Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології
Впорядкування селекційно-генетичної термінології є одним з визначальних засобів швидкого засвоєння студентами біологічних спеціальностей запланованої навчальними програмами фахової інформації і сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців для аграрного сектора економіки і аграрної науки...
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автори: | , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2010
|
| Назва видання: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177987 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології / Опалко О.А., Опалко А.І. // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 489-494. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-177987 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-1779872025-02-10T01:29:41Z Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології Опалко, О.А. Опалко, А.І. Питання викладання генетики, еволюції та біотехнології Впорядкування селекційно-генетичної термінології є одним з визначальних засобів швидкого засвоєння студентами біологічних спеціальностей запланованої навчальними програмами фахової інформації і сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців для аграрного сектора економіки і аграрної науки Упорядочение селекционно-генетической терминологии является одним из определяющих средств быстрого усваивания студентами биологических специальностей запланированной учебными программами профессиональной информации и будет способствовать повышению качества подготовки специалистов для аграрного сектора экономики и аграрной науки. The necessity to coin and standardize of Ukrainian terminology used in genetics, breeding and seed farming are discussed. Further perfection of term formation and definition for quick learning scheduled professional information by students will promote to raise the specialist quality for agrarian sector of economic and agrarian science. 2010 Article Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології / Опалко О.А., Опалко А.І. // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 489-494. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177987 uk Фактори експериментальної еволюції організмів application/pdf Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Питання викладання генетики, еволюції та біотехнології Питання викладання генетики, еволюції та біотехнології |
| spellingShingle |
Питання викладання генетики, еволюції та біотехнології Питання викладання генетики, еволюції та біотехнології Опалко, О.А. Опалко, А.І. Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description |
Впорядкування селекційно-генетичної термінології є одним з визначальних
засобів швидкого засвоєння студентами біологічних спеціальностей запланованої
навчальними програмами фахової інформації і сприятиме підвищенню якості підготовки фахівців для аграрного сектора економіки і аграрної науки |
| format |
Article |
| author |
Опалко, О.А. Опалко, А.І. |
| author_facet |
Опалко, О.А. Опалко, А.І. |
| author_sort |
Опалко, О.А. |
| title |
Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології |
| title_short |
Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології |
| title_full |
Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології |
| title_fullStr |
Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології |
| title_full_unstemmed |
Дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології |
| title_sort |
дидактичні проблеми селекційно-генетичної термінології |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Питання викладання генетики, еволюції та біотехнології |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/177987 |
| citation_txt |
Дидактичні проблеми селекційно-генетичної
термінології / Опалко О.А., Опалко А.І. // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2010. — Т. 9. — С. 489-494. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
| series |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| work_keys_str_mv |
AT opalkooa didaktičníproblemiselekcíinogenetičnoítermínologíí AT opalkoaí didaktičníproblemiselekcíinogenetičnoítermínologíí |
| first_indexed |
2025-12-02T12:03:38Z |
| last_indexed |
2025-12-02T12:03:38Z |
| _version_ |
1850397969190223872 |
| fulltext |
489
6.Лихачев Б.Т. Педагогика. Курс лекций.— М.— 1999.— 386 с.
7.Методика преподавания химии / Под ред. Н.Е. Кузнецовой.— М.— 1984.—
48 с.
8.Минскин Е.М. От игры к знаниям: Пособие для учителя. 2-е изд.— М.—
1987.— 96 с.
9.Неделя экологии в школе: Учебное пособие по методике преподавания
биологии / Под ред. Л.Д. Бобылева, Л.И. Петрищева, Л.Ф. Скрылева.— Мичу-
ринск.— 2001.— 67 с.
10. Немов Р.С. Психология. В трех книгах. Книга 2. Психология образования.—
М.— 1999.— 608 с.
Резюме
Занятия по дисциплине “История эволюционного учения” можно сгруппи-
ровать на вводные, занятия изучения нового учебного материала, обобщающие и
зачетные. Правильно поставленная система подготовки учащихся позволяют глубоко
проверить их знания. В результате студенты имеют необходимое представление об
эволюции органического мира.
The lessons in discipline “History of evolution” can be divided in introduction,
studying of new material, common lessons and term paper. Correctly chosen system
training of students allows to check their knowledge. As the result students have necessary
knowledge about evolution of organic world.
