Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої
Aims. The set of 79 winter durum wheat varieties was studied under different periods of artifi cial vernalization and subseguent growing under long and short photoperiods. Methods. The study revealed a signifi cant difference between these varieties in vernalization response and degree of photosen...
Saved in:
| Published in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Date: | 2015 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2015
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177376 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої / А.І. Паламарчук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 147-151. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859604997916852224 |
|---|---|
| author | Паламарчук, А.І. |
| author_facet | Паламарчук, А.І. |
| citation_txt | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої / А.І. Паламарчук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 147-151. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Aims. The set of 79 winter durum wheat varieties was studied under different periods of artifi cial vernalization and
subseguent growing under long and short photoperiods. Methods. The study revealed a signifi cant difference between
these varieties in vernalization response and degree of photosensitivity. Results. Modern varieties possessed low and
medium photosensitivity, and had vernalization duration of 20 to 25 days. Conclusions. The best winter durum wheat
varieties by adaptivity to unfavourable winter conditions need vernalization duration of 25–30 days and high degree of
photoperiodic sensitivity.
Keywords: durum wheat, adaptivity, vernalization duration, photoperiodic sensivity.
|
| first_indexed | 2025-11-28T02:36:42Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 147
Зимостійкість культурних видів рослин,
в тому числі й пшениці, створювалася в проце-
сі еволюції як адаптивна генетико-фізіологічна
властивість організму за конкретних агрокліма-
тичних умов росту і розвитку рослин. Однією з
головних властивостей, що досить детально ви-
вчалися серед озимих і факультативних сортів
твердої пшениці, були морозостійкість і її скла-
дові; тривалість періоду яровизаційного періоду
(контролюється системою генів Vrn), реакція на
фотоперіод (система генів Ppd), морфофізіоло-
гічні ознаки рослин твердої пшениці, що відпові-
дають за стійкість до низьких температур (нако-
пичення цукру в вузлах кущіння на початку зими,
стелюща та напівстелюща форми куща рослин
в осінній період, інтенсивність забарвлення лист-
ків і стебел восени та ранньою весною). Рослини
озимих культур, в т. ч. і пшениці твердої озимої,
мають онтогенетичну адаптацію, що може бути
як генотипічною, так і фенотипічною. Особливе
значення в онтогенезі рослин мають регуляторні
механізми: фотоперіодизм і яровизація. Потреба
в яровизації (реакція на низькі плюсові темпе-
ратури) в початковий період для послідуючого
переходу до генеративного розвитку — одна з го-
ловних ознак, що відрізняє типово озимі форми
від типово ярих.
Поряд з іншими показниками тривалість
яровизаційної потреби та фотоперіодична чут-
ливість суттєво визначають рівень адаптації
рослинного організму до різноманітних стресо-
вих умов довколишнього середовища в зв’язку
зі значним впливом цих ознак на морозо- і зи-
мостійкість конкретних генотипів озимої пше-
ниці [1, 2]. Генотипи з тривалою яровизаційною
потребою вступають у зимівлю з менш диферен-
ційованою точкою росту, що дає можливість їм
краще протистояти дії негативних температур.
Зимостійкість рослин тісно пов’язана з харак-
тером їх фотоперіодичної реакції. Встановлено,
що зимостійкі сорти пшениці мають дуже високу
фотоперіодичну чутливість порівняно зі слабози-
мостійкими сортами. Значний ступінь фоточут-
УДК 633.112.1:631.527.2:581.5
ПАЛАМАРЧУК А. І.
Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення НААН України,
Україна, 06536, м. Одеса, вул. Овідіопольська дорога, 3, e-mail: a_palamarchuk@ukr.net
ОСОБЛИВОСТІ МОРОЗО- І ЗИМОСТІЙКОСТІ ПШЕНИЦІ
ТВЕРДОЇ ОЗИМОЇ
© ПАЛАМАРЧУК А. І.
