Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"

В статье приводится характеристика таксономического богатства и систематической структуры флоры НПП «Пирятинский». Установлено, что она насчитывает 1174 вида сосудистых растений из 509 родов, 122 семейств и 6 отделов растительного царства. Флора достаточно репрезентативно отображает фиторазнообраз...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2014
Автор:	Коваленко, О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2014
Теми:	Судинні рослини: систематика, географія, флора
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176835
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський" / О.А. Коваленко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 460-470. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176835
record_format	dspace
spelling	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1768352025-02-23T17:34:08Z Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський" Анализ флоры Национального природного парка «Пирятинский» Analysis of the flora of National nature park «Pyriatynsky» Коваленко, О.А. Судинні рослини: систематика, географія, флора В статье приводится характеристика таксономического богатства и систематической структуры флоры НПП «Пирятинский». Установлено, что она насчитывает 1174 вида сосудистых растений из 509 родов, 122 семейств и 6 отделов растительного царства. Флора достаточно репрезентативно отображает фиторазнообразие Левобережного Приднепровья и принадлежит ко флорам переходного типа между бореально-температными и средиземноморскими, что подтверждается характерным распределением таксонов высокого ранга, анализом семейственных и родовых спектров, результатами кластерного анализа сходства флор за индексом Серенсена—Чекановского и факторного анализа за параметрами систематической структуры. Семейственные и родовые спектры спонтанной флоры и ее аборигенной фракции сходны, обнаружены только незначительные различия в рангах отдельных таксонов. Систематическая структура адвентивной фракции имеет ярко выраженный термоксерофильный характер в связи с преобладанием средиземноморских, североамериканских и восточноазиатских элементов. Спектр ведущих родов имеет бореальный характер, обусловленный развитием флоры в условиях речной поймы на севере Левобережнего Приднепровья. Дифференциация таксонов надвидового уровня в пределах экоценофитонов и ценофлор имеет сложный характер, поэтому поддержание высокого уровня фиторазнообразия должно основываться на охране и восстановлении всех природных флористических комплексов, ограничении процессов биологических инвазий и оптимизации территорий Удайского экологического коридора. This article highlights the taxonomic diversity and systematic structure of the flora of NNP «Pyriatynsky». It has been determined that its flora includes 1174 species of vascular plants belonging to 509 genera, 122 families, and 6 divisions. The flora is sufficiently representative for species diversity of the Left-Bank Dnipro area. The flora belongs to a transitional type between Boreo-temporal floras and Mediterranean ones. This claim was supported by distribution of higher-rank taxa, by analysis of the spectra of families and genera, as well as the results of cluster analysis of floras parsimony by Sørensen—Czekanowsky index, and by factor analysis for the parameters of the systematic structure. The spectra of families and genera of the spontaneous flora and its native fraction are similar, except minor differences in ranks of some taxa. The systematic structure of the alien fraction has a thermo-xerophilous character caused by dominant Mediterranean, North American, and East Asian elements. The specta of genera have a boreal character. This is a result of the flora development under floodplain conditions in the north of the Left-Bank Dnipro area. The differentiation of taxa within ecocenophytons and cenofloras bears a complex character. The maintenance of the high-level species diversity should be based on conservation and restoration of all natural floristic complexes, limitation of biological invasions, and development of the Uday River ecological corridor. 2014 Article Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський" / О.А. Коваленко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 460-470. — Бібліогр.: 39 назв. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176835 uk application/pdf Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора
spellingShingle	Судинні рослини: систематика, географія, флора Судинні рослини: систематика, географія, флора Коваленко, О.А. Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"
description	В статье приводится характеристика таксономического богатства и систематической структуры флоры НПП «Пирятинский». Установлено, что она насчитывает 1174 вида сосудистых растений из 509 родов, 122 семейств и 6 отделов растительного царства. Флора достаточно репрезентативно отображает фиторазнообразие Левобережного Приднепровья и принадлежит ко флорам переходного типа между бореально-температными и средиземноморскими, что подтверждается характерным распределением таксонов высокого ранга, анализом семейственных и родовых спектров, результатами кластерного анализа сходства флор за индексом Серенсена—Чекановского и факторного анализа за параметрами систематической структуры. Семейственные и родовые спектры спонтанной флоры и ее аборигенной фракции сходны, обнаружены только незначительные различия в рангах отдельных таксонов. Систематическая структура адвентивной фракции имеет ярко выраженный термоксерофильный характер в связи с преобладанием средиземноморских, североамериканских и восточноазиатских элементов. Спектр ведущих родов имеет бореальный характер, обусловленный развитием флоры в условиях речной поймы на севере Левобережнего Приднепровья. Дифференциация таксонов надвидового уровня в пределах экоценофитонов и ценофлор имеет сложный характер, поэтому поддержание высокого уровня фиторазнообразия должно основываться на охране и восстановлении всех природных флористических комплексов, ограничении процессов биологических инвазий и оптимизации территорий Удайского экологического коридора.
format	Article
author	Коваленко, О.А.
author_facet	Коваленко, О.А.
author_sort	Коваленко, О.А.
title	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"
title_short	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"
title_full	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"
title_fullStr	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"
title_full_unstemmed	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"
title_sort	аналіз флори національного природного парку "пирятинський"
publisher	Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Судинні рослини: систематика, географія, флора
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176835
citation_txt	Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський" / О.А. Коваленко // Український ботанічний журнал. — 2014. — Т. 71, № 4. — С. 460-470. — Бібліогр.: 39 назв. — укр.
work_keys_str_mv	AT kovalenkooa analízflorinacíonalʹnogoprirodnogoparkupirâtinsʹkij AT kovalenkooa analizflorynacionalʹnogoprirodnogoparkapirâtinskij AT kovalenkooa analysisofthefloraofnationalnatureparkpyriatynsky
first_indexed	2025-11-24T05:00:03Z
last_indexed	2025-11-24T05:00:03Z
_version_	1849646543826583552
