Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні
Aim. The necessity of ordering Malus spp. collection one of the most valuable genus of woody fruit and ornamental crop in the world and domestic horticulture is caused with the requirement of search and selection of sources and donor of indications in short supply for breeding particularly, all th...
Saved in:
| Date: | 2016 |
|---|---|
| Main Authors: | , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2016
|
| Series: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177624 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні / А.І. Опалко, А.В. Конопелько, О.А. Опалко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 127-131. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177624 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1776242025-02-23T18:11:52Z Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні The genetic resources mobilization of Malus spp. for the genetic improvement and breeding of flowering crabapple cultivars Опалко, А.І. Конопелько, А.В. Опалко, О.А. Прикладна генетика і селекція Aim. The necessity of ordering Malus spp. collection one of the most valuable genus of woody fruit and ornamental crop in the world and domestic horticulture is caused with the requirement of search and selection of sources and donor of indications in short supply for breeding particularly, all these reasons stimulated the completion of these investigations. Methods. The value of some representatives in the collection of Malus spp. were investigated with the help of conventional methods, including, we paid a lot of attention on to the flower’s colour, flowering intenseness and duration, fruit attractivity, and the period when leaves are not crumbled from the tree, the crown shape of the tree, growth force, pest and diseases resistance, so as the other evidences which determine the usefulness for parks, public gardens and paths growing. Summing up the information concerning phylogenetic reconstruction of the genus Malus and breeding of ornamental crabapples a lot of scientific literatures proposed for discussion were analyzed. Results. Collection of the genus Malus spp. in the National dendrological park «Sofiyivka» of NAS of Ukraine was essentially enriched during the last decade, and at the end of 2015 consisted of 30 taxonomic units of ornamental crabapples. Among the new receipts interesting for breeding are the following: M. florentina (Zucc.) C.K. Schneid., M. halliana Koehne, M. hupehensis (Pamp.) Rehd., M. × purpurea (E. Barbier) Rehd., M. × spectabilis (Sol.) Borkh., M. toringoides (Rehd.) Hughes, M. trilobata (Labill. ex Poir.) C.K. Schneid., M. zumi (Mats.) Rehd. and infraspecific taxa: M. coronaria (L.) Mill. ‘Red Tip’, M. × purpurea f. aldenhamensis (Gibbs.) Rend., M. × purpurea ‘Ola’, M. × purpurea ‘Royalty’, M. × purpurea ‘Selkirk’. Information as for the peculiarity of inheritance of some features during the interspecific hybridization of the apple tree is rather fragmentary and slightly confirmed by the data of hybridization analysis. That’s why the definite duration guidance which breeder should use in order to select the valuable genetic sources and/or donors for attraction to breeding are rather virtual nowadays. Conclusions. At present the valuable fund of genetic resources of the genus Malus representatives is attracted into the collection of NDP «Sofiyivka», however it is mainly used as a parent for propagation of fruit trees cultivars which are demanded by the market of seedlings. The collection of cultivars, forms and species of the genus Malus spp. created during the last years can be the base for breeding the ornamental crabapples in Ukraine with the help of the suitable investment support, advertisement and corresponding staffing. Keywords: Amygdaloideae Arn., botanical nomenclature, ornamental crabapples, family Rosaceae Juss., genetic resources. 2016 Article Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні / А.І. Опалко, А.В. Конопелько, О.А. Опалко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 127-131. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177624 575.858:581.6:582.734.3:635.92 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Прикладна генетика і селекція Прикладна генетика і селекція |
| spellingShingle |
Прикладна генетика і селекція Прикладна генетика і селекція Опалко, А.І. Конопелько, А.В. Опалко, О.А. Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Aim. The necessity of ordering Malus spp. collection one of the most valuable genus of woody fruit and ornamental crop
in the world and domestic horticulture is caused with the requirement of search and selection of sources and donor of
indications in short supply for breeding particularly, all these reasons stimulated the completion of these investigations.
Methods. The value of some representatives in the collection of Malus spp. were investigated with the help of conventional
methods, including, we paid a lot of attention on to the flower’s colour, flowering intenseness and duration, fruit
attractivity, and the period when leaves are not crumbled from the tree, the crown shape of the tree, growth force, pest and
diseases resistance, so as the other evidences which determine the usefulness for parks, public gardens and paths growing.
