Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції
У Березівському районі Одеської області знайдено новий локалітет Iris pontica Zapaі., занесеного до "Червоної книги України". Він лежить у межах Причорноморської низовини і є найпівденнішим у межиріччі Дністер - Дніпро. Ценопопуляція виду займає площу близько 90 м². Вона входить до складу...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2015 |
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2015
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177920 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції / О.М. Попова, С.Ю. Рогозін // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 462-467. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859461590043066368 |
|---|---|
| author | Попова, О.М. Рогозін, С.Ю. |
| author_facet | Попова, О.М. Рогозін, С.Ю. |
| citation_txt | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції / О.М. Попова, С.Ю. Рогозін // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 462-467. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | У Березівському районі Одеської області знайдено новий локалітет Iris pontica Zapaі., занесеного до "Червоної книги України". Він лежить у межах Причорноморської низовини і є найпівденнішим у межиріччі Дністер - Дніпро. Ценопопуляція виду займає площу близько 90 м². Вона входить до складу різнотравно типчакового угруповання, в якому виявлено 58 видів квіткових рослин із 22 родин, зокрема 5 видів із "Червоної книги України". За часткою синантропних видів цей фітоценоз є слабосинантропізованим. Популяція сформована 37-ма куртинами розміром від 15 до 90 см у діаметрі (в середньому - 50 - 60 см). Виявлено, що водночас із партикуляцією починається омолодження клонів, і зі збільшенням віку клону цей процес посилюється. За віковим спектром популяція є нормальною та відповідає особливостям, характерним для великого життєвого циклу рослин із невизначено тривалим онтогенезом. Загалом стан популяції виду задовільний, незважаючи на помітний антропогенний тиск.
В Березовском районе Одесской области найден новый локалитет Iris pontica Zapaá , включенного в Красную книгу Украины. Он лежит в пределах Причерноморской низменности и является самым южным в междуречьи Днестра и Днепра. Ценопопуляция вида занимает площадь около 90 м². Она входит в состав разнотравнотипчакового сообщества, в котором выявлено 58 видов цветковых растений из 22 семейств, в том числе пять видов из Красной книги Украины. По числу синантропных видов этот фитоценоз является слабосинантропизированным. Популяция образована 37-ю куртинами размером от 15 до 90 см в диаметре (в среднем — 50—60 см). Выявлено, что одновременно с партикуляцией начинается омоложение клонов, и при увеличении возраста клона этот процесс усиливается. По возрастному спектру популяция является нормальной и соответствует особенностям, характерным для большого жизненного цикла растений с неопределенно длительным онтогенезом. В целом состояние популяции удовлетворительное, несмотря на заметное антропогенное воздействие.
A new locality of Iris pontica Zapaá. listed in the Red Data Book of Ukraine was found in Berezovsky District, Odessa Region. It is located within the Black Sea Lowland and is the southernmost one in the area between the Dniester and the Dnieper Rivers. The population occupies an area of about 90 m². It is a part of the forbs-fescue plant association, which consists of 58 species of flowering plants from 22 families, including five species from the Red Data Book of Ukraine. The phytocoenosis is of a low level of synanthropization. Population is formed by 37 clumps, their size varies from 15 to 90 cm in diameter (on average 50-60 cm). It was revealed that rejuvenation of the clones begins simultaneously with particulation and this process intensifies in aged clones. At the age spectrum, population is found to be normal and typical for the plants with large life-cycle and indefinitely long ontogeny. Despite antropogenic influence, the population is in a satisfactory state.
|
| first_indexed | 2025-11-24T05:00:33Z |
| format | Article |
| fulltext |
462 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5)
Iris pontica Zapa . (I. humilis M. Bieb. 1808, non
Georgi 1775; I. humilis var. pontica (Zapa .) Prodan;
?I. marschalliana Bobrov) — пон тійський сте по-
вий вид із диз’юнктивним ареа лом (Krytska et
al., 2009). За ме жа ми Ук ра ї ни зростає в Ру му нії
(Irimia, Mânzu, 2013), Мол до ві (Vitko, Negru, 2001;
Sharapanovskaya, 2009) та Пе ред кав каз зі; в Ук ра-
ї ні ви яв ле ний на пів ніч ній межі ареа лу (Krytska
et al., 2009). Іс нує дум ка про не іден тич ність
I. pontica Zapa . та I. marschalliana Bobrov (Fomin,
Bordzylovskyi, 1950; Miheev, 2006). Дея кі ав то ри ос-
тан ній вид роз гля да ють як су бен де мік Став ро піл-
ля з пів ніч но кав казьким ареа лом, який опи са ний
з ра йо ну м. Ки сло водська (Shevchenko, 2002), або
як еукав казький вид (Shil’nikov, 2010), тоб то, від-
по від но до цих по гля дів, аре ал влас не I. pontica є
знач но мен шим. Усе це свід чить про не об хід ність
збе ре жен ня виду в Ук ра ї ні.
Iris pontica зане се ний до другого та третього
видань «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» як враз ли вий
вид. У її дру го му ви дан ні на ве де но п’ять його ло-
ка лі те тів (Krytska, 1996), у третьо му — 15 (Krytska
et al., 2009); за ін ши ми да ни ми, в Ук ра ї ні ві до мо 33
ло ка лі те ти I. pontica, біль шість із яких при уро че на
до Пів ден но прид ні провської ви со чи ни (Shynder,
Kozyr, 2010).
