Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів

Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів

Вивчено вміст сесквітерпенових лактонів у плодових тілах макроміцетів, які зростають на території НПП "Гуцульщина". З'ясовано, що потенційно значущими джерелами цих сполук є види Entoloma incanum (Fr.) Hesler, Clavulina cinerea (Bull.) J. Schrіt., Panaeolus foenisecii (Pers.) J. Schrі...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український ботанічний журнал
Date:2015
Main Author: Пасайлюк, М.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2015
Subjects:
Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177853
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів / М.В. Пасайлюк // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 267-271. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177853
record_format dspace
spelling Пасайлюк, М.В.
2021-02-17T05:59:19Z
2021-02-17T05:59:19Z
2015
Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів / М.В. Пасайлюк // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 267-271. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
0372-4123
DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.267
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177853
Вивчено вміст сесквітерпенових лактонів у плодових тілах макроміцетів, які зростають на території НПП "Гуцульщина". З'ясовано, що потенційно значущими джерелами цих сполук є види Entoloma incanum (Fr.) Hesler, Clavulina cinerea (Bull.) J. Schrіt., Panaeolus foenisecii (Pers.) J. Schrіt., Russula grata Britzelm., Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm. Не встановлено певних закономірностей між вмістом сесквітерпенових лактонів і трофічними потребами гриба, консистенцією плодових тіл, придатністю для використання людиною. Нагромадження в карпофорах грибів сесквітерпенових лактонів є видоспецифічним.
Изучено содержание сесквитерпеновых лактонов в плодовых телах макромицетов, произрастающих на территории НПП «Гуцульщина». Установлено, что потенциально значимыми в качестве источника сесквитерпеновых лактонов являются виды Entoloma incanum, Clavulina cinerea, Panaeolus foenisecii, Russula grata, Hypholoma fasciculare. Не установлено пределенных закономерностей между содержанием сесквитерпеновых лактонов и трофическими потребностями гриба, консистенцией плодовых тел, их пригодностью для использования человеком. Накопление в карпофорах грибов этих соединений видоспецифическое.
The content of sesquiterpene lactons in the fruit bodies of macromycetes of National Natural Park «Hutsulshchyna» was investigated. It is established, that such species as Entoloma incanum, Clavulina cinerea, Panaeolus foenisecii, Russula grata, Hypholoma fasciculare are potential significant as source of sesquiterpene lactons. It was not manifest anything regularity among content of sesquiterpene lactons and trophic appurtenance, food value or consistence of fruit body. Accumulation of sequiterpene lactons in the fungus, related to species, was determined.
uk
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Український ботанічний журнал
Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин
Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
Сесквитерпеновые лактоны некоторых макромицетов
Sesquiterpene lactones selected macromycetes
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
spellingShingle Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
Пасайлюк, М.В.
Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин
title_short Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
title_full Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
title_fullStr Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
title_full_unstemmed Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
title_sort сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів
author Пасайлюк, М.В.
author_facet Пасайлюк, М.В.
topic Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин
topic_facet Фізіологія, анатомія, біохімія, клітинна та молекулярна біологія рослин
publishDate 2015
language Ukrainian
container_title Український ботанічний журнал
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
format Article
title_alt Сесквитерпеновые лактоны некоторых макромицетов
Sesquiterpene lactones selected macromycetes
description Вивчено вміст сесквітерпенових лактонів у плодових тілах макроміцетів, які зростають на території НПП "Гуцульщина". З'ясовано, що потенційно значущими джерелами цих сполук є види Entoloma incanum (Fr.) Hesler, Clavulina cinerea (Bull.) J. Schrіt., Panaeolus foenisecii (Pers.) J. Schrіt., Russula grata Britzelm., Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm. Не встановлено певних закономірностей між вмістом сесквітерпенових лактонів і трофічними потребами гриба, консистенцією плодових тіл, придатністю для використання людиною. Нагромадження в карпофорах грибів сесквітерпенових лактонів є видоспецифічним. Изучено содержание сесквитерпеновых лактонов в плодовых телах макромицетов, произрастающих на территории НПП «Гуцульщина». Установлено, что потенциально значимыми в качестве источника сесквитерпеновых лактонов являются виды Entoloma incanum, Clavulina cinerea, Panaeolus foenisecii, Russula grata, Hypholoma fasciculare. Не установлено пределенных закономерностей между содержанием сесквитерпеновых лактонов и трофическими потребностями гриба, консистенцией плодовых тел, их пригодностью для использования человеком. Накопление в карпофорах грибов этих соединений видоспецифическое. The content of sesquiterpene lactons in the fruit bodies of macromycetes of National Natural Park «Hutsulshchyna» was investigated. It is established, that such species as Entoloma incanum, Clavulina cinerea, Panaeolus foenisecii, Russula grata, Hypholoma fasciculare are potential significant as source of sesquiterpene lactons. It was not manifest anything regularity among content of sesquiterpene lactons and trophic appurtenance, food value or consistence of fruit body. Accumulation of sequiterpene lactons in the fungus, related to species, was determined.
