Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro
Досліджено гелеутворюючі властивості та морфогенетичний ефект у культурі
 in vitro пиляків ярого ячменю природних і хімічно модифікованих крохмалів. Встановлено позитивний вплив кукурудзяних крохмалів з підвищеним вмістом амілози,
 отриманих з зерна ліній-носіїв мутантних генів струк...
Saved in:
| Published in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Date: | 2010 |
| Main Authors: | , , , |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2010
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177784 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Оцінка морфогенетичного ефекту природних
 і хімічно модифікованих крохмалів
 у складі середовищ для отримання гаплоїдів
 ярого ячменю методом культури пиляків in vitro / О.В. Білинська, С.М. Тимчук, П.Г. Дульнєв, О.Ю. Деребізова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 214-219. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860199877248548864 |
|---|---|
| author | Білинська, О.В. Тимчук, С.М. Дульнєв, П.Г. Деребізова, О.Ю. |
| author_facet | Білинська, О.В. Тимчук, С.М. Дульнєв, П.Г. Деребізова, О.Ю. |
| citation_txt | Оцінка морфогенетичного ефекту природних
 і хімічно модифікованих крохмалів
 у складі середовищ для отримання гаплоїдів
 ярого ячменю методом культури пиляків in vitro / О.В. Білинська, С.М. Тимчук, П.Г. Дульнєв, О.Ю. Деребізова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 214-219. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Досліджено гелеутворюючі властивості та морфогенетичний ефект у культурі
in vitro пиляків ярого ячменю природних і хімічно модифікованих крохмалів. Встановлено позитивний вплив кукурудзяних крохмалів з підвищеним вмістом амілози,
отриманих з зерна ліній-носіїв мутантних генів структури ендосперму ae і su₂, на
процеси індукції калюсу, ембріоїдів і регенерації рослин. Дібрано перспективні для
подальших досліджень препарати хімічно модифікованих крохмалів Д-5а і Д-5в.
Изучены гелеобразующие свойства и морфогенетический эффект в культуре
in vitro пыльников ярового ячменя природных и химически модифицированных
219
крахмалов. Установлено положительное влияние кукурузных крахмалов c повышенным содержанием амилозы, выделенных из зерна линий-носителей мутантных
генов структуры эндосперма ae і su₂
, на процессы индукции каллуса, эмбриоидов и
регенерации растений. Отобраны перспективные для дальнейших
Gelling capacity and morphogenetic effect in spring barley anther culture in vitro of
natural and chemically modified starches was investigated. Positive influence of corn
starches with high amilose content, obtained from seeds of corn lines, which were the
carriers of natural mutations of endosperm structure genes ае and su₂
,onthe embryogenesis
and green plant regeneration was revealed. Perspective for further investigations preparations of chemically modified starches D-5а and D-5в were selected.
|
| first_indexed | 2025-12-07T18:10:36Z |
| format | Article |
| fulltext |
214
14. Штарк О.Ю., Данилова Т.Н., Наумкина Т.С. и др. // Экол. генет., 2006. T.4,
№2.— С. 22–28.
15. Василюк Г.В., Клебанович Н.В., Пехота А.П. Почвенные исследования и
применение удобрений / Беларусь. Минск. 1995. Вып.23.— С. 92–100.
16. Джувеликян Х.А. Экология и человек. Воронеж. ВГУ, 1999.— 264 с.
17. Василюк Г.В., Богдевич И.М., Клебанович Н.В., Германович Т.М. Метод.
реком. Института почвоведения и агрохимии НАН Беларуси. Минск. 2004.— 20 с.
18. Altschul S. F., Gish W., Miller W. [et al.] // J. mol. biol. 1990. 215: 403–410.
19. Карасев С.Г. Актинобактерии из многолетнемерзлых отложений Сибири.
Автореферат диссертации на соискание ученой степени к.б.н. Пущино. 2007.
20. Никашина А.А., и др. // Известия СНЦ РАН. 2009. Т.11, №1(6).— С. 1355–
1358.
21. Filippi C., Bagnoli G., Citernesi A.S., Giovannetti M. // Symbiosis. 1998. 24:
1–12.
22. Tokala R.K., Strap J.L., Jung C.M. et al. // Appl. Environ. Microbiol. 2002. 68:
2161–2171.
