Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні

• Дата: 2018
• Автори: Мельник, В.І., Шиндер, О.І., Несин, Ю.Д.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2018
• Назва видання: Український ботанічний журнал
• Теми: Систематика, флористика, географія рослин
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176297
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні / В.І. Мельник, О.І. Шиндер, Ю.Д. Несин // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 57 назв. — укр.

Стаття присвячена з'ясуванню особливостей географічного поширення раритетного євразійського бореального виду Cypripedium calceolus на території України. За результатами опрацювання численних літературних джерел, гербарних фондів 12 ботанічних установ і матеріалів власних польових досліджень за весь період флористичного вивчення території України було зафіксовано 225 локалітетів виду, у т. ч. 169 – у рівнинній частині країни, 43 – у Карпатах, 14 – Кримських горах. Більшість із них сконцентрована переважно в північних і західних регіонах України, головним чином на Поліській низовині, західній частині Волино-Подільської височини, Розточчі, Прикарпатті, а також у горах Криму. На основі узагальнених хорологічних відомостей створено детальну картосхему поширення C. calceolus в Україні точковим методом. Південна межа основної частини ареалу виду в нашій країні проходить уздовж населених пунктів Герца–Хотин–Китайгород–Летичів–Бердичів–Козятин–Ржищів–Ніжин–Полтава–Зміїв. Вид найбільш рідкісний на Придніпровській височині та Придніпровській низовині. Єдина вказівка про зростання виду на території Донецького кряжу належить В.І. Талієву (1896), який виявлену ним рослину в неквітучому стані навів під назвою "Cypripedium sp." Пізніше це місцезнаходження так і не було ніким підтверджене. Розкрито динаміку накопичення хорологічних відомостей про C. calceolus в Україні. До кінця XIX ст. загалом було виявлено 47 локалітетів виду, у XX ст. – 133 нових локалітети, а в новому столітті – 45. Щонайменше 29 місцезнаходжень виду на сьогоднішній день є зниклими. Найбільша кількість зниклих локалітетів відома з Житомирського й Київського Полісся та Придніпровської низовини. З огляду сучасного географічного поширення цього, хоча й рідкісного, але широкоареального виду, віднесення його до третинних реліктів у нашій країні є помилковим.