Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції
Aim. Methodological approaches in forestry studies differ in analysis of structural and functional components of ecosystems. This leads to receiving incomplete information, under the terms of influenced ecological factors. Methods. Theoretical methods of system-structural, retrospective and compar...
Gespeichert in:
| Datum: | 2016 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2016
|
| Schriftenreihe: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177571 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції / В.В. Лавров, О.І. Блінкова, Н.В. Мірошник, О.М. Іваненко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 186-190. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177571 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1775712025-02-09T20:52:04Z Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції Synecological principles of diagnostics of transformation of structual and functional organization of forest ecosystems in the evolutionary aspect Лавров, В.В. Блінкова, О.І. Мірошник, Н.В. Іваненко, О.М. Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Aim. Methodological approaches in forestry studies differ in analysis of structural and functional components of ecosystems. This leads to receiving incomplete information, under the terms of influenced ecological factors. Methods. Theoretical methods of system-structural, retrospective and comparative analysis were combined with special methods of forestry, synecology, mycology. Results and conclusions. The system of syneсological methods is the basis of identify of the classification type of forest ecosystem; clarification of place in landscape and time trend of succession; determine the conditions and prospects of its development; explain the mechanisms and consequences of change stability and performance. Diagnostic indicators of violation of forest ecosystems are analysis of sensitive species, ecosystem engineer species, forest-forming species, determinants of consortiums, forms of symbiosis, co-adaptation interrelations, alien species. Keywords: synecology, forest ecosystem, structural and functional components, indicators. 2016 Article Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції / В.В. Лавров, О.І. Блінкова, Н.В. Мірошник, О.М. Іваненко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 186-190. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177571 504.06:630.22:630.18 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| spellingShingle |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Аналіз та оцінка генетичних ресурсів Лавров, В.В. Блінкова, О.І. Мірошник, Н.В. Іваненко, О.М. Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Aim. Methodological approaches in forestry studies differ in analysis of structural and functional components of
ecosystems. This leads to receiving incomplete information, under the terms of influenced ecological factors. Methods.
Theoretical methods of system-structural, retrospective and comparative analysis were combined with special methods of
forestry, synecology, mycology. Results and conclusions. The system of syneсological methods is the basis of identify
of the classification type of forest ecosystem; clarification of place in landscape and time trend of succession; determine
the conditions and prospects of its development; explain the mechanisms and consequences of change stability and
performance. Diagnostic indicators of violation of forest ecosystems are analysis of sensitive species, ecosystem engineer
species, forest-forming species, determinants of consortiums, forms of symbiosis, co-adaptation interrelations, alien
species.
Keywords: synecology, forest ecosystem, structural and functional components, indicators. |
| format |
Article |
| author |
Лавров, В.В. Блінкова, О.І. Мірошник, Н.В. Іваненко, О.М. |
| author_facet |
Лавров, В.В. Блінкова, О.І. Мірошник, Н.В. Іваненко, О.М. |
| author_sort |
Лавров, В.В. |
| title |
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції |
| title_short |
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції |
| title_full |
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції |
| title_fullStr |
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції |
| title_full_unstemmed |
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції |
| title_sort |
синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177571 |
| citation_txt |
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем в аспекті еволюції / В.В. Лавров, О.І. Блінкова, Н.В. Мірошник, О.М. Іваненко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 186-190. — Бібліогр.: 33 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT lavrovvv sinekologíčnízasadidíagnostikitransformacíístrukturnofunkcíonalʹnoíorganízacíílísovihekosistemvaspektíevolûcíí AT blínkovaoí sinekologíčnízasadidíagnostikitransformacíístrukturnofunkcíonalʹnoíorganízacíílísovihekosistemvaspektíevolûcíí AT mírošniknv sinekologíčnízasadidíagnostikitransformacíístrukturnofunkcíonalʹnoíorganízacíílísovihekosistemvaspektíevolûcíí AT ívanenkoom sinekologíčnízasadidíagnostikitransformacíístrukturnofunkcíonalʹnoíorganízacíílísovihekosistemvaspektíevolûcíí AT lavrovvv synecologicalprinciplesofdiagnosticsoftransformationofstructualandfunctionalorganizationofforestecosystemsintheevolutionaryaspect AT blínkovaoí synecologicalprinciplesofdiagnosticsoftransformationofstructualandfunctionalorganizationofforestecosystemsintheevolutionaryaspect AT mírošniknv synecologicalprinciplesofdiagnosticsoftransformationofstructualandfunctionalorganizationofforestecosystemsintheevolutionaryaspect AT ívanenkoom synecologicalprinciplesofdiagnosticsoftransformationofstructualandfunctionalorganizationofforestecosystemsintheevolutionaryaspect |
| first_indexed |
2025-11-30T16:14:35Z |
| last_indexed |
2025-11-30T16:14:35Z |
| _version_ |
1850232564513505280 |
| fulltext |
186 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
© ЛАВРОВ В.В., БЛІНКОВА О.І., МІРОШНИК Н.В., ІВАНЕНКО О.М.
