Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії
Методом агробактеріальної трансформації отримані генетично модифіковані
 рослини цикорію сорту Пала росса з геном синтезу інтерферону ifn– α2b та з геном, що
 кодує синтез туберкульозного антигену ESAT6 з частотою трансформації експлантів 7,7 –
 26,9%. Проведені дослідження п...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Datum: | 2009 |
| Hauptverfasser: | , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2009
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176892 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії / Н.А. Матевєєва, А.М. Шаховський, О.Ю, Кваско, М.Ю. Василенко, І.М. Герасименко, Н.В. Кучук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 7. — С. 184-188. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860167387848900608 |
|---|---|
| author | Матвєєва, Н.А. Шаховський, А.М. Кваско, О.Ю. Василенко, М.Ю. Герасименко, І.М. Кучук, Н.В. |
| author_facet | Матвєєва, Н.А. Шаховський, А.М. Кваско, О.Ю. Василенко, М.Ю. Герасименко, І.М. Кучук, Н.В. |
| citation_txt | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії / Н.А. Матевєєва, А.М. Шаховський, О.Ю, Кваско, М.Ю. Василенко, І.М. Герасименко, Н.В. Кучук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 7. — С. 184-188. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Методом агробактеріальної трансформації отримані генетично модифіковані
рослини цикорію сорту Пала росса з геном синтезу інтерферону ifn– α2b та з геном, що
кодує синтез туберкульозного антигену ESAT6 з частотою трансформації експлантів 7,7 –
26,9%. Проведені дослідження показують, що цикорій є перспективним об’єктом
генетичної трансформації, зокрема, може стати основою створення так званих біовакцин.
Методом агробактериальной трансформации получены трансгенные растения
цикория сорта Пала росса с геном синтеза инерферона ifn– α2b и геном, кодирующим
синтез туберкулезного антигена ESAT6. Цикорий может быть перспективным объектом
генетической трансформации, в частности, может стать основой создания так называемых
биовакцин.
Trasgenic chicory plants cv. Pala rossa with gene coding synthesis of tubercular
antigene ESAT6 and ifn– α2b genes have been resieved via Agrobacterium-mediated
transformation with frequencies 7,7 – 26,9%. Chicory can be perspective object of genetic
transformation, in particular, can become a basis of creation of so-called biovaccines.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:56:49Z |
| format | Article |
| fulltext |
184
4. Майданюк Д.Н., Андреев И.О., Спиридонова Е.В., Чеченева Т.Н., Кунах В.А.
Геномная изменчивость линии кукурузы Black Mexican Sweet Corn С456 в культуре
тканей in vitro: результаты RAPD-анализа // Вісн. Укр. тов-ва генетиків і
селекціонерів. – 2006. – Т.4, №1. – С. 58-67.
5. Маниатис Т., Фрич Э., Сэмбрук Дж. Методы генетической инженерии. Молекуляр-
ное клонирование. – М.: Мир, 1984. – 480 с.
6. Борейко В. С. Индуцированные мутации у инбредных линий кукурузы при помощи
химических мутагенов // Дис. на соискание уч. ст. канд. биол. наук. – К.: Ин-т
молекулярной биологии и генетики АН УССР, 1978. – 190 с.
Резюме
RAPD-анализ геномов индивидуальных растений кукурузы линий Black Mexican
Sweet, ВИР-27 и ЧК-218 и полученных от них каллусов показал низкий уровень
изменчивости in vitro. В культивируемых тканях двух линий кукурузы обнаружен
вариабельный ампликон размером около 390 п.н., однако выяснить его
функциональную роль путем анализа нуклеотидной последовательности не удалось.
RAPD-аналіз геномів окремих рослин кукурудзи ліній Black Mexican Sweet, ВІР-27 і
ЧК-218 та отриманих від них калюсних культур показав низький рівень мінливості in
vitro. В культивованих тканинах двох ліній (BMS та ВІР-27) знайдено варіабельний
амплікон розміром близько 390 п.н., проте з’ясувати його функціональну роль шляхом
аналізу нуклеотидної послідовності не вдалося.
RAPD-analysis of maize plants from Black Mexican Sweet, VIR-27 and ChK-218 inbred
lines as well as derived from them cultured tissues revealed low genetic variability in vitro. A
variable amplicon of approximately 390 bp was found in cultured tissues of two inbred lines.