23. Markmann K., Giczey G., Parniske M. // PLoS Biology, 2008. 6(3): 68.
Резюме
Показана возможность создания многокомпонентных микробных препаратов
на основе отходов сахарного производства (фильтрационно-моечных осадков, ФМО)
для адаптивного сельского хозяйства. Установлено, что отвалы ФМО с различных
сахарных заводов к 10-ти годам складирования также имеют высокие показатели
по содержанию собственной полезной почвенной микрофлоры.
Possibility of production of multi-component microbial bio-preparations for
sustainable agriculture on the base of filtration washing pellet (FWP) of sugar industry
was demonstrated. The 10-years dumps of FWP from different sugar factories have also
been shown to contain high amounts of diverse own beneficial soil microbes.
БІЛИНСЬКА О.В1., ТИМЧУК С.М.1, ДУЛЬНЄВ П.Г2.,ДЕРЕБІЗОВА О.Ю.1
1Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр’єва Української академії аграрних наук
Україна, 61060, Харків, проспект Московський, 142, e-mail: bilinska@ukr.net
2Науково-інженерний центр “АКСО” Інституту біооганічної хімії і нафтохімії
Національної академії наук України 02160, Київ, Харківське шосе, 50,
e-mail: selit@ua.fm
ОЦІНКА МОРФОГЕНЕТИЧНОГО ЕФЕКТУ ПРИРОДНИХ
І ХІМІЧНО МОДИФІКОВАНИХ КРОХМАЛІВ
У СКЛАДІ СЕРЕДОВИЩ ДЛЯ ОТРИМАННЯ ГАПЛОЇДІВ
ЯРОГО ЯЧМЕНЮ МЕТОДОМ КУЛЬТУРИ ПИЛЯКІВ IN VITRO
Удосконалення складу штучних живильних середовищ для культиву-
вання in vitro рослинних клітин, тканин та органів насамперед полягає у
встановленні дослідним шляхом оптимальних концентрацій стимуляторів
росту і інших фізіологічно активних речовин як компонентів з найбільшим
215
морфогенетичним ефектом. Рідше об’єктом спеціальних досліджень є компо-
зиція солей макро- і мікроелементів, вуглеводів з трофічною функцією, геле-
утворювачів тощо.
Разом з тим, відомо, що від хімічної природи та структурно-механічних
властивостей гелевої основи твердого середовища може значною мірою за-
лежати повнота реалізації програми морфогенезу in vitro і життєздатність
отриманих рослин-регенерантів [1]. З огляду на це було запропоновано
заміну агар-агару — найбільш розповсюдженого гелеутворювача — на ряд
речовин різної хімічної будови, серед яких чільне місце посіли природні та
хімічно модифіковані крохмалі [2, 3].
Зокрема, встановлено позитивний ефект на регенерацію рослин у куль-
турі пиляків in vitro ярого ячменю хімічно модифікованих крохмалів ДККмод
і Д-2 [4, 5].
У зв’язку із значним генетичним різноманіттям кукурудзи за генами
структури ендосперму, які детермінують співвідношення у крохмалі його
сополімерів амілози і амілопектину [6], певні перспективи має використання
крохмалів різних типів як гелеутворювачів штучних живильних середовищ.
Мета досліджень полягала у вивчення можливості заміни агар-агару у
штучному живильному середовищі для культивування in vitro пиляків ярого
ячменю на нові препарати хімічно модифікованих крохмалів і природні
крохмалі з зерна ліній кукурудзи, які різняться за алельним станом генів
структури ендосперму.
Матеріали та методи
Дослідження проведено за використання в якості модельних генотипів
сортів ярого ячменю (Hordeum vulgare L.) Екзотик, Фенікс та лінії андроген-
ного походження ДГ00-126, які характеризувалися контрастною здатністю
до андрогенезу in vitro.
Вирощування рослин-донорів пиляків, добір колосся, попередню оброб-
ку і отримання асептичної культури пиляків здійснювали за власними мето-
дичними розробками [7, 8]. Склад базового індукційного середовища, яке
слугувало контролем, і середовищ для отримання рослин-регенерантів опуб-
ліковано раніше [8]. Ці середовища містили 0,76% агар-агару “Difco” (США).
