Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю
Проведен анализ наследования признаков семян подсолнечника в связи с масличностью. У гибридов F₁ наблюдается цитоплазматический єффект в наследовании признаков “масличность”, “маса семени”, “маса ядра”, “маса лузги”. В F₂ цитоплазматический эффект в наследовании этих признаков нивилируется. Обсуждаю...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Datum: | 2010 |
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2010
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177669 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю / О.А. Задорожна // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 334-339. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177669 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Задорожна, О.А. 2021-02-16T14:02:51Z 2021-02-16T14:02:51Z 2010 Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю / О.А. Задорожна // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 334-339. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177669 Проведен анализ наследования признаков семян подсолнечника в связи с масличностью. У гибридов F₁ наблюдается цитоплазматический єффект в наследовании признаков “масличность”, “маса семени”, “маса ядра”, “маса лузги”. В F₂ цитоплазматический эффект в наследовании этих признаков нивилируется. Обсуждаются причины данного наблюдения. Проведено аналіз успадкування ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю. В F₁ гібридів соняшнику спостерігається цитоплазматичний ефект в успадкуванні ознак “олійність”, “маса насіннини”, “маса ядра”, “маса лушпиння”. В F₂ цитоплазматичний ефект в успадкуванні цих ознак нивілюється. Обговорюються причини даного спостереження. It has been carried on an analysis of sunflower seed traits inheritance in connection with oil content. Hybrids F₁ have cytoplasmic effect of following traits:”oil content”, “seed weight”, “kernel weight”, “pericarp weight”. In F₂ cytoplasmic effect is disappeared. Reasons of this phenomenon is discussed. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Прикладна генетика і селекція Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю |
| spellingShingle |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю Задорожна, О.А. Прикладна генетика і селекція |
| title_short |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю |
| title_full |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю |
| title_fullStr |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю |
| title_full_unstemmed |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю |
| title_sort |
спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю |
| author |
Задорожна, О.А. |
| author_facet |
Задорожна, О.А. |
| topic |
Прикладна генетика і селекція |
| topic_facet |
Прикладна генетика і селекція |
| publishDate |
2010 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| format |
Article |
| description |
Проведен анализ наследования признаков семян подсолнечника в связи с масличностью. У гибридов F₁ наблюдается цитоплазматический єффект в наследовании признаков “масличность”, “маса семени”, “маса ядра”, “маса лузги”. В F₂ цитоплазматический эффект в наследовании этих признаков нивилируется. Обсуждаются причины данного наблюдения.
Проведено аналіз успадкування ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю. В F₁ гібридів соняшнику спостерігається цитоплазматичний ефект в успадкуванні ознак “олійність”, “маса насіннини”, “маса ядра”, “маса лушпиння”. В F₂ цитоплазматичний ефект в успадкуванні цих ознак нивілюється. Обговорюються причини даного спостереження.
It has been carried on an analysis of sunflower seed traits inheritance in connection with oil content. Hybrids F₁ have cytoplasmic effect of following traits:”oil content”, “seed weight”, “kernel weight”, “pericarp weight”. In F₂ cytoplasmic effect is disappeared. Reasons of this phenomenon is discussed.
|
| issn |
2219-3782 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177669 |
| citation_txt |
Спадкові особливості ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю / О.А. Задорожна // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 8. — С. 334-339. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT zadorožnaoa spadkovíosoblivostíoznaknasínnâsonâšnikuuzvâzkuzolíinístû |
| first_indexed |
2025-11-24T21:53:30Z |
| last_indexed |
2025-11-24T21:53:30Z |
| _version_ |
1850498869226373120 |
| fulltext |
334
ных племенного ядра на 0,35–0,49% и выход молочного жира — на 52,3–
69,9 кг в сравнении с животными без предварительного отбора.
Литература
1.Хоменко В.И. Гигиена получения и ветсанконтороль молока по ГОСТу /
Хоменко В.И.— К.: Урожай, 1985.— 100 с.
2.Машкін М.І. Молоко і молочні продукти / Машкін М.І.— К.: Урожай, 1996.—
336 с.
3.Плохинский Н.А. Биометрия / Плохинский Н.А.— М.: Л. горы, 1969.— 6 с.
4.Снедекор Дж.У. Статистические методы в применении к исследованиям в
сельском хозяйстве и биологии / Снедекор Дж.У.-М.: Сельхозиздат, 1961.— 503 с.
