Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні
Стаття присвячена з'ясуванню особливостей географічного поширення раритетного євразійського бореального виду Cypripedium calceolus на території України. За результатами опрацювання численних літературних джерел, гербарних фондів 12 ботанічних установ і матеріалів власних польових досліджень за...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2018 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2018
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176297 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні / В.І. Мельник, О.І. Шиндер, Ю.Д. Несин // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176297 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Мельник, В.І. Шиндер, О.І. Несин, Ю.Д. 2021-02-04T11:32:10Z 2021-02-04T11:32:10Z 2018 Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні / В.І. Мельник, О.І. Шиндер, Ю.Д. Несин // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj75.01.20 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176297 Стаття присвячена з'ясуванню особливостей географічного поширення раритетного євразійського бореального виду Cypripedium calceolus на території України. За результатами опрацювання численних літературних джерел, гербарних фондів 12 ботанічних установ і матеріалів власних польових досліджень за весь період флористичного вивчення території України було зафіксовано 225 локалітетів виду, у т. ч. 169 – у рівнинній частині країни, 43 – у Карпатах, 14 – Кримських горах. Більшість із них сконцентрована переважно в північних і західних регіонах України, головним чином на Поліській низовині, західній частині Волино-Подільської височини, Розточчі, Прикарпатті, а також у горах Криму. На основі узагальнених хорологічних відомостей створено детальну картосхему поширення C. calceolus в Україні точковим методом. Південна межа основної частини ареалу виду в нашій країні проходить уздовж населених пунктів Герца–Хотин–Китайгород–Летичів–Бердичів–Козятин–Ржищів–Ніжин–Полтава–Зміїв. Вид найбільш рідкісний на Придніпровській височині та Придніпровській низовині. Єдина вказівка про зростання виду на території Донецького кряжу належить В.І. Талієву (1896), який виявлену ним рослину в неквітучому стані навів під назвою "Cypripedium sp." Пізніше це місцезнаходження так і не було ніким підтверджене. Розкрито динаміку накопичення хорологічних відомостей про C. calceolus в Україні. До кінця XIX ст. загалом було виявлено 47 локалітетів виду, у XX ст. – 133 нових локалітети, а в новому столітті – 45. Щонайменше 29 місцезнаходжень виду на сьогоднішній день є зниклими. Найбільша кількість зниклих локалітетів відома з Житомирського й Київського Полісся та Придніпровської низовини. З огляду сучасного географічного поширення цього, хоча й рідкісного, але широкоареального виду, віднесення його до третинних реліктів у нашій країні є помилковим. Статья посвящена изучению особенностей географического распространения редкого и охраняемого евразийского бореального вида Cypripedium calceolus на территории Украины. В результате обработки многочисленных литературных источников, гербарных фондов 12 ботанических учреждений и материалов собственных полевых исследований за весь период флористического изучения территории Украины было зафиксировано 225 локалитетов вида, в т. ч. 169 – в равнинной части страны, 43 – в Карпатах, 14 – Крымских горах. Большинство из них сконцентрировано преимущественно в северных и западных регионах Украины, главным образом на Полесской низменности, западной части Волыно-Подольской возвышенности, Расточье, в Прикарпатье, а также в горах Крыма. На основе обобщенного хорологического материала создана точечным методом подробная картосхема распространения C. calceolus в Украине. Южная граница основной части ареала вида в нашей стране проходит вдоль населенных пунктов Герца–Хотин–Китайгород–Летичев–Бердичев–Казатин–Ржищев–Нежин–Полтава–Змиев. Вид наиболее редкий на Приднепровской возвышенности и Приднепровской низменности. Единственное указание о виде на территории Донецкого кряжа принадлежит В.И. Талиеву (1896), который найденное им в нецветущем состоянии растение привел под названием "Cypripedium sp." Позже это местонахождение так и не было никем подтверждено. Раскрыта динамика накопления хорологических сведений о C. calceolus в Украине. К концу XIX в. всего было выявлено 47 локалитетов вида, в XX в. – 133 новых локалитета, а в ХХІ в. – 45. Не менее 29 местонахождений вида на сегодняшний день следует считать исчезнувшими. Больше всего таких локалитетов известно с Житомирского и Киевского Полесья и Приднепровской низменности. Учитывая современное географическое распространение этого, хотя и редкого, но широкоареального вида, отнесение его к третичным реликтам в нашей стране является ошибочным. Geographic distribution of a rare Eurasian boreal species, Cypripedium calceolus, in Ukraine is considered. Based on numerous literature sources, herbarium collections of 12 botanical institutions and materials of our field research, C. calceolus was reported from 225 localities in Ukraine, including 169 – from the plain part of Ukraine, 43 – from the Carpathian Mountains, and 14 – from the Crimean Mountains. In Ukraine this species occurs in the northern and western regions, mainly in the Polissya Lowland, western part of Volhynian-Podolian Upland, Roztochchia, the Carpathians and the Crimean Mountains. On the basis of generalized chorological information, a detailed schematic map of distribution of C. calceolus in Ukraine is presented. The southern border of the main range of C. calceolus in our country is outlined by the following towns: Gertsa–Hotyn–Kitayhorod –Letychiv–Berdychiv–Kozyatyn–Rzhyshchiv–Nizhyn–Poltava–Zmiiv. This species is very rare in the Dnipro Upland and Dnipro Lowland. The only report of the species occurrence on the Donets Ridge belongs to V. Taliev (1896), who found the plant in a nonflowering state and named as "Cypripedium sp." However, this location has never been confirmed later. The dynamics of the accumulation of chorological data on C. calceolus in Ukraine is presented. By the end of the 19th century, a total of 47 localities of this species were reported, in the 20th century 133 new localities were added, and in the current century – another 45. By now, the species disappeared from at least 29 localities. The largest number of vanished localities are known from Zhytomyr and Kyiv Polissya and the Dnipro Lowland. Due to present geographical distribution of this, albeit rare, but a wide-range species, consideration of C. calceolus as a Tertiary relict plant in Ukraine (Litvinov, 1891) is apparently erroneous. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Систематика, флористика, географія рослин Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні Распространение Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Украине Distribution of Cypripedium calceolus (Orchidaceae) in Ukraine Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні |
| spellingShingle |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні Мельник, В.І. Шиндер, О.І. Несин, Ю.Д. Систематика, флористика, географія рослин |
| title_short |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні |
| title_full |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні |
| title_fullStr |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні |
| title_full_unstemmed |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні |
| title_sort |
поширення cypripedium calceolus (orchidaceae) в україні |
| author |
Мельник, В.І. Шиндер, О.І. Несин, Ю.Д. |
| author_facet |
Мельник, В.І. Шиндер, О.І. Несин, Ю.Д. |
| topic |
Систематика, флористика, географія рослин |
| topic_facet |
Систематика, флористика, географія рослин |
| publishDate |
2018 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Распространение Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Украине Distribution of Cypripedium calceolus (Orchidaceae) in Ukraine |
| description |
Стаття присвячена з'ясуванню особливостей географічного поширення раритетного євразійського бореального виду Cypripedium calceolus на території України. За результатами опрацювання численних літературних джерел, гербарних фондів 12 ботанічних установ і матеріалів власних польових досліджень за весь період флористичного вивчення території України було зафіксовано 225 локалітетів виду, у т. ч. 169 – у рівнинній частині країни, 43 – у Карпатах, 14 – Кримських горах. Більшість із них сконцентрована переважно в північних і західних
регіонах України, головним чином на Поліській низовині, західній частині Волино-Подільської височини, Розточчі, Прикарпатті, а також у горах Криму. На основі узагальнених хорологічних відомостей створено детальну картосхему поширення C. calceolus в Україні точковим методом. Південна межа основної частини ареалу виду в нашій країні проходить уздовж населених пунктів
Герца–Хотин–Китайгород–Летичів–Бердичів–Козятин–Ржищів–Ніжин–Полтава–Зміїв. Вид найбільш рідкісний на Придніпровській височині та Придніпровській низовині. Єдина вказівка про зростання виду на
території Донецького кряжу належить В.І. Талієву (1896), який виявлену ним рослину в неквітучому стані навів
під назвою "Cypripedium sp." Пізніше це місцезнаходження так і не було ніким підтверджене. Розкрито динаміку накопичення хорологічних відомостей про C. calceolus в Україні. До кінця XIX ст. загалом було виявлено 47 локалітетів виду, у XX ст. – 133 нових локалітети, а в новому столітті – 45. Щонайменше 29 місцезнаходжень виду на сьогоднішній день є зниклими. Найбільша кількість зниклих локалітетів відома з Житомирського й Київського Полісся та Придніпровської низовини. З огляду сучасного географічного поширення цього, хоча й рідкісного, але широкоареального виду, віднесення його до третинних реліктів у нашій країні є помилковим.
Статья посвящена изучению особенностей географического распространения редкого и охраняемого евразийского бореального вида Cypripedium calceolus на территории Украины. В результате обработки многочисленных литературных источников, гербарных фондов 12 ботанических учреждений и материалов собственных полевых исследований за весь период флористического изучения территории Украины было зафиксировано 225 локалитетов вида, в т. ч. 169 – в равнинной части страны, 43 – в Карпатах, 14 – Крымских горах. Большинство из них сконцентрировано преимущественно в северных и западных регионах Украины, главным образом на Полесской низменности, западной части Волыно-Подольской возвышенности, Расточье, в Прикарпатье, а также в горах Крыма. На основе обобщенного хорологического материала создана точечным методом подробная картосхема распространения C. calceolus в Украине.
Южная граница основной части ареала вида в нашей стране проходит вдоль населенных пунктов Герца–Хотин–Китайгород–Летичев–Бердичев–Казатин–Ржищев–Нежин–Полтава–Змиев. Вид наиболее редкий на Приднепровской возвышенности и Приднепровской низменности. Единственное указание о виде на территории Донецкого кряжа принадлежит В.И. Талиеву (1896), который найденное им в нецветущем состоянии растение привел под названием "Cypripedium sp."
Позже это местонахождение так и не было никем подтверждено. Раскрыта динамика накопления хорологических сведений о C. calceolus в Украине. К концу XIX в. всего было выявлено 47 локалитетов вида, в XX в. – 133 новых локалитета, а в ХХІ в. – 45. Не менее 29 местонахождений вида на сегодняшний день следует считать исчезнувшими. Больше всего таких локалитетов известно
с Житомирского и Киевского Полесья и Приднепровской низменности. Учитывая современное географическое распространение этого, хотя и редкого, но широкоареального вида, отнесение его к третичным реликтам в нашей стране является ошибочным.