Summing up the information concerning phylogenetic reconstruction of the genus Malus and breeding of ornamental
crabapples a lot of scientific literatures proposed for discussion were analyzed. Results. Collection of the genus Malus
spp. in the National dendrological park «Sofiyivka» of NAS of Ukraine was essentially enriched during the last decade,
and at the end of 2015 consisted of 30 taxonomic units of ornamental crabapples. Among the new receipts interesting
for breeding are the following: M. florentina (Zucc.) C.K. Schneid., M. halliana Koehne, M. hupehensis (Pamp.) Rehd.,
M. × purpurea (E. Barbier) Rehd., M. × spectabilis (Sol.) Borkh., M. toringoides (Rehd.) Hughes, M. trilobata (Labill.
ex Poir.) C.K. Schneid., M. zumi (Mats.) Rehd. and infraspecific taxa: M. coronaria (L.) Mill. ‘Red Tip’, M. × purpurea
f. aldenhamensis (Gibbs.) Rend., M. × purpurea ‘Ola’, M. × purpurea ‘Royalty’, M. × purpurea ‘Selkirk’. Information
as for the peculiarity of inheritance of some features during the interspecific hybridization of the apple tree is rather
fragmentary and slightly confirmed by the data of hybridization analysis. That’s why the definite duration guidance which
breeder should use in order to select the valuable genetic sources and/or donors for attraction to breeding are rather virtual
nowadays. Conclusions. At present the valuable fund of genetic resources of the genus Malus representatives is attracted
into the collection of NDP «Sofiyivka», however it is mainly used as a parent for propagation of fruit trees cultivars which
are demanded by the market of seedlings. The collection of cultivars, forms and species of the genus Malus spp. created
during the last years can be the base for breeding the ornamental crabapples in Ukraine with the help of the suitable
investment support, advertisement and corresponding staffing.
Keywords: Amygdaloideae Arn., botanical nomenclature, ornamental crabapples, family Rosaceae Juss., genetic resources. |
| format |
Article |
| author |
Опалко, А.І. Конопелько, А.В. Опалко, О.А. |
| author_facet |
Опалко, А.І. Конопелько, А.В. Опалко, О.А. |
| author_sort |
Опалко, А.І. |
| title |
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні |
| title_short |
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні |
| title_full |
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні |
| title_fullStr |
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні |
| title_full_unstemmed |
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні |
| title_sort |
мобілізація генетичних ресурсів malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2016 |
| topic_facet |
Прикладна генетика і селекція |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177624 |
| citation_txt |
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні / А.І. Опалко, А.В. Конопелько, О.А. Опалко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 127-131. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT opalkoaí mobílízacíâgenetičnihresursívmalussppdlâselekcíjnogenetičnogovdoskonalennâdekorativnihsortívâbluní AT konopelʹkoav mobílízacíâgenetičnihresursívmalussppdlâselekcíjnogenetičnogovdoskonalennâdekorativnihsortívâbluní AT opalkooa mobílízacíâgenetičnihresursívmalussppdlâselekcíjnogenetičnogovdoskonalennâdekorativnihsortívâbluní AT opalkoaí thegeneticresourcesmobilizationofmalussppforthegeneticimprovementandbreedingoffloweringcrabapplecultivars AT konopelʹkoav thegeneticresourcesmobilizationofmalussppforthegeneticimprovementandbreedingoffloweringcrabapplecultivars AT opalkooa thegeneticresourcesmobilizationofmalussppforthegeneticimprovementandbreedingoffloweringcrabapplecultivars |
| first_indexed |
2025-11-24T06:47:10Z |
| last_indexed |
2025-11-24T06:47:10Z |
| _version_ |
1849653283784753152 |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 127
© ОПАЛКО А.І., КОНОПЕЛьКО А.В., ОПАЛКО О.А.
далю і персика та інших деревних рослин, відо-
мих широкому загалу як плодові дерева. З’явили-
ся спеціальні сади декоративних плодових дерев,
неповторна привабливість яких зберігається не
тільки під час цвітіння й плодоношення, а й у зи-
мовий час [15]. З яблуні можна формувати алеї,
ажурні живоплоти, що не потребують стрижки
(наприклад з плакучих форм Malus baccata (L.)