issn 0372-4123
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177853
citation_txt Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів / М.В. Пасайлюк // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 3. — С. 267-271. — Бібліогр.: 26 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT pasailûkmv seskvíterpenovílaktonideâkihmakromícetív
AT pasailûkmv seskviterpenovyelaktonynekotoryhmakromicetov
AT pasailûkmv sesquiterpenelactonesselectedmacromycetes
first_indexed 2025-11-25T20:32:26Z
last_indexed 2025-11-25T20:32:26Z
_version_ 1850522014210588672
fulltext 267ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.03.267 М.В. ПАСАЙЛЮК Національний природний парк «Гуцульщина» вул. Дружби, 84, м.Косів, 78600, Україна masha.pasajlyuk@yandex.ru СЕСКВІТЕРПЕНОВІ ЛАКТОНИ ДЕЯКИХ МАКРОМІЦЕТІВ Пасайлюк М.В. Сесквітерпенові лактони деяких макроміцетів.— Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(3): 267—271. Вивчено вміст сесквітерпенових лактонів у плодових тілах макроміцетів, які зростають на території НПП «Гуцульщина». З'ясовано, що потенційно значущими джерелами цих сполук є види Entoloma incanum (Fr.) Hesler, Clavulina cinerea (Bull.) J. Schröt., Panaeolus foenisecii (Pers.) J. Schröt., Russula grata Britzelm., Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm. Не встановлено певних закономірностей між вмістом сесквітерпенових лактонів і трофічними потребами гриба, консистенцією плодових тіл, придатністю для використання людиною. Нагромадження в карпофорах грибів сесквітерпенових лактонів є видоспецифічним. К л ю ч о в і с л о в а: макроміцети, сесквітерпенові лактони, трофічна приналежність © М.В. ПАСАЙЛЮК, 2015 Вступ Се ск ві тер пе но ві лак то ни — це ве ли ка гру па кис­ нев міс них ре чо вин, які є по хід ни ми се ск ві тер­ пе но ї дів, що ма ють у своє му скла ді 15 ато мів вуг­ ле цю та один (рід ше — два) g­лак тон ний цикл, а та кож, як пра ви ло, ке тон ну, гід ро ксиль ну, епок­ сид ну або склад ное фір ну гру пи (Plemenkov, 2001). Ці ре чо ви ни виявлені в по кри то на сін них рос ли­ нах (Nikolyuk, 2004; Belyanyn, 2010; Marchenko et al., 2014) (з усіх по ряд ків по кри то на сін них се ск­ ві тер пе но ві лак то ни не знайдені на ра зі лише в представників Ranunculales Juss. ex Bercht. & J. Presl (Plemenkov, 2001), у мо хах (Neves et al., 1999) та в ок ре мих ви дах гри бів (Liu, 2005; Wang et al., 2005). Най більше до слі дже ні щодо вмісту се ск ві тер пе­ нів су дин ні рос ли ни (Sakamoto et al., 2005; Barrico et al., 2012). У них ці ре чо ви ни роз гля да ють ся пе­ ре важ но як спо лу ки фар ма цев тич но го спря му­ ван ня, ос кіль ки ма ють ан ти гель мінт ну, кар діо то­ ніч ну, про ти за паль ну, аналь ге зую чу, про ти ма ля­ рій ну, про ти пух лин ну, ан ти про то зой ну (Roshсyna, Roshсyna, 2012), ан ти бак те рі аль ну (Marchenko et al., 2014), ан ти про лі фе ра тив ну (Moon, Zee, 2010), ан ти три па на со маль ну (Zimmermann et al., 2014) власти вості. Є по ві дом лен ня про су мар ну дію се­ ск ві тер пе нів і тер пе но ї дів (Leandro et al., 2012), яка на сам пе ред сто су єть ся про ти пух лин ного ефекту та ких ком по зи цій. На прик лад, властивості, які синергічно виявляють тер пе ни та се ск ві тер пе ни, що вхо дять до скла ду жи ви ці різ них ви дів Copaifera L., ба га то гран ні: ан ти мік роб ні, ан ти за паль ні, ан­ ти лейш ма ніч ні, ан ти про лі фе ра тив ні, ан ти му та­ ген ні, ем бріо ток сич ні, аналь ге зую чі, ан ти ок си­ дант ні, ін сек ти цид ні, антиішемічні. Тер пе ни та сеск ві тер пе ни зу мов лю ють за го єн ня ран, ін гі бу­ ван ня еласта зи лей ко ци тів лю ди ни, ан ти ту мор­ ні ефек ти сто сов но кар ци но сар ко ми Уо ке ра 256, ма ють гас тро