet |
Андріанова, Т.В. |
| topic |
Хроніка |
| topic_facet |
Хроніка |
| publishDate |
2011 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| description |
Головною подією 2010 року для мікологів став IX
Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що підсу мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з
часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий
міжнародний форум відбувся 1—6 серпня 2010 року в м. Единбурзі (Велика Британія) під головуванням професора Н. Ріда (Університет Единбурга) та наглядової
ради, до якої входили відомі британські дослідники: С. Ейвері, Н. Кліпсон, Дж. Гадд, Н. Гоу та Дж. Робсон.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176055 |
| citation_txt |
Поступ мікології в Міжнародний рік біорізноманіття (2010) / Т.В. Андріанова // Український ботанічний журнал. — 2011. — Т. 68, № 4. — С. 627-632. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT andríanovatv postupmíkologíívmížnarodniiríkbíoríznomaníttâ2010 |
| first_indexed |
2025-11-25T07:39:03Z |
| last_indexed |
2025-11-25T07:39:03Z |
| _version_ |
1850507223564812288 |
| fulltext |
627ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
© Т.В. АНДРІАНОВА, 2011
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Хроніка
ПОСТУП МІКОЛОГІЇ В МІЖНАРОДНИЙ
РІК БІОРІЗНОМАНІТТЯ (2010)
Останнім часом мікологія стрімко розвивається, і 2010
рік, проголошений Міжнародним роком біорізноманіт-
тя, позначився для неї визначними подіями. Акти ві зу-
валася та якісно поліпшилася робота Міжнародної мі-
кологічної асоціації, з’явилися нові товариства конти-
нентального рівня і періодичні наукові видання, здійс-
нена реорганізація деяких мікологічних журналів, стрім-
ко розвиваються спеціалізовані інтернет-ресурси.
Головною подією 2010 року для мікологів став IX
Між народний мікологічний конгрес (IX ММК), що під-
су мував світові наукові здобутки за останні чотири роки — з
часів VIII ММК у Австралії — та наголосив на нових
викликах і нерозв’язаних проблемах. Цей важливий
міжнародний форум відбувся 1—6 серпня 2010 року в
м. Единбурзі (Велика Британія) під головуванням про-
фесора Н. Ріда (Університет Единбурга) та наглядової
ради, до якої входили відомі британські дослідники:
С. Ейвері, Н. Кліпсон, Дж. Гадд, Н. Гоу та Дж. Робсон.
Склад організаційного комітету та сучасні тенденції в
розвитку мікології зумовили проведення цього міжна-
родного форуму під гаслом «Біологія грибів» і залучен-
ня широкого кола спеціалістів суміжних із мікологією
галузей — мікробіологів, фітопатологів, біохіміків, фізі-
ологів, цитологів і генетиків.
Конгрес зібрав близько 1600 делегатів із 83-х країн
світу, які представили майже 1200 постерних і 330 усних
доповідей, здебільшого у вигляді презентацій. Засідання
проходили у центрі Единбурга в найбільшому націона-
льному театральному залі «Ашер Хол» і розташованому
неподалік Міжнародному конгресцентрі. IX ММК від-
крився лекцією «Поезія мікологічних досягнень та ви-
628 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
кликів», яку виголосив професор Дж. Тейлор (Університет Каліфорнії, Берклі,
США). Він підкреслив, що, незважаючи на значні досягнення мікології в галузі
вивчення біорізноманіття, геному та фізіологіїї грибів, розвитку геносистемати-
ки, такі ключові поняття для фахівців із грибів, як об’єм фенотипу, фактор сере-
довища та визначення його впливу, залишаються нез’ясованими та малодослі-
