Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.

Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.

Aims. The aim of our work was to compare the frequency of plant regeneration of H. perforatum from the leaves, internodes and roots and frequency of plant regeneration Т. officinalis using the proximal, middle and distal part of a leaf. We also determined the optimal type of an explant for maximal...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Фактори експериментальної еволюції організмів
Datum:2015
Hauptverfasser: Сидорук, О.С., Сідляк, Г.В., Матвєєва, Н.А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2015
Schlagworte:
Молекулярні та клітинні біотехнології
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177528
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. / О.С. Сидорук, Г.В. Сідляк, Н.А. Матвєєва // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 17. — С. 245-248. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177528
record_format dspace
spelling Сидорук, О.С.
Сідляк, Г.В.
Матвєєва, Н.А.
2021-02-16T12:27:26Z
2021-02-16T12:27:26Z
2015
Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. / О.С. Сидорук, Г.В. Сідляк, Н.А. Матвєєва // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 17. — С. 245-248. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
2219-3782
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177528
575.222.7:581.1
Aims. The aim of our work was to compare the frequency of plant regeneration of H. perforatum from the leaves, internodes and roots and frequency of plant regeneration Т. officinalis using the proximal, middle and distal part of a leaf. We also determined the optimal type of an explant for maximal plant regeneration frequency. Methods. For induction of regeneration of H. perforatum and Т. officinalis shoots we used MS culture medium added with BAP, kinetin and NAA. We used leaves, internodes and roots of the H. perforatum aseptic plants. We also used proximal, middle and distal parts of Т. officinalis leaves. Results. MS medial supplemented by NAA and different cytokinins differed in their ability to induce plant regeneration. The presence of these growth regulators almost in all cases stimulated the formation of shoots for H. perforatum explants. Using of kinetin in MS medium have led to inhibition of plant regeneration from H. perforatum leaves and resulted in low (20–60 %) regeneration frequency of Т. officinalis. Using of BAP and NAA was the most effective for increasing of plant regeneration frequency of H. perforatum and Т. officinalis up to 100 %. Conclusions. H. perforatum internodes and proximal parts of T. officinalis leaves possessed the greatest regenerative ability. The proximal, medial and distal leaves parts have differed in sensitivity to growth regulators. The maximum regeneration rate of 100 % was observed cultivating proximal leaves on three different media of 12 investigated. Keywords: Hypericum perforatum, Taraxacum officinalis, regeneration, 6-benzylaminopuryn, kinetin.
uk
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Фактори експериментальної еволюції організмів
Молекулярні та клітинні біотехнології
Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
Influence of plant growth regulators on the regeneration of shoots of plants Hypericum perforatum L. and Taraxacum officinalis L.
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
spellingShingle Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
Сидорук, О.С.
Сідляк, Г.В.
Матвєєва, Н.А.
Молекулярні та клітинні біотехнології
title_short Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
title_full Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
title_fullStr Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
title_full_unstemmed Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L.
title_sort вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин hypericum perforatum l. та taraxacum officinalis l.
author Сидорук, О.С.
Сідляк, Г.В.
Матвєєва, Н.А.
author_facet Сидорук, О.С.
Сідляк, Г.В.
Матвєєва, Н.А.
topic Молекулярні та клітинні біотехнології
topic_facet Молекулярні та клітинні біотехнології
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Фактори експериментальної еволюції організмів
publisher Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
format Article
title_alt Influence of plant growth regulators on the regeneration of shoots of plants Hypericum perforatum L. and Taraxacum officinalis L.
