Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2010
Автор:	Вечерський, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури 2010
Теми:	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17625
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн” / В. Вечерський // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 34-37. — укp.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17625
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176252025-02-09T14:05:02Z Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн” Вечерський, В. У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття 2010 Article Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн” / В. Вечерський // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 34-37. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17625 uk application/pdf Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття
spellingShingle	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття Вечерський, В. Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
format	Article
author	Вечерський, В.
author_facet	Вечерський, В.
author_sort	Вечерський, В.
title	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
title_short	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
title_full	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
title_fullStr	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
title_full_unstemmed	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
title_sort	про діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”
publisher	Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
publishDate	2010
topic_facet	У пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17625
citation_txt	Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн” / В. Вечерський // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 34-37. — укp.
work_keys_str_mv	AT večersʹkijv prodísnejlenditavídrodžennâkozacʹkoíslaviubogihruín
first_indexed	2025-11-26T15:44:49Z
last_indexed	2025-11-26T15:44:49Z
_version_	1849868310627221504
fulltext	34 у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття Нижче ми подаємо присвя! чений цим питанням невели! кий фрагмент з 10!го розділу нашої монографії “Архітектура України доби Гетьманщини”, яка зараз готується до друку. Потребує зваженої про! фесійної оцінки історико!куль! турний комплекс “Запорозька Січ” у м. Запоріжжі на острові Хортиця. Це — своєрідний “Хортицький Діснейленд”, збу! дований протягом 2003–2008 рр. за проектною докумен! тацією, яка неодноразово розг! лядалася на науково!методич! них радах і зазнавала нищівної фахової критики. Відтак став! лення до цієї історичної рекон! струкції неоднозначне. Цей комплекс споруджено на за! повідному острові Велика Хор! тиця (на якому Запорозької Січі ніколи не було) за кількасот метрів від Музею історії запо! розького козацтва. Найбільш позитивний момент цього про! екту — те, що “Діснейленд” збу! дували не на одному з редутів XVIII ст. чи якійсь іншій пам’ятці культурної спадщини, а на вільній земельній ділянці. Хоча робота ця ще не завершена, проте її вже можна оцінити: 9–10 жовтня 2008 р. під час на! уково!практичної конференції “Історія запорозького козацтва в пам’ятках та музейній роботі” фахівці з історії української архітектури XVII!XVIII ст. висло! вили свої оцінки та деякі реко! мендації. Основна прикрість — низький містечково!провінцій! ний рівень проектної докумен! тації, за якою велося споруд! Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн” Âостанні роки українські можновладці надто захопилися так званим відтворенням утрачених пам’яток — реаль! них, а іноді — й уявних. Через таке захоплення пройшла більшість посткомуністичних країн під гаслом “повернення історич! ної справедливості” — це явище можемо вважати закономірним. Проте воно має і небезпечний аспект: захопившись псевдоісторич! ними підробками, можемо не тільки забути про потреби рестав! рації реальних, автентичних пам’яток, а й спотворити уявлення прийдешніх поколінь про історичну минувшину. Відтак авторові ць! ого тексту доводиться все частіше вживати словечко “Діснейленд” для означення тих проектних пропозицій, які подаються на розгляд науково!методичних рад Мінкультури та Мінрегіонбуду. На наш погляд, слово “Діснейленд” не містить однозначно нега! тивної конотації. Його ми вживаємо для означення сучасних фан! тазій на історичні теми. Коли ж мова заходить про фантазії псев! доісторичні (а такі у вітчизняній практиці теж трапляються) — їх слід означувати іншими термінами — наприклад, бутафорія або фальсифікат (за аналогією з фальсифікованими творами мистецт! ва). Нагадаємо, що за фальсифікацію творів мистецтва в законо! давстві більшості цивілізованих країн передбачена кримінальна відповідальність. Віктор Вечерський Острів Хортиця Фото автора у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття 35 ження комплексу. Це стосуєть! ся, передусім, неправдоподіб! них, бутафорських архітектур! них форм та деталей козацької церкви та оборонних башт. І як! що автор цього тексту ще нама! гався давати якісь поради й по! бажання щодо виправлення ок! ремих помилок та покращення того, що ще можна зробити, то наш найавторитетніший зна! вець архітектурної практики ко! зацтва Володимир Ленченко висловився щодо історико! культурного комплексу “Запо! розька Січ” чітко й лаконічно: “Все це — профанація”. Іншу картину маємо в Чиги! рині на Черкащині. Перша геть! манська столиця за останні кілька років дуже змінилася на краще. Якщо згадати знамениту Шевченкову фразу про “ко! зацькую славу убогих руїн”, то нині руїн майже немає, а ко! зацька слава втілена не тільки в монументах, а й у реставрова! них пам’ятках. Нацiональний iсторико!