Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності
Проведен анализ жизнеспособности пяти популяций можжевельника высокого (Juniperus excelsa M. Bieb.) в Горном Крыму на основе исследований их онтогенетического спектра, плотности, активности возобновления и виталитетной структуры с применением комплекса расчетных индексов. Установлено, что три поп...
Saved in:
| Date: | 2014 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2014
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176830 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності / І.І. Коршиков, О.В. Ніколаєва // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 429-434. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859739019349327872 |
|---|---|
| author | Коршиков, І.І. Ніколаєва, О.В. |
| author_facet | Коршиков, І.І. Ніколаєва, О.В. |
| citation_txt | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності / І.І. Коршиков, О.В. Ніколаєва // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 429-434. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| description | Проведен анализ жизнеспособности пяти популяций можжевельника высокого (Juniperus excelsa M. Bieb.) в Горном
Крыму на основе исследований их онтогенетического спектра, плотности, активности возобновления и виталитетной
структуры с применением комплекса расчетных индексов.
Установлено, что три популяции относятся к категории переходных, по одной — к молодым и стареющим. Из пяти
популяций четыре деградируют от избыточной антропогенной нагрузки и только одна в районе Байдарской долины
процветает.
We analyzed the viability of five Juniperus excelsa M. Bieb. populations
in the Mountain Crimea basing on the research of their
ontogenetic spectra, density, regeneration activity, and vitality
structure, using the complex of calculation indices. The study has
shown that three populations fall into the category of transition
populations, one each – into the categories of young and aging
ones. Of the five populations under study, four are degrading due
to excessive anthropogenic pressure and only one (in the Baidarskaya
Valley) is prospering.
|
| first_indexed | 2025-12-01T17:02:12Z |
| format | Article |
| fulltext |
429ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4
І.І. КОРШИКОВ, О.В. НІКОЛАЄВА
Донецький ботанічний сад НАН України
пр-т Ілліча, 110, м. Донецьк, 83059, Україна
dbsgenetics@gmail.com
ОНТОГЕНЕТИЧНА ТА ВІТАЛІТЕТНА СТРУКТУРИ ПОПУЛЯЦІЙ JUNIPERUS EXCELSA
(CUPRESSACEAE) У ГІРСЬКОМУ КРИМУ ЯК КРИТЕРІЇ ЇХНЬОЇ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ
К л ю ч о в і с л о в а : Juniperus excelsa, популяція, Гірський Крим, онтогенетичний стан, віталітет
© І.І. КОРШИКОВ, О.В. НІКОЛАЄВА, 2014
Вступ
У по пу ля цій но му ана лі зі ви дів, що пот ре бу ють
охо ро ни, з праг ма тич но го по гля ду не об хід не
з’ясування внут ріш ньо- і між по пу ля цій но го різ но-
ма ніт тя, а в тео ре тич но му ас пек ті — про гно зу ван ня
адап тив ної пластич ності та стра те гії їх ньо го збе ре-
жен ня шля хом ав то ре гу ля ції. Реа лі за цію здат ності
при род них по пу ля цій до са мо збе ре жен ня мож на
оці ни ти, про ана лі зу вав ши їх он то ге не тич ну та ві-
та лі тет ну струк ту ри. Кри те рії цих оці нок є най важ-
ли ві шою скла до вою у ви зна чен ні жит тє здат ності
по пу ля цій, що Г.Г. Жи ля єв (2005) роз гля дає як їх-
ній при род но-іс то рич ний ат ри бут. Про те кон крет-
ні по пу ля цій ні до слі джен ня, особ ли во сто сов но
де рев них рос лин, не зав жди пе ред ба ча ли ві та лі-
тет ний ана ліз, а без його ви ко ристан ня важ ко об-
ґрун то ва но ви зна чи ти жит тє здат ність тієї чи ін шої
по пу ля ції (Зло бин, 1993; Жи ля ев, 2005).
На тив ні по пу ля ції рос лин за зви чай ма ють нор-
маль ну ві ко ву струк ту ру, тоді як ві та лі тет ний склад
може змі ню ва ти ся в діа па зо ні від про цві таю чо го
до де пре сив но го (Зло бин, 1993). Це за ле жить від
еко ло гіч них умов се ре до ви ща, а тому про по ну є-
ть ся ана лі зу ва ти роз по діл рос лин них уг ру по вань у
ланд шаф ті (Ді дух, 1990). Ві ко ву струк ту ру по пу ля-
ції до во лі просто вив ча ти у ви дів, вік осо бин яких
ви зна ча є ть ся за мор фо біо тич ни ми по каз ни ка ми.