Borkh. ‘Pendula’ чи M. baccata ‘Purpurea Pendula’,
ефектна яблуня і в групових насадженнях, і у со-
літерах. На тлі інших рослин або будівель вона
також має гарний вигляд. Можна прогнозувати,
що інтерес до декоративної яблуні, як і до бага-
тьох інших перспективних, але наразі недооці-
нених декоративних (і не лише) рослин, що зде-
більшого відомі вузькому колу любителів дикої
природи, зростатиме в Україні рівнобіжно з ро-
стом добробуту населення, а вітчизняні садові
дизайнери створюватимуть нові екологічні схеми
з поєднанням стилізованих мікро-зональних еле-
ментів, враховуючи «специфіку площадки», уни-
каючи еклектизму, що за відсутності естетичного
смаку і втрати почуття міри іноді досягають рів-
нів кітчу (згадаймо сумнозвісне «Межигір’я»).
Внутрівидовий поліморфізм Malus spp. зу-
мовлює певні труднощі щодо впорядкування так-
сономії роду, існуючі класифікації досить часто
суперечливі щодо міжвидових взаємин, а в окре-
мих регіонах можна натрапити на дикорослі та/
або здичавілі форми яблуні з перехідними озна-
ками, що утруднює з’ясування їхніх еволюцій-
них рангів [1, 4]. Перший науковий опис рослин
роду Malus, за свідченням В.Т. Лангенфельда [3],
здійснив видатний французький ботанік Пітон де
Турнефор (Tournefort, 1700), який об’єднав у ньо-
му всі відомі йому яблуні за ознаками стиснутої
основи і верхівки плодів. Через півстоліття К. Лі-
ней у відомій книзі «Species plantarum ...» [1, 19]
зарахував яблуню до спільного роду з грушею й
айвою і описав у ньому чотири види, які назвав
Представники роду Malus Mill. (яблуня), ро-
дини Rosaceae Juss., підродини Amygdaloideae
Arn., підтриби Malinae Rev. (колишня підродина
Maloideae C. Weber) в Україні використовуються
переважно як плодові рослини. Всі вирощувані
у плодових садах сорти Malus здебільшого від-
носять до виду M. domestica Borkh. – яблуня до-
машня. Однак згідно з прийнятим у ботанічній
номенклатурі принципом пріоритету культивова-
ну яблуню слід іменувати M. pumila Mill., відпо-
відно до першої дійсно оприлюдненої назви, від-
мовившись від синонімічної назви M. domestica
[1, 2]. Незважаючи на широку розповсюдженість
і понад тисячорічну історію вирощування яблу-
ні в державах з розвиненим плодівництвом [3–8],
а також великий зарубіжний досвід використан-
ня дрібноплідних форм яблуні, так званих кре-
бів (crabapples), у декоративному садівництві, зо-
крема в садово-парковому будівництві [9–14], у
вітчизняному ландшафтному дизайні представ-
ники Malus spp. дотепер мають обмежене засто-
сування [15]. Натомість вітчизняні знавці деко-
ративних рослин зазначають великі можливості
залучення яблуні в ландшафтні композиції, наво-
дять приклади створення справжніх витворів са-
дово-паркового мистецтва надзвичайної худож-
ньої виразності завдяки різноманіттю декора-
тивних сортів яблуні, що вирізняються рясним
цвітінням, різноманітним забарвленням, розмі-
рами й махровістю квіток і суцвіть, забарвлен-
ням плодів, формою росту, забарвленням і факту-
рою кори [16–18]. Форма, текстура, колір і відтін-
ки рослин яблуні можуть змінюватися залежно
від умов росту і віку, особливостей догляду, а та-
кож упродовж вегетаційного періоду, що забезпе-
чує додаткові можливості для садового дизайну
[14, 15].
У різних країнах світу вже створено велику
кількість декоративних сортів не лише яблуні, а
й груші, а також вишні й черешні, абрикоса, миг-
Опалко А.І., Конопелько А.В., Опалко О.А.