An analysis of amplicon sequence did not allow to recognize it’s function.
МАТВЄЄВА Н.А., ШАХОВСЬКИЙ А.М., КВАСКО О.Ю., ВАСИЛЕНКО М.Ю.,
ГЕРАСИМЕНКО І.М., КУЧУК Н.В.
Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України
Україна, 03143, Київ, вул. Заболотного 148. e-mail joyna@i.com.ua
CICHORIUM INTYBUS L. ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ ОБ’ЄКТ ГЕНЕТИЧНОЇ
ІНЖЕНЕРІЇ
Дослідження в галузі біотехнології рослин відрізняє їх практична спрямованість,
зокрема, науковий і практичний інтерес становить використання досягнень генетичної
інженерії в медицині та ветеринарії [1, 2]. Відомо, що гени, які кодують антигени
бактеріальних чи вірусних патогенів, можуть експресуватися в клітинах рослин. При
цьому вони зберігають свої імуномодулюючі властивості та можуть слугувати
лікувальними і профілактичними засобами. Отже, генетично модифіковані рослини
можуть бути використані для продукування фармакологічно активних білків,
включаючи антитіла, вакцини, гормони. Нині розроблено методи, що дозволяють
ініціювати в рослинах синтез бактеріальних антигенів. Це може бути здійснено
шляхом генетичної трансформації [3], наприклад, методом агробактеріальної
трансформації. Харчові культури, що не потребують термообробки, можуть стати
природним, готовим до вживання продуктом для профілактики та лікування низки
захворювань, тобто, так званими їстівними вакцинами [1]. Фармацевтичні препарати
185
nptII NOSTer 35Spro ifn-α2b OCS ter RB NOSproLB Cal
рослинного походження мають ряд переваг. Їх виробництво та зберігання має відносно
невелику вартість, вони придатні для масового виробництва [3].
В процесі отримання рекомбінантних білків важливим є вибір рослини – об’єкту
трансформації. В залежності від мети ними можуть бути харчові або нехарчові
культури. Харчові культури в профілактичних цілях можуть вживатися безпосередньо
в їжу. Механізм імунізації такими “їстівними вакцинами” базується на розпізнаванні
М-клітинами епітелію тонкого кишковика чужорідного білку, що має антигенні
властивості. Нехарчові культури є потенційними виробниками – біофабриками
цільових білків, які можуть бути виділені та очищені [4].
Цикорій (Cichorium intybus L.) – дворічна рослин родини Asteraceae - має спектр
лікарських властивостей, що обумовлено наявністю інуліну, кумаринів, флавоноїдів,
вітамінів [5]. Зокрема, цикорій використовують в медицині як гепатопротекторний,
притивиразковий, протизапальний, кардіотонічний, диуретичний засіб [5, 6]. Цикорій є
цінною харчовою культурою, адже кореневища рослин є сировиною для виготовлення
замінника кави, а ряд виведених салатних сортів використовують в їжу у сирому
вигляді. Отже, цикорій, зокрема, салатні сорті, може стати основою для створення
біовакцин.
Оскільки цикорій не є розповсюдженим об’єктом, нами було вивчено деякі
особливості культивування цієї рослини in vitro, зокрема, оптимізовані умови
регенерації, мікророзмноження та укорінення. Результати цих досліджень було
використано для отримання генетично модифікованих рослин з генами, що кодують
синтез туберкульозних антигенів та інтерферону.
Матеріали та методи
Вихідним матеріалом було насіння цикорію C. intybus сорту Пала росса. Насіння
стерилізували послідовно в 70% етанолі (1 хв.) і 25% розчині комерційного препарату
«Білизна» (10 хв.), та промивали в дистильованій воді (60 хв.). Пророщували насіння на
агаризованому середовищі MS [7] при 16 -годинному світловому фотоперіоді та
температурі 24°С.
Для регенерації пагонів і трансформації використовували сім’ядольні та
справжні листки 10-12-денних проростків. На них робили поперечні надрізи та
культивували при 16-годинному світловому фотоперіоді та температурі 24°С.