дженими. Подальші наукові слухання були організовані за п’ятьма напрямами:
клітинна біологія, біохімія, фізіологія (голова — Г. Штейнберг, Універ ситет
Ексетера, Велика Британія), навколишнє середовище, екологія та взаємодія
(голова — Л. Бодді, Університет Ексетера, Велика Британія), еволюція, біоріз-
номаніття, систематика (голова — П. Круз, ЦБК-Центр різноманіття гри бів,
Нідерланди), грибний патогенез і контроль за хворобами (голова — А. Бра ун,
Університет Абердіна, Велика Британія), геноміка, генетика та молекулярна біо-
логія (голова — П. Даєр, Університет Ноттінгема, Велика Британія). Під час ро-
боти конгресу його учасники мали змогу ознайомитися з п’ятьма спеціальними
пленарними лекціями провідних учених по кожному з наукових напрямів про-
грами, а також взяти участь у 45-ти симпозіумах, розподілених по паралель-
них засіданнях. Найяскравішими з пленарних доповідачів були професор
Г. Штейнберг, який презентував доповідь «Транспорт органел: стохастичний чи
контрольований?», присвячену цитоскелету міцеліальних грибів, рух ливості ен-
досом і секреторних везикул, ролі кіназ; професор Д. Хіббетт (Уні верситет Кларка,
США) — один із найвідоміших авторів сучасної класифікації грибів — пре-
зентував доповідь «Пізнання та зростання древа життя грибів», в якій подав своє
бачення подальшого розвитку порівняльного вивчення геномів грибів і застосу-
вання результатів молекулярно-генетичних досліджень не лише у практичній мі-
кології та систематиці, але і в описі нових видів, інвентаризації різноманітності
грибів та їхній охороні; професор А. Фіттер (Йор к ський Університет, Велика
Британія) — презентував доповідь «Забутий філум», присвячену сучасним досяг-
ненням у вивченні Glomeromycota та опису геному Glomus intraradices. Піонерними
були представлені дані з пріонів у деяких фітопатогенних грибів (С. Соуп та ін.),
криптичних видів іржастих і сажкових грибів (Д. Бегеров), генетичного аналізу
близько 730-ти видів ендофітних й ендоліхенофільних Pezizomycetes (А. Арнольд
та ін.), грибних біотехнологій у виробництві біопалива (Л. Віікарі), геномної регу-
ляції біотрофії у сажкових грибів на прикладі Ustilago maydis (К. Геймель та ін.),
еволюційної геноміки дріжджів (Б. Діжон), ролі афлаксісом у синтезі афлатокси-
нів (Л. Розе), фоторецепторних генів у видів Phycomyces (Л. Коррочано та ін.),
визначення за бібліотеками сиквенсів видового складу грибів певного локалітету
(Р. Вілгаліс), застосування ендофітних грибів як ентомопатогенів (Ф. Вега), апоп-
тозу рослинних клітин як засобу захисту від фітопатогенних грибів (Н. Шлезінгер
та ін.), генетичного аналізу дикаріотичної стадії на основі сиквенсів обох гапло-
типів штаму Pleurotus ostreatus (А. Пізабарро та ін.). Спеціальна публічна лекція
професора Н. Моне (Університет Майамі, США) «Літаючий цирк царства Грибів:
дослідження руху в грибів» — одного з головних редакторів журналу «Fungal Bio-
lo gy» — привернула увагу дослідників із багатьох країн яскравою демонстрацією
629ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
застосування новітніх розробок у фотографічній техніці (камера зі швидкістю 1
млн кадрів/с) і мікроскопії для вивчення процесів активного вивільнення та руху
спор грибів і грибоподібних організмів. Лекція була присвячена пам’яті професо-
ра Т. Інголда (1906—2010), який незадовго до початку конгресу пішов із життя, та
200-річчю досліджень гіф у грибів.