ОПАЛКО О.А.1, ОПАЛКО А.І.1,2
1 Національний дендрологічний парк „Софіївка” НАН України
Україна, 20300, Умань, Черкаської обл., вул. Київська,
12А, e-mail: opalko_a@.ukr.net
2 Уманський національний університет садівництва
Україна, 20305, Умань, Черкаської обл., п/в “Софіївка-5”,
e-mail: usau@usau.ic.ck.ua
ДИДАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ
Термінологія — це мова науки, складова частина метамови. Вона вклю-
чає елементарні (з одного слова) і складені (поєднання слів і їхніх екві-
валентів) терміни. Слово “термін” походить від латинського “Terminus”, що
за давньоримською міфологією означає ім’я бога-охоронця кордонів і межо-
вих знаків. Давньоримські селяни 23 лютого навіть святкували День термі-
налії [16]. Тому кожен термін має підпорядковуватись значенню слова межа,
тобто обмежувати багатозначність і суб’єктивність та вживатись у чітко
обмеженій певній області значень. Усі дослідники для визначення ідентичних
понять повинні користуватись тільки ідентичними термінами. Терміни
можуть утворюватись зі слів, які не вживаються у загальній лексиці і здебіль-
шого вводяться в науку внаслідок калькування/перекладу з латини або різних
490
мов-першоджерел інформації чи зі слів рідної мови, які у певній науковій
області набувають особливого значення [7]. Правильне використання тер-
мінів завжди було й залишається нині основою дидактики [19, 21].
Для пересічного студента складність селекційно-генетичної терміно-
логії пояснюється тим, що більшість її термінів мають іншомовне походжен-
ня. Терміни, що утворені зі слів рідної мови, сприймаються з меншими
труднощами, однак не завжди вживаються правильно. До аграрних універси-
тетів і коледжів (в ідеалі) мають зараховуватись ті випускники середніх
закладів освіти, що у межах програми середньої школи вже засвоїли базові
біологічні, в тім числі селекційно-генетичні, терміни. Однак первинні тесту-
вання студентів, які розпочинають вивчення цитології, генетики, біотех-
нології, селекції і насінництва, здебільшого свідчать про недостатнє знання
та/або розуміння термінології цих навчальних дисциплін.
Саме незнання термінів найбільше обмежує можливості студентів щодо
опанування передбаченими вузівськими програмами знаннями стосовно
цитогенетичних механізмів вдосконалення культурних рослин у процесі
селекції та забезпечення успадковування ознак при розмноженні новоство-
рюваних генотипів; каріології, геномного складу і механізмів функціонуван-
ня та взаємодії генів у процесах морфогенезу; цитогенетичних особливостей
ресинтезу існуючих і синтезу нових видів; цитогенетики статевої організації
гермафродитних, одно- та дводомних роздільностатевих рослин; вміння ана-
лізувати якість пилку, оцінювати рівні статевої (при схрещуваннях) і тканин-
ної (при щепленнях) само- і перехресної несумісності; спроможності розуміти
генетичні, цитологічні і молекулярні механізми та застосовувати біометричні
методи дослідження гетерозису окремих культурних рослин, оцінювати
внесок окремих елементів взаємодії генотип-середовище в загальний ефект
гетерозису; а також отримувати практичні навички аналізу й прогнозування
безпосередніх і віддалених наслідків втручання в генотип рослини при
гібридизації, індукуванні мутацій, поліплоїдизації та застосуванні ДНК-тех-
нологій; вміння підбирати та/або розробляти схеми селекційно-генетичних
досліджень, що відповідають потребам селекційної практики [10–12]. Біль-
шість вжитих у генетиці й селекції термінів запозичені з мов, якими публі-
кували результати своїх досліджень першовідкривачі описуваних явищ і
закономірностей, тому й здаються незвичними для українського (так само
й російського) студента. Крім того, за різкого збільшення україномовних
наукових видань і прискореного переходу на викладання українською мовою
рівнобіжно зросла кількість невдалих калькувань/перекладів з російської,
що трапляються не тільки у тезах доповідей (які не редагуються) чи Інтернет-
виданнях, а й у науковій періодиці і підручниках [4, 8, 9, 14, 15, 18].