про тек тор ний вплив на ек спе ри мен­ таль ну ви раз ку шлун ка щу рів, те ра то ген ну дію тощо (Leandro et al., 2012). Є ві до мості про фун­ гі цид ні й ін сек ти цид ні (ді ють на ста дії ли чин ки) власти вості се ск ві тер пе но вих лак то нів, ви ді ле­ них із мо хо по діб них (Neves еt al., 2009). При чо му до слі дже но вплив се ск ві тер пе нів, от ри ма них як з усі єї рос ли ни (Moon, Zee, 2010), так і з ок ре мих її ор га нів (Sakamoto et al., 2005; Wang et al., 2005). З’ясовані не тіль ки біо ло гіч ні ефек ти засто су ван­ ня ба гатьох представ ни ків се ск ві тер пе но вих лак­ то нів, а й хі міч на струк ту ра та ме ха нізм їхньої дії. Так, ок ре мі се ск ві тер пе но ві лак то ни, ізольо ва ні з роду Eremanthus Less. (Asperaceae Bercht. & J. Presl), ви яв ля ють ан ти про лі фе ра тив ний ефек т, а та кож здат ні мо де лю ва ти пе ре біг за паль них про це сів in vitro зав дя ки ін гі бу ван ню NF­κβ транс крип цій но го чин ни ка (Sakamoto et al., 2005). Ві до мостей про біо ло гіч ну роль се ск ві тер пе­ но вих лак то нів гри бів по рів ня но мен ше і сто су­ ють ся вони ли ше ок ре мих представ ни ків, зок ре­ ма най більш до слі дже ни ми є се ск ві тер пе ни родів Lactarius Pers. (Wang et al., 2005; Panchak, Benzel, 2012), Antrodia P. Karst. (Geethangili et al., 2006), Clitocybe (Fr.) Staude, Russula Pers. (Sulkowska­ Ziaja et al., 2005; Wang et al., 2005), Panus Fr., ви дів Coriolus consors (Berk.) Imazeki, Pleurotus hypnophilus 268 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) (Pers.) Berk, Lentinus crinitus (L.) Fr. (Sulkowska­Ziaja et al., 2005), Antrodia camphorata (M. Zang & C.H. Su) Sheng H. Wu, Ryvarden & T.T. Chang (Yeh et al., 2013). Гри би, які до слі джу ва ли ся щодо вмісту се ск­ ві тер пе но вих лак то нів, так чи інак ше засто со ву­ ва ли ся у фун гі те ра пії, що й зу мо ви ло під ви ще ну ува гу саме до них. Ха рак те ристи ка їх ніх фар ма­ цев тич них власти востей за га лом по діб на до та кої в рос лин но му сві ті. Се ск ві тер пе но ві лак то ни, ви­ ді ле ні з пло до вих тіл та куль ту ри Clitocybe illudens (Schwein.) Sacc. — іл у ді ни, ви яв ля ють ан ти бак те­ рі аль ні й ан ти ту мор ні ефек ти (Liu, 2005). Се ск ві­ тер пен ан тро цин, от ри ма ний з Antrodia camphorate, є по тен цій ним те ра пев тич ним аген том у те ра пії раку ле гень. Він до зо за леж но ін гі бує фор му ван ня ко ло ній пух лин них клі тин та ін ду кує апоп тоз че рез ак ти ва цію кас па зи­3 і під ви щен ня спів від но шен ня Bax/Bcl2 (Yeh et al., 2013). На пів син те тич ний се ск­ ві тер пе но їд ко ріо лін В, ана лог ди ке то ко ріо лі ну В, ізольо ва но го з Coriolus consors, бло кує ріст і роз ви­ ток сар ко ми Йо шиду (Sulkowska­Ziaja et al., 2005). Види ро ду Lactarius міс тять ма раз мі но ві се ск ві тер­ пе ни, дія яких ще не до слі дже на. Од нак їхні по хід­ ні на кшалт пі ла ти ну, які про ду ку ють ся куль ту рою Flagelloscypha pilatii Agerer, ін гі бу ють ріст бак те рій і гри бів, ви яв ля ють ви со ку ци то ток сич ність, спри­ чи ня ють му та ції рам ки зчи ту ван ня у Salmonella typhimurium (Heim et al., 1988). Се ск ві тер пе но ві хір су та но ві по хід ні на зра­ зок гіп но фі лі ну, пле уро те ло лу та пле уро те лі ко вої ки сло ти, ви ді ле ні з Pleurotus hypnophilus, ви яв ля­ ють ци то ток сич ну ак тив ність (Sulkowska­Ziaja et al., 2005). Інші хір су та но ві по хід ні, такі як де зок­ си гіп но фі лін і 1­де зок си гіп но хі лол, от ри ма ні з Lentinus crinitus, во ло ді ють ви ра же ним ци то ток сич­ ним ефек том щодо фіб роб ласто ми ми шей L 929. Види ро ду Panus міс тять се ск ві тер пе ни на кшталт не ма то ло ну і не ма то лі ну, ци то ток сич ність