Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota)
Подається узагальнена інформація про поширення в Україні Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) –
 гриба, для якого тут була відома незначна кількість місцезростань. Він вказувався лише для Дніпропетровської,
 Київської, Одеської, Харківської, Херсонської і Черкаської областей,...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2019 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2019
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176745 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 1. — С. 24-30. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859989266961006592 |
|---|---|
| author | Гелюта, В.П. |
| author_facet | Гелюта, В.П. |
| citation_txt | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 1. — С. 24-30. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | Подається узагальнена інформація про поширення в Україні Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) –
гриба, для якого тут була відома незначна кількість місцезростань. Він вказувався лише для Дніпропетровської,
Київської, Одеської, Харківської, Херсонської і Черкаської областей, а також для м. Києва. В цій статті значно
поповнюються знання про поширення P. hadriani в Україні. До переліку вже відомих його локалітетів додані нові
знахідки не тільки зі вказаних областей, а й з Вінницької, Волинської, Донецької, Закарпатської, Кіровоградської,
Миколаївської та Полтавської. Кількість знахідок свідчить, що цей гриб в Україні є досить звичайним видом. Phallus
hadriani приурочений переважно до антропогенно порушених територій, трапляється на різних ґрунтах – піщаних,
навіть на чистому піску, сірих, чорноземах, однак уникає ділянок з природною рослинністю або ж зволожених і сильно
затінених. Особливості поширення гриба вказують на те, що він в Україні є заносним видом, ареал якого поступово
охоплює всю територію держави. Очевидно, з часом цей гриб буде знайдений в усіх регіонах, за виключенням
високогір'їв Карпат. Необхідно продовжувати вивчати його поширення. З огляду на застосування P. hadriani в народній
медицині потрібно підтримувати його в чистій культурі з метою дослідження можливих цілющих властивостей.
The generalized information on the distribution of Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) in Ukraine is provided.
Earlier, the species was recorded in Cherkasy, Dnipropetrovsk, Kharkiv, Kherson, Kyiv, Odesa Regions and Kyiv city. In the article,
new localities of the fungus were added from Vinnytsia, Volynska, Donetsk, Kirovohrad, Mykolaiv, Poltava and Transcarpathian
Regions. At present it is a rather common species in Ukraine. This fungus is confined mainly to anthropogenically disturbed
areas. Phallus hadriani occurs on various soils, namely, on sandy soils, including pure sand, gray or black soils. Usually it avoids
areas with natural vegetation or humid and deeply shaded sites. Distribution patterns of the fungus indicate that in Ukraine it
belongs to introduced species, and its range is gradually extending to the entire territory of the country. Obviously, over time this
fungus will be found in all regions, except for the high Carpathian mountains. It is necessary to continue studying its distribution
and dispersal. Due to application of P. hadriani in folk medicine, the fungus should be maintained in a pure culture in order to
study its possible medicinal properties.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:30:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
24 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(1)
Гриби і грибоподібні організми
Fungi and Fungi-like Organisms
https://doi.org/10.15407/ukrbotj76.01.024
Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota)
Василь П. ГЕЛЮТА
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
вул. Терещенківська 2, Київ 01004, Україна
vheluta@botany.kiev.ua
Heluta V.P. 2019. Distribution of Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) in Ukraine. Ukrainian Botanical Journal, 76(1):
24–30.
M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine
2 Tereschenkivska Str., Kyiv 01004, Ukraine
Abstract. The generalized information on the distribution of Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) in Ukraine is provided.
Earlier, the species was recorded in Cherkasy, Dnipropetrovsk, Kharkiv, Kherson, Kyiv, Odesa Regions and Kyiv city. In the article,
new localities of the fungus were added from Vinnytsia, Volynska, Donetsk, Kirovohrad, Mykolaiv, Poltava and Transcarpathian
Regions. At present it is a rather common species in Ukraine. This fungus is confined mainly to anthropogenically disturbed
areas. Phallus hadriani occurs on various soils, namely, on sandy soils, including pure sand, gray or black soils. Usually it avoids
areas with natural vegetation or humid and deeply shaded sites. Distribution patterns of the fungus indicate that in Ukraine it
belongs to introduced species, and its range is gradually extending to the entire territory of the country. Obviously, over time this
fungus will be found in all regions, except for the high Carpathian mountains. It is necessary to continue studying its distribution
and dispersal. Due to application of P. hadriani in folk medicine, the fungus should be maintained in a pure culture in order to
study its possible medicinal properties.
Keywords: alien species, distribution map, Ithyphallus, Phallaceae, Phallus imperialis
Гелюта В.П. 2019. Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota). Український ботанічний журнал, 76(1):
24–30.
Реферат. Подається узагальнена інформація про поширення в Україні Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) –
гриба, для якого тут була відома незначна кількість місцезростань. Він вказувався лише для Дніпропетровської,
Київської, Одеської, Харківської, Херсонської і Черкаської областей, а також для м. Києва. В цій статті значно
поповнюються знання про поширення P. hadriani в Україні. До переліку вже відомих його локалітетів додані нові
знахідки не тільки зі вказаних областей, а й з Вінницької, Волинської, Донецької, Закарпатської, Кіровоградської,
Миколаївської та Полтавської. Кількість знахідок свідчить, що цей гриб в Україні є досить звичайним видом. Phallus
hadriani приурочений переважно до антропогенно порушених територій, трапляється на різних ґрунтах – піщаних,
навіть на чистому піску, сірих, чорноземах, однак уникає ділянок з природною рослинністю або ж зволожених і сильно
затінених. Особливості поширення гриба вказують на те, що він в Україні є заносним видом, ареал якого поступово
охоплює всю територію держави. Очевидно, з часом цей гриб буде знайдений в усіх регіонах, за виключенням
високогір'їв Карпат. Необхідно продовжувати вивчати його поширення. З огляду на застосування P. hadriani в народній
медицині потрібно підтримувати його в чистій культурі з метою дослідження можливих цілющих властивостей.
