Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи

Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбурених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Нелінійні коливання
Datum:2003
1. Verfasser: Бойчук, А.О.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут математики НАН України 2003
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176941
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи / А.О. Бойчук // Нелінійні коливання. — 2002. — Т. 5, № 4. — С. 309-318. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-176941
record_format dspace
spelling Бойчук, А.О.
2021-02-09T08:28:00Z
2021-02-09T08:28:00Z
2003
Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи / А.О. Бойчук // Нелінійні коливання. — 2002. — Т. 5, № 4. — С. 309-318. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
1562-3076
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176941
517.9
Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбурених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв та наведено алгоритм їх побудови
For weakly perturbed systems of linear differential equations, we find conditions for the point ε = 0 to bifurcate into a set of solutions that are bounded on the whole line R in the case where the corresponding unperturbed homogeneous linear differential system is exponentially dichotomous on the half-lines R+ and R−. We determine the number of linearly independent solutions that are bounded on R and give an algorithm for finding these solutions
uk
Інститут математики НАН України
Нелінійні коливання
Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
A set of bounded solutions solutions of a weakly perturbed system
Множество решений линейной слабовозмущенной системы
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
spellingShingle Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
Бойчук, А.О.
title_short Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_full Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_fullStr Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_full_unstemmed Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
title_sort множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи
author Бойчук, А.О.
author_facet Бойчук, А.О.
publishDate 2003
language Ukrainian
container_title Нелінійні коливання
publisher Інститут математики НАН України
format Article
title_alt A set of bounded solutions solutions of a weakly perturbed system
Множество решений линейной слабовозмущенной системы
description Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбурених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв та наведено алгоритм їх побудови For weakly perturbed systems of linear differential equations, we find conditions for the point ε = 0 to bifurcate into a set of solutions that are bounded on the whole line R in the case where the corresponding unperturbed homogeneous linear differential system is exponentially dichotomous on the half-lines R+ and R−. We determine the number of linearly independent solutions that are bounded on R and give an algorithm for finding these solutions
issn 1562-3076
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/176941
citation_txt Множина обмежених розв'язків лінійної слабкозбуреної системи / А.О. Бойчук // Нелінійні коливання. — 2002. — Т. 5, № 4. — С. 309-318. — Бібліогр.: 8 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT boičukao množinaobmeženihrozvâzkívlíníinoíslabkozburenoísistemi