Для Одеської об лас ті пер ші ві до мості про
I. pontica з’явилися у пра ці І. Шмаль гау зе на
(Shmal’gauzen, 1897): він ба чив гер бар ні зраз ки рос-
лин, зі бра них біля р. Ягор лик та с. То па ли (Крас но-
ок нянський р-н Оде щи ни). По бли зу м. Бол гра да в
трав ні був зі бра ний зра зок виду з квіт ка ми та лист-
ка ми (S vulescu, Rayss, 1924). В око ли цях с. [Но ва]
Шиб ка Фрун зівсько го р-ну та с. Ри ма рів ка Крас-
но ок нянсько го р-ну I. pontica від зна чав Г. І. Бі лик
(Bilyk, 1948). Зі бра ний ним у с. Нова Шиб ка гер-
бар ний зра зок збе рі га єть ся в На ціо наль но му гер-
ба рії Ук ра ї ни (KW). П.П. По со хов (Posokhov, 1965)
за фік су вав вид уліт ку 1963 р. на уз ліс сі діб ро ви з
Quercus pubescens Willd. на те ри то рії Пав лівсько го
ліс ництва Фрун зівсько го р-ну. Та ким чи ном, зна-
хід ки I. pontica з те ри то рії Оде щи ни об ме жу ють ся
п’ятьма лі те ра тур ни ми по си лан ня ми 50—118-річ-
ної дав ни ни та од ним гер бар ним зраз ком, зі бра-
ним май же 70 ро ків тому.
У дру го му ви дан ні «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни»
(Red Data Book ..., 2009) I. pontica для Одеської обл.
не вка зу єть ся, в третьому — наведено два його ло-
ка лі те ти. О.І. Шин дер і Є.В. Ко зир вра хо ву ють
п’ять міс цез ростань виду на Оде щи ні (Popova, 2002;
Shynder, Kozyr, 2010). Усі ці ло ка лі те ти, за ви нят ком
Бол гра да, при уро че ні до крайньо го пів дня Схід но-
го По діл ля (Shynder, Kozyr, 2010), за гео бо та ніч ним
http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.05.462
О.М. ПОПОВА, С.Ю. РОГОЗІН
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
вул. Дворянська, 2, м. Одеса, 65082, Україна
e_popova@ukr.net
НОВЕ МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ РІДКІСНОГО ВИДУ IRIS PONTICA (IRIDACEAE) НА
ПРИЧОРНОМОРСЬКІЙ НИЗОВИНІ ТА СТАН ЙОГО ПОПУЛЯЦІЇ
Попова О.М., Рогозін С.Ю. Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на
Причорноморській низовині та стан його популяції. — Укр. ботан. журн. — 2015. — 72(5): 462—467.
У Березівському районі Одеської області знайдено новий локалітет Iris pontica Zapa .,
занесеного до «Червоної книги України». Він лежить у межах Причорноморської низовини і
є найпівденнішим у межиріччі Дністер—Дніпро. Ценопопуляція виду займає площу близько
90 м2. Вона входить до складу різнотравно-типчакового угруповання, в якому виявлено 58
видів квіткових рослин із 22 родин, зокрема п'ять видів із «Червоної книги України». За
часткою синантропних видів цей фітоценоз є слабосинантропізованим. Популяція сформована
37-ма куртинами розміром від 15 до 90 см у діаметрі (в середньому — 50–60 см). Виявлено, що
водночас із партикуляцією починається омолодження клонів, і зі збільшенням віку клону цей
процес посилюється. За віковим спектром популяція є нормальною та відповідає особливостям,
характерним для великого життєвого циклу рослин із невизначено тривалим онтогенезом.
Загалом стан популяції виду задовільний, незважаючи на помітний антропогенний тиск.
К л ю ч о в і с л о в а: Iris pontica, флористична знахідка, рідкісний вид, Причорноморська
низовина, Одеська область
© О.М. ПОПОВА, С.Ю. РОГОЗІН, 2015
463ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5)
ра йо ну ван ням Ук ра ї ни — до Пів ден но код ринсько-
го ок ру гу пух насто- та зви чай но ду бо вих лі сів і різ-
но трав но-зла ко вих сте пів Лі состе по вої пі доб ласті
(зо ни) Сте по вої зони Ук ра ї ни, який збі га єть ся з
Во линсько-По дільською геоморфологічною об-
лас тю пласто во-де ну да цій них ви со чин. Ло ка лі тет
біля Бол гра да ви яв ле ний у ме жах Са ратсько го ок-
ру гу різ но трав но-зла ко вих сте пів Сте по вої пі доб-
ласті (зо ни) Сте по вої зони у При чор но морській
об лас ті пласто во-аку му ля тив них і пласто во-де-
ну да цій них ни зо вин (Natsionalnyi…, 2009). Із 33
ло ка лі те тів I. pontica (Shynder, Kozyr, 2010) лише
близько 80 % під твер дже но гер бар ни ми зраз ка ми.
Ма те ріа ли та ме то ди до слі джень
Польо ві до слі джен ня здій сню ва ли ся за за галь-
но при йня ти ми ме то ди ка ми. Гео бо та ніч ний опис
про ве де но 29.05.2015 р. Ла тинські на зви ви дів
по да ні за так со но міч ним зве ден ням (Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999).