гностики антропогенної трансформації лісових
екосистем на синекологічному рівні за фіто- та
мікокомпонентами, невирішеною залишається
проблема міждисциплінарного погодження ме-
тодологічних (парадигмальних) засад застосу-
вання ландшафтно-екосистемного підходу до до-
слідження лісових екосистем, а також реалізації
міжвідомчо гармонізованого управління лісови-
ми ресурсами та супутніми екологічними загро-
зами [14, 15, 21, 22]. Відкритим залишається й
питання адаптивної стратегії чужорідних видів
рослин і грибів у трансформованому середовищі
[23]. Не повною мірою досліджені питання меха-
нізмів і напрямів динаміки у часі і просторі лісо-
вих консорцій [24–26].
Отже, з одного боку, методичні підходи в
екологічних дослідженнях відрізняються масш-
табом охоплення структурно-функціональних
компонентів екосистеми та неоднаковою глиби-
ною їх опрацювання. З іншого, стосуються зде-
більшого систематики біоти з недостатньою ува-
гою до середовища її існування. Це іноді призво-
дить до отримання неповної і навіть некоректної
інформації, особливо в умовах впливу на лісо-
ву екосистему комплексу чинників різного похо-
дження, інтенсивності, адресності дії та небезпе-
ки. Тому метою дослідження було сформулювати
синекологічні засади діагностики антропогенної
трансформації лісових екосистем у контексті їх
еволюційного розвитку.
Матеріали і методи
Інформаційною основою були результа-
ти аналізу та синтезу наукової літератури, у т.ч.
власних досліджень з питань антропогенної
трансформації структурно-функціональної орга-
нізації лісових екосистем в аспекті еволюції. За-
стосовано теоретичні методи системно-структур-
ного, ретроспективного та порівняльного аналі-
зу, міждисциплінарного, екосистемного підходів,
Екосистемна теорія еволюції, засновника-
ми якої є В.А. Красилов, С.М. Разумовський,
В.В. Жеріхін [1–4], – це синтез екології та ево-
люційного вчення Ч. Дарвіна. Головним чинни-
ком макроеволюції в екосистемній теорії визнано
формування біогеоценозів і біомів, яке за прави-
лом ніш Г.Ф. Гаузе [5] активізує диверсифікацію
таксонів [1–4]. Основним завданням еволюцій-
ної теорії є визначення швидкості та масштабу
перетворення генетичної інформації залежно від
філоценогенетичних процесів, тобто з’ясування
закономірної зміни (еволюції) екосистем різно-
го рівня [1–4, 6]. Послідовники екосистемної те-
орії розглядають еволюцію як процес створення
екологічних ніш [7–9]. У цьому контексті варто
зупинитися на еволюційних процесах у лісових
екосистемах, оскільки саме ліси завдяки великій
біомасі, ємності, пертиненційності, тривалості
життєвого циклу та складності структури є най-
впливовішим природним компонентом у регулю-
ванні потоків речовини, енергії та інформації, у
підтриманні природного стану наземних екосис-
тем біосфери, їх біорізноманіття, структурних
взаємозв’язків, функцій та механізмів взаємодії
[10–17].
В умовах постійного зростання антропо-
генного навантаження на природне довкілля все
актуальнішими стають дослідження трансфор-
мації структурно-функціональної організації
лісових екосистем у некогерентному еволюцій-
ному аспекті. Відбуваються послаблення та по-
рушення екосистемних зв’язків, адаптацій по-
пуляцій екосистеми, зміна їх стійкості та про-
дуктивності, прискорюються еволюційні темпи
розвитку за впливу людини, що призводить до
деструкції та фрагментації лісового покриву, по-
гіршення умов існування біоти, зростання інших
екологічних ризиків у ландшафтах [14–22]. По-
при численні дослідження, досі в науковій лі-
тературі недостатньо висвітлено проблему діа-
Лавров В.В., Блінкова О.І., Мірошник Н.В., Іваненко О.М.
