Селекція нових ліній ячменю waxy
Aim. The aim of this research was to create waxy barley forms by hybridization and to test them for high amylopectin content in starch. Methods. To create high-yielding waxy lines, we used hybridization methods. Results. Due to using spring barley forms with various amylopectin content in starch i...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автори: | , , , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177596 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Селекція нових ліній ячменю waxy / М.Р. Козаченко, О.Г. Наумов, Н.І. Васько, П.М. Солонечний, О.В. Солонечна, О.Є. Важеніна, О.О. Садовой // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 93-96. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859955099949858816 |
|---|---|
| author | Козаченко, М.Р. Наумов, О.Г. Васько, Н.І. Солонечний, П.М. Солонечна, О.В. Важеніна, О.Є. Садовой, О.О. |
| author_facet | Козаченко, М.Р. Наумов, О.Г. Васько, Н.І. Солонечний, П.М. Солонечна, О.В. Важеніна, О.Є. Садовой, О.О. |
| citation_txt | Селекція нових ліній ячменю waxy / М.Р. Козаченко, О.Г. Наумов, Н.І. Васько, П.М. Солонечний, О.В. Солонечна, О.Є. Важеніна, О.О. Садовой // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 93-96. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Aim. The aim of this research was to create waxy barley forms by hybridization and to test them for high amylopectin
content in starch. Methods. To create high-yielding waxy lines, we used hybridization methods. Results. Due to using
spring barley forms with various amylopectin content in starch in breeding, high-yielding lines with starch, which almost
completely consists of amylopectin, were effectively created. The range of lines with amylopectin starch was broadened:
nutans, medicum and rikotense were obtained. In 2014–2015, the variety trials distinguished the best eight lines, seven
of which (12-945, 12-954, 12-965, 12-1014, 12-333, 12-473, 12-476) gave high yields (107%, 105%, 105%, 116%,
110%, 107%, 115% related to the standard) and were lodging resistant (8.5–9.0 points) with identical or slightly different
duration of the vegetation period. The waxy lines distinguished are sources of high amylopectin content in starch and
valuable agricultural characteristics. Conclusions. The effectiveness of high-yielding waxy line breeding was shown.
Waxy lines with 5–16% higher yield capacity and high lodging resistance (8.5–9.0 points) were selected.
Keywords: spring barley, waxy starting form, waxy line, amylopectin, yield.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:19:23Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 93
© КОЗАЧЕНКО М.Р., НАУМОВ О.Г., ВАСьКО Н.І., СОЛОНЕЧНИй П.М., СОЛОНЕЧНА О.В., ВАЖЕНІНА О.Є.,
САДОВОй О.О.
ше того, навіть роботи зі створення такого ячме-
ню своєчасно не були розгорнуті.
Таким чином, актуальною є селекція зі ство-
рення сортів ячменю з високим вмістом аміло-
пектину в крохмалі для їх використання в хар-
човій, кормовиробничій та технічній промисло-
вості.
Метою дослідження було створити на ос-
нові використання в гібридизації форми ячменю
waxy лінії з високим вмістом амілопектину в кро-
хмалі та оцінити їх у сортовипробуванні.
Матеріали і методи
За вихідний матеріал для гібридизації були
три материнські зразки ячменю з крохмалем waxy
UA 039699, UA 039701 і UA 039748 походженням
із США та зі звичайним крохмалем – сорти Дже-
рело, Етикет, Аспект з України, Philadelphia – з
Німеччини, колекційний зразок IR 6576 – з Мек-
сики.
Вміст крохмалю та його особливості за фрак-
ційним складом визначали в лабораторії якості
зерна Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва
НААН.
Проводили фенологічні спостереження (від-
значали фази сходів, цвітіння, колосіння, стигло-
сті зерна). Стійкість проти вилягання оцінювали
за дев’ятибальною шкалою. Виділені лінії waxy
оцінювали в конкурсному сортовипробуванні за
методикою державного сортовипробування [12].