культурний за! повiдник “Чигирин” охоплює не тільки місто, а й Чигиринський район, включає 18 окремих те! риторiй загальною площею 1173 га, 34 нерухомi пам’ятки куль! турної спадщини, музеї Богда! на Хмельницького й архео! логічний у Чигиринi, музеї Медведiвський i Суботiвський, а також у с. Стецівка, на околиці якого завершується створення туристично!етнографічного комплексу “Козацький хутір”. Музеєфіковано підмурки муро! ваного будинку Богдана Хмельницького на його зам! чищі в Суботові. Особливої уваги заслуговує ключовий об’єкт Чигирина — Богданова гора, історико! культурне значення якої не бу! ло виявлене належним чином протягом 300 років, що мину! ли з часу руйнування Чигирина турками. Цей недолік мала компенсувати запропонована нами ще в 1987 р. натурна фрагментарна реконструкція Замку Богдана Хмельницького станом на літо 1678 р., тобто до руйнування, з означенням на місцевості трасування оборон! них мурів, місць розташування башт і бастіонів, брам, з мож! ливим натурним відтворенням однієї!двох башт. Для такої ре! конструкції вже тоді були всі наукові підстави — детальні описи замку XVIІ ст., плани Патрика Ґордона, інші зобра! ження. Ця ідея в подальшому отри! мала належний розвиток після того, як у 1989–1992 рр. архео! логи під керівництвом Павла Горішнього повністю розкопали на Замковій горі рештки муро! ваного наріжного бастіону Пет! ра Дорошенка, виявленого ще археологом Вікентієм Хвойкою на початку ХХ ст. та повторно розкритого Григорієм Логви! ном у 1953 р. Науковці київсь! кого Науково!дослідного інсти! туту теорії та історії архітектури й містобудування (Сергій Кілес! со, Микола Андрущенко, Тетя! на Бажанова, Володимир Лен! ченко, Олександр Кобенко) оп! рацювали проект рестав! раційного відтворення бастіо! ну, який реалізувався з 1995 р. дуже повільно, проте був ус! пішно завершений у 2007 р. Сь! огодні відбудований бастіон Дорошенка справляє незабутнє і грандіозне враження. Ніде більше наш сучасник не зможе побачити наочно, якими могут! німи були оборонні укріплення неприступного гетьманського замку. Зі свого власного досвіду хочемо попередити, що жодні фотографії чи відеозйомки не можуть передати того ней! мовірного враження, яке справляє ця кам’яна фортечна споруда, що нависає над містом — це треба бачити на власні очі. Значним недоліком Чигири! на як історичного міста була відсутність церков, бо їх усі зруйнували спершу турки, а потім більшовики. Зараз цей недолік компенсувався появою двох церков: у 2006 р. поблизу головної вулиці завершено будівництво великої церкви в с. Дігтярівка 36 у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття ім’я Казанської ікони Божої Матері, яку в цілому намагали! ся витримати в українських національних традиціях; друга мурована церква відтворена реставраторами. Іншим недоліком Чигирина була відсутність у місті пам’яток чи меморіальних об’єктів, пов’язаних з державницькою діяльністю Богдана Хмельниць! кого та його наступників. Тому 2 червня 2004 р. Кабінет Мініст! рів України прийняв постанову “Про затвердження Комплекс! ної програми розвитку істори! ко!архітектурного комплексу “Резиденція Богдана Хмель! ницького” на 2004–2010 роки”. Метою цієї урядової програми були збереження і популяри! зація унікального історико! культурного середовища Чиги! рина, пов’язаного з іменем Бог! дана Хмельницького. Відтак протягом 2005!2006 рр. фахівці київського Науково!дослідного інституту теорії та історії архітек! тури й містобудування опрацю! вали проект під умовною наз! вою “Гетьманська резиденція Богдана Хмельницького в Чиги! рині”. Він покликаний на основі сучасних знань і наукових ре! конструкцій у наочних образах представити нашому сучаснику те, як могла б виглядати чиги! ринська резиденція гетьмана Богдана та його наступників — з палацом, канцелярією, скарб! ницею, церквою та низкою до! поміжних споруд. Авторами цього цікавого й привабливого для туристів проекту є київські архітектори Сергій Юрченко, Андрій Подольський, Олег Лих! вар, Наталія Черній, Галина Александрова та інші. Історико! архівні вишукування та науково! методичне забезпечення цього проекту здійснив Володимир Ленченко. З 2006 р. розпочалося втілен! ня в життя проекту, який, без! сумнівно, збагатить історико! архітектурне середовище Чиги! рина і ще раз нагадає нашим су! часникам про видатну роль цьо! го міста в історії українського державотворення. Станом на липень 2007 р. було закладено підмурки мурованого палацу Богдана Хмельницького, збудо! вано муровані скарбницю й військову канцелярію, зводи! лись посольські будинки, в яких планувалося розмістити готель для туристів. А на свято Петра і Павла 12 липня 