Для визначення частоти регенерації рослин з сім’ядольних та листових
експлантів, мікророзмноження та укорінення використовували середовища, що
відрізнялися як вмістом солей (MS або В5 [8], так і фітогормонів кінетина, α-
нафтилоцтової кислоти (НОК), бензиламінопурина (БАП), індолілоцтової кислоти
(ІОК), індолілмасляної кислоти (ІМК).
Для трансформації використовували Agrobacterium tumefaciens (штам GV3101)
з векторними конструкціями pCB063 та pCB124 (рис. 1). При створенні векторної
конструкцій рСВ063 був використаний бінарний вектор, що містить ген nptII з
регуляторними послідовностями NOS промотору і термінатору. У ділянку Т-ДНК під
контролем 35S промотору і OCS термінатору клонована структурна послідовність гена,
що кодує синтез туберкульозного антигена ESAT6. Т-ДНК вектору рСВ124 містила
селективний ген nptII, цільовий ген ifn– α2b, злитий з лідерною послідовністю, що
забезпечує транспорт цільового білку в апопласт.
Рисунок 1- Схема Т-ДНК векторів рСВ063 і рСВ124 для агробактеріальної
трансформації Cichorium intybus: LB, RB – ліва і права границі Т-ДНК; nptII – ген
LB nptII NOSTer 35Spro ESAT6 OCS ter RB NOSproа
б
186
неоміцинфосфотрансферази II; ifn-α2b – ген інтерферону-α2b; ESAT6 - ген, що кодує
синтез туберкульозного антигена; NOSpro - промотор гена нопалінсинтази; NOSter –
термінатор гена нопалінсинтази; 35Spro – промотор гена 35S-білку з геному вірусу
мозаїки цвітної капусти; OCSter – термінатор гена октопінсинтази; cal – кальретикулін.
Бактерії вирощували на середовищі LB [9] з антибіотиками (100 мг/л
карбеніциліну, 50 мг/л рифампіцину, 25 мг/л гентаміцину) 48 годин при температурі
270С. Бактеріальні клітини осаджували центрифугуванням (3000 об/хв, 10 хв.), осад
ресуспендували в розчині 10мМ MgSO4. Листки з попередньо зробленими насічками
інкубували в бактеріальній суспензії 30 хв., промокали фільтрувальним папером і
культивували на агаризованому середовищі MS без антибіотиків протягом двох діб.
Після цього експланти переносили послідовно на середовища MS з 2,5 кінетину, 0,5
НОК (1 тиждень) та MS з 0,5 кінетину, 0,05 НОК з додаванням антибіотиків
канамицину (25 мг/л) і цефoтaксиму (600 мг/л). Пагони, що утворилися, укорінювали
на середовищі MS без гормонів з антибіотиками в таких самих концентраціях.
Геномну ДНК виділяли із зелених листків стерильних рослин СТАВ методом [10].
Таблиця 2 - Праймери, використані для підтвердження присутності генів
Ген Праймери Розмір ампліфікованого
фрагменту, п.н.
nptII 5'- cctgaatgaactccaggacgaggca-3'
5'- gctctagatccagagtcccgctcagaag-3'
622
Int-α2b
5’-ctcctgcttgaaggacag-3’
5’-ggagtcctccttcatcag-3’
264
ESAT6 5’-ctgaccatggcagagcagcagtggaatttcgc-3’
5’-gagaattctgcgaacatcccagtgctcg-3’
299
ПЛР-ампліфікацію геномної ДНК проводили на ампліфікаторі Mastercycler
personal 5332 (Eppendorf) з термостатованою кришкою в пробірках з ультратонкими
стінками. Реакційна суміш складалася з однократного ПЛР-буфера із сульфатом
амонію, 0,2 мкМ відповідних праймерів (таблиця 2), 200 мкМ кожного з
дезоксинуклеотидтрифосфатів, 0,5 ед.Taq-полімерази, 10-50 нг ДНК-проби. Загальний
об’єм реакційної суміші становив 20 мкл.
Умови ампліфікації: первинна денатурація - 940С, 3 хв., 30 циклів амліфікації
(940С, 30 сек.- 600С, 30 сек.- 720С, 30 сек.), остаточна полімеризація - 720С, 5 хв.
Результати та обговорення
Кількість публікацій щодо генетичної трансформації цикорію є обмеженою.
