Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний
Досліджені особливості антихлорозної дії мішанолігандного комплексонату заліза за даними визначення загального вмісту фотосинтетичних пігментів, їх співвідношення та урожаю ягід. Визначена залежність цих показників від дози препарату. Исследованы особенности антихлорозного действия смешанно-лиган...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177488 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний / Г.О. Прядкіна, Т.М. Шадчина, В.А. Сарвін // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 215-220. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177488 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Прядкіна, Г.О. Шадчина, Т.М. Сарвін, В.А. 2021-02-16T08:45:04Z 2021-02-16T08:45:04Z 2010 Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний / Г.О. Прядкіна, Т.М. Шадчина, В.А. Сарвін // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 215-220. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177488 Досліджені особливості антихлорозної дії мішанолігандного комплексонату заліза за даними визначення загального вмісту фотосинтетичних пігментів, їх співвідношення та урожаю ягід. Визначена залежність цих показників від дози препарату. Исследованы особенности антихлорозного действия смешанно-лигандного комплексоната железа по данным определения общего содержания фотосинтетических пигментов, их соотношения и урожая ягод. Определена зависимость этих показателей от дозы препарата. The effects of antychlorosis compounds such as the composite ligand iron complex on the contents of photosynthetic pigments and their ratio as well as vine yield were investigated. The dependence of these parameters on of the compound doze are presented. Роботу виконано за фінансової підтримки Міністерства агропромислової політики України, договір №119. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний |
| spellingShingle |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний Прядкіна, Г.О. Шадчина, Т.М. Сарвін, В.А. Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| title_short |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний |
| title_full |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний |
| title_fullStr |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний |
| title_full_unstemmed |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний |
| title_sort |
вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду мускат янтарний |
| author |
Прядкіна, Г.О. Шадчина, Т.М. Сарвін, В.А. |
| author_facet |
Прядкіна, Г.О. Шадчина, Т.М. Сарвін, В.А. |
| topic |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| topic_facet |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| format |
Article |
| description |
Досліджені особливості антихлорозної дії мішанолігандного комплексонату
заліза за даними визначення загального вмісту фотосинтетичних пігментів, їх
співвідношення та урожаю ягід. Визначена залежність цих показників від дози
препарату.
Исследованы особенности антихлорозного действия смешанно-лигандного
комплексоната железа по данным определения общего содержания фотосинтетических пигментов, их соотношения и урожая ягод. Определена зависимость этих
показателей от дозы препарата.
The effects of antychlorosis compounds such as the composite ligand iron complex
on the contents of photosynthetic pigments and their ratio as well as vine yield were
investigated. The dependence of these parameters on of the compound doze are presented.
|
| issn |
2219-3782 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177488 |
| citation_txt |
Вплив мішанолігандного комплексонату заліза на пігментний апарат та урожайність чутливого до ураження вапняковим хлорозом сорту винограду Мускат янтарний / Г.О. Прядкіна, Т.М. Шадчина, В.А. Сарвін // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 215-220. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT prâdkínago vplivmíšanolígandnogokompleksonatuzalízanapígmentniiaparattaurožainístʹčutlivogodouražennâvapnâkovimhlorozomsortuvinogradumuskatântarnii AT šadčinatm vplivmíšanolígandnogokompleksonatuzalízanapígmentniiaparattaurožainístʹčutlivogodouražennâvapnâkovimhlorozomsortuvinogradumuskatântarnii AT sarvínva vplivmíšanolígandnogokompleksonatuzalízanapígmentniiaparattaurožainístʹčutlivogodouražennâvapnâkovimhlorozomsortuvinogradumuskatântarnii |
| first_indexed |
2025-11-26T15:45:55Z |
| last_indexed |
2025-11-26T15:45:55Z |
| _version_ |
1850626834469748736 |
| fulltext |
215
2. Гершензон С.М. Аналитический обзор исследований по популяционной
генетике, проведених в Национальной академии наук украины.— Киев.— 1996.—
72 с.
3.Берг Р. Л. Мутация “желтая” (yellow) в популяции Drosophila melanogaster
г. Умани // Вестник Ленинградского ун-та. Сер. биология.— 1961.— №3, Вып.1.—
С. 77–89.
4.Проценко А.В., Козерецкая И.А. Природные популяции Drosophila melano-
gaster Украины. Мониторинг мутационных процессов // Збірник наукових праць.—
Досягнення і проблеми генетики, селекції та біотехнології.— Київ.— Логос.—
2007.— Т.1.— С. 288–292.