ливості також сприяє протидії негативним тем-
пературам як наприкінці перезимівлі після відлиг
та при поверненні відчутних морозів навесні [3],
так і восени в період загартування рослин. Стій-
кість до негативних факторів зимівлі знаходяться
у прямій залежності і від рівня фотоперіодичної
чутливості та затримки інтенсивності росту під
впливом осінніх умов, перш за все довжини дня
і зниження температури. Затримка в рості визна-
чається фотоперіодичною реакцією рослин. Як
правило, сорти з високою фотоперіодичною ре-
акцією восени затримуються в рості більше, ніж
сорти з низькою фотоперіодичною чутливістю.
Слід зазначити, що генетика типу розвит-
ку озимої пшениці вивчена практично на осно-
ві пшениці м’якої озимої і, незважаючи на всю
важливість, досліджень з генетики типу розвитку
пшениці твердої проводилося дуже мало [4].
Матеріали і методи
Виходячи з необхідності значно більшого
використання в селекційній практиці ознак три-
валості яровизаційної потреби і рівня фотопері-
одичної чутливості новітнього вихідного мате-
ріалу пшениці твердої озимої, нами проводився
аналіз у сучасних сортів та селекційних номерів
пшениці твердої озимої. Крім вивчення на про-
дуктивність, значна увага приділяється оцінці
генотипів твердої озимої пшениці з морозо- і
зимостійкості, посухо- і жаростійкості, стійко-
сті до поширених хвороб та якості зерна. Тому
весною 2011 року варіанти з дослідження трива-
лості яровизації 79 сортозразків озимої твердої
пшениці становили 0, 5, 10, 15, 20, 25, 30 і 35 діб.
Усього провели 3 серії вирощування висаджених
розсадою яровизованих рослин:
в умовах зрошуваної польової ділянки ви-
саджували рослини зі всіх варіантів дробної яро-
визації від 5 до 35 діб, а також варіант з неярови-
зованими проростками (травень – липень);
на світловому майданчику висаджували
варіанти розсади з яровизованими проростками
протягом 35 діб в умовах подовженого (18 годин)
148 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Ïàëàìàð÷óê À. ².
та скороченого (12 годин) фотоперіодів (тра-
вень – липень).
У варіанті з подовженим днем з 6 до 9 го-
дин ранку та з 18 до 24 годин вечора подовжу-
вали освітлення за допомогою ламп ДРІ-2000.
Скорочення фотоперіоду в останньому варіанті
здійснювалося шляхом закривання посудин з
рослинами темними ящиками (100×100×150 см)
із затемненими вентиляційними кватирками.
В окремих рослин (20–30 у різних варіантах
для кожного зразка) реєстрували дату колосіння
за допомогою пергаментної етикетки при появі
верхівки головного колоса з піхви прапорцевого
листа. Рівень тривалості яровизаційної потреби
визначали через зіставлення кількості діб до ко-
лосіння експериментального зразка у різних ва-
ріантах штучної яровизації. Рівень фоточутливо-
сті встановлювався шляхом порівняння ступеня
затримки колосіння на скороченому фотоперіоді
відповідно до строків колосіння на подовженому
фотоперіоді.
Шляхом проморожування рослин у посів-
них ящиках при від –16 °C до –17 °C вивчали
морозостійкість експериментального матеріалу.
Крім того, перед входом у зиму досліджували
також вміст цукру в вузлах кущення і надземній
масі. Зимостійкість рослин оцінювали окомірно
на початку відновлення весняної вегетації.
