“Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник
Розмова з Ольгою Бердник — членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України, автором пам’ятних призів переможцям конкурсу “Відлуння віків - 2009”....
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17637 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 80-82. — укp. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860093133616840704 |
|---|---|
| citation_txt | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 80-82. — укp. |
| collection | DSpace DC |
| description | Розмова з Ольгою Бердник — членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України, автором пам’ятних призів переможцям конкурсу “Відлуння віків - 2009”.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:24:19Z |
| format | Article |
| fulltext |
– Ольго Миколаївно, щоразу, коли заходить розмова
про Ваші роботи, виникає порівняння з сюжетами Марії
Примаченко. Ви й самі неодноразово казали, що це був чи
не найсильніший для Вас творчий стимул. Та чи не втом%
лює отаке безкінечне порівнювання? Чи не гальмує воно
Вашу власну індивідуальність?
– Я вже, мабуть, більше десяти років не відтворюю обра!
зи Марії Примаченко. Починала я, дійсно, з цього: біля двох
десятиліть тому мене вразив її світ, і займатися керамікою я
почала саме з її робіт. Коли побачила ці образи на папері, за!
хотілося зробити їх в об'ємі — це були такі маленькі "звірі
Марії Примаченко", всім вони страшенно подобалися, всі
хотіли їх мати, і робила я їх довго. Однак поступово відірва!
лася і почала створювати свій власний світ.
– Тобто, цей імідж поступово відходить в минуле?
– Відходить. Він уже відіграв свою величезну роль у моїй
долі і моїй творчості. Я давно вже не роблю таких робіт і
навіть вважаю, що не вправі їх зараз тиражувати. Я з них по!
чинала, але коли зайнялася керамікою серйозно, мені стало
важко відтворювати ці образи. Я не знаю, чим це пояснити,
але мені дуже складно зараз творити "за Примаченко".
80
хроніка та інформація
19. Музейний простір України
(http://prostir.museum) —
139 балів (57 голосів)
20. Давня Луганщина: територія без
корупції
(http://arch.lg.ua) — 92 бала (42 голоса)
21.* Пам’ять — колиска долі
(http://spadok.org) — 14 балів (4 голоси)
22.* Подорожі А. і Б.
(http://podoroziaib.org.ua) — 8 балів (2 голоса)
23.* Мислене древо
(http://www.myslenedrevo.com.ua) —
6 балів (2 голоса)
24.* Національний заповідник “Софія
Київська”
(http://www.nzsk.org.ua) —5 балів (1 голос)
25.* Великий Бичків
(http://www.bychkiv.com.ua) —
5 балів (1 голос)
26.* Національний природний парк
“Подільські Товтри”
(http://www.tovtry.km.ua) —
3 бали (1 голос)
27.* Замок “Паланок”
(http://www.zamokpalanok.mk.uz.ua) —
3 бали (1 голос)
28.* Енциклопедія пам’яток
(http://encyclosights.com) —
2 бала (2 голоса)
29.* Фестиваль “Отроків”
(http://www.otrokiv.org) —
2 бала (2 голоса)
* — ці номінанти були відсутні у стартовій таблиці голосування
Всього проголосували 942 відвідувача.
“Те, що знаєш і любиш,
переходить через твою
душу і потім втілюється”
Розмова з Ольгою
Бердник — членкинею
Національної спілки
майстрів народного
мистецтва України,
автором пам’ятних призів
переможцям конкурсу
“Відлуння віків � 2009”
Голосування проходило з 16 листопада до 27 грудня 2009 року.
– Може, тому що це своєрідна
праця "на замовлення"? Нехай,
не зовнішнє, нехай, внутрішнє,
але замовлення. Ви обмежені
певними рамками класичного
образу відомого майстра. А Вам,
мабуть, тепер цікавіше робити
своє.
– І цікавіше, і легше. Мої обра!
зи виникають спонтанно, я не за!
даю їх собі.
– Дуже цікаві назви Ваших
робіт. Вони не просто фіксують
зображувану натуру, а подають цілі
сюжети, нерідко дуже динамічні.
Скажімо, "Літній день з рудим песи%
ком" — зі шматочка розписаної глини постає
ціла історія, справжнє оповідання.
– А так дуже цікаво робити.
– Отже, це вже усталена
манера?
– Так, тому що мені це
цікаво. Я відірвалася від
Марії Примаченко — веле!
тенського світу абсолютно
геніальної людини — лише
тому, що цей світ інший. А я
вже існую в новому світі, у
своєму. Я створюю якісно
інші серії робіт. Скажімо, є у
мене серія "Городні звірі", де
образи звичайних городніх рос!