Лінії ячменю waxy вирощено й оцінено в 2014–
2015 рр. на полях сівозміни Інституту рослинни-
цтва ім. В.Я. Юр’єва НААН.
Посів здійснювали сівалкою ССФК-7 з по-
рційним апаратом, ділянки мали сім рядків дов-
жиною 10 м, міжряддя 15 см, облікова площа ді-
лянки 10 м2, норма висіву 4,5 млн зерен/га, стан-
дарт висівали через 10 номерів. Урожай збирали
комбайном «Hege-125». Урожайність оцінюва-
ли в порівнянні зі стандартом Взірець. Достовір-
ність результатів дослідження визначали за HIP05
дисперсійним аналізом за ППП «ОСГЕ» та за
Б.А. Доспєховим [13].
Зерно ячменю – однієї з найважливіших зер-
нових культур – має різностороннє використан-
ня, тому вимоги до його якості неоднакові, зокре-
ма до вмісту в ньому білка та крохмалю.
При одержанні крохмалю з певними власти-
востями проводять, як правило, хімічну модифі-
кацію рослинної сировини [1, 2], але краще ство-
рювати сорти, в яких якість крохмалю може бути
різною залежно від його фракційного складу,
тобто від співвідношення вмісту амілопектину та
амілози [3, 4]. У зразків ячменю з мута цією waxy
крохмаль майже повністю складається з аміло-
пектину [5–11, 14].
Крохмаль використовують у різних галузях
промисловості для виробництва паперу, картону,
харчів, нехарчових продуктів. Якість крохмалю
та продуктів, одержаних на його основі, а також
шляхи використання крохмалю в різних галузях
промисловості залежать від співвідношення ос-
новних поліцукрів крохмалю – амілози й аміло-
пектину. Це важливо для оцінки значимості сор-
тів як джерела сировини для крохмало-паточної
промисловості. Хімічно модифікований кро-
хмаль, а також генетично змінений крохмаль,
який майже повністю складається з амілопекти-
ну, використовують як згущувачі або стабілізато-
ри при виробництві різних десертів, соусів та в
целюлозно-паперовій промисловості. Звичайний
крохмаль із вмістом амілози 25–30% широко ви-
користовують для виробництва сиропів, ізоглю-
кози або декстрози та як гелеутворювач.
Виробництво крохмалю із зерна ячменю
стримувалося через відсутність сортів з генетич-
но зміненим співвідношенням амілози й аміло-
пектину. У різних країнах проводять досліджен-
ня зі створення вихідного матеріалу та сортів
нового покоління ячменю з різним фракційним
складом крохмалю, особливо з високим вмістом
амілопектину [2–5].
У Державному реєстрі сортів рослин, при-
датних для поширення в Україні, відсутні сорти з
високим вмістом амілопектину в крохмалі, біль-
Козаченко М.Р., Наумов О.Г., Васько Н.І., Солонечний П.М., Солонечна О.В., Важеніна О.Є., Садовой О.О.
Селекція нових ліній ячменю waxy
УДК 633.16:631.527
КОЗАЧЕНКО М.Р., НАУМОВ О.Г., ВАСьКО Н.І., СОЛОНЕЧНИй П.М.,
СОЛОНЕЧНА О.В., ВАжЕНІНА О.Є., САДОВОй О.О.
Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва НААН України,
Україна, 61060, м. Харків, Московський пр., 142, еmail: yuriev1908@gmail.com
yuriev1908@gmail.com, (097) 9157935
СЕЛЕКЦІЯ НОВИХ ЛІНІй ЯЧМЕНЮ WAXY
94 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Козаченко М.Р., Наумов О.Г., Васько Н.І., Солонечний П.М., Солонечна О.В., Важеніна О.Є., Садовой О.О.
Таким чином, виділені в сортовипробуванні
кращі за господарськими ознаками лінії з waxy-
крохмалем мали високу врожайність і стійкість
проти вилягання, тривалість вегетаційного пе-
ріоду – на рівні або меншу за стандарт.
