Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів»)

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Фактори експериментальної еволюції організмів
Datum:	2016
1. Verfasser:	Кунах, В.А.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainisch
Veröffentlicht:	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2016
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177563
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів») / В.А. Кунах // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 8-12. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

_version_	1859724020402880512
author	Кунах, В.А.
author_facet	Кунах, В.А.
citation_txt	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів») / В.А. Кунах // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 8-12. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection	DSpace DC
container_title	Фактори експериментальної еволюції організмів
first_indexed	2025-12-01T10:52:50Z
format	Article
fulltext	8 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 © КУНАХ В.А. 12–16 вересня 2016 р. в м. Одеса відбудеть- ся чергова, вже ХІ Міжнародна наукова конфе- ренція «Фактори експериментальної еволюції організмів». Вона є продовженням щорічних зі- брань науковців з цієї теми, які організовує Укра- їнське товариство генетиків і селекціонерів іме- ні М.І. Вавилова, починаючи з 2002 р. (Подроби- ці про раніше проведені конференції викладено в публікаціях [1–11].) Конференцію буде проведено на базі Одесь- кого національного університету імені І.І. Мечні- кова – cлаветного університету, якому минулого року виповнилося 150 років. Він відчинив двері для перших студентів 1 (13) травня 1865 р. З часу відкриття Одеський університет став флагманом науки та вищої освіти півдня України, відігравав значну роль у суспільному житті міста та регі- ону. У перші роки обличчя університету визна- чали вчені, які згодом стали «золотим надбан- ням» світової науки: майбутній лауреат Нобелів- ської премії мікробіолог І.І. Мечніков, математик Олександр Ляпунов, фізик Федір Шведов, фізі- олог Іван Сеченов, офтальмолог Володимир Фі- латов, історик Федір Успенський, славіст Віктор Григорович… Славу університету примножили три президенти Академії наук України – Володи- мир Липський, Данило Заболотний, Олександр Богомолець. І нині Одеський національний уні- верситет імені І.І. Мечнікова – визнаний лідер серед університетів нашої країни, особливо відо- мий працями своїх біохімічної, мікробіологічної, генетичної, молекулярно-біологічної і біотехно- логічної наукових шкіл. Чудово, що представни- ки цих шкіл є в складі Міжнародного науково- го й організаційного комітету нашої конференції, братимуть активну участь у її роботі, планують виступити як з пленарними, так і з секційними і стендовими доповідями. Користуюсь нагодою, щоб щиро подякувати керівництву та співробіт- никам університету за надану можливість прове- сти конференцію та за допомогу в її організації. Завданням наших як попередніх, так і ни- нішньої конференцій, а також збірника наукових праць за її матеріалами «Фактори експеримен- тальної еволюції організмів» є висвітлення тео- рії, стану і проблем, методів і результатів дослі- джень у галузі сучасних напрямів генетики, се- лекції, молекулярної біології та біотехнології, а також історії та впливу цих наук на розвиток те- орії еволюції та суміжних напрямків біології, ме- дичних і сільськогосподарських наук. На ХІ кон- ференції заплановано головну увагу приділити таким напрямам, як еволюція геномів у природі та експерименті; молекулярна генетика та гено- міка; молекулярні та клітинні біотехнології; біо- інформатика та білкова інженерія; прикладна ге- нетика і селекція; аналіз та оцінка генетичних ресурсів; генетика людини та медична генетика; історія біології та еволюційної теорії. Важливим завданням наших конференцій є також висвітлення внеску видатних учених, перш за все вітчизняних, у названі вище науко- ві напрями світової науки. Кожна конференція і кожен збірник присвячено ювілейній даті одно- го чи кількох учених або ж ювілею видатної по- дії у науці [10, 11]. ХІ конференцію присвячено 150-річчю від дня народження лауреата Нобелів- ської премії Томаса Ханта Моргана та 115-річ- чю від дня народження академіка АН УРСР М.