лин стають одухотвореними,
ніби зооморфними такими…
– І жодного буквально на%
туралістичного. Кожен Ваш гарбуз, кожна
Ваша корівка є нагромадженням якихось до%
даткових смислів і значень.
– Так. Тут багато чого йде інтуїтивного. І, крім
того, я дещо ж знаю про нашу культуру, люблю і
вивчаю її. А те, що знаєш і любиш, переходить
через твою душу, через очі, руки і потім втілюєть!
ся. А як же без цього? Я ж не викреслю цього ба!
гажу зі своєї свідомості.
– Багато років Ви віддали педагогічній діяль%
ності, працювали з учнями Черкаського ху%
дожньо%технічного коледжу. Ви й досі викла%
даєте?
– Ні, я вже п'ять років, як завершила педа!
гогічну кар'єру.
– І зараз працюєте тільки творчо?
– Тільки творчо, але й те, що я зараз роблю,
теж свого роду педагогіка. Лише на іншому рівні.
– В цьому сумнівів немає. Але фор%
мально Ви працюєте вдома?
– Працюю вдома.
– Але ж, окрім суто творчого бо%
ку справи, існують ще й технічні і
технологічні труднощі, неминучі
для будь%якого кераміста. Роботи
потрібно десь сушити, обпалюва%
ти… І все це у звичайній міській
квартирі?
– Площа моєї квартири дозволяє це
робити, моя майстерня вдома, і всі не!
обхідні умови є. Я подумала, що це
значно вигідніше, ніж десь приміщен!
ня наймати. Сюди й люди до мене приходять, тут
і обпал, і розпис, і спілкування. І мої рідні мені до!
помагають у цьому, жодних заперечень з боку
чоловіка й доньки не було ніколи.
Все ж заняття мистецтвом — це не зовсім ви!
робництво. У мене немає "потоку": за місяць я
можу зробити, скажімо, робіт двадцять.
– І, практично, не повторюєтеся?
– Практично, ні. Хоча, коли є якась потреба,
можу повторити…
– Але вона буде не "дзеркальна"?
– Ні, абсолютно не "дзеркальна". Кольори, де!
талі якісь, елементи розпису обов'язково будуть
іншими.
– Не можу не поцікавитися: всі три роботи,
які Ви передали для конкурсу "Відлуння віків",
зображують птахів. Це випадковість?
– З переданих для конкурсу робіт дві зображу!
ють танцюристів на весіллі — "Українська красу!
ня" і "Журавочка танцює". Це персонажі великої
серії під загальною назвою "Пташине весілля".
Серія постійно змінюється, поповнюється новими
персонажами. Вони навіть композиційно, якщо
Ви помітили, об'єднані в таку пару. А третя робо!
та зображає морську (навіть — заморську!) птаху,
досить фантазійну…
– Жар%птиця.
– Синій птах та!
кий. Може, гість на
цьому весіллі…
Вона більш така
показна і могла
б бути нагоро!
дою Вашому
найпершому пе!
реможцю.
– Цікаво, а є у Вас
учні, послідовники?
хроніка та інформація
81
82
– Серед дітей, з якими я займалася, таких
послідовників немає. Я думаю, і бути їх не може,
бо кожен у мистецтві йде своїм шляхом. Бути
послідовником — невдячна річ: от я була
послідовником Марії Примаченко і врешті!решт
відірвалася і відчула себе самодостатньою.
– Ваші ж технології самі по собі не
унікальні?
– Ні, звичайно. У техніці виконання секретів
жодних немає. Ліплення, кераміка, розпис тем!
перними фарбами.
– Головне тут авторський мо%
мент, авторська жилка в сю%
жеті.
– Як я бачу світ і втілюю його в
своїх образах — так кожна людина
по!своєму бачить. Відтворити
точнісінько так їх не зможе ніхто.
Навіть моя дитина.
– Але тим не менш, бодай най%
загальніші аналоги Вашій творчій
манері є у сучасному українсько%
му мистецтві?
– Я не мистецтвознавець, з мисте!
цтвознавчого боку роботи свої не
аналізувала, і ніхто їх ще не аналізу!
вав. Але відчуваю я це так: свого ча!
су я починала з народної іграшки, і
форма, яку я зараз втілюю, йде саме звідти. А от
розпис (до якого я дедалі більше тяжію), вже тіль!
ки мій, складний і стає все складнішим і
складнішим. Можуть бути якісь асоціації з Прима!