Програма конгресу формувалася головним чином на засадах залучення
усього нового до експериментальної і практичної мікології, промислової і ме-
дичної мікробіології та фітопатології. Навіть класичні теми досліджень були
представлені синтетичними напрямками, які від деяких результатів і методів
вивчення геному, окремих мікроелементів та ферментів, сигнальних молекул,
вторинних метаболітів, деталей цитоскелету певних модельних видів грибів
екстраполювали отримані нові знання на більші таксономічні групи. Прик ла-
дами такого підходу можуть бути доповіді «Вичленування біології з результатів
секвенування геному» (С. Бейкер та ін.), «Еволюція базальних груп грибів: спро-
ба пов’язати філогенію з патогенністю та морфологією» (К. Войт та ін.), «Склад
і структура живої грибної гіфи» (тільки на прикладі Aspergillus nidulans; С. Ка-
мін ський та ін.), «Функціональна роль грибів, що розкладають опад, у кругоо-
бігу речовин» (на прикладі Marasmius androsaceus і Mycena epipterigia; Дж.Дж. Бо-
дерг та ін.), «Вторинний метаболізм у Stagonospora nodorum» (вивчення міко-
токсину альтернаріолу; К. Крілл) тощо. Переважання прикладних напрямків
над фундаментальними, вторинність розробок, присвячених еволюційним, еко-
ло го-морфологічним і фізіолого-біохімічним питанням, це те, що характери-
зувало даний міжнародний форум, та властиво, і є відображенням сучасного
стану мікології. Спостерігається певна фрагментарність значної частини до-
сліджень: із обмеженістю кількості об’єктів вивчення і часто непотрібною де-
талізацією, та водночас — поверховістю в підходах до вивчення великих груп
грибів при формулюванні узагальнень. Пояснюється це тим, що сьогодні базо-
ві позиції в мікології зайняли не мікологи, а фахівці інших експериментальних
наук, які обрали певні види грибів за модельні об’єкти, — мікробіологи, фізіо-
логи, генетики, цитологи. Більш реалістично всю мозаїку сучасних інтересів і
досягнень мікології відображали постерні доповіді, що були представлені під
час роботи IX ММК. Окрім зазначених вище, прогресуючими напрямами, до
яких залучилися дослідники різних країн та лабораторій, є розвиток міжнарод-
ної UNITE-платформи для штрих-кодування та екології грибів; визначення
молекулярно-філогенетичних зв’язків у порядках Agaricales, Boletales, Botryo-
spha eriales, Capnodiales, Erysiphales, Geastrales, Hypocreales, Pezizales і Polyporales;
поглиблене вивчення ендо- та ектомікоризних грибів, у результаті чого запро-
понована нова родина — Serendipitaceae в порядку Sebacinales; дослідження щой-
но відкритої в червоних дріжджів проміжної системи спарювання в базидіомі-
цетів; застосування гамма-опромінення як засобу знешкодження деструктив-
ної дії грибів (особливо Cladosporium cladosporioides); вивчення біосорбції та
акумуляції важких металів, а також трансформації уранових частинок гриба-
ми. Не втрачають актуальності й традиційні в мікології розробки з різноманіт-
630 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
ності грибів специфічних субстратів і територій, вторинних метаболітів грибів
різних таксономічних груп, формування Червоних списків грибів.
Постерна сесія показала, що серед молодих мікологів є дослідники із влас-
ним баченням подальшого розвитку цієї науки в напрямку вивчення анаероб-
них грибів, систем спарювання, поглиблення знань із різноманіття, моделю-
вання росту гіф, фізіологічних процесів при ураженні грибами, аеромікології.