М. Гришка. Саме ці дослідники внесли істот- ний, можна сказати навіть визначальний, вклад у розвиток сучасних напрямів генетики і теорії еволюції. Відповідно, том 18 збірника «Фактори експериментальної еволюції організмів» присвя- чено М.М. Гришку, а том 19 – Т.Х. Моргану. Про Т. Моргана всім усе відомо, його нау- ковий доробок вивчають навіть у середній шко- лі. Нагадаю, що Томас Хант Морган (Thomas Hunt Morgan; 25.09.1866–04.12.1945) – амери- канський біолог, один з основоположників ге- нетики. Він разом зі своїми учнями (К. Бріджес, Г.Дж. Меллер, А.Г. Стертевант та ін.) обґрунту- вав хромосомну теорію спадковості та встановив закономірності розташування генів у хромосо- мах, склав перші хромосомні карти. Ці відкрит- тя сприяли з’ясуванню цитологічних механізмів законів Г. Менделя та розробці генетичних основ теорії природного добору. Він був президентом Національної академії наук США (1927–1931), обраний іноземним членом-кореспондентом (1923), а пізніше – іноземним почесним членом АН СРСР, був головою Шостого Міжнародного КІЛьКА СЛІВ ПРО Т.Х. МОРГАНА І М.М. ГРИшКА ТА ПРО ГЕНЕТИКУ й ЕПІГЕНЕТИКУ (з нагоди проведення ХІ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів») Кунах В.А. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 9 Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику ко очолив відділ генетики і селекції, де працював над розв’язанням проблеми коноплярства – ви- веденням нових сортів конопель, придатних для механізованого збирання. Виведений ним одно- домний сорт конопель «ОСО-72» за виходом во- локна на 35–40% перевищував культивовані тоді сорти, давав можливість механізувати збиран- ня конопель. І створено цей сорт було на основі штучно індукованих епігенетичних змін, а саме зміни (регуляції) статі у конопель. Наразі загальноприйнятим є таке визначен- ня епігенетики: це наука, що вивчає спадкові змі- ни у фенотипі або в експресії генів, що зумовле- ні іншими механізмами, ніж зміна послідовності нуклеотидів ДНК. Термін «епігенетика» ввів у науковий обіг Конрад Уоддінгтон, який у 1942 р. визначив епігенетику як «комплекс процесів роз- витку, що поєднує генотип с фенотипом». Тобто цей термін він використовував як концептуальну модель того, як гени можуть взаємодіяти зі своїм оточенням при формуванні фенотипу. Між тим, реальні дослідження з епігенетики розвивались і розвиваються у значно ширших рамках, ніж їх визначив Уоддінгтон. Зокрема, значний об’єм епігенетичних дослід- жень було проведено в Україні ще у 1930-ті рр. Вважають, що цілком переконливими були епі- генетичні дослідження, виконані на рослинах М.М. Гришком, щоправда термін «епігенетика» він не використовував (подробиці див. [14–16]). У вже згадуваному підручнику «Курс генетики» за 1938 р. М.М. Гришко і Л.М. Делоне писали: «В буржуазной генетике проблема наследствен- ности оказалась искусственно разбитой на про- блему наследственной передачи и проблему на- следственного осуществления, причём буржу- азная генетика занималась и занимается только решением проблемы передачи, тогда как пробле- му осуществления она передала науке, назван- ной «механикой развития»... Такое раздробление проблемы наследственности на две проблемы, теряющие между собой связь, несомненно, яв- ляется глубоко неправильным. Генетика, ре- шающая только проблему передачи, а не пробле- му осуществления, перестаёт видеть организм в его развитии – динамике, а берет его в статике. ... В практике растениеводства и животноводства мы имеем конкретно дело не с наследственными основами, а с теми растительными и животными индивидами, которые осуществляются в данных конкретных условиях» [14]. Саме подібний методологічний підхід до проблеми спадковості (зміна ознак в онтогене- конгресу з генетики (1932). У 1933 р. Т. Моргану присуджено Нобелівську премію з фізіології та медицини «За відкриття, пов’язані з роллю хро- мосом у спадковості». В оригінальній статті Я.