Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?

Aim. The aim of this study is to characterize the microbiome of soil with high levels of radionuclide contamination and
 figure out if its impact on microflora. Methods. Microbiome study was conducted via New Generation Sequencing. Results.
 Microflora diversity was higher in samples...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Опубліковано в: :Фактори експериментальної еволюції організмів
Дата:2016
Автори: Паренюк, О.Ю., Шаванова, К.Є., Іллєнко, В.В., Самофалова, Д.О., Гудков, І.М.
Формат: Стаття
Мова:Українська
Опубліковано: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2016
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177572
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори? / О.Ю. Паренюк, К.Є. Шаванова, В.В. Іллєнко, Д.О. Самофалова, І.М. Гудков // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 194-197. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1860244660404879360
author Паренюк, О.Ю.
Шаванова, К.Є.
Іллєнко, В.В.
Самофалова, Д.О.
Гудков, І.М.
author_facet Паренюк, О.Ю.
Шаванова, К.Є.
Іллєнко, В.В.
Самофалова, Д.О.
Гудков, І.М.
citation_txt Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори? / О.Ю. Паренюк, К.Є. Шаванова, В.В. Іллєнко, Д.О. Самофалова, І.М. Гудков // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 194-197. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Фактори експериментальної еволюції організмів
description Aim. The aim of this study is to characterize the microbiome of soil with high levels of radionuclide contamination and
 figure out if its impact on microflora. Methods. Microbiome study was conducted via New Generation Sequencing. Results.
 Microflora diversity was higher in samples, collected from most contaminated areas. Anyway, nutrient availability here
 was higher as well so more careful study is needed to show the impact of radionuclide contamination. Acidobacteriaceae,
 Microviridae, Thermomonosporaceae, and Mycobacteriaceae, were dominant in all studied samples, but the structure
 of the community varied significantly. Conclusions. Soils, even subjected such extreme conditions such as radionuclide
 contamination and anthropogenic transformation of terrain and vegetation, have unprecedented capabilities to maintain
 and restore the structure of microbiome. However, according to our results, increased levels of radioactive contamination
 lead to a significant increase in diversity, which, in our opinion, may be associated with increased evolutionary pressure
 on certain individuals within the group.
 Keywords: soil microflora, radionuclide contamination, Chornobyl, NGS.
first_indexed 2025-12-07T18:34:54Z
format Article
fulltext 194 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 © ПАРЕНЮК О.Ю., ШАВАНОВА К.Є., ІЛЛЄНКО В.В., САМОФАЛОВА Д.О., ГУДКОВ І.М. них видів ґрунтових бактерій [5, 13]. Ці дані да- ють підстави припустити, що ефект від радіо- нуклідного забруднення на рівні радіоактивності «рудого лісу» [14] не вплине на характеристики виживаності жодного з видів мікробіому ґрун- ту. Однак для адекватної оцінки впливу радіо- нуклідного забруднення необхідно застосовува- ти системний підхід та враховувати весь склад мікробіому. До недавнього часу стандартні мі- кробіологічні методи дослідження мікробіому базувалися лише на висіві ґрунтової витяжки на поживні середовища, що унеможливлювало адекватну оцінку всього складу мікробного угру- повання, обмежуючи відомості лише тими ко- лоніями, що можуть проростати у конкретних штучних умовах [3, 13, 15]. Саме через велику суб’єктивність методики не існує одностайної думки щодо впливу іонізуючої радіації на струк- туру ґрунтових угруповань. Наукові дані свід- чать як про збіднення різноманіття [16, 17], так і про повну неможливість достовірно виявити будь-який радіобіологічний