Од нак це склад но зро би ти для ба га тьох ви дів де-
рев них рос лин і мож ли во тіль ки за до по мо гою
інст ру мен таль них ме то дів, пі сля ана лі зу кіль кості
річ них кі лець. Але коли вид за не се ний до Чер во ної
кни ги, цьо го зро би ти вза га лі не мож ли во. В та ко-
му ви пад ку для ана лі зу жит тє здат ності по пу ля ції
де рев них рос лин за мість ві ко вої струк ту ри кра ще
ви ко ристо ву ва ти он то ге не тич ну. Вона ві доб ра жає
ди на мі ку по пу ля ції в просто рі та часі і кон тро лю-
є ть ся дво ма гру па ми фак то рів: ендо- й ек зо ген ни-
ми. З дру го го боку, ди на мі ка пов'язана з ва рію ван-
ням роз мі рів осо бин у по пу ля цій но му полі (Зло-
бин, 1993).
Включе ний до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» ялі-
вець ви со кий (Juniperus excelsa M. Bieb.) утво рює
уні каль ні фраг мен тар ні уг ру по ван ня в Гірсь ко му
Кри му — ялів це ві рід ко ліс ся. При цьо му струк-
ту ра їх ніх по пу ля цій мо за їч но-ди фуз на (Чер во на
кни га…, 2009). Різ ні мік ро умо ви все ре ди ні цьо го
по пу ля цій но го поля про яв ляю ть ся в стра те гії роз-
се лен ня рос лин, що по зна ча є ть ся на їх ніх мор фо-
мет рич них та функ ціо наль них ха рак те ристи ках і в
ре зуль та ті — на жит тє вості як ок ре мих осо бин, так
і за га лом на скла ді по пу ля ції. По пу ля ції J. excelsa в
Гірсь ко му Кри му, особ ли во на Пів ден но му бе ре зі,
за зна ють знач но го рек реа цій но го на ван та жен ня та
ін ших ан тро по ген них впли вів (по же жі, ви руб ки),
що при зво дить до їх ньої штуч ної ін су ля ри за ції.
Ві до мо, що ста біль ність об ся гів по пу ля ції спос-
те рі га є ть ся за рів но ва ги тем пів від нов лен ня й елі-
мі на ції осо бин (Зло бин, 1993). Ре аль ний діа па зон
без печ них транс фор ма цій і мож ли востей ок ре мих
по пу ля цій J. excelsa до са мо від нов лен ня пов ною
мі рою не ви зна че но. Тому є до ціль ним і не від клад-
ним ком плекс не вив чен ня вці лі лих при род них по-
пу ля цій цьо го виду в Кри му, ос кіль ки на гірських
схи лах він ви ко нує важ ли ву ґрун то за хис ну, во до-
охо рон ну й се ре до ви щет вір ну функ ції. Якщо до-
слі джен ня он то ге не тич ної струк ту ри J. excelsa в
кримській час ти ні ареа лу про во ди ли ся, хоча пе-
ре важ но сто су ва ли ся ок ре мих його міс цез ростань
(Ва си лен ко, Кузь ма нен ко, 2009; Ки ри чок, 2009;
Куз не цов, 2009; Тяг ни ряд но, 2009; Фатерыга, 2009
а,б), то ві та лі тет на струк ту ра прак тич но не вив ча-
лась. А це не об хід но для оцін ки су час но го ста ну
по пу ля цій виду та про гно зу щодо їх ньо го по даль-
шо го іс ну ван ня.
Мета на шої ро бо ти — ана ліз он то ге не тич ної
та ві та лі тет ної струк тур по пу ля цій J. excelsa в Гір-
ському Кри му для ви зна чен ня їх ньої жит тє здат-
ності, про гно зу збе ре жен ня та від тво рен ня виду.
430 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4)
Об'єкти та ме то ди до слі джень
Дослідження проводили в 2010 р. у п'яти природних
популяціях J. excelsa західної та центральної частин
Південного берега Криму (ПБК) — мис Айя,
Байдарська долина, Ласпі, Гаспра, мис Мартьян.
Фло ристич не ядро цих по пу ля цій ста нов лять се-
ред зем но морські ксе ро фі ти та ме зо ксе ро фі ти, при-
чо му знач на участь сте по вих пон тич них і луч но-
сте по вих ви дів (Ди дух, 1992). За фі то це но тич ни ми
особ ли востя ми в Кри му ви ді ля ють за хід ні та схід ні
ва рі ан ти ви со ко ялів це вих лі сів, які представ ле ні
від по від но у Ба лак лавсько-Ял тинсь ко му й Алуш-
тинсько-Су да цько му ра йо нах (Ма хае ва, 1969; Фа-
те ри га, 2011). Рос лин ний по крив до слі джу ва них
по пу ля цій на ле жить до за хід но го ва рі ан та ви со ко-
ялів це вих лі сів Ба лак лавсько-Ял тинсь ко го ра йо ну.