Результати та обговорення
Проведені дослідження 79 сортів твердої
озимої пшениці з різних еколого-географічних
зон на їх чутливість до фотоперіоду в умовах
довгого (18 годин) та короткого (12 годин) дня
показало, що вони мають різноманітні біологічні
особливості росту та розвитку рослин у цих умо-
вах. Досліджені сорти різняться між собою за
фотоперіодичною чутливістю. В умовах подов-
женого дня тривалість періоду цих сортозразків
від висадки рослин до колосіння складала від 32
до 46 діб, а на скороченому дні тривалість цього
періоду зросла до 53–93 діб (табл. 1). Крім того,
проведеними дослідженнями встановлено, що
варіанти сортів твердої озимої пшениці з трива-
лістю яровизації 5 і 10 діб та варіант з неярови-
зованими проростками зовсім не виколосилися
(за винятком окремих рослин у варіанті яровиза-
ції 10 діб, що ми віднесли до засміченості сор-
тозразків). У варіанті з яровизованими протягом
15 діб рослинами виколосилося 5 досліджуваних
сортозразків, що складає 6,3 відсотка від загаль-
ної кількості. Інші сортозразки були ранжовані
таким чином: 16–20 діб — 10 штук (12,7 %), 21–
25 діб — 38 штук (48,1 %), 26–30 діб — 26 штук
(32,9 %) .
Так, сорти Nazimi і ES98/MBVD-14 в умовах
скороченого дня характеризуються середнім рів-
нем фоточутливості, а сорти Safari, ES98/MBVD-
11 i 68111/ARD практично в 2 рази переважали
затримку сортів Nazimi і ES98/MBVD-14 і тому
віднесені до групи сортів з сильною фотоперіо-
дичною чутливістю. Подібним чином розподіле-
но за фотоперіодичною чутливістю і сорти з три-
валістю яровизаційного періоду 16–20 діб. Тобто
у сортів твердої озимої пшениці з короткою три-
валістю потреби в яровизації недостатній рівень
морозо-, зимостійкості компенсується за рахунок
середнього і сильного рівнів фотоперіодичної
чутливості. Характерно, що сорти з більш висо-
кою потребою тривалості яровизації (21–25 діб)
мають у своєму складі 7 сортів (8,9 %), що за фо-
топеріодичною чутливістю віднесені до серед-
ньослабкої групи і 1 сорт (1,3 %) — до слабкої.
Серед всього дослідженого вихідного матеріалу
сорти, що мають тривалість яровизаційної по-
треби 26–30 діб і середню або сильну фотоперіо-
дичну чутливість, належать до найбільш моро-
зо-, зимостійких сортів твердої озимої пшениці
в світі.
Відомо, що загартування рослин, їхня стій-
кість до негативних факторів зимівлі знаходяться
у прямій залежності і від рівня фотоперіодичної
чутливості та затримки інтенсивності росту під
впливом осінніх умов, перш за все довжини дня
і зниження температури. Затримка в рості визна-
чається фотоперіодичною реакцією рослин. Як
правило, сорти з високою фотоперіодичною ре-
акцією восени затримуються в рості більше, ніж
сорти з низькою фотоперіодичною чутливістю.
Таким чином, всі ці ознаки сприяють затримці
диференціації конуса наростання рослин та на-
копиченню в них пластичних речовин, перш за
все вуглеводів.
Виходячи з того, що досліджувані сорто-
зразки твердої озимої пшениці значною мірою
різняться між собою за тривалістю яровизаційної
потреби та рівнем фотоперіодичної чутливості,
нами вивчалися й інші показники, які вплива-
ють на адаптивність цієї культури до несприят-
ливих умов зимівлі: вміст цукру в рослинах та
зимостійкість (табл. 2). Групування отриманих
результатів досліджень за такими ознаками, як
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 149
Îñîáëèâîñò³ ìîðîçî- ³ çèìîñò³éêîñò³ ïøåíèö³ òâåðäî¿ îçèìî¿
Таблиця 1
Відносне ранжування досліджених сортів твердої озимої пшениці за тривалістю яровизаційної потреби та рівнем
фотоперіодичної чутливості, СГІ – НЦНС, 2011 р.
Тривалість
яровизації, діб
Рівень фотоперіодичної чутливості
слабкий середньослабкий середній сильний
15 Nazimi
ES98/MBVD-14
Safari
ES98/MBVD-11
68111/ARD
16–20 Гавань
Amadur
Elidur
Ancodur
Martondur 3
Odmadur 2
5-IR
Гордейформе 335
Acodur
Alidur
21–25 1893-Brindur × DF
38–86
Акведук
Атол
Прозорий
1897-Brindur × DF 38-86
1898-Brindur × DF 38-86
DF900-83/WBD 881
WBD 881/Rodur
Айсберг од.