Виділені лінії належать до різновидів nutans,
medicum і rikotense (табл.).
Лінія waxy 12473 різновиду rikotense. Уро-
жайність лінії складає 107% до стандарту при
рівні 4,33 т/га. Лінія має високу стійкість про-
ти вилягання (9 балів), тривалість вегетаційно-
го періоду (84 доби) на рівні стандарту Взірець.
Стійкість лінії до ураження збудником кам’яної
сажки – 9 балів, гельмінтоспоріозних плямисто-
стей – 5 балів. Склад крохмалю – амілопектину
99%, амілози 1%, у стандарту Взірець – аміло-
пектину 70%, амілози 25%.
Лінія waxy 12476 різновиду rikotense. Уро-
жайність лінії складає 115% до стандарту при
рівні 4,33 т/га. Лінія має високу стійкість про-
ти вилягання (9 балів), тривалість вегетаційно-
го періоду (85 діб) на рівні стандарту Взірець.
Стійкість лінії до ураження збудником кам’яної
сажки – 9 балів, гельмінтоспоріозних плямисто-
стей – 4 бали. Склад крохмалю – амілопектину
99%, амілози 1%.
Лінія waxy 12333 різновиду nutans. Урожай-
ність лінії складає 110% до стандарту при рівні
4,33 т/га. Лінія має високу стійкість проти виля-
гання (9 балів), тривалість вегетаційного періоду
(82 доби) на рівні стандарту Взірець. Стійкість
лінії до ураження збудником кам’яної сажки –
9 балів, гельмінтоспоріозних плямистостей –
5 балів. Склад крохмалю – амілопектину 98%,
амілози 2%.
Результати та обговорення
У результаті селекційних досліджень ство-
рено та виділено вихідний селекційний матеріал
для подальшого використання на наступних ета-
пах селекційного процесу.
У 2014–2015 рр. у сортовипробуванні дослі-
джено і виділено вісім кращих ліній з waxy-кро-
хмалем: 12-965 (UA 039699 v. medicum Koern. /
Аспект v. nutans Schūbl.), v. nutans; 12-954 (UA
039699 v. medicum / Етикет v. submedicum Osl.), v.
medicum; 12-945 (UA 039701 v. medicum / IR 6576
v. coeleste L.) v. medicum; 12-1014 (UA 039699
medicum / IR 6576, v. сoeleste) v. medicum; 12-333
(Джерело v. nutans / UA 039699 medicum), v.
nutans; 12-408 (Philadelphia v. nutans / UA 039701
v. medicum), v. nutans; 12-473 (Вакула v. rikotense
Regel. / UA 039701 v. medicum), v. rikotense; 12-476
(Вакула v. rikotense / UA 039701 v. medicum),
v. rikotense.
Лінії waxy за рівнем урожайності, тривало-
сті вегетаційного періоду та стійкості проти
вилягання. Достовірно вищою, ніж у стандарту
Взірець, урожайність зерна була у ліній 12-965,
12-954, 12-945, 12-1014, 12-333, 12-473, 12-476.
Урожайність майже на рівні стандарту була у лі-
нії 12-408 (102% до стандарту).
Скоростиглішими в порівнянні зі стандар-
том були лінії 12-945, 12-954, 12-965, 12-333,
тривалість вегетаційного періоду у них була 82
доби при 87 добах у стандарту. На рівні стан-
дарту за цією ознакою були лінії 12-1014, 12-476
(84 доби), 12-408, 12-473 (85 діб).
Стійкість проти вилягання кращою за стан-
дарт (8 балів) була у ліній 12-945, 12-954, 12-965,
12-333, 12-473 і 12-476 (8,5–9 балів).
Таблиця
Характеристика ліній ячменю waxy, 2014–2015 рр.
Лінія, різновид
Родовід Урожайність Вегетацій-
ний період,
діб
Стійкість
проти ви-
лягання,
балів
Стійкість
до кам’я-
ної сажки,
балів
Маса
1000 зе-
рен, г♀ ♂ т/га % до ст.
