Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum
Aim. The nature of inheritance of morphological traits in simple and backcross hybrids F1 and F2 of spelt with bread wheat was investigated. Methods. Field and laboratory methods for studying the inheritance of morphological characteristics in hybrids F1 and F2 . Results. It was confirmed tha...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177629 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum / С.М. Січкар, В.В. Моргун, О.В. Дубровна // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 149-153. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859855240755412992 |
|---|---|
| author | Січкар, С.М. Моргун, В.В. Дубровна, О.В. |
| author_facet | Січкар, С.М. Моргун, В.В. Дубровна, О.В. |
| citation_txt | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum / С.М. Січкар, В.В. Моргун, О.В. Дубровна // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 149-153. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Aim. The nature of inheritance of morphological traits in simple and backcross hybrids F1
and F2 of spelt with bread wheat
was investigated. Methods. Field and laboratory methods for studying the inheritance of morphological characteristics
in hybrids F1
and F2
. Results. It was confirmed that for simple hybrids of different wheat species, the morphological
characteristics of plants, including spike shape, hull, spinous and plant height inherited monogenic. Additive effect of
spelt and wheat genes, which determine the spikelet number, leading to its significant increase in ear was discovered. In
backcross hybrids, with domination of the genome of other wheat species, the deviation from the theoretically expected
traits splitting was observed. Conclusions. It was established that the increase in the number of spelt genes in the backcross
hybrid increases the differences with wheat and make values of spike characteristics closer to the spelt.
Keywords: Triticum spelta L., T. aestivum L., morphological characteristics, genetic analysis.
|
| first_indexed | 2025-12-07T15:43:26Z |
| format | Article |
| fulltext |
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 149
© СІЧКАР С.М., МОРГУН В.В., ДУБРОВНА О.В.
застосування [12]. Поряд із цим, характер успад-
кування морфологічних ознак у гібридів спель-
ти з м’якою пшеницею досліджено недостатньо.
У зв’язку з цим метою наших досліджень було ви-
вчення характеру успадкування морфологічних оз-
нак у простих та беккросних гібридів F1 та F2 спе-
льти з м’якою пшеницею.
Матеріали і методи
Матеріалом дослідження були гібриди F1 та F2
(T. spelta × T. aestivum). Для гібридизації використо-
вували сорти м’якої пшениці Наталка та Подолян-
ка. Сорт Наталка має такі морфологічні ознаки: ви-
соту 95–102 см, колос довгий, остистий, середньої
щільності, пірамідної форми, солом’яно-жовтого
кольору, з помірним восковим нальотом. Сорт По-
долянка має висоту рослини 95–99 см, колос серед-
ньої довжини, без остий, середньої щільності, біло-
го кольору, конусоподібної форми. Ці сорти ство-
рені в Інституті фізіології рослин і генетики НАН
України. Для схрещування був використаний зра-
зок спельти різновиду T. spelta, var. duhamelianum,
походженням з Угорщини, селекційний номер УК
2C/15 з колекції Інституту фізіології рослин і гене-
тики, який характеризується такими морфологіч-
ними ознаками: висота рослин 140–150 см, колос
довгий (до 20 см), безостий, рихлий, жовтого ко-
льору, конусоподібної форми, зернівка щільно охо-
плена лусками, середньопізній. Рослини вирощу-
вали на полях дослідного господарства ІФРГ НАН
України, смт Глеваха Васильківського р-ну Київ-
ської обл. Сівба здійснювалася в оптимальні стро-
ки. Зразки висівали на ділянках 20 м2, розріджений
посів.