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем...
УДК 504.06:630.22:630.18
ЛАВРОВ В.В.1, бЛІНКОВА О.І.2, МІРОшНИК Н.В.2, ІВАНЕНКО О.М.2
1 Білоцерківський національний аграрний університет,
Україна, 09100, Київська область, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1, email: vitaliy.lavrov@gmail.com
2 Інститут еволюційної екології НАН України,
Україна, 03143, м. Київ, вул. Ак. Лебедєва, 37, email: elena.blinkova@gmail.com
miroshnik_n_v@mail.ru, ivanenko_mycology@ukr.net, (066) 5082290
СИНЕКОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІАГНОСТИКИ ТРАНСФОРМАЦІї
СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛьНОї ОРГАНІЗАЦІї ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ
В АСПЕКТІ ЕВОЛЮЦІї
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 187
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем...
суттєво ускладнює діагностику антропогенної
та природної трансформації лісової екосистеми,
оскільки відволікає увагу дослідника від голов-
них аспектів – розподілу різних ефектів змін за
рівнями організації життя в екосистемі. На відмі-
ну від домінантної класифікації, еколого-флорис-
тичний підхід за Ж. Браун-Бланке ґрунтується на
виділенні угруповань за подібністю флористич-
ного складу, який відображає екологічні умови і
певну стадію сукцесії [28, 29]. Загалом, він є уні-
версальним, оскільки має розвинену методоло-
гію, ієрархію класифікаційних одиниць та чіт-
кі правила номенклатури. Хоча слід погодитися
з певною «умовністю і суб’єктивізмом виділен-
ня рослинних синтаксонів» за цим методом [30].
За дотримання засад біогео ценологічної типоло-
гії лісів [13] надто зростає різноманітність інфор-
мації та відбувається відрив від базового поло-
ження – ступінь біологічної стійкості екосистеми
залежить від відповідності її біоценозу певно-
му екотопу. В аналізі необхідно охоплювати усі
існуючі типи лісу, у т.ч. похідні, різні проміжні
типи певних сукцесій лісової рослинності, в яких
структурно-функціональна організація екосис-
тем змінена не тільки антропогенними чинника-
ми, а є інтегральним результатом їх взаємодії з
природними чинниками розвитку фітоценозів за
певним напрямом. На нашу думку, для глибшо-
го розуміння синекологічних аспектів формуван-
ня та розвитку причинно-наслідкових зв’язків
між компонентами лісової екосистеми у проце-
сах різних сукцесій, а також для об’єктивної ді-
агностики трансформації конкретної екосистеми
доцільно оцінювати ступінь відхилення її струк-
турно-функціональної організації від корінного
типу лісу – моделі, в якій біоценоз (насамперед
тип деревостану-едифікатора) найбільше відпо-
відає типу лісорослинних умов (екотопу) [10, 11,
21]. У цьому контексті перспективною є генетич-
на за змістом українська лісівничо-екологічна ти-
пологія лісів, витоки якої сягають початку ХХ ст.
[11, 16, 31].
Лісова екосистема впродовж усього періо-
ду еволюційного розвитку фіксує різноякісну
синекологічну інформацію на усіх рівнях орга-
нізації життя, у т.ч. на рівні екосистеми лісово-
го ландшафту, водозбору, формуючи генопласт,
який поєднує генофонди усіх видів та популя-
цій, взаємодію між ними та з середовищем існу-
вання [17]. Наразі колообіги речовини та енер-
гії в лісовій екосистемі вже кількісно та якісно
описано в лісознавстві [10–16], а також екосис-
темології [17]. В цілому, методологія діагности-
а також спеціальні методи лісознавства, синеко-
логії, ландшафтної екології та мікології [27].
Результати та обговорення
Системні дослідження зазначених вище
проблем в Україні лише розпочинаються, наявні
напрацювання стосуються: фітоіндикації антро-
погенної трансформації лісових екосистем та їх
моніторингу; дослідження мікологічного компо-
нента лісових екосистем як біоіндикатора їхніх
змін; адаптації чужорідних та аборигенних видів
рослин до трансформованих умов; методології
збалансованого використання лісових ресурсів.
