Паліноморфологія видів роду Dipsacus (Dipsacaceae) флори України: значення для цілей систематики та спорово-пилкового аналізу

• Дата: 2019
• Автори: Цимбалюк, З.М., Безусько, Л.Г., Мосякін, С.Л., Ниценко, Л.М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2019
• Назва видання: Український ботанічний журнал
• Теми: Систематика, флористика, географія рослин
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176743
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Паліноморфологія видів роду Dipsacus (Dipsacaceae) флори України: значення для цілей систематики та спорово-пилкового аналізу / З.М. Цимбалюк, Л.Г. Безусько, С.Л. Мосякін, Л.М. Ниценко // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 1. — С. 9-23. — Бібліогр.: 64 назв. — укр.

З використанням світлового і сканувального електронного мікроскопів досліджено пилкові зерна шести видів роду Dipsacus (Dipsacaceae) флори України. Встановлено, що пилкові зерна вивчених видів 3-порові, сфероїдальні, еліпсоїдальні або сплющено-сфероїдальні за формою, в обрисах з екватора округлі або овальні, з полюса округло-трикутні; великих розмірів. Пори чіткі, переважно еліптичні, зрідка округлі, з внутрішнім обідком та кришечкою. Скульптура екзини шипувато-шипикувата. Додатковими діагностичними ознаками видового рівня роду Dipsacus для цілей систематики є розміри пилкових зерен і пор, форма пор, ширина обідка, будова кришечки, структура екзини, розмір та розташування шипів. Для визначення пилкових зерен при спорово-пилковому аналізі перспективними ознаками є розмір пилкових зерен та пор, форма пор, ширина обідка. Скульптуру екзини можна використовувати при ідентифікації пилку до родового рівня. Паліноморфологічні дані частково узгоджуються з розподілом видів за традиційною системою роду. Значення морфологічних особливостей пилкових зерен представників роду Dipsacus очевидніше на видовому рівні. Узагальнено існуючі на цей час палеофлористичні дані про участь пилкових зерен Dipsacaceae як у складі субфосильних спорово-пилкових спектрів, так і в палінофлорах відкладів верхнього плейстоцену–голоцену України. Встановлено високий ступінь фрагментарності участі пилку представників роду Dipsacus у палеофлористичних матеріалах. Узагальнені дані дозволили обґрунтувати актуальність та перспективність використання представленої паліноморфологічної розробки для роду Dipsacus флори України в практиці палінологічних досліджень відкладів плейстоцену та голоцену.