Взірець, ст. – 4,33 100 87 8,0 9,0 42,5
12-945 medicum UA 039701 IR 6576 4,61* 107 82 9,0 8,5 51,7
12-954 medicum UA 039699 Етикет 4,54* 105 82 8,5 8,5 52,7
12-965 nutans UA 039699 Аспект 4,54* 105 82 9,0 9,0 51,5
12-1014 medicum UA 039699 IR 6576 4,98* 116 84 8,0 9,0 43,5
12-333 nutans Джерело UA 039699 4,76* 110 82 9,0 9,0 45,0
12-408 nutans Philadelphia UA 039701 4.38 102 85 9,0 8,5 40,0
12-473 rikotense Вакула UA 039701 4,61* 107 85 9,0 9,0 47,5
12-476 rikotense Вакула UA 039701 5,00* 115 84 9,0 9,0 47,5
П р и м і т к а. * – різниця врожайності в порівнянні зі стандартом Взірець достовірна на 5%-му рівні значущості
при НІР0,5 = 0,14 т/га.
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 95
Селекція нових ліній ячменю waxy
рівні 4,33 т/га. Лінія має високу стійкість про-
ти вилягання (9 балів), за тривалістю вегета-
ційного періоду (82 доби) вона більш скоро-
стигла, ніж стандарт Взірець. Стійкість лінії до
ураження збудником кам’яної сажки – 9 балів,
гельмінтоспоріозних плямистостей – 4 бали.
Склад крохмалю – амілопектину 99%, аміло-
зи 1%.
Висновки
У результаті використання в селекції форм
ячменю ярого з різним вмістом амілопектину в
крохмалі показано ефективність створення висо-
коврожайних ліній з крохмалем, який майже пов-
ністю складається з амілопектину.
Розширено різновиднісний склад ліній з
амілопектиновим крохмалем: одержано лінії
двох різновидів як у вихідних зразків (v. medicum
Koern., v. pallidum L.), так і трьох інших різно-
видів (v. submedicum Orl., v. rikotense R. Red.,
v. nutans Schűbl.).
У 2014–2015 рр. у конкурсному сортовипро-
буванні виділено вісім кращих wаxу-ліній, серед
яких сім (12-945, 12-954, 12-965, 12-333, 12-1014,
12-473, 12-476) мали високі показники урожай-
ності (105–116% до стандарту відповідно) та
стійкість проти вилягання (8–9 балів) при рівній
або меншій тривалості вегетаційного періоду.
Лінія waxy 121014 різновиду medicum. Уро-
жайність лінії складає 116% до стандарту при
рівні 4,33 т/га. Лінія має високу стійкість проти
вилягання (8 балів), тривалість вегетаційного пе-
ріоду (84 доби) на рівні стандарту Взірець. Стій-
кість лінії до ураження збудником кам’яної саж-
ки – 8,5 бала, гельмінтоспоріозних плямисто-
стей – 5 балів. Склад крохмалю – амілопектину
99%, амілози 1%.
Лінія waxy 12965 різновиду medicum. Уро-
жайність лінії складає 105% до стандарту при
рівні 4,33 т/га. Лінія має високу стійкість про-
ти вилягання (9 балів), за тривалістю вегетацій-
ного періоду (82 доби) вона більш скоростигла,
ніж стандарт Взірець. Стійкість лінії до уражен-
ня збудником кам’яної сажки – 9 балів, гельмін-
тоспоріозних плямистостей – 4 бали. Склад кро-
хмалю – амілопектину 99%, амілози 1%.
Лінія waxy 12954 різновиду medicum. Уро-
жайність лінії складає 105% до стандарту при
рівні 4,33 т/га. Лінія має високу стійкість про-
ти вилягання (8,5 бала), за тривалістю вегетаці-
йного періоду (82 доби) вона більш скоростигла,
ніж стандарт Взірець. Стійкість лінії до уражен-
ня збудником кам’яної сажки – 8,5 бала, гельмін-
тоспоріозних плямистостей – 4 бали. Склад кро-
хмалю – амілопектину 98%, амілози 2%.