Резюме
В статті висвітлено порівняльну оцінку впливу генетичних факторів на вміст
жиру в молоці корів і вихід молочного жиру. Виділено та проаналізовано основні
фактори, що зумовлюють вміст жиру та вихід молочного жиру. Оцінено ступінь
впливу окремо кожного з факторів і основні характеристики залежностей від
вивчених продуктивних показників.
В статье освещена сравнительная оценка влияния генетических факторов на
содержание жира в молоке коров и выход молочного жира. Проанализированы
основные факторы, которые обуславливают содержание жира в молоке и выход
молочного жира. Оценена степень влияния отдельно каждого фактора и основные
характеристики зависимостей изученных продуктивных показателей от них.
Peculiarities is devoted to comparative evaluation of influence of the basic genetic
factors on fat content and fat yield in cows. The basic factors that determine fat content
and fat yield were distinguished and analyzed. The degree of influence of each separate
factor and the basic features of dependencies of studied traits on them were estimated.
ЗАДОРОЖНА О.А.
Інститут рослинництва ім.В.Я.Юр’єва НААН України
Україна, 61060, Харків, пр.Московський, 142, e-mail: olzador@ukr.net
СПАДКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОЗНАК НАСІННЯ СОНЯШНИКУ
У ЗВ’ЯЗКУ З ОЛІЙНІСТЮ
Соняшник є однією з важливих сільськогосподарських олійних культур
в Україні. Збільшення його урожайності, покращення складу олії є актуаль-
ними задачами його селекції [1]. Вивченню ознак насіння соняшнику, їх
успадкуванню, кореляційним зв’язкам вже давно приділяється увага дослід-
ників [2, 3]. Відомі кореляційні зв’язки лушпинності насіння та олійності
[2–5]. Вважається, що показники олійності і лушпинності знаходяться під
складним полігенним контролем та мають високі коефіціенти успадкування.
Це дозволяє проводити досить ефективний добір в популяціях за данними
ознаками [4].
335
Вважається, що агрономічні ознаки та складові урожайності успадко-
вуються типово [6]. Вже проведено аналіз локусів кількісних ознак (QTL)
з вмісту олії для таких олійних культур, як ріпак, соя, кукурудза, соняшник.
Встановлено, що вміст олії в насінні контролюється цитоплазматичними
факторами, що доведено за допомогою реципрокних схрещувань високо-
та низько олійних ліній для модельного об’єкту Arabidopsis та також для
сої, соняшнику та ріпаку [7, 8]. Відомі результати тільки для першого
покоління. Встановлені деякі морфологічні маркери вмісту олії в насінні.
Так відомо, що ознака непігментованої гіподерми локалізована в цьому ж
картованому інтервалі, що визначає вміст олії в насінні [9]. Відомі дослід-
ження локусів кількісних ознак морфологічних ознак насіння, серед яких
розміри насіння соняшника та ядра, маса насіння з рослини, маса 1000 зерен,
олійність, кількість днів від посіву до цвітіння. Встановлена локалізація цих
ознак та підібрані молекулярні маркери [10, 11]. Раніше проведені нами
дослідження свідчать про наявність в успадкуванні ознак маси ядра, маси луш-
пиння та олійності соняшнику в гібридах F1 цитоплазматичного ефекту [5].
У зв’язку з цим метою даної роботи було дослідити успадкування у
першому та другому поколінні ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю
на лініях вітчизняної селекції для вивчення можливості подальшого викорис-
тання морфологічних ознак насіння як маркерних.
Матеріали та методи
Матеріалом для досліджень були лінії відновників фертильності пилку
селекції Інституту рослинництва В.Я. Юр’єва: Х711 В, Х317 В, Х 714 В, Х
840 В. Лінії Х711 В, Х 714 В мали дрібне насіння та високий вміст олії;
лінії Х317 В, Х 840 В — велике насіння та низький вміст олії (табл. 1, 2).
Посів проводили на території наукової сівозміни Інституту рослинництва
ім.В.Я.Юр’єва (Харківська обл.) згідно методики польових досліджень.
Кошики збирали з 10 рослин на зразок. У зібраного насіння визначали масу
ядра, масу лушпиння, відношення маси ядра до маси лушпиння. Для аналізу
відбирали по 25 насінин на зразок. Для одержання насіння F2 насіння F1
висівали в полі як зазначено вище. Проводили запилення 5 рослин суміш-
шю пилку рослин цього ж зразка. Отримане насіння F2 піддавалось аналізу
за схемою, аналогічною F1. Олійність визначали методом ядерного магніт-
ного резонансу за допомогою приладу АМВ 1006. Статистична обробка
проводилась за загальноприйнятими методами [12]. Коефіцієнт домінування
(D) підраховувався за стандартною методикою [13].
