Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків
Aims. To establish hereditary predisposition to the formation of obesity and determine prognostic criteria for its development in children and adolescents. Methods. Collection of genealogical materials was carried out according to P. Harter. Clinico-genealogical analysis was performed in 50 families...
Saved in:
| Date: | 2015 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2015
|
| Series: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177404 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків / В.І. Ковальова, О.А. Будрейко, Г.В. Косовцова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 201-205. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177404 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1774042025-02-23T18:27:45Z Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків The role of hereditary and unfavorable factors during perinatal period in the formation of obesity in children and adolescents Ковальова, В.І. Будрейко, О.А. Косовцова, Г.В. Генетика людини та медична генетика Aims. To establish hereditary predisposition to the formation of obesity and determine prognostic criteria for its development in children and adolescents. Methods. Collection of genealogical materials was carried out according to P. Harter. Clinico-genealogical analysis was performed in 50 families of children and adolescents with obesity. The child-parent correlation was estimated as relationships of qualitative features in the related samples according to the 2x2 contingency table. A prognostic algorithm was developed to distinguish the predictive criteria for the formation of the pathology under investigation. Results. Clinico-genealogical analysis made it possible to reveal a hereditary predisposition to the main noncontiguous diseases in 98.3 % of the examined patients. Among the established prognostic parameters most informative and predicative was the hereditary burden of obesity. Conclusion. Calculation of the childparent phenotypic correlation enabled the authors to determine a total contribution (34 %) of the genetic component to pathological prevalence of chronic diseases in children with obesity. The share of the environmental component came to 66 %. 2015 Article Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків / В.І. Ковальова, О.А. Будрейко, Г.В. Косовцова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 201-205. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177404 616.39-053.2/.5:613.952 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Генетика людини та медична генетика Генетика людини та медична генетика |
| spellingShingle |
Генетика людини та медична генетика Генетика людини та медична генетика Ковальова, В.І. Будрейко, О.А. Косовцова, Г.В. Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Aims. To establish hereditary predisposition to the formation of obesity and determine prognostic criteria for its development in children and adolescents. Methods. Collection of genealogical materials was carried out according to P. Harter. Clinico-genealogical analysis was performed in 50 families of children and adolescents with obesity. The child-parent correlation was estimated as relationships of qualitative features in the related samples according to the 2x2 contingency table. A prognostic algorithm was developed to distinguish the predictive criteria for the formation of the pathology under investigation. Results. Clinico-genealogical analysis made it possible to reveal a hereditary predisposition to the main noncontiguous diseases in 98.3 % of the examined patients. Among the established prognostic parameters most informative and predicative was the hereditary burden of obesity. Conclusion. Calculation of the childparent phenotypic correlation enabled the authors to determine a total contribution (34 %) of the genetic component to pathological prevalence of chronic diseases in children with obesity. The share of the environmental component came to 66 %. |
| format |
Article |
| author |
Ковальова, В.І. Будрейко, О.А. Косовцова, Г.В. |
| author_facet |
Ковальова, В.І. Будрейко, О.А. Косовцова, Г.В. |
| author_sort |
Ковальова, В.І. |
| title |
Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків |
| title_short |
Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків |
| title_full |
Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків |
| title_fullStr |
Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків |
| title_full_unstemmed |
Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків |
| title_sort |
визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2015 |
| topic_facet |
Генетика людини та медична генетика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177404 |
| citation_txt |
Визначення ролі спадкових факторів та несприятливих чинників перинатального розвитку у формуванні ожиріння у дітей та підлітків / В.І. Ковальова, О.А. Будрейко, Г.В. Косовцова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 16. — С. 201-205. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT kovalʹovaví viznačennârolíspadkovihfaktorívtanespriâtlivihčinnikívperinatalʹnogorozvitkuuformuvanníožirínnâudítejtapídlítkív AT budrejkooa viznačennârolíspadkovihfaktorívtanespriâtlivihčinnikívperinatalʹnogorozvitkuuformuvanníožirínnâudítejtapídlítkív AT kosovcovagv viznačennârolíspadkovihfaktorívtanespriâtlivihčinnikívperinatalʹnogorozvitkuuformuvanníožirínnâudítejtapídlítkív AT kovalʹovaví theroleofhereditaryandunfavorablefactorsduringperinatalperiodintheformationofobesityinchildrenandadolescents AT budrejkooa theroleofhereditaryandunfavorablefactorsduringperinatalperiodintheformationofobesityinchildrenandadolescents AT kosovcovagv theroleofhereditaryandunfavorablefactorsduringperinatalperiodintheformationofobesityinchildrenandadolescents |
| first_indexed |
2025-11-24T10:35:34Z |
| last_indexed |
2025-11-24T10:35:34Z |
| _version_ |
1849667652765614080 |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 201
© КОВАЛЬОВА В. І., БУДРЕЙКО О. А., КОСОВЦОВА Г. В.
