Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2013 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2013
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176325 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації / Б.Є. Якубенко, І.П. Григорюк // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 4. — C. 563-564. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859847312268853248 |
|---|---|
| author | Якубенко, Б.Є. Григорюк, І.П. |
| author_facet | Якубенко, Б.Є. Григорюк, І.П. |
| citation_txt | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації / Б.Є. Якубенко, І.П. Григорюк // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 4. — C. 563-564. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| first_indexed | 2025-12-07T15:39:56Z |
| format | Article |
| fulltext |
563ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2013, т. 70, № 4
ЯК «ОЦІНИТИ» ДОВКІЛЛЯ?
Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації. — К.: Наук. думка, 2012. — 343 с.
© Б .Є . ЯКУБЕНКО, І .П . ГРИГОРЮК, 2013
Рецензована монографія викладена на 343 сторін-
ках, ілюстрована численними рисунками, склада-
ється з передмови, трьох розділів і списку літерату-
ри, що налічує 645 джерел, із яких 238 — іноземні .
Книга відкривається передмовою автора — відо-
мого вченого, завідувача відділу геоботаніки та еко-
логії Інституту ботаніки імені М .Г . Холодного, чле-
на-кореспондента НАН України Якова Петровича
Дідуха . Він обґрунтував теоретичні засади біоінди-
кації, сформував палітру питань, що охоплюють її
різні напрями — від використання окремих ознак,
властивостей, організмів, ценозів до проблем дис-
танційної біоіндикації та екологічних індикаторів
для забезпечення сталого розвитку суспільства .
У першому розділі Я .П . Дідух висвітлює фунда-
ментальні засади й основні методи біоіндикації та
окреслює її історичний розвиток . Автор наголо-
шує, що екологічні проблеми є надзвичайно склад-
ними, а наші знання про залежність навіть між ок-
ремими компонентами чи функціями далеко непов-
ні . Це екосистеми відкритого типу, в яких відбува-
ються дисипативні процеси, тому, крім їхніх внутріш-
ніх властивостей і закономірностей функ ціонування,
доцільно враховувати зовнішню позасистемну скла-
дову . Людина отримує надмірну інформацію, яку
вже не в змозі збагнути, осмислити, опрацювати,
тому виникає потреба її обмеження, що можливо
завдяки методиці біоіндикації . У розділі наведено
визначення й основні положення біоіндикації й
фітоіндикації, висвітлено сучасні напрями розвит-
ку фітоіндикації, де виділено агроіндикацію, інди-
кацію лісів, гідроіндикацію, галоіндикацію, індика-
цію клімату, індикаційне картування тощо .
Дуже детально подано автором екологіч ні основи
біоіндикації: індикатор та індикат, проб лема стресу,
рівні організації . У подальшому наголошено на
основних методах біоіндикації і сфе рах їхнього вико-
ристання . Для оцінки екологічних чин ників, таких
як кліматичні або едафічні, застосовують фітоіндика-
ційні шкали . Розкрита методика їх складання та по-
рівняння . У цьому розділі опи сано три специфічних
методи: синфітоіндикацію, дендроіндикацію і дис-
танційну індикацію, котрі є ори гінальними й відобра-
жають широту біоіндикаційних досліджень .
У наступному розділі розкриті питання оцінки
стану та забруднення екосистем . У багатьох випад-
ках результати біоіндикаційних спостережень да-
ють можливість отримати об’єктивніші відомості
щодо стану довкілля, ніж фізичні чи хімічні дослі-
дження, оскільки тварини й рослини, які перебу-
вають у забрудненому середовищі, певним чином
змінюють ознаки, а фізико-хімічні дослідження
про водять періодично й далеко не за всіма показ-
никами . З огляду на це реакції рослин, як індика-
торів забруднення атмосфери, чутливіші до концен т-
рації шкідливих речовин, що виявляється у фі зіо-
лого-біохімічних асиміляційних процесах, фун к-
ціо нуванні та структурі їхніх окремих органів . Такі
перебудови відбуваються на субклітинному і клі-
тинному рівнях і впливають на тканини, органи та
організм загалом, тому рослини є надійними інди-
каторами забруднення повітря вже на початкових
його стадіях . Автором ґрунтовно розглянуто також
питання ліхено- й бріоіндикації .
Насиченим фактичним матеріалом є підрозділ,
присвячений біоіндикації гідросфери . Продемон-
стровано, що для оцінювання підземних вод як ін-
дикатори використовують рослини, які суттєво за-
лежать від наявності запасів води в ґрунті . Актуаль-
ними є питання, пов’язані з альгоіндикацією за-
бруднення вод . Сконцентровано увагу на проблемі
розробки такого індексу якості води, який би від-
дзеркалював освітленість, швидкість течії, природ-
ний субстрат тощо . Не оминув автор і дослідження
індикації забруднення вод зоологічними об’єктами
й оцінки стану морських екосистем .
Надзвичайно цікавий підрозділ, де розглянуто біо-
індикацію педосфери, зокрема, гідрорежим ґрун ту,
його аерацію, кислотність, концентрацію солей, кар-
бонатів й азоту . Приділено увагу фітоіндикації типів
лісу та едафічній сітці Воробйова—Погребняка, на якій
ґрунтується широкий спектр лісотипологічних дослі-
джень у різних напрямках (типологія лі сів, лісова так-
сація, лісотипологічне районування) . Автор показав,
що діагностику ґрунтів можна проводити на основі
альгологічних даних, адже ґрунтові водорості є доб-
рим індикатором ступеня родючості, засолення,
типу ґрунтів . Важлива складова монографії — підроз-
діл, в якому викладено інформацію щодо індикації
геологічних порід, зокрема покладів нафти та газу .