Вірогідно обмеженість та розбіжності між реальними результатами та перспек-
тивністю тем досліджень зумовили формування 23-х спеціалізованих платних
тематичних груп, які провели свої засідання напередодні IX ММК поза основ-
ною програмою. На цих засіданнях розгдядались питання про новітні досяг-
нення з анаеробних грибів; фотобіології грибів та явища біолюмінісценції;
криптичних видів ліхенізованих грибів; біології, різноманітності, еволюції та
систематики Erysiphales; екології видів роду Colletotrichum; клінічно важливих
зигоміцетів; міковірусів; клітинної стінки грибів; експресії генів і застосування
методів геноміки в екології грибів; прямого молекулярного визначення видів
грибів безпосередньо з середовища; геомікології; математичного моделювання
в мікології; харчової мікології та ін. Наукові здобутки українських мікологів
також були представлені на конгресі. Зокрема, безпосередніми учасниками
IX ММК були канд. біол. наук Т.В. Андріанова (Інститут ботаніки ім. М.Г. Хо-
лодного НАН України), яка доповіла про різноманітність і географію ана-
морфних грибів-фітопатогенів, та аспірант Т.В. Цикун (Ужгородський націо-
нальний університет) — повідомила про результати вивчення видів Armillaria
Українських Карпат (співавтори Д. Ріглінг, В. Ніколайчук та ін.). Окрім того,
були представлені матеріали д-ра біол. наук В.П. Гелюти (Інститут ботаніки
ім. М.Г. Холодного НАН України) як співавтора досліджень із філогенії триби
Erysipheae (разом із С. Такамацу, Й. Шіроя, С. Лімкаісангом та ін.), а також по-
стерна доповідь канд. біол. наук С.В. Олішевської (Інститут мікробіології та ві-
русології ім. Д.К. Заболотного НАН України), присвячена екстремофільним
грибам ЧАЕС (разом із Т. Білозерською, К. Асланіді, Г. Івановою та ін.).
2010 рік став визначальним і щодо відзначення корифеїв мікології: після
довгих років перерви, що тривала від 1996 року, Міжнародна мікологічна асо-
ціація (ММА) рішенням виконкому нагородила професора Ф. Обервінклера
(систематика базидіоміцетів) медаллю де Барі, а професорів К. Корфа (таксо-
номія дискоміцетів, засновник журналу «Mycotaxon») та Е. Сіммонса (розви-
ток колекцій чистих культур мікроміцетів, дослідження біодеструкції) — меда-
лями Айнсворса. Учасники IX ММК обрали новий склад виконкому ММА, що
є його керуючим органом між з’їздами. Президентом став професор Дж. Тейлор
(Університет Каліфорнії, Берклі, США), а членами виконкому — мікологи
Австралії (В. Мейєр), Бразилії (Ж. Діанезе), Великобританії (Н. Рід, Д. Дайєр),
Данії (Л. Ланг), Канади (К. Сіферт), Китаю (В. Жуанг), Мексики (Л. Гузман-
Давалос), Нідерландів (П. Круз), Німеччини (Д. Бегеров), Південної Африки
(М. Вінгфілд), США (Ш. Кантрелль, Л. Ланж), Таїланду (Л. Манох), України
(Т. Андріанова), Швеції (К. Хансен) і Японії (Г. Окада).
631ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2011, т. 68, № 4
Міжнародний рік біорізноманіття був етапним і в розвитку бази мікологіч-
них публікацій, що сприяють накопиченню знань із географії, біології, екології
та систематики грибів. Відбулася реорганізація найбільш цитованих та автори-
тетних видань, організовані нові міжнародні мікологічні журнали, у двох із яких
українські мікологи стали членами редколегій. Важливих змін зазнали провідні
журнали видавництва «Elsevier» — лідер мікологічних публікацій: багатотом-
ний «Mycological Research» (IF=2.98) переформатований у «Fungal Bio logy»;
«Fungal Biology Reviews», заснований замість журналу «Mycologist», спрямував
тематику публікацій на узагальнення з фундаментальної та прикладної міколо-
гії; нещодавно створений «Fungal Ecology» (IF=0.89) посів одне з чільних місць
серед біологічних журналів; «Field Mycology» спеціалізується на публікації іден-
тифікаційних ключів, зокрема видів родів Boletus, Clavaria, Hypo xy lon, Leccinum,
Psathyrella, Scleroderma та ін. Перший том міжнародного журналу «Mycology» (го-
ловні редактори Ю.-Ч. Даі та К. Хайд), що має на меті започаткування діалогу
китайських мікологів зі світовою спільнотою, вийшов друком у видавництві
«Taylor & Francis» саме у 2010 році; в електронній версії почав виходити міжна-
родний журнал «Fungal Diversity» (головний редактор К. Хайд), із 40-го тому у
видавництві «Springer». Більше того, друга половина Між на родного року біоріз-
номаніття ознаменувалася організацією ще двох міжнародних наукових міколо-
гічних журналів — «IMA Fungus» (Великобританія — Ні дер ланди, головний ре-
дактор Д. Хоуксворт; один із членів редколегії — Т. Ан д ріанова) та «World Journal
of Fungal and Plant Biology» (Малайзія, головний редактор І. Аттітала; членами
редколегії є член-кореспондент НАН України І.О. Дуд ка і Т. Андріанова).