Geographic distribution of a rare Eurasian boreal species, Cypripedium calceolus, in Ukraine is considered. Based on numerous literature sources, herbarium collections of 12 botanical institutions and materials of our field research, C. calceolus was reported from 225 localities in Ukraine, including 169 – from the plain part of Ukraine, 43 – from the Carpathian Mountains, and 14 – from the Crimean Mountains. In Ukraine this species occurs in the northern and western regions, mainly in the Polissya Lowland, western part of Volhynian-Podolian Upland, Roztochchia, the Carpathians and the Crimean Mountains. On the basis of generalized chorological information, a detailed schematic map of distribution of C. calceolus in Ukraine is presented. The southern border of the main range of C. calceolus in our country is outlined by the following towns: Gertsa–Hotyn–Kitayhorod –Letychiv–Berdychiv–Kozyatyn–Rzhyshchiv–Nizhyn–Poltava–Zmiiv. This species is very rare in the Dnipro Upland and Dnipro Lowland. The only report of the species occurrence on the Donets Ridge belongs to V. Taliev (1896), who found the plant in a nonflowering state and named as "Cypripedium sp." However, this location has never been confirmed later. The dynamics of the accumulation of chorological data on C. calceolus in Ukraine is presented. By the end of the 19th century, a total of 47 localities of this species were reported, in the 20th century 133 new localities were added, and in the current century – another 45. By now, the species disappeared from at least 29 localities. The largest number of vanished localities are known from Zhytomyr and Kyiv Polissya and the Dnipro Lowland. Due to present geographical distribution of this, albeit rare, but a wide-range species, consideration of C. calceolus as a Tertiary relict plant in Ukraine (Litvinov, 1891) is apparently erroneous.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176297 |
| citation_txt |
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні / В.І. Мельник, О.І. Шиндер, Ю.Д. Несин // Український ботанічний журнал. — 2018. — Т. 75, № 1. — С. 20-32. — Бібліогр.: 57 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT melʹnikví poširennâcypripediumcalceolusorchidaceaevukraíní AT šinderoí poširennâcypripediumcalceolusorchidaceaevukraíní AT nesinûd poširennâcypripediumcalceolusorchidaceaevukraíní AT melʹnikví rasprostraneniecypripediumcalceolusorchidaceaevukraine AT šinderoí rasprostraneniecypripediumcalceolusorchidaceaevukraine AT nesinûd rasprostraneniecypripediumcalceolusorchidaceaevukraine AT melʹnikví distributionofcypripediumcalceolusorchidaceaeinukraine AT šinderoí distributionofcypripediumcalceolusorchidaceaeinukraine AT nesinûd distributionofcypripediumcalceolusorchidaceaeinukraine |
| first_indexed |
2025-11-27T00:49:09Z |
| last_indexed |
2025-11-27T00:49:09Z |
| _version_ |
1850789435088568320 |
| fulltext |
20 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
Вступ
Cypripedium calceolus L. (Orchidaceae) – рідкісний вид
у межах всього ареалу. Він внесений до Червоного
списку Міжнародного Союзу Охорони Природи,
Європейського Червоного списку, Бернської
конвенції, конвенції CITES та до Червоних книг
або списків видів, що потребують охорони в усіх
країнах Європи, де він росте (Terschuren, 1999).
Згідно рекомендації № 40 комітету Бернської
конвенції, країни, які її підписали, взяли на
себе зобов'язання з охорони та відтворення
популяцій C. calceolus. У більшості країн Європи,
де цей вид природно росте, детально вивчено його
поширення, умови місцезростань і стан популяцій.
На основі цього розроблено рекомендації з його
охорони (Terschuren, 1999). В Україні узагальнені
дані з хорології C. calceolus відсутні, а є лише
відомості про поширення виду в окремих регіонах
країни.
Недостатня вивченість поширення C. calceolus
в Україні не сприяє ефективній охороні цього
виду в нашій країні. Літературні дані щодо
розповсюдження його в межах всієї України є
застарілими (Kleopov, 1935; Bordzilovskyi, 1950)
і неповними (Vinichenko, 2007; Reshetyuk, 2008).
Найбільш детально хорологічні особливості
C. calceolus вивчені на заході України (Zagulskiy,
1993). У ряді праць висвітлене поширення виду
в окремих регіонах: на Волинській височині,
у Розточчі, Буковинському Прикарпатті, на
Хотинській височині (Zagulskiy, 2001; Kagalo et al.,
2004; Tkachyk, Begen, 2004; Tokaryuk, Chorney, 2009;
Nykyrsaetal., 2012; Melnyk, Logvynenko, 2013). На
Подільській височині й Поліській низовині описані
окремі місцезнаходження виду (Kovalchuk, Klots,
1987; Khom'yak, Didukh, 2009). У 2007–2016 рр. ми
досліджували поширення C. calceolus в Україні на
основі літературних джерел, гербарних матеріалів
та результатів власних польових досліджень.
Матеріали та методи
У ході роботи було опрацьовано матеріали 12
гербаріїв: KW, KWHA, KWU, LW, LWKS, YALT,
LWS, LUU, VIN, LUM, BP і Рівненського обласного
doi: 10.15407/ukrbotj75.01.20
Поширення Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні
Віктор І. МЕЛЬНИК, Олександр І. ШИНДЕР, Юрій Д. НЕСИН
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН України
вул. Тимірязєвська, 1, Київ 01014, Україна
melnykviktor6@gmail.com
shinderoleksandr@gmail.com
Melnyk V.I., Shynder O.I., Nesyn Yu.D. Distribution of Cypripedium calceolus (Orchidaceae) in Ukraine. Ukr. Bot. J., 2018,
75(1): 20–32.
M.M. Gryshko National Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
1, Tymiryazevska Str., Kyiv 01014, Ukraine
Abstract. Geographic distribution of a rare Eurasian boreal species, Cypripedium calceolus, in Ukraine is considered. Based
on numerous literature sources, herbarium collections of 12 botanical institutions and materials of our field research, C.
calceolus was reported from 225 localities in Ukraine, including 169 – from the plain part of Ukraine, 43 – from the Carpathian
Mountains, and 14 – from the Crimean Mountains. In Ukraine this species occurs in the northern and western regions,
mainly in the Polissya Lowland, western part of Volhynian-Podolian Upland, Roztochchia, the Carpathians and the Crimean
Mountains. On the basis of generalized chorological information, a detailed schematic map of distribution of C. calceolus in
Ukraine is presented. The southern border of the main range of C. calceolus in our country is outlined by the following towns:
Gertsa–Hotyn–Kitayhorod –Letychiv–Berdychiv–Kozyatyn–Rzhyshchiv–Nizhyn–Poltava–Zmiiv. This species is very rare
in the Dnipro Upland and Dnipro Lowland. The only report of the species occurrence on the Donets Ridge belongs to V.
Taliev (1896), who found the plant in a non flowering state and named as "Cypripedium sp." However, this location has never been
confirmed later. The dynamics of the accumulation of chorological data on C. calceolus in Ukraine is presented. By the end of
the 19th century, a total of 47 localities of this species were reported, in the 20th century 133 new localities were added, and in the
current century – another 45. By now, the species disappeared from at least 29 localities. The largest number of vanished localities
are known from Zhytomyr and Kyiv Polissya and the Dnipro Lowland. Due to present geographical distribution of this, albeit rare,
but a wide-range species, consideration of C. calceolus as a Tertiary relict plant in Ukraine (Litvinov, 1891) is apparently erroneous.
Keywords: Cypripedium calceolus, range, Ukraine
© В.І. МЕЛЬНИК, О.І. ШИНДЕР, Ю.Д. НЕСИН, 2018
mailto:melnykviktor6@gmail.com
mailto:shinderoleksandr@gmail.com
21Укр. бот. журн., 2018, 75(1)
Результати та обговорення
Cypripedium calceolus – євразійський бореальний
вид, ареал якого охоплює майже всю Європу (за
винятком Нідерландів, Ірландії, Ісландії та деяких
середземноморських країн), Сибір, Північний
Казахстан, Центральну Азію, Північну Монголію,
Північно-Східний Китай, Російський Далекий
Схід, Японію та Корею (Meusel et al., 1965). В
Україні вид поширений переважно на заході й
півночі: у Карпатах, Розточчі, на Подільській
височині, Поліссі, а поодинокі локалітети відомі
з Придніпровської височини, Придніпровської
низовини та Гірського Криму.
краєзнавчого музею, а також, літературні джерела
та матеріали власних польових досліджень. У даній
статті огляд географічного поширення C. calceolus
здійснено за фізико-географічним районуванням
України (Marynych et al., 2003). В окремих
випадках відомості різних авторів про знахідки
досліджуваного виду в межах ймовірно однієї
популяції (у сусідніх кварталах одного лісництва)
розглядаються як один локалітет. На основі
узагальнення хорологічного матеріалу створено
картосхему поширення C. calceolus в Україні
точковим методом (див. рисунок). У переліку
локалітетів прийняті скорочення: л-во – лісництво,
МР – міська рада, ок. – околиці, уроч. – урочище.
Поширення Cypripedium calceolus в Україні: 1 – локалітети, виявлені після 1950 р.; 2 – до 1950 р.; 3 – зниклі локалітети;
4 – сумнівні локалітети
Distribution of Cypripedium calceolus in Ukraine: 1 – localities after 1950; 2 – localities before 1950; 3 – extinct localities; 4 –
doubtful localities
22 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
половині, 7 – на початку ХХІ ст. (див. таблицю).
Зростання C. calceolus у деяких локалітетах,
зафіксованих у XIX і першій половині XX ст., в
подальшому не підтвердилися, тому є підстави
вважати, що він зник принаймні в 14 локалітетах.
Особливості поширення C. calceolus на україн-
ській частині Розточчя за літературними та
гербарними даними узагальнив М.М. Загульський
(Zagulskiy, 1993, 2001). Ураховуючи нові знахідки
C. calceolus, на сьогоднішній день на Розточчі в
межах України загалом відомо 23 місцезнаходження
C. calceolus, з яких у XIX ст. виявлено 8, у першій
половині XX ст. – 10, у другій його половині – 3.
Протягом останніх 50 років було підтверджено
ряд місцезнаходжень виду, виявлених у Розточчі в
XIX ст. (Zagulskiy, 2001), тому можна вважати, що
більшість відомих локалітетів C. calceolus у даному
регіоні збереглися до наших днів (за винятком
тих, що зростали на територіях сучасної забудови
Львова).
Поширення C. calceolus на Волинській височині
детально розглянуто в нашій попередній публікації
(Melnyk, Logvynenko, 2013). У цьому регіоні за
весь час ботанічних досліджень зафіксовано 15
місцезнаходжень C. calceolus, з яких 5, ймовірно,
втрачені, оскільки вони не були підтверджені після
1950 р.
На території Правобережного Лісостепу
більшість локалітетів C. calceolus відома із західної
частини Подільської височини (Тернопільська обл.
і північно-східні райони Львівської обл.). Відомості
про місцезнаходження C. calceolus у цьому регіоні,
які виявлені у XIX ст. і протягом XX ст., узагальнив
М.М. Загульський (Zagulskiy, 1993). Деякі
західно подільські місце знаходження C. calceolus,
зафіксовані в XIX – на початку XX ст., були
підтверджені різними авторами в ході досліджень,
проведених після 1950 р. (Zagulskiy, 1993). Після
публікацій М.М. Загульського на Західному
Поділлі було виявлено чимало нових локалітетів
C. calceolus. Зокрема, у Львівській обл. кілька
нових місцезнаходжень виду виявив В.М. Рало на
Верхобузькому горбогір'ї (Ralo, 2003, 2012). Нами
було відмічено нове місцезнаходження C. calceolus
у Нараївському лісництві в Бережанському р-ні
Тернопільської обл.