Он то ге не тич ну струк ту ру по пу ля ції вив-
ча ли за ме то ди кою по пу ля цій них до слі джень
(Cenopopulyacii…, 1976; 1988) з пев ни ми мо ди фі-
ка ція ми, обу мов ле ни ми жит тє вою фор мою та рід-
кіс ністю цьо го виду, ви ко ристо ву ва ли най більш
ощад ли ві ме то ди ки (Zlobin et al., 2013).
За кла си фі ка ці єю біо морф щодо особ ли востей
пе ре бі гу он то ге не зу I. pontica на ле жить до не яв но-
по лі цен трич ної біо мор фи з не спе ціа лі зо ва ною
де зін те гра ці єю, яка ха рак тер на для пар ти ку люю чих
гі по ге о ген них ко рот ко ко ре не вищ них трав. У та ких
ви дів від сут ні спе ціа лі зо ва ні па го ни роз рос тан ня,
тому во ни ма ло рух ли ві. Їхня біо ма са роз мі ще на на
пло щі до во лі рів но мір но (Cenopopulyacii…, 1976).
Вод но час Н.Б. Алек сєє ва від но сить I. pontica до
ко ре не вищ но-ку що во го типу з па го на ми двох ти-
пів: із дов гою та ко рот кою пла гіо троп ни ми час-
ти на ми (Alekseeva, 2008). У та ких ви дів об лі ко вою
оди ни цею на по чат ко вих ста ді ях он то ге не зу (в
пре ге не ра тив но му пе ріо ді) висту пає осо би на на-
сін нє во го по хо джен ня, а піз ні ше (в ге не ра тив но-
му та пост ге не ра тив но му пе ріо дах) — пар ти ку ла
(Cenopopulyacii…, 1976). Ос кіль ки од ним із ос нов-
них ін ди ка то рів ві ко во го ста ну ко ре не вищ них ви-
дів є саме стан ко ре не ви ща, яке в I. pontica за глиб-
ле не на 3—5 см, вия ви ти всі ок ре мі пар ти ку ли було
не мож ли во, тому об лі ко вою оди ни цею слу гу ва ли
осо би ни на сін нє во го по хо джен ня, кур ти ни й ок ре-
мі назем ні па го ни. Кур ти ни умов но були по ді ле ні
на мо ло ді (в них у се ред ній час ти ні від сут ні про-
га ли ни), се редньо ві ко ві (все ре ди ні кур ти ни мали
про га ли ни до 15 см) і ста рію чі (про га ли ни все ре-
ди ні кур ти ни пе ре ви щу ва ли 20 см у діа мет рі). Фак-
тич но дві ос тан ні гру пи є кло на ми, що скла да ють ся
з пар ти кул. Під ра ху ва ли кіль кість осо бин і кур тин.
Для дея ких ві до крем ле них кур тин ви зна ча ли число
ве ге та тив них і ге не ра тив них па го нів із різ ною кіль-
кістю лист ків. Щіль ність скуп чень на зем них па го-
нів у ме жах по пу ля ції об лі ко ву ва ли на квад рат них
ді лян ках пло щею 1/16 м2.
Гер бар ні зразки I. pontica пе ре да но до Гер ба рію
Інсти ту ту бо та ні ки іме ні М. Г. Хо лод но го НАН Ук-
ра ї ни (KW).
Рис. 1. Iris pontica: а — загальний вигляд середньовікової куртини; b — квітка
Fig. 1. Iris pontica: а — general view of the middle-age clump; b—flower
a b
464 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5)
Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня
У трав ні 2015 р. ми зна йшли особини I. pontica в
Чиг ринській бал ці поблизу с. Рау хів ка Бе ре зівсько-
го р-ну Одеської обл. (рис. 1).
По рів няв ши нашу зна хід ку з ін ши ми ві до ми ми
на сьо го дні зна хід ка ми виду, вия ви ли, що цей ло-
ка лі тет у ме жи річ чі Дніст ра та Дніп ра є най пів ден-
нішим (рис. 2).
За гео мор фо ло гіч ним ра йо ну ван ням Ук ра ї ни
це те ри то рія При чор но морської пласто во-аку му-
ля тив ної ни зо ви ни на нео ге но вих від кла дах. За
гео бо та ніч ним ра йо ну ван ням Ук ра ї ни ло ка лі тет
міс тить ся в Одесько му ок ру зі зла ко вих і по ли но во-
зла ко вих сте пів, за со ле них лук, со лон ча ків і рос-
лин ності кар бо нат них від сло нень Чор но морсько-
Азовської сте по вої під про він ції Пон тич ної сте-
по вої про він ції Сте по вої пі доб ласті (зо ни) Єв ра-
зійської сте по вої об лас ті та на бли жа єть ся до його
пів ніч ної межі (Natsionalnyi…, 2009).
Но вий ло ка лі тет I. pontica виявили в ниж ній тре-
ти ні V-по діб но го схи лу за хід ної ек спо зи ції з на-
хи лом 10—15°. Це но по пу ля ція виду за ймає пло щу
близько 90 м2 (10 9 м).
Рос лин ність те ри то рії сфор мо ва на за лиш ка ми
пе ре тво ре них суб пон тійських різ но трав но-тип ча-
ко во-ко ви ло вих сте пів із не знач ним до мі ну ван ням
Festuca valesiaca Schleich. ex Gaudin і різ но трав’я,
які пе ре бу ва ють під по міт ним ан тро по ген ним
впли вом: на ді лян ці ви яв ле но ми ну ло річ не ви па-
лю ван ня рос лин но го по кри ву та ви па сан ня ве ли-
кої ро га тої ху до би.