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні
УДК 575.858:581.6:582.734.3:635.92
ОПАЛКО А.І.1,2, КОНОПЕЛьКО А.В.1, ОПАЛКО О.А.1
1 Національний дендрологічний парк «Софіївка» НАН України,
Україна, 20300, м. Умань, вул. Київська, 12а, email: konopelko_alla@ukr.net
2 Уманський національний університет садівництва,
Україна, 20305, м. Умань, вул. Інститутська, 1, email: opalko_a@ukr.net
opalko_a@ukr.net, (050) 6116881
МОбІЛІЗАЦІЯ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ Malus SPP.
ДЛЯ СЕЛЕКЦІйНО-ГЕНЕТИЧНОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ
ДЕКОРАТИВНИХ СОРТІВ ЯбЛУНІ
128 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Опалко А.І., Конопелько А.В., Опалко О.А.
prunifolia (Willd.) Borkh., та M. sylvestris Mill., на-
зву якого уточнено як M. sylvestris (L.) Mill. Про-
тягом наступних п’яти років було ідентифікова-
но дерева видів M. halliana Koehne, M. hissarica
Kudr. (тимчасово визнана назва), M. sachalinensis
Kom. ex Juz. та внутрівидових таксонів M. ×
prunifolia f. pendula (Bean) Rehd., M. × prunifolia
var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck.)
Al. Teod., а також поповнено колекцію рослина-
ми видів M. sieboldii (Rgl.) Rehd., M. × spectabilis
(Sol.) Borkh. і внутрівидових таксонів M. baccata
f. pendula Zbl., M. × purpurea (E. Barbier) Rehd. f.
aldenhamensis (Gibbs.) Rehd. [16].
Робота продовжилась, і на кінець 2015
року в колекції було вже 30 таксономічних оди-
ниць, а саме види: M. baccata, M. florentina
(Zucc.) C.K. Schneid., M. floribunda Sieb. ex
Van Houtte, M. halliana Koehne, M. × hartwigii
Koehne (наразі вважається непевною наз-
вою), M. hissarica, M. hupehensis (Pamp.) Rehd.,
M. kirghisorum Al. Theod. et Fed., M. micromalus
Mak., M. niedzwetskiana, M. orthocarpa Lav. (тим-
часово визнана назва), M. pallasiana Juz., M. ×
prunifolia, M. × purpurea, M. × robusta (Carriŕe)
Rehd., M. rockii Rehd., M. scheideckeri (Spaeth)
Zbl. (непевна назва), M. sieboldii (Rgl.) Rehd., M. ×
spectabilis (Sol.) Borkh., M. toringoides (Rehd.)
Hughes, M. trilobata (Labill. ex Poir.) C.K. Schneid.,
M. tschonoskii (Maxim.) C.K. Schneid., M. zumi
(Mats.) Rehd. і внутрівидові таксони: M. prunifolia
f. pendula, M. prunifolia var. rinki f. fastigiata bifera,
M. coronaria (L.) Mill. ‘Red Tip’, M. × purpurea f.
aldenhamensis, M. × purpurea ‘Ola’, M. × purpurea
‘Royalty’, M. × purpurea ‘Selkirk’.
Під час експедиції у південно-східну Поль-
щу (2015 р.) в Арборетумі і Закладі фізіографії
в Болестрашице було заготовлено живці восьми
сортів декоративної яблуні M. × purpurea, яки-
ми в розсаднику НДП «Софіївка» виконано оку-
лірування «брунькою в приклад» на підщепі 54-
118. Це сорти ‘Hoser’, ‘Jadwiga’, ‘Kobendza’,
‘Lemonei’, ‘Makowiecki’, ‘Richilty’, ‘Royalty’,
‘Szafe’ (‘Szofer’). Близько 20 таксономічних оди-
ниць Malus spp. отримано з Інституту помоло-
гії ім. Л.П. Симиренка НААН. З-поміж них M.
baccata ‘Pellusida’ та ‘Hiemalis’, M. denticulata
Lavallé, M. floribunda ‘Nikita’, M. fusca (Raf.)