Тому актуальність уніфікації селекційно-генетичної термінології, а
також очищення її від невдалих калькувань і запозичень постійно зростає.
Матеріали і методи
Дослідження виконували у 1980–2009 рр. на кафедрі генетики, селекції
рослин та біотехнології Уманського національного університету садівництва
491
зі студентами факультетів “Агрономія” та “Плодоовочівництво і виноградар-
ство”. Моніторинг динаміки засвоєння студентами окремих термінів з
генетики й селекції проводили впродовж активованих різними засобами
лекцій, семінарів, внаслідок перевірки, виконаних за індивідуальними
семестровими завданнями письмових робіт, аналізу доповідей студентів на
засіданнях наукового студентського гуртка кафедри тощо, з урахуванням
рекомендацій фахівців з педагогіки і психології [5, 6, 11, 19, 21].
Результати та обговорення
Виконані дослідження показали найбільші прогалини в однозначному
розумінні таких термінів як бекрос, зворотні схрещування, наслідування,
зверхдомінування та ін.
Почнемо з класичного визначення терміну бекрос. Англо-російський
тлумачний словник генетичних термінів [1] пропонує таке визначення:
— backcross — возвратное скрещивание. Скрещивание гибрида
первого поколения с одной из родительских форм; также “backcross” —
бэккросс, т.е. организм, полученный в результате В.с. (бэккроссирования).
Загальнодоступні україномовні Інтернет-словники тлумачать термін
бекрос по-різному. У Словнику англіцизмів зі Словопедії [3] читаємо:
— бекрос — “вид схрещування” — англ. back “зворотний” і англ. cros-
sing “схрещування”.
У такому визначенні нічого не можна заперечити стосовно перекладу
слова crossing, яке дійсно означає англійською схрещування, однак слід
визнати за неоднозначний переклад слова back, що в англійській загальній
лексиці має дуже багато значень, з яких термінологічно найближчі такі —
задня (зворотна) сторона; виворіт, спід; підкладка; зворотний (про течію);
назад, у зворотному напрямі; вказує на зворотну дію. Інші значення слова
back не мають тлумачень близьких за змістом до схрещування. Тому скла-
дений термін backcross не слід було перекладати за побутовими значеннями
його окремих компонентів, а відповідно до використання у науковій лексиці
зробити так, як у вище цитованому Англо-російському тлумачному словнику
генетичних термінів [1]. Укладачі розміщеного на Порталі української мови
та культури Словнику net дипломатично обмежились калькою, уникнувши
при цьому українського перекладу:
— бекрос — схрещування гібрида першого покоління з однією з вихід-
них батьківських форм [2].
Мабуть, зважаючи на потребу спрощення терміну, його слід було б
викласти у такій редакції:
— бекрос — поворотне схрещування. Схрещування гібрида першого
покоління з однією з вихідних батьківських форм.
Однак у деяких джерелах схрещування гібрида першого покоління з
однією з вихідних батьківських форм неправильно називають зворотними
схрещуваннями [4, 15], що порушує одну з найголовніших вимог творення
термінів, а саме уникнення багатозначності. Справа в тім, що термін зво-
ротне схрещування вже використовується як компонент реципрокних
492
схрещувань, тобто в системі схрещувань, що включає прямі (АЧБ) схрещу-
вання, у яких генотип А використовується як материнська, а генотип Б —
як батьківська форма, та зворотні (БЧА), у яких вже генотип Б використо-
вується за материнську, а генотип А — відповідно, за батьківську [10, 13].
До того ж переклад обох термінів з української мови на російську цілком
відповідає принципові однозначності, за яким поворотне схрещування пере-
кладаємо як возвратное скрещивание, тобто backcross, тоді як зворотне схре-
щування як альтернатива прямому — обратное скрещивание. В англомовних
публікаціях можна натрапити на таке вживання згаданих термінів як ...hybrid
progeny obtained by direct and reciprocal crossing of cultivars... [20], що україн-
ською буде ...потомство отримане внаслідок прямого и зворотного схрещуван-
ня сортів... Тут reciprocal crossing у парі з direct означає зворотне схрещування.
