Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля
Aims. The study assess different approaches to evaluation of the source material and breeding pairs selection for Triticum aestivum L. winter on adaptability for agroecological zone of Ukraine’s forest steppe conditions. Methods. Different ecotype varieties and hybrid population lines became sourc...
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2015
|
| Series: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177369 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля / Л.А. Бурденюк-Тарасевич, М.В. Лозінський // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 92-96. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177369 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1773692025-02-09T09:38:53Z Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля Pair selection principles for hybridization of Triticum aestivum L. winter on adaptability to environmental conditions Бурденюк-Тарасевич, Л.А. Лозінський, М.В. Прикладна генетика і селекція Aims. The study assess different approaches to evaluation of the source material and breeding pairs selection for Triticum aestivum L. winter on adaptability for agroecological zone of Ukraine’s forest steppe conditions. Methods. Different ecotype varieties and hybrid population lines became sources for breeding. Field, laboratory, statistical and visual methods used in offi cial state evaluation were used for characterization of the useful traits. Results. In genealogy of Bila Tserkva varieties one parent is original intensive type variety or the best subpopulation defi ned in competitive quality testing, created and adapted to the conditions of forest-steppe of Ukraine. The second parent is geographically and genetically distant or variety originated from the steppe, Western European, North Caucasus, or Volga ecotypes. Conclusions. Interspecies invariant hybridization was found to be an effi cient method of assessment.To enforce selected traits of the variety backcross with one the parentsis used. Stable Chernobyl radiomutants resistance to biotic and abiotic stress factors and increased protein contents were used to enrich germplazm. Keywords: wheat, breeding, adaptability, varieties, crossing. 2015 Article Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля / Л.А. Бурденюк-Тарасевич, М.В. Лозінський // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 92-96. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177369 633.111«324»:631.527.5 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Прикладна генетика і селекція Прикладна генетика і селекція |
| spellingShingle |
Прикладна генетика і селекція Прикладна генетика і селекція Бурденюк-Тарасевич, Л.А. Лозінський, М.В. Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Aims. The study assess different approaches to evaluation of the source material and breeding pairs selection for Triticum
aestivum L. winter on adaptability for agroecological zone of Ukraine’s forest steppe conditions. Methods. Different
ecotype varieties and hybrid population lines became sources for breeding. Field, laboratory, statistical and visual methods
used in offi cial state evaluation were used for characterization of the useful traits. Results. In genealogy of Bila Tserkva
varieties one parent is original intensive type variety or the best subpopulation defi ned in competitive quality testing,
created and adapted to the conditions of forest-steppe of Ukraine. The second parent is geographically and genetically
distant or variety originated from the steppe, Western European, North Caucasus, or Volga ecotypes. Conclusions.
Interspecies invariant hybridization was found to be an effi cient method of assessment.To enforce selected traits of the
variety backcross with one the parentsis used. Stable Chernobyl radiomutants resistance to biotic and abiotic stress factors
and increased protein contents were used to enrich germplazm.