Ключові слова: заносний вид, карта поширення, Ithyphallus Phallaceae, Phallus imperialis
© В.П. ГЕЛЮТА, 2019
Історія описання і подальшого дослідження Phallus
hadriani Vent. (Phallaceae, Basidiomycota) докладно
подана у статті О. Андерссона "Larger fungi on sandy
grass heaths and sand dunes in Scandinavia" (Andersson,
1950). Цей гриб є одним з двох видів роду Phallus
Junius ex L., відомих в Україні. Від близького до
нього P. impudicus L. (incl. Dictyophora duplicata sensu
auct.) відрізняється насамперед рожевим чи навіть
фіолетовим кольором перидію плодового тіла
(рис. 1) і ниток міцелію, значно слабшим й іншим
запахом – останній неприємний солодкуватий, не
має нічого спільного з запахом гнилого м'яса. Якщо
наявність P. impudicus можна відчути за сотні метрів,
то запах P. hadriani виявляється лише за 0,5–1,0 м до
плодового тіла. Нерозкриті плодові тіла обох видів
пахнуть приблизно однаково – нагадуючи аромат
редьки. Ніжка P. hadriani переважно коротша,
шапинка тупіша, отже він часто дещо відмінний від
P. impudicus і за габітусом. До того ж, його плодові
тіла часто утворюються у зростках не по одному,
а до десяти штук. На розрізі закритих плодових
тіл першого з них можна помітити, що стінки
камер глеби розгалужені, довгі, інколи досягають
внутрішнього шару перидію, тоді як у другого вони
25Український ботанічний журнал, 2019, 76(1)
прості і досить короткі. Спори P. hadriani трохи
менші, до 5 × 2 мкм (у P. impudicus – до 6,0 × 2,5 мкм).
Екологічно P. hadriani, особливо у скандинав-
ських країнах, відносять до облігатних псамофілів
(Høiland, 2006), проте у деяких працях вказується,
що гриб зростає не тільки на пісках, а й на інших
ґрунтах (Kreisel, 2001; Babenko, 2013; Ivoilov, 2014;
Kour et al., 2016). Однак гриб, все ж таки, віддає
перевагу піщаним ґрунтам чи майже чистим
піскам, уникає затінених і вологих місць, через
що його найчастіше знаходять у ксерофільних
угрупованнях, часто на піщаних дюнах. Вислов-
люються здогадки, що цей вид може бути
мікоризним грибом чи навіть паразитом на корінні
рослин, або ж чистим сапротрофом, який розкладає
залишки коренів та стовбурів (Andersson, 1950).
Phallus hadriani має досить широкий ареал, у
межах якого трапляється спорадично і, як правило,
у невеликій кількості. Він відомий в Європі
(Австрія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія,
Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Латвія, Литва,
Македонія, Нідерланди, Німеччина, Норвегія,
Польща, Португалія, Росія, Румунія, Словаччина,
Угорщина, Франція, Чехія, Швейцарія,
Швеція), Азії (Ізраїль, Індія, Китай, Пакистан,
Росія (Республіка Тива), Туреччина, Японія),
Африці (Канарські о-ви, Південноафриканська
Республіка, Сейшельські о-ви), Північній Амери-
ці та в Австралії (куди, очевидно, був завезений
з Європи на щепі, що використовується в
садівництві) (Josserand, 1948; Lange, 1949–1950;
Andersson, 1950; Lazebniček, 1980; Vimba, 1997;
Bedenko, 1978; Mazelaitis, 1978; Kreisel, 2001; Torp,
2002; Demirel, Uzun, 2004; Gothnier, Strid, 2004;
Høiland, 2006; Karadelev et al., 2008; Brouwer et al.,
2009; Friedrich, 2011; Moreno et al., 2013; Ivoilov,
2014; Domian et al., 2015; Kasuya et al., 2015; Lacheva,
2015; Fritz, 2016; Kour et al., 2016). У деяких країнах
P. hadriani вважається видом, що перебуває під
певною загрозою. Так, він включений в Червоний
список грибів Болгарії (Lacheva, 2015), Червону
книгу Латвії (Vimba, 1997); в Калінінградській обл.
і Республіці Тива (Росія) цей макроміцет внесений
в регіональні Червоні книги як рідкісний (Ivoilov,
2014). Наразі в Польщі він останнім часом
виведений з-під охорони (Domian et al., 2015).
Інформація про поширення P. hadriani в Україні
обмежена. О. Андерссон (Andersson, 1950) згадує,
що А.А. Ячевський у 1911 р. наводив даний гриб
(як P. imperialis Schulzer) з Бессарабії. Оскільки до
Бессарабської губернії Росії на той час входили і
деякі території сучасних Одеської та Чернівецької
областей, не виключено, що це була перша
реєстрація виду в Україні. На жаль, точніше
сказати не можна, оскільки цю давню роботу
А.А. Ячевського, опубліковану у Франції, не
вдалося знайти*. Досить цікавим є повідомлення
* На той момент, коли цей номер журналу вже був
готовим до друку, вдалося відшукати згадану статтю
А.А. Ячевського (Jaczewski A. 1911. Note concernant
des formes intéressantes d'Ityphyallus. Bulletin trimestriel
de la Société mycologique de France, 27(1): 83–89). Автор
повідомляє, що в 1907 р. він знайшов Ithyphallus imperialis
Jacz. (= P. hadriani) у швейцарській колонії Шабо,
неподалік від Аккермана (зараз с. Шабо Білгород-
Дністровського р-ну Одеської обл.). Отже, P. hadriani
відомий в Україні щонайменше з 1907 року.