У дослідних варіантах індукційного середовища агар-агар було замінено
на природні кукурудзяні крохмалі, виділені з зерна ліній Ае 392, Ас-11,
ВК-69, які є відповідно носіями мутантних генів структури ендосперму ae,
su2 і wx, та хімічно модифіковані крохмалі Д-2, Д-5а, Д-5в і Д-4г, отримані у
Науково-інженерному центрі “АКСО” Інституту біоорганічної хімії та
нафтохімії НАНУ. Ефективність експериментального андрогенезу in vitro
оцінювали за кількістю морфогенних пиляків і зелених рослин-регенерантів
у відсотках від загального числа культивованих пиляків.
Результати і обговорення
Дослідження гелеутворюючих властивостей крохмалів, отриманих із
зерна ліній кукурудзи, які є носіями мутантних генів структури ендосперму
ae, su2 і wx, та крохмалю нормального типу, показали, що придатними для
216
використання в якості замінника агар-агару у складі штучних живильних
середовищ є високоамілозні крохмалі ae та su2, які значно перевищили
крохмаль wx-типу з підвищеним вмістом амілопектину і крохмаль звичайної
кукурудзи за якістю гелю. Препарати хімічно модифікованих крохмалів
Д-5а, Д-5в і Д-4г утворили гелі, які за своїми структурно-механічними
властивостями були тотожними раніше дослідженим препаратам ДККмод і
Д-2 [4, 5]. Оптимальною концентрацією для природних крохмалів є 6,0–
6,5%, для хімічно модифікованих — 12,0%.
У експерименті з вивчення впливу крохмалів на ефективність перебігу
процесів індукції андрогенних структур і регенерації рослин було встанов-
лено переваги високоамілозних крохмалів і нових препаратів хімічно моди-
фікованих крохмалів у порівнянні з агар-агаром. Як видно з рис. 1, на середови-
щах, які містили замість агар-агару крохмалі типу ае і su2 у всіх генотипів
кількість морфогенних пиляків і зелених рослин-регенерантів була істотно
вищою порівняно з контролем (агар-агар) і середовищем з хімічно модифіко-
ваним крохмалем Д-2.
При цьому кукурудзяні крохмалі, виділені з зерна ліній-носіїв мутантних
генів структури ендосперму, на відміну від хімічно модифікованого крохма-
лю не чинили негативного впливу на утворення калюсу та ембріоїдів і дина-
міку їх росту. Серед андрогенних структур переважали ембріоїди, які фор-
мувалися шляхом прямого ембріоїдогенезу або на поверхні ембріогенного
калюсу. Слід зазначити, що мала місце однакова динаміка формування
андрогенних структур і рослин-регенерантів на середовищі з агар-агаром і
кукурудзяними крохмалями, у тому числі проростання ембріоїдів на індук-
ційному середовищі.
На особливу увагу заслуговують показники гаплопродукції, отримані
на середовищах з крохмалем у сорту Фенікс, якому притаманна низька здат-
ність до андрогенезу in vitro. Так, на середовищі з крохмалем ае кількість
ембріогенних пиляків зросла у цього генотипу до 21,64%, а на середовищі
0
10
20
30
40
50
60
70
80
ДГ00-126 Екзотик Фенікс
Генотип
Кі
ль
кі
ст
ь
м
ор
ф
ог
ен
ни
х
пи
ля
кі
в,
%
агар (контроль) Д-2 ае su2
0
10
20
30
40
50
60
ДГ00-126 Екзотик Фенікс
Генотип
Кі
ль
кі
ст
ь
ро
сл
ин
-р
ег
ен
ер
ан
ті
в,
%
агар (контроль) Д-2 ае su2
а б
Рис. 1. Індукція морфогенних структур (а) і регенерація зелених рослин (б)
у культурі пиляків in vitro ярого ячменю в залежності від гелеутворюючого ком-
поненту штучного живильного середовища
217
з крохмалем іншої мутантної форми — до 34,95%, в той час як у контролі
(середовище з агар-агаром) цей показник був на рівні 7,00%. Істотне зростан-
ня відмічене і щодо частоти регенерації зелених рослин. Зокрема, за рахунок
заміни агар-агару на крохмаль типу su2 було досягнуто збільшення частоти
зелених рослин з 0,56 до 15,80%.