Ще більше неточностей допускається в селекційно-генетичних публі-
каціях за хибного вживання терміну наслідування у значенні успадковування
[8, 9, 14]. У російській мові слово “наследование” вживане у таких значен-
нях — діставання (отримування) у спадщину (спадок), успадковування,
(успадкування, спадкування). Співзвучне українське слово “наслідування”
можна віднести до групи слів, які називають “поганими друзями перекла-
дача”, тому що наслідування перекладається на російську — подражание
(кому, чему). Саме у цьому значенні термін вживають не тільки пересічні
українці, а й фахівці-психологи [5] й біологи [10, 17]. Так у Тестах до Розді-
лу 1. Ботаніка на стор. 606 у прикладах відповіді на завдання 2808 натрапимо
на однозначне і цілком слушне використання терміну наслідування:
Для мімікрії характерно:
1) наслідування забарвлення чи форми добре захищених організмів
погано захищеними;
2) модель і імітатор мешкають в одній місцевості;
3) кілька захищених видів нагадують одне одного за забарвленням і
формою;
4) не має значення для імітатора місце проживання моделі;
5) наслідування моделями поведінкових рефлексів.
На жаль, в окремих публікаціях на селекційно-генетичну тематику
можна натрапити на протилежні приклади неправильного використання
цього терміну:
— ...знаючи елементарні правила наслідування Менделя... [8], замість
успадковування;
— ...аналіз наслідування окремих контрастних (альтернативних) ознак...
[9], замість успадкування;
— ...ознаками та наслідування їх в потомстві... [14], замість успадковування.
Невдалий переклад з російської терміну сверхдоминирование як зверх-
домінування [18] менш поширене і його можна визнати за погану кальку,
якої слід уникати, адже більш точний переклад цього терміну наддомінування
давно використовується в україномовних наукових джерелах і підручниках
[10, 13].
493
Висновок
Впорядкування селекційно-генетичної термінології є одним з визначаль-
них засобів швидкого засвоєння студентами біологічних спеціальностей
запланованої навчальними програмами фахової інформації і сприятиме
підвищенню якості підготовки фахівців для аграрного сектора економіки і
аграрної науки.
Література
1.Арефьев В.А., Лисовенко Л.А. Англо-русский толковый словарь генетических
терминов; за науч. ред. Л.И. Патрушева.— М.: ВНИРО, 1995.— 407 с.
2.Бекрос // Словник.net: Портал української мови та культури.— 2006–2010.—
Режим доступу: http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=%C1%C5%CA%D0%CE%D1
3.Бекрос // Словопедія: Словник англіцизмів.— Режим доступу: http://slovo-
pedia.org.ua/46/53393/301182.html
4.Берко Й.М., Грицина М.Р. Морфологічні особливості гібриду Verbascum
thapsiforme Schrad.×Verbascum nigrum L. флори Львівської області // Український
ботанічний журнал.— 2006.— Т.63, №5.— С. 654–660.
5.Винославська О.В., Бреусенко-Кузнєцов О.А., Зливков В.Л. та ін. Психологія:
навч. посібник; за наук. ред. О.В. Винославської.— К.: ІНКОС, 2005.— 352 с.
6.Волкова Н. П. Педагогіка: посіб.— К.: Академія.— 2001.— 576 с.
7. Гудба Р. Мова науки або як мислимо, так і живемо // Культура.— 26.04.2007.—
Режим доступу: http://h.ua/story/39351/
8. Гюльмец О.С. Професійне розведення гуппі; пер. З нім.: О. Гриньової.—
Режим доступу: http://aquaforum.lviv.ua/forum/showthread.php?t=2562
9.Дубінін С.І., Ковтуновський П.М., Пілюгін В.О. та ін. Структурно-функціо-
нальна організація молекулярно-генетичного та клітинного рівнів // Методичні
рекомендації з медичної біології, паразитології та генетики для студентів та викла-
дачів ВНМЗ.— Полтава, 2006.— 103 с.
10. Лобашев М.Ю., Ватті К.В., Тихомирова М.М. Генетика з основами селекції;
пер. з рос. К.К. Панчула.— К.: Вища шк., 1974.— 368 с.
