Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві

Introduction of molecular markers for genetic polymorphism investigations of bread wheat in South Plant Biotechnology Center is discussed. The application of molecular markers for analysis of allelic diversities of microsatellite loci, dwarfing genes (Rht8, Rht-B1, Rht-D1), genes o...

Full description

Saved in:

Bibliographic Details
Published in:	Фактори експериментальної еволюції організмів
Date:	2015
Main Author:	Чеботар, С.В.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2015
Subjects:	Молекулярна генетика та геноміка рослин
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177501
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві / С.В. Чеботар // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 17. — С. 97-102. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1860231170336227328
author	Чеботар, С.В.
author_facet	Чеботар, С.В.
citation_txt	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві / С.В. Чеботар // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 17. — С. 97-102. — Бібліогр.: 41 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Фактори експериментальної еволюції організмів
description	Introduction of molecular markers for genetic polymorphism investigations of bread wheat in South Plant Biotechnology Center is discussed. The application of molecular markers for analysis of allelic diversities of microsatellite loci, dwarfing genes (Rht8, Rht-B1, Rht-D1), genes of photoperiod sensitivity (Ppd-A1, Ppd-B1, Ppd-D1) and vernalization response (Vrn-A1, Vrn-B1, Vrn-D1), genes of puroindolines (Pina-D1, Pinb-D1), genes that determine low content of amylose in starch of grains (Wx), the genes of storage proteins (Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1 and Glu-A3), genes resistance to leaf rust and the rye translocations in wheat varieties and breeding materials has been shown. There are recommendations to use molecular markers for creation homogenic wheat varieties, semi-dwarf varieties with shorter heading and flowering time, varieties with special technological characteristics – soft/ hard, low amylose content. Microsatellite markers which showed significant associations with frost resistance and other agronomical traits are recommended for marker assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs. Кеуwords: bread wheat, genetic polymorphism, molecular marker, PCR.
first_indexed	2025-12-07T18:21:59Z
format	Article
fulltext	ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 97 в генофонді вітчизняних сортів у наслідок бага- тьох років селекції у Південному біотехнологіч- ному центрі в рослинництві (ПБЦ) інтенсивно проводилися дослідження молекулярно-генетич- ного поліморфізму сортів та ліній м’якої пшени- ці, цінних генетичних джерел та колекцій [4–9]. Диференціація, ідентифікація, генетичний поліморфізм сортів м’якої пшениці. У наукових програмах, що виконувались у ПБЦ з моменту його створення у 2000 році, вивчали можливо- сті використання різновидів ПЛР, а саме: raPD, SSr, ISSr аналізу для диференціації, ідентифі- кації та реєстрації генотипів T. aestivum L. [9–12]. за результатами цих досліджень мікросателітний (МС) аналіз був визначений як найефективні- ший метод диференціації та ідентифікації, який може використовуватися для паспортизації сор- тів м’якої пшениці, дозволяє виявляти генетичну гетерогенність та порівнювати вітчизняні сорти з сортами світової селекції. Нами вперше охарак- теризована генетична мінливість у генетичному пулі майже 100 українських сортів озимої м’якої пшениці за допомогою МС-маркерів [4–7, 13, 14] та проведено її порівняння з мінливістю, що ви- значається в сортах Європейських країн, Ефіопії та Єгипту. Науковцями ПБЦ розроблено ДНК-техноло- гію ідентифікації і каталогізації сортів T. aestivum L. [15, 16] та вперше встановлено алельний склад близько 40 МС-локусів українських сортів м’якої пшениці, відповідно з яким сорти м’якої пшениці можуть бути унікально генотиповані [14]. На мо- лекулярному рівні вивчено [6, 7, 17–19] зміни в генетичному різноманітті м’якої пшениці на пів- дні України за період здійснення науково-обґрун- тованих селекційних програм (1912–2002 рр.). Досліджено алельне розмаїття МС-локусів у ви- бірці стародавніх сортів півдня України, прове- дено його порівняння з сучасними сортами ози- мої м’якої пшениці, визначені зміни алельного складу МС-локусів серед сучасних сортів [6, 7]. Виявлено, що значна частина алелів (50,4 %), яка УДК 577.2:631:581.115:542.1 ЧЕБОТАР С.В. Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Україна, 65036, м. Одеса, Овідіопольська дор., 3, e-mail: s.v.chebotar@gmail.com Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, Україна, 65058, м. Одеса, Шампанський пров., 2 ВПРОВАДЖЕННЯ МОЛЕКУЛЯРНИХ МАРКЕРІВ У ДОСЛІДЖЕННЯ ГЕНЕТИЧНОГО ПОЛІМОРФІЗМУ М’ЯКОЇ ПШЕНИЦІ В ПІВДЕННОМУ БІОТЕХНОЛОГІЧНОМУ ЦЕНТРІ В РОСЛИННИЦТВІ Перші дослідження геному пшениці за до- помогою методів кінетики реасоціації були про- ведені в Україні ще у 1975–1977 роках у Всесоюз- ному селекційно-генетичному інституті (ВСГІ) Ю.М. Сиволапом, Л.Ф. Д’яченко, Т.Г. Вербиць- кою. Ці роботи стали першими кроками на шля- ху впровадження молекулярної генетики в роз- виток теорії і практики селекції. Вивчення мін- ливості генома пшениці в еволюційному плані і в зв’язку з інтрогресією віддаленого в генетич- ному відношенні матеріалу з видів роду Aegilops, що активно залучалися до інтрогресивної гібри- дизації з пшеницею в селекційних програмах ін- ституту, а також необхідність надавати характе- ристику селекційному матеріалу, вимагало удо- сконалення інструментів аналізу генетичного по- ліморфізму. Тому в дослідження, що проводили- ся у відділі молекулярної біології ВСГІ під керів- ництвом Ю.М. Сиволапа, були залучені методи ПДРФ- аналізу, клонування та Саузерн-блот гі- бридизації. Ці методи дозволили визначати змі- ни, що відбуваються в геномі пшениці при відда- леній гібридизації на рівні рДНК та високопов- торюваних послідовностей [1, 2]. Складнощі в роботі з радіоактивною міткою при оцінці селек- ційного матеріалу спонукали до залучення у ро- боту, на той час, передового та дуже ефективного методу аналізу генетичного поліморфізму – по- лімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Перша ро- бота, яка була опублікована у 1994 році, за цим напрямом досліджень мала назву: «Исследова- ние генетического полиморфизма злаковых ра- стений при помощи ПЦР с произвольными прай- мерами» [3]. Сьогодні переконливо доведено, що дифе- ренціація сортового матеріалу та добір генотипів з певними господарсько важливими ознаками ба- зуються на вивченні генетичного поліморфізму. задля оцінки генетичної різноманітності україн- ських сортів м’якої пшениці, відпрацювання ме- тодів залучення ДНК-маркерів у селекційні про- грами України, моніторингу спрямованості змін © ЧЕБОТАР С.В. Впровадження молекулярних маркерів у дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному ... Ч еб от ар С .В . 98 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 Чеботар С.В. нетичної варіабельності за локусами, що коду- ють якісні та кількісні ознаки м’якої пшениці. Розповсюдження генів короткостебловості в генотипах українських сортів озимої м’якої пше- ниці. за допомогою молекулярних маркерів було встановлено, що Українські сорти часто характе- ризуються наявністю комплексів або «пірамід» генів короткостебловості в генотипах, частоти алелів цих генів в сортах озимої м’якої пшениці півдня України істотно змінювалися за період на- уково обґрунтованої селекції [17, 22, 23] і відріз- няються за частотами зустрічальності окремих алелів від західноєвропейських сортів. Найбіль- шого поширення набув алель Rht8c, що успіш- но використовується в селекції на всій території України. Алель Rht-D1b присутній у 77 % сучас- них сортів СГІ, у той час як алель Rht-B1b зустрі- чається значно рідше. Аналіз 27 сортів (1997– 2009 років реєстрації) виявив у генотипах абсо- лютно переважне поширення гаплотипу Rht8c Ppd-D1a [24], тобто селекціонери надають пере- вагу генотипам, що мають обидва гени – корот- костебловості Rht8c та нечутливості до фотопе- ріоду Ppd-D1a. У дослідженнях з лініями-анало- гами, які різняться за висотою рослин, визначи- ли, що генотипи – носії алелів Rht8с і Ppd-D1a, відрізняються нижчою