Науково-методичною основою цієї діяльності є
лісова екологія (лісознавство) та типологія. Ана-
ліз літератури показав, що прояви антропогенних
змін лісів розподіляються в їх просторі за рівня-
ми організації життя специфічно. Інтегральний
ефект трансформації лісових екосистем різною
мірою залежить від: типу або природи чинни-
ків; їх співвідношення, інтенсивності та режиму
впливу у структурі комплексної дії; структурно-
го компоненту чи функції, яким є загроза; типу
лісової екосистеми, її генезису, структури, біоло-
гічної стійкості, що істотно зумовлено ступенем
відповідності її біоти певному екотопу, відмін-
ності будови екосистеми та її розвитку від при-
родного еталону (корінного типу лісу) [10, 19–21,
27]. Тому для коректної оцінки таких змін еко-
системи необхідне застосування синекологічно-
го підходу до вибору методів наукового пошу-
ку з урахуванням ефектів нейтралізації, сума-
ції, синергії та емерджентності. Слід прагнути
до максимально адекватного віддзеркалення осо-
бливостей структурно-функціональної організа-
ції екосистем за певних умов їх розвитку. Проте
певною перепоною для аналізу і синтезу інфор-
мації є відмінності різних систем класифікації лі-
сів. Зупинимося на них детальніше.
Особливості формування й еволюції взає-
мозв’язків лісової екосистеми з комплексом еко-
логічних чинників покладено в основу різнома-
нітних методів класифікації лісової рослинності,
але по-різному. Так, в основу домінантної класи-
фікації покладено таксони, орієнтовані на осо-
бливості домінування видів – формації (виділен-
ня угруповань з одним домінантом) та асоціації
(угрупування на основі домінування в різних яру-
сах). Цей підхід до класифікації лісової рослин-
ності ґрунтується лише на системі стійких мор-
фологічних ознак, він не враховує функції екото-
пу та може бути застосованим лише для лісового
покриву з високим ступенем дискретності. Він
188 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Лавров В.В., Блінкова О.І., Мірошник Н.В., Іваненко О.М.
Отже, враховуючи тенденції розвитку мето-
дології синекологічних досліджень, слід погоди-
тися, що доволі інформативними діагностични-
ми показниками порушення стану лісових еко-
систем є характеристика найчутливіших видів
та найуразливіших їх функцій, а також видів-
едифікаторів, лісоутворювачів, детермінантів
консорцій та основних представників їхніх кон-
центрів, ключових учасників симбіозу, мутуа-
лізму, коадаптації та інших еволюційно сфор-
мованих системних зв’язків (прямих і опосеред-
кованих; енергетичних і неенергетичних тощо),
адвентивних видів. У різних природних умовах
України, рівнинних і гірських, фітоіндикацією на
екосистемному рівні нами було виявлено низку
методичних особливостей діагностики антропо-
генної трансформації лісових екосистем залежно
від їх структурних компонентів [21, 32].