На території Східного Поділля C. calceolus
трапляється значно рідше. Тут було виявлено
лише чотири локалітети виду в Хмельницькій обл.
(Rogovich, 1869; Kovalchuk, Klots, 1987; Vinichenko,
У межах Українського Полісся C. calceolus
найбільш поширений в області Волинського
Полісся. Вперше у регіоні вид було виявлено
в околицях смт Цумань Ківерцівського р-ну
Волинської обл. (Vandas, 1886). Дослідження,
проведені в другій половині XX ст., підтвердили
зростання C. calceolus поблизу Цумані (Baranskyi,
2005). У цей період була виявлена значна
кількість нових локалітетів C. calceolus у регіоні.
На Житомирському Поліссі цей вид поширений
значно менше. У XIX і XX ст. його було зафіксовано
у трьох локалітетах, які нині вважаються
зниклими (Rogovich, 1869; Orlov, 2005). Нове
місцезнаходження C. calceolus було виявлено в
ХХІ ст. (Khom'yak, Didukh, 2009).
На території Київського Полісся у XIX – першій
половині XX ст. C. calceolus був зафіксований з
чотирьох місцезнаходжень, які нині вважаються
зниклими (Rogovich, 1855; Rogovich, 1869; Kleopov,
1935; Bordzilovskyi, 1950; Smyk, 1989). Новий
локалітет C. calceolus у регіоні знайдено в 2007 р.
Ю.Д. Несиним на території Луб'янського л-ва
(Бородянський р-н Київської обл.). Ще один
локалітет зафіксовано нами на північно-західних
околицях м. Києва, проте в останні роки ця
популяція була знищена внаслідок забудови. На
Чернігівському Поліссі у XIX – на початку XX ст.
було виявлено кілька місцезнаходжень C. calceolus
на лівобережних околицях м. Києва. Очевидно,
на той час дарницька популяція C. calceolus
була чисельною, оскільки для її охорони було
створено пам'ятку природи (Bryzgalin, 1919).
Єдиним локалітетом, збереженим до наших
днів на лівобережжі Київської обл., вважається
місцезнаходження в Дніпровсько-Деснянському
заказнику (Andriyenko, Pryadko, 2006). У межах
Чернігівської обл. за весь час флористичних
досліджень виявлено 5 локалітетів C. calceolus, із
яких три – в Ріпкинському р-ні (Vershkovskiy, 1915;
Kleopov, 1935; Pryadko, 1982; Melnyk et al., 2006).
Для Новгород-Сіверського Полісся в літературі
наведена єдина вказівка C. calceolus з околиць
м. Кролевець Сумської обл. (Bordzilovskyi, 1950).
На Малому Поліссі наприкінці XX і початку XXI ст.
було виявлено 4 локалітети цього виду (Zelinka et
al., 1998; Melnyk et al., 2001; Melnyk, Glinska, 2010).
У цілому, за весь період флористичних
досліджень в Українському Поліссі було виявлено
46 місцезнаходжень C. calceolus, у т. ч. 8 – у XIX ст.,
5 – у першій половині XX ст., 26 – у другій його
23Укр. бот. журн., 2018, 75(1)
поширення виду на Буковині, нараховують 41
місцезнаходження виду, з яких упродовж останніх
50 років підтверджено 38 (знахідки, зроблені
в сусідніх кварталах одного лісового масиву,
авторами приймалися як різні місцезнаходження).
Для Покутського Прикарпаття наводиться
загалом 19 локалітетів C. calceolus, з яких дев'ять
виявлено в XIX – першій половині XX ст. На
прикарпатській території Львівської обл. відоме
єдине місцезнаходження C. calceolus, знайдене
понад 100 років тому (Zagulskiy, 1994).
У високогір'ї Карпат відомо лише чотири
локалітети C. calceolus з Рахівського р-ну
Закарпатської обл. та Долинського р-ну Івано-
Франківської обл. (Zagulskiy, 1993; Bunyak et al.,
2008; Bunyak et al., 2010). Таким чином, за весь
період флористичних досліджень в Українських
Карпатах зафіксовано 42 локалітети C. calceolus,
у т. ч. 14 знайдені в XIX – першій половині XX ст.,
20 – у другій його половині, 8 – у XXI ст.
Всі локалітети C. calceolus із оглянутих вище
регіонів знаходяться в межах основної європейської
частини ареалу виду. Результати узагальнення
хорології виду в Українських Карпатах і в рівнинній
частині України дають змогу провести південну
межу його поширення в нашій країні. Вона
проходить приблизно вздовж населених пунктів:
Герца–Хотин–Китайгород–Летичів–Бердичів–
Козятин–Ржищів–Ніжин–Полтава–Зміїв.
Відмітимо, що найбільше локалітетів C. calceolus
в Україні зосереджено західніше меридіональної
лінії Хотин–Сатанів–Рівне, котра приблизно
відповідає межі між центральноєвропейською та
східноєвропейською флористичними провінціями
(Takhtajan, 1978).
На південь, більш, ніж за 500 км від окресленої
вище межі суцільного поширення C. calceolus в
Україні, розміщений кримський ексклав ареалу
виду, приурочений до західної частини Головної та
Внутрішньої гряд Кримських гір. У горах Криму
загалом відомо 14 місцезнаходжень C. calceolus,
причому, більшість з них (11) – були виявлені в
XIX – на початку XX ст.
Таким чином, за весь період ботанічних
досліджень в Україні зафіксовано 225 локалітетів
C. calceolus (див. таблицю), з них у рівнинній
частині налічується 169. На сьогодні принаймні 29
локалітетів є зниклими, найбільша їхня кількість
відома з Житомирського й Київського Полісся та
Придніпровської низовини.
2007). В цілому, за весь період флористичних
досліджень на Подільській височині виявлено
63 місцезнаходження C. calceolus. Принаймні три
з них, датовані XIX – першою половиною XX ст.,
пізніше не були підтверджені та, ймовірно, вже
зникли.
На Прут-Дністровському межиріччі найбільша
кількість локалітетів C. calceolus відома з Хотин-
ської височини у Чернівецькій обл. Детальна
інформація про них наведена в роботі Т.Д. Никирси
зі співавторами (Nykyrsa et al., 2012). Більша частина
цих локалітетів була виявлена в XX – на початку
XXI ст. і лише один – наприкінці XIX ст. Ще три
локалітети C. calceolus відомі з інших районів Прут-
Дністровського межиріччя, а загалом, у цьому
регіоні зафіксовано 13 локалітетів виду.
На Придніпровській височині було виявлено
чотири місцезнаходження C. calceolus. Причому
вперше вид був виявлений у регіоні наприкінці
XIX ст. в околицях м. Ржищів Кагарлицького р-ну
Київської обл. (Vinichenko, 2007), а значно
пізніше його було зафіксовано в південно-східних
околицях розташованого неподалік с. Балико-
Щучинка цього ж району (Lyubchenko, 1980;
Synko, Rakov, 2003), тому ці дві вказівки можуть
стосуватися одного локалітету.
На території Лівобережного Лісостепу у XIX –
першій половині XX ст. було виявлено два локалі-
тети C. calceolus на Полтавській рівнині (Illichevskyi,
1928) і один – на Середньоруській рівнині – з
колишнього Зміївського повіту (Kovalevskyi, 1862).
Слід відмітити, що С. Іллічевський висловлював
сумніви стосовно достовірності виявлення виду
в околицях с. Зінці біля м. Полтави (Illichevskyi,
1928). Нині всі ці локалітети вважаються зниклими,
проте в новому столітті на Полтавській рівнині
Д.А. Давидовим було знайдено єдиний існуючий
у Лівобережному Лісостепу локалітет C. calceolus у
Полтавській обл.
Єдина вказівка про зростання даного виду в
Степовій зоні України відома з праці В.І. Талієва
(Taliev, 1896), у якій під назвою "Cypripedium sp."
наведена рослина, котру автор виявив у неквіту-
чому стані в лісах на Святих горах із території
Донецького кряжу. Пізніше це місцезнаходження
ніким не було підтверджене.
В Українських Карпатах C. calceolus приуроче-
ний переважно до Буковинського та Покутського
Прикарпаття. А.І. Токарюк та І.І. Чорней (Tokaryuk,
Chorney, 2009), підводячи підсумки вивчення
24 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
2005); Звірівське л-во, мішаний ліс, 28.05.1935,
С. Мацько (LUM); уроч. Ринва в ок. с. Озеро, 1985,
В.К. Терлецький (KW); Ківерцівське л-во, кв. 113,
114, 119, 1986, В.К. Терлецький (KW); там само, кв.
36, 1988, В.К. Терлецький (LUU). Ковельський р-н:
Радовичівське л-во, кв. 15, 16, заказник "Літинський",
південні ок. с. Грушівка (Baranskyi, 2005); Ковельське
л-во, кв. 22, 24, 30, заказник "Задибський", південні
ок. с. Зелена (Baranskyi, 2005). Любешівський р-н: ок.
с. Бучин уроч. Бучацька дача (Baranskyi, 2005); за 3,5 км
східніше с. Дольськ, Сваловицька лісова дача, кв. 29
Любешівського л-ва (Terletskyi, 1985); НПП "Прип'ять-
Стохід" (Vinichenko, 2007). Любомльський р-н:
Любомльське л-во, кв. 14 (Terletskyi, 1985); ок.
с. Мосир, кв. 8 Мосирського л-ва (Baranskyi, 2005).
Маневицький р-н: кв. 10–11 ПЗ "Черемський", уроч.
Кухів Груд, 2002, В.В. Коніщук (KW) (Konishchuk,
2003). Турійський р-н: ок. сіл Дуліби й Туричани,
заказник "Туричанський", кв. 8–12 лісовпорядкування
(Vinichenko, 2007); між селами Переліска та Сушибаба
(Davydovetal., 2014). Шацький р-н: ок. смт Шацьк,
06.07.1977, С.Д. Мельник (LWS); ок. с. Мельники, за
1 км західніше оз. Кримне (Baranskyi, 2005).
– Рівненська обл. Володимирецький р-н: Білоозерська
філія природного заповідника "Рівненський" (Vinichenko,
2007). Косто пільський р-н: ок. м. Костопіль, в долині
р. Замчисько (Melnyk, 2000); заказник "Суський", Суське
л-во, кв. 9–11 (Baranskyi, 2005). Сарненський р-н: ок.
с. Тинне (Fedoseev, 1897); сел. Страшеве (Baranskyi, 2005);
ок. с. Вирка, на Турецькій горі, 1987, Г.М. Антонова
(гербарій Рівненського краєзнавчого музею).
Житомирське Полісся
– Житомирська обл. Житомирська МР: ок. м. Житомира
(Rogovich, 1869). Коростишівський р-н: м. Коростишів
(Orlov, 2005). Малинський р-н: за 4 км від м. Малина,
в Слобідському л-ві (Orlov, 2005). Овруцький р-н:
Д.І. Літвінов (Litvinov, 1891) відносив C. calceolus
до третинних реліктів флори Східної Європи,
акцентуючи увагу на генезисному зв'язку
чернігівської популяції виду з рефугіумом на
Середньоруській височині. Оскільки цьому автору
був відомий лише один локалітет виду в Україні,
на той час ця гіпотеза виглядала правдоподібно.