Б. Блюма і В.Ю. Бар- штейна, присвяченій 150-літтю від дня народжен- ня Т.Х. Моргана, що опублікована на початку на- ступного, 19-го тому збірника «Фактори експери- ментальної еволюції організмів», описано, поряд з основними віхами життя і діяльності Т.Х. Мор- гана, особливості висвітлення його непересічної особистості методами екзонумії і філателії. Академік АН УРСР Микола Миколайович Гришко, який, по суті, є фундатором нового на- пряму біологічної науки – епігенетики, мало ві- домий широкому загалу, його внесок у фунда- ментальну науку є явно недооціненим. М.М. Гришко (06.01.1901–03.01.1964) – український генетик, ботанік, один з основопо- ложників епігенетики, дійсний член АН УРСР з 1939 р. Працював у галузі генетики, селекції, акліматизації та інтродукції рослин, вивчав про- блеми статі у вищих рослин. Народився у сім’ї військових у Полтаві. У 1925 р. закінчив з від- знакою Полтавський сільськогосподарський ін- ститут, після якого навчався на педагогічному факультеті Київського сільськогосподарського інституту. Працював у сільськогосподарському технікумі на Чернігівщині, згодом у Сумському педагогічному, Чернігівському, Глухівському та Київському сільськогосподарських інститутах. У 1939–1944 рр. – директор Інституту ботаніки АН УРСР, у 1944–1958 рр. – директор Ботаніч- ного саду АН УРСР, який нині носить його ім’я. З 1944 р. працював у Київському державному уні- верситеті ім. Т.Г. Шевченка, де створив і очолю- вав кафедру генетики рослин. Одночасно був го- ловою сільськогосподарського Відділу АН УРСР. У 1948 р. під час гонінь на генетику в СРСР кафе- дру генетики в університеті було закрито, акаде- міка Гришка було звільнено від обов’язків голо- ви Відділу АН УРСР і піддано жорсткій критиці за «формалізм у генетиці» (подробиці див. [12]). У 1933 р. М.М. Гришко опублікував україн- ською мовою підручник «Курс загальної генети- ки» [13], а у 1938 р. у співавторстві з професо- ром Л.М. Делоне – підручник «Курс генетики» [14], за яким навчалися студенти сільськогоспо- дарських вузів усього СРСР. (До речі, цей підруч- ник у 1948 р. було перевидано в Югославії і од- ночасно заборонено в СРСР.) У 1931 р. у місті Глухові було створено Всесоюзний науково-до- слідний інститут конопель, в якому М.М. Гриш- 10 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 Кунах В.А. ренні як два різних генотипи, очевидно, тому, що в ядрах клітин цих рослин відбулися, як пише А. Даррент, генотрофні зміни. Пізнішими до- слідженнями К. Калліса (C. Cullis), проведени- ми переважно в Джон-Іннес Центрі (Великобри- танія), у таких генотрофів дійсно знайшли певні зміни на рівні ДНК. (Більш-менш детально ре- зультати вивчення генотрофів й інших подібних явищ викладено й обговорено в книзі [21].) Слід підкреслити, що багато вчених, і не тільки біологів, вважають, що нині відбуваєть- ся «епігенетична революція», і велика увага при- діляється аналізові впливу епігенетичних меха- нізмів успадкування через біомедичні, соціальні і гуманітарні епігенетичні феномени на питан- ня соціальної політики і політиків. Є думки, що настала криза сучасної геноцентричної парадиг- ми успадкування, а тому, незважаючи на нечіт- кість своїх меж, епігенетика охоплює все нові і нові сфери досліджень. Міждисциплінарність епігенетичної проблематики привела до різкого зростання кількості досліджень у цій галузі біо- логії і до її значного впливу на громадянське сус- пільство – з’являються епігенетичні журнали, нові епігенетичні центри і громадські організа- ції відповідного профілю. Велика множина на- прямків епігенетичних досліджень вимагає тео- ретичного, філософського осмислення нової га- лузі біо логії [15, 22]. І я тішуся з того, що ми будемо відзначати наше чергове наукове свято, свято української біо логічної науки – ХІ Міжнародну наукову кон- ференцію «Фактори експериментальної еволюції організмів», згадуючи видатних учених – одного із засновників генетики, лауреата Нобелівської премії Т.Х. Моргана й одного із засновників епі- генетики – академіка НАН України М.