fulltext	460 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4) Вступ Збе ре жен ня ро с лин но го по кри ву за по від них те- ри то рій ви со ко го ран гу має ба зу ва ти ся на де таль- них ін вен та ри за цій них до слі джен нях ви до во го різ но ма ніт тя з ре т ро спе к тив ним і пер спе к тив ним ана лі за ми змін у стру к ту рі фі то систем усіх рів нів. Фло ра як су куп ність ви дів і си с те ма їх ніх вза є мо- пов’язаних по пу ля цій (Юр цев, 1982) най пов ні ше ві до б ра жає рі вень збе ре же ності ро с лин них ком п- ле к сів, уні каль ність і со зо ло гі ч ну цін ність при род- них чи шту ч них те ри то рі аль них ви ді лів. Саме тому до слі джен ня флор об’єктів при род но-за по від но го фон ду з по зи цій стру к тур но-по рів няль но го ана лі зу є над зви чай но ак ту аль ни ми. На ці о наль ний при род ний парк (НПП) «Пи ря- тинсь кий» ство ре ний за Ука зом Пре зи ден та Ук- ра ї ни № 1046/2009 від 11.12.2009 р. у Пи ря тинсь- ко му р-ні Пол тавсь кої обл. на пло щі 12028,42 га. У сис те мі фло ристи ч но го ра йо ну ван ня (Бай рак, 2002) його те ри то рія роз та шо ву є ть ся на пе ре ти ні Удайсь ко го під ра йо ну Пол тавсь ко го та Дні п ровсь- ко го ра йо нів Лі во бе ре ж но го При дні п ров’я. У ме- жах на ці о наль но го пар ку предста в ле ний весь ком- п лекс гео си с тем ре гі о ну, що спри яє під три ман ню ви со ко го ви до во го, фло ристи ч но го та це но ти ч но- го ба гатств. Бо та ні ч ні до слі джен ня в се ред ній те чії р. Удай ма ють дав ню іс то рію (Ко ва лен ко, 2011) і пов’язані з та ки ми ви дат ни ми вче ни ми, як П.С. Ро го- вич (1855), В.В. Мон т ре зор (1886), А.М. Кра с нов (1891), Д.К. Зе ров (1938), О.П. Мринсь кий (1969), Д.С. Іва шин (Іва шин та ін., 1985), Т.Л. Ан д рі єн ко (Ан д рі єн ко та ін., 1993), О.М. Бай рак (1996, 1997) та ін ши ми, які зна ч ною мі рою зба га ти ли наші знан ня про ро с лин ний по крив цієї те ри то рії. Не об хід ність роз роб ки ефе к тив них ме то дів охо ро ни дов кіл ля но воство ре но го На ці о наль но го пар ку спо ну ка ла нас до ком п лекс них фло ристи ч них, гео бо та ні ч них і по пу ля цій них до слі джень його фі то бі о ти. Ма те рі а ли та ме то ди до слі джень Вив чен ня фло ри НПП «Пи ря тинсь кий» про во- ди ло ся про тя гом 2008—2013 рр. із ви ко ристан ням мар ш рут но-по льо вих ме то дів, ана лі зу гер бар них ма те рі а лів (KW, KWU, KWHA, KWHU, SOF, PW) і лі те ра тур них да них. При скла дан ні кон спе к ту фло- ри на ці о наль но го пар ку засто со ва на мо но тип на кон це п ція виду; об сяг ро дин і від ді лів ви щих спо- ро вих ро с лин від по ві дає зве ден ню С.Л. Мо ся кі на та О.В. Ти щен ко (2010), об сяг кла сів, під кла сів, по ряд ків і ро дин по кри то на сін них за га лом — сис- те мі С.Л. Мо ся кі на (2013). Си с те ма ти ч ний ана ліз здій с ню ва ли від по від но до ме то ди ч них ус та но вок О.І. Тол ма чо ва (Тол ма чев, 1970), Р.В. Ка ме лі на (Ка ме лин, 1973), В.М. Шмід та (Шмидт, 1980) та Б.О. Юр це ва (1982). Ана ліз фло ро-еко то по ло гі ч- ної ди фе рен ці а ції фі то різ но ма ніт тя ви ко ну ва ли за В.В. Но во са дом (1992), ви я в лен ня це ноф лор здій- с ню ва ли шля хом об роб ки 2126 ори гі наль них гео- бо та ні ч них опи сів, які ре п ре зен ту ють усі типи ро с- лин ності НПП, у про гра мі Vegclass v.1.0. (пе ре бу ває на ста дії те с ту ван ня, ав то ри та пра во вла с ни ки — О.О. Сен чи ло та І.В. Гон ча рен ко). По рів нян ня спи сків фло ри НПП «Пи ря тинсь кий» і ни з ки ін- ших те ри то рій здій сне но з ви ко ристан ням ін де к су Сьо рен се на—Че ка новсь ко го (Шмидт, 1980) із по- даль шою класте ри за ці єю за ме то дом най ближ чо- го зв’язування в про гра мі Statistica for Windows 7.0 (StatSoft). Для по рів нян ня си с те ма ти ч ної стру к ту- ри фло ри НПП «Пи ря тинсь кий» із фло ра ми ін ших за по від них те ри то рій ви ко риста ні 53 не пе рерв ні па ра ме т ри (табл. 1) і фа к тор ний ана ліз за ме то дом го лов них ком по нент. Для по рів нян ня була ство ре- на база да них, яка збе рі гає ін фор ма цію про фі то- різ но ма ніт тя за по від них об’єктів, бли зь ких до по- нят тя «кон крет на фло ра» чи до с тат ньо ре п ре зен- та тив них сто сов но фло ри сво го ре гі о ну: 1 — НПП «Пи ря тинсь кий»; 2 — При род ний за по від ник (ПЗ) «Ка нівсь кий» (Шев чик та ін., 1996; Не чи тай ло та ін., 2002); 3 — НПП «Іч нянсь кий» (Жи га лен ко, О.А. КОВАЛЕНКО Національний науково-природничий музей НАН України вул. Б. Хмельницького, 15, м. Київ, 10600, Україна corydalis@ukr.net АНАЛІЗ ФЛОРИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ «ПИРЯТИНСЬКИЙ» К л ю ч о в і с л о в а : флора, систематична структура, НПП «Пирятинський», таксономічне багатство, структурно-порівняльний аналіз, Україна © О.А. КОВАЛЕНКО, 2014 461ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4 2011); 4 — Ре гі о наль ний ланд шафт ний парк (РЛП) «Кре мен чу ць кі плав ні» (Галь чен ко, 2006); 5 — НПП «По дільсь кі Тов три» (Но во сад та ін., 2009); 6 — про ек то ва ний НПП «Ко рости шівсь кий» (Ор- лов, Яку шен ко, 2005); 7 — ПЗ «По лісь кий» (Ан д- ри ен ко и др., 1986); 8 — НПП «Де с нянсь ко-Ста- ро гутсь кий» (Пан чен ко, 2005); 9 — Біо сфер ний за по від ник «Кар патсь кий» (Еф ре мов и др., 1988; Мов чан та ін., 1997); 10 — ПЗ «Гор га ни» (Клі мук та ін., 2006); 11 — НПП «Ви жни ць кий» (Чор ней та ін., 2005); 12 — ПЗ «Ял тинсь кий гірсь ко-лі со вий» (Ше ляг-Со сон ко, Ди дух, 1980); 13 — ПЗ «Мис Март’ян» (Ше ляг-Со сон ко и др., 1985); 14 — ПЗ «Ка ра да зь кий» (Ми ро но ва и др., 1995); 15 — БЗ «Ас ка нія-Но ва ім. Ф.Е. Фальц-Фей на» (Ве де нь- ков, 1989; Ша по вал, 2012); 16 — НПП «Бу зь кий Гард» (Но во сад та ін., 2013). Об сяг та к со нів ви до- во го та над ви до во го рів нів було уні фі ко ва но від по- від но до ос тан ніх си с те ма ти ч но-но мен к ла тур них зве день (Мо ся кін, Ти щен ко, 2010; Мо ся кін, 2013; Mosyakin, Fedoronchuk, 1999). Ре зуль та ти до слі джень і їх об го во рен ня Спон тан на фло ра НПП «Пи ря тинсь кий» на ра хо- вує 1174 види ви щих су дин них ро с лин із 509 ро дів, 122 ро дин, 55 по ряд ків, 16 під кла сів і 9 кла сів, що на ле жать до ше с ти від ді лів ро с лин но го царст ва. Ці по каз ни ки дещо пе ре ви щу ють лі мі ти та к со но міч- но го ба гатст ва лі состе по вих флор Схід ної Єв ро пи, ви я в ле ні О.В. Мо ро зо вою (2008), од нак ціл ком від- по ві да ють ко ре к то ва ним зна чен ням фло ристич- но го ба гатст ва, от ри ма ним уна слі док ви лу чен ня впли ву пло щі на від по від ні та к со но мі ч ні по каз ни- ки. Ви со кий рі вень фі то різ но ма ніт тя НПП «Пи ря- тинсь кий» зу мо в ле ний пов ною предста в ле ністю та до б рою збе ре же ністю ос нов них ти пів ро с лин ності ре гі о ну, про ни к нен ням у фі то це но зи ад вен тив них ви дів, а та кож еко тон ним ефе к том, ос кіль ки че рез до ли ну р. Удай про хо дить межа Дні п ровсь ко го та Пол тавсь ко го фло ристи ч них ра йо нів. Фло ра НПП ре п ре зен тує 77,49 % ви до во го ба гатст ва Пол тавсь- кої обл. (Бай рак, Сте цюк, 2008) та 72,78 % фі то різ- но ма ніт тя Лі во бе ре ж но го При дні п ров’я (Бай рак, 1997; 2000). От ри ма на в ре зуль та ті роз ра хун ку зво рот ної ло- гісти ч ної функ ції за ле ж ності фло ристи ч но го ба- гатст ва від гео гра фі ч ної ши ро ти (Шмидт, 1979, 1984) очі ку ва на кіль кість ви дів на ши ро ті 50º п.