ефект [15, 18]. Метою нашої роботи було охарактеризува- ти біорізноманіття ґрунтової мікрофлори на за- бруднених радіонуклідами територіях і досліди- ти вплив радіонуклідного забруднення на мікро- біом ґрунту. Матеріали і методи Для відбору проб було обрано дві точки з траншеї T22, розташовані за 2,5 км від аварій- ного 4-го блоку Чорнобильської АЕС, які про- аналізовано та описано раніше [14, 15]. Для по- рівняння також відбирали ґрунт з лісу поблизу відселеного с. Чистогалівка, де не проводилася деконтамінація, отже, екосистему можна вважа- ти такою, що не була піддана антропогенним змі- нам, окрім забруднення радіонуклідами. Навіть після 30-річного вивчення біологіч- них та екологічних наслідків аварії на Чорно- бильській АЕС серед дослідників немає повної та узгодженої думки щодо впливу радіонуклід- ного забруднення на стан екосистем. Є немало робіт про вплив різних доз іонізуючого випромі- нювання на ріст і розвиток представників окре- мих таксономічних угруповань рослин, тварин, водоростей, бактерій тощо [1–4]. Проте питання комплексної оцінки такого впливу на компоненти екосистеми дотепер залишається відкритим. Мікрофлора ґрунту є однією з ключових ла- нок екосистеми, адже саме тут відбувається пе- реважна більшість процесів розкладення рос- линних і тваринних решток. За сукупністю й узгодженістю функцій, можливостями щодо адаптації до впливу чинників навколишнього се- редовища угруповання ґрунтових мікроорганіз- мів значною мірою діє як один організм, і саме тому для його характеристики було обрано тер- мін «мікробіом» [5, 6]. Залежно від матеріалу, що має бути розкладеним, мікроорганізми форму- ють субстратспецифічні угруповання, що зміню- ються під впливом чинників навколишнього се- редовища, серед яких визначальними є наявність речовин для деструкції, вологість ґрунту [7], тем- пература навколишнього середовища [8]. В той же час існує безліч чинників, здатних специфіч- но модифікувати структуру угруповання. Так, на- приклад, ацидофільні бактерії існують переваж- но в ґрунтах з низьким рН [9], метаболізм неор- ганічного азоту істотно залежить від доступності вуглецю [10] тощо. Також показано, що певні ре- човини, наприклад важкі метали, можуть істотно модифікувати структуру угруповання, зміщуючи баланс у той чи інший бік [11, 12]. Опубліковано значну кількість робіт щодо визначення індивідуальної радіочутливості різ- Паренюк О.Ю., Шаванова К.Є., Іллєнко В.В., Самофалова Д.О., Гудков І.М. Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори? УДК 631.467:504-623.454 ПАРЕНЮК О.Ю.1,2, шАВАНОВА К.Є.2, ІЛЛЄНКО В.В.2, САМОФАЛОВА Д.О.3, ГУДКОВ І.М.2 1 Інститут радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми, Японія, Фукусіма, e­mail: olena.pareniuk@gmail.com 2 Національний університет біоресурсів і природокористування, Україна, 03041, м. Київ, вул. Героїв Oборони, 15 3 Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України, Україна, 04123, м. Київ, вул. Осиповського, 2A  olena.pareniuk@gmail.com, (097) 786­27­11 МІКРОбІОМ ґРУНТУ «РУДОГО ЛІСУ»: ЯК ВПЛИНУЛО ЗАбРУДНЕННЯ РАДІОНУКЛІДАМИ НА СТРУКТУРУ ґРУНТОВОї МІКРОФЛОРИ? ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 195 Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори? мікрофлори важливою є оцінка основних агро- хімічних показників ґрунту, які представлені у табл. 1. Дослідження біорізноманіття ґрунтової мі- крофлори на забруднених радіонуклідами ґрун- тах «рудого лісу» проводилося раніше французь- кими дослідниками [15], і тому для порівнян- ня результатів наших досліджень точки відбору «рудий ліс, траншея» та «рудий ліс» було піді- брано згідно з координатами, вказаними у про- цитованій вище роботі. Обидві точки розташо- вані в межах полігону «рудий ліс» – території, яку було найбільше забруднено альфа-, бета- та гамма-емітерами [14]. Високі концентрації радіо- нуклідів спонукали до проведення