5.Козерецкая И. А., Проценко А. В., Рушковский С. Р., Афанасьева Е.С., Чу-
ба А.И., Безруков В.Ф., Мюссе Т.А., Меллер А.П. Мутационные процессы в природ-
ных популяциях организмов с радиационно-загрязненных территорий Украины //
Цитология и генетика. 2008, №4.— С. 63–68.
Резюме
Показано что частота видимых мутаций в природных популяциях Drosophila
melanogaste Украины колебалась от 0 до 1,51 на протяженни двух годов исследо-
ваний. Выход рецессивных мутаций в 2008 году был значительно ниже чем в 2009 г.
на протяженни 4 поколений лабораторных исследований.
Показано, що частота видимих мутацій в природних популяціях Drosophila
melanogaster України коливався від 0 до 1,51 протягом двох років досліджень. Вихід
рецессивних мутацій в 2008 году був значно ниже ніж в 2009 р. протягом 4 поколінь
лабораторних досліджень.
The frequency of visible mutations in natural populations of Drosophila
melanogaster from Ukraine varied from 0 to 1,51 during two years of study. The recessive
mutation yield in 2008 was significantly lower than in 2009 for 4 generations of laboratory
studies.
ПРЯДКІНА Г.О.,1 ШАДЧИНА Т.М.,1 САРВІН В.А.2
1Інститут фізіології рослин і генетики НАН України,
Україна, 03022, Київ, вул. Васильківська 31/17, e-mail: monitor@ifrg.kiev.ua
2 ЗАТ ім. Софії Перовської, Україна, 99026, Севастополь, вул. Софії Перовської
ВПЛИВ МІШАНОЛІГАНДНОГО КОМПЛЕКСОНАТУ ЗАЛІЗА
НА ПІГМЕНТНИЙ АПАРАТ ТА УРОЖАЙНІСТЬ ЧУТЛИВОГО
ДО УРАЖЕННЯ ВАПНЯКОВИМ ХЛОРОЗОМ СОРТУ ВИНОГРАДУ
МУСКАТ ЯНТАРНИЙ
Виноград сорту Мускат янтарний є цінним продуктом харчування та
сировиною для виробництва високоякісних марочних вин. Його ягоди мають
неповторний смак, насичений особливим ароматом, що зберігається і в ви-
готовленому з нього вині. Однак, через чутливість даного сорту до уражен-
ня вапняковим хлорозом [2], виноградарі Криму часто несуть значні втрати
по урожайності. Наразі питання боротьби з вапняковим хлорозом на ґрунтах
216
півострова є дуже актуальним. Причому воно стосується не тільки проблеми
підвищення урожайності винограду, але й збереження сорту Мускат янтар-
ний як цінного генофонду, який в останні роки інтенсивно зменшується шля-
хом заміни його новими, більш стійкими до захворювання хлорозом сортами.
Важливе місце у боротьбі з хлорозом належить препаратам заліза [5, 8–
10]. Причому найбільш ефективними з них є препарати, де залізо знаходиться
в хелатованому стані, чим забезпечується легше засвоєння цього мікроеле-
мента рослинним організмом. У свою чергу, серед комплексонатів заліза
позитивно виділяються такі, в яких в якості хелатуючої сполуки виступають
органічні речовини, які самі є фізіологічно активними [7]. Однак і в цьому
випадку актуальним залишається питання стабільної розчинності препаратів
при зберіганні. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є застосування
комплексонатів не з одним, а з двома носіями (лігандами) металу. Такий
мішанолігандний потрійний комплекс є більш резистентним, оскільки в
ньому іон заліза пов’язаний з більшим числом груп, ніж у подвійних з’єднан-
нях [6]. До того ж, їх розчинність і стабільність при зберіганні забезпечує
кращі технологічні можливості його використання. Окрім цього, гомеостаз
рослинного організму багато в чому залежить від носіїв мікроелементів у
клітинах [1, 2]. Оскільки, перспективним вважається використання мікроеле-
ментів у вигляді карбоксилатів органічних кислот, то в даній роботі було
досліджено антихлорозну ефективність мішанолігандного комплексонату
заліза з двома лігандами — лимонної та етилендиаміндибурштинової кисло-
тами, які самі є фізіологічно активними органічними сполуками [6] — для
оздоровлення рослин винограду сорту Мускат янтарний.