Знач ну роль у фор му ван ні га бі ту су осо бин J. excelsa
ві ді грає кру тиз на схи лу зростан ня. На прик лад, на
по ло гих схи лах від зна че но за га лом як біль шу щіль-
ність рос лин, так і кіль кість осо бин кра що го жит-
тє во го ста ну (Му ха мед шин,1980; Гри го ров, 1983;
Milios et al., 2007, 2009). Тому в кож ній по пу ля ції
було за кла де но проб ні пло щі, роз та шо ва ні на ти-
по вих по ло гих схи лах пів ден ної ек спо зи ції роз мі-
ром, ре ко мен до ва ним для гірських роз рі дже них лі-
сів, — 0,25 га (50 м × 50 м) (Гри го ров, 1980; Методы
изучения…, 2002). На кож ній проб ній пло щі для
ви зна чен ня он то ге не тич но го ста ну рос лин, згідно з
ме то ди кою О.М. Гри го ро ва (1983) та Є.І. Ки ри чок
(2009), про во ди ли су ціль ний пе ре ра ху нок осо бин
J. excelsa з їх нім опи сом (ви со та, діа метр стов бу-
ра — на відста ні 1,3 м від по верх ні ґрун ту, по ря-
док роз га лу жен ня гі лок, фор ма кро ни, тип хвої та
сту пінь її вси хан ня, ві зу аль на оцін ка вро жай ності
шиш коя гід для ге не ра тив них рос лин). Для ін те-
граль ної оцін ки ста ну по пу ля цій ви зна ча ли он то-
ге не тич ні ін дек си від нов лю ван ня (Гри го ров, 1983),
ві ко вості ( ) за О.О. Ура но вим (1975) та ефек тив-
ності ( ) (Жи во тов ский, 2001), од но час ні роз ра-
хун ки яких да ють змо гу оці ни ти стан до слі джу-
ва них по пу ля цій точ ні ше, ніж за он то ге не тич ним
спек тром (Бур да, Іг на тюк, 2011). Ві та лі тет осо бин
вста нов лю ва ли за шка лою жит тє во го ста ну де рев-
них рос лин, за про по но ва ною В.А. Алек сєє вим
і вдо ско на ле ною В.Т. Яр міш ко (Санитарные…,
1970; Алек се ев, 1989; Яр миш ко, 2003). Для цьо го
ви ко ристо ву ва ли ха рак те ристи ки кро ни, аси мі ля-
цій но го апа ра ту (кіль кість і ло ка лі за ція су хих па-
го нів, щіль ність кро ни, за барв лен ня хвої) і на їх
ос но ві ви ді ля ли п'ять ка те го рій жит тє во го ста ну:
I — здо ро ві, II — ос лаб ле ні, III — знач но ос лаб ле ні,
IV — ті, які від ми ра ють, V — сухі. Ін декс жит тє во-
го ста ну роз ра хо ву ва ли за кіль кістю осо бин (In) у
кож ній ка те го рії та об ся гом де ре ви ни (Iv), ос кіль-
ки ви зна чен ня ін дек су ста ну де ре востою тіль ки за
кіль кістю осо бин хоч і прості ше, ніж за за па сом
де ре ви ни, але менш точ не, тому що не вра хо ву є ть-
ся зна чен ня роз мі рів де рев у по пу ля ції (Яр миш ко,
2003). Ві та лі тет по пу ля цій та кож оці ню ва ли од но-
мір ним спо со бом ран жу ван ня осо бин за ви со тою
ге не ра тив них де рев, на ос но ві чого роз ра хо ву ва ли
ін декс жит тє вості (Q) (Зло бин, 2009). Ін декс ві та лі-
те ту це но по пу ля цій (IVC) (Иш бир дин и др., 2007)
ви зна ча ли ме то дом зва жу ван ня се ред ніх зна чень
де кіль кох оз нак (ви со та де ре ва, діа метр стов бу ра,
вро жай ність шиш коя гід і від со ток вси хан ня хвої)
ге не ра тив них осо бин J. excelsa.
Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня
Ана ліз он то ге не тич них спек трів до слі джу ва них по-
пу ля цій J. excelsa по ка зав, що всі вони нор маль ні,
тоб то здат ні до са мо під три ман ня, хоча є не пов но-
член ни ми (рис. 1). По пу ля ції Гас при та мису Айя
від зна ча ю ть ся пра во біч ни ми он то ге не тич ни ми
спек тра ми з мак си маль ною кіль кістю се ред ньо- і
ста ро ге не ра тив них осо бин.
Від сут ність під рос ту в по пу ля ції Айя по яс ню-
є ть ся знач ним рек реа цій ним на ван та жен ням на
цій те ри то рії, згід но з да ни ми про його рі вень у
кримських по пу ля ці ях J. excelsa (Фа те ри га, 2011).