Статистичні дані, отримані в Україні, свід-
чать про те, що майже 1000 нових випадків ожи-
ріння фіксуються щорічно в дітей до 14 років
життя [1]. Вважається, що ожиріння, яке почалося
в дитячому віці, часто зберігається і у дорослому
віці та асоціюється з різними метаболічними по-
рушеннями [2]. Цей стан детермінує формування
патогенетичного підґрунтя для канцерогенезу, пе-
редчасного атеросклерозу, інсулінорезистентності
(ІР), цукрового діабету 2 типу. Звичайно, ожирін-
ня та його ускладнення, як і багато інших захво-
рювань, є результатом тісної взаємодії генетичних
факторів і різноманітних зовнішніх чинників [3].
Так, в деяких дослідженнях [4] було показано, що
для дітей, у яких хоча б один з батьків страждав
на метаболічний синдром (МетС), притаманний
більш високий рівень центрального ожиріння та
ІР порівняно з дітьми, у яких ніхто з батьків не мав
МетС. За деякими даними, мутації в гені РРАRG
спричиняють ожиріння, резистентність до інсу-
ліну та цукровий діабет [5]. Ще раніше було по-
казано, що деякі мутації в мітохондріальній ДНК
призводять до розвитку певного підтипу діабету,
який успадковується по материнській лінії.
Відомо, що адипонектиновий статус орга-
нізму особливо важливий при високому гліке-
мічному індексі харчів, що характерно для сучас-
них умов життя [6]. Адаптація до цього фактора,
можливо, відбувається за рахунок удосконалення
механізмів утилізації вуглеводів. Гетерозиготи за
генетично активними алелями, як відомо, воло-
діють різноманітнішим набором функціонально
значущих продуктів. Адаптація популяції до се-
редовища, яка характеризується високим гліке-
мічним індексом харчів, певно, відбувається ще
в пренатальний період шляхом елімінації гомози-
готних фенотипів. Зиготи, ембріони та плоди, які
пройшли через сито відбору, мають вирізнятися
високим рівнем гетерозиготності за геном ади-
понектину. Деякі дослідження [7] показали, що
стимуляція TLR-4 (toll like receptor-4) та TLR-2
(toll-like receptor-2) рецепторів призводить в ін-
УДК 616.39-053.2/.5:613.952
КОВАЛЬОВА В. І., БУДРЕЙКО О. А., КОСОВЦОВА Г. В.
ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН»,
Україна, 61153, м. Харків, пр. 50-річчя ВЛКСМ, 52-А, e-mail: iozdp@iozdp.org.ua
ВИЗНАЧЕННЯ РОЛІ СПАДКОВИХ ФАКТОРІВ
ТА НЕСПРИЯТЛИВИХ ЧИННИКІВ ПЕРИНАТАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
У ФОРМУВАННІ ОЖИРІННЯ У ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
сулінчутливих тканинах до порушення внутріш-
ньоклітинного сигнального ланцюга інсуліну,
тобто до ІР. Слід зазначити, що при переїданні
активація TLR-4 адипоцитів та гепатоцитів на-
сиченими жирними кислотами призводить до
непередбаченого еволюцією стану, коли енерге-
тичні субстрати, які виділяються, залишаються
невикористаними і, як наслідок, накопичуються
в жирових та печінкових клітинах. Безумовно,
генетичні чинники також сприяють трансфор-
мації фізіологічної ІР у патологічну. Останнє ро-
бить актуальними рекомендації щодо уникнення
надлишку використання калорійних харчів та ве-
дення фізично активного способу життя.