ш. ста но вить 881. Ви ко ристав ши цей по каз ник, а та- кож се ре д ньо ариф ме ти ч не ек сперт не зна чен ня Таблиця 1. Параметри систематичної структури генералізованої вибірки флор № Параметри Х ±S x P, % V, % X min X max 1 Родовий коефіцієнт 2,10 0,3 0,00 0,04 14,49 1,71 2,10 2 Родинний коефіцієнт 8,70 2,36 0,01 0,07 27,09 5,70 8,70 3 Lycopodiophyta, % 0,89 2,45 0,01 0,71 273,97 0,00 0,89 4 Equisetophyta, % 0,63 0,41 0,00 0,17 65,82 0,00 0,63 5 Psilotophyta, % 0,19 0,31 0,00 0,43 168,11 0,00 0,19 6 Polipodiophyta, % 1,49 1,14 0,00 0,20 76,91 0,00 1,49 7 Pinophyta, % 0,62 0,45 0,00 0,19 72,14 0,00 0,62 8 Magnoliophyta, % 96,91 2 0,01 0,01 2,06 91,8 96,91 9 Magnoliopsida, % 0,28 0,28 0,00 0,25 98,55 0,0 0,28 10 Rosopsida, % 76,02 3,6 0,01 0,01 4,74 70,27 76,02 11 Liliopsida, % 20,70 2,32 0,01 0,03 11,22 16,13 20,70 12 Rosopsida/Liliopsida 3,70 0,56 0,00 0,04 15,12 2,90 3,70 13 Asteridae, % 36,66 2,41 0,01 0,02 6,59 32,11 36,66 14 Rosidae, % 25,74 2,95 0,01 0,03 11,47 19,91 25,74 15 Commelinidae, % 14,44 2,46 0,01 0,04 17,02 10,93 14,44 16 Caryophyllidae, % 8,89 2,03 0,01 0,06 22,81 5,97 8,89 17 Asterales, % 13,55 1,39 0,00 0,03 10,29 11,24 13,55 18 Lamiales, % 9,69 1,08 0,00 0,03 11,15 6,83 9,69 19 Poales, % 8,65 1,32 0,00 0,04 15,23 6,37 8,65 20 Juncales, % 5,12 2,21 0,01 0,11 43,15 1,31 5,12 21 Caryophyllales, % 5,88 1,75 0,00 0,08 29,81 3,33 5,88 22 Fabales, % 6,40 2,41 0,01 0,10 37,66 3,91 6,40 23 Brassicales, % 4,47 1,4 0,00 0,08 31,22 2,00 4,47 24 Asteraceae, % 12,80 1,2 0,00 0,02 9,41 10,76 12,8 25 Poaceae, % 8,73 1,16 0,00 0,03 13,24 6,95 8,73 26 Cyperaceae, % 3,83 1,67 0,00 0,11 43,54 0,56 3,83 27 Fabaceae, % 6,08 2,41 0,01 0,10 39,6 3,57 6,08 28 Brassicaceae, % 4,35 1,3 0,00 0,08 29,96 2,09 4,35 29 Lamiaceae, % 4,66 0,61 0,00 0,03 13,10 3,35 4,66 30 Rosaceae, % 5,13 1,2 0,00 0,06 23,34 2,99 5,13 31 Caryophyllaceae, % 3,90 0,53 0,00 0,03 13,48 2,89 3,90 32 Apiaceae, % 3,40 0,48 0,00 0,04 14,22 2,70 3,40 33 Ranunculaceae, % 2,98 0,75 0,00 0,06 25,09 1,68 2,98 34 Veronicaceae, % 2,00 0,44 0,00 0,06 21,81 1,12 2,00 35 Chenopodiaceae, % 1,41 1,09 0,00 0,20 76,96 0,00 1,41 36 Boraginaceae, % 2,14 0,55 0,00 0,07 25,49 0,78 2,14 37 Juncaceae, % 1,29 0,58 0,00 0,12 44,83 0,52 1,29 38 3 провідні родини, % 26,94 7,71 0,02 0,07 28,61 0,69 26,94 39 10 провідних родин, % 56,15 3,68 0,01 0,02 6,55 49,32 56,15 40 15 провідних родин, % 61,33 15,2 0,04 0,06 24,79 6,75 61,33 41 Asteraceae/Poaceae 1,48 0,17 0,00 0,03 11,28 1,18 1,48 42 Зональний індекс флор 0,76 0,46 0,00 0,16 60,11 0,05 0,76 43 Одновидові родини, % 31,91 4,69 0,01 0,04 14,71 19,00 31,91 44 Carex, % 2,78 1,34 0,00 0,12 48,36 0,51 2,78 45 Veronica, % 2,38 4,32 0,01 0,47 181,27 0,88 2,38 46 Pilosella, % 0,71 0,47 0,00 0,17 66,56 0,00 0,71 47 Juncus, % 0,94 0,43 0,00 0,12 45,79 0,36 0,94 48 Trifolium, % 1,44 0,33 0,00 0,06 22,87 0,95 1,44 49 Viola, % 1,03 0,39 0,00 0,10 38,22 0,17 1,03 50 Ranunculus, % 1,05 0,35 0,00 0,09 33,25 0,43 1,05 51 Centaurea, % 0,93 0,19 0,00 0,05 20,85 0,61 0,93 52 Astragalus, % 0,53 0,46 0,00 0,22 86,00 0,11 0,53 53 Potamogeton, % 0,57 0,44 0,00 0,20 77,88 0,00 0,57 Примітка: Х — середнє значення, — стандартне відхилення, ±S x — похибка середнього арифметичного значення, P — достовірність досліду, V— коефіцієнт варіації, Х min та X maх — мінімальне та максимальне значення параметра. 462 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4) фло ристи ч но го ба гатст ва, на ве де не Л.І. Ма ли ше- вим (Малышев, 1969) для лі состе по вої зони, для роз ра хун ку рів нян ня Ар ре ні у са (Малышев, 1975) при засто су ван ні як ета ло на фло ри Лі во бе ре ж но го При дні п ров’я (Бай рак, 1997) ми одер жа ли зна чен- ня пло щі мі ні мум-аре а лу кон крет ної фло ри, яке ста но вить 453 км2. Те ри то рія НПП «Пи ря тинсь- кий» на віть із ура ху ван ням при лег лих і пер спек- тив них для вклю чен ня в при род но-за по від ний фонд уро чищ мен ша від ука за ної пло щі. Од нак, з’єднавши край ні то ч ки НПП умов ним ко лом, ми от ри ма є мо роз мір пло щі по над 870 км2. Та ким чи ном, те ри то рію НПП мо ж на вва жа ти ре зер ва- том або ри ген ної фло ри для ді лян ки мі ні мум 870 км2, що на бли жа є ть ся до зна чень, ре ко мен до ва них фло риста ми для ре п ре зен та тив но го ві до б ра жен ня кон крет ної фло ри (Малышев, 1994; Гон ча рен ко, 2003; Пан чен ко, 2005). Ви хо дя чи з ви ще за зна че них кри те рі їв, ми ві ді- бра ли 15 флор для по рів нян ня з ними фло ри НПП «Пи ря тинсь кий» за па ра ме т ра ми си с те ма ти ч ної стру к ту ри. Для того, щоб ви я ви ти зо наль ні та ши- рот ні трен ди змін ок ре мих по каз ни ків си с те ма тич- ної стру к ту ри, ви бір ка вклю чає дані з ос нов них бо- та ні ко-гео гра фі ч них зон Ук ра ї ни. Ден д ро гра ма ви до вої по діб ності до слі джу ва- них флор (рис. 1) ві до б ра жає зна ч ну бли зь кість флор По ліс ся та Лі состе пу, чіт ку ві до кре м ле ність кримсь ких і кар патсь ких флор, а та кож ін ди фе- рент ність вклю че них до ви бір ки сте по вих флор. Ви до ве різ но ма ніт тя НПП «Пи ря тинсь кий» ви я- ви ло ся най біль ш по діб ним до флор ПЗ «Ка нівсь- кий», НПП «Іч нянсь кий», НПП «Де с нянсь ко- Ста ро гутсь кий» та про ек то ва но го НПП «Ко рости- шівсь кий», тоб то тя жіє до гру пи бо ре аль них і бо ре- аль но-тем пе рат них флор. По діб ність фло ристи ч них спи сків не пе ред ба- чає по діб ності си с те ма ти ч них стру к тур. У ре зуль- та ті фа к тор но го ана лі зу се ред про ана лі зо ва них 53 па ра ме т рів ви я в ле но два фа к то ри, які по я с ню ють 52,38 % ди с пер сії оз нак. Най біль ший вне сок у пер ший фа к тор здій с ню ють такі оз на ки: ро дин- ний ко е фі ці єнт, від но с на кількість ви дів від ді лів Equisetophyta та Magnoliophyta, від но с на кількість ви дів кла сів Rosopsida та Liliopsida, спів від но шен- ня ви дів цих кла сів (Rosopsida / Liliopsida), ви- до ве різ но ма ніт тя під кла су Commelinidae, від но- с на кількість ви дів по ряд ків Juncales, Fabales і Brassicales, ви до ве різ но ма ніт тя ро дин Cyperaceae, Fabaceae, Brassicaceae, Juncaceae й Apiaceae, від но- с не ви до ве різ но ма ніт тя де ся ти про від них ро дин, зо наль ний ін декс флор і ви до ве різ но ма ніт тя роду Carex. Дру гий фа к тор ви зна ча ють па ра ме т ри: ви до- ве ба гатст во по ряд ків Poales і Caryophyllales, а та кож ро ди ни Poaceae. Ди с пер сія флор у ба га то фа к тор но му про с то- рі (рис. 2) за оз на ка ми си с те ма ти ч ної стру к ту ри ви я ви ла най біль шу по діб ність фло ри НПП «Пи- ря тинсь кий» із се ре д ньо дні п ровсь ки ми фло ра ми РЛП «Кре мен чу ць кі плав ні» та ПЗ «Ка нівсь кий», які є пе ре хід ни ми між бо ре аль но-тем пе рат ни ми та се ред зем но морсь ки ми. Крім того, си с те ма ти ч на стру к ту ра фло ри НПП «Пи ря тинсь кий» зна ч ною мі рою по діб на до від по від них стру к тур бо ре аль них флор. Спів від но шен ня та к со нів ви со ко го ран гу та фло ристи ч ні про пор ції фло ри НПП «Пи ря тинсь- кий» (табл. 2) за ко но мір ні та ха ра к тер ні для флор по мір ної зони Го лар к ти ки. Не зна ч на участь у за- галь ній ком по зи ції фло ри та ни зь кі фло ристи ч- ні про пор ції від ді лів Lycopodiophyta, Psilotophyta, Equisetophyta, Polypodiophyta та Pinophyta ти по ві для Го лар к ти ч но го фло ристи ч но го царст ва (Гросс гейм, Рис. 1. Дендрограма видової подібнос- ті порівнюваних флор (нумерація флор на рис. 1—2 збігається з поданою у тексті) Fig. 1. The dendrogram