Лінія waxy 12945 різновиду medicum. Уро-
жайність лінії складає 107% до стандарту при
ЛІТЕРАТУРА
1. Wurzburg O.B. Ed. Modified Starches: Properties and Uses. – Boca Raton, Fl.: CRC Press Inc., 1986. – 429 p.
2. Galliard T. Ed. Starch: Properties and Potentia. – Chichester, New-York, Brisbane, Toronto, Singapure: John Wiley and Sons Publ.,
1987. – 505 p.
3. Creech R.G., Alexander D.E. Breeding for industrial and nutritional quality in maize // Maize Breeding and Genetics; D.B. Walden
Ed. – New-York: John Wiley and Sons Publ., 1978. – P. 249–264.
4. White P. Properties of corn starch // Speciality Corns; A.R. Hallauer, ed. – Boca Raton, Fl.: CRC Press Inc., 1994. – P. 29–54.
5. Рибалка О.І. Якість зерна ячменю: генетична методологія селекції // Збірник наукових праць СГІ. – Одеса: СГІ-НЦНС,
2008. – Вип. 12 (52). – С. 76–95.
6. Duffus C., Rosie R. Starch hydrolyzing enzymes in the developing barley grain // Planta. – 1973. – 109. – P. 153–160.
7. Hylton C.M., Denyer H., Keeling P.L., Chang M.T., Smith A.M. The effect of waxy mutations of the granule-bound starch syntheses
of barley and maize endosperms // Planta. – 1996. – 198. – P. 230–237.
8. McDonald A.M., Stark J.R., Morrison W.R., Ellis R.P. The composition of starch granules from developing barley genotypes //
J. Cereal Sci. – 1991. – 13, № 1. – P. 93–97.
9. Shondelmaier J., Jacobi J., Fisenbeck G., Jahoor A. Genetic studies on the mode of inheritance and localization of the amol (high
amylase) gene in barley // Plant Breeding. – 1992. – 109, № 2. – P. 274–290.
10. Sun C., Sathish P., Ahlandsberg S., Jansson C. Analyses of isoamylase gene activity in wild-type barley indicate its involvement in
starch syntheses // Plant Mol. Biol. – 1999. – 40. – P. 431–433.
11. White P. Properties of corn starch // Speciality Corns; A.R. Hallauer Ed. – Boca Raton, Fl.: CRC Press Inc., 1994. – P. 29–54.
12. Методика державного випробування сортів рослин на придатність до поширення в Україні. Охорона прав на сорти рос-
лин. – К.: Алефа, 2003. – С. 191–203.
13. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований). – М.: Агро-
промиздат, 1985. – 351 с.
14. Наумов А.Г., Козаченко М.Р., Васько Н.І., Солонечний П.М., Важеніна О.Є. Селекція waxy ячменю // Селекція і насінни-
цтво. – 2014. – Вип. 105. – С. 60–69.
96 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Козаченко М.Р., Наумов О.Г., Васько Н.І., Солонечний П.М., Солонечна О.В., Важеніна О.Є., Садовой О.О.
KOZACHENKO M.R., NAUMOV A.G., VASKO N.I., SOLONECHNYI P.N., SOLONECHNA O.V.,
VAZHENINA O.YE., SADOVOI A.A.
V. Ya. Yuryev Plant Production Institute of NAAN of Ukraine,
Ukraine, 61060, Kharkiv, Moskovskyi Avenue, 142, email: yuriev1908@gmail.com
BREEDING OF NEW WAXY BARLEY LINES
Aim. The aim of this research was to create waxy barley forms by hybridization and to test them for high amylopectin
content in starch. Methods. To create high-yielding waxy lines, we used hybridization methods. Results. Due to using
spring barley forms with various amylopectin content in starch in breeding, high-yielding lines with starch, which almost
completely consists of amylopectin, were effectively created. The range of lines with amylopectin starch was broadened:
nutans, medicum and rikotense were obtained. In 2014–2015, the variety trials distinguished the best eight lines, seven
of which (12-945, 12-954, 12-965, 12-1014, 12-333, 12-473, 12-476) gave high yields (107%, 105%, 105%, 116%,
110%, 107%, 115% related to the standard) and were lodging resistant (8.5–9.0 points) with identical or slightly different
duration of the vegetation period. The waxy lines distinguished are sources of high amylopectin content in starch and
valuable agricultural characteristics. Conclusions. The effectiveness of high-yielding waxy line breeding was shown.