Вивчалися простий та беккросні гібриди пер-
шого та другого поколінь таких гібридних комбі-
націй: (УК 2C/15 × Подолянка); ((Наталка × УК
2C/15) × Наталка); (УК 2C/15 × (Наталка × УК
2C/15)). Всього було вивчено в популяціях F1 по 20
рослин, а в популяціях F2 по 250 рослин. В отри-
маних рослин гібридів F1 та F2, а також у батьків-
ських форм досліджували такі морфологічні оз-
наки: довжину колоса, число колосків у колосі та
Пшениця спельта (Triticum spelta L.) – вид
плівчастої пшениці, геном якої AuAuBВDD близь-
ко споріднений з гексаплоїдною м’якою пшени-
цею (T. aestivum L.), має форми ярого та озимого
типу розвитку. Спельта привертає увагу селекціо-
нерів цінними властивостями, які відсутні у м’якої
пшениці [1]. До них відносять: стійкість рослин
до патогенів, кращу адаптивність до несприятли-
вих чинників середовища, підвищений вміст білка
в зерні (до 21%), харчові цінності зерна [2]. Крім
того, борошно із зерна спельти має унікальні сма-
кові якості і високий вміст вітамінів [3]. Спельта
має такі біологічні переваги, як високий коефіці-
єнт кущіння, невибагливість до умов вирощування,
високу скловидність зерна, яке не осипається та не
пошкоджується птахами і комахами, стійкість до
перезволоження, рослини порівняно скоростиглі,
холодо- та зимостійкі [3, 4]. Перспективи застосу-
вання у селекції корисних властивостей, якими ха-
рактеризується спельта, були предметом різносто-
ронніх наукових досліджень цієї культури [5–8].
Однак широкому розповсюдженню спельти
перешкоджають її низька врожайність і ряд мор-
фологічних характеристик, негативних у вироб-
ничому відношенні, а саме важкий обмолот зер-
на внаслідок щільного охоплення його міцними
лусками – «плівчастість», ламкість колосового
стрижня, низька продуктивність [2]. Головним ме-
тодом покращення спельти вважається міжвидова
гібридизація з м’якою пшеницею. Добори серед гі-
бридів ведуть за комплексом господарсько-корис-
них ознак, продуктивністю, відсутністю або опти-
мізацією негативних характеристик, притаманних
T. spelta.
Генетика м’яких пшениць і, зокрема, спель-
ти вивчається з ХІХ століття [9]. Встановлено низ-
ку генів, які контролюють форму, плівчастість, ос-
тистість колоса, висоту рослини та інші ознаки
[9–12]. Сучасні дослідження засвідчили, що мор-
фологічні ознаки колоса у гексаплоїдних пшениць
роду Triticum L. визначаються головними генами,
які мають сильний плейотропний ефект на фено-
тип рослини і тому отримали широке практичне
Січкар С.М., Моргун В.В., Дубровна О.В.
Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів T. Spelta × T. Aestivum
УДК 631.523:631.527:633.1
СІЧКАР С.М., МОРГУН В.В., ДУбРОВНА О.В.
Інститут фізіології рослин і генетики Національної академії наук України,
Україна, 03022, м. Київ, вул. Васильківська, 31/17, email: sichkar07@gmail.com
sichkar07@gmail.com
ХАРАКТЕР УСПАДКУВАННЯ МОРФОЛОГІЧНИХ ОЗНАК КОЛОСА
У ГІбРИДІВ TRiTiCuM spelTa × TRiTiCuM aesTivuM
150 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Січкар С.М., Моргун В.В., Дубровна О.В.
нів спельти та м’якої пшениці, які детермінують
цю ознаку. Таким чином, аналіз значень параме-
трів колоса батьківських форм та простого гібри-
да F1 показав, що гени, які контролюють кількіс-
ні параметри ознак колоса спельти, зокрема його
довжину та щільність, мають більш сильний
вплив на ці ознаки, ніж аналогічні гени м’якої
пшениці.
При порівнянні ознак беккросного гібрида
F1 ((Наталка × УК 2C/15) × Наталка) з ознаками
батьківських форм було встановлено, що гібрид
за показниками довжини колоса та числом ко-
лосків у колосі достовірно не відрізнявся від ви-
хідних форм, хоча середні значення параметрів
цих ознак у гібрида були дещо вищими порівня-
но з батьківськими середніми (табл. 2).
Таблиця 2
Середнє значення параметрів колоса батьківських
форм та гібрида F1 ((Наталка × УК 2C/15 ) × Наталка)
Генотип Довжина
колоса, см
Число ко-
лосків у ко-
лосі, шт.