of species similarity of selected floras (numeration of floras given in the text) 463ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4 1936). Вони, оче вид но, ві до б ра жа ють про це си за- ту хан ня ви до ут во рен ня у цих фі ло ге не ти ч них гру- пах на су ча с но му ета пі ево лю ції ро с лин но го сві ту (Ко маров, 1954). Спів від но шен ня Rosopsida / Liliopsida у фло рі НПП (3,19) ти по ве для пів ніч них лі состе по вих і по ліських флор. По діб ні зна чен ня цьо го по каз ни ка ві до мі для НПП «Іч нянський», НПП «Дес нянсько- Ста ро гутський» і ПЗ «По ліський», тоді як пів ден- ні ші фло ри ПЗ «Ка нівський» і РЛП «Кре мен чу цькі плав ні» ма ють вищі зна чен ня цьо го па ра мет ра. Клас Magnoliopsida, який вклю чає в себе представ- ни ків ви со ко спе ціа лі зо ва них древ ніх фі ло ге не тич- них лі ній, у до слі джу ва них фло рах представ ле ний об ме же ною кіль кістю ви дів і для по рів няль но го ана лі зу є ма ло ін фор ма тив ним. У фло рі НПП «Пи ря тинський» від зна че ні представ ни ки всіх 10 під кла сів по кри то на сін них рос лин. Роз по діл цих так со нів за ви до вою єм ністю по діб ний у спон тан ній фло рі та обох її фрак ці ях (рис. 3). Най біль ша кіль кість ви дів зо се ре дже на в чо ти рьох під кла сах: Asteridae, Rosidae, Commelinidae та Caryophyllidae. Їхні част ки спів роз мір ні в спон- тан ній фло рі та її або ри ген ній фрак ції, тим ча сом як в ад вен тив ній ком по нен ті Asteridae та Rosidae пе ре- бу ва ють на па ри тет них умо вах. Ці чо ти ри під кла си є до мі ную чи ми в усіх по рів ню ва них фло рах. Се ред за галь ної ви бір ки ви різ няю ть ся гірсь кок римські фло ри, для яких ха рак тер на під ви ще на роль представ ни ків під кла су Rosidae (29,12—30,15 %) по рів ня но зі сте по ви ми (23,14—25,96%), лі состе- по ви ми (24,68—26,29 %), по лісь ки ми (21,93— 27,62 %) і кар патсь ки ми (19,91—26,61 %) фло ра ми. Від зна че ний та кож слаб кий зо наль ний тренд ко ли- ван ня по каз ни ка від нос ної кіль кості представ ни- ків під кла су Commelinidae. Для спон тан ної фло ри НПП «Пи ря тинський» зна чен ня цьо го па ра мет ра ста но вить 16,61 %, що є ти по вим для лі состе по- вих флор Се ред ньо го та Лі во бе реж но го При дніп- ров’я (15,04—16,89 %). Для по ліських флор від- Рис. 2. Дисперсія порівнюваних флор у багатофакторно- му просторі за ознаками їхньої систематичної структури: I — флори Українських Карпат; ІІ — флори Гірського Криму; ІІІ — флори степової зони; IV — флори Полісся та Лісостепу Fig. 2. Dispersion of the selected floras in factors dimension by the parameters of their systematic structure: I — floras of the Ukrainian Carpathians; II — floras of the Mountain Crimea; III — floras of Steppe; IV — floras of Forest and Forest-Steppe Таблиця 2. Таксономічний розподіл та основні пропорції флори НПП «Пирятинський» Відділ, клас Спонтанна флора Аборигенна фракція Адвентивна фракція роди на рід вид пропорції РК роди на рід вид пропор ції РК роди на рід вид пропор ції РК Lycopodiophyta 1 2 2 1:2:2 1,0 1 2 2 1:2:2 1,0 — — — — — Equisetophyta 1 2 6 1:2:6 3,0 1 2 6 1:2:6 3,0 — — — — — Psilotophyta 1 1 1 1:1:1 1,0 1 1 1 1:1:1 1,0 — — — — — Polypodiophyta 7 7 10 1:1:1,4 1,4 7 7 10 1:1:1,4 1,4 — — — — — Pinophyta 1 1 3 1:1:3 3,0 1 1 1 1:1:1 1,0 1 1 2 1:1:2 2,0 Magnoliophyta 113 496 1152 1:4,4:10,2 2,3 94 397 947 1:4,2:10,1 2,4 57 159 205 1:2,8:3,6 1,3 Magnoliopsida 2 4 5 1:2:2,5 1,3 2 4 5 1:2:2,5 1,3 — — — — — Liliopsida 25 108 274 1:4,3:10,9 2,5 23 97 253 1:4,3:11,0 2,6 8 17 21 1:2,1:2,6 1,2 Rosopsida 86 384 873 1:4,5:10,1 2,3 69 296 689 1:4,1:10,2 2,5 49 142 184 1:2,9:3,8 1,3 Усього 122 509 1174 1:4,2:9,6 2,3 105 410 967 1:3,9:9,2 2,4 58 160 207 1:2,7:3,6 1,3 П р и м і т к а: РК — родовий коефіцієнт. 464 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4) по від ні зна чен ня дещо вищі (16,52—20,10 %), а для сте по вих — ниж чі (12,24—15,54 %). Фло ри Кар пат (13,49—15,33 %) за вка за ним по каз ни ком до сить ге те ро ген ні. Роль представ ни ків під кла су Commelinidae сут тє во зни же на у фло рах Гірсь ко го Кри му (11,41—12,17 %). Ви до ва єм ність під кла су Caryophyllidae, на впа ки, зростає в на прям ку з пів- но чі на пів день. Фло ра НПП «Пи ря тинський» за кіль кістю ви дів Caryophyllidae за ймає про між не по- ло жен ня (8,54 %) між ба гат ши ми кримсь ки ми та сте по ви ми фло ра ми й бід ні ши ми фло ра ми По ліс- ся та Кар пат. Роз по діл фі то різ но ма ніт тя між по ряд ка ми в спон тан ній фло рі та її або ри ген ній фрак ції збі га- ю ть ся (рис. 4). Най біль ша кон цен тра ція ви дів зо- се ре дже на в по ряд ках Asterales, Lamiales і Poales, що спос те рі га є ть ся в усіх по рів ню ва них фло рах, тоді як для Гірсь ко го Кри му та Сте пу внас лі док тіс них ге не зис них зв’язків із Дав нім Се ре дзем’ям ха рак- тер не вхо джен ня до трій ки про від них по ряд ків Fabales. Чет вер ту по зи цію у спон тан ній фло рі НПП «Пи ря тинський» за ймає по ря док Caryophyllales, про те вже в або ри ген ній фрак ції його міс це по сі- дає Juncales. Ана ло гіч ний роз по діл власти вий По- лісь ко му при род но му за по від ни ку та НПП «Дес- нянсько-Ста ро гутський». У пів ден ні ших лі состе- по вих і сте по вих фло рах Juncales за ймає знач но ниж чі по зи ції. Най біль ша кон цен тра ція чу жин них ви дів рос лин спос те рі га є ть ся в по ряд ках Asterales, Brassicales і Caryophyllales. Ро дин но-ви до ві спек три ві доб ра жа ють най- сут тє ві ші риси сис те ма тич ної струк ту ри фло ри й ви зна ча ють на леж ність до ре гіо наль них і над ре- Рис. 3. Частки видів у підкласах покритонасінних рослин у спонтан- ній флорі НПП «Пирятинський» (I), її аборигенній (II) та адвентивних (III) фракціях Fig. 3. Shares of species richness of an- giosperm subclasses in the spontaneous flora of NNP “Pyryatynsky” (I), its na- tive (II) and alien (III) fractions Рис. 4. Розподіл видового різноманіття спонтанної фло ри (І) НПП «Пирятинський», її аборигенної (ІІ) та адвентивної (ІІІ) фракцій за порядками Fig. 4. Distribution of phytodiversity of the spontaneous flora of NNP «Pyryatynsky» (I), its native (I) and alien (III) fractions Таблиця 3. Провідні родини спонтанної флори НПП «Пирятинський» Ранг Родина Чисельність видів Чисельність родів Абс. % Абс % 1 Asteraceae 172 14,57 62 12,18 2 Poaceae 109 9,28 49 9,63 3 Cyperaceae 63 5,36 11 2,16 4 Fabaceae 58 4,94 17 3,34 5 Brassicaceae 56 4,77 32 6,29 6 Lamiaceae 52 4,43 24 4,72 7 Rosaceae 47 4,00 18 3,54 8 Caryophyllaceae 45 3,83 22 4,32 9 Apiaceae 39 3,32 30 5,89 10 Ranunculaceae 33 2,81 13 2,55 11 Veronicaceae 25 2,13 5 0,98 12 Chenopodiaceae 23 1,96 8 1,57 13 Boraginaceae 22 1,87 13 2,55 14 Polygonaceae 21 1,78 5 0,98 15 Juncaceae 17 1,44 2 0,39 Усього: У трьох провідних родинах 343 29,21 122 23,97 У п’яти провідних родинах 673 57,32 278 54,62 У п’ятнадцяти провідних родинах 781 66,52 311 61,10 П р и м і т к а: Тут і далі «Абс.» — абсолютна кількість. 465ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4 гіо наль них фло ристич них об’єднань (Тол ма чев, 1974) і є ос но вою для по бу до ви схе ми фі ло ге не тич- но го кон вер гент но го фло ристич но го ра йо ну ван ня (Малышев, 1999, 2002). Ро ди на Asteraceae за ймає за ко но мір не пер- ше міс це в ро дин них спек трах спон тан ної фло ри НПП «Пи ря тинський», її або ри ген ної та ад вен тив- ної фрак цій (таб ли ці 3—5), але роль склад но цві тих у різ них еко це но фі то нах не од на ко ва. Лі ди рую чі по зи ції вони збе рі га ють у пра то фі то ні, сте по фі то- ні, мар ган то фі то ні та ан тро по ге но фі то ні, вхо дять до про від них трі йок ро дин псам мо фі то ну, там но- фі то ну та гіг ро фі то ну. Знач но мен шою є кіль кість ви дів Asteraceae у фло ристич них ком плек сах па- лю до зо фі то ну та дрі мо фі то ну. В гід ро фі то ні ро ди- на не представ ле на зов сім. Види Asteraceae бе руть участь у фор му ван ні фі то це но зів усіх кла сів рос- лин ності, але най біль ше їх в уг ру по ван нях Molinio- Arrhenateretea, Festuco-Brometea, Trifolio-Geranietea, Scorzonero—Juncetea gerardii, Festucetea vaginatae, Festuco-Puccinellietea, Robinietea, Salicetea purpureae, в це но зах усіх кла сів, які ре пре зен ту ють рос лин- ність со сно вих і змі ша них лі сів, а та кож ру де раль ну та на пів при род ну рос лин ність. Дру ге міс це в ро дин но му спек трі спон тан ної фло ри та її або ри ген ної фрак ції по сі дає Poaceae. В ад вен тив ній фрак ції фло ри НПП «Пи ря тинський» ця ро ди на за ймає лише чет вер те міс це. Представ- ни ки Poaceae ві ді гра ють ва го му роль у ком по зи ції фло ристич них ком плек сів псам мо фі то ну, па лю- до зо фі то ну, дрі мо фі то ну та ан тро по ге но фі то ну, де ро ди на вхо дить до трій ки про від них. Ви со ка еко- ло гіч на пластич ність біль шості представ ни ків ро- ди ни до зво ляє їм бра ти участь у фор му ван ні рос- лин но го по кри ву як пе ре зво ло же них, так і су хих міс цез ростань, час то висту паю чи в ролі до мі нан тів і це но зо у тво рю ва чів ха рак тер них уг ру по вань. Ви- со ка роль зла ко вих від зна че на в фі то це но зах усіх кла сів, за ви нят ком Lemnetea, Potametea, Littorelletea uniflorae та Scheuchzerio—Caricetea nigrae. За га лом ро ди на де монст рує рів но мір ний роз по діл ви дів як в ок ре мих еко це но фі то нах, так і в кла сах рос лин- них уг ру по вань. Спів від но шен ня кіль кості ви дів ро дин Asteraceae/Poaceae (Шмидт, 1980; Юр цев и др., 2001) до сить ви со ке (1,58). Та кий по каз ник є ти по- вим для ло каль них флор пів ден ної час ти ни Схід ної Єв ро пи (Мо ро зо ва, 2008). За вер шує трій ку лі де рів спон тан ної фло ри ро- ди на Cyperaceae. В або ри ген ній фрак ції її міс це ана ло гіч не, тим ча сом як у ад вен тив ній ком по- нен ті вона не представ ле на зов сім. Ця ро ди на ут- ри мує до мі ную чі по зи ції в гіг ро фі то ні, па лю до зо- фі то ні та еко фі то ні бо ло тистих лук пра то фі то ну. Вона ві ді грає над зви чай но важ ли ву роль у фор- му ван ні уг ру по вань кла сів Scheuchzerio-Caricetea nigrae, Phragmiti-Magno-Caricetea, Alnetea glutinosae, Salicetea purpureae, Bolboschoenetea та Isoёto-Nano- Juncetea. По міт на роль сми кав це вих у це но зах кла- сів на пів при род ної рос лин ності (Galio-Utricetea, Bidentetea tripartiti та Agrostietea stoloniferae). За більш ксе ро фіт них умов участь представ ни ків Cyperaceae у фор му ван ні рос лин но го по кри ву на ціо наль но го пар ку знач но зни жу є ть ся. Спів від но шен ня ро дин Asteraceae/Cyperaceae у спон тан ній фло рі ста но вить 2,73, в її або ри ген- ній фрак ції — 2,11. Такі зна чен ня власти ві фло рам пе ре хід но го типу між бо ре аль ни ми та се ред зем но- морсь ки ми (Шмидт, 1980). Та ким чи ном, ана ліз про від ної трій ки ро дин но- го спек тра (Хох ря ков, 2000) фло ри НПП «Пи ря- тинський» до зво ляє від нести її до арк то бо ре аль- но го типу по ряд із ін ши ми фло ра ми пів ніч ної час- ти ни Лі во бе реж но го При дніп ров’я (Гон ча рен ко, 2003; Жи га лен ко, 2011). На пер ші три ро ди ни при- па дає 29,21 % усьо го фі то різ но ма ніт тя НПП «Пи- ря тинський». Зна чен ня цьо го по каз ни ка вище в ад вен тив ній фрак ції фло ри та ниж че в або ри ген ній. Таблиця 4. Провідні родини аборигенної фракції флори НПП «Пирятинський» Ранг Родина Кількість видів Кількість родів Абс. % Абс. % 1 Asteraceae 133 13,75 47 11,46 2 Poaceae 95 9,82 42 10,24 3 Cyperaceae 63 6,51 11 2,68 4—5 Lamiaceae 44 4,55 22 5,36 4—5 Fabaceae 44 4,55 13 3,17 6—7 Caryophyllaceae 41 4,24 18 4,39 6—7 Rosaceae 41 4,24 17 4,15 8 Apiaceae 35 3,62 26 6,34 9 Brassicaceae 34 3,52 20 4,87 10 Ranunculaceae 32 3,31 12 2,92 11 Veronicaceae 23 2,38 5 1,22 12 Polygonaceae 19 1,96 3 0,73 13—14 Boraginaceae 16 1,65 10 2,43 13—14 Juncaceae 16 1,65 2 0,49 15 Orobanchaceae 15 1,55 8 1,95 Усього: У трьох провідних родинах 291 30,01 100 24,69 У десяти провідних родинах 562 58,11 228 56,30 У п’ятнадцяти провідних родинах 651 67,32 256 61,36 466 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4) Ро ди на Fabaceae по сі дає чет вер те міс це в ро дин- них спек трах спон тан ної фло ри та її або ри ген ної фрак ції. В ад вен тив ній фрак ції Fabaceae вхо дять до про від ної трій ки ро дин. Еко ло го-це но тич ний оп ти мум бо бо вих най час ті ше ви яв ля є ть ся в ксе ро- філь но-тер мо філь них умо вах. Тому за ко но мір ни- ми є чіль ні по зи ції Fabaceae в ро дин них спек трах мар ган то фі то ну та сте по фі то ну. Це ноа реа ли пе ре- важ ної біль шості представ ни ків Fabaceae пе ре ти- на ю ть ся в син так со нах кла сів Trifolio-Geranietea, Molinio-Arrhenateretea, Festuco-Brometea та Festucetea vaginatae. Крім того, по міт на участь ви дів цієї ро ди- ни в се ге таль них і ру де раль них уг ру по ван нях кла сів Stellarietea mediae, Artemisietea vulgaris, Agropyretea repentis та Chenopodietea. Зна чен ня зо наль но го ін дек су флор (Шмидт, 1980; Гон ча рен ко, 2003), що роз ра хо ву є ть ся як від но шен- ня представ ни ків ін ди ка тор ної бо ре аль ної ро ди ни Cyperaceae та пів ден ної Fabaceae, для до слі джу ва ної фло ри ста но вить 1,09. Цей по каз ник вхо дить до діа- па зо ну зна чень ві до мих для тем пе рат них флор (0,5— 1,6) і над зви чай но бли зький до ана ло гіч них зна чень флор Пів ніч но го-Схід но го Лі во бе реж но го Лі состе- пу (1,07), НПП «Іч нянський» та НПП «Деснянсько- Ста ро гутський». Спів від но шен ня кіль кості ви дів ро дин Asteraceae/Fabaceae (3,02) та кож ти по ве для бо ре аль них і тем пе рат них флор. Ви со кий ранг ро ди ни Brassicaceae в ро дин но му спек трі спон тан ної фло ри НПП «Пи ря тинський» ді аг ностує мас штаб про це сів ад вен ти за ції та апо фі- ти за ції в ре гіо ні. В або ри ген ній фрак ції фло ри ця ро ди на за ймає лише дев’яту по зи цію, тим ча сом як в ад вен тив ній фрак ції — дру гу. Хресто цві ті вхо дять до трій ки про від них ро дин ан тро по ге но фі то ну, по- міт на їхня участь у ком по зи ції пса мо фі то ну та сте- по фі то ну. Ви со ка фі то це но тич на роль представ- ни ків Brassicaceae від зна че на для уг ру по вань кла- сів Chenopodietea, Stellarietea mediae та Agropyretea repentis. Шос ту по зи цію ро дин но го спек тра спон тан ної фло ри та її ад вен тив ної фрак ції за ймає Lamiaceae, а в або ри ген ній фрак ції вона ді лить 4—5 по зи цію з Fabaceae. Представ ни ки ро ди ни вхо дять до скла ду біль шості фло ристич них ком плек сів НПП, про- те най ва го мі ше їхнє зна чен ня для мар ган то фі то- ну та сте по фі то ну. Від по від но, Lamiaceae за ймає ви со кі міс ця в ро дин них спек трах це ноф лор кла- сів Trifolio-Geranietea та Festuco-Brometea, а види порядку ши ро ко представ ле ні у фло ро на се лен ні асо ціа цій кла сів Molinio-Arrhenateretea, Quercetea pubescenti-petreae та Querco-Fagetea. Ана ліз дру гої тріа ди ро дин но го спек тра