Рис. 1. Плодові тіла Phallus hadriani.
А: на стадії "яйця"; B: таке, що нещодавно
розкрилося
Fig. 1. Fruit bodies of Phallus hadriani.
A: at the "egg" stage; B: just opened one
26 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(1)
З.Г. Лавітської (Lavitska, 1947) про виявлення
Ithyphallus sp. у 1944 р. на околиці м. Канева
Черкаської обл. Опис цього невизначеного виду,
його екологічні особливості, без сумнівів, цілком
збігаються з характеристиками P. hadriani. Тим
більше, що пізніше в Каневі цей вид знаходять
неодноразово (Dzhagan et al., 2008; Prudenko,
Dzhagan, 2008; див. також наведений нами нижче
список місцезнаходжень). Вважаємо, що серпень
1944 р. є часом першої достовірної реєстрації
даного виду в Україні.
Протягом кількох десятиліть про P. hadriani в
Україні не було жодних повідомлень. Лише у 1977 і
1978 рр. П.М. Корецький та О.А. Бакаєва знаходять
його в Ботанічному саду ім. акад. О.В. Фоміна
Київського національного університету імені
Тараса Шевченка в закритому та відкритому ґрунті
(Koretskyi, Bakayeva, 1979). Ми вперше виявили
P. hadriani в липні 1978 р. в білоакацієвому лісі на
південній околиці м. Білгород-Дністровського
(Одеська обл.), а потім, у серпні 1980 р., –
на порослому пирієм піску поблизу м. Буча
Київської обл. На жаль, наукова інформація про
згадані знахідки не публікувалася, однак про це
повідомлялося в науково-популярному журналі
"Юный натуралист" (Heluta, 1982). Мабуть, на той
час даний вид все ж таки був досить рідкісним на
території колишнього СРСР, оскільки реакції на цю
статтю не було. Ще пізніше P. hadriani знаходили у
Дніпропетровській (Dudka et al., 2009), Київській
(Dubrovskyi et al., 2008), Одеській (Babenko,
Tkachenko, 2012; Babenko, 2013), Харківській
(Syvokon, 2008) та Черкаській (Prudenko et al., 2009)
областях (рис. 2). Нам він трапився також у Києві,
Волинській, Донецькій, Київській, Миколаївській,
Херсонській та Черкаській областях. Зазначимо,
що майже в усіх випадках гриб знаходили у
невеликій кількості, однак у Врадіївському р-ні
Миколаївської обл., у лісосмузі, створеній на
чорноземі, ми виявили одразу понад 100 плодових
тіл на різних стадіях їхнього розвитку.
Рис. 2. Поширення Phallus hadriani на території України. А: літературні відомості; B: новіші додаткові відомості
Fig. 2. Distribution of Phallus hadriani in Ukraine. A: literature data; B: new records
А
B
27Український ботанічний журнал, 2019, 76(1)
Phallus hadriani досить легко впізнається у
природі завдяки кольору перидію плодових тіл
(рис. 1). Така характерна ознака цього гриба
унеможливлює помилку при його визначенні,
отже для збору інформації про поширення виду
можна користуватися відомостями, отриманими
з електронних ресурсів та особистих повідомлень,
особливо при наявності фотозображень. Нижче
наводимо перелік усіх його місцезнаходжень,
відомих на сьогодні на території країни,
враховуючи літературні відомості (Lavitska, 1947;
Koretskyi, Bakayeva, 1979; Dubrovskyi et al., 2008;
Dzhagan et al., 2008; Prudenko, Dzhagan, 2008;
Syvokon, 2008; Dudka et al., 2009; Prudenko et al.,
2009; Babenko, Tkachenko, 2012; Babenko, 2013),
підсумки перегляду матеріалів, що завантажуються
мікологами-аматорами і просто грибниками
на сторінки групи "Гриби України" в мережі
Facebook (https://www.facebook.com/groups/Hryby.
Ukrayiny/?ref=bookmarks), завдяки яким вдалося
значно поповнити знання про поширення
P. hadriani, особисті повідомлення (В.П. Гайова) і
результати власних багаторічних спостережень.
Phallus hadriani Vent. Mém. Inst. Nat. Sci. Arts 1:
517. 1798
Syn.: Hymenophallus hadriani (Vent.) Nees, Syst.
Pilze (Würzburg): 251. 1816 [1816–17]. – Phallus
iosmos Berk., in Smith, Engl. Fl., Fungi (Ed. 2)
(London) 5(2): 227. 1836. – Phallus imperialis
Schulzer, in Kalchbrenner, Icon. Sel. Hymenomyc.
Hung. (Budapest): 63, pl. 40, fig. 1. 1873. – Ithyphallus
impudicus var. imperialis (Schulzer) De Toni, Syll. fung.
(Abellini) 7(1): 8. 1888. – Ithyphallus impudicus var.
iosmos (Berk.) De Toni, Syll. fung. (Abellini) 7(1): 9.