Експерименти було спрямовано в напрямку створення рослин зі зміненим фенотипом,
зокрема, з прискореним цвітінням [11], стійких до гербіцидів [12], таких, що
синтезують фруктан [13]. Враховуючи той факт, що запорукою успіху застосування
різних методів генетичної трансформації є оптимізовані та ефективні методики
культивування рослин в культурі, нами проведено серію експериментів та визначено
оптимальний склад поживних середовищ як для регенерації рослин з листових
експлантів, так і для їх укорінення in vitro. Так, було показано, що при наявності у
складі середовища макроелементів середовища MS та 0,5 мг/л кінетину частота
регенерації становить 100%. При використанні у якості фітогормону 0,5 мг/л БАП
(макроелементи MS) цей показник виявився нижчим та становив 70%. При зміні
мінерального складу середовища на В5 спостерігали суттєве зменшення частоти
регенерації, яка становила 0 – 50% в залежності від наявності та концентрації кінетину
та БАП.
Визначено оптимальний склад середовища для укорінення отриманих
регенерантів – ½ макроелементів MS та 0,1 - 2,5 ІМК. За таких умов культивування
187
коренева система мала максимальну вагу (до 276 мг на рослину), що перевищувало її
розміри на середовищах MS та ½ MS у 30 та 10 разів відповідно.
Після агробактеріальної трансформації сім’ядольних експлантів отримано
рослини, що зберігали зелене забарвлення при культивування в присутності
селективної концентрації канаміцину (25 мг/л). Частоту трансформації експлантів
вираховували за відношенням кількості експлантів із зеленими на селективному
середовищі пагонами до загальної кількості експлантів у відсотках. Цей показник
становив в залежності від використаної конструкції - pCB063 або pCB124 – 7,7 та
26,9% відповідно. Ми вважаємо, що успіху було досягнуто насамперед завдяки
використанню об’єкту, що відзначається високим регенераційним потенціалом, адже
частота регенерації рослин сорту Пала росса становила 100%.
Для підтвердження наявності цільових генів застосовували метод ПЛР-аналізу.
Вибірковий аналіз тотальної ДНК рослин, регенерованих на селективному середовищі
після трансформації конструкцією pCB124 з та рослин після трансформації
конструкцією pCB063 показав присутність як селективного гена nptII, так і цільових
генів ifn– α2b та ESAT6..
Таким чином, було показано, що до складу оптимального середовища для
регенерації рослин з сім’ядольних експлантів цикорію сорту Пала росса мають входити
мікроелементи за MS та 0,5 – 2,5 мг/л кінетину. Швидке укорінення спостерігається на
середовищі, що містить ½ мікроелементів за MS та 0,1 – 0,5 мг/л ІМК. Показано, що
методом агробактеріальної трансформації можуть бути отримані генетично
модифіковані рослини цикорію як з геном ifn– α2b, так і з геном ESAT6. Частота
трансформації експлантів виявилася досить високою та становила 7,7 – 26,9%, що,
вірогідно, є результатом високої регенераційної здатності сорту Пала росса. Раніше
нами було показано, що є можливим створення трансгенних рослин салату з геном
ESAT6 з високою ефективністю [14]. Проведені дослідження показують, що цикорій,
так само як і салат, є можливим перспективним об’єктом генетичної трансформації,
зокрема, може стати основою створення так званих біовакцин.
Література
1. Mason H.S., H. Warzecha, T. Mor et al. Edible plant vaccines: applications for
prophylactic and therapeutic molecular medicine // Trends Mol. Med. – 2002. – Vol. 8, №
7. – Р. 324 - 329.
2. Rice J., W. M. Ainley, P. Shewen . Plant-made vaccines: biotechnology and immunology
in animal health // Anim. Health. Res. Rev. – 2005. – Vol. 6, № 2, Р. 199 - 209.
3. Daniell H., S. J. Streatfield , K. Wycoff. Medical molecular farming: production of
antibodies, biopharmaceuticals and edible vaccines in plants // Trends Plant Sci. - 2001. –
Vol. 6, № 5. – P. 219 - 226.
4. Horn M.E., K.M. Pappu, M.R. Bailey et al. Advantageous features of plant-based systems
for the development of HIV vaccines // J. Drug Target. – 2003. – Vol. 11, № 8-10. - P.