Матеріали та методи
Об’єктом досліджень були рослини винограду чутливого до захворю-
вання вапняковим хлорозом сорту Мускат янтарний на виноградниках ЗАТ
“Софія Перовська” (Севастополь, Крим). Контролем слугували необроблені
рослини винограду, варіантами — оброблені одинарною та подвійною
дозами мішанолігадного комплексонату заліза. Препарат вносили шляхом
обприскування рослин винограду на початку цвітіння. Концентрація
активнодіючої речовини (по залізу) становила 0,05%. Для обприскування
одного куща витрачали 300 мл розчину мішанолігадного комплексонату
заліза (одинарна доза) та 600 мл, відповідно, подвійна. Реакцію рослин на
дію антихлорозного препарату оцінювали за змінами вмісту фотосинте-
тичних пігментів в листках — хлорофілу та каротиноїдів, а також врожаю
ягід з одного куща.
Для визначення вмісту пігментів відбирали повністю розгорнуті листки
однорічних гілок — це, як правило, були 5–6 листки від кінця гілки. Перші
зразки листків відібрали перед обприскуванням рослин (26 травня 2009 р.),
а наступні — через місяць (26 червня 2009 р.). Причому листки рослин
контрольного варіанту зберігали ознаки хлорозу і на цю дату. Це спричинили
погодні умови 2009 р.— тривала літня посуха. Вибірка в кожній з 3-х біоло-
гічних повторностей складала 10 листків. Концентрацію хлорофілу a та b
і суми каротиноїдів обчислювали згідно формул Вельбурна [11], а потім
217
перераховували на одиницю площі листка (мг/дм2). Середню врожайність
ягід з куща визначали шляхом зважування ягід. Повторність її визначень
для кожного варіанту дорівнювала 6. Статистичну обробку даних проведено
з використанням t-критерію Стьюдента на 95% рівні значущості згідно [4].
Результати та обговорення
Вміст сумарного хлорофілу у листках рослин винограду до обробки їх
препаратом заліза (26.05.09) на контрольній та дослідних ділянках досто-
вірно не відрізнявся і складав в середньому 2,10+0,04 мг/дм2. Аналогічно
несуттєво відрізнявся і вміст загальних каротиноїдів на всіх цих ділянках.
Через місяць після обробки (26.06.09) вміст сумарного хлорофілу у листках
рослин між варіантами суттєво відрізнявся (рис. 1). Для варіанту з обробкою
одинарною дозою — він зріс на 20%, а при подвійній дозі — майже на 35%
у порівнянні з контролем. Загальний вміст каротиноїдів збільшився тільки
у варіанті з обробкою подвійною дозою комплексонату заліза (рис. 1, Б) і ця
різниця була на межі 95% достовірності.
Підвищення вмісту фотосинтетичних пігментів у листках рослин як
дослідних (29 та 45%) так і контрольного варіантів (на 7%) через місяць
після першого визначення пігментів свідчать про накопичення хлорофілу в
листках в онтогенезі рослин в першій половині вегетації (табл. 1). Більш
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
1
2
3А
0
0,5
1
1,5
2
2,5
3
3,5
1 2 3
Б
Рис. 1. Вплив обробок рослин винограду сорту Мускат янтарний у фазі цвітіння
мішанолігандним комплексонатом заліза на вміст фотосинтетичних пігментів,
мг/дм
2
, в його листках місяць потому: А — сумарний хлорофіл, Б — загальні
каротиноїди. 1 — контрольний варіант, 2 — варіант з обробкою одинарною дозою,
3 — з подвійною.
Таблиця 1
Зміни вмісту фотосинтетичних пігментів та їх співвідношень (на 26.06.09 у відсотках
від 26.05.09) у листках винограду через місяць після обробки рослин комплексонатами
Варіант Вміст
хлорофілу (Chl)
Відношення
Chl a/b
Вміст
каротиноїдів
(Car)
Відношення
Car/Chl (a+b)
За 100% прийняті середні значення за 26.05.09 р.
Контроль 107 141* 136* 124*
1 доза заліза 129* 97 133* 103
2 дози заліза 145* 100 152* 103
* — відмінності достовірні за 95% рівня значущості.