Архіпелаг
Бурштин
Босфор
Дельта
ES98/MBVD-12
Крейсер
Лінкор
Martondur 2
Odmadur 1
Прибуткова
Прикумська 63
Таврида
Тур 1
Чорноколоса 46
Янтар поволзький
1892-Brindur × DF 38-86
Альона
Афіна
Донський янтар
Золоте руно
Континент
Лагуна
Макар
Партеніт
Перлина одеська
Rodur
Topaz
6-IR
26–30 Крупинка Агат Дону
Алий парус
Аксиніт
Амазонка
Білий парус
Гардемарин
Геліос
Гордейформе 6
ES98/MBVD-7
Курант
Кремена
Леукурум 21
10-IR
12-IR
Аргонавт
Аurin
Candur
Дельфін
Дніпряна
Дон
Дончанка
Касіопея
Каравела
Кристал 2
11-IR
тривалість яровизаційної потреби та рівень фо-
топеріодичної чутливості, дозволило простежи-
ти, наскільки ці ознаки пов’язані з накопиченням
цукру в рослинах та їх зимостійкістю. Аналізую-
чи приведені в табл. 2 результати, доходимо вис-
новку, що досліджені сортозразки твердої озимої
пшениці значною мірою різняться між собою.
Сорти, що мають одну тривалість яровиза-
ційної потреби — 15 діб, суттєво вирізняються
рівнем фотоперіодичної чутливості. Затримка
виколошування на скороченому дні склала для
сортів з середнім рівнем — 34 та сильним —
55 діб. Подібні результати отримані і серед
сортів з яровизаційною потребою — 16–20 діб.
Різниця між сортами в затримці колосіння до-
сягла для середнього рівня фоточутливості —
24 і сильного — 50,3 доби. Серед групи сортів
з середньою тривалістю яровизаційної потре-
би 21–25 діб різниця між фотоперіодично ней-
тральними сортами на скороченому дні склала
150 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Ïàëàìàð÷óê À. ².
10, середньослабкою — 20,3, середньою — 32,2
і сильною — 44,2 доби. Сорти з досить силь-
ною яровизаційною потребою 26–30 діб скла-
ли генотипи з середньою та сильною фотопе-
ріодичною чутливістю, і тільки сорт Крупинка
віднесено до середньослабкої групи (різниця на
скороченому дні — 21 доба). У групі з середнім
фотоперіодом різниця склала 32,5 і сильним —
46,7 доби.
Разом з тим, сорти з низькою тривалістю
яровизаційної потреби (15 діб) та різним рів-
нем фотоперіодичної чутливості не мали до-
стовірної кореляції між фотоперіодом і вмістом
цукру у вузлі кущення, надземній масі, а також
зимостійкістю. Але серед цих сортів між рівнем
фотоперіодичної чутливості та зимостійкістю
спостерігається суттєвий зв’язок.
Дещо інші результати отримані серед сортів
твердої озимої пшениці з середньою (21–25 діб)
тривалістю яровизаційної потреби. Тут сорти зі
слабким, середньослабким, середнім та сильним
рівнями фотоперіодичної чутливості суттєво від-
різняються між собою за вмістом цукру у вузлі
кущення (+2,5–10,06 %), за рівнем морозостій-
кості: +0,2 і +0,3 бала і запізнюються на 5–8 діб
з колосінням відносно відповідної групи з низь-
кою тривалістю яровизаційної потреби. Харак-
терно, що сорти з середньою та високою трива-
лістю яровизаційної потреби і сильною фоточут-
ливістю практично близькі між собою за всіма
досліджуваними показниками.