Результати та обговорення
Проведені дослідження свідчать про домінування в F1 високого вмісту
олії у гібридів, де материнською формою була високоолійна форма та домі-
нування низького вмісту олії, де материнською формою була низькоолійна
форма (табл. 1, 2).
Тобто за ознакою олійності в першому поколінні спостерігається цито-
плазматичний ефект. Ці спостереження підтверджуються даними деяких
дослідників [5, 11]. Тобто отримані дані не дозволяють нам робити висновок
336
про домінування олійності в першому поколінні при використанні
високолоійної батьківської форми, які висловлювались у деяких досліджен-
нях [5].
На наш погляд це явище пояснюється особливостями синтезу жирних
кислот в насінні. Як відомо запасні жири у насінні, що розвивається синте-
зуються у дві стадії. На першій відбувається синтез ланцюжків жирнх кислот
пластидами, на другій — подальшое їх поєднання в гліцероліпіди за допо-
могою ацилтрансферази ендоплазматичного ретикулюму. Більшість з біохі-
мічних етапів відомі та багато з генів, що контролюють ці етапи ідентифі-
ковані. Генетичні підходи для дослідження регуляторного вмісту олії поки
що мають обмежене поширення [7].
Як відомо, ознака олійності корелює з деякими ознаками насіння [2, 5].
Отримані нами дані свідчать про високу кореляцію між ознакою олійності
та ознакою “відношення маси ядра до маси лушпиння”, про значну негативну
Таблиця 1
Характеристики насіння ліній соняшнику X711B, X317B та їх гібридів
Назва зразка
Олій-
ність,
%
Маса
насінини,
мг
Маса ядра,
мг
Маса
лушп., мг
Маса
ядра/маса
лушп., мг
Лушпин-
ність, %
X711B 47,4 26,1+1,0 19,8+0,8 6,3+0,2 3,2+0,1 24,3+0,7
X317B 36,4 67,6+2,3 47,8+1,7 19,8+1,0 2,5+0,2 29,1+1,1
F1X711Bx X317B 45 28,6+1,0 21,5+1,0 7,1+0,3 3,1+0,2 25,3+1,2
D 0,6 -0,9 -0,9 -0,9 0,71 -0,6
F1 X317BxX711B 27,7 67,9+2,0 46,6+1,9 21,3+0,5 2,2+0,1 31,8+1,2
D -2,9 1 0,9 1,2 -1,85 2,2
F2 X711Bx X317B 44 59,5+2,4 42,3+1,7 17,3+0,7 2,5+0,1 29,0+0,6
F2 X317BxX711B 43 66,1+1,9 48,5+1,7 17,6+0,6 2,8+0,2 27,0+0,8
Таблиця 2
Характеристики насіння ліній соняшнику X714B, X840B та їх гібридів
Назва зразка
Олій-
ність,
%
Маса
насінини,
мг
Маса ядра,
мг
Маса
лушп., мг
Маса
ядра/маса
лушп., мг
Лушпин-
ність, %
26(X714B) 43,5 44,8+2,2 35,2+2,0 9,6+0,4 3,8+0,4 22,4+1,5
22(X840B) 36,2 87,8+1,8 61,1+1,7 26,7+0,7 2,2+0 31,5+0
F1X714Bx X840B 46 52,5+2,2 40,3+1,7 12,1+0,9 3,5+0,2 22,9+1,1
D 1,7 -0,64 -0,6 -0,72 0,6 -0,9
F1 X840BxX714B 36,5 66,2+2,7 43,9+2,9 22,3+0,5 2,0+0,2 35,0+2,1
D -1 0 -0,3 0,5 -0,5 1,7
F2 X714Bx X840B 49 74,3+3,4 53,8+3,0 20,1+0,8 2,6+0,2 29,3+2,6
F2 X840BxX714B 50 79,0+2,2 57,8+2,2 21,3+0,8 2,8+0,1 27,2+1,2
337
кореляцію між ознаками олійності та “масса лушпиння”. Між ознаками “маса
насінини”, “маса ядра”, “маса лушпиння” існує значна кореляція, що співпа-
дає з даними інших дослідників [2, 3, 5].
В другому поколінні насіння не спостерігали достовірної різниці у
реципрокних гібридів між показниками “олійність”, “маса насінини”, “маса
ядра”, “маса лушпиння”, “відношення маси ядра до маси лушпиння”,
“лушпинність” на відміну від показників F1 (табл. 3, 4). У деяких випадках
спостерігалась тенденція до наявності цитоплазматичного ефекту в успадку-
ванні ознак олійності, “маси насінини”, “маси ядра”. Ці дані свідчать про
участь в формуванні фенотипової ознаки генів, як цитоплазми, так і ядра.