Індекс
щільності
колоса
Наталка 8,2 18,0 22,0
УК 2C/15 15,4 15,6 10,1
Батьківське се-
реднє 11,8 16,8 16,1
F1 ((Наталка × УК
2C/15) × Наталка) 13,2 18,7 14,2*
F05 5,14
F фактичне 7,0 0,3 37,2
НІР05 6,2 6,7 4,2
П р и м і т к а. * – значення гібрида достовірно відріз-
няється від значення м’якої пшениці при р ≥ 0,05.
За показником середнього значення індек-
су щільності колоса (14,2) беккросний гібрид F1
суттєво не відрізнявся від середнього показни-
ка батьківських форм (16,1), проте, як і у випад-
ку простого гібрида, був достовірно меншим за
цей показник м’якої пшениці. Оскільки значення
довжини та щільності колоса знаходяться у ме-
жах батьківських форм, це свідчить, що успадку-
вання цих ознак відбувається за проміжним ти-
пом. Середнє число колосків у колосі в гібрида
(18,7 шт.) дещо перевищувало число колосків у
батьківських форм, що також підтверджує ади-
тивну взаємодію генів різних видів пшениці, що
контролюють таку ознаку. Таким чином, збіль-
шення дози генів м’якої пшениці у беккросного
гібрида суттєво не вплинуло на значення параме-
трів колоса.
індекс щільності колоса (розраховували як число
колосків на 10 см довжини колоса).
Для оцінки достовірності кількісної різниці
між батьківськими формами та гібридами F1 і F2
використовували однофакторний дисперсійний
аналіз популяції з оцінкою достовірності за кри-
терієм Фішера (F) та найменшою істотною різни-
цею (НІР) [13].
Результати та обговорення
Нами було проаналізовано морфологічні оз-
наки колоса, зокрема довжину, число колосків у
колосі та його щільність у батьківських форм та
простого гібрида F1. При порівнянні рослин гі-
брида F1 (УК 2C/15 × Подолянка) з рослинами
батьківських форм було встановлено, що окремі
досліджувані ознаки колоса проявляються неод-
наково (табл. 1). Так, довжина колоса у рослин гі-
брида F1 була більшою від середнього параметра
довжини колоса батьківських форм і близькою до
довжини колоса спельти, що свідчить про домі-
нування гена(ів) спельти, який контролює цю оз-
наку.
Таблиця 1
Середнє значення параметрів колоса батьківських
форм та гібрида F1 (УК 2C/15 × Подолянка)
Генотип Довжина
колоса, см
Число ко-
лосків у ко-
лосі, шт.
Індекс
щільності
колоса
Подолянка 9,5 17,4 18,4
УК 2C/15 15,4 15,6 10,1
Батьківське се-
реднє 12,5 16,5 14,3
F1 (УК 2C/15 ×
Подолянка) 14,5 20,6* 13,8**
F05 5,14
F фактичне 5,3 1,4 27,6
НІР05 6,0 2,9 3,6
П р и м і т к и: * – значення гібрида достовірно відріз-
няється від значення батьківських форм при р ≥ 0,05;
** – значення гібрида достовірно відрізняється від
значення м’якої пшениці при р ≥ 0,05.
Індекс щільності колоса, як залежний від
довжини колоса параметр, у гібрида F1 (13,8) не
відрізнявся від середнього показника батьків-
ських форм (14,3), проте був достовірно меншим
від цього показника у м’якої пшениці. Середнє
число колосків у колосі рослин простого гібри-
да (20,6) достовірно переважало батьківське се-
реднє (16,5), що свідчить про адитивну дію ге-
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 151
Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum
м’якої пшениці і наближає значення параметрів
колоса до ознак спельти.
У табл. 4 наведено порівняльні кількіс-
ні дані ознак колоса у поколінні F2 простого гі-
брида (УК 2C/15 × Подолянка) та вихідних ге-
нотипів. Порівнюючи кількісні показники ознак
колоса в гібрида F2 та його батьківських форм,
встановлено, що гібрид дещо перевершував за
всіма показниками батьківське середнє значен-
ня. Однак лише за ознакою числа колосків у ко-
лосі достовірно переважав середнє батьківських
форм, що ще раз підтвердило адитивну взаємо-
дію детермінуючих цю ознаку генів різних ви-
дів пшениці.