На сьогодні наші знання про поширення виду в
Україні якісно змінилися, тому віднесення цього
рідкісного та широкоареального виду до третинних
реліктів на території нашої країни є помилковим.
Вивчення географічного поширення C. calceolus
в Україні проводилось нами в комплексі з
дослідженнями умов місцезростань та стану
популяцій даного виду. Ці питання, як і аналіз
стану охорони C. calceolus в нашій країні, будуть
представлені в наступних публікаціях.
Висновки
За весь період ботанічних досліджень в Україні
зафіксовано 225 локалітетів Cypripedium calceolus, у
т. ч. 169 – на території рівнинної частини України,
42 – у Карпатах, 14 – Кримських горах. Принаймні
29 локалітетів слід вважати на сьогодні зниклими.
В Україні вид перебуває поблизу південної межі
ареалу, яка в нашій країні проходить уздовж
населених пунктів: Герца–Хотин–Китайгород–
Летичів –Бердичів –Козятин –Ржищів –Ніжин –
Полтава –Зміїв.
Перелік локалітетів Cypripedium calceolus в Україні
ПОЛІСЬКА НИЗОВИНА
Волинське Полісся
– Волинська обл. Ківерцівський р-н: окол. смт Цумань
(Vandas, 1886); за 1 км від смт Цумань, Мощаницьке
л-во, кв. 37, 38, заказник "Мощаницький" (Baranskyi,
Кількість локалітетів Cypripedium calceolus по природних регіонах України
Number of localities of Cypripedium calceolus in the natural regions of Ukraine
Природний регіон
Час виявлення, століття
Усього
XIX 1 пол. XX 2 пол. XX XXI
Поліська низовина 8 5 26 7 46
Волинська височина 3 2 6 4 15
Подільська височина 17 13 14 19 63
Розточчя 8 10 3 2 23
Прут-Дністровське межиріччя 1 5 3 4 13
Придніпровська височина і Придніпровська низовина 2 2 3 1 8
Донецький кряж 1 – – – 1
Карпати 7 7 20 8 42
Кримські гори – 11 3 – 14
Загалом в Україні 225
25Укр. бот. журн., 2018, 75(1)
РОЗТОЧЧЯ
– Львівська обл. Городоцький р-н: с. Лівчиці
(Zagulskiy, 1993). Територія Львівської МР (за (Zagulskiy,
1993)): уроч. Голоско; між Великими Кривчицями і
уроч. Знесіння; уроч. гора Хом (Хомець); гора Лева
(гора Піщана); уроч. Чотові скелі; смт Брюховичі;
м. Винники, уроч. Донброва; м. Винники, уроч.
Лисівка. Жовківський р-н (за (Zagulskiy, 1993)):
між смт Брюховичі та с. Великі Грибовичі; с. Малі
Грибовичі; ок. с. Стара Скварява; с. Глинськ.
Яворівський р-н: смт Івано-Франкове (Zagulskiy, 1993);
між с. Жорниська та смт Івано-Франкове (Zagulskiy,
1993); північні ок. смт Івано-Франкове, уроч. Червоний
Камінь (Zagulskiy, 1993); східні ок. смт Івано-Франкове,
кв. 29 Страдчанського л-ва, 16.06.2016, Н. Сичак,
О. Кагало, І. Хомин (LWKS); смт Краковець (Zagulskiy,
1993); с. Ставки, уроч. Гострий Горб (Zagulskiy, 1993);
с. Бірки (Zagulskiy, 1993); с. Верещиця, уроч.
Верещиця (Zagulskiy, 1993); ок. м. Яворів (KWU,
Кочан-Мокрицька, 1979); кв. 3 Верещицького
л-ва (Ferents, Khomyn, 2008); в уроч. Горбки, у кв. 5 і 6
лісовпорядкування в ок. с. Лелехівка (Tkachyk, Begen,
2004); у Страдчівському л-ві в ок. с. Лелехівка, (Ferents,
Khomyn, 2008). Примітка: дві останні вказівки, можливо,
стосуються одного локалітету.
ВОЛИНСЬКА ВИСОЧИНА
– Волинська обл. Володимир-Волинський р-н:
поблизу с. Верба (Pachoskiy, 1888). Луцький р-н: в уроч.
Уляна поблизу м. Луцька, 16.06.1938, С. Мацько (LUM);
ок. с. Воротнів, у заказнику "Воротнів" (Zagulskiy, 1993).
– Львівська обл. Сокальський р-н: ок. с. Скоморохи
(Zagulskiy, 1993); ліс Ромош західніше с. Перетоки,
25.06.1985, М.М. Загульський (LW); там же, 24.05.1989,
П.О. Вавриш (LWKS); там само (Sobko, 1989); там само, в
лісі біля залізниці, 23.06.2012, І.П. Логвиненко (KWHA);
с. Поториця (Vinichenko, 2007).
– Рівненська обл. Дубенський р-н: ок. с. Білогородка
(Zagulskiy, 1993). Млинівський р-н: ок. с. Каролінка
(Reshetyuk, 2008); в уроч. Ужинець біля с. Улянівка,
24.05.2006, І.П. Карпович (Логвиненко) (KWHA); ок.
с. Владиславівка (Melnyk, Logvynenko, 2013); ок. с. Смордва
(Melnyk, Logvynenko, 2013). Радивилівський р-н:
в уроч. Бараньє поблизу сіл Крупець та Михайлівка
(Zagulskiy, 1993). Рівненський р-н: поблизу м. Рівне
(Fedoseev, 1897); ок. с. Зоря, 06.1986, Г.М. Антонова
(гербарій Рівненського краєзнавчого музею); ок. с. Сморжів
(Melnyk, Logvynenko, 2013).
уроч. Потеребухів рів у північно-західних ок. с. Старі
Велідники, 20.05.2009, І.В. Хом'як, Я.П. Дідух (KW)
(Khom'yak, Didukh, 2009).
Київське Полісся
– Київ. Святошинський р-н: місцевість Біличі,
24.06.1884, І. Шмальгаузен (KW); західніше оз. Свято-
шинського, на краю Святошинського лісу, 14.06.2010,
С.В. Віндюк, О.І. Шиндер (KWHA) (примітка: в останні
роки ця популяція була знищена внаслідок забудови).
– Київська обл. Бородянський р-н: західні ок.
с. Луб'янка, у кв. 36, 37, 44, 45 Луб'янського л-ва
(всього 7 локусів популяції на площі близько 60 га, із
яких один уже зник), 05.2007, Ю.Д. Несин (KWHA).
Вишгородський р-н: с. Любимівка (колишні назви –
Злодіївка, Мануїльськ) (Rogovich, 1869; Bordzilovskyi,
1950). Іванківський р-н: с. Дитятки (Bordzilovskyi, 1950).
Поліський р-н: с. Романівка (Rogovich, 1855, 1869).
Чернігівське Полісся
– Київ. Деснянський р-н: на узліссі біля
оз. Рибне, 11.05.1897, A. Rakozi (KW); на краю Пле-
хового болота (поблизу ст. Дарниця), 13.08.1897,
A. Rakozi (KW); там само, 14.05.1907, С. Васільєв (KW);
там само, 29.05.1914, Ю.М. Семенкевич (KW); на болоті
за ст. Дарниця, по дорозі до с. Биківня, 24.06.1938,
М.І. Котов (KW); ок. с. Биківня, в заболоченому суборі,
18.06.1938, М.І. Котов (KW).
– Київська обл. Броварський р-н: ок. м. Бровари, 1897,
A. Rakozi (LWS). Вишгородський р-н: в Дніпровсько-
Деснянському заказнику (Andriyenko, Pryadko, 2006).
– Чернігівська обл. Козелецький р-н: з ок. м. Остер (в
Ошитківській дачі) (Vershkovskiy, 1915).Ніжинський р-н:
в ок. с. Вертіївка (Kleopov, 1935). Ріпкинський р-н: в
уроч. Кінське з ок. с. Зубахи, 19.08.1979, Т.Л. Андрієнко,
О.І. Прядко (KW) (Pryadko, 1982); в уроч. Волноша на
захід від с. Зубахи (Pryadko, 1982); в уроч. Пушкарівське,
за 0,5 км південніше с. Углова Рудня, 2005, О.О. Рак
(KWHA).
Новгород-Сіверське Полісся
– Сумська обл. Кролевецький р-н: ок. м. Кролевця
(Bordzilovskyi, 1950).
Мале Полісся
– Рівненська обл. Здолбунівський р-н: в ок. с. Мости,
06.06.1995, В.М. Баточенко (LW).Острозький р-н: в ок.
с. Теремне (Zelinka et al., 1998). Дубенський р-н: в ок.
с. Кліпець (Melnyk et al., 2001).
– Тернопільска обл. Кременецький р-н: ур. Олексюки
в ок. с. Хотівка (Melnyk, Glinska, 2010).
26 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
(LWKS); північні ок. с. Крутилів, південніше санаторію
"Товтри" (санаторій розташований у Сатанівському р-ні
Хмельницької обл.), 30.04.2002, О. Кагало, Н. Скібіцька,
О. Андрєєва (LWKS); кв. 32 Краснянського л-ва
(Vinichenko, 2007). Заліщицький р-н: ок. с. Добрівляни,
уроч. Обіжева (Zagulskiy, 1993); ок. с. Устечко, уроч.
Пустельня (Mandzyuk, 2014); східні ок. с. Гиньківці,
12.05.2016, О.О. Кагало (LWKS). Зборівський р-н: ок.
смт Залізці (Vinichenko, 2007). Козівський р-н: с. Глинна
(Zagulskiy, 1993). Кременецький р-н: ок. с. Жолоби, гора
Страхова (Zagulskiy, 1993); уроч. Тарнобір в ок. с. Великі
Млинівці (Zelinka et al., 1998). Підволочиський р-н: ок.
с. Тарноруда (Andrzheyovskiy, 1855); м. Скалат (Zagulskiy,
1993). Теребовлянський р-н: с. Струсів (Zagulskiy, 1993).
Східне Поділля
– Хмельницька обл. Городоцький р-н: в уроч.
Кошарна з ок. с. Чорниводи, 13.05.1981, О.М. Кльоц
(KW) (Kovalchuk, Klots, 1987); південно-західні ок. смт
Сатанів (Vinichenko, 2007). Кам'янець-Подільський р-н:
заказник "Совиний яр" у Приворотському л-ві з ок.
с. Вихватнівці (Kovalchuk, Klots, 1987). Летичівський р-н:
ок. м. Летичів (Rogovich, 1869).
ПРУТ-ДНІСТРОВСЬКЕ МЕЖИРІЧЧЯ
Хотинська височина (за Nykyrsa et al., 2012)
– Чернівецька обл. Заставнівський р-н: в ок. с. Малий
Кучурів. Новоселицький р-н: в уроч. Городище на
південній ок. с. Чорнівка; на лівому березі р. Гуків, у
кв. 5, 7, 9 Садгірського л-ва; на правому березі р. Гуків,
у кв. 19, 38, 71, 72 Чорнівського л-ва; на горі Берда біля
с. Васловівці. м. Чернівці, Садгірський р-н: у кв. 50, 51
Садгірського л-ва. Хотинський р-н: в ок. м. Хотин; у
кв. 2 і 20 Колінківецького л-ва поблизу с. Грозинці; в кв.