description Aims. The aim of our work was to compare the frequency of plant regeneration of H. perforatum from the leaves, internodes and roots and frequency of plant regeneration Т. officinalis using the proximal, middle and distal part of a leaf. We also determined the optimal type of an explant for maximal plant regeneration frequency. Methods. For induction of regeneration of H. perforatum and Т. officinalis shoots we used MS culture medium added with BAP, kinetin and NAA. We used leaves, internodes and roots of the H. perforatum aseptic plants. We also used proximal, middle and distal parts of Т. officinalis leaves. Results. MS medial supplemented by NAA and different cytokinins differed in their ability to induce plant regeneration. The presence of these growth regulators almost in all cases stimulated the formation of shoots for H. perforatum explants. Using of kinetin in MS medium have led to inhibition of plant regeneration from H. perforatum leaves and resulted in low (20–60 %) regeneration frequency of Т. officinalis. Using of BAP and NAA was the most effective for increasing of plant regeneration frequency of H. perforatum and Т. officinalis up to 100 %. Conclusions. H. perforatum internodes and proximal parts of T. officinalis leaves possessed the greatest regenerative ability. The proximal, medial and distal leaves parts have differed in sensitivity to growth regulators. The maximum regeneration rate of 100 % was observed cultivating proximal leaves on three different media of 12 investigated. Keywords: Hypericum perforatum, Taraxacum officinalis, regeneration, 6-benzylaminopuryn, kinetin.
issn 2219-3782
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177528
citation_txt Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. / О.С. Сидорук, Г.В. Сідляк, Н.А. Матвєєва // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2015. — Т. 17. — С. 245-248. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT sidorukos vplivregulâtorívrostunaregeneracíûpagonívroslinhypericumperforatumltataraxacumofficinalisl
AT sídlâkgv vplivregulâtorívrostunaregeneracíûpagonívroslinhypericumperforatumltataraxacumofficinalisl
AT matvêêvana vplivregulâtorívrostunaregeneracíûpagonívroslinhypericumperforatumltataraxacumofficinalisl
AT sidorukos influenceofplantgrowthregulatorsontheregenerationofshootsofplantshypericumperforatumlandtaraxacumofficinalisl
AT sídlâkgv influenceofplantgrowthregulatorsontheregenerationofshootsofplantshypericumperforatumlandtaraxacumofficinalisl
AT matvêêvana influenceofplantgrowthregulatorsontheregenerationofshootsofplantshypericumperforatumlandtaraxacumofficinalisl
first_indexed 2025-11-25T21:04:20Z
last_indexed 2025-11-25T21:04:20Z
_version_ 1850543781423611904
fulltext ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 245 Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum Perforatum L. та Taraxacum Officinalis L. С ид ор ук О .С , С ід ля к Г. В ., М ат вє єв а Н .А . Hypericum perforatum і Taraxacum officinalis – лікарські рослини, які застосовуються в народ- ній медицині при різноманітних захворюваннях. H. perforatum (звіробій звичайний) – багаторіч- на трав’яниста рослина родини Hypericaceae. Вид родом з Європи, зустрічається в Азії, Аф- риці, Австралії, Північній та Південній Амери- ці [1]. Ще з часів Стародавньої Греції звіробій був популярним засобом при лікуванні стресів, депресій, порізів і опіків [2]. Останні досліджен- ня свідчать про ефективність цієї трави при лі- куванні онкозахворювань, запальних процесів, у ролі антиоксидантa та нейропротектора [3]. Лі- кувальні властивості