C.K. Schneid., M. micromalus Makino, M. orien
talis Uglitzk. ex Juz., M. praecox (Pall.) Borkh.,
M. × robusta (Carr.) Rehd., а також сорти ‘Elise
Rathke’, ‘Excelsior’, ‘Gertruda’, ‘Gesper Roz’,
‘Oekonomierat Echtermeyer’, ‘Virginia’ та
Pyrus communis, Pyrus Malus, Pyrus coronaria і
Pyrus Cydonia, внаслідок чого виникла плутани-
на, яка була розв’язана завдяки зусиллям англій-
ського садівника-ботаніка Філіпа Міллера [1, 4].
В об’єднаному каталозі Королівських бота-
нічних садів К’ю (Великобританія) і Ботанічного
саду Міссурі (США) за 2013 рік [20] налічується
490 латинських назв представників роду Malus, з
яких 391 назва видових і 99 назв внутрівидових
таксонів, зокрема 62 визнаних (15,9%), 91 сино-
нім (23,3%) і 238 непевних (60,9%).
Необхідність впорядкування колекції роду
Malus, одного з найбільш цінних для світового
і вітчизняного садівництва родів деревних пло-
дово-декоративних культур, зумовлюється по-
требою пошуку й підбору джерел і, особливо,
донорів дефіцитних ознак для використання в
селекції, що й спонукало до виконання цих до-
сліджень.
Матеріали і методи
Вивчали видовий і сорто-формо-гібридний
склад колекції роду Malus Національного ден-
дрологічного парку «Софіївка» НАН України
(НДП «Софіївка»). Більшість видів і форм ко-
лекції зібрано впродовж останнього десятиріччя.
Представлені в колекції види, сорти і форми до-
сліджували, звертаючи увагу на колір квіток, ряс-
ність і тривалість цвітіння, привабливість плодів
і їхню тривкість на дереві (неосипання), форму
крони, силу росту, стійкість проти шкідників і
збудників хвороб та інші ознаки [1, 16], що ви-
значають придатність для вирощування у парках,
скверах тощо. У процесі узагальнення інформа-
ції з питань філогенетичної реконструкції роду
Malus та селекції декоративної яблуні було про-
аналізовано ряд джерел наукової літератури [1–4,
6–18], обговорення яких пропонується для запо-
чаткування дискусії.
Результати та обговорення
У виданому у 2000 році Каталозі рослин
дендрологічного парку «Софіївка» [21], крім
14 сортів M. domestica (нині M. pumila), знахо-
димо лише шість видів Malus, що можуть бути
використані у садово-паркових насадженнях, а
саме: M. baccata Borkh., назву якого уточнено як
M. baccata (L.) Borkh., M. cerasifera Schn., що нині
вважається синонімом M. baccata var. cerasifera
(Spach) Koidz., M. niedzwetzkyana Dieck., на-
зву якого уточнено як M. niedzwetzkyana Dieck
ex Koehne, M. prunifolia Borkh., що в сучасних
базах даних іменується як гібридний вид M. ×
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 129
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні
вих квіток триває понад два тижні. Це невели-
ке дерево з ажурною кроною, максимальний роз-
мір якого не перевищує 5 м. Блискучі пурпурні
весною молоді листки всередині літа набувають
зеленого забарвлення. Міцні фіолетово-червоні
плоди діаметром 3 см, окрім декоративних яко-
стей, можуть також використовуватись як кон-
дитерський виріб, що завдяки здатності зберіга-
ти свою гарну форму і колір буде прекрасним до-
повненням до чаю. Плоди мають привабливий
вигляд зануреними у сироп або в компот, а та-
кож ідеально підходять для присмачення молока.
Сорт вважається стійким щодо хвороб і тому ре-
комендується для оздоблення невеликих двори-
ків, де не можна застосовувати пестициди.
Не менш привабливі дерева сорту ‘Hoser’,
що милують око невеликою плоско-кулястою злег-
ка похилою кроною з матово-зеленими з фіалко-
вим відтінком листками на довгих (9–15 см) че-
решках. Темно-рожеві бутони в середині травня
розпускаються у рожеві великі (діаметром по-
над 4 см) ароматні медоносні квіти, що рясно
вкривають усе дерево. Плоди дрібні (діаметром
1–1,5 см), фіолетові, з блакитним восковим на-
льотом, а потім блискучі, дозрівають у вересні і
залишаються на дереві до грудня. Вони досить
кислі і не дуже смачні, однак охоче поїдаються
птахами.