Назем на час ти на не чис лен них ку щів Rosa sp.
і Crataegus sp. на цій те ри то рії пов ністю зго рі ла;
спос те рі га ло ся по віль не від рос тан ня їх ніх па го нів.
Про ек тив не по крит тя трав’яного по кри ву ста но-
ви ло 80—85 %, його ви со та ся га ла 80 см. Травостій
ди фе рен ці йо ва ний на три під’яруси, пер ший із
яких сла бови ра же ний й ут во ре ний Salvia nutans L.
із по крит тям 2—3 %. Дру гий під’ярус сфор мо ва-
ний Festuca valesiaca (15 %), Iris pontica (8—9 %),
Adonis vernalis L. (7 %) із по міт ною участю Inula
germanica L., Marrubium praecox Janka, Medicago
falcata L. (по 5%) Stipa lessingiana Trin. & Rupr.,
Verbascum austriacum Schott ex Roem. & Schult.,
Veronica austriaca L. (по 3 %), Astragalus dasyanthus
Pall. (2 %), Phlomis pungens Willd. (1 %) і не знач ною
кіль кістю (з про ек тив ним по крит тям мен ше 1 %)
Achillea setacea Waldst. & Kit., Buglossoides czernjajevii
(Klokov) Czerep., Dianthus guttatus M. Bieb.,
Eremogone biebersteinii (Schltdl.) Holub, Eryngium
campestre L., Erysimum odoratum Ehrh., Hypericum
elegans Stephan ex Willd., Inula oculus-christi L.,
Jurinea mollissima Klokov, Koeleria cristata Pers., Linum
austriacum L., L. hirsutum L., Plantago urvillei Opiz, Poa
angustifolia L., Salvia nemorosa L., Silene chlorantha
Ehrh., Stachys atherocalyx K. Koch, Thalictrum minus L.
Тре тій під’ярус утво рює Teucrium chamaedrys L.
(10%) з участю Bothriochloa ischaemum (L.) Keng, Iris
pumila L., Teucrium polium L., Vinca herbacea Waldst.
& Kit. (по 3—5 %) та не знач ною до міш кою (мен ше
1 % про ек тив но го по крит тя) Agrimonia eupatoria L.,
Astragalus corniculatus M. Bieb., A. ucrainicus Popov &
Klokov, Bellevalia sarmatica Misc., Bromopsis riparia
(Rehmann) Holub, Caragana mollis Besser, Convolvulus
lineatus L., Falcaria vulgaris Bernh., Galatella villosa
Rchb. f., Haplophyllum suaveolens G. Don, Herniaria
besseri Fisch. ex Hornem., Lotus ucrainicus Klokov,
Nonea pulla DC., Potentilla incana G. Gaertn., B. Mey.
& Scherb., Seseli tortuosum L., Thesium arvense Horv.,
Veronica prostrata L., Viola ambigua Waldst. & Kit.,
Galium sp. У ранньо вес ня ний пе рі од тут за фік со ва-
ні Crocus reticulatus Steven ex Adams, Gagea sp.
Та ким чи ном, у фі то це но зі з участю I. pontica
ви яв ле но 58 ви дів квіт ко вих рос лин із 22 ро дин, у
тому чис лі п’ять ви дів із «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни»
(Red Data Book…, 2009) і два — з Чер во но го спи ску
Одеської об лас ті (Odeska…, 2012). Не зва жаю чи на
Рис. 2. Картосхема поширення Iris pontica в Україні:
1 — нове місцезнаходження виду, 2 — відомі місце-
знаходження (за Shynder, Kozyr, 2010)
Fig. 2. Schematic map of distribution of Iris pontica in
Ukraine: 1 — a new species location, 2 — known localities
(by Shynder, Kozyr, 2010)
465ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5)
по міт ний ан тро по ген ний вплив, за част кою си нан-
троп них ви дів (Protopopova, 1991) це уг ру по ван ня є
сла бо си нан тро пі зо ва ним (Mirkin, Naumova, 2014).
Вив чаю чи назем ну час ти ну по пу ля ції I. pontica
поза межами куртин, ми вия ви ли три осо би ни в
ім ма тур но му ста ні (з дво ма лист ка ми зав шир шки
1 мм) та одну мо ло ду ге не ра тив ну рос ли ну на сін нє-
во го по хо джен ня з од ним ге не ра тив ним і дво ма ве-
ге та тив ни ми па го на ми. Ос нов на час ти на по пу ля-
ції сфор мо ва на 37-ма кур ти на ми роз мі ром від 15 до
90 см у діа мет рі (в се редньо му 50—60 см), що знач-
но біль ше, ніж на во дить ся для по пу ля ції I. pontica в
до ли ні р. Не те ки, де діа метр ге не ра тив них кло нів
ста но вить 15—22 см (Shynder, Kozyr, 2010). Із цих
37 кур тин лише од на не мала ге не ра тив них па го-
нів, 12 іден ти фі ко ва ні як мо ло ді (32,4 %), 13 — як
се редньо ві ко ві (35,1 %), 11 — як ста рію чі (29,7 %).