рослин зумовлені тим, що у них синтезуються біологічно активні сполуки (БАС), дві з яких – гіперицин (нафтодіантрон) і гіперфорин (ліпофільний флороглюцинол), – ма- ють найбільшу медичну цінність. звіробій також містить рутин, кверцетин, кемпферол (флавоно- їди) і похідні ксантину [4, 5]. загалом в рослинах Hypericum виявили 7 груп активних речовин [6]. T. officinalis (кульбаба лікарська) – багато- річна трав’яниста рослина родини Asteraceae, поширена на всій території України, особливо у лісостепових районах, на луках, серед чагар- ників, як бур’ян у садах, на городах, уздовж до- ріг [7]. Рослини використовують як тонізуючий і жовчогінний засіб, вони мають діуретичну та ан- тигістамінну дію [8, 9]. Корені кульбаби містять тритерпенові сполуки з протипухлинною актив- ністю (тараксастерол, тараксерол та ін.), стерини (ситостерин, стигмастерин), а також холін, тарак- сол, цукор (левульозу), нікотинову кислоту, ніко- тинамід, каучук (близько 3 %), смоли і віск. У них дуже багато, особливо восени, інуліну (близько 40 %) [10]. У суцвіттях і листках рослини є ка- ротиноїди (тараксантин, флавоксантин), лютеїн і віолоксантин, тритерпенові спирти (арнідіол, фа- радіол), а також вітаміни В2 і С [11]. У зв’язку з комерційним потенціалом рос- лин цих видів проводиться дослідження щодо підвищення їх біологічної цінності [12], у тому числі в культурі in vitro. Ефективність регенера- ції є важливим фактором для успішного викори- стання рослин у біотехнологічних дослідженнях © СИДОРУК О.С, СІДЛЯК Г.В., МАТВЄЄВА Н.А. [13]. На даний час існує ряд досліджень з регене- рації рослин H. perforatum та Т. officinalis з пелю- сток, коренів і листків [14, 15]. Метою нашої роботи було порівняння час- тоти регенерації рослин H. perforatum з листків, міжвузлів і коренів та Т. officinalis з використан- ням проксимальної, середньої і дистальної ча- стини листка, а також визначення оптимального типу експланту. Матеріали і методи Асептичні рослини H. perforatum і Т. officinalis отримували шляхом поверхневої сте- рилізації насіння («Насіння України»). Для вве- дення рослини в культуру in vitro насіння стери- лізували у 70 % етанолі (30 секунд), розчином ко- мерційного препарату «Білизна» у співвідношен- ні з водою 1:3 протягом 10 хвилин, після чого тричі по 5 хв промивали стерильною дистильо- ваною водою та переносили на поверхню агари- зованого середовища Мурасіге та Скуга (МС) зі зменшеним вдвічі вмістом макросолей (1/2 МС) [16]. Культивування проводили при температурі 24 °С та 16-годинному світловому дні. Рослини розмножували живцюванням на середовищі 1/2 МС. Для індукції регенерації па- гонів H. perforatum використовували живильне середовище МС, доповнене 6-бензиламінопури- ном (БАП) та кінетином у концентраціях 0,5; 1; та 2 мг/л (H.perforatum) або 1; 2 та 3 мг/л БАП (Т. officinalis), а також б-нафтилоцтовою кисло- тою (НОК) у концентрації 0,1 мг/л. У якості екс- плантів використовували листки, міжвузля та ко- рені асептичних рослин H.perforatum. Для індук- ції регенерації Т. officinalis в якості експлантів використовували листки, які розрізали упоперек на три частини (дистальна, серединна та прокси- мальна), пошкоджуючи їх при цьому скальпелем. Для оцінки регенерації кількісно використовува- ли показник частоти регенерації (ЧР). ЧР оці- нювали через 4 тижні і визначали як відношен- ня кількості експлантів з ознаками регенерації до загальної кількості експлантів, виражене у відсот ках. УДК 575.222.7:581.1 СИДОРУК О.С, СІДЛЯК Г.В., МАТВЄЄВА Н.А. Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Україна, 03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 148, e-mail: ksushasidoruk@ukr.net ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ НА РЕГЕНЕРАЦІЮ ПАГОНІВ РОСЛИН HyPERicum PERFoRATum L. ТА TARAxAcum oFFicinAlis L. 246 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 Сидорук О.С, Сідляк Г.В., Матвєєва Н.А. При використанні середовища з додаван- ням кінетину (0,5 мг/л) та НОК (0,1 мг/л) частота регенерації з кореневих експлантів та міжвузлів становила 100 %, а на листках пагони не утворю- валися. При збільшенні концентрації кінетину до 1 мг/л та 2 мг/л у комбінації з 0,1 мг/л НОК паго- ни утворювалися на експлантах усіх типів з час- тотою 100 %. Ці показники свідчать про більш ефективну регенерацію у порівнянні з регенера- цією при використанні середовища без додаван- ня НОК. Отже, збільшення концентрації кінетину 1–2 мг/л та додавання до нього НОК (0,1 мг/л) призводить до швидкої і ефективної прямої реге- нерації, а найкращим типом експланту при вико- ристанні вказаного живильного середовища МS є корінь та міжвузля. Використання середовища з додаванням як БАП (0,5 мг/л), так і НОК у концентрації 0,1 мг/л забезпечило формування щільного зеленого ка- лусу починаючи з першого тижня культивуван- ня з наступним формуванням пагонів; частота регенерації для всіх експлантів становила 100 %. збільшення концентрації БАП (1 мг/л або 2 мг/л) з тією ж концентрацією НОК (0,1 мг/л) призвело до зменшення часу, необхідного для формування пагонів; частота регенерації для всіх типів екс- плантів становила 100 %. Отже, при використанні проміжної концен- трації БАП (1 мг/л) разом з НОК (0,1 мг/л) спо- стерігалось пришвидшення регенерації та макси- мальний рівень ЧР. Найкращу здатність до реге- нерації мав корінь. Дослідження щодо регенераційної здатності різних частин листків Т. officinalis виявило, що че- рез 4 тижні культивування експлантів на середо- вищі MС з додаванням 1 мг/л кінетину спосте- рігалася пряма регенерація на всіх трьох части- нах листків з частотою 40 % (табл. 2). При підви- щенні вмісту кінетину до 2 мг/л також спостері- гали пряму регенерацію на всіх частинах листка, Результати та обговорення Встановлено, що живильні середовища, до- повнені НОК і різними цитокінінами, відрізняли- ся за здатністю індукувати регенерацію. Присут- ність цих регуляторів росту майже у всіх випад- ках стимулювала пагоноутворення для експлан- тів H.perforatum. На середовищах з додавання 0,5 мг/л БАП через 4 тижні формувався калус і далі утворювалися пагони довжиною до 5 см на 100 % експлантів (табл. 1). При збільшенні вміс- ту БАП до 1 мг/л утворення пагонів розпочина- лося уже на третьому тижні, а частота регенера- ції з листкових експлантів становила 43 %, з ко- ренів і міжвузлів – 100 %. При збільшенні кон- центрації БАП до 2 мг/л частота регенерації ста- новила для листків – 12,5 %, для міжвузлів і ко- ренів – 100 %. Отже, найкращу здатність до ре- генерації на середовищах з БАП мали корені і міжвузля, при використанні яких частота регене- рації становила 100 %. На середовищах з додаванням кінетину спо- стерігалась пряма регенерація пагонів з коре- нів та міжвузлів без калусоутворення. При кон- центрації кінетину 0,5 мг/л утворення пагонів почалося вже на другому тижні культивування. Частота регенерації з коренів становила 50 %, з міжвузлів – 100 %, а з листків пагони не утворю- валися. Підвищення концентрації кінетину до 1 мг/л не призвело до суттєвих змін у частоті ре- генерації. При збільшенні концентрації кінети- ну до 2 мг/л збільшувалася довжина пагонів до 8 і 4 см відповідно при використанні міжвузля та кореня у якості експлантів. Частота регенерації з коренів