На те ри то рії мису Айя у вес ня но-літ ній пе рі од че-
рез на плив ту ристів від бу ва є ть ся ви топ ту ван ня як
під рос ту, так і мо ло дих осо бин, по шко джен ня та
ви руб ка осо бин ге не ра тив ної ста дії роз ви тку. У
по пу ля ці ях Лас пі, мису Мартьян та Бай дарської
до ли ни, де вплив ан тро по ген них чин ни ків дещо
мен ший, на впа ки, пе ре ва жа ють пре ге не ра тив-
ні осо би ни, про що свід чить лі во біч на аси мет рія
он то ге не тич них спек трів. При цьо му в по пу ля ції
Бай дарської до ли ни спос те рі га є ть ся іс тот на пе ре-
ва га імма тур них осо бин. От ри ма ні нами ре зуль та ти
від по ві да ють ви снов ку В.В. Фа те ри ги (2009, 2009а,
2011), що по пу ля ції J. excelsa в схід ній і за хід ній
час ти нах ПБК є нор маль ни ми з пе ре ва жан ням мо-
ло дих та се ред ньо ге не ра тив них, або мо ло дих ге не-
ра тив них і пре ге не ра тив них осо бин, за леж но від
сту пе ня рек реа ції. Така тен ден ція під твер джу є ть ся
зна чен ня ми ін дек су ві ко вості, який роз ра хо ву вав-
ся за спів від но шен ням осо бин різ них он то ге не тич-
431ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4
них ста нів: най ви щим він був для по пу ля ції мису
Айя (0,52), най ниж чим — від по від но для по пу ля-
ції Бай дарської до ли ни (0,13), де вод но час від зна-
че но най ви ще зна чен ня кое фі ці єн та від нов лен ня
(К
ів
=615) (табл. 1).
Це свід чить про те, що в по пу ля ції Бай дарської
до ли ни пе ре ва жа ють про це си від нов лен ня, тому за
он то ге не тич ною струк ту рою вона ха рак те ри зу є ть-
ся як мо ло да, по при те, що ка лен дар ний вік дея ких
ге не ра тив них рос лин ся гає кіль ка сот ро ків. Щіль-
ність осо бин у по пу ля ці ях ва рію ва ла від 1088 (Бай-
дарська до ли на ) до 420 (Гас пра) ос./га, в се ред ньо-
му — 744,8 ос./га. Це мен ше, ніж в уро чи щі Ки зил-
таш (Фео до сійський р-н, пів ден ний схід Кри му),
де щіль ність по пу ля цій змі ню ва ла ся від 1190 до 853
ос./га. У цьо му ра йо ні впро довж три ва ло го часу не
було ан тро по ген но го на ван та жен ня на по пу ля цію
J. excelsa (Ва си лен ко, Кузь ма нен ко, 2009). По рів-
няль ний ана ліз от ри ма них ек спе ри мен таль них да-
них із ре зуль та та ми до слі джень J. excelsa в ін ших
час ти нах ареа лу за свід чив, що щіль ність осо бин
з діа мет ром стов бу ра > 6 см у по пу ля ці ях Кри му
(332) в се ред ньо му біль ша, ніж у різ них ра йо нах
Па киста ну ( 174) (Achmed et al., 1990; Sarangzai
et al., 2012), але мен ша, ніж у Ту реч чи ні (490 осо-
бин) (Carus, 2004). Ни зькі по каз ни ки щіль ності
осо бин J. excelsa у Па киста ні зу мов ле ні знач ним
ан тро по ген ним впли вом та клі ма тич ни ми змі на ми
в по пе ред ні роки (Achmed et al., 1990). Од нак по-
каз ни ки щіль ності під рос ту (< 6 см) у по пу ля ці ях
Па киста ну ва рію ва ли від 3676 до 9222, в се ред ньо-
му — 6450 ос./га (Sarangzai et al., 2012), що знач но
пе ре ви щу ва ло кіль кість та ких осо бин у кримських
по пу ля ці ях. За га лом це свід чить про до во лі ви со-
кий рі вень від нов лю ван ня J. excelsa в по пу ля ці ях
Па киста ну.
Діа метр стов бу ра ста ро ге не ра тив них де рев у по-
пу ля ці ях Кри му ва рію вав від 17 до 80 см, а ви со-
та — від 3 до 10 м. Де ре ва з най біль шим діа мет ром
стов бу ра і ви со тою за реєст ро ва ні в по пу ля ції Лас-
пі. Найста рі ше де ре во цьо го виду рос те в уро чи щі
Ба ти лі ман, не по да лік мису Айя, його при близ ний
вік —1400 ро ків (Гри нік та ін., 2010).
Отже, в ре зуль та ті ана лі зу он то ге не тич но го
скла ду по пу ля цій J. exсelsa у Гірсь ко му Кри му ви-
яв ле но, що, за леж но від різ них умов зростан ня і
Рис. 1. Онтогенетичні спектри
п'яти популяцій Juniperus
excelsa у Гірському Криму
Fig. 1. Ontogenetic spectra of
five populations of Juniperus
excelsa in the Crimean
Mountains
Таблиця 1. Показники щільності та онтогенетичних індексів популяцій Juniperus exselsa у Гірському Криму
Місцезнаходження
популяції
Щільність
популяції, ос./га
Індекс
віковості,
Коефіцієнт
інтенсивності
відновлення (К
ІВ
)
/
Тип популяції за
Л.А. Животовським (2001)
Айя 812 0,52 14 0,64/0,70 така, що старіє
Байдарська долина 1088 0,13 615 0,34/0,17 молода
Ласпі 844 0,26 139 0,43/0,35 перехідна
Гаспра 420 0,35 34 0,68/0,52 перехідна
Мартьян 560 0,27 131 0,58/0,37 перехідна
432 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4)
рів ня ан тро по ген но го на ван та жен ня, змі ню ю ть ся
як струк тур ні па ра мет ри по пу ля цій, так і кіль кіс-
ний по каз ник ін тен сив ності від нов лен ня: від дуже
ни зько го (Айя) до ви со ко го (Бай дарська до ли на).