Keywords: wheat, breeding, adaptability, varieties, crossing. |
| format |
Article |
| author |
Бурденюк-Тарасевич, Л.А. Лозінський, М.В. |
| author_facet |
Бурденюк-Тарасевич, Л.А. Лозінський, М.В. |
| author_sort |
Бурденюк-Тарасевич, Л.А. |
| title |
Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля |
| title_short |
Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля |
| title_full |
Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля |
| title_fullStr |
Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля |
| title_full_unstemmed |
Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля |
| title_sort |
принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці t. aestivum l. на адаптивність до умов довкілля |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Прикладна генетика і селекція |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177369 |
| citation_txt |
Принципи підбору пар для гібридизації в селекції озимої пшениці T. aestivum L. на адаптивність до умов довкілля / Л.А. Бурденюк-Тарасевич, М.В. Лозінський // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 92-96. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT burdenûktarasevičla principipídborupardlâgíbridizacíívselekcííozimoípšenicítaestivumlnaadaptivnístʹdoumovdovkíllâ AT lozínsʹkijmv principipídborupardlâgíbridizacíívselekcííozimoípšenicítaestivumlnaadaptivnístʹdoumovdovkíllâ AT burdenûktarasevičla pairselectionprinciplesforhybridizationoftriticumaestivumlwinteronadaptabilitytoenvironmentalconditions AT lozínsʹkijmv pairselectionprinciplesforhybridizationoftriticumaestivumlwinteronadaptabilitytoenvironmentalconditions |
| first_indexed |
2025-11-25T10:46:10Z |
| last_indexed |
2025-11-25T10:46:10Z |
| _version_ |
1849758920861548544 |
| fulltext |
92 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Пшениця, поряд з кукурудзою і соєю, є ос-
новною продовольчою культурою світу з щоріч-
ними валовими зборами зерна понад 600 млн
тонн, що забезпечує населення планети хар-
човими калоріями на 21 % [1]. В Україні озима
пшениця — основна зернова культура. В остан-
ні роки в усьому світі спостерігається знижен-
ня посівних площ під пшеницею. Пов’язано це
з тим, що сучасні сорти пшениці не витримують
конкуренції з високотехнологічними сортами сої
і кукурудзи за показниками урожайності і рен-
табельності. Основними способами вирішення
цієї проблеми є створення і впровадження у ви-
робництво нових сортів з високим генетичним
потенціалом урожайності і розробка ефективних
технологій для конкретних генотипів за певних
екологічних умов їх вирощування.
Метою нашої роботи був аналіз результа-
тивності різних підходів при оцінці вихідного
матеріалу і підборі батьківських пар для схрещу-
вання на різних етапах селекції пшениці озимої
на Білоцерківській дослідно-селекційній станції
(БЦДСС).
Матеріали і методи
Предмет дослідження — районовані сорти і
найбільш результативні лінії гібридних популя-
цій, створені на БЦДСС впродовж 1924–2014 рр.
Для характеристики господарсько-цінних ознак
сортів користувалися польовими, лабораторни-
ми, статистичними, візуальними методами, які
прийняті для державного сортовипробування.
Для генетичних досліджень застосовували гібри-
дологічний аналіз.
Результати та обговорення
Найбільш результативним методом селек-
ції озимої пшениці і на сьогоднішній день за-
лишається внутрішньовидова міжсортова гібри-
дизація з наступними відборами. T. aestivum L.
УДК 633.111«324»:631.527.5
БУРДЕНЮК-ТАРАСЕВИЧ Л. А.1, ЛОЗІНСЬКИЙ М. В.2
1 Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків НААН України,
Україна, 03141, м. Київ, вул. Клінічна, 25, e-mail: Burdenyuk@gmail.com
2 Білоцерківський національний аграрний університет,
Україна, 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, e-mail: Lozinskk@ukr.net
ПРИНЦИПИ ПІДБОРУ ПАР ДЛЯ ГІБРИДИЗАЦІЇ
В СЕЛЕКЦІЇ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ T. AESTIVUM L.
НА АДАПТИВНІСТЬ ДО УМОВ ДОВКІЛЛЯ
© БУРДЕНЮК-ТАРАСЕВИЧ Л. А., ЛОЗІНСЬКИЙ М. В.
характеризується великим поліморфізмом і різ-
номаніттям екотипів, що дає можливість для її
удосконалення [2]. В результаті схрещування
сортів, різних за морфологічними, біологічними
і фізіологічними ознаками, з різним рівнем гене-
тичного потенціалу продуктивності і стійкості
до біотичних і абіотичних несприятливих фак-
торів середовища утворюється велика кількість
генетично змінених форм від кількох батьків,
об’єднаних в одному генотипі. Таке різноманіття
рекомбінантів слугує вихідним матеріалом для
подальшого створення якісно нових генотипів
в тісному зв’язку з умовами середовища [3]. Для
успішного підбору пар для схрещування перш
за все визначається напрям селекції і вивчають-
ся агроекологічні умови для запланованої зони
вирощування з урахуванням факторів, які мо-
жуть лімітувати потенційну врожайність сорту.