до зво- ляє ви зна чи ти під тип фло ри (Хох ря ков, 2000). Ос- кіль ки у спон тан ній фло рі та її або ри ген ній фрак- ції до скла ду цієї гру пи ро дин вхо дять Fabaceae та Lamiaceae, то фло ра НПП «Пи ря тинський» на ле- жить до се ред зем но морсь ко го під ти пу. По рів ня но з біль шістю по ліських і лі состе по- вих флор від зна чає мо від нос но ни зьке по ло жен ня Rosaceae в ро дин но му спек трі. В або ри ген ній фрак- ції ця ро ди на ді лить 6—7 по зи цію з Caryophyllaceae, в ад вен тив ній ком по нен ті за вер шує про від ну де- сят ку ро дин, а у спон тан ній фло рі вона за ймає 7 міс це. З од но го боку, це за свід чує ос лаб лен ня се- ред ньо єв ро пейських впли вів (Ку че ров, 2000), які ні ве лю ю ть ся по туж ним біо гео гра фіч ним бар’єром у ви гля ді р. Дніп ра, з ін шо го — це пря мий на слі док ан тро по ген ної де гра да ції ча гар ни ко во-сте по вих рос лин них уг ру по вань Лі во бе реж но го При дніп- ров’я. Rosaceae за ймає пер шу по зи цію в ро дин но- му спек трі там но фі то ну, дру гу — в дрі мо фі то ні та чет вер ту — в мар ган то фі то ні. Отже, представ ни ки Rosaceae ві ді гра ють ва го му роль у за галь ній ком- по зи ції це но зів кла сів Rhamno-Prunetea, Robinietea, Querco-Fagetea та Trifolio-Geranietea. Ро ди на Caryophyllaceae ре пре зен то ва на у фло рі НПП «Пи ря тинський» пе ре важ но або ри ген ни ми ви да ми, тому вона не ввійш ла до спи ску ро дин ад- вен тив ної фрак ції з най ви щою єм ністю. Представ- ни ки Caryophyllaceae від зна че ні на сам пе ред у ме- зо ксе ро фіт них і ксе ро фіт них тер мо філь них еко- то пах. Вони ві ді гра ють ва го му роль у фор му ван ні фло ристич них ком плек сів мар ган то фі то ну та сте- Таблиця 5. Провідні родини адвентивної фракції флори НПП «Пирятинський» Ранг Родина Кількість видів Кількість родів Абс. % Абс. % 1 Asteraceae 38 18,36 28 17,50 2 Brassicaceae 22 10,62 17 10,62 3 Fabaceae 15 7,25 9 5,62 4 Poaceae 14 6,76 10 6,25 5 Chenopodiaceae 9 4,35 6 3,75 6 Lamiaceae 8 3,86 5 3,13 7 Amaranthaceae 7 3,38 2 1,25 8—10 Boraginaceae 6 2,89 6 3,75 8—10 Rosaceae 6 2,89 6 3,75 8—10 Solanaceae 6 2,89 6 3,75 Усього: У трьох провідних родинах 75 36,23 54 33,75 У десяти провідних родинах 131 63,29 95 59,38 467ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4 по фі то ну. Крім того, Caryophyllaceae вхо дить до трій ки про від них ро дин у це ноф ло рі кла су Trifolio- Geranietea, за ймає чет вер ту по зи цію в це ноф ло рі кла су Festuco-Brometea, на ле жить до чіль ної де сят ки ро дин фло ро на се лен ня кла сів Festucetea vaginatae, Pulsatillo-Pinetea sylvestis і Qurcetea pubescenti-petreae. Ре зуль та том дав ньо се ре дземських впли вів є ви- со кий ранг у ро дин но му спек трі спон тан ної фло ри ро ди ни Apiaceae, яка по сі дає дев’яте міс це. При чо- му ці впли ви не є ре цент ни ми, адже ро ди на на віть не на ле жить до де ся ти про від них у ад вен тив ній фрак ції, а в або ри ген ній вона по сі дає вось му по зи- цію. Пе ре важ на біль шість її представ ни ків — пра- тан ти та мар ган ти, об лі гат но пов’язані з дрі мо- фі то ном і пра то фі то ном, мен ше представ ни ків є еко це ное ле мен та ми сте по фі то ну або ж ре пре зен- ту ють гіг ро фі тон і па лю до зо фі тон. Тому аб со лют но за ко но мір но Apiaceae пе ре ва жає в це но зах кла сів Trifolio-Geranietea та Molinio-Arrhenateretea. За вер шує де сят ку про від них ро дин спон тан- ної фло ри НПП «Пи ря тинський» Ranunculaceae, яка за ймає ана ло гіч не міс це та кож в або ри ген- ній фрак ції фло ри й май же не представ ле на в ад- вен тив ній. Види ро ди ни ви яв ле ні в усіх еко це но- фі то нах і уг ру по ван нях усіх кла сів рос лин ності. Ranunculaceae вхо дить до де ся ти про від них ро дин мар ган то фі то ну, сте по фі то ну, пра то фі то ну та дрі- мо фі то ну. Ві ді грає по міт ну роль у за галь ній ком по- зи ції це ноф лор кла сів Trifolio-Geranietea, Molinio- Arrhenataretea, Querco-Fagetea, Salicetea purpureae, Bidentetea tripartiti та Agrostietea stoloniferae. На де сять про від них ро дин при па дає 57,32 % ви до во го різ но ма ніт тя НПП, для або ри ген ної та ад вен тив ної фрак цій цей по каз ник дещо ви щий. Зна чен ня да но го па ра мет ра до сить ти по ве для флор Лі во бе реж но го та Се ред ньо го При дніп ров’я. Част ка од но ви до вих ро дин у спон тан ній фло рі НПП «Пи ря тинський» до сить ни зька — 31,14 %. Бли зьке зна чен ня власти ве або ри ген ній фрак ції (33,31 %), а для ад вен тив ної ком по нен ти цей па- ра метр на ба га то ви щий (59,65 %). Ви со ке зна чен ня част ки од но ви до вих ро дин трак ту ють як свід чен ня мо ло дості фло ри та її мі гра цій но го ха рак те ру (Лу- каш, 2009). Про те зна чен ня від по від но го по каз- ни ка за ле жить та кож від ба гатст ва фло ри та біо- гео гра фіч них за ко но мір ностей по ши рен ня низ ки ву зько спе ціа лі зо ва них олі го тип них ро дин (Мо ро- зо ва, 2008). По каз ник се ред ньої чи сель ності ви дів у ро ди ні має слаб кий зо наль ний тренд (Мо ро зо ва, 2008) і ве ли ку ам п лі ту ду ко ли ван ня від по від них зна чень. Для фло ри НПП «Пи ря тинський» ві до ме ви со ке зна чен ня ро дин но го кое фі ці єн та спон тан ної фло- ри (9,62) та її або ри ген ної фрак ції (9,4), тим ча сом як від по від ний по каз ник ад вен тив но го ком по нен- та знач но ниж чий (3,5). Од ним із най важ ли ві ших по каз ни ків, які ві доб- ра жа ють так со но міч не різ но ма ніт тя флор, є ро до- вий кое фі ці єнт. Від по від но до ос нов них по ло жень тео рії ін фор ма ції се ред нє чис ло ви дів у роді має до рів ню ва ти двом (Пу за чен ко, 1992), а будь-які від хи лен ня слід роз гля да ти як свід чен ня не рів но- важ ності фло ристич ної сис те ми. Зна чен ня ро до- во го кое фі ці єн та спон тан ної фло ри НПП до сить ви со ке (2,30). Або ри ген на фрак ція фло ри ха рак те- ри зу є ть ся ви щим по каз ни ком ро до во го кое фі ці єн- та, ніж ад вен тив на, ос кіль ки про це си біо ло гіч но го за бруд нен ня фло ри най час ті ше при зво дять до по- пов нен ня ро до во го скла ду оди нич ни ми ви да ми ра- ні ше чу жин них для фло ри ро дів (Тол ма чев, 1974). Ви со ке зна чен ня ро до во го кое фі ці єн та та кож мож- на трак ту ва ти як свід чен ня пе ре ва жан ня ав то хтон- них про це сів зба га чен ня фло ри над алох тон ни ми. Очіль ни ком ро до во го спек тра спон тан ної фло- ри та її або ри ген ної фрак ції, як і в біль шості бо ре- аль но-тем пе рат них флор, є по лі морф ний рід Carex (табл. 6). Під три ман ню його ви со ко го ви до во го різ но ма ніт тя спри яє до б ре збе ре же на гід ро ло гіч на Таблиця 6. Провідні роди спонтанної флори НПП «Пирятинський», її аборигенної та адвентивної фракцій Ранг Спонтанна флора Аборигенна фракція Адвентивна фракція Рід Вид Рід Вид Рід Вид Абс. % Абс. % Абс. % 1 Carex 44 3,74 Carex 44 4,55 Amaranthus 6 2,90 2 Veronica 16 1,36 Veronica 14 1,45 Fumaria 4 1,93 3 Pilosella 14 1,19 Pilosella 14 1,45 Lamium 4 1,93 4 Juncus 14 1,19 Juncus 13 1,34 Trifolium 4 1,93 5 Trifolium 14 1,19 Ranunculus 13 1,34 Vicia 4 1,93 6 Viola 14 1,19 Viola 13 1,34 Brassica 3 1,45 7 Ranunculus 13 1,11 Galium 12 1,24 Digitaria 3 1,45 8 Centaurea 13 1,11 Potamogeton 12 1,13 Epilobium 3 1,45 9 Galium 12 1,02 Centaurea 11 1,13 Setaria 3 1,45 10 Potamogeton 12 1,02 Trifolium 11 1,13 Sonchus 3 1,45 468 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4) ме ре жа ба сей