Здійснений в аспекті коеволюції аналіз кон-
сортивних зв’язків деревних рослин та кси-
лотрофних грибів показав, що найвагомішими
критеріями характеристики трансформації при-
родних лісів є: неоптимальний склад фітоцено-
зу відносно екотопу; відсутність крупномірного
відпаду; незадовільний фітосанітарний стан де-
ревостану та його зрідження; зменшення зімк-
неності намету. Зазначені порушення в сукуп-
ності призводять до змін екологічних режимів
лісового середовища, які спричиняють структур-
ні зміни коадаптивної системи деревних рослин
та ксиломікобіонтів. Одержані результати дослі-
дження організації консорцій (мероконсорція,
холоконсорція, популяційна консорція, сінузі-
альна консорція) дали змогу виявити основні за-
кономірності і функціональні особливості коево-
люційної динаміки розвитку деревних рослин та
ксилотрофних грибів: ксиломікокомплекс є не-
від’ємним компонентом лісової екосистеми, він
має відповідну морфологічну, екологічну будо-
ву та формується разом з деревними рослинами
за законами спільної динаміки розвитку; видова,
систематична, трофічна, просторова структури
ксилотрофних грибів природних лісів є збалан-
сованими та відображають параметри розвит-
ку, стану лісів, що свідчить про єдність, взаємо-
зв’язок компонентів на всіх ієрархічних рівнях;
структури ксиломікокомплексу напівприродних
та модифікованих лісів відображають тільки фі-
тосанітарну та вікову структури деревних рос-
лин, тісного зв’язку з віталітетом едифікатора
не виявлено; сформовані консорції Quercus-кси-
ломікокомплексів незалежно від умов місце-
зростань є діагностичними ознаками останніх
ки змін у структурно-функціональній організації
лісової екосистеми уже добре розвинена, що по-
требує уміння вибрати ефективні методи: за пев-
ними структурними компонентами екосистеми;
рівнями організації життя; функціями екосистем
(продуктивною, регуляційною, захисною, едифі-
каторною та ін.); між- та внутрішньопопуляцій-
ними взаємозв’язками; екологічними режима-
ми зміни середовища; акумуляцією техногенних
речовин у ґрунті та біоті; типами та напрямами
сукцесій; за колообігом речовин і енергії в еко-
системі та ландшафті тощо. Дослідниками дове-
дено, що трансформацію лісової екосистеми до-
цільно оцінювати через інтегральну її реакцію на
зміни умов – за показниками структури, продук-
тивності та біологічної стійкості [10, 21]. На за-
садах порівняльної екології слід виявити «слабку
ланку (функцію чи компонент) екосистеми» і за
принципом емерджентності вибудувати систему
причинно-наслідкових зв’язків «чинник – ефект
впливу» в межах певного рівня організації життя
та між вищими і нижчими рівнями. Ефективним
є метод екологічного профілювання за градієн-
том зміни досліджуваного чинника на ідентично-
му фоні середовища. Діагностика трансформації
лісової екосистеми має починатися з коректно-
го визначення таксону фізико-географічного ра-
йонування, лісової типології та місцеположення
екосистеми у рельєфі. Доцільно враховувати ре-
троспективу та прогноз взаємозалежної динамі-
ки структурних елементів певного ландшафту,
функціонально пов’язаних підсистем ландшаф-
тної екосистеми [17], екосистеми водозбірного
басейну [15]. Успішність дослідження істотно за-
лежить від коректності вибору біоіндикаторів –
природних елементів певної екосистеми на рів-
ні її ознак, органів, організмів, видів, угруповань
[21]. Це індикатори попередження (на межі аре-
алу або в екстремальних умовах), детектори (ін-
дикатори типів лісу), ключові індикатори (адвен-
тивні, рудеральні, інтродукційні види) та інди-
катори значної деградації (види різних категорій
охорони). Вибрані індикатори доцільно розділя-
ти на пасивні (реагують на зміну умов певними
ознаками) та активні (поява або зникнення в пев-
них умовах). Проблеми лісової екосистеми добре
характеризувати екологічними ризиками або за-
грозами. їх якісна експертна оцінка сприятиме
зниженню потенційної небезпеки лісовим еко-
системам і залежним від них іншим системам,
розробці програм збалансованого розвитку тери-
торій.
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 189
Синекологічні засади діагностики трансформації структурно-функціональної організації лісових екосистем...
Для ретроспективного аналізу, визначення етапу
розвитку екосистеми, прогнозу та оцінки тренду
її динаміки (крім структури фітоценозу та фіто-
індикації стану екотопу) інформативними є змі-
ни зв’язків між елементами біоти і зміни напря-
мів сукцесії.
Практика показала, що лише на синеколо-
гічному рівні та на засадах генетичної, лісівни-
чо-екологічної типології й лісознавства можна
коректно виявити та оцінити причини і меха-
нізми трансформації лісів, розподіл чинників і
наслідків у часі та просторі. Система лісознав-
чих синекологічних методів дослідження є
фундаментальною основою для одержання та-
ких результатів: ідентифікації класифікаційно-
го типу лісової екосистеми; з’ясування її місця
у просторі (ландшафті) та часовому тренді роз-
витку (сукцесії); визначення передумов і пер-
спектив (напрямів, сценаріїв) її розвитку; пояс-
нення механізмів і наслідків її змін; прогнозу
майбутньої структурно-функціональної органі-
зації екосистеми, тенденцій змін її стану, стій-
кості та продуктивності. Це дає можливість
розробляти коректні кількісно-якісні матриці
причинно-наслідкових зв’язків, що характери-
зують динаміку лісових екосистем за різних ти-
пів сукцесії.