у 1986 р. не- гайної деконтамінації, в результаті якої верхній шар ґрунту і вся надземна біомаса соснового лісу були зняті і поховані у траншеях, викопаних тут же. Пустку, що утворилася, було покрито шаром річкового піску потужністю до 1 м і засаджено молодими деревами (переважно сосною). Таким чином, утворився полігон з хвилястим рельєфом, де потужність експозиційної дози на поверх- ні кожної траншеї (у нашому дослідженні точка «рудий ліс, траншея») у десятки разів перевищу- вала цей показник поза межами траншей (точка «рудий ліс»). Крім того, в результаті захоронен- ня значної біомаси хімічний склад ґрунту тран- шей також суттєво відрізняється від інших тери- торій – вміст азоту, фосфору та калію тут майже вдвічі більший, ніж поза ділянками захоронення. Для порівняння було проаналізовано ґрунт, віді- браний з лісу поблизу с. Чистогалівка, де зберіг- ся характерний для лісових ґрунтів мікробіом. Отримані результати свідчать про збільшен- ня видової різноманітності в траншеї. Так, кіль- кість видів тут була майже вдвічі більшою, ніж поза територією захоронення решток (табл. 2). Ґрунт відбирали за допомогою ґрунтового буру з глибини 5–20 см у червні 2014 р. Патро- ни до буру стерилізували після кожного відбору за допомогою етанолу. Після відбору ґрунт збері- гали у стерильних пробірках у переносному хо- лодильнику при +4 °С. Одну частину ґрунту, за- плановану для генетичних аналізів, зберігали у лабораторії при –80 °С, в іншій було визначено вологість, рН, вміст основних поживних елемен- тів тощо (табл. 1). ДНК виділяли за допомогою Power Soil DNA Isolation Kit (MoBio Laboratories, США) згідно з протоколом виробника. Концентрацію отриманого продукту перевіряли на флуориметрі Qubit® 3.0 Fluorometer (Thermo Fisher Scientific, США), після чого готували бібліотеки фрагмен- тів 16S рРНК для NGS секвенування на приладі MiSeq System (Illumina, США) згідно з вимогами виробників. Кислотність водної витяжки ґрунту (рНводн) визначали за стандартною агрохімічною методи- кою за допомогою рН-метра при співвідношенні ґрунт : дистильована вода як 1 : 2,5 для мінераль- них ґрунтів (ГОСТ 26423-85). Вміст основних по- живних елементів (N, P, K) визначали за загаль- ноприйнятими методиками (ГОСТ 26213-91). Біоінформатичну обробку проводили за до- помогою пакетів програм QIIME [19] та Illumina BaseSpace 16s Metagenomics. Статистичну об- робку проводили у STAMP [20] та Origin 8.1. Для побудови ілюстрацій використовували усі чоти- ри перелічені вище пакети програм. Результати та обговорення Ґрунти на території зони відчуження нале- жать до дерново-підзолистих слабо- і середньо- опідзолених суглинків. Для врахування впливу навколишнього середовища на склад ґрунтової Таблиця 1 Загальна характеристика точок відбору проб Точка відбору зразків Активність 137Cs, Бк/кг Вологість ґрун- ту, % рНводн P, мг/кг K, мг/кг N, мг/кг «Рудий ліс, траншея» 8,66×104 2,9 4,5 50 37 74,2 «Рудий ліс» 3,37×104 10,7 3,0 4 16 56 с. Чистогалівка 1,25×104 4,1 3,6 13 23 37,8 Таблиця 2 Міра видового різноманіття за шенноном № з/п Точка відбору проби Індекс Шеннона [22] Кількість ідентифікованих видів 1 «Рудий ліс, траншея» 2,621 1283 2 «Рудий ліс» 2,390 750 3 с. Чистогалівка 2,447 802 196 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 Паренюк О.Ю., Шаванова К.Є., Іллєнко В.В., Самофалова Д.О., Гудков І.