Рослини беккросних гібридів F2 ((Наталка
× УК 2C/15) × Наталка) та (УК 2C/15 × (Натал-
ка × УК 2C/15)) мали однакову довжину колоса
(13,4 см), що дещо перевершувало батьківське
середнє значення (12,2 см), та достовірно відріз-
нялися від рослин м’якої пшениці за цим показ-
ником, що ще раз підтвердило певне домінуван-
ня гена(ів) спельти, який контролює цю ознаку
(табл. 5).
Таблиця 5
Середнє значення параметрів колоса батьківських
форм та беккросних гібридів F2
Генотип Довжина
колоса, см
Число ко-
лосків у
колосі,
шт.
Індекс
щільності
колоса
Наталка 8,8 18,7 21,3
УК 2С/15 15,6 17,2 11,0
Батьківське се-
реднє 12,2 18,0 16,2
F2 ((Наталка × УК
2С/15) × Наталка) 13,4 * 18,0 15,3
F2 (УК 2С/15 × (На-
талка × УК 2С/15)) 13,4* 20,5 13,4
F05 3,24
F фактичне 11,2 3,1 11,2
НІР05 3,4 3,4 5,1
П р и м і т к а. * – значення гібрида достовірно відріз-
няється від значення м’якої пшениці при р ≥ 0,05.
Індекс щільності колоса (13,4 та 15,3 відпо-
відно), навпаки, дещо поступався середнім па-
раметрам батьківських форм (16,2) (табл. 5) і
успадковувався за проміжним типом. Морфоло-
гічні ознаки колоса батьківських форм та гібри-
дів F2 представлені на рис.
Таблиця 3
Середнє значення параметрів колоса батьківських
форм та гібридів F1 (УК 2C/15 × (Наталка × УК 2C/15))
Генотип
Довжи-
на коло-
са, см
Число ко-
лосків у
колосі, шт.
Індекс
щільності
колоса
Наталка 8,2 18,0 22,0
УК 2C/15 15,4 15,6 10,1
Батьківське середнє 11,8 16,8 16,1
F1 (УК 2C/15 × (На-
талка × УК 2C/15)) 14,8* 19,3 13,0*
F05 5,14
F фактичне 7,9 0,7 92,2
НІР05 6,3 6,1 2,7
П р и м і т к а. * – значення гібрида достовірно відріз-
няється від значення м’якої пшениці при р ≥ 0,05.
У беккросного гібрида F1 (УК 2C/15 × (На-
талка × УК 2C/15)) (табл. 3) параметр довжини
головного колоса (14,8 см) перевершував бать-
ківське середнє (11,8 см) та достовірно відрізняв-
ся від м’якої пшениці.
Індекс щільності колоса гібрида також до-
стовірно відрізнявся від м’якої пшениці та на-
ближався до показників спельти. Середнє чис-
ло колосків у колосі рослин цього гібрида, як і
в попередніх комбінаціях, перевищувало чис-
ло колосків у батьківських форм, що також
підтверджує адитивну взаємодію детерміную-
чих цю ознаку генів різних видів пшениці. Та-
ким чином, збільшення дози генів спельти у
беккросного гібрида підвищує відмінності від
Таблиця 4
Середнє значення параметрів колоса батьківських
форм та гібрида F2 (УК 2C/15 × Подолянка)
Генотип Довжина
колоса, см
Число ко-
лосків у ко-
лосі, шт.
Індекс щіль-
ності колоса
Подолянка 9,4 16,8 17,9
УК 2С/15 15,6 17,2 11,0
Батьківське се-
реднє 12,5 17,0 14,5
F2 (УК 2С/15 ×
Подолянка) 13,7 20,8* 15,2
F05 3,89
F фактичне 10,0 20,2 11,8
НІР05 4,9 2,4 5,0
П р и м і т к а. * – значення гібрида достовірно відріз-
няється від батьківського середнього при р ≥ 0,05.
152 ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18
Січкар С.М., Моргун В.В., Дубровна О.В.