У центрі уваги вчених знаходиться також і
дослідження факторів ризику розвитку ожирін-
ня у дитячому віці, зокрема ролі маси тіла при
народженні та тривалості грудного вигодовуван-
ня. Вважається, що як низька, так і велика маса
щодо терміну гестації дитини є предиктором
формування у неї ІР у подальшому. Встановлено,
що грудне вигодовування протягом 6 місяців до-
стовірно знижує виникнення ІР та метаболічного
синдрому у старшому віці. Дослідники підкрес-
люють виключну роль грудного молока у регуля-
ції ліпідного обміну, адже з’ясовано, що грудне
вигодовування знижує рівень загального холес-
терину у сироватці крові [8].
Незважаючи на численні дослідження у ви-
вченні даної патології, остання продовжує не-
ухильно прогресувати. Тому виникла необхід-
ність провести клініко-генеалогічне обстеження
дітей з ожирінням, яке дозволить виділити сім’ї
зі спадковою обтяженістю щодо ожиріння, роз-
рахувати рекурентний ризик виникнення ожирін-
ня у сім’ях і своєчасно розпочати профілактичні
заходи, спрямовані на максимальне зменшення
дії чинників середовища, загальне оздоровлення
організму дитини, раціональне харчування тощо.
Метою роботи були виявлення спадкової
схильності та розробка критеріїв прогнозу щодо
формування ожиріння у дітей та підлітків.
202 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Êîâàëüîâà Â. ²., Áóäðåéêî Î. À., Êîñîâöîâà Ã. Â.
Матеріали і методи
Збір генеалогічного матеріалу проводився
за П. Харпером [9]. Клініко-генеалогічний аналіз
виконано в 50 сім’ях дітей та підлітків з ожирін-
ням. Статистична обробка результатів проводи-
лася за допомогою пакетів прикладних програм
Excel, SPSS Statisticа 17,0. Кореляція між батька-
ми та дітьми оцінювалась як кореляція якісних
ознак у зв’язаних вибірках за таблицею спряже-
ності «2×2» [10].
де r — коефіцієнт спряженості.
Для розкладу загальної фенотипічної дис-
персії на середовищну (Е) та генетичну (G) ком-
поненти використовували показник спадковості
у вузькому розумінні (h2 = G = 2 ror; E = 1 – Gtot),
де ror– коефіцієнт кореляції між батьками-дітьми
за досліджуваними ознаками.
Для виділення критеріїв прогнозу у форму-
ванні вивченої патології був розроблений про-
гностичний алгоритм. Застосовано методику
послідовної (секвенціальної) процедури Вальда
з визначенням інформативності ознак за допомо-
гою критерію Кульбака, який дозволяє кількісно
виразити отримані відмінності та оцінити міру
їх прогностичної значущості. Використовували
загальноприйняту таблицю порогових сум про-
гностичних коефіцієнтів (ПК), при якій прогнос-
тичний поріг досягався сумою балів ПК, рівною
±13 [11]. На основі отриманих даних було скла-
дено таблицю прогнозування формування ожи-
ріння у дітей та підлітків.
Результати та обговорення
Клініко-генеалогічний аналіз, проведений
у сім’ях дітей з ожирінням, дозволив встанови-
ти, що у 98,3 % обстежених мала місце спадкова
схильність до основних неінфекційних захворю-
вань.
Аналіз родоводів показав, що у родичів
першого ступеня спорідненості (110 осіб) пато-
логія серцево-судинної системи спостерігалась
у 23,64 %, ендокринної системи та травного
тракту — у 9,09 % та 10,0 % випадках відповід-
но. Надлишкова маса тіла та ожиріння зустрі-
чалися у 33,64 %. Гінекологічні захворювання
становили 5,45 %. Патологія опорно-рухового
апарату реєструвалась у 6,36 % випадків. Частота
захворювань нервової, дихальної та сечовивід-
ної систем склала 1,82 %, 1,82 % та 2,73 % відпо-
відно.