Так в F2 спостерігались зникнення різниці мсіж показниками реципрокного
гібриду олійність, “відношення маси ядра до маси лушпиння”. Ознака “від-
ношення маси ядра до маси лушпиння” зменшується за рахунок збільшення
знаменника, тобто збільшення ознаки “маси лушпиння”. В поколінні F1
успадкування цієї ознаки мало чіткий цитоплазматичний ефект. Як відомо,
за ознаку “маса лушпиння” відповідають не тільки гени цитоплазми, а й 5
ядерних полігенів, які локалізовані в чотирьох хромосомах (4, 5, 10 та 17).
Більшість генів ознаки “маса лушпиння” знаходяться в одних локусах
з деякими генами, що контролюють вміст олії. На наш погляд фенотиповий
прояв ознак “олійність”, “відношення маси ядра до маси лушпиння” в F2
Таблиця 3
Кореляція між ознаками насіння ліній соняшнику X711B, X317B та їх гібридів
Ознака
Олій-
ність,
%
Маса
насінини,
мг
Маса
ядра,
мг
Маса
лушп.,
мг
Маса
ядра/маса
лушп., мг
Лушпин-
ність, %
Олійність,% 1
Маса насінини., мг -0,68 1
Маса ядра, мг -0,63 1 1
Маса лушпиння., мг -0,76 0,99 0,97 1
Маса яд/маса лушп., мг 0,85 -0,87 -0,84 -0,94 1
Лушпинність, % -0,89 0,84 0,8 0,91 -1 1
Таблиця 4
Кореляція ознаками насіння ліній соняшнику X714B, X840B та їх гібридів
Ознака
Олій-
ність,
%
Маса
насінини,
мг
Маса
ядра,
мг
Маса
лушп.,
мг
Маса
ядра/маса
лушп., мг
Лушпин-
ність, %
Олійність,% 1
Маса насінини., мг -0,13 1
Маса ядра, мг 0,03 0,98 1
Маса лушпиння., мг -0,39 0,95 0,86 1
Маса яд/маса лушп., мг 0,5 -0,79 -0,65 -0,94 1
Лушпинність, % -0,58 0,66 0,5 0,86 -0,98 1
338
пояснюється взаємодією генів цитоплазми та ядерних генів, що обумовлю-
ють високу лушпинність та низьку олійність.
Висновки
Таким чином, в першому поколінні гібридів соняшнику спостерігається
цитоплазматичний ефект в успадкуванні ознак “олійність”, “маса насіннини”,
“маса ядра”, “маса лушпиння”. В другому поколінні цитоплазматичний ефект
в успадкуванні цих ознак нивілюється. Дане явище викликане взаємодією
генів ядра та цитоплазми.
Література
1.Кириченко В.В. Селекция и семеноводство подсолнечника (Helianthus an-
nus L.).— Харьков, 2005.— 385 с.
2.Касьяненко А.Н. Изучение наследуемости и корреляций в популяции под-
солнечника:Автореф. дис... канд. с.-х. наук:06.01.05/УкрНИИ р-ва, селекции и гене-
тики.— Харьков, 1976.— 24 с.
3.Ростова Н.С., Анащенко А.В., Рожкова В.Т. Сравнительный анализ кор-
реляций признаков продуктивности у гибридов подсолнечника // С.-х.биология.—
1984.— №12.— C. 64–72.
4.Бурлов В.В., Сербай Р.М. Наследование и наследуемость масличности,
содержания протеина в семени и лузжистости cемянок подсолнечника // Науч.-техн.
бюл. ВСГИ.— 1988.— №2.— С. 26–31.
5. Задорожна О.А. Успадкування ознак насіння ліній соняшнику з високим та
низьким вмістом олії //Бюлетень державного Нікітського ботанічного саду.— 2009.—
Вип.99.— С. 38–41.
6. Tanksley S.D. Mapping polygenes // Annu Rev Genet.— 1993.— V.27.— P. 205–233.
7. Hobs D.H., Flintham J.E., Hills M.J. Genetic Control of Storage Oil Synthesis in
Seeds of Arobidopsis // Plant Physiology.— 2004.— Vol.136.— P. 3341–3349.
8. Tompson T.E., Fick G.N., Cedeno J.R. Maternal Control of Seed Oil Percentage
in Sunflower // Crop Sci.— 1979.— Vol.19.— P. 617–619.