2007 р. освятили відбудовану Петропавлівську муровану церкву, що височіла над комплексом гетьманської резиденції на терасі північного схилу Богданової гори. Церква була збудована у середині XVII ст. і вщент зруйнована турками в 1678 р. У ній був похований дуже шанований в Україні Київський митрополит Йосиф Нелюбович! Тукальський, про котрого сучас! ники казали, що “духом його і Батурин у пошуках істини: дискусії, гіпотези, відкриття 37 гетьман живе, і вся Україна”. Його мощі козаки на початку серпня 1678 р. винесли з палаю! чого Чигирина і перепоховали в Лубенському Мгарському мо! настирі на Полтавщині. Підмур! ки цього храму, виявлені й досліджені археологами, будуть законсервовані й накриті павільйоном, який збереже їх від руйнування і дасть мож! ливість огляду. Тому церкву цілком слушно відбудували не на старих підмурках, а поряд з ними. 17 жовтня 2009 р. за участю Президента України В. Ющен! ка урочисто відкрито 1 чергу історико!архітектурного комп! лексу “Резиденція Богдана Хмельницького”. Тож завдяки наполегливості чигиринців, причетних до всіх цих справ, перша гетьманська столиця поступово відроджується. Усе робиться ґрунтовно, на науко! вих засадах, з повним ро! зумінням значущості Чигирина для формування історичного самоусвідомлення сучасної ук! раїнської нації. Аналогічні процеси на почат! ку ХХІ ст. відбувалися й у другій гетьманській столиці — Бату! рині. У 2009 р. завершився ам! бітний проект фрагментарного відтворення Батуринського зам! ку (так званого Литовського замку) за проектом, розробле! ним інститутом “УкрНДІпроект! реставрація” (ГАП — В. Кос’я! ненко, науковий консультант — В. Ленченко). Те, що відтво! рення фрагментарне, а не цілісне, є правильним з мето! дичної точки зору, хоча про! фани цього й не розуміють, про що свідчать деякі відгуки в Інтернеті. Відтворено земляний вал з ровом, дерев’яні стіни з трьома баштами, одна з яких — надбрамна. На території замку збудували дерев’яну тридільну одноверху церкву, криницю, а також дві муровані будівлі: гетьманський будинок і скарб! ницю. Форми всіх будівель і споруд суто гіпотетичні й від! бивають сучасний стан знань про архітектуру Гетьманщини кін. XVII ст. Недоліком є замалі розміри дерев’яної церкви, яка мала би бути головною архі! тектурною домінантою цього комплексу, а також невиправ! дано мініатюрна гетьманська скарбниця, збудована за хиб! ним зразком полкової скарб! ниці у Прилуках. Оборонна огорожа замку у вигляді від! критих зрубів городень, не за! сипаних землею, є неправдо! подібною для поч. XVIIІ ст.: достатньо розвинена в ту епо! ху артилерія протягом корот! кого часу могла б розтрощити такі укріплення. Загалом з чигиринськими й батуринськими відтворення! ми маємо дещо парадоксаль! ну ситуацію: тут значні кошти вкладаються у створення ма! кетів у натуральну величину, історико!культурна цінність яких дуже відносна. І в той же час неподалік Батурина й Глу! хова, у с. Дігтярівка під Новго! родом!Сіверським, вже кілька десятиліть стоїть напіврозва! лена мурована Покровська церква, збудована І. Мазепою. Вона не має аналогів у того! часній українській архітектурі. Це — унікальна за своїми фор! мами й декором пам’ятка до! би Гетьманщини, що засвідчує тісні зв’язки української архі! тектури з тогочасною західно! європейською. Церкву частко! во зруйновано у 1960–1961 рр. Проте перед руйнацією, у 1954 р., пам’ятку дослідили київські реставратори. Вони здійснили її обмірну й фотог! рафічну фіксацію та опрацю! вали проект реставрації. Цей проект не реалізовано, але він зберігся і може слугувати ос! новою для реставрації пам’ят! ки з відтворенням втрачених частин. Завдяки нашим особистим зусиллям у 1989 р. руїни Пок! ровської церкви Чернігівський облвиконком поставив на дер! жавний облік як пам’ятку архітектури місцевого значення з охоронним № 66!Чг. У 1999 р. за нашою ініціативою Пок! ровську церкву включено до Програми вiдтворення видат! них пам’яток iсторiї та культури України, затвердженої поста! новою Кабiнету Мiнiстрiв Ук! раїни вiд 23 квiтня 1999 р. № 700. Незважаючи на це, а та! кож попри наші численні висту! пи й публікації, жодних робіт на пам’ятці, навіть протиаварій! них, не проведено. А це можна було б зробити бодай у рамках підготовки до 300!ліття подій 1708–1709 рр. Відтак нині вкрай необхідно привернути увагу української громадськості, залучити спон! сорів та меценатів до справи порятунку останньої зі збере! жених архітектурних фундацій гетьмана Івана Мазепи. Загалом можна виснувати, що регенерація та реабілітація з частковим відтворенням клю! чових для національної свідо! мості історичних архітектурних комплексів доби Гетьманщи! ни — справа необхідна і заслу! говує позитивної оцінки. Проте такі складні й неоднозначні в науково!методичному сенсі заходи слід забезпечувати на значно вищому фаховому рівні. При цьому не можна за! бувати про потреби рестав! рації автентичних пам’яток. Необхідно чітко дотримувати! ся системи наукових і пам’ят! коохоронних пріоритетів, пам’ятаючи, що цінність автен! тичної пам’ятки є абсолютною, а відтвореної — дуже віднос! ною.

Про Діснейленди та відродження “козацької слави убогих руїн”

Репозитарії

Схожі ресурси