22 Рухотинського л-ва біля с. Рухотин; в ок. с. Гринячка,
на хуторі Корнешти.
Інші райони Прут-Дністровського межиріччя
– Івано-Франківська обл. Тлумацький р-н: північно-
східні ок. с. Буківна (Dmytrash-Vatseba, Shumska, 2016);
долина Дністра в ок. с. Нижнів (Vinichenko, 2007).
– Чернівецька обл. Заставнівський р-н: ок. с. Погори-
лівка, 05.05.2006, О. Волуца, Г. Ларсен (CHER).
ПРИДНІПРОВСЬКА ВИСОЧИНА
– Вінницька обл. Козятинський р-н: с. Махаринці,
08.1982, Д.С. Осавлюк (VIN); там само, південні ок.
с. Вернигородок, кв. 8 Козятинського л-ва, біля верхів'я
долини р. Гуйва, заказник "Сестринівська дача", 19.05.2014,
Є. Воробйов (KWHA).
– Житомирська обл. Бердичівський р-н: ок.
с. Хмелище (Orlov, 2005).
ПОДІЛЬСЬКА ВИСОЧИНА
Західне Поділля
– Львівська обл. Бродівський р-н: ок. с. Пеняки,
пам'ятка природи "Пеняцька” (Zagulskiy, 1993);
с. Пониковиця, уроч. Суходільский ліс (Zagulskiy, 1993);
с. Суховоля, гора Макітра (Zagulskiy, 1993); між с. Підгірці
та смт. Олесько Буського р-ну, гора Біла (Zagulskiy,
1993); урочища Пліснесько, Дзвінець і Городище в ок.
с. Підгірці (Ralo, 2012). Жидачівський р-н: с. Бринці-
Загірні (Zagulskiy, 1993); смт Журавно (Zagulskiy, 1993).
Золочівський р-н: с. Черемошня, пам'ятка природи "Гора
Свята” (Zagulskiy, 1993); там само, 05.07.2011, О. Кагало,
Н. Паньків (LWKS); с. Білий Камінь, гора Жулицька
(Zagulskiy, 1993); між селами Червоне та Стінка, гора Лиса
(Zagulskiy, 1993); с. Гологори (Zagulskiy, 1993); с. Трудовач
(Zagulskiy, 1993); с. Руда-Колтівська, гора Голодова
(Zagulskiy, 1993); с. Сасів (Zagulskiy, 1993); с. Колтів
(Zagulskiy, 1993); с. Лука (Zagulskiy, 1993); с. Білий
Камінь, гора Сторожиха (Zagulskiy, 1993); с. Жуличі, гора
Висока (цей пагорб разом із двома згаданими вище є
вершинами одного пасма в пам'ятці природи "Жулицька
гора, гора Сторожиха, гора Висока") (Zagulskiy, 1993);
східні ок. с. Підлисся, пам'ятка природи "Підлиська
гора" (інші назви: г. Біла Гора, г. Шашкевича) (Zagulskiy,
1993); с. Митулин (Zagulskiy, 1993); с. Туркотин, гора
Туркотинська (Zagulskiy, 1993); с. Зарваниця (Zagulskiy,
1993); за 3 км від с. Плугів у напрямі м. Золочів, у лісосмузі
(Vinichenko, 2007); в уроч. Восьмаші в ок. с. Хмелева
(Ralo, 2003); ок. с. Дерев'янки (Ralo, 2012); ок. с. Козаки
(Ralo, 2012); гора Руда поблизу с. Руда (Ralo, 2012);
гора Синьоха в ок. с. Бужок (Ralo, 2012); уроч. Діброва
поблизу м. Глиняни (Ralo, 2012). Перемишлянський р-н:
с. Заставки-Яблунів, гора Андрухова (Zagulskiy, 1993);
гора Лиса (ймовірно, розташована між селами Болотня
й Подусів) (Zagulskiy, 1993). Пустомитівський р-н:
південно-східні ок. с. Підтемне, на узліссі бучини,
04.06.2005, І. Беднарська, Ю. Вербицький (LWKS).
– Тернопільська обл. Бережанський р-н: ок.
м. Бережани (Zagulskiy, 1993); у кв. 28, 29, 33
Нараївського л-ва, 2001, В.І. Мельник, О.М. Корінько
(KW); ок. с. Урмань, кв. 55 Урманського л-ва (Chernyak,
Synytsya, 2008); ок. с. Лапшин, уроч. Малинівка (Oliyar,
Protsiv, 2012). Борщівський р-н (за Zagulskiy, 1993): ок.
с. Вовківці, уроч. Турильче; с. Гермаківка; ок. с. Кривче,
уроч. Муравинець; с. Нивра. Бучацький р-н (за
Zagulskiy, 1993): м. Бучач; ок. м. Бучач, уроч. Зафедорем;
с. Язловець. Гусятинський р-н: ок. с. Малі Бірки,
кв. 58 Краснянського л-ва, товтра Пуща (Zagulskiy,
1993); ок. с. Крутилів, кв. 75 Краснянського л-ва,
уроч. Сліпий яр, 27.05.1994, Н.М. Сичак, О.О. Кагало
27Укр. бот. журн., 2018, 75(1)
– Чернівецька обл. Вижницький р-н: Вашківське л-во,
кв. 11 (Tokaryuk, 2006). Герцаївський р-н: між селами
Тернавка й Хряцька, буковий ліс, 25.05.2000, О.Д. Волуца
(CHER) (Volutsa, Chorney, 2003). Глибоцький р-н: с. Валя
Кузьмина, кв. 5–7, 9, 24, 34 (Tokaryuk, 2006); там само,
кв. 15, 16, 27, 29 (Reshetyuk, 2008); с. Порубне, кв. 78
Кузьминського л-ва, 06.1993, І.І. Чорней (CHER); між
смт Глибока і с. Червона Діброва (Tokaryuk, 2006); смт
Глибока, уроч. Лази (Tkachyk, 1991); с. Нижні Синівці,
кв. 39 і 50 Тернавського л-ва (Tokaryuk, 2006); с. Верхні
Синівці, 22.08.1990, І.І. Чорней (LW); ок. с. Кам'янка,
кв. 20 Верхньопетрівецького л-ва, 17.07.1963, З. Горохова
(CHER); ок. с. Біла Криниця, кв. 41 Верхньопетрівецького
л-ва, 15.07.1992, І.І. Чорней (CHER). Кіцманський р-н:
с. Біла (Zagulskiy, 1993); с. Стрілецький Кут, кв.
8 і 9 Ревнянського л-ва (Zagulskiy, 93); там само,
кв. 12 Ревнянського л-ва, 15.09.2004, А. Токарюк,
О. Волуца (CHER). Сторожинецький р-н: між
селами Спаська та Дубове, кв. 1, 3, 9, 10 Сторожи-
нецького л-ва (Tokaryuk, 2006); с. Старі Бросківці,
кв. 32 Сторожинецького л-ва, 19.05.2002, А.І. Токарюк
(CHER); між селами Снячів і Кам'яна, 07.1998,
І.І. Чорней (CHER); між селами Тисовець і Глибочок,
кв. 10 Кучурівського л-ва, пам'ятка природи "Тисовий
яр", 27.05.1975, В. Токарчук (CHER); там само,
заповідне урочище "Маловатний" (примітка: кв. 12 і 13
Кучурівського л-ва), 01.06.2001, І.І. Чорней (CHER); там
само, кв. 17 Кучурівського л-ва, 01.06.2001, І.І. Чорней
(CHER); між селами Глибочок і Великий Кучурів, уроч.
Вовчий яр, тисова ділянка, 11.08.2000, І. Чорней, В. Буд-
жак (CHER); західні ок. с. Михальча, 9.05.1926, M. Guşuleac
(CHER). м. Чернівці, Шевченківський р-н: уроч.
Цецино (Zagulskiy, 1993); там само, кв. 22 Ревнянського
л-ва, заказник "Цецино", в буковому лісі, 08.05.2002,
І.І. Чорней, В.В. Буджак (CHER); там само, кв. 21
Ревнянського л-ва, 21.05.2003, А. Токарюк (CHER).
Високогір'я Карпат
– Закарпатська обл. Рахівський р-н: ок. с. Кобилецька
Поляна (Zagulskiy, 1993); уроч. Вороноваті в ок. с. Луг,
06.1851, Wagner (BP); уроч. Зимір в ок. с. Лазещина,
(Bunyak et al., 2008).
– Івано-Франківська обл. Долинський р-н: південно-
західні ок. с. Старий Мизунь, в уроч. Хутір Глибокий
(правий берег р. Мізунки біля гори Шавна) (Bunyak et
al., 2010).
КРИМСЬКІ ГОРИ
– АР Крим. Алуштинська МР: гора Велика Чучель,
29.05.1916, Ваньков (YALT); Центральна котловина
("Кримський” природний заповідник), біля р. Альми,
у сосновому лісі, 16.07.1955, М. Котов, А. Євзоров,
В. Романов (KW); між Бабуган-Яйлою та хребтом
– Київська обл. Кагарлицький р-н: в ок. м. Ржищів,
1896, Синьогуб (Vinichenko, 2007); південно-східні
ок. с. Балико-Щучинка, 1978, В.М. Любченко (KW)
(Lyubchenko, 1980); там само (Synko, Rakov, 2003).
Примітка: всі ці вказівки можуть стосуватися одного
локалітету.
ПОЛТАВСЬКА РІВНИНА
– Полтавська обл. Полтавський р-н: ок. с. Зінці
(Illichevskyi, 1928) (примітка: автор вказує на певну
сумнівність цього локалітету); ок. с. Бугаївка, 2009,
Д.А. Давидов (KW). Шишацький р-н: ок. с. Хатки
(Illichevskyi, 1928).
СЕРЕДНЬОРУСЬКА РІВНИНА
– Харківська обл. Колишній Зміївський повіт
(Kovalevskyi, 1862) (примітка: ймовірно, локалітет
було виявлено у Гомільшанському лісовому масиві у
Зміївському р-ні).
ДОНЕЦЬКА ВИСОЧИНА
– Донецька обл. Слов'янський р-н: ок. м. Святогірськ,
ліси на Святих горах (Taliev, 1896).
КАРПАТИ
Прикарпатська височина
– Івано-Франківська обл. Галицький р-н: ок. м. Галич,
уроч. Галич Гора, 20.05.2006, О. Наконечний (LWKS);
уроч. Бручева (Phytodiversity..., 2012); ок. м. Бурштин,
гора Касова (Zagulskiy, 1993); с. Бовшів, уроч. Копироги
(Zagulskiy, 1993); Калуський р-н: ок. с. Новиця, правий
берег р. Лімниці (Zagulskiy, 1993); ок. с. Старий Угринів,
правобережні схили долини р. Бережниці (Zagulskiy,
1993). Коломийський р-н: західні ок. с. Княждвір,
уроч. Княжий двір ("Княждвірський" заказник),
07.07.1957, М.І. Котов, Т.Я. Омельчук (LW) (Zagulskiy,
1993) (примітка: цього ж локалітету стосуються
літературні вказівки про зростання C. calceolus в
ок. м. Коломиї); уроч. Обувік (Zagulskiy, 1993); смт
Печеніжин, 65 кв. Печеніжинського л-ва (Zagulskiy,
1993). Косівський р-н: дуже рідко у листяних лісах та
на узліссях в НПП "Гуцульщина" (Phytodiversity..., 2012).