218
значний ріст вмісту загального хлорофілу варіантах з внесенням комплексо-
нату заліза засвідчив позитивну дію препарату на синтез пігментів. При цьо-
му більший ефект спостерігався при внесенні подвійної дози мішаноліганд-
ного комплексонату заліза (підвищення на 45%) у порівнянні з одинарною
(на 29%). З розвитком рослин вміст хлорофілу a у варіанті без обробки прева-
лював над вмістом хлорофілу b, в той час як у дослідних варіантах він зали-
шався на тому ж рівні, що і у фазу цвітіння (табл. 1). Ці дані свідчать, що
при розвитку рослин в умовах дефіциту заліза, що спостерігається при захво-
рюванні вапняковим хлорозом, в фотосинтетичному апараті мають місце
зміни, які полягають у зменшенні розмірів світлозбиральних антен, показни-
ком яких є відносний вміст хлорофілу b [3]. Таким чином, одним із проявів
антихлорозної дії препарату виявилась його стабілізуюча дія на співвідно-
шення хлорофілів a i b.
Збільшення вмісту загальних каротиноїдів, у порівнянні з даними попе-
реднього визначення, у контрольного варіанту та варіанту з однією дозою
заліза було однаковим і склало 0,2 мг/дм2, з подвійною — 0,3 мг/дм2. Але у
дослідних варіантах воно відбувалося паралельно з суттєвим ростом хлоро-
філу, в той час як в контролі його ріст був незначним. Тому відносна кількість
загальних каротиноїдів (на одиницю хлорофілу) в онтогенезі зростала тільки
в цьому варіанті (табл. 1). Це збільшення відносної кількості каротиноїдів,
тобто ураження рослин контрольного варіанту карбонатним хлорозом, можна
пояснити несприятливими умовами літньої вегетації.
Обприскування рослин винограду на початку фази цвітіння подвійною
дозою мішанолігандного комплексонату заліза призвело до підвищення
урожайності куща на 39%, у порівнянні з контролем (2,20+0,30 кг), а одинар-
ною дозою — на 28% (2,82+0,27 кг). Аналіз розподілення маси ягід вино-
граду з одного куща показав, що у необроблених рослин вона коливалась
від 1,5 до 2,9 кг, а в оброблених — від 2 до 3,9 кг (рис. 2). Заслуговує уваги
той факт, що у рослин винограду, оброблених комплексом мішанолігандного
комплексонату заліза маса ягід з кущів, що перевищувала 2,5 кг, відмічалася
частіше — у 83 та 100% випадків, відповідно з одинарною дозою та подвій-
ною дозами.
0
10
20
30
40
50
1,5-1,9 2,0-2,4 2,5-2,9 3,0-3,4 3,5-3,9
1
2 3
Рис. 2. Гістограма розподілення маси ягід винограду з одного куща
в залежності від типу обробки рослин, % від загальної кількості кущів
219
Таким чином, результати дослідження проведеного на рослинах сорту
винограду Мускат янтарний дозволили виявити особливості дії мішанолі-
гандного комплексу заліза на фотосинтетичні пігменти та урожай ягід і визна-
чити залежність кількісних показників цієї дії від дози препарату.
Висновки
1. Високорозчинний та стабільний мішанолігандний комплексонат
заліза, створений на основі лимонної та етилендиаміндибурштинової кислот,
є ефективним засобом для боротьби з вапняковим хлорозом винограду. Пози-
тивний вплив даного препарату проявляється у збільшенні вмісту фотосинте-
тичних пігментів в листках та підвищенні урожаю ягід.
2. Ефект дії препарату на фотосинтетичні показники полягає не тільки
у підвищенні сумарного хлорофілу, але й у збереженні відносної кількості
хлорофілів a та b, що свідчить про стабільність величини світлозбиральної
антени — остання при захворюванні рослин хлорозом, як правило, змен-
шується.
3. Однією із складових підвищення урожаю є зростання кількості кущів
зі збільшеною масою ягід: у 83 та 100% кущів, відповідно з одинарною та
подвійною дозами заліза, їх маса сягала 2,5 кг, в той час як в контролі відсоток
таких кущів дорівнював 33%.
4. Величина позитивного ефекту залежить від дози препарату. Кращий
результат спостерігався при застосуванні подвійної дози (600 мл препарату
на 1 кущ).
Роботу виконано за фінансової підтримки Міністерства агропромис-
лової політики України, договір №119.
Література
1.Афанасьєв Ю.И., Калетина Н.И., Харитонов Ю.Я. и др. Роль микроэле-
ментов в нарушении и коррекции металлолигандного гомеостаза // Вестник Россий-
ской АМН.— 1995.— №10.— С. 44–48.