AT boičukao asetofboundedsolutionssolutionsofaweaklyperturbedsystem
AT boičukao množestvorešeniilineinoislabovozmuŝennoisistemy
first_indexed 2025-11-25T14:49:03Z
last_indexed 2025-11-25T14:49:03Z
_version_ 1850517949416210432
fulltext УДК 517.9 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ А. О. Бойчук Iн-т математики НАН України Україна, 01601, Київ 4, ул. Терещенкiвська, 3 For weakly perturbed systems of linear differential equations, we find conditions for the point ε = 0 to bifurcate into a set of solutions that are bounded on the whole line R in the case where the corresponding unperturbed homogeneous linear differential system is exponentially dichotomous on the half-lines R+ and R−. We determine the number of linearly independent solutions that are bounded on R and give an algorithm for finding these solutions. Отримано умови появи з точки ε = 0 множини обмежених на всiй осi R розв’язкiв слабкозбу- рених систем лiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь у випадку, коли вiдповiдна незбурена однорiдна лiнiйна диференцiальна система є експоненцiально-дихотомiчною на пiвосях R+ та R−. Вказано кiлькiсть лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв та наведено алгоритм їх побудови. 1. Незбурена задача. Вiдомо [1], що cистема ẋ = A(t)x, A(t) ∈ BC(J), (1) є експоненцiально-дихотомiчною (е-дихотомiчною) на iнтервалi J , якщо iснує проектор P (P 2 = P ) та константи K ≥ 1 i α > 0 такi, що для будь-яких t, s ∈ J справджуються оцiнки ‖X(t)PX−1(s)‖ ≤ Ke−α(t−s), t ≥ s, ‖X(t)(I − P )X−1(s)‖ ≤ Ke−α(s−t), s ≥ t , де X(t) — нормальна (X(0) = I) фундаментальна матриця системи (1); A(t) — матриця розмiрностi n × n, компоненти якої належать банаховому простору BC(J) дiйcних, не- перервних та обмежених на J функцiй. Нижче пiд J будемо розумiти один з iнтервалiв R = (−∞,+∞), R+ = [0,+∞) або R− = (−∞, 0]. Задача про iснування розв’язкiв x : R → Rn, x(·) ∈ BC1(R), з банахового простору BC1(R) неперервно диференцiйовних на R вектор-функцiй, обмежених разом зi своєю похiдною, неоднорiдної системи ẋ = A(t)x+ f(t), f : R → Rn, f(t) ∈ BC(R), A(t) ∈ BC(R), (2) вивчалась у роботах [2, 3]. У випадку, коли однорiдна система (1) не є е-дихотомiчною на R, у роботi [4, c. 245] отримано умови нетеровостi цiєї задачi. На пiдставi цього результату, використовуючи теорiю псевдообернених матриць, можно довести таке твердження [5]. Лема. Нехай лiнiйний оператор (L0x)(t) = ẋ(t)−A(t)x(t) : BC1(R) → BC(R) (3) c© А. О. Бойчук, 2003 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 309 310 А. О. БОЙЧУК є е-дихотомiчним на пiвосях R+ та R− з проекторами P i Q вiдповiдно. Tодi: а) система (1) має r-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв : Xr(t)cr ∀cr ∈ Rr ( r = dimL0 = rank [PPN(D)] = rank [(I −Q)PN(D)]); Xr(t) = X(t)[PPN(D)]r = X(t)[(I−Q)PN(D)]r — матриця розмiрностi n×r, стовпцi якої є повною системою r лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв системи (1); б) спряжена до (1) система ẋ = −A∗(t)x, A(t) ∈ BC(J), (4) має d-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв: Hd(t)cd ∀cd ∈ Rd ( d = dimL∗0 = rank [PN(D∗)(I − P )] = rank [PN(D∗)Q] ); Hd(t) = X∗−1(t)[Q∗PN(D∗)]d = X∗−1(t)[(I − P ∗)PN(D∗)]d — матриця розмiрностi n × d, стовпцi якої є повною системою d лiнiйно незалежних обмежених наR розв’язкiв систе- ми (4), спряженої до (1); в) оператор L0 нетерiв з iндексом ρ: indL0 =dimL0 − dimL∗0 = rank [PPN(D)]− rank [PN(D∗)(I − P )] = =rank [(I −Q)PN(D)]− rank [PN(D∗)Q] = ρ = r − d; крiм того, f ∈ ImL0 тодi й тiльки тодi, коли ∞∫ −∞ H∗d(s)f(s)ds = 0, (5) H∗d(t) = [X∗−1(t)[Q∗PN(D∗)]d]∗ — матриця розмiрностi d×n, рядки якої є повною систе- мою d лiнiйно незалежних обмежених на R розв’язкiв системи (4); г) при умовi (5) неоднорiдна система (2) має r-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв : x(t, cr) = Xr(t)cr + (G(f))(t) ∀cr ∈ Rr, (6) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 311 де (G(f))(t) = =X(t)  t∫ 0 PX−1(s)f(s)ds− ∞∫ t (I − P )X−1(s)f(s)ds+ + PD+  0∫ −∞ QX−1(s)f(s)ds+ ∞∫ 0 (I − P )X−1(s)f(s)ds  , t ≥ 0; t∫ −∞ QX−1(s)f(s)ds− 0∫ t (I −Q)X−1(s)f(s)ds+ + (I −Q)D+  0∫ −∞ QX−1(s)f(s)ds+ ∞∫ 0 (I − P )X−1(s)f(s)ds  , t ≤ 0, (7) — узагальнений оператор Грiна задачi про обмеженi на R розв’язки системи (2), який задовольняє властивостi (LG[f ])(t) = f(t), t ∈ R, (G[f ])(0 + 0)− (G[f ])(0− 0) = ∞∫ −∞ H∗(s)f(s)ds. Тут D = P − (I − Q) — матриця розмiрностi n × n, а D+ — її псевдообернена за Муром – Пенроузом [6]; PN(D) та PN(D∗) — матрицi розмiрностi n × n (ортопроекто- ри P 2 N(D) = PN(D) = P ∗N(D), P 2 N(D∗) = PN(D∗) = P ∗N(D∗)), якi проектують Rn на ядро kerD = N(D) та коядро cokerD = kerD∗ = N(D∗) матрицi D; [ ◦ ]d — матриця роз- мiрностi n × d, яка складається з максимальної кiлькостi d лiнiйно незалежних стовпцiв матрицi [ ◦ ]; символ ∗ означає операцiю транспонування; ImL0 — образ оператора L0. Збурена задача. Розглянемо слабкозбурену лiнiйну неоднорiдну систему ẋ = A(t)x+ εA1(t)x+ f(t), A(t), A1(t), f(t) ∈ BC(R). (8) Будемо припускати, що породжуюча система (2), яка отримується з (8) при ε = 0 та задовольняє умови наведеної вище леми, не має oбмежених на всiй осi розв’язкiв при довiльних неоднорiдностях f(t) ∈ BC(R). Згiдно з лемою це означає, що критерiй (5) розв’язностi задачi (2) не виконується (внаслiдок довiльностi f(t) ∈ BC(R)). Знайдемо умови на збурюючий доданок A1(t), при яких система (8) буде мати при довiльних неоднорiдностях f(t) ∈ BC(R) хоча б один oбмежений на всiй осi розв’язок у просторi BC1(R) неперервно диференцiйовних на R вектор-функцiй, обмежених разом зi своєю похiдною. Встановимо кiлькiсть обмежених на R лiнiйно незалежних розв’язкiв та наведемо алгоритм вiдшукання таких розв’язкiв. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 312 А. О. БОЙЧУК При цьому будемо використовувати матрицю розмiрностi d× r B0 = ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)Xr(τ)dτ, (9) яка будується за допомогою збурюючого коефiцiєнта A1(t) системи (8). Нагадаємо, що через PN(B0) та PN(B∗0 ) позначено ортопроектори (матрицi розмiрностi r × r та d× d), якi проектують Rr та Rd на ядро та коядро матрицi B0 вiдповiдно. Теорема. Нехай система (8) така, що породжуюча система (1) є е-дихотомiчною на R+ та R− з проекторами P та Q вiдповiдно, а система (2) при довiльних неоднорiд- ностях f ∈ BC(R) не має обмежениx на всiй осi розв’язкiв. Tодi якщо виконано умову PN(B∗0 ) = 0, (10) то для достатньо малих ε ∈ (0, ε0] : 1) оператор Lε : BC1(R) → BC(R), визначений згiдно з формулою Lεx = ẋ−A(t)x− εA1(t)x, є нетеровим з iндексом ρ ind Lε = dim ker Lε − dim ker L∗ε = ρ = r − d, ind L0 = dim ker L0 − dim ker L∗0 = ρ = r − d, де оператор L∗ε є спряженим до Lε (dim ker L0 = r, dim ker L∗0 = d); 2) однорiдна