1888.
Нерозкриті плодові тіла спочатку напівкулясті,
потім яйцеподібні, грушоподібні, напівзанурені
у ґрунт, часто формуються зростками до десяти
штук, прикріплені до субстрату міцеліальним
коренеподібним шнуром, 3–6 см у діаметрі,
4–5 см заввишки, екзоперидій від гладкого до
дещо бородавчастого, спочатку білуватий, потім
рожевий, інколи до фіолетового. Міцеліальні
шнури того ж кольору, що й екзоперидій. На розрізі
видно, що сильно стиснуті ніжка (рецептакул)
і голівка оточені шаром слизистої речовини, а
стінки камер глеби галузяться, часто сягають стінки
перидію. Розкрите плодове тіло 10–15 см заввишки,
з білим циліндричним, до веретеноподібного
порожнистим губчастим ніжкоподібним утвором
(рецептакулом) та виповненою конічною білою
сітчасто-ямчастою голівкою (шапинкою), вкри-
тою глебою, спочатку майже не забарвленою,
потім оливково-зеленою, желатиноподібною,
ще пізніше – темно-оливковою та слизистою.
Рецептакул 7–10 см завдовжки, 2–4 см завтовшки,
пустотілий, губчастий, білий, при підсушуванні
може жовтіти. Запах нерозкритого плодового тіла
нагадує запах редьки, зрілого – порівняно слабкий,
солодкуватий, трохи неприємний. Плодові тіла
недовговічні, одно- чи дводенні. Спори жовтуваті,
довгасті, до еліпсоїдних, гладенькі, (2,5–)3,0–4,0
(–5,0) × (0,8–)1,5–2,0 мкм. Базидія циліндрична,
15–20 × 2,5–4,0 мкм, з 8 стеригмами й базальною
пряжкою.
Поширення в Україні
Вінницька обл.: Липовецький р-н, с. Приборівка,
18.06.2016, О. Казакова.
Волинська обл.: м. Ковель, середина серпня
2006 р., М.П. Гелюта.
Дніпропетровська обл.: м. Дніпро, лівий берег,
житловий масив Придніпровський, 07.06.2017,
08.11.2017, Н. Мельничук; м. Нікополь, 20.07.2018,
В. Прішко; Петриківський р-н, Дніпровсько-
Орільський природний заповідник (Prydiuk, 2004;
Dudka et al., 2009); смт Курилівка, близько до
р. Дніпро, ліс, 08.07.2018, О. Капінус; там само,
ближче до селища, ліс, 19.07.2018, О. Капінус;
Софіївський р-н, с. Довгівка, 04.11.2018, Н. Марик.
Донецька обл.: Новоазовський р-н, заповідник
"Хомутовський степ", садиба, зелене насадження,
на ґрунті під кущами ліщини та бирючини,
04.06.2002, В.П. Гелюта.
Закарпатська обл.: Виноградівський р-н, смт
Королево, 01.12.2012, 13.09.2014, В. Глеба.
Запорізька обл.: Токмацький р-н, поблизу
с. Снігурівка, 28.10.2018, М. Кавун.
м. Київ: Голосіївський р-н, Конча-Заспа,
10.09.2017, І. Остапенко; Деснянський р-н, поблизу
станції метро "Лісова", 14.07.2018, К. Федорова;
Биківнянський ліс, 12.10.2017, Ю. Бикова; Лісовий
масив, вул. Космонавта Волкова, 2, 2004 р., З. Ко-
синська; Дніпровський р-н, Воскресенський
масив, бул. Перова, газон, 02.09.2018, М. Гаври-
ленко-Хандешина; просп. Юрія Гагаріна, 23,
сквер, А. Іщенко; Труханів острів, під дубом,
26.09.2018, Л. Приходченко; Оболонський р-н,
вул. Героїв Дніпра, під абрикосом, 18.07.2018,
28 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(1)
Т.В. Гусак; північна околиця міста, 28.08.2016,
А. Джос; Печерський р-н, вул. Липська, на газоні,
під гіркокаштаном звичайним, 05.11.2017, Ю. Сте-
цина; Святошинський р-н, Святошин, газон,
26.09.2018, Н. Майфат; Шевченківський р-н,
Ботанічний сад ім. акад. О.В. Фоміна Київського
національного університету імені Тараса Шев-
ченка, в закритому ґрунті в дубовій бочці з Hibiscus
rosa-sinensis L., жовтень 1976 і 1977 рр. (Koretskyi,
Bakayeva, 1979); там само, відкритий ґрунт, під
дубом, кленом, 17.08., 06.09., 14.09.1977, 29.06.1978,
27.07.1978, П.М. Корецький, О.А. Бакаєва (Korets-
kiy, Bakayeva, 1979); вул. Терещенківська 2, поблизу
Інституту ботаніки, газон, серпень 2002 р.,
О.В. Лутченко, В.П. Гелюта.
Київська обл.: Бориспільський р-н, окол.