висотою рослин в серед- ньому на 25 %, підвищеною масою тисячі зерен на 17 %, більшою компактизацією колоса та ско- роченим періодом вегетації [25, 26]. Молекулярні маркери до генів, що кон- тролюють якісні показники зерна м’якої пше- ниці. за результатами наших досліджень вперше виявлені алельні характеристики для генів, що контролюють якісні показники зерна м’якої пше- ниці – твердозерність / м’якозерність та низь- кий вміст амілози у генотипах українських сор- тів T. aestivum L. [27, 28]. за допомогою марке- рів до генів пуроіндолінів а і b, які контролюють якісний показник зерна м’якої пшениці – твердо- зерність, проведена ідентифікація алелів Pina- D1a/b та Pinb-Da/b у низки українських сортів. Сорти Мирлебен, Оксана, Миронівська 33 класи- фіковані як м’якозерні (Pinа-D1a; Pinb-D1а); по- казано, що більшість українських сортів (95 %) мають алелі Pinа-D1а і Pinb-D1b, тобто є твердо- зерними, але їхній фізичний показник твердозер- ності варіює досить широко – від 51,0 до 88,4 ум. од. [27]. Нами запропонована технологія діагности- ки та контролю алельного стану Wx-генів, яка може бути використана у селекції форм пшениці характерна для вихідних генотипів, збережена в генофонді сортів СГІ [6, 7]. залучення в селек- ційні програми різноманітного генетичного ма- теріалу призвело до збагачення алельного складу генофонду озимої м’якої пшениці півдня України [6, 7], але разом з тим ряд алелів (27,4 %), тесто- ваних у вихідних сортів – Банаток, Кримок та ін- ших, елімінувався внаслідок відбору, можливо, як корелюючий з небажаними для селекції озна- ками. МС-аналіз за допомогою 25 МС-маркерів лише 3В хромосоми, однієї з найдовших хромо- сом з генома м’якої пшениці, зроблений на ви- бірці близько 65 сортів, різних років створення, показав, що відбулося скорочення алельного різ- номаніття на 23 %, а більше 60 % сортів, що за- реєстровані після 1959 року, мають значну подіб- ність за алелями МС-локусів до сорту Безоста 1 [28], що відображає інтенсивне використання цього сорту в селекційних програмах в Україні. за нашими дослідженнями, значний про- цент сортів селекції СГІ мають внутрішньосор- товий поліморфізм [14], але серед сучасних сор- тів спостерігається тенденція до лінійності. за нашими даними низка сортів поточного десяти- річчя – Литанівка, Кірія, Гурт, Оксана, Ластів- ка одеська може розглядатися як сорти лінійно- го типу [20]. У цілому рівень внутрішньосорто- вої гетерогенності досліджених українських сор- тів перевищує рівень європейських сортів [14]. Проведені дослідження дозволяють нам ре- комендувати використання МС-аналізу і роз- робленої бази даних алелів МС-локусів укра- їнських сортів для проведення доборів з метою створення сортів лінійного типу на основі існу- ючих сучасних гетерогенних сортів м’якої пше- ниці [14], а також для підвищення ефективнос- ті реєстрації нових сортів озимої м’якої пшени- ці та юридичного захисту авторських прав [19]. О. Колесник встановлені асоціації між агроно- мічними та морфологічними ознаками пшениці та алельним станом низки МС-локусів, що надає можливість рекомендувати певні маркери для ви- користання в селекції [20]. М. Галаєвою під ке- рівництвом Ю.М. Сиволапа у ПБЦ [21], прове- дено пошук асоціацій МС-маркерів та генетич- них детермінант морозостійкості в сортах пше- ниці СГІ. Виявлені МС-локуси, що асоціюються з морозостійкістю пшениці, рекомендується ви- користовувати поряд з іншими методами при до- борі більш морозостійких форм на ранніх етапах селекції Використання ДНК-маркерів підняло на но- вий більш ефективний рівень методи оцінки ге- ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 99 Впровадження молекулярних маркерів у дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному ... чено 1rS.1BL транслокацію у сортів Миронів- ська 33, Мирлебен, Мирич, Веселка, Київська 7, Іванівська остиста [14]. Тестування присутно- сті 1rS:1BL, 1rS:1АL транслокацій в генотипах 25 сучасних сортів (2002–2006 років реєстрації) і селекційних форм за допомогою молекулярних маркерів rEMS1303, Sr1r003 та секалін-специ- фічного щ-sec-P3+щ-sec-P4 засвідчили наявність короткого плеча 1rS хромосоми жита у сортах Білосніжка, Либідь, Побєда 50, Фаворитка, зо- лотоколоса, Колумбія і лініях Б-16, Н242/97-2-В, Gli-B13(1B3) та зчеплене успадковування специ- фічних до жита алелів за дослідженими локуса- ми з генами Lr26 та Sr31 [34]. Використання ви- щенаведених маркерів до житнього хроматину у комбінації з алель-специфічними маркерами до Gli-B1 локусу та парою МС-маркерів дозволило нам досліджувати успадковування модифікова- ної транслокації 1rS:1BL, що створена А. Лука- шевським [35], у гібридній популяції, отриманої д.