Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області)
Aim. For example, the Odessa region to get the genetic characteristics of the local populations of the lower hierarchical level (at the district level), than those who have been investigated by us earlier (regional and all-Ukrainian level). Methods. Surnames in a nationwide Ukrainian list arranged i...
Saved in:
| Date: | 2016 |
|---|---|
| Main Authors: | , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2016
|
| Series: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177620 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) / М.Ю. Горпинченко, Л.О. Атраментова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 227-230. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177620 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1776202025-02-23T17:27:01Z Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) Index «location indexes» for local populations district level (for example, the Odessa region) Горпинченко, М.Ю. Атраментова, Л.О. Генетика людини та медична генетика Aim. For example, the Odessa region to get the genetic characteristics of the local populations of the lower hierarchical level (at the district level), than those who have been investigated by us earlier (regional and all-Ukrainian level). Methods. Surnames in a nationwide Ukrainian list arranged in descending order of frequency and they are assigned in rank. For each region average Location Index is calculated and compared with the all population of Odessa region. Results. Lists the surnames of 26 of inhabitants were drawn districts and it calculated the average «location indexes». By districts «location indexes» varies from I₂₀ = 161 (Comintern District) to I₂₀ = 10883.5 (Velikomihaylivsky district). Conclusions. When analyzing populations of lower hierarchical level, enhanced the ability of differentiating surnames like quasigenetic markers. Use surnames revealed several factors causing the differentiating gene pools of local populations: a variety of surnames, migration, «founder effect» as a particular manifestation of genetic drift, a mismatch of administrative boundaries, areas of ethnic groups live. Keywords: quasigenetic markers, population, surnames, location indexes of surnames. 2016 Article Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) / М.Ю. Горпинченко, Л.О. Атраментова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 227-230. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177620 575.17 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Генетика людини та медична генетика Генетика людини та медична генетика |
| spellingShingle |
Генетика людини та медична генетика Генетика людини та медична генетика Горпинченко, М.Ю. Атраментова, Л.О. Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Aim. For example, the Odessa region to get the genetic characteristics of the local populations of the lower hierarchical level (at the district level), than those who have been investigated by us earlier (regional and all-Ukrainian level). Methods. Surnames in a nationwide Ukrainian list arranged in descending order of frequency and they are assigned in rank. For each region average Location Index is calculated and compared with the all population of Odessa region. Results. Lists the surnames of 26 of inhabitants were drawn districts and it calculated the average «location indexes». By districts «location indexes» varies from I₂₀ = 161 (Comintern District) to I₂₀ = 10883.5 (Velikomihaylivsky district). Conclusions. When analyzing populations of lower hierarchical level, enhanced the ability of differentiating surnames like quasigenetic markers. Use surnames revealed several factors causing the differentiating gene pools of local populations: a variety of surnames, migration, «founder effect» as a particular manifestation of genetic drift, a mismatch of administrative boundaries, areas of ethnic groups live. Keywords: quasigenetic markers, population, surnames, location indexes of surnames. |
| format |
Article |
| author |
Горпинченко, М.Ю. Атраментова, Л.О. |
| author_facet |
Горпинченко, М.Ю. Атраментова, Л.О. |
| author_sort |
Горпинченко, М.Ю. |
| title |
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) |
| title_short |
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) |
| title_full |
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) |
| title_fullStr |
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) |
| title_full_unstemmed |
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) |
| title_sort |
показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі одеської області) |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Генетика людини та медична генетика |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177620 |
| citation_txt |
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області) / М.Ю. Горпинченко, Л.О. Атраментова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 227-230. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT gorpinčenkomû pokaznikíndeksmíscâdlâlokalʹnihpopulâcíjrajonnogorívnânaprikladíodesʹkoíoblastí AT atramentovalo pokaznikíndeksmíscâdlâlokalʹnihpopulâcíjrajonnogorívnânaprikladíodesʹkoíoblastí AT gorpinčenkomû indexlocationindexesforlocalpopulationsdistrictlevelforexampletheodessaregion AT atramentovalo indexlocationindexesforlocalpopulationsdistrictlevelforexampletheodessaregion |
| first_indexed |
2025-11-24T02:53:44Z |
| last_indexed |
2025-11-24T02:53:44Z |
| _version_ |
1849638596797005824 |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 227
© ГОРПИНЧЕНКО М.Ю., АТРАМЕНТОВА Л.О.