Waxy lines with 5–16% higher yield capacity and high lodging resistance (8.5–9.0 points) were selected.
Keywords: spring barley, waxy starting form, waxy line, amylopectin, yield.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177596 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:19:23Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Козаченко, М.Р. Наумов, О.Г. Васько, Н.І. Солонечний, П.М. Солонечна, О.В. Важеніна, О.Є. Садовой, О.О. 2021-02-16T13:21:34Z 2021-02-16T13:21:34Z 2016 Селекція нових ліній ячменю waxy / М.Р. Козаченко, О.Г. Наумов, Н.І. Васько, П.М. Солонечний, О.В. Солонечна, О.Є. Важеніна, О.О. Садовой // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 93-96. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177596 633.16:631.527 Aim. The aim of this research was to create waxy barley forms by hybridization and to test them for high amylopectin content in starch. Methods. To create high-yielding waxy lines, we used hybridization methods. Results. Due to using spring barley forms with various amylopectin content in starch in breeding, high-yielding lines with starch, which almost completely consists of amylopectin, were effectively created. The range of lines with amylopectin starch was broadened: nutans, medicum and rikotense were obtained. In 2014–2015, the variety trials distinguished the best eight lines, seven of which (12-945, 12-954, 12-965, 12-1014, 12-333, 12-473, 12-476) gave high yields (107%, 105%, 105%, 116%, 110%, 107%, 115% related to the standard) and were lodging resistant (8.5–9.0 points) with identical or slightly different duration of the vegetation period. The waxy lines distinguished are sources of high amylopectin content in starch and valuable agricultural characteristics. Conclusions. The effectiveness of high-yielding waxy line breeding was shown. Waxy lines with 5–16% higher yield capacity and high lodging resistance (8.5–9.0 points) were selected. Keywords: spring barley, waxy starting form, waxy line, amylopectin, yield. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Прикладна генетика і селекція Селекція нових ліній ячменю waxy Breeding of new waxy barley lines Article published earlier |
| spellingShingle | Селекція нових ліній ячменю waxy Козаченко, М.Р. Наумов, О.Г. Васько, Н.І. Солонечний, П.М. Солонечна, О.В. Важеніна, О.Є. Садовой, О.О. Прикладна генетика і селекція |
| title | Селекція нових ліній ячменю waxy |
| title_alt | Breeding of new waxy barley lines |
| title_full | Селекція нових ліній ячменю waxy |
| title_fullStr | Селекція нових ліній ячменю waxy |
| title_full_unstemmed | Селекція нових ліній ячменю waxy |
| title_short | Селекція нових ліній ячменю waxy |
| title_sort | селекція нових ліній ячменю waxy |
| topic | Прикладна генетика і селекція |
| topic_facet | Прикладна генетика і селекція |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177596 |
| work_keys_str_mv | AT kozačenkomr selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT naumovog selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT vasʹkoní selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT solonečniipm selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT solonečnaov selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT važenínaoê selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT sadovoioo selekcíânovihlíníiâčmenûwaxy AT kozačenkomr breedingofnewwaxybarleylines AT naumovog breedingofnewwaxybarleylines AT vasʹkoní breedingofnewwaxybarleylines AT solonečniipm breedingofnewwaxybarleylines AT solonečnaov breedingofnewwaxybarleylines AT važenínaoê breedingofnewwaxybarleylines AT sadovoioo breedingofnewwaxybarleylines |