Вив чен ня роз по ді лу кримських по пу ля цій за кла-
си фі ка ці єю «дель та-оме га» Л.А. Жи во товсь ко го
(2001) по ка за ло, що три з них є пе ре хід ни ми, а по-
пу ля ції Айя і Бай дарської до ли ни — така, яка ста-
ріє, та мо ло да від по від но. Та кий стан по пу ля цій
J. exсelsa в Кри му сто сов но щіль ності й он то ге тич-
но го спек тра є на слід ком три ва ло го і над мір но го
ан тро по ген но го на ван та жен ня як у по пе ред ні часи
(за го тов ка цін ної де ре ви ни), так і те пер. Цей стан
фраг мен то ва них по пу ля цій J. excelsa на ПБК не є
аб со лют но констант ним. У по пу ля цій но му полі
кож ної з них від бу ва ю ть ся флук туа ції, які пов'язані
з різ ним впли вом еко ло гіч них фак то рів (Ді дух,
1990) та змі ною ан тро по ген но го на ван та жен ня.
Од нак за ста ном тих ти по вих ло ку сів, що ви зна ча-
лись нами в по пу ля ці ях J. excelsa і які слід роз гля-
да ти як мар кер ні, он то ге не тич на струк ту ра дещо
по ру ше на внас лі док зни жен ня від нов лен ня.
Для біль шості до слі джу ва них по пу ля цій, згід-
но з ана лі зом спек трів жит тє во го ста ну, ха рак тер на
пов но член на ві та лі тет на струк ту ра з пе ре ва жан ням
знач но ос лаб ле них та вси хаю чих де рев (бли зько
40—50 %) (рис. 2).
Рі вень жит тє вості до слі джу ва них по пу ля цій
J. exсelsa за ін дек сом In змі ню вав ся від 0,25 у по пу-
ля ції Лас пі до 0,45 — у Бай дарській до ли ні. Мак си-
маль не зна чен ня ін дек су Iv та кож ха рак тер не для
цієї по пу ля ції (0,48), тоді як мі ні маль не за фік со ва-
но для по пу ля ції мису Мар ть ян (0,23). У се ред ньо-
му для всіх по пу ля цій In = 035 , Iv = 0,36. Усі п'ять
по пу ля цій J. exсelsa у Гірсь ко му Кри му, за кла си-
фі ка ці єю В.Т. Яр міш ко (Методы изучения…, 2002),
на ле жать до ка те го рії силь но уш ко дже них (табл. 2).
Отримані значення індексу віталітету популяцій
свідчать, що популяція мису Айя перебуває в гірших
умовах для реалізації ростових потенцій цього
виду в Гірському Криму (IVC = 0,86), а популяція
Байдарської долини — у кращих умовах (IVC =
1,24). Значення індексів життєвості Q підтвердили,
що чотири з п'яти досліджуваних популяцій
Таблиця 2. Оцінка віталітетної структури популяцій Juniperus exselsa у Гірському Криму
Місце-
знаходження
Індекс життєвого стану
Індекс життєвості,
Q
Індекс віталітету, IVC
Віталітетний тип
популяціїза кількістю особин
за запасом
деревини
Айя 0,4 0,43 0,22 0,86 деградуюча
Байдарська долина 0,45 0,48 0,42 1,24 процвітаюча
Ласпі 0,25 0,24 0,33 0,95 деградуюча
Гаспра 0,31 0,27 0,25 1,12 деградуюча
Мартьян 0,39 0,23 0,25 1,00 деградуюча
Рис. 2. Спектри життєвого стану популяцій Juniperus exselsa у Гірському Криму: I — здорові, II — ослаблені, III — значно
ослаблені, IV — відмираючі, V — сухі
Fig. 2. Vitality spectra of populations of Juniperus excelsa in the Crimean Mountains: I — vigorous, II — weakened, III — heavily
weakened, IV — dying out, V — dead
433ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4
характеризуються як деградуючі. Тільки популяції
Байдарської долини притаманний кращий
життєвий стан, що пояснюється її віддаленістю
від моря та великих населених пунктів, отож
і зменшеним рекреаційним навантаженням
порівняно з іншими популяціями ПБК. Результати
більшості досліджень життєздатності популяцій
J. excelsa у різних частинах ареалу свідчать,
що зниження антропогенного навантаження
сприяє підвищенню рівня відновлювання цього
пластичного виду (Ahmed et al., 1990; Carus, 2004;
Milios et al., 2007, 2009).