б.н. О.І. Рибалкою від схрещування Куяльник Х Pavon Ma 1, та відібрати рекомбінантні рос- лини з рекомбінантною модифікованою житнєю транслокацією з Gli-B1.2 алелем від сорту Куяль- ник [36]. Маркерування генів, що відповідають за темпи розвитку м’якої пшениці та стійкісті до па- тогенів. Інтенсивні дослідження генів чутливість до яровизації – Vrn-A1, VrnB1, Vrn-D1, та фото- періоду – Ppd-A1, Ppd-B1, Ppd-D1 проводились у ПБЦ І.А. Балашовою [37, 38]. Нею розробле- ні ПЛР-маркери до генів Vrn-D1, VrnB1 та Ppd- D1а, Ppd-B1а, що були використані для встанов- лення Vrn-генотипів сортів ярої пшениці різних еколого-географічних зон та для аналізу алельно- го різноманіття у сортів з різними строками коло- сіння та цвітіння відповідно [39]. за допомогою маркера csLV34 тестовано ло- кус мультипатогенної стійкості Lr34/Yr18/Pm38 в генотипах 253 сортів пшениці м’якої озимої різ- ного географічного походження надані рекомен- дації, щодо застосування у селекції сортів, в яких присутній локус Lr34/Yr18/Pm38 [40]. Провадит- ся ідентифікація генів стійкості листової іржі Lr21, Lr22a, Lr24, Lr32, Lr34, Lr39, Lr42, Lr53 в селекційних лініях, що отримані від віддаленої гібридизації [41]. Висновки Наведенні данні свідчать про наполегли- ве впровадження молекулярно-генетичних мето- дів оцінки та вивчення генетичного поліморфіз- му м’якої пшениці у Південному біотехнологіч- з низьким або нульовим вмістом амілози в кро- хмалі [29, 30]. Вирішення питання якості пшеничного бо- рошна значною мірою залежить від ефектив- ності оцінок і добору селекційного матеріалу за алельними варіантами запасних білків зерна. Не зважаючи на те, що ці білки (гліадини і глюте- ніни) вивчені досить повно і використовуються для безпосереднього встановлення зв’язку з якіс- тю борошна, зростаюча вимога до якості зерна нових сортів пшениці диктує необхідність, з од- ного боку, удосконалити існуючу систему оцінок селекційного матеріалу на рівні генотипів, а з ін- шого – глибшого дослідження зв’язку показни- ків якості зерна, а саме технологічних, з алелями генів Glu (глютенінів) і Gli (гліадинів), що роз- ташовані у кластерах. У цьому напрямку уваги заслуговує співставлення розділюючої здатно- сті методів електрофорезу клейковинних білків, який широко застосовується для визначення тех- нологічних властивостей зерна м’якої пшениці, з методом алель-специфічної ПЛР, запропонованої Zhang et al. [31, 32]. У ПБЦ за допомогою ПЛР- аналізу визначено алельний стан локусів Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1 та Glu-A3 у 14 сортів та шести май- же ізогенних ліній м’якої пшениці, що отримані на основі сорту Безоста 1, та різняться за гліади- новими локусами [33]. Показана можливість ди- ференціювання ПЛР-методом генотипів м’якої пшениці, які належать до різних груп за алельни- ми варіантами блоків компонентів гліадинів [33]. В цілому визначено нижчий рівень генетичного поліморфізму за допомогою алель-специфічної ПЛР з праймерами, запропонованими Zhang et al. [31, 32], у порівнянні з усім комплексом генетич- ного поліморфізму, що визначається електрофо- резом запасних білків. Це закономірно, оскільки дані праймери детектують ділянки лише г-гліа- динових генів локусів Gli-1 та гена Glu-A3, тоді як алелі, ідентифіковані за допомогою електро- форезу гліадинів, мають до восьми компонентів і відображають експресію до восьми генів. Але ми вважаємо, що дослідження локусів запасних біл- ків за допомогою ДНК маркерів є перспективни- ми, оскільки є можливість застосування маркерів до інших ділянок нуклеотидних послідовностей генів запасних білків, що мусить значно розши- рити спектр поліморфізму, який виявляється за допомогою ПЛР. Аналіз житніх транслокацій. за допомо- гою ПЛР-аналізу локусу TaglGap, що локалізо- ваний на короткому плечі хромосоми 1В пше- ниці та секалінового локусу жита Sec-1 визна- 100 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 Чеботар С.