В умовах Лісостепу України такими факторами
є несприятливі зими, часті посухи, вилягання,
екзосмос та періодичне проростання на пні, ура-
ження кореневими гнилями, фузаріозом колоса
та листковими хворобами. Існує генетична варіа-
бельність ліній гібридних популяцій залежно від
зовнішніх умов. Працюючи в певній кліматичній
зоні, селекціонер протягом багаторічної роботи
має можливість відбирати генотипи, стійкі до не-
сприятливих умов саме цієї зони.
Перший районований білоцерківський
сорт — Велютинум 37 (1928)* (тут і далі — рік
державної реєстрації) — створено методом інди-
відуального відбору з місцевої популяції.
Їх недоліками були схильність до вилягання
на високих агрофонах, посередні хлібопекарські
якості та низька продуктивність. Вони належали
до сортів екстенсивного типу і були використані
як цінний вихідний матеріал для наступного ета-
пу селекції з використанням гібридизації. Сорт
Лісостепка 74 (1938) виведений методом індиві-
дуального добору з гібридного сорту Схрещена
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 93
Ïðèíöèïè ï³äáîðó ïàð äëÿ ã³áðèäèçàö³¿ â ñåëåêö³¿ îçèìî¿ ïøåíèö³ T. àestivum L. íà àäàïòèâí³ñòü äî óìîâ äîâê³ëëÿ
(Ранній Бастард / Банатка). Він не набув широ-
кого розповсюдження через недостатню посу-
хостійкість, але послужив вихідним матеріалом
для одержання методом простих схрещувань
першого, створеного в Україні, стійкого до бу-
рої іржі сорту Лісостепка 75 (1945), який зайняв
у виробництві 1 млн га [4]. Справжнє визнання
сорту як важливої складової у виробництві сіль-
ськогосподарської продукції здобув сорт Біло-
церківська 198 (БЦ 198), створений відомим се-
лекціонером А. А. Горлачем. На початку 60-х ро-
ків сорт БЦ 198 займав в Україні понад 3 млн га,
а також був районований у Росії, Молдавії та
Казахстані. БЦ 198 створена методом віддале-
ного еколого-географічного схрещування сорту
Еритроспермум 15, виведеного на Верхняцькій
СС відбором з сорту Українка, та американсько-
го сорту Ковейл, який походить від українських
Кримок, завезених на американський континент
ще з першою хвилею української еміграції в кін-
ці ХІХ століття. Врожайність БЦ 198 в 1961 р.
в середньому на 98 сортодільницях 21 області
України склала 3,23 т/га, а знаменитої Українки
0246 в середньому за 11 років — лише 2,55 т/га,
обидва ці сорти — напівінтенсивного типу.
З ростом інтенсифікації виробництва пе-
ред селекціонерами постало принципово нове
завдання — вивести сорти з високою потенцій-
ною врожайністю, придатні для інтенсивних тех-
нологій. Досягти цього можна було лише шля-
хом створення нової моделі сортів: стійких до
вилягання, з підвищеною реакцією на внесення
добрив і одночасно високо зимостійких. З цією
метою було використано спонтанний Мутант 3,
відібраний у посіві сорту Білоцерківська 41. Для
зниження висоти стебла Мутант 3 шляхом склад-
ного багатоступеневого схрещення був введений
у гібридизацію з короткостебловим сортом пів-
нічно-кавказького екотипу Кавказ та низькорос-
лим сортом Киянка. Одержано два сорти: серед-
ньорослий (86–100 см) з підвищеною зимостій-
кістю — Веселка (1997) та напівкарликовий (77–
82 см) — Олеся (2001). Останній показав досить
високу посухостійкість, а завдяки підвищеній
регенеративній здатності і швидким темпам вес-
няного відростання — підвищену зимостійкість.