яких пов’язують із наявністю α­ і β­не на си че них кето­ груп (Sulkowska­Ziaja et al., 2005). Вва жа єть ся, що про ти пух лин ні власти вості має і ви ді ле ний із пло­ до вих тіл Russula lepida Fr. ле пі да мін (Liu, 2005). Крім про ти пух лин ної ак тив ності, ме та бо лі ти вто рин но го син те зу гри бів ді ють на різ ні лан ки іму­ ні те ту. Се ск ві тер пе ни, ви ді ле ні з Merulius tremellosus Schrad., мо жуть мати двоя кий вплив: одні ви яв ля­ ють ци то ток сич ну та му та ген ну ак тив ність (ме ру­ лі ді ал сто сов но ра ко вих клі тин), інші — мо жуть про во ку ва ти апоп тоз (ме ру лі ді ал, тре ме ді ол, тре­ мет рі ол і α­бі са бо лол щодо про міє ло ци тів лей ке мії лю ди ни HL 60) (Sulkowska­Ziaja et al., 2005). Од нак слід під крес ли ти, що по ряд із ви со ки­ ми про ти пух лин ни ми власти востя ми се ск ві тер­ пе но вих лак то нів in vitro та in vivo просте жу єть ся і ток сич ний вплив їхніх ок ре мих представників на ор га нізм під час клі ніч них до слі джень (ілу дін S) (Plemenkov, 2001). Це поки що об ме жує все біч не їх ви ко ристан ня, пот ріб ні до дат ко ві по глиб ле ні роз­ роб ки. Ме тою на шо го до слі джен ня було ви зна чен ня вмісту се ск ві тер пе но вих лак то нів у кар по фо рах різ них ви дів мак ро мі це тів, з'ясу ван ня по тен цій ної зна чу щості гри бів як при род них дже рел се ск ві тер­ пе но вих лак то нів, ана ліз мож ли вої ролі цих спо лук у ме та бо ліз мі гри бів. Об’єкти та ме то ди до слі джень Для по рів няль но го ана лі зу вмісту по хід них се ск­ ві тер пе но ї дів ми ви ко риста ли 15 ви дів ба зи діє вих гри бів, не уш ко дже ні кар по фо ри яких зі бра ні на те­ ри то рії На ціо наль но го при род но го пар ку «Гу цуль­ щи на»: Clavulina cinerea (Bull.) J. Schröt., Entoloma incanum (Fr.) Hesler, Hygrocybe quieta (Kühner) Singer., Hypholoma fasciculare (Huds.) P. Kumm., Mycena galericulata (Scop.) Gray, Panaeolus foenisecii (Pers.) J. Schröt., Pleurotus ostreatus (Jacq.) P. Kumm., Polyporus fomentarius (L.) Fr., Ramaria aurea (Schaeff.) Quél., Russula cyanoxantha (Schaeff.) Fr., Russula grata Britzelm., Spongipellis spumeus (Sowerby) Pat., Stropharia semiglobata (Batsch) Quél., Trametes versicolor (L.) Lloyd, Thelephora palmate (Scop.) Fr. Об лі ко вою оди ни цею слу гу вав зра зок із пло до­ во го тіла гри ба, зі бра но го в при род них умо вах. Від би ра ли мак ро мі це ти різ них еко ло го­тро фіч­ них груп (мі ко ри зо у тво рю ва чі, гу му со ві са про тро­ фи, кси ло тро фи (Biologicheskie osobennosti …, 2011; Zavadovskyi, 2011), з різ ною кон систен ці єю пло­ до вих тіл (твер ді, м’ясисті) та різ ним впли вом на людський ор га нізм за умо ви їх вжи ван ня (їс тів ні, не їс тів ні, от руй ні) (Iansen, 2004). Іден ти фі кували гри би за до по мо гою низ ки ви­ знач ни ків (Vyznachnyk grybіv Ukrainy ..., 1972, 1979). Зі бра ні зраз ки пі сля іден ти фі ка ції ви су шу ва­ ли для за по бі ган ня про це сам фер мен та тив но го роз кла ду та псу ван ня досліджуваних ек зем п ля рів. Суму се ск ві тер пе но вих лак то нів ви зна ча ли пі сля екст рак ції роз чин ни ка ми та гід ро лі зу в луж но му се ре до ви щі тит ри мет рич ним ме то дом (Nikolyuk, 2004; Azarova, 2014). По втор юваність до слі дів для кож но го вка за но го зраз ка — три­чо ти ри ра зо ва. Ста тистич ну об роб­ 269ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) ку да них про во ди ли з ви ко ристан ням t­кри те рію Cтьюдента. Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня От ри ма ні ре зуль та ти свід чать, що се ск ві тер пе но ві лак то ни є в усіх до слі джу ва них гри бах (таб ли ця), од нак у дея ких з них ви яв ле ні лише слі до ві кіль­ кості цих ре чо вин. П’ять ви дів із п’ятнадцяти міс ти ли, за на ши­ ми да ни ми, лише слі до ві кіль кості цих спо лук: це Russula cyanoxantha, P. fomentarius, T. versicolor, Ramaria aurea, Hygrocybe quieta. Най ви щі по каз­ ни ки се ск ві тер пе но вих лак то нів ха рак тер ні для та ких ви дів, як E. іncanum, C. cinerea, P. foenisecii, Russula grata, Hypholoma fosciculare. Не зва жаю чи на по рів ня но не ве ли ку кіль кість до слі джу ва них ек зем п ля рів, мож на го во ри ти, що так со но міч на на леж ність не ви зна чає на яв ності в пло до вих ті лах гри бів се ск ві тер пе но вих лак то нів. Це сто су єть ся не тіль ки ве ли ко ран го вих так со­ нів (адже всі до слі дже ні зраз ки на ле жать до від ді­ лу Basidiomycota R.T. Moore), а й так со нів ниж чо го ран гу. Це твер джен ня до б ре ілюст рує рід Russula. Два його ви ди сут тє во від різ няють ся за по каз ни­ ка ми: у R. сyanoxantha ви яв ле но лише слі ди се ск­ ві тер пе но вих лак то нів, тоді як у R. grata їх міс тить­ ся 9,966 мг/100 мг (див. таб ли цю). Лі те ра тур ні дані засвід чують про ти пух лин ні власти вості се ск ві­ тер пе нів, от ри ма них із пло до вих тіл R. lepida, та їх наявність у кар по фо рах Russula amarissima Romagn. (Clericuzio et al., 2012). Та ким чи ном, не в усіх представ ни ків цього роду се ск ві тер пе но ві лак то ни утво рю ють ся в од на ко вій кіль кості. По діб ні ви снов ки сто су ють ся і по ряд ку Agaricales Underw. — се ск ві тер пе но ві лак то ни ви яв­ ле ні в різ ній кіль кості в шес ти із семи до слі джу ва­ них ви дів (див. таб ли цю). Для H. quieta від зна че но лише слі до ві кіль кості цих спо лук. Не вста нов ле но за леж ності вмісту се ск ві тер пе­ но вих лак то нів від спо со бу жив лен ня гри бів, ос­ кіль ки ці спо лу ки міс тять ся в макроміцетах з різ­ них еко ло гіч них груп. Кон цен тра ція до слі джу ва них спо лук ви со ка як у пло до вих ті лах гри бів, при дат них до спо жи ван ня лю ди ною (R. gratta), так і от руй них (H. fasciculare). Се ск ві тер пе но ві лак то ни ви яв ле ні нами в пло­ до вих ті лах гри бів різ ної кон систен ції. Ут во рен ня се ск ві тер пе но вих лак то нів є ба га то­ етап ним і енер го за леж ним про це сом (Plemenkov, 2001). Адже тіль ки на фор му ван ня од но го ізо пре­ но їд но го бло ку, який є ос но вою для син те зу всіх ви дів ізо пре но ї дів, ви тра ча єть ся 4 НАДН і 2 АТФ (Plemenkov, 2005), тоді як для син те зу фар не зил пі­ ро фос фа ту — біо гене тич но го по пе ред ни ка се ск­ ві тер пе но ї дів — не об хід ні три ізо пре но їд ні бло ки (Belyanyn, 2010). У рос лин ві до мі декілька шляхів хімічної модифікації (перетворення) фар не зил пі­ ро фос фа ту, в ре зуль та ті чого утво рю ють ся по хід­ ні, які за по чат ко ву ють різ ні типи се ск ві тер пе но ї­ дів: бі са бо ла но вий, гер ма кра но вий, гу му ла но вий ря д. Для гри бів (ок ре мих представ ни ків від ді лу Вміст сесквітерпенових лактонів у карпофорах базидієвих грибів, мг/100мг, M±m № п/п Порядок Вид Екологічна група Консистенція плодового тіла Харчові якості Вміст сесквітерпенових лактонів 1 Agaricales Entoloma incanum С м’ясиста отр 9,966±0,91 2 Hygrocybe quieta С м’ясиста нї Сліди 3 Hypholoma fasciculare К м’ясиста отр 10,872±1,30 4 Mycena galericulata С м’ясиста нї 1,812±0,19 5 Panaeolus foenisecii С м’ясиста нї 13,590±2,02 6 Pleurotus ostreatus К м’ясиста ї 1,812±0,19 7 Stropharia semiglobata С м’ясиста ї 6,342±0,05 8 Cantharellales Clavulina cinerea С м’ясиста нї 9,060±1,67 9 Gomphales Ramaria aurea С м’ясиста ї Сліди 10 Polyporales Polyporus fomentarius К тверда нї Сліди 11 Spongipellis spumeus К тверда нї 7,248±0,92 12 Trametes versicolor К тверда нї Сліди 13 Russulales Russula cyanoxantha М м’ясиста ї Сліди 14 Russula grata М м’ясиста ї 9,966±1,08 15 Thelephorales Thelephora palmata С м’ясиста нї 1,812±0,2 П р и м і т к а: С — гумусові сапротрофи; К — ксилотрофи; М — мікоризоутворювачі; ї — їстівні; нї — неїстівні; отр — отруйні. 