ну р. Удай. По ряд з осо ка ми, на те ри- то рії НПП ши ро ко представ ле ні й інші бо рель ні роди: Juncus, Ranunculus і Potamogeton. Про те ви со кі по ло жен ня в ро до во му спек трі ма ють і се ред зем- но морські роди Veronica (excl. Pseudolysimachion) і Trifolium, а та кож пе ре важ но тем пе рат ні роди Galium, Viola та Pilosella. Ро до вий спектр ад вен тив- ної ком по нен ти фло ри до ко рін но ін ший, у ньо му до мі ну ють тер мо ксе ро філь ні еле мен ти се ред зем- но морсь ко го, іра но-ту рансь ко го та пів ніч но аме- ри кансь ко го по хо джен ня. Від по від но до кла си фі ка ції ро дів за на си че ністю ви да ми (Ка ме лин, 1973) у спон тан ній фло рі на- ціо наль но го пар ку та її або ри ген ній фрак ції на яв- ний один гі пер по лі морф ний рід — Сarex (44 види). Кіль кість по лі морф них ро дів у спон тан ній фло рі (163) дещо біль ша, ніж у ав то хтон но го ком по нен та фло ри (133), а в ад вен тив ній фрак ції вони від сут- ні (рис. 5). Роз по діл родо-ви до вих груп спон тан ної фло ри та її або ри ген ної фрак ції май же збі га ю ть ся, тоді як в ад вен тив ній фрак ції пе ре ва жа ють од но ви- до ві роди. Ви снов ки Фло ра НПП «Пи ря тинський» до сить ре пре зен та- тив но ві доб ра жає ви до ве різ но ма ніт тя Лі во бе реж- но го При дніп ров’я й на ле жить до флор пе ре хід но го типу між бо ре аль но-тем пе рат ни ми та се ред зем но- морсь ки ми, що під твер джу є ть ся ха рак тер ним роз- по ді лом так со нів ви со ко го ран гу, ана лі зом спект рів ро дин і ро дів, зна чен ням зо наль но го ін дек су флор, спів від но шен ням кіль кості ви дів ок ре мих ро дин, ре зуль та та ми кластер но го ана лі зу по діб ності флор за ін дек сом Сьо рен се на—Че ка новсь ко го та фак- тор но го ана лі зу за мно жи ною па ра мет рів сис те ма- тич ної струк ту ри. Ро дин ні та ро до ві спект ри спон- тан ної фло ри та її або ри ген ної фрак ції по діб ні, спос те рі га ю ть ся лише пев ні від мін ності в ран гах ок ре мих так со нів. Сис те ма тич на струк ту ра ад вен- тив ної фрак ції має яс к ра во ви ра же ний тер мо ксе- ро філь ний ха рак тер, зу мов ле ний пе ре ва жан ням се ред зем но морських, пів ніч но аме ри канських і схід ноа зійських еле мен тів. Спектр про від них ро- дів має бо ре аль ний ха рак тер, що пов’язано з роз- ви тком фло ри в умо вах річ ко вої до ли ни на пів но чі Лі во бе реж но го При дніп ров’я. Ди фе рен ціа ція так- со нів над ви до во го ран гу в ме жах еко це но фі то нів і це ноф лор має склад ний ха рак тер, тому під три ман- ня ви со ко го рів ня фі то різ но ма ніт тя НПП «Пи ря- тинський» має ба зу ва ти ся на охо ро ні та від нов лен- ні всіх при род них фло ристич них ком плек сів, об- ме жен ні про це сів біо ло гіч но го за бруд нен ня та роз- бу до ві ме ре жі Удайсь ко го еко ло гіч но го ко ри до ру. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Андриенко Т.Л., Попович С.Ю., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Полесский государственный заповедник: Растительный мир. — Киев: Наук. думка, 1986. — 202 c. Андрієнко Т.Л., Байрак О.М., Залудяк М.І., Клєстова М.Л., Литвиненко В.Г., Самородов В.М., Стецюк Н.О. Заповідна краса Полтавщини. — Полтава: ІВА «Астрея», 1996. — 184 с. Байрак О.М. Синтаксономія широколистяних лісів Лівобережного Придніпров'я // Укр. фітоцен. зб. — 1996. — Сер. А, № 3. — С. 51—63. Байрак О.М. Конспект флори Лівобережного Придніпров'я. Судинні рослини. — Полтава: Верстка, 1997. — 162 с. Байрак O.M. Флористичне районування Лівобережного Придніпров’я // Укр. ботан. журн. — 2002. — 59, № 4. — С. 391—399. Байрак O.M. (Смоляр О.М.) Фіторізноманітність Лівобережного Придніпров'я: Дис. … д-ра біол. наук. — К., 2000. — 393 с. Байрак О.М., Стецюк Н.О. Конспект флори Полтавської області. — Полтава: Верстка, 2008. — 196 с. Рис. 5. Співвідношення кількості груп родів (А) та їхнього видового багатства (Б) у спонтанній флорі НПП «Пирятинський» (І), її аборигенній (ІІ) та адвентивній (ІІІ) фракціях Fig. 5. Сorrespondence of numbers of genus groups (A) and their species diversity (Б) in the spontaneous flora of NNP «Pyryatynsky» (I), its native (II) and alien (III) fractions 469ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2014, т. 71, № 4 Біорізноманіття Карпатського біосферного заповідника / За ред. Я.І. Мовчана, Ф.Д. Гамора та ін. — К.: Інтерекоцентр, 1997. — 711 с. Веденьков Е.П. Флора заповедника «Аскания-Нова» (аннотированный список цветковых растений заповедной степи). — М.: ВИНИТИ, 1988. — 51 с. Гальченко Н.П. Регіональний ландшафтний парк «Кременчуцькі плавні». Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 175 с. Гончаренко І.В. Аналіз рослинного покриву північно- східного Лісостепу // Укр. фітоцен. зб. — 2003. — Сер. А, № 1. — 203 с. Гроссгейм А.А. Анализ флоры Кавказа. — Баку: Изд-во Азерб. фил. АН СССР, 1936. — 259 с. Ефремов А.П., Антосяк В.М., Сухарюк Д.Д. Флора Карпатского заповедника (сосудистые растения). Флора и фауна заповедников СССР. — М.: ВИНИТИ, 1988. — 62 с. Жигаленко О.А. Флора, рослинність та созологічна цінність Ічнянського національного природного парку: Автореф. дис. … канд. біол. наук. — К., 2011. — 24 с. Зеров Д.К. Болота УРСР, рослинність i стратифікація. — К.: Вид-во АН УРСР, 1938. — 164 с. Івашин Д.С., Ганжа Р.В., Стасілюнас О.А., Голова Т.П., Литвинова М.Д. Рідкісні рослини південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України // Укр. ботан. журн. — 1985. — 42, № 1. — С. 71—75. Камелин Р.В. Флорогенетический анализ естественной флоры горной Средней Азии. — Л.: Наука. Ленинград. отд., 1973. — 356 с. Клімук Ю.В., Міскевич У.Д., Якушенко Д.М. та ін. Природний заповідник «Горґани». Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2006. — 400 с. Коваленко О.А. Раритетний флорофонд Національного природного парку «Пирятинський» (Полтавська область) // Флорологія та фітосозологія. — 2011. — № 1. — С. 58—89. Комаров В.Л. Происхождение растений // Избр. соч. в 12- ти тт. — Л: Изд-во АН СССР, 1954. — Т. 10. — С. 283— 475. Краснов А.Н. Материалы для флоры Полтавской губернии. — Харьков: Унив. типография, 1891. — 116 с. Лукаш О.В. Флора судинних рослин Східного Полісся: структура та динаміка. — К.: Фітосоціоцентр, 2009. — 200 с. Малышев Л.И. Зависимость флористического богатства от внешних условий и исторических факторов // Ботан. журн. — 1969. — 54, № 8. — С. 1137—1147. Малышев Л.И. Количественный анализ флоры: пространственное разнообразие, уровень видового богатства и репрезентативность участков обследования // Ботан. журн. — 1975. — 60, № 11. — С. 1535—1550. Малышев Л.И. Основы флористического районирования // Ботан. журн. —1999. — 84, № 1. — С. 3—14. Малышев Л.И. Моделирование флористического деления Европы с помощью кластерного анализа// Ботан. журн. — 2002. — 87, № 7. — С. 16—33. Миронова Л.П., Каменских Л.Н. Сосудистые растения Карадагского заповедника. Аннотированный список видов // Флора и фауна заповедников. — М., ВИНИТИ, 1995. — Вып. 58. — 104 с. Монтрезор В. Обозрение растений, входящих в состав флоры губерний Киевского учебного округа: Волынской, Подольской, Киевской, Черниговской и Полтавской // Зап. Киев. об-ва естествоиспытат. — 1886. — 8, № 1. — С. 1—144. Морозова О.В. Таксономическое богатство флоры Восточной Европы: факторы пространственной дифференциации. — Москва: Наука, 2008. — 328 с. Мосякін С.