Темно-червоні квіти і кармінно-червоне
травневе листя, яке протягом сезону стає зеле-
ним, надають сорту ‘Royalty’ дійсної царствено-
сті, що збігається з перекладом його назви. Дере-
‘Whitney’, видова приналежність декотрих з яких
ще має уточнюватися.
Інформація щодо особливостей успадко-
вування окремих ознак при міжвидовій гібри-
дизації яблуні досить фрагментарна i майже не
підтверджена даними гібридологічного аналізу.
Тому певні орієнтири, якими селекціонер може
користуватися, добираючи цінні для селекції
джерела та/або донори для залучення в схрещу-
вання, наразі досить віртуальні (табл.).
Стосовно походження старого німецького
сорту ‘Oekonomierat Echtermeyer’, що у деяких
розсадниках світу розмножується під різними
синонімічними назвами, зокрема ‘Echtermeyer’,
‘Hugo Echtermeyer’, ‘Pink Weeper’, M. × gloriosa
Lemoine ‘Oekonomierat Echtermeyer’ та M. ×
purpurea ‘Pendula’, відомо, що внаслідок між-
видового схрещування M. floribunda × M.
prunifolia ‘Pendula’ спочатку було отримано сорт
‘Exzellenz Thiel’, сіянець від схрещування якого
з M. pumila var. niedzwetzkyana став родоначаль-
ником ‘Oekonomierat Echtermeyer’ [17]. Сорт ха-
рактеризується плакучою формою крони, ряс-
ним цвітінням, пурпурово-червоними бруньками
й пурпурово-рожевими (близько 4 см у діаметрі)
квітками та невеликими (близько 2,5 см у діаме-
трі) пурпурово-червоними до дозрівання плода-
ми, що пізніше набувають від темного червону-
вато-коричневого до зеленувато-коричневого за-
барвлення й іноді сприймаються, як квітки.
Польський сорт декоративної яблуні ‘Ola’
зацвітає в травні. Рясне цвітіння великих роже-
Таблиця
Віртуальні джерела і донори основних селектованих ознак декоративної яблуні
Селектована ознака Джерела і донори
Жовте забарвлення плодів M. baccata var. sachalinensis, M. hissarica, M. scheideckeri, M. toringoides
Імунітет проти борошнистої роси M. zumi
Морозостійкість M. baccata
Наявність додаткових пелюсток M. × purpurea, M. × purpurea f. aldenhamensis, M. scheideckeri
Пониклий габітус крони M. baccata f. pendula, M. pumila f. pendula
Пурпурове або яскраво-рожеве за-
барвлення квіток
M. coronaria ‘Red Tip’, M. halliana, M. niedzwetzkiana, M. purpurea, M. ×
purpurea f. aldenhamensis, M. × purpurea ‘Ola’, M. × purpurea ‘Selkirk’,
M. × purpurea ‘Royalty’, M. spectabilis
Пурпурове забарвлення молодих
листків
M. halliana, M. niedzwetzkiana, M. × purpurea, M. × purpurea ‘Selkirk’, M. ×
purpurea f. aldenhamensis, M. × purpurea ‘Ola’, M. spectabilis
Пурпурове забарвлення листків
протягом вегетації
M. × purpurea ‘Royalty’
Розсічена або лопатева листкова
пластинка
M. florentina, M. sieboldii, M. toringoides, M. trilobata
Червоне забарвлення плодів M. halliana, M. hupehensis, M. prunifolia, M. × purpurea, M. × purpurea
‘Ola’, M. × purpurea ‘Selkirk’, M. sieboldii, M. spectabilis, M. zumi
Яскраве осіннє забарвлення листків M. baccata, M. toringoides, M. trilobata, M. tschonoskii
130 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Опалко А.І., Конопелько А.В., Опалко О.А.
терес у присадибних дизайнерів. Відомий клон
M. floribunda 821 з моногенною стійкістю про-
ти парші, яка контролюється геном Vf. Види
M. sieboldii, M. sargentii цінні для створення но-
вих сортів, стійких проти парші та засолення
ґрунту, а форма M. zumi MAL 68/5 характеризу-
ється генетичним імунітетом щодо борошнистої
роси (ген Pl2) і червоногаллової попелиці (ген
Sd3).