Кращі за результатами тестування гелеутворюючих властивостей крох-
малі Д-5а, Д-5в і Д-4г було залучено до експерименту з оцінки їхнього морфо-
гегнетичного ефекту у культурі пиляків in vitro ярого ячменю. Як контроль
було використано середовище NMS мод. 1, яке містило 9,0% сахарози і 0,76%
агар-агару. Порівняння ефективності нових гелеутворювачів проводилося
також з дослідженим раніше модифікованим крохмалем Д-2.
Як свідчать дані, наведені на рис. 2, досліджувані препарати по-різному
впливали на процеси індукції морфогенних структур і регенерації рослин.
Зокрема, підтвердився встановлений раніше ефект зниження інтенсивності
утворення морфогенних структур на середовищі, яке містить модифікований
крохмаль Д-2. Але переважання серед новоутворень ембріоїдів, дозволило
на цьому середовищі отримати істотно вищий, ніж у контролі вихід зелених
рослин-регенерантів.
На відміну від Д-2, крохмалі Д-5а і Д-5в не чинили негативного впливу
на початкові етапи морфогенезу in vitro. Більш того, на останньому середо-
вищі було одержано значно вищий вихід пиляків з морфогенними струк-
турами, ніж на агаровому середовищі. Застосування замінників агар-агару
Д-5а і Д-5в сприяло зростанню регенерації зелених рослин.
Невисокий вихід андрогенних структур і зелених рослин-регенерантів
у контрольному варіанті та досліді в цілому, безумовно, пов’язаний з тим,
що в якості трофічного фактору замість мальтози, яка має досить високу
вартість, було використано сахарозу. Разом з тим, зважаючи на відносно
високий рівень індукції андрогенних структур і регенерації в окремих варіан-
тах крохмалевмісних середовищ, можна зробити висновок щодо зменшення
негативного впливу сахарози на перебіг процесів морфогенезу у культурі
пиляків in vitro ярого ячменю за її введення до складу живильного середо-
вища з крохмалями-гелеутворювачами, імовірно, за рахунок додаткових
0
5
10
15
20
25
30
35
агар Д-2 Д-5в Д-5а Д-4г
Гелеутворювач
К
іл
ьк
іс
ть
м
ор
ф
ог
ен
ни
х
пи
ля
кі
в,
%
0
2
4
6
8
10
12
14
16
агар Д-2 Д-5в Д-5а Д-4г
Гелеутворювач
Кі
ль
кі
ст
ь
ро
сл
ин
-
ре
ге
не
ра
нт
ів
, %
а б
Рис. 2. Індукція морфогенних структур (а) і регенерація зелених рослин (б)
у культурі пиляків in vitro лінії ярого ячменю ДГ00-126 в залежності від гелеутво-
рюючого компоненту штучного живильного середовища
218
трофічних факторів, джерелом яких є гідроліз крохмалів і поліпшення осмо-
тичних властивостей cередовища.
Висновки
Вперше встановлено позитивний ефект хімічно модифікованих крохма-
лів Д-5а та Д-5в на процеси індукції андрогенних структур і регенерації
рослин у культурі пиляків in vitro ярого ячменю. За використання високо-
амілозних крохмалів типу ае і su2 досягнуто істотного зростання показників
гаплопродукції у генотипів з контрастною андрогенною здатністю, що дозво-
ляє рекомендувати використання цих препаратів для отримання гаплоїдів у
культурі пиляків in vitro.
Література
1. Kohlenbach H.W., Wernike W. Investigation on the inhibitory effect of agar and
the function of active carbon in anther culture // Ztsch. Pflanzenphysiol.— 1978.— V.86,
N5.— P. 463–472.
2. Sorvari S. The effect of starch gelatinized nutrient media in barley anther culture
// Annales Agr. Finnie.— 1986a.— V.25.— P. 127–133.
3.Деклараційний патент на винахід 52031 Україна, МПК 7, С08В31/02,
А01N57/00, A01N59/00, A01C1/06. Спосіб отримання полімерних матеріалів /
П.Г. Дульнєв, С.І. Кондратенко, Т.В. Чернишенко, В.П. Мірошниченко, Т.В. Івченко,
С.А. Гончарова; заявник і патентовласник Інститут біорганічної хімії і нафтохімії
НАНУ.— u2002010237; заявл. 09.0.2002.— Опубл.17.01.2005.12.02, Бюл. №12.