Серед родичів другого ступеня споріднено-
сті (272 особи) патологія серцево-судинної систе-
ми відзначалась у 28,31 % випадків. Аналіз родо-
водів дозволив встановити також, що ендокринні
захворювання зустрічалися у 2,57 %, а 15,81 %
хворих дітей мали обтяжений спадковий анамнез
за надлишковою масою тіла та ожирінням. Ви-
значення частоти захворювань травного тракту
дозволило встановити, що дана патологія відзна-
чалась у 3,68 % випадків. Гінекологічні захворю-
вання становили 1,10 %. Патологія опорно-рухо-
вого апарату спостерігалась у 1,09 % випадках.
Частота захворювань нервової та дихальної сис-
тем склала 1,10 % та 2,57 % відповідно. Злоякісні
новоутворення реєструвались у 3,68 % родичів.
У родичів третього ступеня спорідненості
(138 осіб) патологія серцево-судинної системи
спостерігалась у 24,64 %. Захворювання ендо-
кринної системи та травного тракту становили
8,70 %, 1,45 % відповідно. Надлишкова маса тіла
реєструвалась у 4,35 % обстежених. Визначення
частоти захворювань опорно-рухового апарату
дозволило встановити, що дана патологія реє-
струвалась у 1,24 % випадках. Захворювання се-
човивідної системи становили 1,02 %. Злоякісні
новоутворення реєструвалися у 9,42 % родичів.
Таким чином, клініко-генеалогічний аналіз, про-
ведений у хворих дітей, дав змогу визначити, що
98,3 % обстежених мають схильність до мульти-
факторної патології.
Обчислення фенотипічних кореляцій бать-
ки-діти показало наявність відмінностей у вели-
чині показника успадкування і, відповідно, гене-
тичної компоненти відносно виявленої патології.
Так, кореляція батьки-діти була найбільш низь-
кою для патології серцево-судинної системи (r =
0,137) і найбільш високою для нервово-психічної
(r = 0,347), злоякісних новоутворень (r = 0,340)
і сечовивідної системи (r = 0,328). Для дихаль-
ної, шлунково-кишкової й ендокринної патології
кореляції між групою батьки-діти дорівнювали
0,280, 0,272 та 0,200 відповідно (табл. 1).
Визначення фенотипічної кореляції бать-
ки-діти дозволило встановити різницю у зна-
ченні коефіцієнта спадковості h2. Найвищим цей
показник був для нервово-психічної сфери —
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 203
Âèçíà÷åííÿ ðîë³ ñïàäêîâèõ ôàêòîð³â òà íåñïðèÿòëèâèõ ÷èííèê³â ïåðèíàòàëüíîãî ðîçâèòêó ó ôîðìóâàíí³ îæèð³ííÿ...
0,694; трохи меншим — для злоякісних ново-
утворень — 0,680. Значення коефіцієнта спад-
ковості для сечовивідної системи відповідало
0,657, а для захворювань опорно-рухового апа-
рату — 0,570. Для дихальної системи — 0,560;
меншою була величина h2 для патології шлунко-
во-кишкового тракту (0,544), ендокринної (0,400)
та серцево-судинної (0,274) систем.
Отримані результати свідчать про те, що ве-
личина внеску генетичної компоненти коливала-
ся від 27 до 68 %. Сумарний внесок генетичної
компоненти в патологічну ураженість на хроніч-
ні неінфекційні захворювання дітей, хворих на
ожиріння, становить 34 %, на долю середовищ-
ної компоненти дісталося 66 %.
При аналізі перинатального анамнезу було
встановлено, що фізіологічний перебіг вагітно-
сті виявлявся у 54 % матерів. Загроза перериван-
ня вагітності спостерігалася в 28 %, ускладнення
вагітності гестозом першої та другої половини
дорівнювало 12 % та 8 % відповідно. Фізіологіч-
ний перебіг пологів відзначався у 54 % випадків,
передчасні пологи — у 2 %. Медикаментозна
стимуляція в пологах використовувалась у 8 %
випадків, оперативна допомога породіллям —
у 28 %. За результатами нашого дослідження,
малу масу тіла при народженні менше 2500 г
виявлено у 2 дітей, масу тіла при народженні,
яка перевищувала 4000 г, виявлено в 6 випадках,
решта становила (3485,0 ± 440,0) г. Аналіз хар-
чового анамнезу в ранньому віці встановив, що
30 % обстежених після народження вигодовува-
лися грудним молоком, 34 % дітей одразу після
народження були переведені на штучне вигодо-
вування, 36 % знаходилися на змішаному.