В. поліморфізму на рівні нуклеотидних послідов- ностей генів запасних білків Gli- та Glu- надасть можливість краще усвідомлювати структурну організацію та функціонування цих генів й по- силить можливість більш тонко диференціювати генотипи з різними хлібопекарськими та техно- логічними якостями. У світовій літературі з кожним роком по- ширюється спектр молекулярних маркерів до ге- нів, що мають важливе господарське значення та які можуть бути застосовані у селекційній робо- ті для більш ефективного добору генотипів пше- ниці з певними властивостями, тому наступним кроком розвитку вітчизняної аграрної науки є поглиблення досліджень з використання молеку- лярних маркерів та автоматизація процесу мар- керної селекції з метою створення більш доско- налих українських сортів м’якої пшениці. ному центрі в рослинництві. Показано, що вико- ристання ДНК-маркерів підняло на новий більш ефективний рівень методи оцінки генетичної ва- ріабельності за локусами, що кодують якісні та кількісні ознаки м’якої пшениці. Вже сьогод- ні в селекції в Україні доцільно використовува- ти маркерний відбір, або селекцію за допомогою молекулярних маркерів (marker assisted selection (MaS)), застосовуючи направлену ПЛР для де- текції генів короткостебловості Rht8, Rht-B1, Rht-D1, генів нечутливості до фотоперіоду Ppd, генів пуроіндолінів a і b – Pina-D1, Pinb-D1, ге- нів ваксі (Wx), пов’язаних з низьким вмістом амі- лози, молекулярні маркери до житніх транслока- цій та генів стійкість до листової іржі, а також залучати МС-аналіз, у процес створення сортів м’якої пшениці лінійного типу, з підвищеною мо- розостійкістю. Подальше вивчення генетичного ЛІТЕРАТУРА 1. Чеботарь С.В., Сиволап Ю.М. Вариабельность рДНК у некоторых Triticeae и форм Triticum aestivum, полученных от отда- ленной гибридизации // Генетика. – 1993. – 29, № 12. – С. 2039–2050. 2. Чеботарь С.В., Сиволап Ю.М. Клонирование высокоповторяющейся ДНК Aegilops tauschii (DD) и анализ меж- и внутри- видового полиморфизма злаков // Бюлетень Селекційно-генетичного інституту. – 1994. – Вип. 1 (85). – С. 32–36. 3. Сиволап Ю.М., Календарь Р.М., Чеботарь С.В. Исследование генетического полиморфизма злаковых растений при помо- щи ПЦР с произвольными праймерами // Цитология и генетика. – 1994. – № 6. – С. 54–61. 4. Чеботарь С.В., Сиволап Ю.М. Дифференциация, идентификация и создание базы данных сортов T. aestivum L. украинской селекции на основе STMS-анализа // Цитология и генетика. – 2001. – 35, № 6. – С. 18–27. 5. Chebotar S.V., rцder M., Bцrner a., Sivolap Yu.M. Characterisation of Ukrainian bread wheat (Triticum aestivum L.) germplasm by using microsatellite markers // Бюлетень державного Нiкiтського ботанiчного саду. – Ялта, 2002. – 85. – C. 8–11. 6. Chebotar S.V., rцder M., Bцrner a., Sivolap Yu.M. Microsatellite analysis Ukrainian wheat varieties cultivated in 1912–2002 // Proceedings of the Tenth International Wheat Genetic Symposium Paestum. – Italy, 2003. – P. 57–60. 7. Чеботарь С.В. Микросателлитный анализ исходных сортов популяций озимых пшениц, обеспечивших основу селекцион- ного процесса на юге Украины // Ростов-на-Дону: Селекция, семеноводство и возделывание полевых культур, Российская академия с.-х. наук. – 2004. – С. 126–130. 8. Чеботарь Г.А., Чеботарь С.В., Моцный И.И. Лобанова Е.И., Сиволап Ю.М. Молекулярно-генетический анализ линий-ана- логов мягкой пшеницы, различающихся по высоте растений // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Меч- никова. – 2009. – 14 (8). – С. 61–71. 9. Колесник О.О., Чеботар С.В., Хохлов О.М., Сиволап Ю.М. Диференційна здатність методів ідентифікації сортів пшениці за допомогою мікросателітного аналізу та комп’ютерного визначення морфометричних параметрів зерна // Вісник Одесь- кого національного університету ім. І.І. Мечникова. – Одеса, 2009. – 14, вип. 8. – С. 27–42. 10. Сиволап Ю.М., Чеботарь С.В., Топчиева Е.А., Корзун В.Н., Тоцкий В.