4.Белинская Е.В., Дульнев П.Г. Модифицированный крахмал как компонент
питательной среды для получения гаплоидов ячменя в культуре пыльников in vitro
// Физиология и биохимия культурных растений.— 2007.— Т.39, №2.— С. 136–143.
5.Білинська О.В., Дульнєв П.Г. Використання модифікованого крохмалю як
гелеутвоюючого компоненту штучних живильних середовищ для індукції
новоутворень і регенерації рослин у культурі пиляків in vitro ярого ячменю // Вісник
Харківського національного аграрного університету .Серія Біологія.— 2008.—
Вип.2(14).— С. 83–89.
6. Coe E., Polacco M. Maize gene list and working maps // Maize Genet. Newslett.—
1994.— V.68.— P. 156–191.
7.Білинська О.В. Генотипові особливості індукції гаплоїдів ячменю (H. vul-
gare L.) методом культури пиляків in vitro: Автореферат дис. ... канд. біол. наук.—
Харків: 1997.— 19 с.
8.Білинська О.В., Весна С.В., Манзюк В.Т. Застосування культури пиляків in
vitro для створення вихідного матеріалу в селекції голозерного ячменю // Селекція
і насінництво.— 2002.— Вип.86.— С. 164–172.
Резюме
Досліджено гелеутворюючі властивості та морфогенетичний ефект у культурі
in vitro пиляків ярого ячменю природних і хімічно модифікованих крохмалів. Вста-
новлено позитивний вплив кукурудзяних крохмалів з підвищеним вмістом амілози,
отриманих з зерна ліній-носіїв мутантних генів структури ендосперму ae і su2, на
процеси індукції калюсу, ембріоїдів і регенерації рослин. Дібрано перспективні для
подальших досліджень препарати хімічно модифікованих крохмалів Д-5а і Д-5в.
Изучены гелеобразующие свойства и морфогенетический эффект в культуре
in vitro пыльников ярового ячменя природных и химически модифицированных
219
крахмалов. Установлено положительное влияние кукурузных крахмалов c повы-
шенным содержанием амилозы, выделенных из зерна линий-носителей мутантных
генов структуры эндосперма ae і su2, на процессы индукции каллуса, эмбриоидов и
регенерации растений. Отобраны перспективные для дальнейших исследований
препараты химически модифицированных крахмалов Д-5а і Д-5в.
Gelling capacity and morphogenetic effect in spring barley anther culture in vitro of
natural and chemically modified starches was investigated. Positive influence of corn
starches with high amilose content, obtained from seeds of corn lines, which were the
carriers of natural mutations of endosperm structure genes ае and su2, on the embryogenesis
and green plant regeneration was revealed. Perspective for further investigations pre-
parations of chemically modified starches D-5а and D-5в were selected.
ВАГИНА И.Н., АНОПРИЕНКО О.В., ЗАХАРУК Е.А., СТРОКОВСКАЯ Л.И.
Институт молекулярной биологии и генетики НАН Украины
Украина; 03143 Киев, ул. Заболотного, 150;e-mail: ira_vag@ukr.net
ПЕРЕНОС ГЕНА β-ИНТЕРФЕРОНА
В КЛЕТКИ МЛЕКОПИТАЮЩИХ РЕКОМБИНАНТНЫМ
БАКУЛОВИРУСНЫМ ВЕКТОРОМ
Интерферон β (IFN-β) является одним из членов семейства полипотент-
ных цитокинов — интерферонов, играющих важную роль в системе врож-
денного иммунитета. Интерфероны подавляют репликацию и распростра-
нение вирусных, бактериальных и паразитарных патогенов, модулируют
иммунный ответ и оказывают антипролиферативное воздействие на неко-
торые типы клеток. В клинике интерфероны используют для лечения ряда
вирусных инфекций, аутоиммунных заболеваний — рассеянного склероза
и ревматоидного артрита, а также в противоопухолевой терапии. IFN-β уси-
ливает апоптоз опухолевых клеток, осуществляет торможение ангиогенеза
в опухолевых тканях, снижает частоту метастазирования [1]. При этом более
чувствительными к IFN-β (по сравнению с IFN-α) являются клетки простаты,
меланомы и некоторых других типов опухолей [2]. Однако, результаты мно-
гочисленных испытаний IFN-β в клинической практике показали, что он
проявляет незначительную активность против опухолей человека, вероятно,
вследствие невозможности достижения высокой концентрации интерферона
в сыворотке крови пациентов из-за его токсичности, а также достаточно
короткого периода “жизни” в организме [3].