ченко, з Собачкою!Шостак, але це вже моє, власне.
Назвати народною іграшкою мої роботи не
можна ніяк. Це іграшка авторська, але побудова!
на на якихось традиціях народної керамічної
пластики і народного розпису. Роблю я так
несвідомо, не за теоретичними схемами.
– У Вас вже було сім персональних виста%
вок, Ви учасник різноманітних мистецьких
заходів, а чи є Ваші твори у постійних експо%
зиціях? У музеях, передусім?
– У черкаських музеях є мої роботи. І Музей
народної архітектури і побуту України закупив
одну колекцію.
– А спеціалізованих музеїв іграшки у нас не%
має?
– Справжнього музею іграшки у нас поки не!
має. Коли буде, тоді, можливо, й роботи мої там
будуть. Поки лише на Кловському узвозі в Києві
діє невеличкий експериментальний музей.
– У 2002%му році в інтерв'ю "Дзеркалу тиж%
ня" (яке, власне, і відкрило Вас для широкого
кола шанувальників) Ви говорили, що робіт
своїх не підписуєте. А як зараз?
– Тепер підписую.
– Тоді ж Ви мріяли про каталог своїх робіт.
– Каталогу в мене ще немає. Я зберігаю біля
тисячі цифрових фото своїх іграшок і найближ!
чим часом збираюся створити власний сайт, де
все це буде у вільному доступі.
— Але ж Ваші роботи об'ємні, і жодна фо%
тографія всю їхню красу не передасть. Нап%
риклад, ось фантастичний синьо%си%
зий бик з сяючими вогняними очи%
ма. Коли дивишся в ті очі, мимо%
волі випускаєш з поля зору каз%
кового дракона, що розпластав%
ся на биковій спині.
– Це твір з серії "Стародавні за!
гадки". Називається "Ревнув віл на
сто гір, на тисячу городів". А відгад!
ка — "Грім".
– В Українському товаристві
охорони пам'яток зберігається од%
на з ранніх Ваших робіт. Така собі
чарівна розписана корівка...
– …яка зветься "Білий день".
– А чому "Білий день"?
– А тому, що вона також із серії
"Стародавні загадки". Бик, корова —
дуже сакральні для української культури, народ!
ного мистецтва образи. У мене була пара виробів
на спільний сюжет: темний і світлий персонажі.
Загадка ж звучить: "Чорна корова весь світ збо!
рола, білий віл всіх підвів". Відгадка — "Темна ніч
і білий день". Саме тут Ви бачите втілення дня. Це
одна з моїх ранніх робіт. Я вже дуже змінилася
відтоді.
– Наша корівка, яка несподівано виявилася
білим волом, нам дуже і дуже подобається.
Ваші роботи, навіть цілком мінорні за заду%
мом, неодмінно створюють відчуття свят%
ковості, милують око і піднімають настрій.
Причому, навіть поєднання кричущих ко%
льорів чомусь не викликає відторгнення. Як це
Вам вдається?
– З кольором яскравим, тим більше, з
поєднанням яскравих кольорів, працювати важ!
че, ніж з монохромною гамою. А як це вдається…
Якось відчувається, само собою виходить.
Загалом, нашому народному мистецтву такі
яскраві фарби притаманні. Така насичена радісна
гама. Візьміть хоча б ту саму Марію Примаченко…
Розмову вів Іван Дивний
хроніка та інформація
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17637 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | XXXX-0045 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:24:19Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури |
| record_format | dspace |
| spelling | 2011-03-04T23:15:42Z 2011-03-04T23:15:42Z 2010 “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник // Відлуння віків. — 2010. — № 1(12). — С. 80-82. — укp. XXXX-0045 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17637 Розмова з Ольгою Бердник — членкинею Національної спілки майстрів народного мистецтва України, автором пам’ятних призів переможцям конкурсу “Відлуння віків - 2009”. uk Центр пам’яткознавства НАН України і Українського товариства охорони пам’яток історії та культури Хроніка та інформація “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник Article published earlier |
| spellingShingle | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник Хроніка та інформація |
| title | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник |
| title_full | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник |
| title_fullStr | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник |
| title_full_unstemmed | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник |
| title_short | “Те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. Інтерв’ю з народною майстринею Ольгою Бердник |
| title_sort | “те, що знаєш і любиш, переходить через твою душу і потім втілюється”. інтерв’ю з народною майстринею ольгою бердник |
| topic | Хроніка та інформація |
| topic_facet | Хроніка та інформація |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17637 |