Н. Исследование молекулярно-генетического по- лиморфизма сортов Triticum aestivum L. с помощью raPD и SSr-анализа // Генетика. – 1999. – 35, № 12. – С. 1665–1673. 11. Сиволап Ю.М., Топчиева Е.А., Чеботарь С.В. Идентификация и паспортизация сортов мягкой пшеницы методами raPD и SSr-анализа // Генетика. – 2000. – 36, № 1 – С. 44–51. 12. Куц О.О., Чеботар С.В., Сиволап Ю.М., Тоцький В.М. Молекулярно-генетичний поліморфізм Triticum aestivum L., визна- чений шляхом inter-SSr ПЛР // Вісник Одеського державного університету, Біологія. – 2000. – 5, № 1. – C. 97–102. 13. Chebotar S.V., rцder M., Bцrner a., Sivolap Yu.M. allele distribution for Xgwm-markers frequently used for test genetic diversity in bread wheat gene pools from different geographical regions // abstracts of 12 th International EWaC Workshop at the John Innes Centre, 1–6 July. – Norwich, UK, 2002. – P. 26. 14. Чеботарь С.В. Молекулярно-генетический анализ генофонда озимой мягкой пшеницы Украины : дис. докт. биол. Наук : спец. 03.00.22. «Молекулярная генетика». – К., 2009. – 400 с. 15. Sivolap Yu., Chebotar S. Identification and registration of Ukrainian common wheat varieties on the bases of STMS-analysis // Documents on the VII Session of the working Group on Biochemical and Molecular Techniques and DNa-Profiling in Particular (BMT) of UPOV. Hanover, Germany. 21–23.11.2001. Document BMT/7/19 Prov. annex III. − P. 6–10. 16. Сиволап Ю.М., Волкодав В.В., Бальвінська М.С., Кожухова Н.Е., Солоденко А.Є., Чеботар С.В. Ідентифікація і реєстра- ція генотипів м’якої пшениці, ячменю, соняшника за допомогою аналізу мікросателітних локусів : методичні рекоменда- ції. – Одеса, 2004. – 14 с. 17. Чеботарь С.В., Корзун В.Н., Сиволап Ю.М. Распространение аллелей локуса WMS261, маркирующего ген короткосте- бельности Rht8, у сортов мягкой пшеницы южной Украины // Генетика. – 2001. – 37, № 8. – С. 1075–1080. ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 101 Впровадження молекулярних маркерів у дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному ... 18. Chebotar S., Sourdille P., Feuillet C., Bernard M. Characterization of the genetic variability at MS-loci 3B chromosome in genetic pool of Ukrainian bread wheat varieties // The 19th International Triticeae mapping Initiative − 3rd COST Tritigen: International Conf., 31 august – 4 September, 2009: abstracts. − Clermont-Ferrand, 2009. − P. 128. 19. Чеботар С.В., Сиволап Ю.М. Спосіб визначення новизни сортів та ліній м’якої пшениці за ДНК-типуванням. Патент Укра- їни на корисну модель № 19828, від 15.01.2007. Бюл. № 1. 20. Kolesnyk O.O., Chebotar S.V., Khokhlov O.M., Sivolap Yu.M Genetic diversity and association analysis of heading time, plant height and other agronomical traits in Ukrainian bread wheat varieties revealed by microsatellite markers // Cytology and Genetics. – in press. 21. Галаєва М.В., Файт В.І., Чеботар С.В., Галаєв О.В., Сиволап Ю.М. зв’язок алелів мікросателітних локусів п’ятої групи хромосом з морозостійкістю озимої пшениці // Цитология и генетика. – 2013. – 47, № 5. – С. 3–11. 22. Чеботарь С.В., Блрнер А., Сиволап Ю.М. Анализ генов короткостебельности в генотипах сортов мягкой пшеницы Украины // Цитология и генетика. – 2006. – 40, № 4. – C. 12–23. 23. Чеботарь С.В. Аллельная характеристика генов короткостебельности в генетическом пуле сортов озимой мягкой пшеницы Украины // Генетичні ресурси рослин. − 2008. – № 6. – С. 96–103. 24. Чеботар Г.О., Чеботар С.В., Моцний І.І., Сиволап Ю.М. Уточнення ступеня зчеплення генів rht8 та Ppd-D1 на 2D хромо- сомі озимої мякої пшениці // Цитология и генетика. – 2013. – 47, № 2. – С. 12–17. 25. Чеботар Г.О., Моцний І.І., Чеботар С.В., Сиволап Ю.М. Вплив алелів генів короткостебловості та гена Рpd-D1 на агроно- мічні ознаки м’якої пшениці // збірник СГІ-НЦНС. – 2010. – Вип. 16 (56). – С. 148–160. 26. Чеботарь Г.А., Моцный И.И., Чеботарь С.В., Сиволап Ю.М. Прямые еффекты генов короткостебельности на генофоне известных сортов пшеницы юга Украины // Цитология и генетика. – 2012. – 46, № 6. – С. 44–52. 27. Чеботар С.В., Куракіна К.О., Хохлов О.М., Чеботар Г.О., Сиволап Ю.