Наші дослідження показали, що в селекції
на підвищену адаптацію до умов довкілля най-
більш вдалими є ті комбінації схрещувань, де
одним з компонентів береться добре вивчений і
створений в умовах Лісостепу сорт, або селекцій-
ний номер білоцерківської селекції, а другим —
високопродуктивний сорт інорайонної селекції,
який за своїми ознаками доповнює перший за
умови, що зимостійкість і хлібопекарські якості
його — не нижче середнього. Сорти ж кормового
напряму і низько зимостійкі нами в гібридизацію
не вводяться.
Новий етап селекції озимої пшениці розпо-
чався зі створенням акад. П. П. Лук’яненком сор-
ту Безоста 1 (Б 1), який мав порівняно коротке
міцне стебло і належав до сильних пшениць. Але
в зв’язку з тим, що сорт створювався в ґрунто-
во-кліматичних умовах Північного Кавказу, він
виявився недостатньо зимостійким для Лісосте-
пу і Полісся України і в окремі зими вимерзав.
З метою створення сорту інтенсивного напряму,
який об’єднав би в собі зимостійкість з присто-
сованістю до умов Лісостепу, з високою пластич-
ністю, здатністю використовувати високі агро-
фони в 1961 р. Б 1 було введено в схрещування
з БЦ 198. Але просте схрещування Б1 / БЦ 198
не дало бажаних результатів, оскільки одержані
гібриди характеризувалися все ще недостатньою
зимостійкістю. Тому надалі проведено низку
складних ступеневих схрещувань з повторним
використанням БЦ 198 та раніше створених гі-
бридних популяцій. У результаті було одержано
сорт Білоцерківська 39 (БЦ 39). Він мав коротке
(80–90 см) міцне стебло, підвищені зимостій-
кість, посухостійкість, стійкість до бурої іржі,
був ранньостиглим з відмінними хлібопекар-
ськими якостями, але в роки з сильним розвит-
ком церкоспорельозної кореневої гнилі виявився
схильним до прикореневого вилягання. БЦ 39
тривалий час зберігав гетерозиготність за бага-
тьма морфологічними і біологічними ознаками.
Це пояснюється тим, що в його виведенні брали
участь Б 1 та БЦ 198, кожен з яких створював-
ся методом віддаленого еколого-географічного
схрещування. Такі гібриди характеризуються
високим ступенем формотворчих процесів, які
можуть привести до вищеплення цінних ліній
у пізніх поколіннях. Так, після повторних інди-
відуальних відборів з сорту БЦ 39 було виділено
три короткостеблових сорти: Білоцерківська 47
(БЦ 47) (1981), Білоцерківська 18 (БЦ 18) (1982),
і Новоукраїнка білоцерківська (Новоукраїн-
ка б. ц.). Всі три сорти широко введені в подальші
схрещування з сортами різних екотипів і стали
батьківськими компонентами низки білоцерків-
ських сортів (рис. 1). Крім цього, селекціонерами
94 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Áóðäåíþê-Òàðàñåâè÷ Ë. À., Ëîç³íñüêèé Ì. Â.
Північного Кавказу БЦ 47 використана при ство-
ренні сорту Сєвєродонська 5, а БЦ 18 — сорту
Родник тарасовський (рис. 1).