М. перевагу – більше 5% тут становлять представни- ки шести родин: Acidobacteriaceae, Microviridae, Thermomonosporaceae, Mycobacteriaceae, Rho- dospirillaceae та Hyphomicrobiaceae. В зраз- ках з «рудого лісу» бар’єр у 5% змогли по- долати лише Acidobacteriaceae, Microviridae, Thermomonosporaceae, Mycobacteriaceae, Rhodos- pirillaceae, так само як і в зразку з с. Чистогалів- ка – ті самі родини, за винятком Rhodospirillaceae. Це ще раз підтверджує обраховані вище значення індексу Шеннона. Висновки Ґрунти, навіть піддані такому екстремаль- ному впливу, як забруднення радіонуклідами та антропогенна трансформація ландшафту і рос- линного покриву, мають надзвичайні можливо- сті щодо підтримання структури мікробіому та відновлення популяції мікроорганізмів. Водно- час підвищені рівні радіонуклідного забруднен- ня приводять до суттєвого збільшення різнома- ніття, що може бути пов’язано з підвищеним ево- люційним тиском на окремі організми в межах угруповання. Згідно з висловленою гіпотезою такий ефект спричинений саме більшою кількістю поживних речовин, доступних на траншеї. Також може мати місце помірний еволюційний тиск, спричинений випромінюванням. Використовуючи ERICA [21] як інструмент для оцінки доз, було визначено, що потужність дози для ґрунтових мікроорганізмів варіює від 4,25 мЗв/год на траншеї до 3,24 мЗв/ год поза її межами, що може формувати дозу, від- чутну навіть для мікроорганізмів. Варто зазначи- ти, що у розглянутому нами випадку поглинуті дози можуть бути навіть більшими через те, що бактеріальні клітини у ґрунті перебувають у без- посередньому контакті з радіонуклідами, не бу- дучи екранованими ґрунтовими частками, водою чи повітрям. Видовий склад зразків подібний, але наявні істотні відмінності в структурі угруповання. Так, у ґрунті з траншеї домінують представники ро- дини Thermomonosporaceae, частка яких складає 10,6%. Але в зразках з меншою радіоактивніс- тю домінуючими є Acidobacteriaceae, частка яких складає, відповідно, 19,5 і 10,5% у ґрунті з «рудого лісу» та с. Чистогалівка. Також за кількістю домі- нуючих видів зразки з траншеї показують значну ЛІТЕРАТУРА 1. Strandberg G. Microbial cells as biosorbents for heavy metals: accumulation of uranium by Saccharomyces cerevisiae and Pseudomonas aeruginosa // Appl. Environ. Microbiol. – 1981. – 1, № 441. – P. 237–245. 2. Rediske J.H., Selders A.A. The Absorption and Translocation of Strontium by Plants // Plant Physiol. – 1953. – 28, № 4. – Р. 594– 605. 3. Zhdanova N.N., Zakharchenko V.A., Vember V.V., Nakonechnaya L.T. Fungi from Chernobyl: mycobiota of the inner regions of the containment structures of the damaged nuclear reactor // Mycol. Res. – 2000. – 104, № 12. – Р. 1421–1426. 4. Gudkov I.N., Gaychenko V.A., Pareniuk O.Yu., Grodzinsky D.M. Changes in biocenoses in the Chernobyl NPP accident zone // Nuclear Physics and Atomic Energy. – 2011. – 12, № 4. – Р. 362–374. 5. Gilbert J., Meyer F., Jansson J. The Earth Microbiome Project: Meeting report of the «1st EMP meeting on sample selection and acquisition» at Argonne National Laboratory October 6th 2010 // Stand Genomic Sci. – 2010. – 3, № 3. – P. 249–253. 6. Marchesi J.R., Ravel J. The vocabulary of microbiome research: a proposal // Microbiome. – 2015. – 3, № 1. – Р. 1–31. 7. Lynch J.M., de Leij F. Rhizosphere. – Chichester, UK: John Wiley & Sons Ltd, 1990. – 283 р. 8. Luo C., Rodriguez R.L.M., Johnston E.R. Soil microbial community responses to a decade of warming as revealed by comparative metagenomics // Appl. Environ. Microbiol. – 2014. – 80, № 5. – Р. 1777–1786. 9. Fierer N., Lauber C.L., Ramirez K.S., Zaneveld J., Bradford M.A., Knight R. Comparative metagenomic, phylogenetic and physiological analyses of soil microbial communities across nitrogen gradients // ISME J. – 2012. – 6, № 5. – Р. 1007–1017. 10. Kaye J.P., Hart S.C. Competition for nitrogen between plants and soil microorganisms // Trends Ecol. Evol. – 1997. – 12, № 4. – Р. 139–143. 11. Brookes PC. The use of microbial parameters in monitoring soil pollution by heavy metals // Biol. Fertil. Soils. – 1995. – 19, № 4. – Р. 269–279. 12. Giller K.E., Witter E., Mcgrath S.P. Toxicity of heavy metals to microorganisms and microbial processes in agricultural soils: a review // Soil Biol. Biochem. – 1998. – 30, № 10–11. – Р. 1389–1414. 