М. Фенотипічні прояви алелів пуроіндолінових генів м’якої пшениці // Цитология и генетика. – 2011. – № 4. – С. 8–19. 28. Петрова И.В., Чеботарь С.В., Рыбалка А.И., Сиволап Ю.М. Идентификация Wx генотипов среди сортов озимой мягкой пшеницы // Цитология и генетика. – 2007. – 41, № 6. – С. 11–17. 29. Петрова І.В., Чеботар С.В., Рибалка О.І., Хохлов О.М., Сиволап Ю.М. Спосіб діагностики та контролю Wx-генів при ство- ренні сортів пшениці з низьким або нульовим вмістом амілози. Патент України на корисну модель № 37137 від 25.11.2008, Бюл. № 22 30. Сиволап Ю.М., Петрова І.В., Чеботар С.В. та ін. Детекція Wx-генів в селекції озимої м’якої пшениці на низький вміст амі- лози в крохмалі : методичні рекомендації. – Одеса: Південний біотехнологічний центр в рослинництві УААН, 2008. – 12 с. 31. Zhang W., Gianibelli M.C., Ma W., rampling L., Gale K.r. Identification of SNPs and development of allele-specific PCr markers for г-gliadin alleles in Triticum aestivum // Theor. appl. Genet. – 2003. – 107. – P. 130–138. 32. Zhang W., Gianibelli M.C., rampling L.r. Characterisation and marker development for low molecular weight glutenin genes from Glu-A3 alleles of bread wheat (Triticum aestivum L.) // Theor. appl. Genet. – 2004. – 108. – P. 1409–1419. 33. Поліщук А.М., Чеботар С.В., Благодарова О.М., Козуб Н.А., Созінов І.О., Сиволап Ю.М. Аналіз сортів та майже-ізоген- них ліній мякої пшениці за допомогою ПЛР з алель-специфічними праймерами до Gli- та Glu-локусів // Цитология и ге- нетика. – 2010. – № 6. – С. 22–31. 34. Сударчук Л.В., Чеботар С.В., Сиволап Ю.М. Виявлення та тестування присутності житньої транслокації в сучасних сор- тах м’якої пшениці // abstracts of International Scientific and Practical Conference “Modern biotechnology of agricultural plants and biosafety”. Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, 7–10 вересня. – Одеса, 2010. – С. 60. 35. Lukaszewski a. Breeding behavior of the cytogenetically engineered wheat-rye translocation chromosomes 1rS.1BL // Crop. Sci. – 2001. – 4. – P. 1062–1065. 36. Сударчук Л.В., Чеботар С.В., Рибалка О.І., Сиволап Ю.М. Детекція модифікованої транслокації 1rS.1BL за допомо- гою молекулярних маркерів у селекційному матеріалі м’якої пшениці // Вісник Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (біологія), Одеса. – 2010. – 15, вип. 6. – С. 39–47. 37. Балашова И.А., Сиволап Ю.М., Файт В.И., Стельмах А.Ф. Использование raPD-метода для создания ДНК-маркеров к ге- нам Vrn // Цитология и генетика. – 2001. – 35, № 2. – С. 49–53. 38. Балашова И.А., Календарь Р.Н., Файт В.И., Сиволап Ю.М. Созданияе ДНК-маркеров к локусу Vrn-D1 мягкой пшеницы // Биотехнология. – 2002. – № 2. – С. 30–36. 39. Балашова И.А. Маркирование генов Vrn и Ppd мягкой пшеницы методами ПЛР-анализа : дис. канд. биол. наук : спец. 03.00.26. «Молекулярная генетика». – К., 2002. – 142 с. 40. Галаев О.В., Сиволап Ю.М. Характеристика сортів пшениці мякої української і російської селекції за алелями локусу csLV34 зчепленого з геном мультипатогенної стійкості Lr34/Yr18/Pm38 // Цитология и генетика. – 2015. – 49, № 1. – С. 18–25. 41. Gorash a., Galaev a., Babayants O., Babayants L. Leaf rust resistance of bread wheat (Trticum aestivum L.) lines derived from interspecific crosses // Zemdirbyste-agriculture. – 2014. – 101, N 3. – P. 295–302 102 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 Чеботар С.В. CHEBOTAR S.V. Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivars Investigations, Ukraine, 65036, Odesa, Ovidiopolska dor., 3, e-mail: s.v.chebotar@gmail.com Odesa National I.I. Mechnikov University, Ukraine, 65058, Odesa, Shampansky lane, 2 INTRODUCTION OF MOLECULAR MARKERS FOR GENETIC POLYMORPHISM INVESTIGATIONS OF BREAD WHEAT IN SOUTH PLANT BIOTECHNOLOGY CENTER Introduction of molecular markers for genetic polymorphism investigations of bread wheat in South Plant Biotechnology Center is discussed. The application of molecular markers for analysis of allelic diversities of microsatellite loci, dwarfing genes (Rht8, Rht-B1, Rht-D1), genes of photoperiod sensitivity (Ppd-A1, Ppd-B1, Ppd-D1) and vernalization response (Vrn-A1, VrnB1, Vrn-D1), genes of puroindolines (Pina-D1, Pinb-D1), genes that determine