Обеспечить высокую локальную продукцию цитокина можно с помощью
стратегии, сочетающей клеточную и генную терапию — системы “клеточ-
ных векторов”. Предполагается, что такая система должна состоять из трех
компонентов — модифицируемых ex vivo клеток, характеризуемых опреде-
ленным тропизмом к месту терапии, рекомбинантного вектора и собственно
гена, кодирующего терапевтический агент [3].
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177784 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T18:10:36Z |
| publishDate | 2010 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Білинська, О.В. Тимчук, С.М. Дульнєв, П.Г. Деребізова, О.Ю. 2021-02-16T18:19:39Z 2021-02-16T18:19:39Z 2010 Оцінка морфогенетичного ефекту природних
 і хімічно модифікованих крохмалів
 у складі середовищ для отримання гаплоїдів
 ярого ячменю методом культури пиляків in vitro / О.В. Білинська, С.М. Тимчук, П.Г. Дульнєв, О.Ю. Деребізова // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 214-219. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177784 Досліджено гелеутворюючі властивості та морфогенетичний ефект у культурі
 in vitro пиляків ярого ячменю природних і хімічно модифікованих крохмалів. Встановлено позитивний вплив кукурудзяних крохмалів з підвищеним вмістом амілози,
 отриманих з зерна ліній-носіїв мутантних генів структури ендосперму ae і su₂, на
 процеси індукції калюсу, ембріоїдів і регенерації рослин. Дібрано перспективні для
 подальших досліджень препарати хімічно модифікованих крохмалів Д-5а і Д-5в. Изучены гелеобразующие свойства и морфогенетический эффект в культуре
 in vitro пыльников ярового ячменя природных и химически модифицированных
 219
 крахмалов. Установлено положительное влияние кукурузных крахмалов c повышенным содержанием амилозы, выделенных из зерна линий-носителей мутантных
 генов структуры эндосперма ae і su₂
 , на процессы индукции каллуса, эмбриоидов и
 регенерации растений. Отобраны перспективные для дальнейших Gelling capacity and morphogenetic effect in spring barley anther culture in vitro of
 natural and chemically modified starches was investigated. Positive influence of corn
 starches with high amilose content, obtained from seeds of corn lines, which were the
 carriers of natural mutations of endosperm structure genes ае and su₂
 ,onthe embryogenesis
 and green plant regeneration was revealed. Perspective for further investigations preparations of chemically modified starches D-5а and D-5в were selected. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Біотехнології у медицині та сільському господарстві Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro Article published earlier |
| spellingShingle | Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro Білинська, О.В. Тимчук, С.М. Дульнєв, П.Г. Деребізова, О.Ю. Біотехнології у медицині та сільському господарстві |
| title | Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro |
| title_full | Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro |
| title_fullStr | Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro |
| title_full_unstemmed | Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro |
| title_short | Оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro |
| title_sort | оцінка морфогенетичного ефекту природних і хімічно модифікованих крохмалів у складі середовищ для отримання гаплоїдів ярого ячменю методом культури пиляків in vitro |
| topic | Біотехнології у медицині та сільському господарстві |
| topic_facet | Біотехнології у медицині та сільському господарстві |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177784 |
| work_keys_str_mv | AT bílinsʹkaov ocínkamorfogenetičnogoefektuprirodnihíhímíčnomodifíkovanihkrohmalívuskladíseredoviŝdlâotrimannâgaploídívârogoâčmenûmetodomkulʹturipilâkívinvitro AT timčuksm ocínkamorfogenetičnogoefektuprirodnihíhímíčnomodifíkovanihkrohmalívuskladíseredoviŝdlâotrimannâgaploídívârogoâčmenûmetodomkulʹturipilâkívinvitro AT dulʹnêvpg ocínkamorfogenetičnogoefektuprirodnihíhímíčnomodifíkovanihkrohmalívuskladíseredoviŝdlâotrimannâgaploídívârogoâčmenûmetodomkulʹturipilâkívinvitro AT derebízovaoû ocínkamorfogenetičnogoefektuprirodnihíhímíčnomodifíkovanihkrohmalívuskladíseredoviŝdlâotrimannâgaploídívârogoâčmenûmetodomkulʹturipilâkívinvitro |