с. Вороньків, ліс, 27.08.2018, 06.09.2018, Н. Дан;
с. Дударків, лучна сінокосна ділянка на межі
з культурним фітоценозом, серпень 2014 р.,
В.П. Гайова (понад 30 плодових тіл); с. Мирне,
27.08.2018, Н. Дан; м. Бровари, рудеральний
фітоценоз, 12.09.2002, О.В. Лутченко; Бровар-
ський р-н, смт Вел. Димерка, серед щебеню,
11.08.2017, Ю. Литвинчук; Васильківський р-н,
м. Васильків, 03.08.2018, О. Дерень; Вишгород-
ський р-н, м. Вишгород, о-в Великий на Дніпрі
(Dubrovskyi et al., 2008); між с. Лебедівка та
с. Ровжі, берег Київського вдсх, 02.10.2004,
С. Науменко; с. Пилява, Дніпровсько-Тетерівське
лісомисливське господарство, 27.08.2016, Є. Ру-
денко; с. Хотянівка, 14.10.2017, А. Агеєнко;
Ірпінська міськрада, пн.-сх. окол. м. Буча, руде-
ральний фітоценоз, на піщаному ґрунті, серпень
1980 р., В.П. Гелюта; Миронівський р-н, зах.
окол. с. Малий Букрин, дубовий ліс, 10.08.2004,
В.П. Гелюта; Фастівський р-н, смт Кожанка, газон,
рудеральний фітоценоз (під кущем Acer negundo L.),
липень 1996 р., В.П. Гелюта.
Кіровоградська обл.: Маловисківський р-н,
с. Хмельове, 02.11.2017, З. Шевченко.
Миколаївська обл.: Врадіївський р-н, с. Ново-
миколаївське, лісосмуга, масово (понад 100 пло-
дових тіл), 09.07.1982, В.П. Гелюта.
Одеська обл.: м. Білгород-Дністровський, пів-
денна околиця, білоакацієвий ліс, 03.07.1978,
В.П. Гелюта, Л.І. Бурдюкова; Біляївський р-н,
с. Алтестове, 22.09.2017, Н. Вовк; Комінтер-
нівський р-н, РЛП "Тилігульський" (Babenko,
Tkachenko, 2012); там само, степові схили, садова
ділянка, квітень 2010 р., 09.05.2011, жовтень 2011 р.,
Ф.П. Ткаченко (Babenko, 2013); м. Одеса, Бота-
нічний сад Одеського національного університету
імені І.І. Мечникова, 06.07.2012 (Babenko, 2013).
Полтавська обл.: м. Полтава, подвір'я школи,
під кущами Spiraea sp. та Physocarpus opulifolius (L.)
Maxim., 06.06, 30.07–02.08.2018, Т. Півень.
Харківська обл.: Зміївський р-н, с. Дачне,
НПП "Гомільшанські ліси", насадження сосни
на пісках, 20.10.2007 (Syvokon, 2008); м. Харків,
вул. Валентинівська, 2, дендропарк ХНПУ імені
Г.С. Сковороди, газон, 26.08, 29.08.2016, Ю. Бенгус.
Херсонська обл.: Голопристанський р-н,
с. Буркути, 09.06.2012, 04.11.2012, Р. Степовий;
Чорноморський біосферний заповідник, Іваново-
Рибальчанська ділянка, на пісках, 22–23.10.2006,
В.П. Гелюта, М.М. Сухомлин, Ю.Я. Тихоненко;
Олешківський р-н, смт Нова Маячка, насад-
ження сосни, жовтень 2016 р., О. Мельник;
Чаплинський р-н, Біосферний заповідник
"Асканія-Нова" (Heluta, 1982; Dudka et al., 2009).
Черкаська обл.: Драбівський р-н, смт Драбів,
03.09.2017, К. Варення; Золотоніський р-н,
с. Бубнівська Слобідка, ур. Склярове, піщана
дорога, 2008 р. (Prudenko et al., 2009); Канів-
ський р-н, окол. м. Канів, Канівський природний
заповідник, садиба заповідника, алея з Caragana
arborescens Lam. та на клумбі, 26.08.1944,
З.Г. Лавітська (Lavitska, 1947, як Ithyphallus sp.);
там само, 23.09.2004 (Dzhagan et al., 2008); там
само (Prudenko, Dzhagan, 2008); парк біля могили
Т.Г. Шевченка, клумба, утрамбовані доріжки,
25.08.1944, З.Г. Лавітська (Lavitska, 1947, як
Ithyphallus sp.); м. Канів, город, серед капусти,
08.09.2002, С.О. Войтюк; поблизу Канева, лів.
берег Дніпра, берег дренажного каналу, 04.01.2018,
А. Проценко; РЛП "Трахтемирів", листяний ліс,
край дороги, 19.06.2016, З.О. Берест; там само,
неподалік від нежилого с. Трахтемирів, дубовий
ліс, 11.08.2004, В.П. Гелюта; там само, лісова
дорога, 03.07.2010, В.П. Гелюта; Черкаський р-н,
с. Білозір'я 11.09.2017, 10.10.2017, Т. Меренкова;
м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12.11.2018,
А. Лукава.
Як бачимо з наведених переліку локалітетів та
карти (рис. 2), P. hadriani на сьогодні знайдений
у більшості регіонів України, однак практично
немає відомостей про його поширення на заході
України (Волинський і Західний Лісостеп,
Західноукраїнські, Карпатські, Прикарпатські та
https://www.facebook.com/bengusyuri?fref=ufi
29Український ботанічний журнал, 2019, 76(1)
Розтоцькі ліси, Мале Полісся), на крайньому сході
держави (Донецький та Старобільський злаково-
лучний Степи) та в Криму (Гірський Крим,
Кримський Лісостеп, Кримський і Полиновий
Степ та Південний берег Криму). В одній з праць
О.В. Сивоконь (Syvokon, 2008) вказує, що гриб
відомий в останньому з перелічених регіонів, але
джерело цієї інформації не наводиться, і нам не
вдалося його знайти.