2.Власюк П.А., Жидков В.А., Ивченко В.И. и др. “Участие микроэлементов в
обмене веществ растений” /В кн. “Биологическая роль микроэлементов”.— М.:
Наука, 1983.— 38 с.
3.Кочубей С.М. Организация пигментов фотосинтетических мембран как
основа энергообеспечения фотосинтеза.— Киев: Наукова думка, 1986.— 190 с.
4.Лакин Г.Ф. Биометрия.— М.: Высшая школа, 1990.— 352 с.
5.Островская Л.К. Железо в растительном мире и карбонатный хлороз.— Київ:
Наукова думка, 1993.— 146 с.
6.Роговцов О.О. Синтез, властивості та фотохімічна активність змішано-
лігандних комплексів мангану (ІІ) та цезію (ІІІ) з етилендиаміндиянтарною кислотою
та тіосечовиною / Автореф. дис. канд. хім. наук.— Київ, 2005.— 20 с.
7. Трунова Е.К., Таманаева Н.Н., Мазуренко Е.А. Особенности строения твер-
дых смешанно-лигандных комплексов железа с этилендиаминдиянтарной кислотой
и оксикислотами // Тезисы докладов 17 Всесоюзн. Чугаев. совещ. по химии комп-
лексных соед.— Минск, 29–31 мая 1990 г., ч.3.— Минск, 1990.— С. 475.
8.Шадчина Т.М., Прядкіна Г.О. Оздоровлення рослин винограду, уражених
вапняковим хлорозом та ослаблених від підмерзання, за допомогою антихлорозного
220
препарату нового покоління. //Физиология и биохимия культурных растений.—
2007.— Т.39, №5.— С. 426–431.
9.Бlvarez-Fernбndez A., Paniagua M.P., Abadia J. et al. Effect of Fe deficiency
chlorosis on yield and fruit quality in Peach (Prunus persuce L. Batsch) // J. Agric. Food.
Chem.— 2003.— 51.— P. 5738–5744.
10. Jackson R. S. Wine Science. Principles and application. Amsterdam: Elsevier
Acad. Press, 2008.— 751 р.
11. Wellburn A. R. The spectral determination of chlorophylls a and b, as well as
total carotenoids, using various solvents with spectrophotome-ters of different resolution
// Journal of Plant Physiology.— 1994.— 144.— 3.— P. 307–313.
Резюме
Досліджені особливості антихлорозної дії мішанолігандного комплексонату
заліза за даними визначення загального вмісту фотосинтетичних пігментів, їх
співвідношення та урожаю ягід. Визначена залежність цих показників від дози
препарату.
Исследованы особенности антихлорозного действия смешанно-лигандного
комплексоната железа по данным определения общего содержания фотосинтети-
ческих пигментов, их соотношения и урожая ягод. Определена зависимость этих
показателей от дозы препарата.
The effects of antychlorosis compounds such as the composite ligand iron complex
on the contents of photosynthetic pigments and their ratio as well as vine yield were
investigated. The dependence of these parameters on of the compound doze are presented.
РАДЧЕНКО А.Н., ПОЧИНОК В.М.
Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, Киев
03022, Киев, ул. Васильковская 31/17
АЛЛЕЛЬНЫЙ СОСТАВ ЛОКУСА GLU D3 СОРТОВ ОЗИМОЙ
МЯГКОЙ ПШЕНИЦЫ
Глютенины, запасные белки пшеницы, на основании их молекулярных
масс подразделяют на две основные группы: высокомолекулярные (ВМГ,
80–120 кДа) и низкомолекулярные (НМГ, 30–50 кДа). Хотя в зерне пшеницы
преобладают НМГ, именно ВМГ в основном определяют экспрессию опреде-
лённых признаков хлебопекарских качеств, что обусловило их более де-
тальное изучение. НМГ являются звеньями белковой сети. Влияя своей
структурой на формирование белкового каркаса клейковины, они увели-
чивают размер полипептидной сети и тем самым улучшают такой признак,
как “сила муки” [2, 3].
Низкомолекулярные глютенины кодируют генные кластеры Glu-A3,
Glu-B3 и Glu-D3, которые расположены на коротких плечах хромосом 1А,
1В, 1D и тесно сцеплены с глиадинкодирующими локусами Gli A1, Gli B1,
|