риторіями країни [15, 16], які відрізняються іс-
торією [8], антропологічними типами населення
[21], частотою генетичних маркерів [18–20, 22].
Метою цього дослідження було на прикла-
ді Одеської області одержати генетичні характе-
ристики локальних популяцій нижчого ієрархіч-
ного рівня (на рівні районів), ніж тих, що були
досліджені нами раніше (обласний та загально-
український рівні [7]).
Матеріали і методи
Матеріалом для дослідження служив спи-
сок жителів Одеської області станом на 2005 р.
У списку міститься 2 303 598 прізвищ, кожне з
яких відповідає одній людині. Кожне прізвище
має прив’язку до місця проживання. Таким чи-
ном було сформовано списки жителів кожного з
26 районів, а також міст Одеси та Іллічівська.
Частоти прізвищ, розраховані для загально-
го списку, були покладені в основу ранжируван-
ня. Найчастішому прізвищу присвоєно ранг 1,
наступному за ним – ранг 2 і т.д. Ранги, які отри-
мали назву «індекс місця» (I), відповідали пози-
ції прізвища у загальному списку. Складено та-
кож списки п’ятдесяти найпоширеніших прізвищ
у кожному з 26 районів. Розраховано середні ін-
декси місця двадцяти (I20) найпоширеніших пріз-
вищ у районних списках, проведено їх порівнян-
ня з середнім індексом місця для всієї Одеської
області (I20 = 10,5). Для розрахунків використа-
но програми Cronos і Microsoft Office Excel 2010.
Результати та обговорення
Територія Одеської області найбільша в
Україні. Вона розташована на південному захо-
ді країни. На півночі та сході межує з Вінниць-
кою, Кіровоградською та Миколаївською облас-
тями, на півдні – з Румунією, на заході – з Молдо-
вою. Одеська область має багату історію і в різні
часи мала різні межі. Область має особливе тран-
спортно-географічне розташування, межує з дво-
ма країнами та є економічно розвиненою. Завдя-
ки цьому тут спостерігається висока міграція.
Популяційні генетики давно й успішно ви-
користовують прізвища при вивченні генофондів
різних народів [3, 4, 14, 23–32]. У цих досліджен-
нях прізвища виконують роль квазігенетичних
маркерів. Важливою особливістю вибору пріз-
вищ як квазігенетичних маркерів є те, що вони,
як і гени, стабільно передаються в поколіннях.
У патрілінійних народів передача прізвища нага-
дує успадкування Y-хромосоми, а у народів з ма-
трілінійною традицією прізвище успадковується
як мітохондріальна ДНК.
Для того щоб впевнено замінити класичні
та ДНК-маркери прізвищами, генетики отрима-
ли ряд вагомих доказів на користь подібності ге-
нів і прізвищ, що було з’ясовано на індивідуаль-
ному і популяційному рівнях [1–4, 11, 12, 14, 23–
32]. Систематичні дослідження співвідношення
між генами і прізвищами були розпочаті досить
давно. Р. Фішер ще в 1939 р. [2] показав зв’язок
між прізвищами і групами крові. Згодом на попу-
ляціях різних народів були отримані переконли-
ві докази про існування зв’язку між прізвищами
та білковими маркерами [11, 17], а також зв’яз-
ку прізвищ з гаплогрупами Y-хромосоми [23–32].