Ос кіль ки ко ре не ви ще I. pontica на рос тає сим по-
ді аль но і над зви чай но ін тен сив но га лу зить ся, в од-
но му кло ні за фік со ва но до 332 назем них па го нів. У
мо ло дих кур тин утво рю єть ся 10—24 ве ге та тив них
і 1—6 ге не ра тив них па го нів (за га лом 11—30), се-
редньо ві ко ві кур ти ни ма ють 162—192 ве ге та тив них
і 33—36 ге не ра тив них па го нів (за га лом 195—220), у
ста рію чих ви яв ле но 226—301 ве ге та тив них і 12—31
ге не ра тив них па го нів (за га лом 240—332). У міс цях
най біль шо го скуп чен ня назем них па го нів I. pontica
їхня щіль ність ста но ви ла 950,4±24,6 екз./м2, зок ре-
ма ге не ра тив них па го нів — 78,4±16,5 екз./м2.
У до слі джу ва ній по пу ля ції I. pontica роз мно жу-
єть ся пе ре важ но ве ге та тив ним шля хом, і це ха-
рак тер но для да но го виду (Krytska et al., 2009), але
по міт ну роль ві ді грає і на сін нє ве роз мно жен ня:
у 2015 р. зна йде но 92 ко ро боч ки діа мет ром 12—
15(18) мм у ста ні дос ти ган ня.
По рів нян ня різ но ві ко вих кур тин за струк ту рою
па го нів із різ ною кіль кістю лист ків (рис. 3) свід-
чить, що вод но час з пар ти ку ля ці єю по чи на єть ся
омо ло джен ня кло нів (утво рю ють ся па го ни з дво ма
лист ка ми, що від по ві дає ім ма тур ним осо би нам), і
зі збіль шен ням віку кло ну цей про цес по си лю єть ся
(тоб то част ка та ких па го нів зростає). Отже, кло ни
ста ють «по тен цій но без смерт ни ми» (Vahrameeva
et al., 1997), що, за кла си фі ка ці єю О.В. Смир но вої
(Smirnova, 1987), від по ві дає не ви зна че но три ва ло-
му (по над 50 ро ків) он то ге не зу та свід чить про пев-
ну стій кість по пу ля ції I. pontica в та ких умо вах.
Фе но ло гіч ні особ ли вості I. pontica у 2015 р.
були та ки ми: 04.05.2015 р. рос ли ни ве ге ту ва-
ли, 09.05.2015 р. спос те рі га ла ся ма со ва бу то ні за-
ція, 14.05.2015 р. — ма со ве цві тін ня, 29.05.2015 —
07.07.2015 р. від бу ва ло ся до зрі ван ня пло дів
(07.07.2015 р. пло ди були ще зе ле ни ми). Про тя-
гом пе ріо ду спос те ре жень ви со та па го нів I. pontica
збіль шу ва ла ся з 17,6±0,1 см (на ста дії ма со вої бу то-
ні за ції) до 24,7 ± 0,5 см.
Рис. 3. Розподіл вегетативних пагонів із різною кількістю листків у різновікових куртинах Iris pontica
Fig. 3. Distribution of vegetative shoots with different numbers of leaves in different age clumps of Iris pontica
466 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2015, 72(5)
Ви снов ки
Зна йде но нове міс цез ростан ня I. pontica, яке є
най пів ден ні шим у ме жи річ чі Дністер—Дніп ро.
Воно при уро че не до пів ніч ної час ти ни При чор но-
морської ни зо ви ни.
За фло ристич ним скла дом фі то це ноз з участю
I. pontica є сла боси нан тро пі зо ва ним.
Ві ко вий спектр по пу ля ції I. pontica нор маль ний
і від по ві дає особ ли востям, ха рак тер ним для ве ли-
ко го жит тє во го цик лу рос лин із не ви зна че но три-
ва лим он то ге не зом. Стан по пу ля ції за до віль ний,
не зва жаю чи на по міт ний ан тро по ген ний тиск.
Не об хід но здій сню ва ти мо ні то ринг ста ну по пу-
ля ції та фі то це но зу, і в разі йо го по гір шен ня — об-
ме жи ти ви па сан ня ху до би на цій ді лян ці. Вра хо-
вую чи на яв ність у Чиг ринській бал ці знач ної кіль-
кості чер во но книж них ви дів, її пот ріб но взя ти під
особ ли ву охо ро ну та вклю чи ти до при род но-за по-
від но го фон ду Ук ра ї ни.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Alekseeva N.B. Turczaninovia, 2008, 11(2), рр. 5—68
[Алексеева Н.Б. Род Iris L. (Iridaceae) в России //
Turczaninovia. — 2008. — 11(2). — С. 5—68].
Bilyk H.I. Ukr. botan. zhurn., 1948, 5(2), рр. 53—60 [Бі-
лик Г.І. Рослинність Дністро-Бузького байрачного
степу // Укр. ботан. журн. — 1948. — 5(2). — С. 53—60].
Cenopopulyacii rastenij (ocherki populyacionnoj biologii),
Moscow: Nauka, 1988, 236 р. [Ценопопуляции расте-
ний (очерки популяционной биологии). — М.: Наука,
1988. — 236 с.].
Cenopopulyacii rastenij (osnovnye ponyatiya i struktura),
Moscow: Nauka, 1976, 217 р. [Ценопопуляции расте-
ний (основные понятия и структура). — М.: Наука,
1976. — 217 с.].