Аналіз кореляційних зв’язків між досліджу-
ваними показниками у 79 сортозразків пшениці
твердої озимої показав, що тривалість яровиза-
ційної потреби позитивно корелює з усіма на-
веденими показниками при досить високому
рівні достовірності. Корелятивний зв’язок між
тривалістю яровизації та рівнем фоточутливості
(+0,44**), вмістом цукру у вузлі кущення рос-
лини (+0,52**) та морозостійкістю сортозразків
(0,43**) вказує на суттєвий вплив цих показників
на стійкість до несприятливих умов перезимів-
лі пшениці твердої озимої. Рівень фоточутливо-
сті також достовірно корелює з вмістом цукру в
вузлі кущення (+0,23*), зимостійкістю (+0,32*).
Особливо висока достовірна кореляція спосте-
рігається між вмістом цукру в вузлі кущення та
його вмістом у надземній масі (+0,77**), моро-
зостійкістю (+0,70**) і зимостійкістю (+0,78**).
Вміст цукру в надземній масі рослин має пози-
тивний зв’язок з морозостійкістю (+0,51**) і зи-
мостійкістю (+0,58**) .
Виходячи з результатів досліджень, у се-
лекції пшениці твердої озимої необхідно врахо-
вувати практично всі ознаки і властивості, що
безпосередньо формують рівень адаптивності до
абіотичних факторів довкілля.
Висновки
Кращими за адаптивністю до несприятли-
вих умов зимівлі пшениці твердої озимої слід
вважати генотипи з тривалою яровизаційною
Таблиця 2
Характеристика сортозразків твердої озимої пшениці за яровизаційною потребою, фотоперіодичною
чутливістю, вмістом цукру в рослинах та їх зв’язок з зимостійкістю, 2011 р.
Тривалість
яровизаційної
потреби, діб
Тривалість періоду «висадка
розсади — виколошування», діб
Виколошу-
вання,
тривалість
яровизації
40 діб
Вміст цукру
в вузлі кущення,
%
Вміст цукру
в надземній
масі, %
Зимостійкість,
балподовжений
день, 18 год.
скорочений
день, 12 год.
15,0+0,63 37,5+0,95 71,5+1,77 11.06 12,3+1,18 10,9+0,67 2,8+0,17
15,1+0,33 39,7+1,21 94,7+1,09 9.06 14,5+1,04 12,0+0,82 3,5+0,14
19,3+0,17 39,3+1.44 63,3+1,14 8.06 18,0+1,49 14,0+0,90 3,9+0,11
19,4+0,20 36,7+1,70 87,0+1,38 10.06 14,8+1,50 11,1+0,88 3,7+0,16
25,0+0,31 38,0+0,76 48,0+1,16 8.06 10,7+1,27 8,3+0,97 3,7+0,21
24,8+0,40 38,7+1,15 59,0+1,00 7.06 16,4+1,55 11,2+1,04 4,0+0,24
24,9+0,34 40,8+1,39 73,0+1,56 12.06 18,9+1,36 15,8+1,33 4,2+0,35
24,9+0,42 40,8+1,73 85,0+1, 62 15.06 20,8+1,41 16,3+1,00 4,2+0,44
30,0+0,52 42,0+1,05 63,0+1,85 15.06 17,4+1,39 14,5+0,91 4,3+0,79
29,9+0,55 39,6+1,12 72,1+1,73 13.06 20,0+1,30 14,3+1,10 4,9+0,83
30,0+0,57 39,5+0,98 86,2+1,37 14.06 18,6+1,29 15,4+0,85 5,0+0,90
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 151
Îñîáëèâîñò³ ìîðîçî- ³ çèìîñò³éêîñò³ ïøåíèö³ òâåðäî¿ îçèìî¿
потребою (35 діб) та сильним рівнем фотоперіо-
дичної чутливості. Тривалість яровизаційної по-
треби та сильний рівень фотоперіодичної чутли-
вості рослини мають високу кореляцію з вмістом
цукру у вузлах кущення та морозо- і зимостійкі-
стю. Високий вміст цукру у вузлах кущення та
надземній масі рослин значно поліпшує стійкість
твердої озимої пшениці до несприятливих умов
зимівлі, особливо за безсніжної зими та морозно-
го зимового вітру.