Надвірнянський р-н: ок. м. Надвірна, уроч. Потоки, 2
кв. Надвірнянського л-ва (Zagulskiy, 1993); с. Ланчин
(Zagulskiy, 1993).Снятинський р-н: с. Іллінці (Vinichenko,
2007). Тисменицький р-н: с. Вовчинець (Zagulskiy, 1993);
с. Ганнусівка (Zagulskiy, 1993); с. Стриганці (Zagulskiy,
1993); східні ок. с. Побережжя, заказник "Козакова
долина", стінка над р. Бистрицею (Dmytrash-Vatseba,
Shumska, 2016).
– Львівська обл. Самбірський р-н: ок. м. Рудки
(Zagulskiy, 1994).
28 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
pp. 66–68. [Буняк В.І., Гнєзділова В.І., Маховсь-
ка Л.Й. Раритетний компонент флори урочища
"Шавна" в Горганах. У зб.: Рослинний світ у Червоній
книзі України: впровадження Глобальної стратегії збе-
реження рослин. Київ: Альтерпрес, 2010, с. 66–68].
Chernyak V., Synytsya G. Ridkisni ta znykayuchi roslyny
Ternopilshchyny z Chervonoi knygy Ukrainy. Terno-
pil: Navchalna knyha, 2008, 224 pp. [Черняк В.М.,
Синиця Г.Б. Рідкісні та зникаючі рослини Тернопіль-
щини з Червоної книги України. Тернопіль: Навч.
книга, 2008, 224 с.].
Davydov D., Daciuk V., Vynokurov D. Visnyk Khark.
Nats. Univ. Ser. Biology, 2014, 20(1100): 258–264.
[Давидов Д., Дацюк В., Винокуров Д. Нові локалі-
тети рідкісних видів Волинської області (Україна).
Вісн. Харків. нац. ун-ту. Сер. Біологія, 2014, 20(1100):
258–264.
Deyneko S., Boyko S. In: Rol pryrodno-zapovidnykh terytoriy
Zakhidnogo Podillya ta Yury Oytsovskoi u zberezhenni
biolohichnogo ta landshaftnogo riznomanittya. Grymajliv;
Ternopil: Lileja, 2003, pp. 251–256. [Дейнеко С.,
Бойко С. Природні місцезростання представників
родини Orchidaceae району Кременецького гор-
богір'я. В зб.: Роль природно-заповідних територій
Західного Поділля та Юри Ойцовської у збереженні
біологічного та ландшафтного різноманіття. Гримай-
лів; Тернопіль: Лілея, 2003, с. 251–256].
Dmytrash-Vatseba I., Shumska N. In: Ridkisni roslyny
i gryby Ukrainy ta pryleglykh terytoriy: realizatsiya
pryrodookhoronnoi stratehii (Rare plants and Fungi of
Ukraine and Adjacent Areas: Implementing Conservation
Strategies). Kyiv: Palyvoda A.B. Press, 2016, pp. 70–75.
[Дмитраш-Вацеба І.І., Шумська Н.В. Знахідки рари-
тетних видів судинних рослин на території Бистри-
цько-Тлумацького Опілля. В зб.: Рідкісні рослини і
гриби України та прилеглих територій: реалізація при-
родоохоронної стратегії. Київ: Паливода А.В., 2016,
с. 70–75].
Fedoseev S. Trudy Peterburg. obshch. estestvoispitateley,
1897, 27: 39–42. [Федосеев С.К. К флоре Полесья.
Несколько сведений о флоре окрестностей г. Ров-
но Волынской губернии. В кн.: Тр. Петербург. общ.
естествоисп., 1897, 27: 39–42].
Ferents N., Khomyn I. Zapovidna sprava v Ukraini, 2008,
14(1): 28–31. [Ференц Н.М., Хомин І.Г. Рідкісні
види рослин проектованого біосферного резерва-
ту "Розточчя". Заповід. справа в Україні, 2008,14(1):
28–31].
Fitoriznomanittya zapovidnykiv i natsionalnykh pryrod-
nykh parkiv Ukrainy. Ch. 2. Natsionalni pryrodni parky
(Phytodiversity of nature reserves and national nature parks
of Ukraine. Part 2. National nature parks). Eds V. Onysh-
chenko, T. Andriyenko. Kyiv: Phytosociocentre, 2012,
580 pp. [Фіторізноманіття заповідників і національ-
них природних парків України. Ч. 2. Національні при-
родні парки. За ред. В.А. Онищенка, Т.Л. Андрієнко.
Київ: Фітосоціоцентр, 2012, 580 с.].
Синап-Даг, біля Космо-Даміановського монастиря
(Zelenetskiy, 1906); там само, 25.05.1912, М. Савєнков
(KW); над м. Алуштою (Wulff, 1930); долина р. Алачук
(Wulff, 1930). Бахчисарайський р-н: бучини північного
макросхилу Головної гряди (Wulff, 1930); північний
макросхил Кримських гір, 37 км по дорозі Ялта –
Бахчисарай, у бучині, 20.08.1974, Г.С. Куковиця,
Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дідух (KW); уроч. Мангуп,
09.05.1916, Ваньков (YALT); ущелина Куру-Узень біля
с. Соколине, 07.08.1907, Ваньков (YALT); східні ок.
с. Соколине, джерело Керезлі (Wulff, 1930); долина
р. Донга (Wulff, 1930). Ялтинська МР: спуск до Бабуган-
Яйли, на Бахчисарайському шосе, 15.05.1907, Ваньков
(YALT); схил г. Роман-Кош, 30.05.1916, Ваньков (YALT);
ок. с. Оползневе, Грабовський (YALT).
СПИСОК ПОСИЛАНЬ
Andriyenko T., Pryadko O. Rarytetna komponenta
flory sudynnykh roslyn Ukrainskogo Polissya. In:
Fitoriznomanittya Ukrainskogo Polissya ta yogo okhorona.
Kyiv: Fitosotsiotsentr, 2006, pp. 89–107. [Андрієн-
ко Т.Л., Прядко О.І. Раритетна компонента фло-
ри судинних рослин Українського Полісся. В кн.:
Фіторізноманіття Українського Полісся та його охо-
рона. Київ: Фітосоціоцентр, 2006, с. 89–107].
Andrzheyovskiy A. Zap. Imperat. obshch. selsk. khoz. Yuzh.
Rossii, 1855, 2: 63–78. [Андржейовский А. Ботани-
ческой очеркъ местностей лежащихъ между Бугомъ
и Днестромъ отъ р. Збручи до Чернаго моря. Зап.
Императ. общ. сельск. хоз. Юж. России, 1855, 2: 63–78].
Baranskyi O. Ridkisni ta znykayuchi vydy flory Volynskogo
Polissya (khorologiya, ekologo-tsenotychni osoblyvosti,
okhorona): Cand. Sci. Diss. Abstract. Kyiv, 2005,
20 pp. [Баранський О.Р. Рідкісні та зникаючі види
флори Волинського Полісся (хорологія, еколого-цено-
тичні особливості, охорона): автореф. дис. ... 03.00.05
"Ботаніка". Київ, 2005, 20 с.].
Bordzilovskyi Ye. Orchidaceae. In: FloraURSR. Kyiv: Vyd-
vo AN URSR, 1950, vol. 3, pp. 312–404. [Бордзіловсь-
кий Є.І. Orchidaceae Lindl. В кн.: Флора УРСР. Київ:
Вид-во АН УРСР, 1950, т. 3, с. 312–404].
Bryzhalin I. Okhorona pam'yatok pryrody na Ukraini.
Poltava, 1919, 31 pp. [Бризгалін І.А. Охорона пам'яток
природи на Україні. Полтава, 1919, 31 с.].
Bunyak V., Gnyezdylova V., Antkiv P. Visn. Prykarpat.
Nats. Univ. Ser. Biologiya, 2008, 9: 8–15. [Буняк В.І.,
Гнєздилова В.І., Антків П.Л. Аналіз флори урочи-
ща "Зимір" в передгір'ї Чорногори. Вісн. Прикарпат.
нац. ун-ту. Сер. Біологія, 2008, 9: 8–15].
Bunyak V., Gnyezdilova V., Makhovska L. In: Roslynnyi
svit u Chervoniy knyzi Ukrainy: vprovadzhennya Global-
noi strategii zberezhennya roslyn (The Plant Kingdom in
the Red Data Book of Ukraine: Implementing theGlobal
Strategy for Plant Conservation). Kyiv: Alterpress, 2010,
29Укр. бот. журн., 2018, 75(1)
бальної стратегії збереження рослин. Львів, 2014,
с. 218–222].
Marynych O., Parkhomenko H., Petrenko O., Shyshchen-
ko P. Ukr. Geograph. J., 2003, 1: 16–21. [Маринич О.М.,
Пархоменко Г.О., Петренко О.М., Шищенко П.Г.
Удосконалена схема фізико-географічного району-
вання України. Укр. географ. журн., 2003, 1: 16–21].
Melnik V., Savchuk R., Batochenko V. Bot. Zhurn., 2001,
86(8): 112–119. [Мельник В.И., Савчук Р.И., Ба-
точенко В.М. Растительный покров Острожской
долины (Украина). Бот. журн., 2001, 86(8): 112–119].
Melnik V. Redkie vidy flory ravninnyh lesov Ukrainy.
Kyiv: Fitosociocentr, 2000, 212 pp. [Мельник В.И.
Редкие виды флоры равнинных лесов Украины. Киев:
Фитосоциоцентр, 2000, 212 с.].
Melnyk V., Glinska S. Introduktsiya roslyn, 2010, 2: 3–9.
[Мельник В.І., Глінська С.О. Нові відомості профло-
ристичне різноманіття Кременецьких гір. Інтродук-
ція рослин, 2010, 2: 3–9].
Melnyk V., Logvynenko I. Ukr. Bot. J., 2013, 70(6): 788–
791. [Мельник В.І., Логвиненко І.П. Поширення
та сучасний стан популяцій Cypripedium calceolus L.
(Orchidaceae) на Волинській височині. Укр. бот.
журн., 2013, 70(6): 788–791].
Meusel H., Jäger E., Weinert E. Vergleichende Chorologie der
Zentraleuropäischen Flora. Jena: G. Fischer Verlag, 1965,
Bd 1, 582 pp.
Nykyrsa T., Budzhak V., Tokaryuk A., Chorney I. Rary-
tetna flora. In: Khotynska vysochyna. Ed. V.P. Korzhyk.
Chernivtsi: DrukArt, 2012, pp. 182–224. [Никирса Т.Д.,
Буджак В.В., Токарюк А.І., Чорней І.І. Раритетна
флора. В кн.: Хотинська височина. Ред. В.П. Коржик.