М. Гриш- ка. Свято, присвячене двом видатним ученим, піо нерські дослідження яких значною мірою за- клали фундамент сучасної біологічної, біоме- дичної, сільськогосподарської (і не тільки!) наук. Свято тому, що наша біологічна наука, незважаю- чи на великі негаразди в державі, все ж розвива- ється і здобуває не тільки нові знання про живе, а й закладає все нові й нові наукові основи сучас- ної біотехнології, біомедицини, селекції, теорії еволюції; тому, що наша конференція – це чудова нагода зустрітися разом і познайомитися з досяг- неннями світової та вітчизняної біологічної нау- ки, почути думку колег щодо своїх власних до- сліджень. Як кажуть у народі – і людей подиви- тись і себе показати. зі) М.М. Гришко застосував під час досліджен- ня статі квіток у конопель (Cannabis sativa, 2n = 20). Коноплі – дводомна рослина, в якої стать кві- ток визначається статевими хромосомами Х та Y: рослини з ХХ-хромосомами – це рослини з ма- точками у квітках (жіночі рослини або матірка), з ХY-хромосомами – рослини з тичинками у квіт- ках (чоловічі рослини або плоскінь). Тому в нор- мі у конопель реалізується тільки перехресне за- пліднення, а насіння зав’язується на рослинах з жіночими квітками. Проте шляхом варіювання (зміни) умов життя рослин і модифікуючи квітки за допомогою поранень (раневого стресу), вда- ється репродукувати насіння не тільки на росли- нах з жіночими квітками, а й у рослин з чолові- чими квітками [16]. Ці дослідження М.М. Гриш- ка привели до революційних змін у селекції даної культури: отримано однодомні форми конопель, у яких змінена система відтворення насіння, такі рослини здатні до самозапилювання [17]. Ця пе- ребудова системи продукції насіння у конопель дала можливість створювати у подальшому сор- ти без канабіоїдів, що зробити у дводомних ко- нопель практично неможливо [18, 19]. Деталь- ніше основні положення і досягнення наукових досліджень М.М. Гришка та його послідовників розглянуто у статті В.Г. Вировця зі співавторами, що надрукована на початку 18-го тому збірника «Фактори експериментальної еволюції організ- мів». Слід нагадати, що пізніше чудові результа- ти з епігенетичного успадкування кількісних оз- нак у льону продемонстрував у 1950-х рр. англій- ський біолог А. Даррент на прикладі чистих лі- ній льону [20]. Він досліджував реакцію рослин на поєднання різних доз азотних удобрень і тем- ператури і виявив морфологічні зміни у понад 80% рослин, причому ці зміни передавалися при розмноженні насінням уже в нормальних умовах наступним поколінням. Ці виниклі спадкові змі- ни у льону були названі генотрофами, вони збе- рігалися впродовж понад 10 років дослідження. У деяких ліній льону залежно від варіантів по- єднання температури й удобрень одні генотро- фи були крупними, а деякі інші – дрібними фор- мами. Обидві виниклі форми (крупна і дрібна) в умовах експерименту впродовж кількох насіннє- вих поколінь зберігали свій фенотип незалежно від того, які удобрення було використано під ці форми потім. Використання генотрофів малого і великого розмірів у реципрокних схрещуван- нях чи в реципрокних щепленнях показало, що вони поводять себе (успадковуються) при відтво- ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 11 Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику торів у роботі конференції, сподіваємося, що до- слідники систематично братимуть участь у дис- кусіях, які щороку проводяться за матеріалами публікацій у збірнику на Міжнародній конферен- ції. Це сприятиме поглибленому обговоренню не тільки оригінальних теоретичних наукових робіт, прикладних питань, які цікавлять широкий за- гал, а також проблем, що стосуються подальшого розвитку біотехнологій, однією з яких є селекція. ХІ Міжнародна наукова конференція «Фак- тори експериментальної еволюції організмів» відбуватиметься у надзвичайно складні для України часи, і тому саме зараз наше завдання, завдання українських учених полягає в тому, щоб бути на рівні сучасної науки та зробити свій до- стойний внесок у генетику, селекцію, сучасні біо технології, а також у подальший розвиток те- орії еволюції і використання здобутків світової науки на благо України. Ми чекаємо від Вас, шановні автори і читачі збірника «Фактори експериментальної еволюції організмів», а також учасники однойменної Між- народної (вже одинадцятої!) конференції, реко- мендацій, конкретних порад та побажань, які бу- дуть прийняті з увагою та вдячністю. Привітаємо ж один одного з виходом у світ 18-го і 19-го то- мів збірника наукових праць і початком ХІ Між- народної конференції «Фактори експерименталь- ної еволюції організмів»! В.