Висновки
Отже, на підставі комплексного аналізу
онтогенетичної та віталітетної структур популяцій
J. exсelsa встановлено, що на території ПБК
майже не залишилося непорушених популяцій,
а в найбільш цілісному стані збереглася тільки
популяція Байдарської долини. Наші дослідження
свідчать, що через надмірне рекреаційне
навантаження більшість природних популяцій
J. exсelsa на ПБК втрачають свій потенціал щодо
відновлення та саморегуляції. Під впливом
антропогенних факторів відбувається формування
нехарактерних для нативних популяцій цього
виду співвідношень віталітетного складу, що
зменшує їхній реальний адаптивний потенціал
та можливості авторегуляції чисельності і
щільності особин. Зростання випадків пожеж
у кримськососнових лісах, безконтрольне, з
погляду збереження кримської флори, освоєння
прибережних і середньогірських територій,
уже призвело до інсуляризації та скорочення
чисельності популяцій виду. Фактично більшість
популяцій J. exсelsa перебуває на межі безпечних
трансформацій, що, за збереження антропогенного
навантаження, в подальшому може спричинити
незворотні втрати внутрішньо- і міжпопуляційного
різноманіття. Однак на цей час генеративні дерева
J. exсelsa у досліджуваних популяціях ще мають
значний запас генетичної мінливості (Korshikov,
Nikolaeva, 2013). Проте, враховуючи мінімальний
урожай повноцінного насіння, характерний
для цього виду в Гірському Криму (Коршиков,
Николаева, 2011), збільшення ступеня мозаїчно-
дифузного розміщення генеративних рослин
реально може призвести до зменшення частки
насіння від перехресного запилення. Відзначено,
що насіннєве відновлення частіше відбувається
біля старих репродуктивних дерев по периметру
їхньої крони, а не всієї популяції. Все це, як
і формування родинної структури популяції,
сприятиме розвитку інбридингу. Наслідком цього
може бути зниження життєздатності наступних
поколінь, подальша дезінтеграція популяцій та
навіть повне зникнення окремих з них. Тому
необхідна розробка дієвих заходів стосовно
охорони популяцій J. excelsa, що збереглися, і для
стимуляції відновлення його рідколісь у Криму. На
додаткову охорону заслуговують найстаріші дерева
J. excelsa, які можна використати для збереження
цього виду методом in situ.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Алексеев В.А. Диагностика жизненного состояния деревьев
и древостоев // Лесоведение. — 1989. — № 4. — С. 51—
57.
Бурда Р.І., Ігнатюк О.А. Методика дослідження адаптивної
стратегії чужорідних видів рослин в урбанізованому
середовищі. — К.: НЦЕБМ НАН України, ЗАТ «Віпол»,
2011. — 112 с.
Василенко С.М., Кузьманенко О.Л. Характеристика
популяції Juniperus excelsa Bieb. в урочищі Кизилташ
(Південно-Східний Крим): щільність, вікова структура,
ценотична і екологічна оцінка // Чорномор. ботан.
журн. — 2009. — 5, № 1. — С. 133—139.
Гриник П. І., Стеценко М. П., Шнайдер О. Г., Листопад О.Г.,
Борейко В.Е. Стародавні дерева України. Реєстр-
довідник. — К.: Логос, 2010. — 143 с.
Григоров А.Н. Естественное возобновление и возрастная
структура насаждений можжевельника высокого в
заповеднике «Мыс Мартьян» // Изучение природных
комплексов Южного берега Крыма в связи с их
охраной. — 1980. — 81. — C. 35—44.
Григоров А.Н. Можжевельник высокий (Juniperus excelsa
Bieb.) в Крыму (биоэкологические особенности,
возобновление и охрана): Автореф. дис…. канд. биол.
наук. — К., 1983. — 22 с.
Дідух Я. П. Методичні підходи до проблем фітоіндикації
екологічних факторів // Укр. ботан. журн.—1990. — 47,
№ 6. — С. 5—12.
Дидух Я. П. Растительный покров Горного Крыма (струк-
тура, динамика, эволюция и охрана). — Киев: Наук.
думка, 1992. — 256 с.
Животовский Л.А. Онтогенетические состояния:
эффективная плотность и классификация популяций
// Экология. — 2001. — № 1.— С. 3—7.
Жиляев Г.Г. Жизнеспособность популяций растений. —
Львов: ДПМНАНУ, 2005. — 304 с.
Злобин Ю.А. Механизмы, лежащие в основе динамики
популяций растений // Журн. общ. биол. — 1993. —54,
№ 2. — С. 210—222.
Злобин Ю.А. Популяционная экология растений:
современное состояние, точки роста. — Сумы: Универс.
книга, 2009. — 263 с.
Ишбирдин А.Р., Ишмуратова М.М., Миркин Б.М.
Жизнеспособность популяций растений // Журн. общ.
биол. — 2007. — 68, № 1. — С. 74—77.
434 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4)
Киричок Е.И. Онтогенез Juniperus excelsa Bieb. (Cupressa-
ceae) // Вестн. ТвГу. Сер. «Биол. и экол.». — 2009. —
Вып. 13. — С. 124—132.