Розвиток інтернет-ресурсів по грибах вийшов на нову стадію. На сайтах
Cyberliber (www.cybertruffle.org.uk/cyberliber) та LibriFungorum (www.librifungorum.
org), які в найближчому майбутньому будуть інтегровані з IndexFungorum (www.
indexfungorum.org/names/names/asp), з’явилися нові потужні ресурси старо-
друків і рідкісних мікологічних публікацій. Одна з найавторитетніших міколо-
гічних спільнот — Британська мікологічна асоціація — визнала ці сайти за офі-
ційні. Зміцнюється положення електронних банків даних таксонів грибів My-
co Bank (www.mycobank.org, сайт ММА) та IndexFungorum. Незабаром для ви-
знання нових назв грибів ефективно опублікованими стане обов’язковою реє-
страція та надання основної номенклатурної інформації до них, з подальшим
зазначенням реєстраційного номера в разі публікації. Проте вже тепер, лише за
умови реєстрації та отримання номера для посилання в міжнародній базі даних
MycoBank/Index Fungorum, дозволяється публікація нових назв грибів у жур-
налах «Сzech Mycology», «Fungal Biology», «Fungal Diversity», «The Lichenologist»,
«Mycologia», «Mycologica Balcanica», «Mycology», «Mycoscience», «Mycosphere»,
«Mycotaxon», «Nova Hedwigia», «Persoonia», «Studies in Mycology» і «Sydowia».
Міжнародний рік біорізноманіття ознаменувався появою нових товариств:
поновлена, а фактично знову організована, Африканська мікологічна асоціа-
ція (Президент — М. Грізенхаут); у серпні 2010 року в м. Единбурзі (Велика
Британія) завдяки великій виставці грибів у ботанічному саду та IX Міжнарод-
632 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2011, vol. 68, № 4
но му мікологічному конгресу успішно відбулися установчі збори Міжнародного
товариства з охорони грибів (МТОГ, Президент — Д. Мінтер), на яких був при-
сутній і представник України (Т. Андріанова). Сьогодні мікологи Інституту бо-
таніки ім. М.Г. Холодного НАН України є активними членами цієї спільноти.
Протягом перших місяців існування товариство розробило та затвердило кон-
ституцію МТОГ, здійснило міжнародні акції з відстоювання визнання грибів
як окремого царства і серед біологів, і в засобах масової інформації.
На завершення хочеться згадати про чотиримісячну діючу експозицію «З
іншого царства: дивовижний світ грибів», організовану в Единбурзькому бота-
нічному саду, що стала для мікологів дійсно визначною подією 2010 року і яка,
згідно із планами, вже розпочала подорожувати світом. За матеріалами вистав-
ки надрукована прекрасно ілюстрована книга. Зусиллями багатьох учених вда-
ло продемонстровані велика різноманітність грибів та їхня роль у кругообігу
речовин у природі, явища біолюмінесценції та спороутворення, практичне за-
стосування грибів у пекарстві, сироварінні, виноробстві та інших харчових тех-
нологіях, фармацевтиці, етномікології, музичній культурі, літературі та худож-
ньому кінематографі. У Міжнародний рік біорізноманіття ще раз було проде-
монстровано, що гриби є складовою всього живого на Землі, проте ці організ-
ми належать до окремого, більш давнього за рослини та тварини, царства.
Т.В. АНДРІАНОВА
|