За допомогою прізвищ розраховано найваж-
ливіші показники популяційної структури, оха-
рактеризовано спрямованість і інтенсивність ге-
нетичних процесів. Ці ж показники розраховані з
використанням інформації за «справжніми» (біл-
ковими або ДНК-овими) маркерами. Між показ-
никами, отриманими за допомогою біологічних
маркерів і прізвищ, виявлено тісний зв’язок [1, 3,
4, 10, 12, 14, 17]. Усі ці результати переконали ге-
нетиків в адекватності заміни генів прізвищами
при проведенні популяційного аналізу. Така за-
міна виявилася продуктивною в деяких видах до-
сліджень, наприклад при оцінці рівня інбридин-
гу і пов’язаного з ним тягаря спадкових хвороб
[5, 6, 9–11, 13, 14, 17].
У першому наближенні українські прізвища
відповідають вимогам, які пред’являються квазі-
генетичним маркерам [3]. Вони існують досить
довго, невипадковим чином розподілені за те-
Горпинченко М.Ю., Атраментова Л.О.
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області)
УДК 575.17
ГОРПИНЧЕНКО М.Ю., АТРАМЕНТОВА Л.О.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна,
Україна, 61022, м. Харків, пл. Свободи, 4, еmail: Gelios01@mail.ru
ПОКАЗНИК «ІНДЕКС МІСЦЯ»
ДЛЯ ЛОКАЛьНИХ ПОПУЛЯЦІй РАйОННОГО РІВНЯ
(НА ПРИКЛАДІ ОДЕСьКОї ОбЛАСТІ)
228 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Горпинченко М.Ю., Атраментова Л.О.
Тиханський – 4094, п’ятнадцяте Цуканов – 1135,
шістнадцяте Привалов – 2039, вісімнадцяте Гре-
бенщиков – 3146, дев’ятнадцяте Тюхтій – 2495.
У Тарутинському районі четверте за часто-
тою прізвище Кісеоларь має в загальному спис-
ку ранг 2398, десяте Бардук – 1434, одинадцяте
Деде – 965, дванадцяте Дойжа –1414, чотирнад-
цяте Беженарь – 1165, сімнадцяте Катречко –
1715, вісімнадцяте Паскалов – 1051 та дев’ятнад-
цяте Чиканчі – 1642.
Ренійський район включає в себе четверте
за частотою прізвище Булгару, яке має ранг 716,
шосте Плукчі – 888, сьоме Куля – 968, восьме
Лунгу – 547, дев’яте Пенєв – 1628, десяте Бела-
ли – 1895, дванадцяте Казан – 1646, тринадця-
те Долапчі – 1798, чотирнадцяте Неделку – 1888,
п’ятнадцяте Кокош – 1312, шістнадцяте Геор-
гіу – 1580, сімнадцяте Мавров – 531, двадцяте
Чобану – 1697.
У Савранському районі четверте прізвище
зі списку Шпитко має ранг в обласному спис-
ку 1632, тоді як десяте Стукаленко – 1266, оди-
надцяте Шкрабак – 1590, тринадцяте Півторак –
1363, п’ятнадцяте Рибачук – 1608, шістнадцяте
Тітієвський – 1057, сімнадцяте Дужий – 2962, ві-
сімнадцяте Жирун – 1757, двадцяте Курочка –
1826.
Для роботи були використані списки пріз-
вищ населення області з прив’язкою до місця
проживання. Список прізвищ був розділений на
26 районних списків відповідно до адміністра-
тивного районування області. В кожному з райо-
нів, а також загалом по області складено списки
найчастіших прізвищ. Після цього найчастішому
прізвищу було присвоєно перший ранг, наступ-
ному за частотою прізвищу – другий ранг, потім
третій і т.д. Проаналізувавши по п’ятдесят най-
частіших прізвищ у кожному з районів, ми роз-
рахували показники індексу місця. Цей показник
вказує на віддаленість списку найчастіших пріз-
вищ по району від загальнообласного. Отримані
дані представлено на рис., а також в табл.