збільшилася до 75 %, з міжвузля ста- новила 100 %, а на листках регенерація була від- сутня. Отже, додавання до середовища кінетину забезпечувало пряму регенерацію, причому існує пряма залежність між концентрацією кінетину і часом регенерації. Найкращу здатність до прямої регенерації мали міжвузля. Таблиця 1 Частота регенерації (%) з листків, міжвузлів та коренів H. perforatum Експлант Частота регенерації (%) експлантів при культивуванні на середовищі MS з регуляторами росту, мг/л кінетин БАП 0,1 НОК + БАП кінетин 0,5 1 2 0,5 1 2 0,5 1 2 0,5 1 2 Листок 0 0 0 100 43 12,5 100 100 100 0 100 100 Міжвузля 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Корінь 50 50 75 100 100 100 100 100 100 100 100 100 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 247 Вплив регуляторів росту на регенерацію пагонів рослин Hypericum perforatum L. та Taraxacum officinalis L. су, особливо на проксимальній частині листкових експлантів, проте частота її була меншою, ніж при попередньому випадку та становила 80 %. Отже, найкращим типом експланта є проксимальна частина листка. При використан- ні цієї частини ЧР на середовищах з 2 мг/л БАП, 1 та 2 мг/л БАП з додаванням 0,1 мг/л НОК, ста- новила 100 %. Ефективність використання кіне- тину була невисокою (ЧР = 20–60 %), а найбільш ефективним було використання середовища з БАП та НОК. Висновки Порівняння частоти регенерації H. perfora- tum з різних типів експлантів – кореневих, ли- стових, та з міжвузлів виявило, що найбільшу регенераційну здатність мають міжвузля, на яких спостерігали 100 % частоту регенерації на усіх використаних живильних середовищах. Найбіль- шу залежність від наявності та концентрації ре- гуляторів росту визначено у листових експлан- тів H. perforatum. Для цих експлантів на живиль- них середовищах з додаванням кінетину регене- рація була відсутня, а на середовищі з БАП, БАП та НОК, кінетином та НОК становила від 12,5 до 100 %. Вивчено можливість прямого морфогенезу з різних частин листків Taraxacum officinalis та ви- значено вплив регуляторів росту на прямий мор- фогенез. Виявлено, що пряма регенерація пагонів відбувалася при культивуванні експлантів на се- редовищі, яке містило кінетин (ЧР до 40 %). Ра- зом з тим, у більшості випадків, зокрема, при до- даванні до живильного середовища БАП, спосте- рігалася непряма регенерація з утворенням щіль- ного калусу, однак при використанні цього цито- кініну ЧР була вищою та становила 20–100 % за- лежно від концентрації. збільшення концентрації цитокінінів у се- редовищі з 0,1 НОК призводило до зменшен- ня частоти регенерації T. officinalis практично для усіх використаних у дослідженні експлан- тів (за вийнятком лише одного). Проксимальна, серединна та дистальна частини листків відріз- однак з проксимальної частини пагоноутворен- ня було більш ефективним, а частота регенерації становила 60 %. Подальше збільшення вмісту кі- нетину (3 мг/л) призводило до загибелі експлан- тів серединної і проксимальної частини листка, а ЧР дистальної частини становила лише 20 %. Додавання 0,1 мг/л НОК до середовища МS з 1 мг/л кінетину сприяло активізації пагоноутво- рення. Найактивніший ріст спостерігається на проксимальній та серединній частинах листкової пластинки з ЧР 70 %. На середовищі з додаван- ням 2 мг/л кінетину п та 0,1 мг/л НОК також спо- стерігалася пряма регенерація на проксимальній та серединній частинах листкової пластинки, ЧР дорівнювала 50 %. На середовищі з концентраці- єю 3 мг/л кінетину та 0,1 мг/л НОК регенерація хоча і спостерігалася, частота її була меншою, ніж при 2 мг/л кінетину 0,1 мг/л НОК та станови- ла 40 %. Отже, одночасне додавання цитокініну кінетину та ауксину НОК призводило до збіль- шення кількості експлантів з утвореними пагона- ми, однак збільшення концентрації кінетину при- гнічувало регенерацію. Через 4 тижні культивування експлантів Т. officinalis на середовищі MС з додаванням 1 мг/л БАП спостерігали непряму регенерацію на всіх частинах листка, причому частота реге- нерації на серединній частині була найбільшою та становила 100 %. При підвищенні вмісту БАП до 2 мг/л також спостерігали непряму регенера- цію на всіх трьох частинах листка з найбільшою частотою регенерації на проксимальній частині (100 %). збільшення вмісту БАП до 3 мг/л при- звело до непрямої регенерації, що спостеріга- лась на всіх частинах листків, причому найбіль- ша частота регенерації визначена на дистальній частині – 100 %. При додаванні 0,1 мг/л НОК до середовища МС з 1 або 2 мг/л БАП найактивніший ріст паго- нів спостерігався на проксимальній частині лист- кової пластинки (ЧР 100 %). На середовищі з до- даванням 3 мг/л БАП і 0,1 мг/л НОК також спо- стерігалася непряма регенерація з ростом калу- Таблиця 2 Частота регенерації (%) з різних частин листків Т. officinalis Частини листка Частота регенерації (%) експлантів при культивуванні на середовищі MS з регуляторами росту кінетин, мг/л БАП, мг/л 0,1 мг/л НОК + БАП, мг/л кінетин, мг/л 1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3 Дистальна 40 40 20 80 80 100 60 60 50 20 20 0 Серединна 40 40 0 100 80 90 60 60 50 70 50 40 Проксимальна 40 60 0 40 100 20 100 100 80 70 50 40 248 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2015. Том 17 Сидорук О.С, Сідляк Г.В., Матвєєва Н.А. ЛІТЕРАТУРА 1. Gleason H.a., Cronquist a. Manual of Vascular Plants of Northeastern United States and adjacent Canada // 2nd ed. Bronx, NY: The New York Botanical Garden, 1991. – 910 p. 2. Barnes J., anderson L.a., Phillipson J.D. St. John’s wort (Hypericum perforatum L.): a review of its chemistry, pharmacology, and clinical properties // J Pharm Pharmacol. – 2001. – 53. – P. 583–600. 3. Hostanska K., reichling J., Bommer S., Weber M., Saller r. Hyperforin a constituent of St. John’s wort (Hypericum perforatum L.) extract induces apoptosis by triggering activation of caspases and with hypericin synergistically exerts cytotoxicity towards human malignant cell lines // Eur J Pharm Biopharm. – 2003. – 56, N 1. – P. 121–132. 4. Hudson J.B., Lopez-Bazzocchi I., Towers G.H. antiviral activities of hypericin // antiviral res. – 1991. – 15. – P. 101–112. 5. Yoshitake T., Iizuka r., Yoshitake S. Hypericum perforatum L. (St. John’s wort) preferentially increases extracellular dopamine levels in the rat prefrontal cortex // Br J Pharmacol. – 2004. – 142, N 3. – P. 414–418. 6. Nahrstedt a., Butterwick V. Biologically active and other chemical constituents of the herb Hypericum perforatum L. // Pharmaco psychiatry. – 1997. – 30. – P. 129–134. 7. Кобів Ю.Й. Кульбаба лікарська // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). – К.: Наукова думка, 2004. – 800 с. – ISBN 966-00-0355-2. 8. ahmad V.U., Yasmeen S., ali Z., Khan M.a., Choudhary M.I., akhtar F., Miana G.a., Zahid M. Taraxacin, a new guaianolide from Taraxacum wallichii // J. Nat. Prod. – 2000. – 63. – P. 1010–1011. 9. Yun S.I., Cho H.r., Choi H.S. anticoagulant from Taraxacum platycarpum // Biosci. Biotechnol. Biochem. – 2002. – 66. – P. 1859–1864. 10. Takasaki M., Konoshima T., Tokuda H., Masuda K., arai Y., Shiojima K., ageta H. anti-carcinogenic activity of Taraxacum plant. II // Biol. Pharm. Bull. – 1999. – 22. – P. 606–610. 