270 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(3) Basidiomycota) сьо го дні ві до мі фун гі се ск ві тер пе ни гу му ланового ряду і не ві до мі се ск ві тер пе ни гер­ ман кра но во го чи ін шо го типу (Belyanyn, 2010). Хі міч на струк ту ра, шля хи син те зу, фар ма ко ло­ гіч на (фі зіо ло гіч на) ак тив ність се ск ві тер пе но вих лак то нів по ро джу ють за пи тан ня: на ві що при ро да ство ри ла ці спо лу ки, яку роль вони ві ді гра ють у жит ті їх ніх про ду цен тів? Яке зна чен ня ма ють се­ ск ві тер пе но ві лак то ни для гри бів, чи справ ді вони син те зу ють ся всі ма ви да ми мак ро мі це тів? Ос кіль ки в об’єктах при род но го по хо джен ня іс нує ра ціо наль ний роз по діл енер гії, то на яв ність ба га то ком по нент но го фер мент но го ком плек су та ви со кі енер ге тич ні за тра ти для ут во рен ня се ск­ ві тер пе но вих лак то нів мо жуть свід чи ти про їхню важ ли ву біо ло гіч ну роль для са мих мак ро мі це тів. За ана ло гі єю з рос лин ним сві том мож на при пус­ ти ти, що вони ста нов лять одну з ла нок хі міч ної сис те ми за хис ту ор га ніз му від шкід ни ків (Azarova, 2014). Так, у Marasmius conigenus (Pers.) P. Karst ви­ яв ле но се ск ві тер пе но вий лак тон ве лю ти наль із ма­ раз мі но вим ске ле том, який у не по шко дже них пло­ до вих ті лах цьо го гри ба міс тить ся тіль ки у ви гля ді ете рів із жир ни ми ки сло та ми, тимчасом у ви пад ку по шко джен ня пло до во го тіла він роз па да єть ся на скла до ві. Тому є при пу щен ня, що він може ви ко­ ну ва ти за хис ну функ цію (Wang et al., 2005). Зва жаю чи на ці дані, мож на при пус ти ти, що ут­ во рен ня се ск ві тер пе но вих лак то нів є ви ключ но ви­ дос пе ци фіч ним і не спів від но сить ся із тро фіч ни­ ми та ін ши ми до слі джу ва ни ми ха рак те ристи ка ми пло до вих тіл ба зи діє вих гри бів. Ос кіль ки наявність цих спо лук у пло до вих ті лах гри бів не є уні вер саль­ ною оз на кою, на віть у ме жах од но го роду, пи тан­ ня біо ло гіч но го зна чен ня вмісту се ск ві тер пе но вих лак то нів пот ре бує по даль шо го вив чен ня. Ви снов ки Отже, ми встановили наявність сесквітерпенових лактонів у всіх досліджених видів грибів. Най ви­ щою концентрацією цих спо лук ви різ ня ли ся кар­ по фо ри E. іncanum, C. cinerea, P. foenisecii, R. grata і H. fasciculare. Саме ці види мож на роз гля да ти як при род ні дже ре ла се ск ві тер пе но вих лак то нів, пер­ спек тив них для де таль но го вив чен ня хі міч ної бу­ до ви та біологічної дії цих спо лук. Ут во рен ня се­ ск ві тер пе но вих лак то нів є ви ключ но ви дос пе ци­ фіч ним і не за ле жить від еко ло го­тро фіч ної гру пи гри ба, його кон систен ції та на яв ності от руй них для лю ди ни ре чо вин. Пи тан ня біо ло гіч ної ролі спо лук та ко го типу в пло до вих ті лах са мих гри бів пот ре бує по даль шо го вив чен ня. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Azarova A.V., 2014. — Farmakohnostycheskoe yzuchenye deviasyla yvolystnoho. Dys…..kand. farmatsevtycheskykh nauk: — Kursk. — 171 p. [Азарова А.В. Фармакогнос­ тическое изучение девясила иволистного: Дис…. канд. фарм. наук: — Курск, 2014. — 171 с.]. Barrico L., Azul A.M., Morais M.C., Coutinho A.P., Freitas H., Castro P. Biodiversity in urban ecosystems: Plants and macromycetes as indicators for conservation planning in the city of Coimbra (Portugal) // Landscape Urban Plan. — 2012. — P. 1—10. Belianin M., 2010. — Biologicheski aktivnye veshchestva prirodnogo proiskhozhdeniia. — Izd­vo Tomskogo politekh. un­ta. — 141 p. [Белянин М.