539 - 545.
5. Gadgoli C., Mishra S.H. Antihepatotoxic activity of Cichorium intybus //
Ethanopharmacology. - 1997. – Vol. 58, № 2. – P. 131-134.
6. Ahmad K.D., S.N. Gilani, A.H. Akhta, L. Khan. Antiulcerogenic evaluation of aqueous extracts
of Cichorium intybus and Phyllanthus emblica in normal and aspirin-treated rats // Pakistan. J.
of Scie. and Industrial Res. - 1998. – Vol. 41, № 2. – P. 92 - 96.
7. Murashige T., Skoog, F. A revised medium for rapid growth and bio-assays with tobacco
tissue cultures. // Physiol. Plant. – 1962. – Vol. 15, № 3. – P. 473−497.
8. Gamborg O.L., Miller R.A., Ojim, K. Nutrient requirements of suspension cultures of
soybean root cells/ // Exp. Cell Res. – 1968 – Vol. 50, № 1. – P. 148−151.
9. Маниатис Т., Фрич Е.Ф., Сэмбрук Дж. Методы генетической инженерии.
Молекулярное клонирование . –М.: Мир, 1984. - 480 с.
188
10. Дрейпер Дж.,Скотт Р. Выделение нуклеиновых кислот из клеток растений//
Генная инженерия растений. - М., 1991. - С. 241 - 245.
11. Harsh Pal Bais, R. T. Venkatesh, Arun Chandrashekar, G. A. Ravishankar Agrobacterium
rhizogenes-mediated transformation of Witloof chicory –In vitro shoot regeneration and
induction of flowering // Current Sci. – 2001. - Vol. 80, № 1. - P. 83-87.
12. Vermeulen A., Vaucheret H., Pautot V., Chupeau Y. Agrobacterium mediated transfer of a
mutant Arabidopsis acetolactate synthase gene confers resistance to chlorsulfuron in
chicory (Cichorium intybus L.) // Plant Cell Rep . - 1992, Vol. 11, № 5-6. - Р. 243-247.
13. Vijn I., van Dijken A., Sprenger N., van Dun K., Weisbeek P., Wiemken A., Smeekens S .
Fructan of the inulin neoseries is synthesized in transgenic chicory plants (Cichorium
intybus L.) harbouring onion (Allium cepa L.) fructan:fructan 6G-
fructosyltransferase//The Plant J . – 1997. – Vol. 11, № 3. - P. 387 – 398.
14. Матвеева Н.А., Василенко М.Ю., Шаховский А.М., Кучук Н.В.Агробактериальная
трансформация салата (Lactuca sativa L.) конструкциями, несущими гены
бактериальных антигенов из Mycobacterium tuberculosis // Цитология и генетика. –
2009. – T.44, № 2. – С. 27-32.
Резюме
Методом агробактеріальної трансформації отримані генетично модифіковані
рослини цикорію сорту Пала росса з геном синтезу інтерферону ifn– α2b та з геном, що
кодує синтез туберкульозного антигену ESAT6 з частотою трансформації експлантів 7,7 –
26,9%. Проведені дослідження показують, що цикорій є перспективним об’єктом
генетичної трансформації, зокрема, може стати основою створення так званих біовакцин.
Методом агробактериальной трансформации получены трансгенные растения
цикория сорта Пала росса с геном синтеза инерферона ifn– α2b и геном, кодирующим
синтез туберкулезного антигена ESAT6. Цикорий может быть перспективным объектом
генетической трансформации, в частности, может стать основой создания так называемых
биовакцин.
Trasgenic chicory plants cv. Pala rossa with gene coding synthesis of tubercular
antigene ESAT6 and ifn– α2b genes have been resieved via Agrobacterium-mediated
transformation with frequencies 7,7 – 26,9%. Chicory can be perspective object of genetic
transformation, in particular, can become a basis of creation of so-called biovaccines.
МИХАЛЬСЬКА С.І., СЕРГЄЄВА Л.Є., ТИЩЕНКО О.М.
Інститут фізіології рослин та генетики НАН України, Україна, 03022, Київ, вул.