задача ẋ = A(t)x+ εA1(t)x, A(t), A1(t),∈ BC(R), (11) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x(t, ε) = x0(t, ε, cρ) з простору x0(·, ε, cρ) ∈ BC1(R), x0(t, ·, cρ) ∈ C(0, ε0] у виглядi ряду x0(t, ε, cρ) = ∞∑ i=−1 εiX̄i(t)PBρcρ ∀ cρ ∈ Rρ (ρ = dim kerLε); (12) 3) задача, спряжена до (11), має тiльки тривiальний обмежений розв’язок (dim ker L∗ε = = 0, ε ∈ (0, ε0]); 4) для довiльних f(t) ∈ BC(R) система (8) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x(t, ε) = x(t, ε, cρ) з простору x(·, ε, cρ) ∈ BC1(R), x(t, ·, cρ) ∈ C(0, ε0] ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 313 у виглядi ряду x(t, ε, cρ) = ∞∑ i=−1 εi[x̄i(t, c̄i) + X̄i(t)PBρcρ] ∀ cρ ∈ Rρ. (13) Ряди (12) та (13) є рiвномiрно збiжними для t ∈ R та достатньо малих ε ∈ (0, ε0], а коефiцiєнти x̄i(t, c̄i), c̄i, X̄i(t) визначаються за формулами x̄i(t, c̄i) = Xr(t)c̄i + (G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(t), c̄i = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(τ)dτ, i = 1, 2, . . . , (14) X̄i(t) = { Xr(t) [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)X̄i−1(·)])(τ)dτ ] + + (G[A1(·)X̄i−1(·)])(t) } PN(B0)ρcρ i = 0, 1, . . . , X̄−1(t) = Xr(t). Доведення. Розв’язок x(t, ε) системи (8) будемо шукати у виглядi ряду Лорана [7] за степенями малого параметра ε зi скiнченним числом доданкiв, якi мають вiд’ємнi сте- пенi ε : x(t, ε) = ∞∑ i=−1 εixi(t). (15) Пiдставимо ряд (15) в систему (8) та прирiвняємо коефiцiєнти при однакових степенях ε. Для знаходження коефiцiєнта x−1(t) ряду (15) при ε−1 приходимо до задачi про обмеженi на всiй осi розв’язки однорiдної системи ẋ−1 = A(t)x−1. (16) Згiдно з лемою задача (16) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x−1 = x−1(t, c−1) = Xr(t)c−1, де r-вимiрний вектор-стовпець c−1 ∈ Rr буде визначено з умови розв’язностi задачi для знаходження коефiцiєнта x0(t) ∈ BC1(R) ряду (15). Для визначення коефiцiєнта x0(t) ряду (15) при ε0 отримуємо задачу про обмеженi на всiй осi розв’язки неоднорiдної системи ẋ0 = A(t)x0 +A1(t)x−1 + f(t). (17) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 314 А. О. БОЙЧУК Згiдно з лемою критерiй розв’язностi задачi (17) має вигляд ∞∫ −∞ H∗d(τ)(A1(τ)x−1(τ, c−1) + f(τ))dτ = 0, з якого з урахуванням позначень (9) та зображення для x−1(t, c−1) отримаємо алгебраїчну вiдносно c−1 ∈ Rr систему B0c−1 = − ∞∫ −∞ H∗d(τ)f(τ)dτ. Для розв’язностi останньої при довiльнiй f ∈ BC(R) необхiдно й досить, щоб виконува- лась умова (10), яка еквiвалентна умовi rangB0 = d ≤ r. Множина розв’язкiв алгебраїчної вiдносно c−1 ∈ Rr системи має вигляд c−1 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)f(τ)dτ + PN(B0)ρcρ = c̄−1 + PN(B0)ρcρ, де B+ 0 — єдина матриця розмiрностi r × d, псевдообернена до B0 [6]; PN(B0)ρ є матрицею розмiрностi r × ρ, яка складається з ρ лiнiйно незалежних ρ = rankPN(B0) = r − rankB0 стовпцiв ортопроектора PN(B0). З урахуванням виразу для c−1 однорiдна задача (16) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x−1(t, cρ) = x̄−1(t, c̄−1) +Xr(t)PN(B0)ρcρ ∀ cρ ∈ Rρ, (18) x̄−1(t, c̄−1) = Xr(t)c̄−1, c̄−1 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)f(τ)dτ. Cистема (17) при умовi (10) має r-параметричну сiм’ю обмежених на R розв’язкiв x0(t, c0) = Xr(t)c0 + (G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(t) + (G[A1(·)Xr(·)])(t)PN(B0)ρcρ, де c0 — r-вимiрний вектор констант, який буде визначено на наступному кроцi з