9. Leon F.J., Lee M., Rufener G.K., Berry S.T. Mowers R.P. Genetic Mapping of a
Locus (hyp) Affecting Seed Hypodermis Color in sunflower // Crop Sci.1996.— V.36.—
P. 1666–1668.
10. Mokrani L., Gentzbittel L., Azanza F., Fitamant L. Mapping and analysis of
quantitative trait loci for grain oil content and agronomic traits using AELP and SSR in
sunflower (Helianthus annus L.) // Theor. Appl. Genet.— 2002.— Vol.106.— P. 149–156.
11. Yue B., Cai., Yuan W., Vick B., Hue J. Mapping quantitative trait loci (QTL)
controlling seed morfology and disk diameter in sunflower (Helianthus annus L.) //
Helia.— 2009.— Vol.32.— N50.— P. 17–36.
12. Вольф В.Г. Статистическая обработка опытных данных. М., Изд-во “Колос”,
1966.— 255 с.
13. Российский солнечный цветок / Калайджян А.А., Хлевной Л.В., Нещадим Н.Н.
и др.; Рос. акад. с.-х. наук. Куб. нар. акад.— Краснодар: Совет. Кубань, 2007.— 352 с.
Резюме
Проведен анализ наследования признаков семян подсолнечника в связи с мас-
личностью. У гибридов F1 наблюдается цитоплазматический єффект в наследовании
признаков “масличность”, “маса семени”, “маса ядра”, “маса лузги”. В F2 цитоплаз-
матический эффект в наследовании этих признаков нивилируется. Обсуждаются
причины данного наблюдения.
339
Проведено аналіз успадкування ознак насіння соняшнику у зв’язку з олійністю.
В F1 гібридів соняшнику спостерігається цитоплазматичний ефект в успадкуванні
ознак “олійність”, “маса насіннини”, “маса ядра”, “маса лушпиння”. В F2 цито-
плазматичний ефект в успадкуванні цих ознак нивілюється. Обговорюються причини
даного спостереження.
It has been carried on an analysis of sunflower seed traits inheritance in connection
with oil content. Hybrids F1 have cytoplasmic effect of following traits:”oil content”,
“seed weight”, “kernel weight”, “pericarp weight”. In F2 cytoplasmic effect is disappeared.
Reasons of this phenomenon is discussed.
ЗЛАЦКАЯ А.В.
Институт физиологии растений и генетики НАН Украины,
Украина, 03022, Киев, ул. Васильковская, 31/17, e-mail: zlatska@hotmail.com
АЛЛЕЛЬНЫЙ СОСТАВ СОРТОВ ОЗИМОЙ МЯГКОЙ ПШЕНИЦЫ
ВОЗДЕЛЫВАЕМЫХ В УКРАИНЕ ПО ГЕНАМ ПУРОИНДОЛИНОВ
И ИХ ВЛИЯНИЕ НА ХЛЕБОПЕКАРНЫЕ ПРИЗНАКИ
Пуроиндолины — это щелочные цистеин-богатые белки, имеющие в
своем составе триптофан-содержащий гидрофобный домен, благодаря
которому они осуществляют связь с липидами мембран [1, 2]. Различают
два белка этой группы: пуроиндолин а и пуроиндолин b [3], ассоциирую-
щиеся в клетках зерна пшеницы в белок фриабилин с молекулярной массой
13–15 кД [4], который опосредованно через полярные липиды образует связь
с поверхностью крахмальных гранул [5]. Пуроиндолины являются продук-
тами экспрессии двух генов Pina-D1 и Pinb-D1 соответственно [3, 5], марки-
рованные в локусе На, расположенном на коротком плече хромосомы 5D
этой культуры и являющимся основным локусом контролирующим прояв-
ление признака твердозерности у мягкой пшеницы [6]. На основе анализа
первичной структуры генов Pina-D1 и Pinb-D1 было установлено, что диким
типом являются мягкозерные пшеницы, генетическую формулу по генам
пуроиндолинов которых можно представить в виде Pina-D1а Pinb-D1а [7–9].
Мука, полученная из зерна этих пшениц, характеризуется тонкой структурой
помола, обладает низкой водопоглотительной способностью и используется
преимущественно в кондитерской промышленности для производства
печенья, кексов и т.п. Мутации в этих генах приводят к изменениям в струк-
туре фриабилина, что в свою очередь, нарушает связь между крахмальными
гранулами и липидно-белковым матриксом эндосперма зерна пшеницы,
формируя твердозерный фенотип.
Из пшениц с твердозерным фенотипом получают муку-крупчатку,
обладающую повышенной водопоглотительной способностью в сравнении
с мукой мягкозерных пшениц, целевое использование которой — хлебопе-
карное с применением в технологии дрожжевого брожения и механического
|