Зазначимо, що за динамікою поширення
в Україні P. hadriani дещо нагадує іншого
представника поряду Phallales – Clathrus archeri
(Berk.) Dring, якого спочатку вважали рідкісним і
включили в Червону книгу України (Dudka, 2009),
однак пізніше через його швидке розповсюдження,
приуроченість до антропогенно змінених територій
визнали звичайним і заносним видом у Карпатах і
прикарпатських регіонах (Heluta, Zykova, 2018).
Спираючись на історію виявлення P. hadriani
в Україні та поширення цього гриба переважно в
значно змінених людиною оселищах, вважаємо
його заносним видом, ареал якого поступово
охоплює всю території держави. Очевидно, з часом
він буде знайдений в усіх регіонах, за виключенням
високогір'їв Карпат. Цей гриб навряд чи варто
вважати рідкісним. З огляду на його застосування
в народній медицині, потрібно підтримувати вид
у чистій культурі з метою дослідження можливих
його цілющих властивостей.
Подяки
Автор щиро вдячний усім грибникам-аматорам, які
на сторінках групи "Гриби України" в мережі Facebook
або ж особисто автору надали інформацію про нові
місцезнаходження Phallus hadriani в Україні.
CПИСОК ПОСИЛАНЬ
Andersson O. 1950. Larger fungi on sandy grass heaths
and sand dunes in Scandinavia. Botaniska Notiser.
Supplement, 2(2): 1–89, pl. I–IX.
Babenko O.A. 2013. Ukrainian Botanical Journal, 70(5):
669–677. [Бабенко О.А. 2013. Епігейні гастероміце-
ти Північно-Західного Причорномор'я. Український
ботанічний журнал, 70(5): 669–677].
Babenko O.A., Tkachenko F.P. 2012. Biolohichnyi visnyk
Melitopolskoho derzhavnoho pedagogichnoho universy-
tetu, 2: 8–18. [Бабенко О.А., Ткаченко Ф.П. 2012.
Макроміцети Регіонального ландшафтного парку
"Тилігульський» (Одеська область). Біологічний ві-
сник Мелітопольського державного педагогічного уні-
верситету, 2: 8–18].
Bedenko E.P. 1978. Mikologia i fitopatologia, 12(6): 469–
473. [Беденко Э.П. 1978. Гастеромицеты Белгород-
ской области РСФСР. Микология и фитопатология,
12(6): 469–473].
Brouwer E., Braat M., van Hoek B., Noteboom R., Oplaat C.,
de Peijper R., Smits M., Klok P. 2009. WAD'N GEZWAM!
De invloed van schelpenpaden op de paddenstoelen-
diversiteit van Terschelling. Coolia, 52(1): 7–17.
Demirel K., Uzun Y. 2004. Two new records of Phallales for
the mycoflora of Turkey. Turkish Journal of Botany, 28:
213–14.
Dubrovskyi Yu.V., Dubrovska L.D., Kotenko A.H.,
Tytar V.M., Tsvelykh O.M. 2008. Zberezhennya ostroviv
okolyts Kyyeva yak vazhlyvoi skladovoi dniprovskoho
ekokorydoru. In: Dniprovskyi ekolohichnyi korydor. Kyiv:
Wetlands international Black Sea Programme, pp. 78–
85. [Дубровський Ю.В., Дубровська Л.Д., Котен-
ко А.Г., Титар В.М., Цвелих О.М. 2008. Збереження
островів околиць Києва як важливої складової дні-
провського екокоридору. В кн.: Дніпровський еколо-
гічний коридор. Київ: Wetlands international Black Sea
Programme, с. 78–85].
Dudka I.O. 2009. Kvitokhvisnyk Archera, anturus Archera.
Anthurus archeri (Berk.) Fischer. In: Chervona knyha
Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of Ukraine. Plant
Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh. Kyiv: Globalconsulting,
p. 804. [Дудка І.О. 2009. Квітохвісник Арчера, ан-
турус Арчера. Anthurus archeri (Berk.) Fischer. В кн.:
Червона книга України. Рослинний світ. Ред. Я.П. Ді-
дух. Київ: Глобалконсалтинг, с. 804].
Dudka I.O., Heluta V.P., Andrianova T.V., Hayova V.P.,
Tykhonenko Yu.Ya., Prydiuk M.P., Holubtsova Yu.I.,
Kryvomaz T.I., Dzhagan V.V., Leontyev D.V., Akulov O.Yu.,
Syvokon O.V. 2009. Hryby zapovidnykiv ta natsionalnykh
pryrodnykh parkiv Livoberezhnoi Ukrainy, vol. 2. Kyiv:
Aristey, 428 pp. [Дудка І.О., Гелюта В.П., Андріано-
ва Т.В., Гайова В.П., Тихоненко Ю.Я., Придюк М.П.,
Голубцова Ю.І., Кривомаз Т.І., Джаган В.В., Леон-
тьєв Д.В., Акулов О.Ю., Сивоконь О.В. 2009. Гри-
би заповідників та національних природних парків
Лівобережної України, т. 2. Київ: Арістей, 428 с.].
Dzhagan V.V., Prudenko M.M., Heluta V.P. 2008. Hryby
Kanivskoho pryrodnoho zapovidnyka. Kyiv: Vydavnycho-
polihrafichnyi tsentr "Kyivskyi universytet", 271 pp.
[Джаган В.В., Пруденко М.М., Гелюта В.П. 2008.
Гриби Канівського природного заповідника. Київ:
Видавничо-поліграфічний центр "Київський універ-
ситет", 271 с.].