Fomin O.V., Bordzylovskyi Ie.I. Iridaceae. In: Flora URSR,
Kyiv: AN URSR, 1950, vol. 3, pp. 276—312 [Фо-
мін О.В., Бордзиловський Є.І. Родина XXIX. Півни-
кові — Iridaceae Lindl. // Флора УРСР. — К.: Вид-во
АН УРСР, 1950. — Т. 3.— С. 276—312].
Irimia I., Mânzu C. Iris pontica Zapa in Moldova’s flora
(Romania), An. Stiint. Univ. Al. I. Cusa Iasi, Sect. II a.
Biol. veget., 2013, 59(1), pp. 45—51.
Krytska L.I. Iris pontica. In: Red Data Book of Ukraine.
Vegetable kingdom, Kyiv: Ukr. entsyklopediia, 1996,
p. 130 [Крицька Л.І. Півники понтичні // Червона
книга України. Рослинний світ. — К.: Укр. енцикло-
педія, 1996. — С. 130].
Krytska L.I., Novosad V.V., Voronova S.M., Shcherbako-
va O.F. Iris pontica. In: Red Data Book of Ukraine. Ve-
getable kingdom, Kyiv: Globalkonsaltyng, 2009, p. 130
[Крицька Л.І., Новосад В.В., Воронова С.М., Щер-
бакова О.Ф. Півники понтичні // Червона книга
України. Рослинний світ. — К.: Глобалконсалтинг,
2009. — С. 130].
Miheev A.D. Iridaceae. In: Konspekt flory Kavkaza. Ed.
A.L. Tahtadzhyan, SPb.: Izd-vo SPb. un-ta, 2006, vol.
2, pp. 102—114 [Михеев А.Д. Iridaceae Juss. //
Конспект флоры Кавказа: В 3-х т. / Отв. ред. акад.
А.Л. Тахтаджян. — Т. 2. — СПб.: Изд-во СПб. ун-та,
2006. — С. 102 — 114].
Mirkin B.M., Naumova L.G. Kratkiy entsiklopedicheskiy
slovar nauki o rastitelnosti, Ufa: Gilem, Bashk. ehncikl.,
2014, 288 p. [Миркин Б.М., Наумова Л.Г. Краткий
энциклопедический словарь науки о растительнос-
ти. — Уфа: Гилем, Башк. энцикл., 2014. — 288 с.].
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of
Ukraine. A nomenclatural checklist, Kiev: M. G. Kholod-
ny Institute of Botany, 1999, XXIII+345 p.
Natsionalnyi atlas Ukrainy, Kyiv: DNVP Kartohrafiia, 2009,
440 p. [Національний атлас України. — К.: ДНВП
«Картографія», 2009. — 440 с.].
Ofitsiini pereliky rehionalno ridkisnykh roslyn
administratyvnykh terytorii Ukrainy (dovidkove vydannia).
Odeska oblast, Kyiv: Alterpress, 2012, pp. 76—93 [Офі-
ційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністра-
тивних територій України (довідкове видання). Одесь-
ка область. — К.: Альтерпрес, 2012. — С. 76—93].
Popova O.M. Visn. Odesk. nats. un-tu. Ser. Biol., 2002, 7(1),
pp. 278—290 [Попова О.М. Судинні рослини Одесь-
кої області з «Червоної книги України», Світового
та Європейського Червоних списків // Вісн. Одеськ.
нац. ун-ту. Сер. Біол. — 2002. — 7(1). — С. 278—290].
Posokhov P.P. Ukr. botan. zhurn., 1965, 22(3),
pp. 60—67 [Посохов П.П. Особливості скла-
ду дібров Одеської області // Укр. ботан.
журн. — 1965. — 22(3). — С. 60—67].
Protopopova V.V. Sinantropnaya flora Ukrainy i puti ee raz-
vitiya, Kyiv: Naukova Dumka, 1991, 204 p. [Протопо-
пова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее раз-
вития. — Киев: Наук. думка, 1991. — 204 c.].
Red Data Book of Ukrainy. Vegetable kingdom. Ed. Ya.P. Di-
dukh, Kyiv: Globalkonsaltyng, 2009, 912 p. [Червона
книга України. Рослинний світ. — К.: Глобалконсал-
тинг, 2009. — 912 с.].
S vulescu T., Rayss T. Materiale pentru Bessarabiei, Bukure ti,
vol. 1, 1924, 72 p.
Sharapanovskaya T.D. Iris pontica. In: Krasnaya kniga
Pridnestrovskoj Moldavskoj respubliki, Tiraspol', 2009,
pp. 90—91 [Шарапановская Т.Д. Ирис понтиче-
ский // Красная книга Приднестровской Молдавской
респуб лики. — Тирасполь, 2009. — С. 90—91].
Shevchenko G.T. Iris pontica. In: Krasnaya kniga
Stavropol'skogo kraya. Redkie i nahodyashchiesya pod
ugrozoj ischeznoveniya vidy rastenij i zhivotnyh, Stavropol':
Poligrafservis, 2002, 224 p. [Шевченко Г.Т. Касатик
(ирис) Маршалла // Красная книга Ставропольского
края. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения
виды растений и животных. — Ставрополь: Поли-
графсервис, 2002. — С. 224].
467ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2015, 72(5)
Shil'nikov D.G. Konspekt flory Karachaevo-Cherkessii,
Stavropol': Agrus, 2010, 384 p. [Шильников Д.Г. Кон-
спект флоры Карачаево-Черкессии. — Ставрополь:
Агрус, 2010. — 384 с.].
Shmal'gauzen I. Flora sredney i yuzhnoy Rossii, Kryma i
Severnoho Kavkaza, vol. 2. Dvudolnye srostnolepestnye i,
bezlepestnye, odnodolnye, holosemennye i vysshie sporovye,
Kiev, 1897, 751 p. [Шмальгаузен И. Флора средней и
южной России, Крыма и Северного Кавказа. — Т. 2.
Двудольные сростнолепестные и безлепестные, одно-
дольные, голосеменные и высшие споровые. — Киев,
1897. — 751 с.].
Shynder O.I., Kozyr Ie.V. Ukr. botan. zhurn., 2010,
67(5), pp. 704—711 [Шиндер О.І., Козир Є.В.
Нові місцезнаходження рідкісних видів фло-
ри Південнопридніпровської височини в доли-
ні р. Нетеки та стан їхніх популяцій // Укр. ботан.
журн. — 2010. — 67(5). — С. 704 — 711].
Smirnova O.V. Struktura travyanoho pokrova shiroko-
listvennykh lesov, Moskow: Nauka, 1987, 207 p.
[Смирнова О.В. Структура травяного покрова
широколиственных лесов. — М.: Наука, 1987. — 207 с.].
Vahrameeva M.G., Varlygina T.I., Titarenko I.V.,
Litvinskaya S.A., Zagul'skij M.N., Blinova I.V. Byull.
MOIP. Otd. Biol., 1997, 102(4), pp. 35—43 [Вах-
рамеева М.Г., Варлыгина Т.И., Титаренко И.В.,
Литвинская С.А., Загульский М.Н., Блино-
ва И.В. Виды евразиатских наземных орхи-
дей в условиях антропогенного воздействия и
некоторые проблемы охраны // Бюлл. МОИП. Отд.
Биол. — 1997. — 102(4). — С. 35—43].
Vitko K, Negru A. Iris pontica. In: Cartea Ro ia a Republicii
Moldova, Chi in u: tiin a, 2001, p. 77.
Zlobin Yu.A., Sklyar V.G., Klimenko A.A. Populyatsii
redkikh vidov rasteniy: teoreticheskie osnovy i metodika
izucheniya, Sumy: Univer. kniga, 439 p. [Злобин Ю.А.,
Скляр В.Г., Клименко А.А. Популяции редких видов
растений: теоретические основы и методика изуче-
ния. — Сумы: Универ. книга, 2013. — 439 с.].
Рекомендує до друку Надійшла 20.07.2015 р.
М.М. Федорончук
Попова Е.Н., Рогозин С.Ю. Новое местонахождение
редкого вида Iris pontica (Iridaceae) на Причерноморской
низменности и состояние его популяции. — Укр. ботан.
журн. — 2015. — 72(5): 462—467.
Одесский национальный университет имени
И. И. Мечникова
ул. Дворянская, 2, г. Одесса, 65082, Украина
В Березовском районе Одесской области найден новый
локалитет Iris pontica Zapa , включенного в Красную
книгу Украины. Он лежит в пределах Причерноморской
низменности и является самым южным в междуречьи
Днестра и Днепра. Ценопопуляция вида занимает
площадь около 90 м2. Она входит в состав разнотравно-
типчакового сообщества, в котором выявлено 58
видов цветковых растений из 22 семейств, в том
числе пять видов из Красной книги Украины. По
числу синантропных видов этот фитоценоз является
слабосинантропизированным. Популяция образована
37-ю куртинами размером от 15 до 90 см в диаметре (в
среднем — 50—60 см). Выявлено, что одновременно с
партикуляцией начинается омоложение клонов, и при
увеличении возраста клона этот процесс усиливается. По
возрастному спектру популяция является нормальной
и соответствует особенностям, характерным для
большого жизненного цикла растений с неопределенно
длительным онтогенезом. В целом состояние
популяции удовлетворительное, несмотря на заметное
антропогенное воздействие.
К л ю ч е в ы е с л о в а: Iris pontica, флористическая
находка, редкий вид, Причерноморская низменность,
Одесская область.
Popova O.M., Rogosin S.Ju. New locality of a rare species
Iris pontica (Iridaceae) on the Black Sea Lowland and the
status of its population. — Ukr. Bot. J. — 2015. — 72(5):
462—467.
I.I. Mechnikov Odessa National University
2, Dvoryanska Str., Odessa, 65082, Ukraine
A new locality of Iris pontica Zapa . listed in the Red Data
Book of Ukraine was found in Berezovsky District, Odessa
Region. It is located within the Black Sea Lowland and is the
southernmost one in the area between the Dniester and the
Dnieper Rivers. The population occupies an area of about 90
m2. It is a part of the forbs-fescue plant association, which
consists of 58 species of flowering plants from 22 families,
including five species from the Red Data Book of Ukraine.
The phytocoenosis is of a low level of synanthropization.
Population is formed by 37 clumps, their size varies from 15
to 90 cm in diameter (on average 50-60 cm). It was revealed
that rejuvenation of the clones begins simultaneously with
particulation and this process intensifies in aged clones. At
the age spectrum, population is found to be normal and
typical for the plants with large life-cycle and indefinitely long
ontogeny. Despite antropogenic influence, the population is
in a satisfactory state.