13. Galitskaya P., Biktasheva L., Saveliev A., Ratering S., Schnell S., Selivanovskaya S. Response of soil microorganisms to radioactive oil waste: results from a leaching experiment // Biogeosciences. – 2015. – 12, № 12. – Р. 3681–3693. 14. Bugai D., Kashparov V., Dewiere L., Khomutinin Y., Levchuk S., Yoschenko V. Characterization of subsurface geometry and radioactivity distribution in the trench containing Chernobyl clean-up wastes // Environ. Geol. – 2005. – 47, № 6. – Р. 869–881. 15. Chapon V., Piette L., Vesvres M.H. Microbial diversity in contaminated soils along the T22 trench of the Chernobyl experimental platform // Appl. Geochemistry. – 2012. – 27, № 7. – Р. 1375–1383. 16. Parekh N.R., Poskitt J.M., Dodd B., Potter E.D., Sanchez А. Soil microorganisms determine the sorption of radionuclides within organic soil systems // J. Environ. Radioact. – 2008. – 99, № 5. – Р. 841–852. ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 197 Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори? 17. Mousseau T.A., Milinevsky G., Kenney-Hunt J., Møller A.P. Highly reduced mass loss rates and increased litter layer in radioactively contaminated areas // Oecologia. – 2014. – 175, № 1. – Р. 429–437. 18. Niedrée B., Vereecken H., Burauel P. Effects of low-level radioactive soil contamination and sterilization on the degradation of radiolabeled wheat straw // J. Environ. Radioact. – 2012. – 109, № 1. – Р. 29–35. 19. Kuczynski J., Stombaugh J., Walters W.A., González A., Caporaso J.G., Knight R. Using QIIME to analyze 16S rRNA gene sequences from microbial communities // Curr. Protoc. Bioinformatics. – 2011. – 158, № 45. – Р. 245–268. 20. Parks D.H., Tyson G.W., Hugenholtz P., Beiko R.G. STAMP: statistical analysis of taxonomic and functional profiles // Bioinformatics. – 2014. – 30, № 21. – Р. 3123–3124. 21. Brown J.E., Alfonso B., Avila R., Beresford N.A., Copplestone D., Hosseini A. A new version of the ERICA tool to facilitate impact assessments of radioactivity on wild plants and animals // J. Environ. Radioact. – 2016. – 153, № 34. – Р. 141–148. 22. Hill M.O. Diversity and evenness: a unifying notation and its consequences // Ecology. – 1973. – 54, № 2. – Р. 427–432. PARENIUK O.1,2, SHAVANOVA K.2, ILLIENKO V.2, SAMOFALOVA D.3, GUDKOV I.2 1 Institute of Environmental Radioactivity of Fukushima University, Japan, Fukushima, e­mail: olena.pareniuk@gmail.com 2 National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ukraine, 03041, Kyiv, Heroyiv Oborony str., 15 3 Institute of Food Biotechnology and Genomics of Natl. Acad. Sci. of Ukraine, Ukraine, 04123, Kyiv, Osypovskogo str., 2A «RED FOREST» SOIL MICROBIOME: HOW DOES RADIONUCLIDE CONTAMINATION AFFECT THE STRUCTURE OF SOIL MICROFLORA? Aim. The aim of this study is to characterize the microbiome of soil with high levels of radionuclide contamination and figure out if its impact on microflora. Methods. Microbiome study was conducted via New Generation Sequencing. Results. Microflora diversity was higher in samples, collected from most contaminated areas. Anyway, nutrient availability here was higher as well so more careful study is needed to show the impact of radionuclide contamination. Acidobacteriaceae, Microviridae, Thermomonosporaceae, and Mycobacteriaceae, were dominant in all studied samples, but the structure of the community varied significantly. Conclusions. Soils, even subjected such extreme conditions such as radionuclide contamination and anthropogenic transformation of terrain and vegetation, have unprecedented capabilities to maintain and restore the structure of microbiome. However, according to our results, increased levels of radioactive contamination lead to a significant increase in diversity, which, in our opinion, may be associated with increased evolutionary pressure on certain individuals within the group. Keywords: soil microflora, radionuclide contamination, Chornobyl, NGS.