А. КУНАХ До початку кожної конференції виходив і продовжує виходити у світ однойменний збір- ник наукових праць «Фактори експерименталь- ної еволюції організмів», у якому публікуються роботи, подані згідно з науковими напрямами, що планувалися до розгляду на цій конферен- ції. Хочу підкреслити, що у 2014 р. збірник на- укових праць «Фактори експериментальної ево- люції організмів» перереєстровано у Державній реєстраційній службі України, співзасновниками збірника тепер є Українське товариство генети- ків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова та Інститут молекулярної біології і генетики НАН України. Друковане періодичне видання «Фактори експе- риментальної еволюції організмів» включено до Переліку наукових фахових видань України у га- лузі біологічних наук (наказ Міністерства освіти і науки України від 06.11.2014 № 1279). Вважаю це великим досягненням нашого Товариства – ми чи не єдина громадська організація України, яка має два друкованих періодичних видання (дру- ге – це журнал «Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів»), які видаються на громадських засадах і включені до Переліку нау- кових фахових видань України. Оргкомітет і Міжнародний науковий комітет конференції «Фактори експериментальної ево- люції організмів», а також редколегія одноймен- ного збірника наукових праць розраховують і на подальше зростання активної участі читачів і ав- ЛІТЕРАТУРА 1. У президії Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова // Вісник Укр. тов-ва генетиків і селекці- онерів. – 2004. – 2, № 2. – С. 301–302. 2. Кунах В.А. ІІІ Міжнародна конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів» // Там само. – 2006. – 4, № 2. – С. 303–307. 3. Дубровна О.В., Лялько І.І. ІV Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів» // Там само. – 2008. – 6, № 2. – С. 369–373. 4. Дубровна О.В., Лялько І.І. V Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів» // Там само. – 2009. – 7, № 2. – С. 333–336. 5. Дубровна О.В., Лялько І.І. VІ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції організмів» // Там само. – 2010. – 8, № 2. – С. 353–357. 6. Дубровна О.В., Лялько І.І., Кунах В.А. VІІ Міжнародна наукова конференція «Фактори експериментальної еволюції орга- нізмів» // Там само. – 2011. – 9, № 2. – С. 313–319. 7. Дробик Н.М., Кунах В.А. Генетичні основи еволюції, селекції і біотехнології та проблеми біосферології (за матеріала- ми VІІІ Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів», 23–27 вересня 2013 р., Алушта, Україна) // Там само. – 2011. – 9, № 2. – С. 313–319. 8. Кунах В.А. Від головного редактора. До читачів і авторів збірника – з нагоди 10-річчя виходу в світ першого тому // Фак- тори експериментальної еволюції організмів. – 2013. – 12. – С. 3–6. 9. Мосула М.З., Дробик Н.М., Кунах В.А. Актуальні проблеми сучасної генетики, селекції, біотехнології та еволюційної теорії (за матеріалами IX Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів», 22–26 вересня 2014 р., м. Умань, Черкаська обл., Україна) // Вісник Укр. тов-ва генетиків і селекціонерів. – 2014. – 12, № 2. – С. 290–297. 12 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 Кунах В.А. 10. Кунах В.А. Від головного редактора. З нагоди проведення Х Міжнародної наукової конференції «Фактори експеримен- тальної еволюції організмів» // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2015. – 16. – С. 7–12. 11. Мосула М.З., Дробик Н.М., Кунах В.