Л. Биологи­ чески активные вещества природного происхож­ дения. — Томск: Изд­во Томского политех. ун­та, 2010. — 141 с.]. Biologicheskie osobennosti lekarstvennykh makromitcetov v kulture: Sb. nauch. tr. v 2­kh tomakh / Ed. S.P. Vas­ ser. — Kiev: Alterpress, 2011. — Vol. 1. — 212 р. [Биоло- гические особенности лекарственных макромицетов в культуре: Сб. науч. тр. в 2­х томах / Ред. С.П. Вас­ сер. — Киев: Альтерпресс, 2011. — Т. 1. — 212 с.]. Clericuzio M., Cassino C., Corana F., Vidari G. Terpenoids from Russula lepida and R. amarissima (Basidiomycota, Russu- laceae) // Phytochemistry. — 2012. — 84. — P. 154—159. Iansen P., 2004. — Vse o gribakh. — SZKEO «Kristall», 2004. — 161 p. [Янсен П. Все о грибах. — СЗКЭО «Кристалл», 2004. — 161 c.]. Geethangili M., Rao Y.K., Tzeng Y.M. Development and Validation of a HPLC­DAD Separation Method for De­ termination of Bioactive Antrocin in Medicinal Mush­ room Antrodia camphorate // J. Antibiot. — 2006. — 59 (10). — P. 669—672. Heim J., Anke T., Mocek U., Steffan B., Steglich W. An­ tibiotics from basidiomycetes. XXIX: Pilatin, a new antibiotically active marasmane derivative from cul­ tures of Flagelloscypha pilatii agerer // J. Antibiot (Tokyo). — 1988. — 41(12). — Р. 1752—1757. Leandro L., de Sousa Vargas F., Barbosa P., Neves J., da Silva J. da Veiga-Junior V. Chemistry and Biological Activities of Terpenoids from Copaiba (Copaifera spp.) Oleoresins // Molecules. — 2012. — 17. — P. 3866—3889. Liu J. N­Containing Compounds of Macromycetes // Chem. Reviews. — 2005. — 105(7). — Р. 1—22. Marchenko M.M., Shelifіst A.Je. Cheban L.M., 2014. — Biotechnologia Acta. — 2014. — 7(2). — P. 86—91 [Мар- ченко М.М., Шелифіст А.Є., Чебан Л.М. Властивості сесквітерпенових лактонів, культивованих in vitro Saussurea discolor (Willd.) DC. та S. porcii Degen // Bio­ technol. Acta. — 2014. — 7(2). — С. 86—91]. Moon H., Zee O. Antiproliferative Effect from Sesquiterpene Lactone s of Carpesium rosulatum MlQ Consumed in 271ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(3) South Korea on the Five Human Cancer Cell Lines // Rec. Nat. Prod. — 2010. — 4(3) — P. 149—155. Neves M., Morais R., Gafner S., Stoeckli-Evans H., Hostett- mann K. New sesquiterpene lactones from the Portu­ guese liverwort Targionia lorbeeriana // Elsevier Science Ltd. — 1999. — P. 1—6. Nikolyuk І.D., 2004. — Bіologіchno aktyvnі rechovyny roslyn: metody vyvchennia: Metodychnyi posіbnyk. — Chernіvtcі: Ruta. — 72 p. [Николюк І.Д. Біологічно активні речовини рослин: методи вивчення: Метод. посібник. — Чернівці: Рута, 2004. — 72 с.]. Panchak L.V., Benzel L.V., 2012. — Suchasni pidkhody doslidzhennia roslynnoi likarskoi syrovyny, problemy stvorennia ta standartyzatsii fitopreparativ // Farmatsiia Ukrainy. — 1. — P. 319 [Панчак Л.В., Бензель Л.В. Гри­ би родини Russulaceae як потенційні джерела біо­ логічно активних речовин // Сучасні підходи дослі­ дження рослинної лікарської сировини, проблеми створення та стандартизації фітопрепаратів // Фар­ мація України. — 2012. — 1. — С. 319]. Plemenkov V.V., 2001. — Vvedenie v khimiiu prirodnykh soedinenii. — Kazan. — 376 p. [Племенков В.В. Вве­ дение в химию природных соединений. — Казань, 2001. — 376 с.]. Plemenkov V.V., 2005. — Khimiia rastitelnogo syria. — 3. — P. 91—108 [Племенков В.В. Химия изопреноидов. Глава 3. Биосинтез изопреноидов // Химия расти­ тельного сырья. — 2005. — 3. — С. 91—108]. Roshchina V.V., Roshchina V.D., 2012. — Analiticheskaia mikroskopiia. — 417 p. [Рощина В.В., Рощина В.Д. Выделительная функция высших растений. — Ана­ литическая микроскопия, 2012. — 417 с.]