У розсаднику вихідного матеріалу сорти
умовно діляться нами на групи за екологічним
принципом: степовий, лісостеповий, західноєв-
ропейський, північнокавказький і поволзький
екотипи. Сорти різних екотипів адаптовані до
умов еколого-кліматичних зон, у яких вони ви-
ведені. Вони різняться за темпами розвитку, три-
валістю вегетаційного періоду, висотою рослин,
морфологічними ознаками, витривалістю до не-
сприятливих умов довкілля. Вчення про розви-
ток екологічної системи селекції започаткувала
ще Є. М. Сінська [5]. Існуюча еколого-геогра-
фічна диференціація генетичних ресурсів рос-
лин надає безмежні можливості їх використання
для одержання сортів з бажаними біологічними
властивостями. Так, в селекції на зимостійкість
у схрещування з сортами лісостепового екотипу
нами залучаються сорти західноєвропейської се-
лекції, які добре витримують теплі зими з гли-
боким сніговим покривом, стійкі до випрівання
і до найбільш шкодочинних в зоні Лісостепу
хвороб. Результативними в цьому плані виявили-
ся схрещування з тими миронівськими сортами,
родовід яких йде від західноєвропейських сортів,
це Миронівська 61 (Мир. 61) і Миронівська 27
(Мир. 27). Так, від схрещування (Прибой / БЦ 18)
// Мир. 61 одержано сорт Елегія, який вдало по-
єднав за зимостійкістю три екотипи: степовий,
лісостеповий і західноєвропейський. Елегія —
стійка до найбільш шкодочинних хвороб, має
цінне зерно, потенційну врожайність 9,20 т/га,
добре зарекомендувала себе в сурові зими в ліво-
бережному Лісостепу України.
Шляхом схрещування Новоукраїнки б. ц. зі
стійким до хвороб, але недостатньо високим за
якістю клейковини сортом Мир. 27 одержано ви-
сокопродуктивний, з потенційною врожайністю
11 т/га, посухостійкий, з підвищеною зимостій-
кістю, цінний за хлібопекарськими якостями, се-
редньорослий, середньостиглий, стійкий до оси-
пання, до бурої іржі і до проростання на пні сорт
Перлина лісостепу (2001). Одержана досить рід-
кісна трансгресія стійкості до полягання. Сорт
занесений до Реєстру сортів України і визнаний
національним стандартом для зон Лісостепу і
Полісся.
Еколого-географічно віддалене схрещуван-
ня французького сорту Roason з Безенчуцькою
ювілейною також виявилося успішним: одержа-
но високопродуктивний сорт Щедра нива (2012),
який поєднав посухостійкість і відмінну якість
зерна сорту з Поволжя зі стійкістю до вилягання
і до хвороб сорту західноєвропейського екотипу.
Для підсилення певної ознаки користуємо-
ся методом одноразового повторного схрещення
з однією з батьківських форм. Так, при створен-
ні сорту Білоцерківська напівкарликова (БЦ н/к)
для подальшого зниження висоти і подовження
періоду післязбирального дозрівання провели
одноразовий беккрос F1 (Донський напівкарлик /
БЦ 47) // Донський напівкарлик. Одержаний сорт
Рис. 1. Схема одержання сортів T. aestivum L. шляхом внутрішньовидової гібридизації сортів різних екотипів
(курсивом позначені білоцерківські сорти, занесені до реєстру)
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 95
Ïðèíöèïè ï³äáîðó ïàð äëÿ ã³áðèäèçàö³¿ â ñåëåêö³¿ îçèìî¿ ïøåíèö³ T. àestivum L. íà àäàïòèâí³ñòü äî óìîâ äîâê³ëëÿ
БЦ н/к має підвищену зимостійкість, ранньо-
стиглий, стійкий до вилягання, до бурої іржі, до
проростання на пні, стабільний за високою якіс-
тю зерна, з потенційною врожайністю 9,60 т/га,
визнаний національним стандартом для напівкар-
ликових сортів зон Полісся і Лісостепу України.
Повторне схрещення з вихідним сортом
Новоукраїнка б.ц. було використане і для підви-
щення хлібопекарських якостей уже створеного
сорту Перлина лісостепу. Одержано сильний за
якістю і високоврожайний сорт Чародійка біло-
церківська.