ЛІТЕРАТУРА
1. Стельмах А. Ф., Литвиненко М. А., Файт В. І. Яровизаційна потреба та фоточутливість сучасних генотипів ози-
мої м’якої пшениці // Збірник наукових праць СГІ – НЦНС. — Одеса, 2004. — Вип. 5 (45). — С. 118–127.
2. Файт В. И., Федорова В. Р., Нагуляк О. И., Прокопович К. Л., Попова Н. В. Связь фенотипических и генотипи-
ческих различий по продолжительности яровизации и фенотипической чувствительности с морозостойкостью
озимой пшеницы // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. — Умань, 2003. —
С. 359–364.
3. Фодоров А. К. Фотопериодизм и зимостойкость растений // Методы и приемы повышения зимостойкости
озимых зерновых культур. — М.: Колос, 1975. — С. 419–423.
4. Авсєнін В. І., Файт В. І., Стельмах А. Ф. Вивчення системи генів Vrn у Triticum Durum Desf. // Збірник наукових
праць СГІ – НЦНС. — Одеса, 2006. — Вип. 8 (48). — С. 9–18.
PALAMARCHUK A.I.
The Plant Breeding and Genetics Institute — National Center of Seed & Cultivar Investigation,
Ukraine, 65036, Odessa, Ovidiopolska road, 3, e-mail: a_palamarchuk@ukr.net
ESPECIALLY FROST- AND WINTER-RESISTANT ON THE WINTER DURUM WHEAT
Aims. The set of 79 winter durum wheat varieties was studied under different periods of artifi cial vernalization and
subseguent growing under long and short photoperiods. Methods. The study revealed a signifi cant difference between
these varieties in vernalization response and degree of photosensitivity. Results. Modern varieties possessed low and
medium photosensitivity, and had vernalization duration of 20 to 25 days. Conclusions. The best winter durum wheat
varieties by adaptivity to unfavourable winter conditions need vernalization duration of 25–30 days and high degree of
photoperiodic sensitivity.
Keywords: durum wheat, adaptivity, vernalization duration, photoperiodic sensivity.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177376 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-28T02:36:42Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Паламарчук, А.І. 2021-02-15T13:47:59Z 2021-02-15T13:47:59Z 2015 Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої / А.І. Паламарчук // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 147-151. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177376 633.112.1:631.527.2:581.5 Aims. The set of 79 winter durum wheat varieties was studied under different periods of artifi cial vernalization and subseguent growing under long and short photoperiods. Methods. The study revealed a signifi cant difference between these varieties in vernalization response and degree of photosensitivity. Results. Modern varieties possessed low and medium photosensitivity, and had vernalization duration of 20 to 25 days. Conclusions. The best winter durum wheat varieties by adaptivity to unfavourable winter conditions need vernalization duration of 25–30 days and high degree of photoperiodic sensitivity. Keywords: durum wheat, adaptivity, vernalization duration, photoperiodic sensivity. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Прикладна генетика і селекція Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої Especially frost- and winter-resistant on the winter durum wheat Article published earlier |
| spellingShingle | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої Паламарчук, А.І. Прикладна генетика і селекція |
| title | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої |
| title_alt | Especially frost- and winter-resistant on the winter durum wheat |
| title_full | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої |
| title_fullStr | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої |
| title_full_unstemmed | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої |
| title_short | Особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої |
| title_sort | особливості морозо- і зимостійкості пшениці твердої озимої |
| topic | Прикладна генетика і селекція |
| topic_facet | Прикладна генетика і селекція |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177376 |
| work_keys_str_mv | AT palamarčukaí osoblivostímorozoízimostíikostípšenicítverdoíozimoí AT palamarčukaí especiallyfrostandwinterresistantonthewinterdurumwheat |