стадій рекреагенної дигресії; консорції Acer-кси-
ломікокомплексів є діагностичними ознаками на
всіх стадіях рекреагенної дигресії. Тому для по-
глиблення розуміння коеволюційної динаміки
розвитку консорцій ми пропонуємо до системи
діагностичних показників визначення ступеня
антропогенної трансформації лісів додати стан
консортивних зв’язків між рослиною-едифікато-
ром та грибом-ксилотрофом [33].
Висновки
Таким чином, найчутливішими до антро-
погенного впливу структурно-функціональними
компонентами лісових екосистем є (у міру зни-
ження чутливості): трав’яний ярус, лісова під-
стилка, поверхня ґрунту, молоді рослини при-
родного поновлення лісу, підлісок, материнський
деревостан, консорції деревних рослин та кси-
ломікобіонтів. Кожний структурний компонент
екосистеми має певний перелік діагностичних
кумулятивних показників. Вибір пріоритетних
цінностей, які мають бути в центрі уваги дослід-
ника, та відповідних показників наукового по-
шуку залежить від «паспортних даних» певних
лісових екосистем: їх функціонального призна-
чення, категорії лісів, типу лісу, інших лісівни-
чо-таксаційних показників, стану ґрунту тощо.
ЛІТЕРАТУРА
1. Разумовский С.М. Закономерности динамики биоценозов. – М.: Наука, 1981. – 231 с.
2. Красилов В.А. Нерешенные проблемы теории эволюции. – Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1986. – 138 с.
3. Красилов В.А. Происхождение и ранняя эволюция цветковых растений. – М.: Наука, 1989. – 264 с.
4. Жерихин В.В. Генезис травяных биомов // Экосистемные перестройки и эволюция биосферы. – М.: Недра, 1994. – С. 132–
137.
5. Гаузе Г.Ф. Борьба за существование. – Ижевск: Ин-т компьютерных исслед., 2002. – 160 с.
6. Левченко В.Ф. Модели в теории биологической эволюции. – СПб.: Наука, 1993. – 384 с.
7. Старобогатов Я.И. О соотношениях между микро и макроэволюцией // Дарвинизм: история и современность. – Л.: Нау-
ка, 1988. – С. 138–145.
8. Заварзин Г.А. Становление биосферы // Вестник РАН. – 2001. – 71, № 11. – С. 988–1001.
9. Расницын А.П. Темпы эволюции и эволюционная теория (гипотеза адаптивного компромисса) // Эволюция и биоценоти-
ческие кризисы. – М.: Наука, 1987. – С. 46–64.
10. Мигунова Е.С. Леса и лесные земли (количественная оценка взаимосвязей). – М.: Экология, 1993. – 364 с.
11. Мигунова Е.С. Типы леса и типы природы. Экологические взаимосвязи. – Германия: Palmarium Academic Publishing, 2014.
– 295 c.
12. Пастернак П.С. Лісові ґрунти Українських Карпат. – Ужгород: Карпати, 1967. – 171 с.
13. Сукачёв В.Н., Дылис Н.В. Основы лесной биогеоценологии. – М.: Наука, – 1964. – 567 с.
14. Фурдичко О.І., Гладун Г.Б., Лавров В.В. Ліс у Степу: основи сталого розвитку / За наук. ред. акад. УААН О.І. Фурдичка. –
К.: Основа, 2006. – 496 с.
15. Фурдичко О.І., Лавров В.В. Лісова галузь України у контексті збалансованого розвитку: теоретико-методологічні, норма-
тивно-правові та організаційні аспекти: монографія. – К.: Основа, 2009. – 424 с.
16. Морозов Г.Ф. Учение о лесе. – М.: Гослесбумиздат, 1949. – 455 с.
17. Голубець М.А. Екосистемологія. – Львів: Поллі, 2000. – 316 с.
18. Коршиков И.И. Адаптация растений к условиям техногенно загрязненной среды. – К.: Наук. думка, 1996. – 238 с.
19. Бессонова В.П. Влияние тяжелых металлов на фотосинтез растений. – Днепропетровск, 2006. – 208 c.
20. Бондарук М.А., Лавров В.В. Оцінка методів фітодіагностики та прогнозування антропогенних змін екологічних режимів
на прикладі лісових екосистем // Биологический вестник ХГУ. – Харьков, 2001. – № 3. – С. 101–106.