Висновки
Нині в колекцію НДП «Софіївка» залучено
цінний фонд генетичних ресурсів представників
роду Malus, який однак використовується пере-
важно як маточник для розмноження плодових
форм, що мають попит на ринку саджанців. За
відповідної інвестиційної підтримки, реклами та
кадрового забезпечення сорто-формо-видова ко-
лекція Malus spp., створена впродовж останніх
років, може стати базовою для селекції декора-
тивної яблуні в Україні.
во росте повільно, формує компактну низько роз-
галужену конічну крону, що відповідає запитам
дизайнерів, однак потребує селекційно-генетич-
ного поліпшення щодо чутливості до парші.
Однією з найбільш рясно-квітучих оздо-
бних яблунь з темно-рожевими квітами вважа-
ється сорт ‘Lemonei’; польський сорт ‘Jadwiga’
з темно-червоними квітами утворює їстівні пло-
ди досить приємного смаку; досить приваблива
форма ‘Aldenhamensis’ з напівмахровими фіоле-
товими квітами та ін.
Кращі риси свого фізіономічного типу
M. niedzwetzkyana добре передає потомству, а гі-
бриди від міжвидових схрещувань з представни-
ками цього виду досить морозо- й посухостійкі,
добре витримують запилення, загазованість по-
вітря і засолення ґрунту.
Ідентифіковано ген W, який перенесено у
сортоформи яблуні від M. baccata f. gracilis. Ген
контролює пониклий габітус крони (так звану
«плакучу форму»), що викликає неабиякий ін-
ЛІТЕРАТУРА
1. Меженський В.М. До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 5. Назви зерняткових культур //
Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. – 2015. – № 3–4 (28–29). – С. 4–11.
2. Опалко А.І., Опалко О.А. Проблеми і перспективи селекційно-генетичного вдосконалення яблуні (Malus Mill.) // Фактори
експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. НАНУ, ІМБіГ, УТГіС ім. М.І. Вавилова; Редкол.: ... Кунах В.А. (го-
лов. ред.) та ін. – К.: Логос, 2015. – 16. – С. 141–146.
3. Лангенфельд В.Т. Яблоня: Морфологическая эволюция, филогения, география, систематика. – Рига: Зинатне, 1991. – 234 с.
4. Опалко О.А., Черненко А.Д., Опалко А.І. Філогенетичні зв’язки культивованих в Україні представників роду Malus Mill. //
Інтродукція рослин. – 2012. – № 1. – С. 16–23.
5. Apples // FAOSTAT Domains: Production / Crops [Електронний ресурс]. – 2015. – Режим доступу: http://faostat3.fao.org/
browse/Q/QC/E
6. Brown S.K. Apple // Fruit breeding: Handbook of plant breeding [Eds.: Maria L. Badenes, David H. Byrne]. – New York; Dordrecht;
Heidelberg; London: Springer, 2012. – 8. – P. 329–367.
7. Khan M.A., Olsen K.M., Sovero V. [et al.] Fruit quality traits have played critical roles in domestication of the apple // The plant
genome. – 2014. – 7, № 3. – Р. 1–18.
8. Velasco R., Zharkikh A., Affourtit J. [et al.] The genome of the domesticated apple (Malus × domestica Borkh.) // Nature genetics.
– 2010. – 42, № 10. – P. 833–839.
9. Dirr M. Malus flowering crabapple // Dirr’s trees and shrubs for warm climates: an illustrated encyclopedia. – Portland: Timber
Press, 2002. – Р. 225–227.
10. Dirr M.A. Manual of woody landscape plants: their identification, ornamental characteristics, culture, propagation and uses. –
London: Stripes Publishing, 2009. – 1325 р.
11. Fiala J.L. Flowering crabapples: the genus Malus. – Portland: Timber Press, 1994. – 273 р.
12. Lemmens M. Sierappels and sierperen onder de loep // Bulletin van de botanische tuinen Wageningen. – 2012. – № 62. – P. 4–9.
13. Marosz A. Owoce gatunków i odmian jabłoni ozdobnych – część III // Rocznik dendrologiczny. – 2007. – 55. – Р. 113–127.