564 ISSN 0372-4123. Ukr. Botan. Journ., 2013, vol. 70, № 4
Окрім того, оприлюднено погляди на використання
зоологічних підходів до пошуку корисних копалин .
Третій розділ стосується індикації змін екосис-
тем у просторі й часі . Розглянуто питання щодо ін-
дикації клімату, зокрема палеоклімату і стратигра-
фії геологічних відкладів . Сформовано методичні
аспекти індикації клімату на основі спорово-пил-
кового аналізу, який відображає загальні тенденції
розвитку фітоіндикації: перехід від шкал наймену-
вань до шкал порядків і відношень й подальшого
розвитку методики спорово-пилкового аналізу . Це
дає змогу проводити широке коло математичних
операцій та оцінювати кількісні показники кліма-
тичних змін і прогнозувати їх .
Рослини чутливо реагують на зміни клімату сво-
єю поведінкою, що проявляється в розширенні та
скороченні їхнього ареалу . З метою кількісної оцін-
ки показників клімату автор запропонував прово-
дити такий аналіз за чотирма його складовими .
Вони характеризують різні аспекти клімату: термо-
режим — кількість тепла, яке отримує певна тери-
торія поверхні грунту за певний період; оброрежим
відбиває ступінь аридності—гумідності, що визна-
чається вологістю повітря і пов’язано з кількістю
опа дів, стоком, випаровуваністю, транспірацією,
вологістю; континентальність — вплив континен-
тів та океанів; кріорежим відображає ступінь мо-
розності клімату . Чільне місце в монографії відве-
дено і фенологічним аспектам індикації клімату,
що мають важливе теоретичне й практичне зна-
чення в різних сферах, зокрема кліматології, гео-
графії, ботаніці, сільському господарстві, держав-
ній оцінці ґрунтів, захисті рослин, медицині . Окрім
того, фенологічні дані широко використовують для
ведення лісового господарства, заготівлі лікар-
ських рослин, у рибальстві, бджільництві та в бага-
тьох інших галузях, а в деяких країнах Західної Єв-
ропи (Німеч чина, Австрія) — на рівні державних
стандартів .
У розділі ландшафтної індикації всебічно роз-
глянуто синфітоіндикацію висотно-територіаль-
них змін показників екологічних чинників (висота
над рівнем моря, експозиція макросхилу), опри-
люднено приклади застосування біоіндикації в цьо-
му напрямі . Вони засвідчують, що методика синфі-
тоіндикації достатньою мірою відображає характер
залежності між різними факторами середовища у
прос торі . Не оминув автор монографії і розгляд
синфітоіндикації часових змін екологічних чинни-
ків .
У підрозділі «Індикація динаміки та стійкості
екосистем» Я .П . Дідух опрацював поняття динамі-
ки екосистем . Він наголосив, що, досліджуючи еко-
логію й біологію, визначаючи місце видів або рос-
линних угруповань стосовно відповідних серій, знаю-
чи структуру, специфіку розвитку останніх, можна
спрогнозувати процеси динаміки екосистем . Роз-
г ля нуто використання біоіндикації для оцінки впли-
ву пожеж, випасання худоби, викошування і ре-
креації, а також зміни геоморфологічних процесів
на прикладі конкретних екосистем .
Однією з найактуальніших у сучасній експери-
ментальній екології є проблема стійкості екосистем,
яка нерозривно пов’язана з їхньою динамікою .
Для оцінки ступеня стійкості екосистем автор
рекомендує застосовувати метод синфітоіндикації,
який передбачає вибір екосистем і факторів, типі-
зацію екосистем за зміною природного чинника,
моделювання еталонної (найстійкішої) екосисте-
ми, розрахунок показників екологічних факторів
для еталонних й реальних угруповань та побудову
ординаційних матриць, що відображають характер
залежності між зміною складових екосистем . У стис-
лій формі розглянуто проблеми використання біо-
індикаторів для оцінки сталого розвитку . Критич-
ний аналіз підходів дає змогу виділити два напря-
ми, зокрема, розрахунок інтегрального, агрегова-
ного показника індикатора та побудову системи
ок ре мих індикаторів, кожен з яких відображає пев-
ні аспекти збалансованого розвитку . Такий підхід
започатковує розроблення системи екологічних ін-
дикаторів як основу їх використання для моніто-
рингу довкілля .
Монографія «Основи біоіндикації» члена-ко рес-
пондента НАН України Я .П . Дідуха має високу на-
укову і практичну значущість для підготовки еко-
логів, біологів, географів та інших фахівців . Вона
буде цікавою і корисною викладачам і студентам
вищих навчальних закладів .
Б.Є. ЯКУБЕНКО, І.П. ГРИГОРЮК
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176325 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:39:56Z |
| publishDate | 2013 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Якубенко, Б.Є. Григорюк, І.П. 2021-02-04T12:49:35Z 2021-02-04T12:49:35Z 2013 Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації / Б.Є. Якубенко, І.П. Григорюк // Український ботанічний журнал. — 2013. — Т. 70, № 4. — C. 563-564. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176325 uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Рецензії Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації Article published earlier |
| spellingShingle | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації Якубенко, Б.Є. Григорюк, І.П. Рецензії |
| title | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації |
| title_full | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації |
| title_fullStr | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації |
| title_full_unstemmed | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації |
| title_short | Як "оцінити" довкілля? Рецензія: Дідух Я.П. Основи біоіндикації |
| title_sort | як "оцінити" довкілля? рецензія: дідух я.п. основи біоіндикації |
| topic | Рецензії |
| topic_facet | Рецензії |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176325 |
| work_keys_str_mv | AT âkubenkobê âkocínitidovkíllârecenzíâdíduhâposnovibíoíndikacíí AT grigorûkíp âkocínitidovkíllârecenzíâdíduhâposnovibíoíndikacíí |