Для створення сортів, які б об’єднували
максимальну продуктивність зі здатністю про-
тидії лімітуючим факторам необхідно постійно
відшуковувати нові вихідні матеріали для збага-
чення геноплазми пшениці. В цьому плані важ-
ливим етапом в селекційному процесі на БЦДСС
в 1988–2012 рр. стало вивчення і введення в схре-
щування чорнобильських радіомутантів (ЧРМ)
[6]. Прямі відбори з мутантів не дали позитивних
результатів через велику нестабільність усіх по-
казників протягом багатьох поколінь, відбувалося
розщеплення перш за все за ознаками різновид-
ності і висоти рослин. В той же час окремі лінії
мутантів за господарськими показниками пере-
вищували вихідні сорти й успішно були викори-
стані як цінні компоненти для схрещування. Так,
константні сім’ї мутанта Л 147/91 (ЧРM Л 147)
з нормальним безостим колосом були використа-
ні як батьківський компонент для схрещування з
сильним за хлібопекарськими якостями сортом
Новоукраїнка б. ц. Сорт під назвою Либідь про-
йшов державне сортовипробування, рекомендо-
ваний для вирощування в усіх зонах України.
Сорт безостий, середньостиглий, має підвищену
зимостійкість, задовільно витримав 90-денну
льодову кору 2003 року. Посухостійкість підви-
щена, резистентний до бурої іржі, борошнистої
роси і септоріозу. Середньорослий, має підвище-
ну стійкість до вилягання, високопродуктивний,
максимальна врожайність — 9,68 т/га, належить
до категорії сильних пшениць (рис. 2).
Мутант Л 147 брав участь також і в схрещу-
ванні з сортом Напівкарлик 3, в результаті інди-
відуальних відборів з гібридної популяції одер-
жано сорт озимої пшениці Ясочка. Остистий, з
вище середньою зимостійкістю і високою посу-
хостійкістю, з підвищеною стійкістю до бурої
іржі і септоріозу, цінний за хлібопекарськими
якостями.
Групу мутантів під назвою ЧРM — БЦ 47
скверхед (БЦ 47 скв) використано в схрещуванні
з Одеською 162 з метою підвищити зимостійкість
сорту степового екотипу. Після багаторічних від-
борів з цієї популяції гібридів відібрано три сорти:
Царівна (2008), Лісова пісня (2008) і Романтика
(2009). Усі сорти від мутанта БЦ 47 скв одержа-
ли підвищену зимостійкість, віднесені до групи
сильних пшениць, мають високу продуктивність:
максимальна врожайність сорту Царівна — 8,82,
Лісова пісня — 8,97, Романтика — 8,50 т/га. Сорт
Лісова пісня з 2015 р. визнаний національним
стандартом для Лісостепу і Полісся.
Від схрещування Новоукраїнка б. ц. / ЧРM
20104 створено сорт Відрада (2011) з надсиль-
ними хлібопекарськими якостями. За даними ла-
бораторії ІЕС, у 2008 р. на Первомайській СВС
Миколаївської обл. одержане зерно мало вміст
білку 19,2 %, клейковини — 44,2 %, силу борош-
на — 649 о. а. Сорт рекомендований для всіх зон
України.
Рис. 2. Використання в селекційному процесі чорнобильських радіомутантів
96 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Áóðäåíþê-Òàðàñåâè÷ Ë. À., Ëîç³íñüêèé Ì. Â.
Висновки
T. aestivum L. характеризується великим
поліморфізмом і різноманіттям екотипів. Тому і
на сьогоднішній день найбільш результативним
методом селекції озимої пшениці все ще залиша-
ється внутрішньовидова міжсортова гібридиза-
ція з наступними відборами. В результаті схре-
щування сортів, різних за морфологічними, біо-
логічними і фізіологічними ознаками, з різним
рівнем генетичного потенціалу продуктивності
і стійкості до біотичних і абіотичних несприят-
ливих факторів середовища утворюється велике
різноманіття нових генотипів у тісному зв’язку з
умовами середовища.