При складанні родоводів сімей пробандів
із досліджуваною патологією встановлено, що
найчастіше у хворих дітей реєструвалася вітряна
віспа (66 %), друге місце посідав епідемічний па-
Таблиця 1
Кореляція батьки-діти та показник спадковості
захворювань окремих систем організму
Системи
Статис-
тичний
показник
Зна-
чення
Серцево-судинна система r
h
Е
0,137
0,274
0,726
Ендокринна система r
h
Е
0,200
0,400
0,600
Шлунково-кишкова система r
h
Е
0,272
0,544
0,456
Нервово-психічна система r
h
Е
0,347
0,694
0,306
Сечовивідна система r
h
Е
0,328
0,657
0,343
Дихальна система r
h
Е
0,280
0,560
0,440
Злоякісні новоутворення r
h
Е
0,340
0,680
0,320
Захворювання опорно-рухового
апарату
r
h
Е
0,285
0,570
0,430
Загальна ураженість r
h
Е
0,169
0,338
0,662
Таблиця 2
Критерії прогнозування формування ожиріння у дітей та підлітків
Ознака Градація ознаки ПК Інформативність
ознаки
Обтяжена спадковість до ожиріння є
немає
+13,1
–6,1
4,7
Загроза переривання вагітності є
немає
+4,0
–0,9
0,4
Гестоз I половини вагітності є
немає
+3,4
–0,8
0,3
Патологічні пологи є
немає
+3,3
–2,3
0,8
Кесарів розтин є
немає
+5,8
–1,1
0,7
Штучне вигодовування є
немає
+5,1
–1,4
0,8
204 ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16
Êîâàëüîâà Â. ²., Áóäðåéêî Î. À., Êîñîâöîâà Ã. Â.
ротит (1,2 %), третє — вітряна віспа (1 %). Скар-
латина і кір відзначалися з частотою 4 % та 2 %
відповідно.
Було встановлено, що серед виділених про-
гностичних показників найбільша інформатив-
ність та прогностична цінність відзначалася для
таких ознак, як обтяжена спадковість до ожирін-
ня. Досить високою інформативною вагою воло-
діли такі ознаки, як кесарів розтин та штучне ви-
годовування. Меншу інформативну значущість
мали такі показники, як загроза переривання ва-
гітності, гестоз I половини та патологічний пере-
біг пологів (табл. 2).
На основі проведеного аналізу виділено
шість ознак, які є прогностичними у формуван-
ні ожиріння у дітей та підлітків. Використання
цих критеріїв дозволить не тільки виявляти осіб
підвищеного генетичного «ризику», але й своє-
часно проводити комплекс профілактичних захо-
дів щодо підвищення адаптаційних можливостей
організму.
Висновки
Проведене дослідження показало, що 98,3 %
хворих дітей мають схильність до мультифактор-
ної патології. Обчислення фенотипічної кореля-
ції батьки-діти дало змогу визначити сумарний
внесок генетичної компоненти в патологічну ура-
женість на хронічні неінфекційні захворювання
дітей, хворих на ожиріння, величина якої стано-
вить 34 %, на долю середовищної компоненти ді-
сталося 66 %. Встановлено, що серед виділених
прогностичних показників найбільша інформа-
тивність та прогностична цінність відзначалася
для таких ознак, як обтяжена спадковість до ожи-
ріння та загроза переривання вагітності.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ткачук Н. І., Тимчук Є. В. Діагностичні маркери надмірної маси тіла та ожиріння у дітей раннього віку // Пе-
ринатология и педиатрия. — 2012. — № 49. — С. 64–66.
2. Окороков П. Л., Васюкова О. В., Воронцов А. В., Ильин А. В., Владимирова В. П., Аверкиева Е. В. Уровни ади-
поцитарного белка — переносчика жирних кислот и адипонектина у подростков с ожирением и их связь с ра-
спределением жировой ткани // Проблемы эндокринологии. — 2014. — № 2. — С. 13–19.
3. Тяжка О. В., Мінченко Д. О., Молявко О. С., Давидов В. В., Будрейко О. А., Кулєшова Д. К., Мінченко О. Г. Екс-
пресія генів АLDOC, TIGAR, ENO1 та ENO2 у клітинах крові дітей чоловічої статі з ожирінням, ускладненим
резистентністю до інсуліну // Современная педиатрия. — 2014. — 62, № 6. — С. 112–115.