Чернівці: ДрукАрт, 2012, с. 182–224].
Oliyar G. In: Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi Ukrainy:
vprovadzhennya Globalnoi strategii zberezhennya roslyn
(The Plant Kingdom in the Red Data Book of Ukraine:
Implementing the Global Strategy for Plant Conservation).
Kyiv: Palyvoda A.V., 2012, pp. 272–274. [Оліяр Г.І.
Поширення та сучасний стан популяцій видів рос-
лин Червоної книги України у Кременецьких горах
(філія природного заповідника "Медобори"). В зб.:
Рослинний світ у Червоній книзі України: впровад-
ження Глобальної стратегії збереження рослин. Київ:
Паливода А.В., 2012, с. 272–274].
Oliyar G., Protsiv G. Nauk. visn. nats. un-tu bioresursiv i pry-
rodokorystuvannya Ukrainy. Ser. Lisivnytstvo ta dekora-
tyvne sadivnytstvo, 2012, 171(1): 131–134. [Оліяр Г.І.,
Проців Г.П. Флористичні особливості деяких уро-
чищ Бережанського Опілля. Наук. вісн. нац. ун-ту
біоресурсів і природокористування України. Сер. Лісів-
ництво та декоративне садівництво, 2012, 171(1):
131–134].
Orlov O. Ridkisni ta znykayuchi vydy sudynnykh rosly
Zhytomyrskoi oblasti. Zhytomyr: Volyn, 2005, 296 pp.
[Орлов О.О. Рідкісні та зникаючі види судинних
рослин Житомирської області. Житомир: Волинь,
2005, 296 с.].
Illichevskyi S. In: Zbirka, prysvyachena 30-richchyu Muzeyu.
Poltava, 1928, vol. 1, pp. 141–226. [Іллічевський С.
Гербарій Полтавського державного музею. В зб.:
Збірка, присвячена 30-річчю музею. Полтава, 1928,
т. 1, с. 141–226].
Kagalo O., Zagulskyi M., Zelenchuk A., Sychak N. In:
Naukovi osnovy zberezhennya biotychnoi riznomanitnosti
(Scien-tific principles of biodiversity conservation). Lviv:
Liga-Press, 2004, issue 6, pp. 66–81. [Кагало О.О., За-
гульський М.М., Зеленчук А.Т., Сичак Н.М. Судин-
ні рослини державного заказника "Лиса гора та гора
Сипуха" в Золочівському районі Львівської області.
У зб.: Наукові основи збереження біотичної різно-
манітності. Львів: Ліга-Прес, 2004, вип. 6, с. 66–81].
Khom'yak I., Didukh Ya. Ukr. Bot.J., 2009, 66(6): 820–824.
[Хом'як І.В., Дідух Я.П. Нова знахідка Cypripedium
сalceolus L. (Orchidaceаe) на Житомирському Поліссі.
Укр. бот. журн., 2009, 66(6): 820–824].
Khymyn M., Tuteyko V., Grytsay O., Zhersh N.,
Nagalyuk V., Shumuk O., Trokhymuk V. Pryrodno-zapo-
vidnyi fond Volynskoi oblasti. Lutsk: Inicial, 1999, 48 pp.
[Химин М., Тутейко В., Грицай О., Жерш Н., Нага-
люк В., Шумук О., Трохимук В. Природно-заповідний
фонд Волинської області. Луцьк: Ініціал, 1999, 48 с.].
Kleopov Yu. Orchidaceae. In: Flora URSR. Kyiv: State farm
literature Publ., 1935, pp. 327–344. [Клеопов Ю. Orchi-
daceae. В кн.: Флора УРСР. Київ: Вид-во радгосп. літ.,
1935, с. 327–344].
Konishchuk V. Ukr. Bot. J., 2003, 60(3): 264–271. [Коні-
щук В.В. Рідкісні види рослин Черемського при-
родного заповідника. Укр. бот. журн., 2003, 60(3):
264–271].
Kovalchuk S., Klots O. Ukr. Bot. J., 1987, 44(2): 81–82.
[Ковальчук С.І., Кльоц О.М. Нові знахідки Cypripe-
dium calceolus L. на Подільській височині. Укр. бот.
журн., 1987, 44(2): 81–82].
Kovalevskyi Y. Katalog dikorastushchikh rasteniy,
nakhodyashchikhsya v Zmievskom uezde Kharkovskoy
gubernii. Moscow, 1862, 60 pp. [Ковалевский И. Ката-
лог дикорастущих растений, находящихся в Змиевском
уезде Харьковской губернии. М., 1862, 60 с.].
Lytvynov D. Bull. Soc. Imper. Nat., 1891, 4: 322–434.
[Литвинов Д.И. Геоботанические заметки о фло-
ре Европейской России. Бюл. об-ва естество-
испытателей, 1891, 4: 322–434].
Lyubchenko V. Ukr.Bot. J., 1980, 37(1): 95–96. [Любчен-
ко В.М. Нові місцезростання рідкісних орхідних
(Orchidaceae) в Середньому Придніпров'ї. Укр. бот.
журн., 1980, 37(1): 95–96].
Mandzyuk L. In: Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi Ukrainy:
vprovadzhennya Globalnoi strategii zberezhennya roslyn
(Vegetable world in the Red Book of Ukraine: Implementing
the Global Conservation Strategy plants). Lviv, 2014,
pp. 218–222. [Мандзюк Л.О. Природоохоронний
статус видів Червоної книги України на території
НПП "Дністровський каньйон". В зб.: Рослинний
світ у Червоній книзі України: впровадження Гло-
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669836:%D0%9B%D1%96%D1%81.
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669836:%D0%9B%D1%96%D1%81.
http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=JUU_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=IJ=&S21COLORTERMS=1&S21STR=%D0%9669836:%D0%9B%D1%96%D1%81.
30 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
Дослідження популяцій Cypripedium calceolus у
Київській області поблизу м. Ржищева. В зб.:
Охрана и культивирование орхидей. Харьков, 2003,
с. 45–47.]
Takhtajan A. The floristic regions of the World. Leningrad:
Nauka, 1978, 248 pp. [Тахтаджян А.Л. Флористические
области Земли. Л.: Наука, 1978, 248 с.].
Taliev V. Trudy obshсh. ispytateley prirody Imper. Khark.
Univ., 1896, 29: 283–298. [Талиев В. Краткий список
растений, собранных в Изюмском уезде Харьков-
ской губернии. Тр. oбщ-ва испытат. природы Импе-
рат. Харьк. ун-та, 1896, 29: 283–298].
Terletskyi V., Okhrymovych V., Kudryk V. Ukr. Bot. J., 1985,
42(2): 25–27. [Терлецький В.К., Охримович В.М.,
Кудрик В.В. Поширення деяких видів рідкісних
рослин на Західному Поліссі. Укр. бот. журн., 1985,
42(2): 25–27].
Terschuren J. Plan d'action en faveur de Cypripedium
calceolus en Europe. Strasbourg: Conseil de l'Europe,
1999, 67 pp.
Tkachyk V. Poshyrennya vydiv rodyny orkhidnykh
(Orchidaceae) u Prykarpatti. In: Okhorona, vyvchennya i
zbagachennya roslynnogo svitu. Kyiv: Lybid, 1991, pp. 12–
22. [Ткачик В.П. Поширення видів родини орхідних
(Orchidaceae) у Прикарпатті. В кн.: Охорона, вивчен-
ня і збагачення рослинного світу. Київ: Либідь, 1991,
с. 12–22].
Tkachyk V., Begen I. Nauk. visnyk Ukr. DLTU (Scientific
Bull. of UNFU), 2004, 1(8): 351–355. [Ткачик В.П.,
Беген І.Б. Характеристика популяцій видів роди-
ни Orchidaceae Juss. урочища Горбки заповідни-
ка "Розточчя". Наук. вісн. УкрДЛТУ, 2004, 14(8):
351–355].
Tokaryuk A.I. Rarytetnyi komponent flory Bukovynskoho
Prykarpattya, yoho analiz ta okhorona: Cand. Sci. Diss.
Abstract. Chernivtsi, 2006, 21 pp. [Токарюк А.І.
Раритетний компонент флори Буковинського При-
карпаття, його аналіз та охорона: автореф. дис. ...
канд. біол. наук: 03.00.05 "Ботаніка". Чернівці, 2006,
21 с.].
Tokaryuk A., Chorney I. Introduktsiya roslyn, 2009, 2: 14–
19. [Токарюк А.І., Чорней І.І. Стан ценопопуляцій
Cypripedium calceolus L. (Orchidaceae) у Буковинсько-
му Прикарпатті. Інтродукція рослин, 2009, 2: 14–19].
Tomaschek A. Zur Flora der Umgebung Lembergs. Verhard.
derkoris.-konig. zool. bot. Ges.Wien., 1862, 12: 869–966.
Vandas K. Ein Beitrag zur Kenntniss der Flora Wolhynien.
Öester. Bot. Z., 1886, 34(34): 155–157; 192–195.
Vanzar O., Romanyuk V., Yelenchuk Yu. In: Roslynnyi svit
u Chervoniy knyzi Ukrainy: vprovadzhennya Globalnoi
strategii zberezhennya roslyn (Vegetable world in the Red
Book of Ukraine: Implementing the Global
Conservation Strategy plants). Lviv, 2014, pp. 88–91.
[Ванзар О.М., Романюк В.В., Єленчук Ю.С.
Фітоценотична характеристика рослинних угрупо-
вань заучастю Atropa belladonna L. у Чернівецькій
Pachoskiy I. Zap. Kiev. ob-va estestvoispyteley,1888, 9(1–2):
59–70. [Пачоский И. О флоре и фауне окрестностей
г. Владимир-Волынскаго Волынской губернии. Зап.
Киев. об-ва естествоиспыт., 1888, 9(1–2): 59–70].
Panţu Z. Contribuţiuni nouă la Orchidaceele din România.
Mem. Secţ. Ştiinţ. Academia Română. Ser. 3, 1934, 10(2):
15-46.
Pryadko O. Ukr. Bot. J., 1982, 39(5): 93–96.[Прядко О.І.
Флористичні знахідки на території запроектованого
Дніпровського природного парку. Укр. бот. журн.,
1982, 39(5): 93–96].
Protopopova V., Mosyakin S. Cypripedium calceolus. In:
Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit. Ed. Ya. Didukh.
Kyiv: Hlobalkonsaltynh, 2009, pp. 164. [Протопопо-
ва В.В., Мосякін С.Л. Зозулині черевички справжні.
Cypripedium calceolus. У кн.: Червона книга України.
Рослинний світ. Під ред. Я.П. Дідуха. Київ: Глобал-
консалтинг, 2009, с. 164].
Ralo V. Scientific principles of biodiversity conservation, 2003,
4: 95–102. [Рало В.М. Місцезростання рідкісних ви-
дів рослин на Верхобузькому пасмі (Північно-Захід-
не Поділля). Наук. основи збереження біотичної різно-
манітності, 2003, 4: 95–102].