14. Seneta W., Dolatowski J. Dendrologia. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2012. – 544 s.
15. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре: Справочник. – К.: Наук. думка, 1977. – 272 с.
16. Опалко О.А. Декоративні представники роду Malus Mill. у Національному дендропарку «Софіївка» // Автохтонні та інтро-
дуковані рослини України: Зб. наук. праць НДП «Софіївка» НАН України. – 2005. – Вип. 1. – С. 312–320.
17. Jefferson R.M. History, progeny, and locations of crabapples of documented authentic origin // National Arboretum Contribution.
– Washington: Agricultural Research Service, 1970. – № 2. – P. 1–107.
18. Cornille A., Giraud T., Smulders M.J.M. [et al.] The domestication and evolutionary ecology of apples // Trends in Genetics. –
2014. – 30, № 2. – P. 57–65.
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 131
Мобілізація генетичних ресурсів Malus spp. для селекційно-генетичного вдосконалення декоративних сортів яблуні
OPALKO A.I.1,2, KONOPELKO A.V.1, OPALKO O.A.1
1 National dendrological park «Sofiyivka» of NAS of Ukraine,
Ukraine, 20300, Uman, Kiyivska str., 12A, email: konopelko_alla@ukr.net
2 Uman National University of Horticulture,
Ukraine, 20305, Uman, Instytutska str., 1, email: opalko_a@.ukr.net
THE GENETIC RESOURCES MOBILIZATION OF Malus SPP. FOR THE GENETIC
IMPROVEMENT AND BREEDING OF FLOWERING CRABAPPLE CULTIVARS
Aim. The necessity of ordering Malus spp. collection one of the most valuable genus of woody fruit and ornamental crop
in the world and domestic horticulture is caused with the requirement of search and selection of sources and donor of
indications in short supply for breeding particularly, all these reasons stimulated the completion of these investigations.
Methods. The value of some representatives in the collection of Malus spp. were investigated with the help of conventional
methods, including, we paid a lot of attention on to the flower’s colour, flowering intenseness and duration, fruit
attractivity, and the period when leaves are not crumbled from the tree, the crown shape of the tree, growth force, pest and
diseases resistance, so as the other evidences which determine the usefulness for parks, public gardens and paths growing.
Summing up the information concerning phylogenetic reconstruction of the genus Malus and breeding of ornamental
crabapples a lot of scientific literatures proposed for discussion were analyzed. Results. Collection of the genus Malus
spp. in the National dendrological park «Sofiyivka» of NAS of Ukraine was essentially enriched during the last decade,
and at the end of 2015 consisted of 30 taxonomic units of ornamental crabapples. Among the new receipts interesting
for breeding are the following: M. florentina (Zucc.) C.K. Schneid., M. halliana Koehne, M. hupehensis (Pamp.) Rehd.,
M. × purpurea (E. Barbier) Rehd., M. × spectabilis (Sol.) Borkh., M. toringoides (Rehd.) Hughes, M. trilobata (Labill.
ex Poir.) C.K. Schneid., M. zumi (Mats.) Rehd. and infraspecific taxa: M. coronaria (L.) Mill. ‘Red Tip’, M. × purpurea
f. aldenhamensis (Gibbs.) Rend., M. × purpurea ‘Ola’, M. × purpurea ‘Royalty’, M. × purpurea ‘Selkirk’. Information
as for the peculiarity of inheritance of some features during the interspecific hybridization of the apple tree is rather
fragmentary and slightly confirmed by the data of hybridization analysis. That’s why the definite duration guidance which
breeder should use in order to select the valuable genetic sources and/or donors for attraction to breeding are rather virtual
nowadays. Conclusions. At present the valuable fund of genetic resources of the genus Malus representatives is attracted
into the collection of NDP «Sofiyivka», however it is mainly used as a parent for propagation of fruit trees cultivars which
are demanded by the market of seedlings. The collection of cultivars, forms and species of the genus Malus spp. created
during the last years can be the base for breeding the ornamental crabapples in Ukraine with the help of the suitable
investment support, advertisement and corresponding staffing.
Keywords: Amygdaloideae Arn., botanical nomenclature, ornamental crabapples, family Rosaceae Juss., genetic resources.
|