Васильківська 31/1, e-mail: oltyko@gmail.com
МІНЛИВІСТЬ ГЕНОМУ КЛІТИННОЇ ЛІНІЇ СОЇ, СТІЙКОЇ ДО ОКСІАНІОНІВ
ВОЛЬФРАМУ
Ускладнення генетико-селекційних програм потребує пошуку нетрадиційних
підходів та методів, які дозволяють виявити та використати всі потенційні можливості
рослинного організму для підвищення їх стійкості до несприятливих факторів довкілля.
Практичне використання культури тканин рослин стимулюється високим рівнем
генетичних змін, які з одного боку, можуть бути обумовлені гетерогенністю вихідного
експланту, з іншого – умовами культивування in vitrо. Генетична гетерогенність
калюсних ліній може служити основою для технології створення генотипів з новими
ознаками і подальшого отримання рослин – регенерантів або клітинних штамів з
бажаними якостями [1-6].
Для гарантованого відбору цінних мутацій, що виникають на рівні інтактної
рослини in vivo або при культивуванні in vitro рослинних тканин, запропоновано
напрямок клітинної селекції, який полягає у створенні селективних систем з
використанням летальних концентрацій іонів важких металів [7]. Теоретично висунуто
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176892 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:56:49Z |
| publishDate | 2009 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Матвєєва, Н.А. Шаховський, А.М. Кваско, О.Ю. Василенко, М.Ю. Герасименко, І.М. Кучук, Н.В. 2021-02-08T18:22:41Z 2021-02-08T18:22:41Z 2009 Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії / Н.А. Матевєєва, А.М. Шаховський, О.Ю, Кваско, М.Ю. Василенко, І.М. Герасименко, Н.В. Кучук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2009. — Т. 7. — С. 184-188. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176892 Методом агробактеріальної трансформації отримані генетично модифіковані
 рослини цикорію сорту Пала росса з геном синтезу інтерферону ifn– α2b та з геном, що
 кодує синтез туберкульозного антигену ESAT6 з частотою трансформації експлантів 7,7 –
 26,9%. Проведені дослідження показують, що цикорій є перспективним об’єктом
 генетичної трансформації, зокрема, може стати основою створення так званих біовакцин. Методом агробактериальной трансформации получены трансгенные растения
 цикория сорта Пала росса с геном синтеза инерферона ifn– α2b и геном, кодирующим
 синтез туберкулезного антигена ESAT6. Цикорий может быть перспективным объектом
 генетической трансформации, в частности, может стать основой создания так называемых
 биовакцин. Trasgenic chicory plants cv. Pala rossa with gene coding synthesis of tubercular
 antigene ESAT6 and ifn– α2b genes have been resieved via Agrobacterium-mediated
 transformation with frequencies 7,7 – 26,9%. Chicory can be perspective object of genetic
 transformation, in particular, can become a basis of creation of so-called biovaccines. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Біотехнології у медицині та сільському господарстві Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії Article published earlier |
| spellingShingle | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії Матвєєва, Н.А. Шаховський, А.М. Кваско, О.Ю. Василенко, М.Ю. Герасименко, І.М. Кучук, Н.В. Біотехнології у медицині та сільському господарстві |
| title | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії |
| title_full | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії |
| title_fullStr | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії |
| title_full_unstemmed | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії |
| title_short | Cichorium intybus L. як перспективний об’єкт генетичної інженерії |
| title_sort | cichorium intybus l. як перспективний об’єкт генетичної інженерії |
| topic | Біотехнології у медицині та сільському господарстві |
| topic_facet | Біотехнології у медицині та сільському господарстві |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176892 |
| work_keys_str_mv | AT matvêêvana cichoriumintybuslâkperspektivniiobêktgenetičnoíínženeríí AT šahovsʹkiiam cichoriumintybuslâkperspektivniiobêktgenetičnoíínženeríí AT kvaskooû cichoriumintybuslâkperspektivniiobêktgenetičnoíínženeríí AT vasilenkomû cichoriumintybuslâkperspektivniiobêktgenetičnoíínženeríí AT gerasimenkoím cichoriumintybuslâkperspektivniiobêktgenetičnoíínženeríí AT kučuknv cichoriumintybuslâkperspektivniiobêktgenetičnoíínženeríí |