Коршиков И.И., Николаева А.В. Изменчивость семенной
продуктивности можжевельника высокого (Juniperus
excelsa Bieb.) в Горном Крыму в разные годы //
Автохтонні та інтродуковані рослини. — 2011. — Вип.
7. — С. 78—82.
Кузнецов М.Е. Оценка состояния популяций
можжевельника высокого Juniperus excelsa Bieb.
природно-заповедного фонда региона Юго-восточного
Крыма // Сб. статей к 95-летию Карадаг. науч. станции
и 30-летию Карадаг. природ. заповед. НАНУ. — 2009. —
С. 109—112.
Махаева Л. В. О новых типах можжевеловых лесов Крыма
// Бюлл. Никит. гос. ботан. сада. — 1969. — 1, № 8. —
С. 7—11.
Методы изучения лесных сообществ. / Отв. ред.
В.Т. Ярмишко. — СПб.: НИИХимии СпбГУ, 2002. —
240 с.
Санитарные правила в лесах СССР. — М.: Лесн. пром-ть,
1970. — 16 с.
Тягнирядно В.В. Влияние рекреационной нагрузки на
возрастную структуру можжевельника высокого в
западной части Южного берега Крыма // Бюл. Никит.
ботан. сада. — 2009. — Вып. 97. — С. 15—18.
Уранов А.А. Возрастной спектр фитоценопопуляций
как функция времени и энергетических волновых
процессов // Биол. науки. — 1975. — № 2. — С. 7—34.
Фатерига В.В. Високоялівцеві ліси Криму в умовах
рекреації: Автореф... дис. канд. біол. наук. — Ялта,
2011. — 20 с.
Фатерыга В.В., Крайнюк Е.С. Рекреационная нарушенность
травяного покрова высокоможжевеловых лесов
восточной части Южного берега Крыма // Экосистемы
Крыма, их оптимизация и охрана. — 2009. — Вып. 19. —
С. 24—32.
Фатерыга В.В. Состояние высокоможжевеловых лесов
Южного берега Крыма при различной рекреационной
нагрузке // Заповедники Крыма. Теория, практика и
перспективы зап. дела в Черномор. регионе: мат-лы V
междунар. науч.-практ. конф. (Симферополь, 22—23
октября 2009 г.). — Симферополь, 2009. — С. 245—249.
Червона книга України. Рослинний світ / За ред.
Я.П. Дідуха. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с.
Ярмишко В.Т., Горшков В.В., Ставрова Н.И. Виталитетная
структура Pinus sylvestris L. в лесных сообществах с
разной степенью и типом антропогенной нарушенности
(Кольский полуостров) // Растительные ресурсы. —
2003. — 39, вып. 4. — С. 1—19.
Ahmed M. Shahid S. S., Hafeez B. A. Population structure and
dynamics of Juniperus excelsa in Balouchistan, Pakistan //
J. Veg. Sci. — 1990. — 1. — P. 271—276.
Carus S. Increment and growth in Crimean Juniper (Juniperus
excelsa) stands in Isparta-Sutculer Region of Turkey //
J. Biol. Sci. — 2004. — 4(2). — P. 173—179.
Korshikov I.I., Nikolaeva A.V. Genetic variability of tall junipers
(Juniperus excelsa Bieb.) on the northern and southern
boundaries of their natural distribution // Cytol. and
Genetics. — 2013. — 47(3). — P. 156—163.
Milios E., Pipinis E., Petrou P., Akritidou S., Smiris P., Aslanidou
M. Structure and regeneration patterns of the Juniperus
excelsa Bieb. stands in the central part of the Nestos valley
in the northeast of Greece in the context of anthropogenic
disturbances and nurse plant facilitation // Ecol. Res. —
2007. — 22. — P. 712—723.
Milios E., Smiris P., Pipinis E., Petrou P. The growth ecology
of Juniperus excelsa Bieb. trees in the central part of the
Nestos valley (NE Greece) in the context of anthropogenic
disturbances // J. Biol. Res. — Thessaloniki. — 2009. —
11. — P. 83—94.
Sarangzai A.M., Ahmed М., Ahmed А., Tareen L., Jan S.U.
The ecology and dynamics of Juniperus excelsa forest in
Balochistan-Pakistan // Pakist. J. Bot. — 2012. — 44(5). —
P. 1617—1625.
Рекомендує до друку Надійшла 20.03.2014 р.
Я.П. Дідух
И.И. Коршиков, А.В. Николаева
Донецкий ботанический сад НАН Украины
ОНТОГЕНЕТИЧЕСКАЯ И ВИТАЛИТЕТНАЯ
СТРУКТУРЫ ПОПУЛЯЦИЙ JUNIPERUS EXCELSA
(CUPRESSACEAE) В ГОРНОМ КРЫМУ КАК КРИТЕРИИ
ИХ ЖИЗНЕСПОСОБНОСТИ
Проведен анализ жизнеспособности пяти популяций мож-
жевельника высокого (Juniperus excelsa M. Bieb.) в Горном
Крыму на основе исследований их онтогенетического спек-
тра, плотности, активности возобновления и виталитетной
структуры с применением комплекса расчетных индексов.