. Sakamoto H.T., Gobbo-Neto L., Cavalheiro A., Lopes N., Lopes J. Quantitative HPLC Analysis of Sesquiterpene Lactones and Determination of Chemotypes in Ereman­ thus seidelii MacLeish & Schumacher (Asteraceae) // J. Braz. Chem. Soc. — 2005. — 16(6B). — P. 1396—1401. Sulkowska-Ziaja K., Muszynska B., Konska G. Biologically active Compounds of Fungal Origin Displaying Anti­ tumor Activity // Acta Poloniae Pharmaceutica ñ Drug Res. — 2005. — 62(2). — P. 153—160. Wang X.N., Shen J.H., Du J.Ch., Liu J.K. Marasmane Sesquiterpenes Isolated from Russula foetens // Naturforsch. — 2005. — 60b. — P. 1065—1067. Yeh C.T.L., Huang W.C., Rao Y.K., Ye M., Lee W.H., Wang L.S., Tzeng D.T., Wu C.H., Shieh Y.S., Huang C.Y., Chen Y.J., Hsiao M., Wu A.T., Yang Z., Tzeng Y.M. A sesquiterpene lactone antrocin from An- trodia camphorata negatively modulates JAK2/STAT3 signaling via microRNA let­7c and induces apopto­ sis in lung cancer cells // Inter. J. Applied Science and Engineering. — 2013. — 11(2). — P. 195—201. Vyznachnyk grybіv Ukrainy, 1972. — V 5­ty tomakh / Vіdp. red. D.K. Zerov. — K.: Nauk. dumka. — Vol. 5(1). — 240 p. [Визначник грибів України. В 5­ти томах / Відп. ред. Д. К. Зеров. — К.: Наук. думка, 1972. — Т. 5. — Кн. 1. — 240 с.]. Vyznachnyk grybіv Ukrainy, 1979. — V 5­ty tomakh / Ed. D.K. Zerov. — K.: Nauk. dumka. — 566 p. [Визна- чник грибів України. В 5­ти томах / Ред. Д.К. Зе­ ров. — К.: Наук. думка, 1979. — 566 с.]. Zavodovskii P.G., 2011. — Afilloforoidnye griby Vodloze­ ria. — Petrozavodsk: Petrozavod. gos. un­t, 2011. — 68 p.] [Заводовский П.Г. Афиллофороидные гри­ бы Водлозерья. — Петрозаводск: Петрозавод. гос. ун­т. — 68 с.]. Zimmermann S., Fouché G., Mieri M. De, Yoshimoto Y., Usuki T., Nthambeleni R., Parkinson C. J., van der Westhuyzen C., Kaiser M., Hamburger M., Adams M. Structure­Activity Relationship Study of Sesquiter­ pene Lactones and Their Semi­Synthetic Amino De­ rivatives as Potential Antitrypanosomal Products // Molecules. — 2014. — 19. — P. 3523—3538. Рекомендує до друку Надійшла 23.04.2015 р. І.О. Дудка Пасайлюк М.В. Сесквитерпеновые лактоны некоторых макромицетов. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(3): 267—271. Национальный природный парк «Гуцульщина», г. Косов Изучено содержание сесквитерпеновых лактонов в пло­ довых телах макромицетов, произрастающих на терри­ тории НПП «Гуцульщина». Установлено, что потенци­ ально значимыми в качестве источника сесквитерпено­ вых лактонов являются виды Entoloma incanum, Clavulina cinerea, Panaeolus foenisecii, Russula grata, Hypholoma fas- ciculare. Не установлено определенных закономерностей между содержанием сесквитерпеновых лактонов и тро­ фическими потребностями гриба, консистенцией пло­ довых тел, их пригодностью для использования челове­ ком. Накопление в карпофорах грибов этих соединений видоспецифическое. К л ю ч е в ы е с л о в а: макромицеты, сесквитерпеновые лактоны, трофическая принадлежность. Pasaylyuk M.V. Sesquiterpene lactones selected macromycetes. — Ukr. bot. J. — 2015. — 72(3): 267—271. National natural park «Gutsulshchyna», Kosiv The content of sesquiterpene lactons in the fruit bodies of macromycetes of National Natural Park «Hutsulshchyna» was investigated. It is established, that such species as Entoloma incanum, Clavulina cinerea, Panaeolus foenisecii, Russula gra- ta, Hypholoma fasciculare are potential significant as source of sesquiterpene lactons. It was not manifest anything regularity among content of sesquiterpene lactons and trophic appurte­ nance, food value or consistence of fruit body. Accumulation of sequiterpene lactons in the fungus, related to species, was determined. K e y w o r d s: macromycetes, sesquiterpene lactons, trophic appliance.

Similar Items