11. Choi J.H., Shin K.M., Kim N.Y., Lee Y.S., Kim H.J., Park H.J., Lee K.T. Taraxinic acid, a hydrolysate of sesquiterpene lactone glycoside from the Taraxacum coreanum Nakai, induces the differentiation of human acute promyelocytic leukemia HL-60 cell // Biol. Pharm. Bull. – 2002. – 25. – P. 1446–1450. 12. Zobayed S., Saxena P. In vitro-Grown roots: a Superior Explant for Prolific Shoot regeneration of St. John’s Wort (Hypericum perforatum L. Cv ‘New Stem’) In a Temporary Рmmersion Bioreactor // Plant Sci. – 2003. – 165. – P. 463–470. 13. Hahn G. Hypericum perforatum (St. John’s wort): a medicinal herb used in antiquity and still of interest today // J NaturopathicMed. – 1992. – 3. – P. 94–96. 14. Liu F., Pan C., Drumm P., ang C.Y. Liquid chromatography-mass spectrometry studies of St. John’s wort methanol extraction: active constituents and their transformation // J Pharm Biomedanal. – 2005. – 7. – P. 303–312. 15. Kirakosyan a., Hayashi H., Inoue K., Charchoglyan a., Vardapetyan H., Yammoto H. The effect of cork pieces on pseudohypericin production in cells of Hypericum perforatum L. Shoots // russian J. Plant Physiol. – 2001. – 48. – P. 816–819. 16. Murashige T., Skoog F. a revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures // Physiol. Plant. – 1962. – 15. – P. 473–497. SYDORUK O.S., SIDLYAK G.V., MATVIEIEVA N.A. Institute of Cell Biology and Genetic Engineering National Academy of Science of Ukraine, Ukraine, 03143, Kyiv, Akademika Zabolotnogo str., 148, e-mail: ksushasidoruk@ukr.net INFLUENCE OF PLANT GROWTH REGULATORS ON THE REGENERATION OF SHOOTS OF PLANTS HYPERICUM PERFORATUM L. AND TARAXACUM OFFICINALIS L. Aims. The aim of our work was to compare the frequency of plant regeneration of H. perforatum from the leaves, internodes and roots and frequency of plant regeneration Т. officinalis using the proximal, middle and distal part of a leaf. We also determined the optimal type of an explant for maximal plant regeneration frequency. Methods. For induction of regeneration of H. perforatum and Т. officinalis shoots we used MS culture medium added with BaP, kinetin and Naa. We used leaves, internodes and roots of the H. perforatum aseptic plants. We also used proximal, middle and distal parts of Т. officinalis leaves. Results. MS medial supplemented by Naa and different cytokinins differed in their ability to induce plant regeneration. The presence of these growth regulators almost in all cases stimulated the formation of shoots for H. perforatum explants. Using of kinetin in MS medium have led to inhibition of plant regeneration from H. perforatum leaves and resulted in low (20–60 %) regeneration frequency of Т. officinalis. Using of BaP and Naa was the most effective for increasing of plant regeneration frequency of H. perforatum and Т. officinalis up to 100 %. Conclusions. H. perforatum internodes and proximal parts of T. officinalis leaves possessed the greatest regenerative ability. The proximal, medial and distal leaves parts have differed in sensitivity to growth regulators. The maximum regeneration rate of 100 % was observed cultivating proximal leaves on three different media of 12 investigated. Keywords: Hypericum perforatum, Taraxacum officinalis, regeneration, 6-benzylaminopuryn, kinetin. нялися за чутливістю до регуляторів росту. Мак- симальну частоту регенерації 100 % спостеріга- ли, культивуючи проксимальні ділянки листків на трьох варіантах середовищ з 12 досліджених. При використанні серединних та дистальних ча- стин листків 100 % експлантів формували паго- ни тільки на одному з використаних середовищ.

Ähnliche Einträge