Установлено, что три популяции относятся к категории пе-
реходных, по одной — к молодым и стареющим. Из пяти
популяций четыре деградируют от избыточной антропоген-
ной нагрузки и только одна в районе Байдарской долины
процветает.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Juniperus excelsa, популяция, Горный
Крым, онтогенетическое состояние, виталитет.
I.I. Korshikov, O.V. Nikolaeva
Donetsk Botanical Garden, National Academy Sciences of
Ukraine
ONTOGENETIC AND VITALITY STRUCTURES OF
JUNIPERUS EXCELSA (CUPRESSACEAE) POPULATIONS
IN THE CRIMEAN MOUNTAINS AS CRITERIA OF
THEIR VIABILITY
We analyzed the viability of five Juniperus excelsa M. Bieb. popu-
lations in the Mountain Crimea basing on the research of their
ontogenetic spectra, density, regeneration activity, and vitality
structure, using the complex of calculation indices. The study has
shown that three populations fall into the category of transition
populations, one each – into the categories of young and aging
ones. Of the five populations under study, four are degrading due
to excessive anthropogenic pressure and only one (in the Baidar-
skaya Valley) is prospering.
K e y w o r d s: Juniperus excelsa, population, Crimean Mountains,
ontogenetic state, vitality.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176830 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-01T17:02:12Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Коршиков, І.І. Ніколаєва, О.В. 2021-02-08T13:25:18Z 2021-02-08T13:25:18Z 2014 Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності / І.І. Коршиков, О.В. Ніколаєва // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 429-434. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176830 Проведен анализ жизнеспособности пяти популяций можжевельника высокого (Juniperus excelsa M. Bieb.) в Горном Крыму на основе исследований их онтогенетического спектра, плотности, активности возобновления и виталитетной структуры с применением комплекса расчетных индексов. Установлено, что три популяции относятся к категории переходных, по одной — к молодым и стареющим. Из пяти популяций четыре деградируют от избыточной антропогенной нагрузки и только одна в районе Байдарской долины процветает. We analyzed the viability of five Juniperus excelsa M. Bieb. populations in the Mountain Crimea basing on the research of their ontogenetic spectra, density, regeneration activity, and vitality structure, using the complex of calculation indices. The study has shown that three populations fall into the category of transition populations, one each – into the categories of young and aging ones. Of the five populations under study, four are degrading due to excessive anthropogenic pressure and only one (in the Baidarskaya Valley) is prospering. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності Онтогенетическая и виталитетная структуры популяций Juniperus excelsa (Cupressaceae) в Горном Крыму как критерии их жизнеспособности Ontogenetic and vitality structures of Juniperus excelsa (Cupressaceae) populations in the Crimean Mountains as criteria of their viability Article published earlier |
| spellingShingle | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності Коршиков, І.І. Ніколаєва, О.В. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності |
| title_alt | Онтогенетическая и виталитетная структуры популяций Juniperus excelsa (Cupressaceae) в Горном Крыму как критерии их жизнеспособности Ontogenetic and vitality structures of Juniperus excelsa (Cupressaceae) populations in the Crimean Mountains as criteria of their viability |
| title_full | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності |
| title_fullStr | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності |
| title_full_unstemmed | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності |
| title_short | Онтогенетична та віталітетна структури популяцій Juniperus excelsa (Cupressaceae) у Гірському Криму як критерії їхньої життєздатності |
| title_sort | онтогенетична та віталітетна структури популяцій juniperus excelsa (cupressaceae) у гірському криму як критерії їхньої життєздатності |
| topic | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet | Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176830 |
| work_keys_str_mv | AT koršikovíí ontogenetičnatavítalítetnastrukturipopulâcíijuniperusexcelsacupressaceaeugírsʹkomukrimuâkkriteríííhnʹoížittêzdatností AT níkolaêvaov ontogenetičnatavítalítetnastrukturipopulâcíijuniperusexcelsacupressaceaeugírsʹkomukrimuâkkriteríííhnʹoížittêzdatností AT koršikovíí ontogenetičeskaâivitalitetnaâstrukturypopulâciijuniperusexcelsacupressaceaevgornomkrymukakkriteriiihžiznesposobnosti AT níkolaêvaov ontogenetičeskaâivitalitetnaâstrukturypopulâciijuniperusexcelsacupressaceaevgornomkrymukakkriteriiihžiznesposobnosti AT koršikovíí ontogeneticandvitalitystructuresofjuniperusexcelsacupressaceaepopulationsinthecrimeanmountainsascriteriaoftheirviability AT níkolaêvaov ontogeneticandvitalitystructuresofjuniperusexcelsacupressaceaepopulationsinthecrimeanmountainsascriteriaoftheirviability |