Висновки
Таким чином, нами досліджено характер
успадкування морфологічних ознак у простих
та беккросних гібридів F1 і F2 спельти з м’якою
пшеницею. Довжина колоса у досліджених нами
простих та беккросних гібридів F1 перевершува-
ла показники батьківських середніх значень та
наближалася до довжини колоса спельти. У бек-
кросних гібридів F2 ця ознака була достовірно
більшою від показника м’якої пшениці і недосто-
вірно перевершувала батьківські середні значен-
ня. Це може свідчити про адитивну взаємодію ге-
нів за даними ознаками у різних видів пшениці.
Встановлено, що середнє число колосків у колосі
у простого гібрида в поколіннях F1 і F2 достовір-
но перевищувало число колосків у батьківських
форм, що також свідчить про адитивну взаємо-
дію генів спельти та пшениці, які контролюють
цю ознаку. Індекс щільності колоса у простого та
беккросних гібридів F1 був достовірно меншим
від цього показника м’якої пшениці та наближав-
ся до показників спельти, що свідчить про домі-
нування гена(ів) спельти при успадкуванні цієї
ознаки у гібридів.
1 2 3 4 5 6 7
Рис. Морфологічні ознаки колоса батьківських форм
та гібридів F2: 1 – Подолянка; 2 – Наталка; 3 – УК
2C/15; 4 – F2 (УК 2C/15 × Подолянка); 5 – F2 ((Натал-
ка × УК 2C/15) × Наталка); 6 – F2 (УК 2C/15 × (На-
талка × УК 2C/15)); 7 – F2 ((Наталка × УК 2C/15) ×
Наталка)
ЛІТЕРАТУРА
1. Твердохліб О.В., Голік О.В., Нінієва А.К., Богуславський Р.Л. Спельта і полба в органічному землеробстві // Посібник
українського хлібороба. – 2013. – С. 154–155.
2. Шелепов В.В., Гаврилюк Н.Н., Вергунов В.А. Пшеница: биология, морфология, селекция, семеноводство. – К.: Логос,
2013. – 498 с.
3. Дорофеев В.Ф., Удачин Р.А., Семенова Л.В. и др. Пшеницы мира. – Л.: ВО Агропромиздат. Ленингр. отд-ние, 1987. – 560 с.
4. Жуковський П.М. Культурные растения и их сородичи. – Л.: Колос, 1971. – 752 с.
5. Нінієва А.К., Козуб Н.О., Созінов І.О. та ін. Характеристика зразків Triticum spelta L. за показниками якості зерна та елек-
трофоретичними спектрами запасних білків // Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів. – 2013. – 11, № 1.
– С. 96–105.
6. Новак Ж.М., Жекова О.І. Характеристика пшениці озимої Triticum spelta L. // Збірник наукових праць Уманського націо-
нального університету садівництва. – 2011. – № 75. – С. 128–132.
7. Blatter R.H.E., Jacomet S., Schlumbaum A. About the origin of European spelt (Triticum spelta L.): allelic differentiation of the
HMW Glutenin B1-1 and A1-2 subunit genes // Theor Appl Genet. – 2004. – N 108. – P. 360–367.
8. Ruibal-Mendieta N.L., Delacroix D.L., Mignolet E. еt al. Spelt (Triticum aestivum spp. Spelta) as a source of bread making flours
and bran naturally enriched in oleic acid and minerals but not phytic acid // J. Agric. Food Chem. – 2005. – N 53. – Р. 2751–2759.
9. Филипченко А.Ю. Генетика мягких пшениц. 2-е издание под ред. В.Ф. Любимовой. – М.: Наука, 1979. – 312 с.
10. De Faris J., Fellers J.P., Brooks S.A., Gill B.S. Bacterial artificial chromosome contig spanning the major domestication locus Q in
wheat and identification of a candidate gene // Genetics. – 2003. – N 164. – Р. 311–321.
11. Gil-Humanes J., Pistуn F., Martin A., Barro F. Comparative genomic analysis and expression of the APETALA2-like genes from
barley, wheat, and barley-wheat amphiploids // BMC Plant Biology. – 2009. – 9, N 66. – Р. 1186–1196.
12. McIntosh R.A., Yamazaki Y., Dubuvsky J., Roger J., Morris C., Appels R., Xia X.C. Catalogue of Gene Symbols for Wheat // 12th
International Wheat Genetics Symposium, 8–13 September 2013. – Yokohama: Japan, 2013.
13. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
ISSN 2219-3782. Фактори експериментальної еволюції організмів. 2016. Том 18 153
SICHKAR S.M., MORGUN V.V., DUBROVNA O.V.
Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine,
Ukraine, 03022, Kyiv, Vasylkivska str., 31/17, email: sichkar07@gmail.com
NATURE OF INHERITANCE OF MORPHOLOGICAL CHARACTERISTICS SPIKE
IN HYBRIDS T. spelTa × T. aesTivuM
Aim. The nature of inheritance of morphological traits in simple and backcross hybrids F1 and F2 of spelt with bread wheat
was investigated. Methods. Field and laboratory methods for studying the inheritance of morphological characteristics
in hybrids F1 and F2. Results. It was confirmed that for simple hybrids of different wheat species, the morphological
characteristics of plants, including spike shape, hull, spinous and plant height inherited monogenic. Additive effect of
spelt and wheat genes, which determine the spikelet number, leading to its significant increase in ear was discovered. In
backcross hybrids, with domination of the genome of other wheat species, the deviation from the theoretically expected
traits splitting was observed. Conclusions. It was established that the increase in the number of spelt genes in the backcross
hybrid increases the differences with wheat and make values of spike characteristics closer to the spelt.
Keywords: Triticum spelta L., T. aestivum L., morphological characteristics, genetic analysis.
Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів T. spelta × T. aestivum
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177629 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T15:43:26Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Січкар, С.М. Моргун, В.В. Дубровна, О.В. 2021-02-16T13:42:22Z 2021-02-16T13:42:22Z 2016 Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum / С.М. Січкар, В.В. Моргун, О.В. Дубровна // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2016. — Т. 18. — С. 149-153. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177629 631.523:631.527:633.1 Aim. The nature of inheritance of morphological traits in simple and backcross hybrids F1 and F2 of spelt with bread wheat was investigated. Methods. Field and laboratory methods for studying the inheritance of morphological characteristics in hybrids F1 and F2 . Results. It was confirmed that for simple hybrids of different wheat species, the morphological characteristics of plants, including spike shape, hull, spinous and plant height inherited monogenic. Additive effect of spelt and wheat genes, which determine the spikelet number, leading to its significant increase in ear was discovered. In backcross hybrids, with domination of the genome of other wheat species, the deviation from the theoretically expected traits splitting was observed. Conclusions. It was established that the increase in the number of spelt genes in the backcross hybrid increases the differences with wheat and make values of spike characteristics closer to the spelt. Keywords: Triticum spelta L., T. aestivum L., morphological characteristics, genetic analysis. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Прикладна генетика і селекція Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum Nature of inheritance of morphological characteristics spike in hybrids Triticum spelta × Triticum aestivum Article published earlier |
| spellingShingle | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum Січкар, С.М. Моргун, В.В. Дубровна, О.В. Прикладна генетика і селекція |
| title | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum |
| title_alt | Nature of inheritance of morphological characteristics spike in hybrids Triticum spelta × Triticum aestivum |
| title_full | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum |
| title_fullStr | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum |
| title_full_unstemmed | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum |
| title_short | Характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів Triticum spelta × Triticum aestivum |
| title_sort | характер успадкування морфологічних ознак колоса у гібридів triticum spelta × triticum aestivum |
| topic | Прикладна генетика і селекція |
| topic_facet | Прикладна генетика і селекція |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177629 |
| work_keys_str_mv | AT síčkarsm harakteruspadkuvannâmorfologíčnihoznakkolosaugíbridívtriticumspeltatriticumaestivum AT morgunvv harakteruspadkuvannâmorfologíčnihoznakkolosaugíbridívtriticumspeltatriticumaestivum AT dubrovnaov harakteruspadkuvannâmorfologíčnihoznakkolosaugíbridívtriticumspeltatriticumaestivum AT síčkarsm natureofinheritanceofmorphologicalcharacteristicsspikeinhybridstriticumspeltatriticumaestivum AT morgunvv natureofinheritanceofmorphologicalcharacteristicsspikeinhybridstriticumspeltatriticumaestivum AT dubrovnaov natureofinheritanceofmorphologicalcharacteristicsspikeinhybridstriticumspeltatriticumaestivum |