4. Майданник В. Г. Клинические рекомендации по диагностике и лечению метаболического синдрома и ожи-
рения у детей и подростков // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2014. — 6,
№ 2. — С. 39–55.
5. Воронько О. Е., Бодаев Н. В., Арчаков А. И. Использование SNP-маркеров для оценки индивидуальной ге-
нетической предрасположенности к сахарному диабету типа 1 и 2 // Биомедицинская химия. — 2007. — 53,
вып. 4. — С. 374–384.
6. Атраментова Л. А., Караченцев Ю. И., Горшунская М. Ю., Тыжненко Т. В., Почерняев А. К., Опалейко Ю. А.
Однонуклеотидные полиморфизмы + 45 Т/G и + 276G/Т гена FDIPOQ у больных сахарным диабетом 2 типа
и здоровых людей // Фактори експериментальної еволюції організмів: зб. наук. пр. / Під ред. В. А. Кунаха
[та ін.]. — К.: Логос, 2011. — 11. — С. 456–460.
7. Караченцев Ю. И., Горшунская М. Ю., Атраментова Л. А. Кравчун Н. А., Тыжненко Т. В., Лещенко Ж. А., По-
черняев А. К., Полторак В. В. Гетерозиготность по SNP +276 G > T гена адипонектина как потенциальный
предиктор устойчивости к сахарному диабету 2 типа // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної
та медичної генетики. — 2010. — Вип. 19, № 3. — С. 195–199.
8. Павлишин Г. А., Козак К. В. Вплив адипонектину на виникнення метаболічних порушень у дітей з надмірною
масою та ожирінням // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. — 2014. — IV, № 1 (11). — С. 62–66.
9. Харпер П. Практическое медико-генетическое консультирование. — М.: Медицина, 1989. — 302 с.
10. Беневоленская Л. И., Бржезовский М. М. Эпидемиология ревматических болезней. — М.: Медицина, 1988. —
238 с.
11. Гублер Е. В., Генкин А. А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических ис-
следованиях. — Л.: Медицина, 1973. — 141 с.
ISSN 2219-3782. Ôàêòîðè åêñïåðèìåíòàëüíî¿ åâîëþö³¿ îðãàí³çì³â. 2015. Òîì 16 205
Âèçíà÷åííÿ ðîë³ ñïàäêîâèõ ôàêòîð³â òà íåñïðèÿòëèâèõ ÷èííèê³â ïåðèíàòàëüíîãî ðîçâèòêó ó ôîðìóâàíí³ îæèð³ííÿ...
KOVALYOVA V.I., BUDREYKO O.A., KOSOVTSOVA G.V.
SI «Institute for Children and Adolescents Health Care of the NAMS of Ukraine»,
Ukraine, 61153, Kharkiv, pr. 50-letya VLKSM, 52-A, e-mail: iozdp@iozdp.org.ua
THE ROLE OF HEREDITARY AND UNFAVORABLE FACTORS DURING PERINATAL PERIOD
IN THE FORMATION OF OBESITY IN CHILDREN AND ADOLESCENTS
Aims. To establish hereditary predisposition to the formation of obesity and determine prognostic criteria for its
development in children and adolescents. Methods. Collection of genealogical materials was carried out according to
P. Harter. Clinico-genealogical analysis was performed in 50 families of children and adolescents with obesity. The
child-parent correlation was estimated as relationships of qualitative features in the related samples according to the
2x2 contingency table. A prognostic algorithm was developed to distinguish the predictive criteria for the formation
of the pathology under investigation. Results. Clinico-genealogical analysis made it possible to reveal a hereditary
predisposition to the main noncontiguous diseases in 98.3 % of the examined patients. Among the established prognostic
parameters most informative and predicative was the hereditary burden of obesity. Conclusion. Calculation of the child-
parent phenotypic correlation enabled the authors to determine a total contribution (34 %) of the genetic component to
pathological prevalence of chronic diseases in children with obesity. The share of the environmental component came to
66 %.
Keywords: children, adolescents, obesity, families, bloodline.
|