Ralo V. Roslynnyi pokryv Verkhobuzkogo gorbogirnogo pasma,
2012. [Рало В.М. Рослинний покрив Верхобузького гор-
богірного пасма, 2012], available at: http:// florawestbug.
com.ua (accessed 30 December 2016).
Reshetyuk O. Zozulyni cherevychky (Cypripedium L.). Lutsk:
Tverdynya, 2008, 156 pp. [Решетюк О.В. Зозулині чере-
вички (CypripediumL.). Луцьк: Твердиня, 2008, 156 с.].
Rogovich A. Obozrenie semennykh i vysshikh sporovykh
rasteniy, vkhodyashchikh v sostav flory guberniy Kievskogo
Uchebnogo Okruga. Kiev: Izd-vo Kiev. Univ., 1869,
308 pp. [Рогович А.С. Обозрение семенных и высших
споровых растений, входящих в состав флоры губерний
Киевского Учебного Округа. Киев: Изд-во Киев. ун-
та, 1869, 308 с.].
Rogovich A. Obozrenie sosudistykh i polusosudistykh
rasteniy, vkhodyashchikh v sostav flory guberniy Kievskoy,
Chernigovskoy i Poltavskoy. Kiev, 1855, 147 pp.
[Рогович А. Обозрение сосудистых и полусосудистых
растений, входящих в cостав флоры губерний Киев-
ской, Черниговской и Полтавской. Киев, 1855, 147 с.].
Romanyuk Y. Pryrodno-zapovidnyi fond Volynskoi oblasti.
Lutsk, 1987, 65 pp. [Романюк Й.Я. Природно-заповiд-
ний фонд Волинської областi. Луцьк, 1987, 65 с.].
Smyk H. V krayu landysha i azalii. O prirode Ukrainskogo
Polesya. Ed. G.K. Smyk. Kiev: Urozhay, 1989, 208 pp.
[В краю ландыша и азалии. О природе Украинского
Полесья. Под. ред. Г.К. Смыка. Киев: Урожай, 1989,
208 с.].
Sobko V. Orkhideyi Ukrainy. Kyiv: Naukova Dumka, 1989,
192 pp. [Собко В.Г. Орхідеї України. Київ: Наук.
думка, 1989, 192 с.].
Synko B., Rakov V. In: Okhrana i kultivirovanie orkhidey.
Kharkоv, 2003, pp. 45–47. [Синько Б., Раков В.
https://drive.google.com/open?id=0BwsmRdICecLDaTBEajgwOHh5azA
https://drive.google.com/open?id=0BwsmRdICecLDaTBEajgwOHh5azA
31Укр. бот. журн., 2018, 75(1)
(Orchidaceae) в западных регионах Украины. Бот.
журн., 1993, 78(8): 102–105].
Zagulskiy M. Khorologiya, struktura populyatsiy ta okhorona
orkhidnykh (Orchidaceae) zakhidnykh regioniv Ukrainy:
zahidnyh regioniv Ukrainy (Cholology, population structure
and Orchidaceae protection of western regions of Ukraine):
Cand. Sci. Diss. Abstract. Lviv, 1994, 26 pp. [Загульсь-
кий М.М. Хорологія, структура популяцій та охоро-
на орхідних (Orchidaceae) західних регіонів України:
дис. ...канд. біол. наук: 03.00.05 "Ботаніка". Львів,
1994, 26 с.].
Zagulskyi M. Ekologichnyi zbirnyk, 2001, 7: 227–236.
[Загульський М. Поширення та созологічна оцінка
орхідних (Orchidaceae Juss.) Українського Розточчя.
Екол. збір., 2001, 7: 227–236].
Zelenetskiy N. Zapysky Imperat. Novoros. Univ., 1906, 101:
49–526. [Зеленецкий Н.М. Материалы для флоры
Крыма. Зап. Императ. Новорос. ун-та, 1906, 101:
49–526].
Zelinka S., Mshanetska N., Barna M., Zelinka S.,
Shanatsda M. Nauk. zap. Ternopilskogo Univ. Ser.
Biologiya, 1998, (3): 11–15. [Зелінка С.В., Мшанець-
ка Н.В., Барна М.М., Зелінка С.М., Шанацда М.І.
Конспект флори Кременецького філіалу державно-
го природного заповідника "Медобори". Наук. зап.
Тернопільськ.ун-ту. Сер. Біологія, 1998, (3): 11–15].
Рекомендує до друку Надійшла 27.02.2017
І.А. Коротченко
області. В кн.: Рослинний світ у Червоній книзі Украї-
ни: впровадження Глобальної стратегії збереження
рослин. Львів, 2014, с. 88–91].
Vershkovskiy V. Varshavskie universitet. izvestiya, 1915, 3:
1–11. [Вершковский В.Н. О некоторых растениях,
собранных в области песков и области лесса Остер-
ского уезда Черниговской губернии. Варшав. универ-
ситет. изв., 1915, 3: 1–11].
Vinichenko T. Roslyny Bernskoi konventsii v Ukraini
(poshyrennya, ekologiya, tsenologiya ta okhorona: Cand.
Sci. Diss. Abstract. Kyiv, 2007, 21 pp. [Вініченко Т.С.
Рослини Бернської конвенції в Україні (поширення,
екологія, ценологія та охорона): автореф. дис. ... канд.
біол. наук: 03.00.05 "Ботаніка". Київ, 2007, 21 с.].
Volutsa O., Chorney I. Naukovi osnovy zberezhennya
biotychnoi riznomanitnosti, 2003, 5: 21–25. [Волу-
ца О.Д., Чорней І.І. Поширення рідкісних видів
судинних рослин на південному сході Буковинсько-
го Передкарпаття (Герцаївський природний район).
Наук. основи збереження біотичної різноманітності,
2003, 5: 21–25].
Wulff E. Flora Kryma. Leningrad: Izd-vo Nykytsk. bot.
sada, 1930, vol. 1, issue 3, 126 pp. [Вульф Е.В. Флора
Крыма. Л.: Изд-во Никит. бот. сада, 1930, т. 1, вып.
3, 126 с.].
Zagulskiy M. Bot. Zhurn., 1993, 78(8): 102–105. [Загуль-
ский М.Н. Распространение Cypripedium calceolus
https://drive.google.com/open?id=0BwsmRdICecLDNDg1N1pGZGhuc1U
https://drive.google.com/open?id=0BwsmRdICecLDNDg1N1pGZGhuc1U
https://drive.google.com/open?id=0BwsmRdICecLDNDg1N1pGZGhuc1U
32 Ukr. Bot. J., 2018, 75(1)
Мельник В.И., Шиндер А.И., Несын Ю.Д.
Распространение Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в
Украине. Укр. бот. журн., 2018, 75(1): 20–32.
Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко
НАН Украины
ул. Тимирязевская, 1, Киев 01014, Украина
Статья посвящена изучению особенностей географи-
ческого распространения редкого и охраняемого евра-
зийского бореального вида Cypripedium calceolus на тер-
ритории Украины. В результате обработки многочис-
ленных литературных источников, гербарных фондов
12 ботанических учреждений и материалов собственных
полевых исследований за весь период флористического
изучения территории Украины было зафиксировано 225
локалитетов вида, в т. ч. 169 – в равнинной части стра-
ны, 43 – в Карпатах, 14 – Крымских горах. Большинство
из них сконцентрировано преимущественно в север-
ных и западных регионах Украины, главным образом на
Полесской низменности, западной части Волыно-По-
дольской возвышенности, Расточье, в Прикарпатье, а
также в горах Крыма. На основе обобщенного хороло-
гического материала создана точечным методом подроб-
ная картосхема распространения C. calceolus в Украине.
Южная граница основной части ареала вида в нашей
стране проходит вдоль населенных пунктов Герца–Хо-
тин–Китайгород–Летичев–Бердичев–Казатин–Ржи-
щев–Нежин–Полтава–Змиев. Вид наиболее редкий на
Приднепровской возвышенности и Приднепровской
низменности. Единственное указание о виде на тер-
ритории Донецкого кряжа принадлежит В.И. Талиеву
(1896), который найденное им в нецветущем состоя-
нии растение привел под названием "Cypripedium sp."
Позже это местонахождение так и не было никем под-
тверждено. Раскрыта динамика накопления хорологиче-
ских сведений о C. calceolus в Украине. К концу XIX в.
всего было выявлено 47 локалитетов вида, в XX в. – 133
новых локалитета, а в ХХІ в. – 45. Не менее 29 местона-
хождений вида на сегодняшний день следует считать ис-
чезнувшими. Больше всего таких локалитетов известно
с Житомирского и Киевского Полесья и Приднепров-
ской низменности. Учитывая современное географиче-
ское распространение этого, хотя и редкого, но широко-
ареального вида, отнесение его к третичным реликтам в
нашей стране является ошибочным.
Ключевые слова: Cypripedium calceolus, ареал, Украина
Мельник В.І., Шиндер О.І., Несин Ю.Д. Поширення
Cypripedium calceolus (Orchidaceae) в Україні. Укр. бот.
журн., 2018, 75(1): 20–32.
Національний ботанічний сад ім. М.М. Гришка НАН
України
вул. Тимірязєвська, 1, Київ 01014, Україна
Стаття присвячена з'ясуванню особливостей географіч-
ного поширення раритетного євразійського бореального
виду Cypripedium calceolus на території України. За ре-
зультатами опрацювання численних літературних дже-
рел, гербарних фондів 12 ботанічних установ і матеріалів
власних польових досліджень за весь період флористич-
ного вивчення території України було зафіксовано 225
локалітетів виду, у т. ч. 169 – у рівнинній частині краї-
ни, 43 – у Карпатах, 14 – Кримських горах. Більшість із
них сконцентрована переважно в північних і західних
регіонах України, головним чином на Поліській низо-
вині, західній частині Волино-Подільської височини,
Розточчі, Прикарпатті, а також у горах Криму. На основі
узагальнених хорологічних відомостей створено деталь-
ну картосхему поширення C. calceolus в Україні точко-
вим методом. Південна межа основної частини ареалу
виду в нашій країні проходить уздовж населених пунктів
Герца–Хотин–Китайгород–Летичів–Бердичів–Козя-
тин–Ржищів–Ніжин–Полтава–Зміїв. Вид найбільш
рідкісний на Придніпровській височині та Придніпров-
ській низовині. Єдина вказівка про зростання виду на
території Донецького кряжу належить В.І. Талієву (1896),
який виявлену ним рослину в неквітучому стані навів
під назвою "Cypripedium sp." Пізніше це місцезнаходжен-
ня так і не було ніким підтверджене. Розкрито динаміку
накопичення хорологічних відомостей про C. calceolus в
Україні. До кінця XIX ст. загалом було виявлено 47 ло-
калітетів виду, у XX ст. – 133 нових локалітети, а в ново-
му столітті – 45. Щонайменше 29 місцезнаходжень виду
на сьогоднішній день є зниклими. Найбільша кількість
зниклих локалітетів відома з Житомирського й Київ-
ського Полісся та Придніпровської низовини. З огляду
сучасного географічного поширення цього, хоча й рід-
кісного, але широкоареального виду, віднесення його до
третинних реліктів у нашій країні є помилковим.
Ключові слова: Cypripedium calceolus, ареал, Україна
|