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177572
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 2219-3782
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T18:34:54Z
publishDate 2016
publisher Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
record_format dspace
spelling Паренюк, О.Ю.
Шаванова, К.Є.
Іллєнко, В.В.
Самофалова, Д.О.
Гудков, І.М.
2021-02-16T12:57:25Z
2021-02-16T12:57:25Z
2016
Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори? / О.Ю. Паренюк, К.Є. Шаванова, В.В. Іллєнко, Д.О. Самофалова, І.М. Гудков // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 194-197. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
2219-3782
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177572
631.467:504-623.454
Aim. The aim of this study is to characterize the microbiome of soil with high levels of radionuclide contamination and
 figure out if its impact on microflora. Methods. Microbiome study was conducted via New Generation Sequencing. Results.
 Microflora diversity was higher in samples, collected from most contaminated areas. Anyway, nutrient availability here
 was higher as well so more careful study is needed to show the impact of radionuclide contamination. Acidobacteriaceae,
 Microviridae, Thermomonosporaceae, and Mycobacteriaceae, were dominant in all studied samples, but the structure
 of the community varied significantly. Conclusions. Soils, even subjected such extreme conditions such as radionuclide
 contamination and anthropogenic transformation of terrain and vegetation, have unprecedented capabilities to maintain
 and restore the structure of microbiome. However, according to our results, increased levels of radioactive contamination
 lead to a significant increase in diversity, which, in our opinion, may be associated with increased evolutionary pressure
 on certain individuals within the group.
 Keywords: soil microflora, radionuclide contamination, Chornobyl, NGS.
uk
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Фактори експериментальної еволюції організмів
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів
Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
«Red forest» soil microbiome: how does radionuclide contamination affect the structure of soil microflora?
Article
published earlier
spellingShingle Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
Паренюк, О.Ю.
Шаванова, К.Є.
Іллєнко, В.В.
Самофалова, Д.О.
Гудков, І.М.
Аналіз та оцінка генетичних ресурсів
title Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
title_alt «Red forest» soil microbiome: how does radionuclide contamination affect the structure of soil microflora?
title_full Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
title_fullStr Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
title_full_unstemmed Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
title_short Мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
title_sort мікробіом ґрунту «рудого лісу»: як вплинуло забруднення радіонуклідами на структуру ґрунтової мікрофлори?
topic Аналіз та оцінка генетичних ресурсів
topic_facet Аналіз та оцінка генетичних ресурсів
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177572
work_keys_str_mv AT parenûkoû míkrobíomgrunturudogolísuâkvplinulozabrudnennâradíonuklídaminastrukturugruntovoímíkroflori
AT šavanovakê míkrobíomgrunturudogolísuâkvplinulozabrudnennâradíonuklídaminastrukturugruntovoímíkroflori
AT íllênkovv míkrobíomgrunturudogolísuâkvplinulozabrudnennâradíonuklídaminastrukturugruntovoímíkroflori
AT samofalovado míkrobíomgrunturudogolísuâkvplinulozabrudnennâradíonuklídaminastrukturugruntovoímíkroflori
AT gudkovím míkrobíomgrunturudogolísuâkvplinulozabrudnennâradíonuklídaminastrukturugruntovoímíkroflori
AT parenûkoû redforestsoilmicrobiomehowdoesradionuclidecontaminationaffectthestructureofsoilmicroflora
AT šavanovakê redforestsoilmicrobiomehowdoesradionuclidecontaminationaffectthestructureofsoilmicroflora
AT íllênkovv redforestsoilmicrobiomehowdoesradionuclidecontaminationaffectthestructureofsoilmicroflora
AT samofalovado redforestsoilmicrobiomehowdoesradionuclidecontaminationaffectthestructureofsoilmicroflora
AT gudkovím redforestsoilmicrobiomehowdoesradionuclidecontaminationaffectthestructureofsoilmicroflora