low content of amylose in starch of grains (Wx), the genes of storage proteins (Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1 and Glu-A3), genes resistance to leaf rust and the rye translocations in wheat varieties and breeding materials has been shown. There are recommendations to use molecular markers for creation homogenic wheat varieties, semi-dwarf varieties with shorter heading and flowering time, varieties with special technological characteristics – soft/ hard, low amylose content. Microsatellite markers which showed significant associations with frost resistance and other agronomical traits are recommended for marker assisted selection (MaS) in Ukrainian wheat breeding programs. Кеуwords: bread wheat, genetic polymorphism, molecular marker, PCr.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177501
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2219-3782
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-07T18:21:59Z
publishDate	2015
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
record_format	dspace
spelling	Чеботар, С.В. 2021-02-16T11:55:12Z 2021-02-16T11:55:12Z 2015 Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві / С.В. Чеботар // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 17. — С. 97-102. — Бібліогр.: 41 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177501 577.2:631:581.115:542.1 Introduction of molecular markers for genetic polymorphism investigations of bread wheat in South Plant Biotechnology Center is discussed. The application of molecular markers for analysis of allelic diversities of microsatellite loci, dwarfing genes (Rht8, Rht-B1, Rht-D1), genes of photoperiod sensitivity (Ppd-A1, Ppd-B1, Ppd-D1) and vernalization response (Vrn-A1, Vrn-B1, Vrn-D1), genes of puroindolines (Pina-D1, Pinb-D1), genes that determine low content of amylose in starch of grains (Wx), the genes of storage proteins (Gli-A1, Gli-B1, Gli-D1 and Glu-A3), genes resistance to leaf rust and the rye translocations in wheat varieties and breeding materials has been shown. There are recommendations to use molecular markers for creation homogenic wheat varieties, semi-dwarf varieties with shorter heading and flowering time, varieties with special technological characteristics – soft/ hard, low amylose content. Microsatellite markers which showed significant associations with frost resistance and other agronomical traits are recommended for marker assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs. Кеуwords: bread wheat, genetic polymorphism, molecular marker, PCR. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Молекулярна генетика та геноміка рослин Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві Introduction of molecular markers for genetic polymorphism investigations of bread wheat in south plant biotechnology center Article published earlier
spellingShingle	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві Чеботар, С.В. Молекулярна генетика та геноміка рослин
title	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві
title_alt	Introduction of molecular markers for genetic polymorphism investigations of bread wheat in south plant biotechnology center
title_full	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві
title_fullStr	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві
title_full_unstemmed	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві
title_short	Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві
title_sort	впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві
topic	Молекулярна генетика та геноміка рослин
topic_facet	Молекулярна генетика та геноміка рослин
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177501
work_keys_str_mv	AT čebotarsv vprovadžennâmolekulârnihmarkerívvdoslídžennâgenetičnogopolímorfízmumâkoípšenicívpívdennomubíotehnologíčnomucentrívroslinnictví AT čebotarsv introductionofmolecularmarkersforgeneticpolymorphisminvestigationsofbreadwheatinsouthplantbiotechnologycenter

Впровадження молекулярних маркерів в дослідження генетичного поліморфізму м’якої пшениці в південному біотехнологічному центрі в рослинництві

Institution

Similar Items