Таблиця
Показники індексу місця для районів Одеської області
Райони I20 Райони I20
Ананьївський 2249 Красноокнян-
ський 3638
Арцизький 2419 Любашівський 4836
Балтський 1711 Миколаївський 3360
Березівський 2901 Овідіопольський 2288
Білгород-Дні-
стровський 1287
Ренійський 9067
Біляївський 1069 Роздільнянський 227
Болградський 1875 Савранський 7974
Великомихайлів-
ський 10 884
Саратський 3484
Іванівський 1644 Тарутинський 6778
Ізмаїльський 1434 Татарбунарський 1676
Кілійський 2192 Фрунзівський 4093
Кодимський 4057 Ширяївський 2805
Комінтернів-
ський 161
Одеса 143
Котовський 1984 Іллічівськ 230
У п’яти районах спостерігається екстре-
мально високий показник індексу місця. Це обу-
мовлено тим, що в списки найчастіших прізвищ
по районах потрапили прізвища, які займають
високі ранги в загальнообласному списку. Три з
таких районів – Великомихайлівський, Тарутин-
ський та Ренійський – є прикордонними і межу-
ють з Молдовою та Румунією, а Савранський та
Любашівський розташовані в глибині території
України та межують з Миколаївською і Кірово-
градською областями.
Детальний аналіз показав, що в Великоми-
хайлівському районі п’яте за частотою прізвище
Шульгін має в загальнообласному списку ранг
1337, шосте Труханов – 2527, дев’яте Перстнєв –
3109, одинадцяте Дубровін – 1331, дванадцяте
Рис. Відстань популяцій районного рівня від облас-
ного за показником «індекс місця»
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 229
Показник «індекс місця» для локальних популяцій районного рівня (на прикладі Одеської області)
вища Шпитко, Стукаленко, Шкрабак, Півторак,
Рибачук, Тітієвський, Дужий, Жирун, Курочка,
Довганюк, Богопольський, Богаченко, Витвиць-
кий мають українське походження, а Діденкул –
литовське. В цьому випадку ми зіштовхуємося
з «ефектом засновника», відомим у генетиці як
один із проявів дрейфу генів.
Висновки
Під час аналізу популяцій більш низького
ієрархічного рівня посилюється диференційна
здатність прізвищ як квазігенетичних маркерів.
Використання прізвищ дозволило виявити
кілька факторів, що обумовлюють диференцію-
вання генофондів локальних популяцій: різнома-
нітність прізвищ, міграції, «ефект засновника»
як частковий прояв дрейфу генів, невідповідність
адміністративних меж територіям проживання
етносів.
До двадцяти найчастіших прізвищ у Лю-
башівському районі увійшли: четверте за часто-
тою прізвище Діденкул, яке має ранг в обласному
списку 1862, дев’яте Довганюк – 778, одинадця-
те Кір’єв – 2539, чотирнадцяте Богопольський –
2096, шістнадцяте Богаченко – 442, вісімнадцяте
Витвицький – 712.
Прізвища Булгару, Плукчі, Белали мають
тюркське походження, Лунгу, Неделку, Чобану –
румуно-молдавське, Пенєв – болгарське, а Куля
і Казан – українське. Така ситуація обумовлена
тим, що адміністративний кордон не відповідає
національним межам, які зазвичай розмиті, і ет-
носи, що проживають на цій території, впливають
на загальну картину як на рівні прізвищ, так і на
рівні генофонду. Подібна ситуація спостерігаєть-
ся і в Тарутинському районі – прізвища Беженарь,
Чиканчі, Дойжа мають молдавське походження.
У Савранському та Любашівському райо-
нах спостерігається зовсім інша ситуація. Пріз-
ЛІТЕРАТУРА
1. Балановская Е.В., Балановский О.П. Русский генофонд на Русской равнине. – М.: Луч, 2007. – 416 с.
2. Балановская Е.В., Романов А.Г., Балановский О.П. Однофамильцы или родственники? Подходы к изучению связи между
гаплогруппами Y-хромосомы и фамилиями // Молекулярная биология. – 2011. – 45, № 3. – С. 473–485.