21. Лавров В.В. Системний підхід як методологічна основа для оцінки і зменшення загроз біорізноманіттю (лісові екосисте-
ми) // Оцінка і напрямки зменшення загроз біорізноманіттю України / [О.В. Дудкін, А.В. Єна, М.М. Коржнєв та ін.]; відп.
ред. О.В. Дудкін. – К.: Хімджест, 2003. – С. 156–272.
190 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Лавров В.В., Блінкова О.І., Мірошник Н.В., Іваненко О.М.
22. Лавров В.В. Методологія сталого розвитку лісової галузі України: теорія і практика: автореф. дис. ... док. с.-г. наук: спец.
03.00.16 «Екологія». – К., 2009. – 44 с.
23. Бурда Р.И. Антропогенная трансформация флоры / Отв. ред. Е.Н. Кондратюк, АН УССР Донецкий ботанический сад. –
К.: Наук. думка, 1991. – 168 с.
24. Царик й.В., Царик І.й. Консорція як загальнобіотичне явище // Вісник Львів. ун-ту. Серія біологічна. – 2002. – Вип. 28. –
С. 163–169.
25. Стороженко В.Г. Устойчивые лесные сообщества. – М.: Гриф и К, 2007. – 193 с.
26. Арефьев С.П. Системный анализ биоты дереворазрушающих грибов. – Новосибирск: Наука, 2010. – 260 с.
27. Воробьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. – К.: Урожай, 1967. – 388 с.
28. Александрова В.Д. Классификация растительности. Обзор принципов классификации и классификационных систем в
различных геоботанических школах. – Л.: Наука, 1969. – 275 с.
29. Миркин Б.М. История и концептуальные установки классификации растительных сообществ с использованием подхода
Браун-Бланке // Актуалистические основы палеогеоботаники. – Lethaea rossica, 2014. – 9. – C. 21–34.
30. Гиляров А.М. Экология в поисках универсальной парадигмы // Природа. – 1998. – № 3. – С. 73–82.
31. Воробьев Д.В. Типы лесов Европейской части СССР. – К.: Изд. АН УкрССР, 1953. – 452 с.
32. Blinkova O. Analysis of synergies between the vegetation cover and the intensity of outwash in mountain conditions // Ecology
and noospherology. – 2015. – 26, № 1–2. – P. 66–74.
33. Blinkova O., Ivanenko O. Co-adaptive tree vegetation system of wood-destroying (xylotrophic) fungi in artificial phytocoenoses,
Ukraine // Lesnicky casopis – Forestry J. – 2014. – 60, № 3. – P. 168–176.
LAVROV V.1, BLINKOVA O.2, MIROSHNYK N.2, IVANENKO O.2
1 Bilotserkivskyy National Agrarian University,
Ukraine, 09100, Kiev region, Bila Tserkva, Cathedral Square, 8/1, email: vitaliy.lavrov@gmail.com
2 Institute for Evolutionary Ecology of Natl. Acad. Sci. of Ukraine,
Ukraine, 03143, Kyiv, Lebedeva str., 37, email: elena.blinkova@gmail.com, miroshnik_n_v@mail.ru
SYNECOLOGICAL PRINCIPLES OF DIAGNOSTICS OF TRANSFORMATION
OF STRUCTUAL AND FUNCTIONAL ORGANIZATION OF FOREST ECOSYSTEMS
IN THE EVOLUTIONARY ASPECT
aim. Methodological approaches in forestry studies differ in analysis of structural and functional components of
ecosystems. This leads to receiving incomplete information, under the terms of influenced ecological factors. Methods.
Theoretical methods of system-structural, retrospective and comparative analysis were combined with special methods of
forestry, synecology, mycology. Results and conclusions. The system of syneсological methods is the basis of identify
of the classification type of forest ecosystem; clarification of place in landscape and time trend of succession; determine
the conditions and prospects of its development; explain the mechanisms and consequences of change stability and
performance. Diagnostic indicators of violation of forest ecosystems are analysis of sensitive species, ecosystem engineer
species, forest-forming species, determinants of consortiums, forms of symbiosis, co-adaptation interrelations, alien
species.
Keywords: synecology, forest ecosystem, structural and functional components, indicators.
|