Friedrich S. 2011. New locations of threatened and protec-
ted Gasteromycetes s.l. in Northwestern Poland. Polish
Journal of Environmental Studies, 20(3): 559–564.
Fritz Ö. 2016. Dynstinksvamp (Phallus hadriani) riklig
i sanddyner i Alet vid Halmstad. Svensk Mykologisk
Tidskrift, 37(2): 29–36].
Gothnier M., Strid T. 2004. Dynstinksvamp funnen i
Sörmland – den svenska nordgränsen har flyttats. Svensk
Mykologisk Tidskrift, 98: 274–277.
30 Ukrainian Botanical Journal, 2019, 76(1)
Heluta V.P. 1982. Yunyi naturalist, 10: 36–37. [Гелюта В.П.
1982. Загадочный гриб-веселка. Юный натуралист,
10: 36–37].
Heluta V.P., Zykova M.O. 2018. Ukrainian Botanical
Journal, 75(1): 137–142. [Гелюта В.П., Зикова М.О.
2018. Поширення в Україні Clathrus archeri (Phallales,
Basidiomycota) – гриба, що має бути виключеним з
Червоної книги України. Український ботанічний
журнал, 75(1): 137–142].
Høiland K. 2006. Sand dune fungi on Lista (Vest-Agder, SW
Norway) revisited after 33 years. Agarica, 26: 39–54.
Ivoilov A.V. 2014. Trudy Mordovskogo gosudarstvennogo
prirodnogo zapovednika imeni P.G. Smidovicha, 12: 418–
421. [Ивойлов А.В. 2014. Phallus hadriani в Республи-
ке Мордовия. Труды Мордовского государственного
природного заповедника имени П.Г. Смидовича, 12:
418–421].
Josserand M. 1948. Récolte de "Phallus imperialis Schulzer"
dans la région ardéchoise. Bulletin mensuel de la Société
linnéenne de Lyon, 17(1) : 6–7.
Karadelev M., Rusevska K., Stojkoska K. 2008. Distribution
and ecology of the Gasteromycete fungi-orders Phallales
and Sclerodermatales in the Republic of Macedonia.
In: Proceedings of the III Congress of Ecologists of the
Republic of Macedonia with International Participation,
06–09.10.2007, Struga. Special issues of Macedo nian
Ecological Society, vol. 8, pp. 208–216.
Kasuya T., Uchida A., Hosaka K. 2015. A new record of
Phallus hadriani in the coastal dune of Eastern Hokkaido.
Bulletin of the Shiretoko Museum, 37: 13–19.
Koretskiy P.M., Bakaeva E.A. 1979. Mikologia i fitopatolo-
gia, 12(6): 468–469. [Корецкий П.М., Бакаева Е.А.
1979. Гастеромицеты Ботанического сада им. акад.
А.В. Фомина Киевского государственного универ-
ситета им. Т.Г. Шевченко. Микология и фитопатоло-
гия, 12(6): 468–469].
Kour H., Yanghol R., Kumar S., Sharma Y.P. 2016. Three
species of Phallus (Basidiomycota: Agaricomycetes:
Phallaceae) from Jammu & Kashmir, India. Journal of
Threatened Taxa, 8(1): 8403–8409.
Kreisel H. 2001. Checklist of the gasteral and secotioid
Basidiomnycetes of Europe, Africa, and the Middle East.
Österreichische Zeitschrift Pilzkunde, 10: 213–313.
Lacheva M. 2015. Fungal diversity in mediterranean and
sub-mediterranean plant communities of Sakar Moun-
tain. Trakia Journal of Sciences, 1: 18–26.
Lange M. 1949–1950. Bidrag til Dannmarks gasteromycet-
flora. Friesia, Nordisk Mykologisk Tidsskrift, 4(1–2):
66–71.
Lavitska Z.H. 1947. Zbirnyk prats Kanivskoho bioheo-
hraichnoho zapovidnyka, 1(3): 13–19. [Лавітська З.Г.
1947. Матеріали до флори Gasteromycetales Київщи-
ни. Збірник праць Канівського біогеографчного заповід-
ника, 1(3): 13–19].
Lazebniček J. 1980. Nagygombák Csehszlovákia vegetációs
öveiben. Mikológiai Közlemények, 3: 115–119.
Mazelaytis I.V. 1978. Микология и фитопатология, 12(4):
360–361. [Мазелайтис И.В. 1978. Охрана редких ви-
дов макромицетов. Микология и фитопатология,
12(4): 360–361].
Moreno G., Khalid A.N., Alvarado P., Kreisel H. 2013.
Phallus hadriani and P. roseus from Pakistan. Mycotaxon,
125: 45–51.
Prudenko M.M, Dzhagan V.V. 2008. Zapovidna sprava v
Ukraini, 14(2): 11–14. [Пруденко М.М, Джаган В.В.
2008. Багаторічний моніторинг грибів у Канівсь-
кому заповіднику. Заповідна справа в Україні, 14(2),
с. 11–14].
Prudenko M.M., Dzhagan V.V., Vynohorodska O.S. 2009. In:
Zberezhennya ta vidtvorennya bioriznomanittya pryrodno-
zapovidnykh terytoriy: materialy mizhnar. naukovo-
prakt. konf., prysvyachenoi 10-richchyu Rivnenskoho
pryrodnoho zapovidnyka (m. Sarny, 11–13 chervnya 2009
roku). Rivne: VAT Rivnenska drukarnya, pp. 274–277.