Л. Родини і порядки квіткових рослин флори України: прагматична класифікація та положення у філогенетичній системі // Укр. ботан. журн. — 2013. — 70, № 3. — С. 289—307. Мосякін С.Л., Тищенко О.В. Прагматична філогенетична класифікація спорових судинних рослин флори України // Укр. ботан. журн. — 2010. — 67, № 6. — С. 802—817. Мринський О.П. Географічний аналіз флори Лівобережного Лісостепу // Укр. ботан. журн. — 1969. — 26, № 2. — С. 30—36. Нечитайло В.А., Погребенник В.П., Гриценко В.В. Судинні рослини Канівського заповідника і околиць. — К.: Фітосоціоцентр. — 226 с. Новосад В.В. Флора Керченско-Таманского региона. — Киев: Наук. думка, 1992. — 278 с. Новосад В.В., Крицька Л.І., Любінська Л.Г. Фітобіота Національного природного парку «Подільські Товтри». Судинні рослини. — К.: Фітон, 2009. — 292 с. Новосад В.В., Крицька Л.І., Щербакова О.Ф. Фітобіота Національного природного парку «Бузький Гард». — К.: Фітон, 2013. — 258 с. Орлов О.О., Якушенко Д.М. Рослинний покрив проектованого Коростишівського національного природного парку. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 180 с. Панченко С.М. Флора національного природного парку Деснянсько-Старогутський та проблеми охорони фіторізноманіття Новгород-Сіверського Полісся. — Суми: Університет. кн., 2005. — 170 с. Пузаченко Ю.Г. Биологическое разнообразие, устойчивость и функционирование // Проблемы устойчивости биологических систем. — М.: ИЭМЕЖ АН СССР, 1992. — С. 5—32. Рогович А. Обозрение сосудистых и полусосудистых растений, входящих в состав флоры губерний Киевской, Черниговской и Полтавской// Естественная история губерний Киевского Учебного Округа. Ботаника. — К: Университет. типограф., 1855. — 147 с. Толмачев А. И. Богатство флор как объект сравнительного изучения // Вестн. Ленинград. ун-та. — 1970. — № 9. — С. 71—83. Толмачев А. И. Введение в географию растений. — Л.: Изд- во Ленинград. ун-та, 1974. — 244 с. Чорней І.І., Буджак В.В., Якушенко Д.М., Коржик В.П., Соломаха В.А. Національний природний парк «Вижницький». Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 2005. — 248 с. Шаповал В.В. Флора судинних рослин асканійського степу. — Асканія-Нова: ФОП Андрєєв О.В., 2012. — 195 с. Шевчик В.Л., Соломаха В.А., Войтюк Ю.О. Синтаксономія рослинності та список флори Канівського природного заповідника // Укр. фітоцен. зб. — 1996. — Сер. Б, № 1(4). — 120 с. 470 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2014, 71(4) Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П. Ялтинский горно- лесной государственный заповедник. — К.: Наук. думка, 1980. — 183 с. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П., Молчанов Е.Ф. Государственный заповедник «Мыс Мартьян». — Киев: Наук. думка, 1985. — 256 с. Шмидт В.М. Статистические методы в сравнительной флористике. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та. 1980. — 176 с. Шмидт В.М. Географическая изменчивость флори- стических показателей на территории европейской части СССР // Пробл. ботан. и почвовед. — Вып. 3. — 1977. — С. 39—62. Шмидт В.М. Математические методы в ботанике. — Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1984. — 286 с. Юрцев Б.А. Флора как природная система // Бюл. Москов. об-ва испыт. природы. Отд. Биол. — 1982. — 87, № 4. — С. 3—22. Юрцев Б.А., Зверев А.А, Катенин А.Е., Королева Т.М., Кучеров И.Б., Петровский В.В., Ребристая О.В., Секретарева Н.А., Хитун О.В., Ходачек Е.А. Градиенты таксономических параметров локальных и региональных флор Азиатской Арктики (в сети пунктов мониторинга биоразнообразия) // Ботан. журн. — 2002. — 87, № 6. — С. 1—28. Mosyakin S., Fedoronchuk M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. — Kiev, 1999. — 346 p. Рекомендує до друку Надійшла 13.03.2014 р. Я.П. Дідух А.А. Коваленко Национальный научно-природоведческий музей НАН Украины, г. Киев АНАЛИЗ ФЛОРЫ НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА «ПИРЯТИНСКИЙ» В статье приводится характеристика таксономического бо- гатства и систематической структуры флоры НПП «Пиря- тинский». Установлено, что она насчитывает 1174 вида со- судистых растений из 509 родов, 122 семейств и 6 отделов растительного царства. Флора достаточно репрезентативно отображает фиторазнообразие Левобережного Придне- провья и принадлежит ко флорам переходного типа меж- ду бореально-температными и средиземноморскими, что подтверждается характерным распределением таксонов высокого ранга, анализом семейственных и родовых спект- ров, результатами кластерного анализа сходства флор за индексом Серенсена—Чекановского и факторного анализа за параметрами систематической структуры. Семействен- ные и родовые спектры спонтанной флоры и ее абориген- ной фракции сходны, обнаружены только незначительные различия в рангах отдельных таксонов. Систематическая структура адвентивной фракции имеет ярко выраженный термоксерофильный характер в связи с преобладанием сре- диземноморских, североамериканских и восточноазиатских элементов. Спектр ведущих родов имеет бореальный харак- тер, обусловленный развитием флоры в условиях речной поймы на севере Левобережнего Приднепровья. Диффе- ренциация таксонов надвидового уровня в пределах экоце- нофитонов и ценофлор имеет сложный характер, поэтому поддержание высокого уровня фиторазнообразия должно основываться на охране и восстановлении всех природных флористических комплексов, ограничении процессов био- логических инвазий и оптимизации территорий Удайского экологического коридора. К л ю ч е в ы е с л о в а : флора, систематическая структура, НПП «Пирятинский», таксономическое богатство, структурно-сравнительный анализ, Украина. O.А. Коvalenko National Museum of Natural History, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv ANALYSIS OF THE FLORA OF NATIONAL NATURE PARK «PYRIATYNSKY» This article highlights the taxonomic diversity and systematic structure of the flora of NNP «Pyriatynsky». It has been deter- mined that its flora includes 1174 species of vascular plants be- longing to 509 genera, 122 families, and 6 divisions. The flora is sufficiently representative for species diversity of the Left-Bank Dnipro area. The flora belongs to a transitional type between Boreo-temporal floras and Mediterranean ones. This claim was supported by distribution of higher-rank taxa, by analysis of the spectra of families and genera, as well as the results of clus- ter analysis of floras parsimony by Sørensen—Czekanowsky in- dex, and by factor analysis for the parameters of the systematic structure. The spectra of families and genera of the spontaneous flora and its native fraction are similar, except minor differences in ranks of some taxa. The systematic structure of the alien frac- tion has a thermo-xerophilous character caused by dominant Mediterranean, North American, and East Asian elements. The specta of genera have a boreal character. This is a result of the flora development under floodplain conditions in the north of the Left-Bank Dnipro area. The differentiation of taxa within ecocenophytons and cenofloras bears a complex character. The maintenance of the high-level species diversity should be based on conservation and restoration of all natural floristic complexes, limitation of biological invasions, and development of the Uday River ecological corridor. K e y w o r d s : flora, systematic structure, NNP «Pyriatynsky», taxonomic diversity, structural-comparative analysis, Ukraine.

Аналіз флори Національного природного парку "Пирятинський"

Репозитарії

Схожі ресурси