K e y w o r d s: Iris pontica, floristic record, rare species,
Black Sea Lowland, Odessa Region.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177920 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-24T05:00:33Z |
| publishDate | 2015 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Попова, О.М. Рогозін, С.Ю. 2021-02-17T10:31:57Z 2021-02-17T10:31:57Z 2015 Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції / О.М. Попова, С.Ю. Рогозін // Український ботанічний журнал. — 2015. — Т. 72, № 5. — С. 462-467. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj72.05.462 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177920 У Березівському районі Одеської області знайдено новий локалітет Iris pontica Zapaі., занесеного до "Червоної книги України". Він лежить у межах Причорноморської низовини і є найпівденнішим у межиріччі Дністер - Дніпро. Ценопопуляція виду займає площу близько 90 м². Вона входить до складу різнотравно типчакового угруповання, в якому виявлено 58 видів квіткових рослин із 22 родин, зокрема 5 видів із "Червоної книги України". За часткою синантропних видів цей фітоценоз є слабосинантропізованим. Популяція сформована 37-ма куртинами розміром від 15 до 90 см у діаметрі (в середньому - 50 - 60 см). Виявлено, що водночас із партикуляцією починається омолодження клонів, і зі збільшенням віку клону цей процес посилюється. За віковим спектром популяція є нормальною та відповідає особливостям, характерним для великого життєвого циклу рослин із невизначено тривалим онтогенезом. Загалом стан популяції виду задовільний, незважаючи на помітний антропогенний тиск. В Березовском районе Одесской области найден новый локалитет Iris pontica Zapaá , включенного в Красную книгу Украины. Он лежит в пределах Причерноморской низменности и является самым южным в междуречьи Днестра и Днепра. Ценопопуляция вида занимает площадь около 90 м². Она входит в состав разнотравнотипчакового сообщества, в котором выявлено 58 видов цветковых растений из 22 семейств, в том числе пять видов из Красной книги Украины. По числу синантропных видов этот фитоценоз является слабосинантропизированным. Популяция образована 37-ю куртинами размером от 15 до 90 см в диаметре (в среднем — 50—60 см). Выявлено, что одновременно с партикуляцией начинается омоложение клонов, и при увеличении возраста клона этот процесс усиливается. По возрастному спектру популяция является нормальной и соответствует особенностям, характерным для большого жизненного цикла растений с неопределенно длительным онтогенезом. В целом состояние популяции удовлетворительное, несмотря на заметное антропогенное воздействие. A new locality of Iris pontica Zapaá. listed in the Red Data Book of Ukraine was found in Berezovsky District, Odessa Region. It is located within the Black Sea Lowland and is the southernmost one in the area between the Dniester and the Dnieper Rivers. The population occupies an area of about 90 m². It is a part of the forbs-fescue plant association, which consists of 58 species of flowering plants from 22 families, including five species from the Red Data Book of Ukraine. The phytocoenosis is of a low level of synanthropization. Population is formed by 37 clumps, their size varies from 15 to 90 cm in diameter (on average 50-60 cm). It was revealed that rejuvenation of the clones begins simultaneously with particulation and this process intensifies in aged clones. At the age spectrum, population is found to be normal and typical for the plants with large life-cycle and indefinitely long ontogeny. Despite antropogenic influence, the population is in a satisfactory state. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Червона книга України Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції Новое местонахождение редкого вида Iris pontica (Iridaceae) на Причерноморской низменности и состояние его популяции New locality of a rare species Iris pontica (Iridaceae) on the Black Sea Lowland and the status of its population Article published earlier |
| spellingShingle | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції Попова, О.М. Рогозін, С.Ю. Червона книга України |
| title | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції |
| title_alt | Новое местонахождение редкого вида Iris pontica (Iridaceae) на Причерноморской низменности и состояние его популяции New locality of a rare species Iris pontica (Iridaceae) on the Black Sea Lowland and the status of its population |
| title_full | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції |
| title_fullStr | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції |
| title_full_unstemmed | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції |
| title_short | Нове місцезнаходження рідкісного виду Iris pontica (Iridaceae) на Причорноморській низовині та стан його популяції |
| title_sort | нове місцезнаходження рідкісного виду iris pontica (iridaceae) на причорноморській низовині та стан його популяції |
| topic | Червона книга України |
| topic_facet | Червона книга України |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177920 |
| work_keys_str_mv | AT popovaom novemísceznahodžennârídkísnogoviduirisponticairidaceaenapričornomorsʹkíinizovinítastaniogopopulâcíí AT rogozínsû novemísceznahodžennârídkísnogoviduirisponticairidaceaenapričornomorsʹkíinizovinítastaniogopopulâcíí AT popovaom novoemestonahoždenieredkogovidairisponticairidaceaenapričernomorskoinizmennostiisostoânieegopopulâcii AT rogozínsû novoemestonahoždenieredkogovidairisponticairidaceaenapričernomorskoinizmennostiisostoânieegopopulâcii AT popovaom newlocalityofararespeciesirisponticairidaceaeontheblacksealowlandandthestatusofitspopulation AT rogozínsû newlocalityofararespeciesirisponticairidaceaeontheblacksealowlandandthestatusofitspopulation |