умови розв’язностi задачi для знаходження коефiцiєнта x1(t) ряду (15); (G[∗])(t) — узагальне- ний оператор Грiна (7) задачi про обмеженi на R розв’язки системи (2). Для визначення коефiцiєнта x1(t) ряду (15) при ε1 отримуємо задачу про знаходження обмежених на R розв’язкiв системи ẋ1 = A(t)x1 +A1(t)x0. (19) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 315 При умовi (10) з критерiю розв’язностi системи (19) B0c0 = − ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ){(G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(τ) + + (G[A1(·)Xr(·)])(τ)PN(B0)ρcρ}dτ визначаємо c0 ∈ Rr ( з точнiстю до довiльної ρ-вимiрної векторної константи з нуль- простору матрицiB0, ρ = dim N(B0) = r−rangB0, PN(B0)c = PN(B0)ρcρ ∀c ∈ Rr, ∀cρ ∈ ∈ Rρ ): c0 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ){(G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(τ) + + (G[A1(·)Xr(·)])(τ)PN(B0)ρcρ}dτ + PN(B0)ρcρ. Таким чином, для коефiцiєнта c0 маємо c0 = c̄0 + [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)Xr(·)])(τ)dτ ] PN(B0)ρcρ, c̄0 = −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(τ)dτ. Отже, остаточно система (17) при умовi (10) має ρ-параметричну множину обмежених на R розв’язкiв x0(t, cρ) = x̄0(t, c̄0) + X̄0(t)PN(B0)ρcρ, де x̄0(t, c̄0) = Xr(t)c̄0 + (G[A1(·)x̄−1(·, c̄−1) + f(·)])(t), X̄0(t) = { Xr(t) [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)Xr(·)])(τ)dτ ] + + (G[A1(·)Xr(·)])(t) } PN(B0)ρcρ. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 316 А. О. БОЙЧУК Далi, при умовi (10) система (19) має ρ-параметричну сiм’ю обмежених на R розв’язкiв x1(t, c1) = Xr(t)c1 + (G[A1(·)x̄0(·, c̄0)])(t) + (G[A1(·)X̄0(·)])(t)PN(B0)ρcρ, де c1 — r-вимiрний вектор констант, який буде визначено на наступному кроцi з умови розв’язностi в просторi BC1(R) задачi для знаходження коефiцiєнта x2(t) ряду (15). Аналогiчно викладеному вище, з застосуванням методу математичної iндукцiї доведе- но, що при умовi (10) для визначення коефiцiєнта xi(t) ряду (15) при εi отримуємо задачу про обмеженi на R розв’язки системи ẋi = A(t)xi +A1(t)xi−1. (20) Обмеженi на R розв’язки системи (20) при умовi (10) мають вигляд xi(t, ci) = x̄i(t, c̄i) + X̄i(t)PN(B0)ρcρ, i = 1, 2, . . . , (21) де x̄i(t, c̄i) = Xr(t)c̄(G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(t), c̄i =−B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)x̄i−1(·, c̄i−1)])(τ)dτ, i = 1, 2, . . . , X̄i(t) = { Xr(t) [ Ir −B+ 0 ∞∫ −∞ H∗d(τ)A1(τ)(G[A1(·)X̄i−1(·)])(τ)dτ ] + + (G[A1(·)X̄i−1(·)])(t) } PN(B0)ρcρ, i = 0, 1, . . . , X̄−1(t) = Xr(t). Аналогiчно [5] доведено, що при достатньо малих ε ∈ (0, ε0] ряд (13) з коефiцiєнтами, визначеними згiдно з (21), буде рiвномiрно по t ∈ R та ε збiгатися. Розв’язок x(t, ε) однорiдної системи (11) має вигляд ряду (12), який отримується з ряду (13) при f(t) = 0. Оскiльки система (8) має множину обмежених на R розв’язкiв для довiльних f(t) ∈ BC(R), то задача, спряжена до (11), має тiльки тривiальний обмежений розв’язок, що й завершує доведення теореми. Приклад. Проiлюструємо наведенi вище твердження на прикладi системи (8), в якiй A(t) = diag {−th t,−th t, th t}, A1(t) = {aij(t)}3i,j=1 ∈ BC(R). Легко перевiрити, що X(t) = diag {2/(et + e−t), 2/(et + e−t), (et + e−t)/2, }, а однорiдна система (1) є е-дихотомiчною на пiвосях R+ та R− з проекторами P = diag {1, 1, 0} i Q = diag {0, 0, 1} вiдповiдно. Tодi D = 0, D+ = 0, PN(D) = PN(D∗) = I3, r = rankPPN(D) = 2, d = rankPN(D∗)Q = 1, ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 МНОЖИНА ОБМЕЖЕНИХ РОЗВ’ЯЗКIВ ЛIНIЙНОЇ СЛАБКОЗБУРЕНОЇ СИСТЕМИ 317 Xr(t) =  2/(et + e−t) 0 0 2/(et + e−t) 0 0  , Hd(t) =  0 0 2/(et + e−t)  . Неоднорiдна система (2) з вказаною вище матрицеюA(t) має обмеженi на всiй осi розв’яз- ки не при будь-яких неоднорiдностях, а тiльки при тих f(t) = col {f1(t), f2(t), f3(t)} ∈ ∈ BC(R), якi задовольняють умову (5), котра в даному випадку має вигляд +∞∫ −∞ f3(s)/(es + e−s)ds = 0 ∀f1(t) ∈ BC(R), ∀f2(t) ∈ BC(R). Система (11) з вказаними вище коефiцiєнтами буде мати при достатньо малих ε ∈ ∈ (0, ε0] однопараметричну (ρ = dim N(B0) = r− rangB0 = 1) множину обмежених на R розв’язкiв у виглядi збiжного ряду (12), якщо коефiцiєнти a13(t), a23(t) ∈ BC(R) збуреної матрицi A1(t) задовольняють умову (10), де B0 = +∞∫ −∞ H∗d(t)A1(t)Xr(t)dt = 4 +∞∫ −∞ [a31(t)/(et + e−t)2, a32(t)/(et + e−t)2]dt. Якщо a13(t), a23(t) ∈ BC(R) такi, що виконується хоча б одна з нерiвностей +∞∫ −∞ a31(t)/(et + e−t)2dt 6= 0, +∞∫ −∞ a32(t)/(et + e−t)2dt 6= 0, то умова (10) або еквiвалентна їй умова rankB0 = d = 1 теореми виконується i си- стема (11) буде мати однопараметричну (ρ = 1) множину лiнiйно незалежних обмеже- них на R розв’язкiв у виглядi збiжного при достатньо малих ε ∈ (0, ε0] ряду (12). На- приклад, при a31(t) = const 6= 0 або a32(t) = const 6= 0 одна з цих нерiвностей зав- жди виконується, i умова (10) має мiсце при довiльних коефiцiєнтах a11(t), a12(t), a13(t), a21(t), a22(t), a23(t), a33(t) з простору BC(R). У цьому випадку при достатньо малих ε ∈ ∈ (0, ε0] однопараметрична (ρ = 1) множина лiнiйно незалежних обмежених наR розв’яз- кiв неоднорiдної системи (8) при довiльнiй f(t) = col {f1(t), f2(t), f3(t)} ∈ BC(R) визна- чається у виглядi ряду (13). Зазначимо, що згiдно з визначенням однорiдна система (11) в цьому випадку буде слабкорегулярною [2] або, за iншою термiнологiєю, е-трихотомiч- ною [8]. 1. Coppel W.A. Dichotomies in stability theory // Lect. Notes Math. — Berlin: Springer, 1978. — 629. — 98 p. 2. Mитропольский Ю.А., Самойленко А.М., Кулик В.Л. Исследование дихотомии линейных систем диф- ференциальных уравнений с помощью функций Ляпунова. — Kиев: Наук. думка, 1990. — 270 с. 3. Плисс В.А. Ограниченные решения неоднородных линейных систем дифференциальных уравнений. // Проблемы асимптотической теории нелинейных колебаний. — Киев: Наук. думка, 1977. — С. 168 – 173. 4. Palmer K.J. Exponential dichotomies and transversal homoclinic points // J. Different. Equat. — 1984. — 55. — P. 225 – 256. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3 318 А. О. БОЙЧУК 5. Самойленко А.М., Бойчук A.A., Бойчук Aн.A. Ограниченные на всей оси решения линейных слабо- возмущенных систем // Укр. мат. журн. — 2002. —54, № 11. —C. 1517 – 1530. 6. Бойчук А.А., Журавлев В.Ф., Самойленко А.М. Обобщенно-обратные операторы и нетеровы краевые задачи. — Киев: Ин-т математики НАН Украины, 1995. — 320 с. 7. Вишик В.И., Люстерник Л.А. Решение некоторых задач о возмущениях в случае матриц и самосо- пряженных и несамосопряженных дифференциальных уравнений // Успехи мат. наук. — 1960. — 15, вып. 3. — C. 3 – 80. 8. Elaidy S., Hajek O. Exponential trichotomy of differential systems // J. Math. Anal. and Appl. — 1988. — 123, № 2. — P. 362 – 374. Одержано 08.10.2002 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2003, т . 6, N◦ 3