А. Досягнення і перспективи сучасної генетики, селекції, біотехнології та еволюцій- ної теорії (за матеріалами X Міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів», 14– 18 вересня 2015 р., м. Чернівці, Україна) // Вісник Укр. тов-ва генетиків і селекціонерів. – 2016. – 14, № 1. – С. 92–100. 12. Кунах В.А. Розвиток генетики в Національній академії наук України. – К.: Академперіодика, 2009. – 102 с. 13. Гришко-Лесенко М.М. Курс загальної генетики. – Харків – К.: Держсільгоспвидав, 1933. – 272 с. 14. Гришко Н.Н., Делоне Л.Н. Курс генетики. – М., Сельхозгиз, 1938. – 376 с. 15. Малецкий С.И., Драгавцев В.А. Послесловие к статье М. Мелони и Дж. Теста «SCRUTINIZING THE EPIGENETICS REVOLUTION» // Политическая концептология. – 2016. – No 1. – С. 249–254. 16. Гришко Н.Н. Биология конопли. – К. – Харків: Держвидав. колг. і радгосп. літератури УСРР, 1935. – 270 с. 17. Малецкий С.И. Эпигенетическая изменчивость пола цветков и создание на её основе однодомных форм конопли (Cannabis sativa L.). Исследование Н.Н. Гришко в 1930-х гг. // Интродукция растений. – 2008. – № 1. – С. 100–113. 18. Вировець В.Г., Лайко І.М., Ситник В.П., Щербань І.І., Кириченко Г.І. Однодомні посівні коноплі (Cannabis sativa L.) як приклад реверсної еволюції культури // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2006. – 3. – С. 18–22. 19. Выровец В.Г., Лайко И.М., Горшкова Л.М., Кириченко А.И., Мищенко С.В. Однодомность и ненаркотичность Cannabis sativa L. как нове составные систематики современной культуры // Фактори експериментальної еволюції організмів. – 2015. – 16. – С. 97–99. 20. Durrant A. The environmental induction of heritable changes in Linum // Heredity. – 1962. – 47. – P. 27–61. 21. Кунах В.А. Онтогенетическая пластичность генома как основа адаптивности растений. Жебраковские чтения ІІІ. – Минск: Право и экономика, 2011. – 56 с. 22. Мелони М., Теста Дж. Эпигенетическая революция в пристальном рассмотрении // Политическая концептология. – 2016. – № 1. – С. 220–248.
id	nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177563
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn	2219-3782
language	Ukrainian
last_indexed	2025-12-01T10:52:50Z
publishDate	2016
publisher	Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
record_format	dspace
spelling	Кунах, В.А. 2021-02-16T12:50:09Z 2021-02-16T12:50:09Z 2016 Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів») / В.А. Кунах // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 8-12. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177563 uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів») From the chief editor’s desk. In relation to the XIth International Scientific Conference «Factors in Experimental Evolution of Organisms» Article published earlier
spellingShingle	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів») Кунах, В.А.
title	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів»)
title_alt	From the chief editor’s desk. In relation to the XIth International Scientific Conference «Factors in Experimental Evolution of Organisms»
title_full	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів»)
title_fullStr	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів»)
title_full_unstemmed	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів»)
title_short	Від головного редактора. Кілька слів про Т.Х. Моргана і М.М. Гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення ХІ міжнародної наукової конференції «Фактори експериментальної еволюції організмів»)
title_sort	від головного редактора. кілька слів про т.х. моргана і м.м. гришка та про генетику й епігенетику (з нагоди проведення хі міжнародної наукової конференції «фактори експериментальної еволюції організмів»)
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177563
work_keys_str_mv	AT kunahva vídgolovnogoredaktorakílʹkaslívprothmorganaímmgriškataprogenetikuiepígenetikuznagodiprovedennâhímížnarodnoínaukovoíkonferencíífaktorieksperimentalʹnoíevolûcííorganízmív AT kunahva fromthechiefeditorsdeskinrelationtothexithinternationalscientificconferencefactorsinexperimentalevolutionoforganisms

Institution

Ähnliche Einträge