3. Балановская Е.В., Почешхова Э.А., Балановский О.П., Гинтер Е.К. Геногеографический анализ подразделенной популя-
ции II. География случайного инбридинга (по частотам фамилий у адыгов) // Генетика. – 2000. – 36, № 8. – С. 1126–1139.
4. Балановский О.П., Бужилова А.П., Балановская Е.В. Русский генофонд. Геногеография фамилий // Генетика. – 2001. – 37,
№ 7. – С. 974–990.
5. Генофонд и геногеография народонаселения. Генофонд населения России и сопредельных стран / Под ред. Ю.Г. Рычко-
ва. – СПб.: Наука, 2000. – I. – 611 с.
6. Гинтер Е.К., Мамедова Р.А., Брусинцева О.В. Генетическая структура популяций и особенности территориального рас-
пределения аутосомно-рецессивных заболеваний в Кировской области // Генетика. – 1994. – 30, № 1. – С. 107–111.
7. Горпинченко М.Ю., Утєвська О.М., Атраментова Л.О. Значення показника «Індекс місця прізвища» при вивченні україн-
ських популяцій // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія біологічна. – Львів, 2015. –
Вип. 70. – С. 74–81.
8. Грушевский М. Иллюстрированная история Украины. – К.: Наукова думка, 2002. – 544 с.
9. Ельчинова Г.И. Опыт применения методов популяционно-генетического анализа при изучении популяций России с раз-
личной генетико-демографической структурой: автореф. дис. ... д-ра биол. наук. – М., 2001.– 48 с.
10. Ельчинова Г.И., Кадошникова М.Ю., Мамедова Р.А. и др. О частотном критерии выбора фамилий для изучения генетиче-
ской структуры популяций // Генетика. – 1991. – 27, № 2. – С. 358–360.
11. Казаченко Б.Н., Ревазов А.А., Тарлычева Л.В., Лавровский В.А. Использование фамилий для изучения факторов динами-
ки популяционной структуры // Генетика. – 1980. – 16, № 11. – С. 2049–2057.
12. Почешхова Э.А. Топография фамилий и генетических расстояний (адыги Западного Кавказа) // Медицинская генетика. –
2008. – № 7. – С. 21–29.
13. Пшеничнов А.С., Балановский О.П., Атраментова Л.А. и др. Митохондриальные портреты украинцев: западных, цен-
тральных, восточных // III Съезд ВОГиС. Тез. докл. – М., 2004. – 2. – С. 153.
14. Ревазов А.А., Парадеева Г.М., Русакова Г.И. Пригодность русских фамилий в качестве «квазигенетического» маркера //
Генетика. – 1986. – № 22. – С. 699–703.
15. Редько Ю.К. Довідник українських прізвищ / За ред. канд. філол. наук Івана Варченка. – К., 1968. – 256 с.
16. Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища. – К., 1966. – 216 с.
17. Рычков Ю.Г., Балановская Е.В. Этническая генетика: Соотношение адаптивной и нейтральной генетической дифферен-
циации этносов // Генетика. – 1990. – № 26. – С. 541–549.
18. Соловьева Д.С., Ищук М.А., Атраментова Л.А. и др. Генетическая характеристика четырех популяций украинцев и бело-
руссов по данным об инсерционно-делеционном ДНК-полиморфизме (ACE, CCR5d32) // V съезд Российского общества
медицинских генетиков. Медицинская генетика. – Уфа, 2005. – С. 269.
19. Старовойтова Р.А. Этническая геногеография Украинской ССР. – К.: Наукова думка, 1979. – 142 с.
230 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Горпинченко М.Ю., Атраментова Л.О.
20. Тимошенко Л.И., Лавровская Л.Н. Распределение эритроцитарных антигенов и белковых факторов крови среди населения
некоторых геногеографических зон Украинской ССР // Цитология и генетика. – 1978. – 12, № 6. – С. 535–540.
21. Украинцы / Ред. Н.С. Полищук, А.П. Пономарёв. – М.: Наука, 2000. – С. 535.