[Пруденко М.М, Джаган В.В., Виногородська О.С.
2009. Видовий склад та біотична приуроченість гри-
бів деяких діючих та перспективних природно-за-
повідних об'єктів Середнього Придніпров'я. В зб.:
Збереження та відтворення біорізноманіття при-
родно-заповідних територій: Матер. міжнар. наук.-
практ. конф., присвяч. 10-річчю Рівненського природ.
заповідника (м. Сарни, 11–13 червня 2009 р.). Рівне:
ВАТ "Рівненська друкарня", с. 274–277].
Prydiuk N.P. 2004. Mikologia i fitopatologia, 38(6): 45–52.
[Придюк Н.П. 2004. Базидиальные макромицеты
Днепровско-Орельского природного заповедника.
Микология и фитопатология, 38(6): 45–52].
Syvokon O.V. 2008. Zapovidna sprava v Ukraini, 14(2): 56–
62. [Сивоконь О.В. 2008. Гастероїдні базидіоміцети
Національного природного парку "Гомільшанські
ліси". Заповідна справа в Україні, 14(2): 56–62].
Torp E. 2002. Nogle planter i klitterne ved Grærup Strand.
Flora og Fauna, 108(4): 95–99.
Vimba E. 1997. Mycological studies of the Latvian coast of
the Baltic Sea and the Gulf of Riga. Proceedings of the
Latvian Academy of Sciences. Natural Exact and Applied
Sciences, 51(5–6): 234–40.
Рекомендує до друку Надійшла 19.01.2019
В.П. Гайова
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176745 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:30:33Z |
| publishDate | 2019 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гелюта, В.П. 2021-02-07T13:09:04Z 2021-02-07T13:09:04Z 2019 Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) / В.П. Гелюта // Український ботанічний журнал. — 2019. — Т. 76, № 1. — С. 24-30. — Бібліогр.: 35 назв. — укр. 0372-4123 DOI: https://doi.org/10.15407/ukrbotj76.01.024 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176745 Подається узагальнена інформація про поширення в Україні Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) –
 гриба, для якого тут була відома незначна кількість місцезростань. Він вказувався лише для Дніпропетровської,
 Київської, Одеської, Харківської, Херсонської і Черкаської областей, а також для м. Києва. В цій статті значно
 поповнюються знання про поширення P. hadriani в Україні. До переліку вже відомих його локалітетів додані нові
 знахідки не тільки зі вказаних областей, а й з Вінницької, Волинської, Донецької, Закарпатської, Кіровоградської,
 Миколаївської та Полтавської. Кількість знахідок свідчить, що цей гриб в Україні є досить звичайним видом. Phallus
 hadriani приурочений переважно до антропогенно порушених територій, трапляється на різних ґрунтах – піщаних,
 навіть на чистому піску, сірих, чорноземах, однак уникає ділянок з природною рослинністю або ж зволожених і сильно
 затінених. Особливості поширення гриба вказують на те, що він в Україні є заносним видом, ареал якого поступово
 охоплює всю територію держави. Очевидно, з часом цей гриб буде знайдений в усіх регіонах, за виключенням
 високогір'їв Карпат. Необхідно продовжувати вивчати його поширення. З огляду на застосування P. hadriani в народній
 медицині потрібно підтримувати його в чистій культурі з метою дослідження можливих цілющих властивостей. The generalized information on the distribution of Phallus hadriani (Phallaceae, Basidiomycota) in Ukraine is provided.
 Earlier, the species was recorded in Cherkasy, Dnipropetrovsk, Kharkiv, Kherson, Kyiv, Odesa Regions and Kyiv city. In the article,
 new localities of the fungus were added from Vinnytsia, Volynska, Donetsk, Kirovohrad, Mykolaiv, Poltava and Transcarpathian
 Regions. At present it is a rather common species in Ukraine. This fungus is confined mainly to anthropogenically disturbed
 areas. Phallus hadriani occurs on various soils, namely, on sandy soils, including pure sand, gray or black soils. Usually it avoids
 areas with natural vegetation or humid and deeply shaded sites. Distribution patterns of the fungus indicate that in Ukraine it
 belongs to introduced species, and its range is gradually extending to the entire territory of the country. Obviously, over time this
 fungus will be found in all regions, except for the high Carpathian mountains. It is necessary to continue studying its distribution
 and dispersal. Due to application of P. hadriani in folk medicine, the fungus should be maintained in a pure culture in order to
 study its possible medicinal properties. Автор щиро вдячний усім грибникам-аматорам, які на сторінках групи "Гриби України" в мережі Facebook або ж особисто автору надали інформацію про нові місцезнаходження Phallus hadriani в Україні. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Гриби і грибоподібні організми Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) Distribution of Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) in Ukraine Article published earlier |
| spellingShingle | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) Гелюта, В.П. Гриби і грибоподібні організми |
| title | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) |
| title_alt | Distribution of Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) in Ukraine |
| title_full | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) |
| title_fullStr | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) |
| title_full_unstemmed | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) |
| title_short | Поширення в Україні Phallus hadriani (Phallales, Basidiomycota) |
| title_sort | поширення в україні phallus hadriani (phallales, basidiomycota) |
| topic | Гриби і грибоподібні організми |
| topic_facet | Гриби і грибоподібні організми |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176745 |
| work_keys_str_mv | AT gelûtavp poširennâvukraíníphallushadrianiphallalesbasidiomycota AT gelûtavp distributionofphallushadrianiphallalesbasidiomycotainukraine |