У родоводі білоцерківських сортів одним із
батьків обов’язково є географічно віддалені фор-
ми, або сорти степового, західноєвропейського,
північнокавказького чи поволзького екотипів.
При цьому другим компонентом схрещування
є оригінальний районований сорт інтенсивного
типу або кращий селекційний номер конкурсно-
го сортовипробування, створений і адаптований
в умовах Лісостепу України.
Для підсилення окремих ознак сорту вико-
ристовується також одноразовий беккрос із од-
ним з батьків.
Використання в селекційній програмі кон-
стантних за морфологічними ознаками чорно-
бильських радіомутантів з підвищеним вмістом
білка, зі стійкістю до стресових біотичних і абіо-
тичних факторів розширило генофонд озимої пше-
ниці і стало вихідним матеріалом для одержання
нових високопродуктивних сортів: Ясочка, Ца-
рівна, Романтика, Лісова пісня, Либідь і Відрада.
ЛІТЕРАТУРА
1. Сільське господарство України. Статистичний збірник. Рослинництво. — 2013. — 82 с.
2. Лукьяненко П. П. Гибридизация отдаленных эколого-географических форм озимой пшеницы // С. х. биоло-
гия. — М., 1968. — № 1. — С. 3–11.
3. Жученко А. А. Экологическая генетика культурных растений (адаптация, рекомбиногенез, агробиоценоз). —
Кишинев: Штиинца, 1980. — 588 с.
4. Горлач А. А. Исходный материал и методы селекции озимой пшеницы на устойчивость против поражения бу-
рой и желтой ржавчиной на Белоцерковской опытно-селекционной станции // Краткие выводы науч.-исслед.
работ по селекции зерновых, зернобобовых культур и трав за 1968–1970 гг. — К., 1971. — С. 53.
5. Синская Є. Н. Экологическая система селекции кормовых культур. — Л.: ВИР, 1933. — 44 с.
6. Burdenyuk-Tarasevych L. A. Results of Utilization of Chernobyl Radio Mutant in Breeding Programms of Triticum
aestivum L. // Induced Plant mutations in the genomics Era joint FAO / JAЕA Programe nuclear Techniques in Food
and Agriculture. Food and Agriculture Organization of the United Nations. — Rome, 2009. — P. 80–82.
BURDEYNYUK-TARASEVYCH L.A.1, LOZINSKI M.V.2
1 Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet NAAS of Ukraine,
Ukraine, 03141, Kyiv, Clinichna str., 25, e-mail: Burdenyuk@gmail.com
2 Bila Tserkva National Agrarian University,
Ukraine, 09117, Bila Tserkva, Soborna Square, 8/1, e-mail: Lozinskk@ukr.net
PAIR SELECTION PRINCIPLES FOR HYBRIDIZATION OF TRITICUM AESTIVUM L. WINTER
ON ADAPTABILITY TO ENVIRONMENTAL CONDITIONS
Aims. The study assess different approaches to evaluation of the source material and breeding pairs selection for Triticum
aestivum L. winter on adaptability for agroecological zone of Ukraine’s forest steppe conditions. Methods. Different
ecotype varieties and hybrid population lines became sources for breeding. Field, laboratory, statistical and visual methods
used in offi cial state evaluation were used for characterization of the useful traits. Results. In genealogy of Bila Tserkva
varieties one parent is original intensive type variety or the best subpopulation defi ned in competitive quality testing,
created and adapted to the conditions of forest-steppe of Ukraine. The second parent is geographically and genetically
distant or variety originated from the steppe, Western European, North Caucasus, or Volga ecotypes. Conclusions.
Interspecies invariant hybridization was found to be an effi cient method of assessment.To enforce selected traits of the
variety backcross with one the parentsis used. Stable Chernobyl radiomutants resistance to biotic and abiotic stress factors
and increased protein contents were used to enrich germplazm.
Keywords: wheat, breeding, adaptability, varieties, crossing.
|