22. Утевская О.М., Агджоян А.Т., Балановская Е.В., Атраментова Л.А., Балановский О.П. Истоки формирования украинского
генофонда по данным об Y-хромосоме // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія біо-
логія. – 2013. – № 1079. – С. 87–98.
23. Barrai I., Formica G., Scapoli C., Beretta M., Mamolini E., Volinia S., Barale R., Ambrosino P., Fontana F. Author information
Microevolution in Ferrara: Isonymy 1890–1990 // Ann. Human Biol. – 1992. – 19, № 4. – P. 371–385.
24. Bedoya G., Montoya P., Garcia J. Admixture dynamics in ispanics: a shift in the nuclear genetic ancestry of a South American
population isolate // Proc. Nat. Acad. Sci. – USA, 2006. – N 103 (19). – P. 7234–7239.
25. Crow J.F., Mange A.P. Measurement of inbreeding from the frequency or marriages between person of the same surname // Eugen.
Quart. – 1965. – 12. – P. 199–203.
26. Immel U.D., Krawczak M., Udolph J., Richter A., Rodig H., Kleiber M., Klintschar M. Y-chromosomal STR haplotype analysis
reveals surname associated strata in the East8German population // Eur. J. Hum. Genet. – 2006. – N 14 (5). – P. 577–582.
27. Jobling M.A. In the name of the father: surnames and genetics // Trends Genet. – 2001. – N 17 (6). – P. 353–357.
28. King T.E., Ballereau S.J., Schurer K.E., Jobling M.A. Genetic signatures of coancestry within surnames // Curr. Biol. – 2006. –
21. – P. 384–388.
29. Luis J.R., Rowold D.J., Regueiro M., Caeiro B., Cinnioglu C., Roseman C., Underhill P.A., Cavalli-Sforza L.L., Herrera R.J. The
Levant versus the Horn of Africa: Evidence for bidirectional corridors of human migrations // Am. J. Hum. Genet. – 2004. – 74.
– P. 532–544.
30. Macintyre S., Sooman A. Non-paternity and prenatal genetic screening // Lancet. – 1991. – 5, 338 (8771). – P. 869–871.
31. McEvoy B., Bradley D.G. Y-chromosomes and the extent of patrilineal ancestry in Irish surnames // Hum. Genet. – 2006. – N 119
(1–2). – P. 212–219.
32. Moore L.T., McEvoy B., Cape E., Simms K., Bradley D.G. A Y-chromosome signature of hegemony in Gaelic Ireland // Am. J.
Hum. Genet. – 2006. – N 78 (2). – P. 334–338.
GORPYNCHENKO M.YU., ATRAMENTOVA L.A.
V.N. Karazin Kharkiv National University,
Ukraine, 61022, Kharkov, Svobody sq., 4, еmail: Gelios01@mail.ru
INDEX «LOCATION INDEXES» FOR LOCAL POPULATIONS DISTRICT LEVEL
(FOR EXAMPLE, THE ODESSA REGION)
Aim. For example, the Odessa region to get the genetic characteristics of the local populations of the lower hierarchical
level (at the district level), than those who have been investigated by us earlier (regional and all-Ukrainian level). Methods.
Surnames in a nationwide Ukrainian list arranged in descending order of frequency and they are assigned in rank. For
each region average Location Index is calculated and compared with the all population of Odessa region. Results. Lists
the surnames of 26 of inhabitants were drawn districts and it calculated the average «location indexes». By districts
«location indexes» varies from I20 = 161 (Comintern District) to I20 = 10883.5 (Velikomihaylivsky district). Conclusions.
When analyzing populations of lower hierarchical level, enhanced the ability of differentiating surnames like quasigenetic
markers. Use surnames revealed several factors causing the differentiating gene pools of local populations: a variety
of surnames, migration, «founder effect» as a particular manifestation of genetic drift, a mismatch of administrative
boundaries, areas of ethnic groups live.
Keywords: quasigenetic markers, population, surnames, location indexes of surnames.
|