11. Опалко А.І. Елементи інтерактивного навчання у викладанні загальної і
прикладної генетики у вищих аграрних закладах освіти // Досягнення і проблеми
генетики, селекції та біотехнології: Зб. наук. пр. Укр. т-ва генет. і селекц. ім. М.І. Вави-
лова; редкол.: Кунах В.А. (голов. ред.) та ін.— К.: Логос, 2007.— Т.1.— С. 587–591.
12. Опалко А.І. та ін. Прикладна генетика з основами цитології / Опалко А.І.,
Балабак А.Ф., Заплічко Ф.О., Гонтар В.Т., Мойсейченко Н.В., Косенко І.С., Опал-
ко О.А. // Програма навчальної дисципліни для підготовки спеціалістів спеціальності
7.130.103.— “Плодоовочівництво і виноградарство” у вищих навчальних закладах
III–IV рівнів акредитації Мінагрополітики України.— К.: Аграрна освіта, 2006.— 12 с.
13. Опалко А.І., Опалко О.А. Тлумачник вжитих термінів // Селекція плодових
і овочевих культур. Практикум: навч. посібник / А.І. Опалко, А.О. Яценко, О.А. Опал-
ко, Н.В. Мойсєйченко.— К.: Наук. світ, 2004.— С. 267–303.
14. Опанасенко О.М. Відомий учений у галузі картоплярства академік УААН
Анатолій Андрійович Кучко (15.02.1950-2.01.1999) [Електронний ресурс] // Історія
науки і біографістика.— 2006.— N1.— Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/E-
Journals/INB/2006-1/06oomaak.html.
15. Тарасенко О. М. Розщеплення Rf3-гетерозигот у зворотних схрещуваннях
кукурудзи з молдавським типом цитоплазматичної чоловічої стерильності // Вісник
494
Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія.— 2007.— Вип.15, т.1.—
С. 175–182.
16. Термин // Мифы народов мира: мифологический словарь, образы античной
мифологии в мировой поэзии.— 2002–2004.— Режим доступу: http://narodov.mify.
org/dic/t.shtml
17. Тести до Розділу 1. Ботаніка.— 611 с. Режим доступу: http://natcol.lviv.ua/
ua/info/vst/vstup/biologija.doc
18. Ходак В.О. Програма з дисципліни “Інтродукція і селекція винограду”:
для студентів спеціальності 7.130103 “Плодоовочівництво і виноградарство” // Цикл
загально-професійних і професійно-орієнтовних дисциплін.— 01.2010.— Режим
доступу: http://www.univ.uzhgorod.ua/dep/biolog/bio_biblio/normativni/Plodoovoch/
Program.htm
19. Хуторской А.В. Современная дидактика: уч. пособие. 2-е изд.— М.: Высшая
школа, 2007.— 639 с.
20. Milutinoviс M., Miljkoviс J., Nikoli D., Rakonjac V., Fotiri M. Inheritance of
some grapevine properties in progeny from direct and reciprocal crossing of cultivars ‘Sme-
derevka’ and ‘Red Traminer’ // Acta Horticulturae.— 2009.— Vol.827.— P. 497–500.
21. Silberman M. Active strategies // 101 strategies to teach active learning.— Boston;
London etc., 1996.— P. 2–5.
Резюме
Впорядкування селекційно-генетичної термінології є одним з визначальних
засобів швидкого засвоєння студентами біологічних спеціальностей запланованої
навчальними програмами фахової інформації і сприятиме підвищенню якості під-
готовки фахівців для аграрного сектора економіки і аграрної науки.
Упорядочение селекционно-генетической терминологии является одним из опре-
деляющих средств быстрого усваивания студентами биологических специальностей
запланированной учебными программами профессиональной информации и будет
способствовать повышению качества подготовки специалистов для аграрного сек-
тора экономики и аграрной науки.
The necessity to coin and standardize of Ukrainian terminology used in genetics,
breeding and seed farming are discussed. Further perfection of term formation and
definition for quick learning scheduled professional information by students will promote
to raise the specialist quality for agrarian sector of economic and agrarian science.
ПІСКУН Р.П., НІКОЛАЄНКО О.О., ВАЩУК А.А., ШЕВЧУК Т.І.,
ГОРБАТЮК С.М.
Вінницький національний медичний університет ім.. М.І.Пирогова,
Україна, 21021, Вінниця -21, вул. Пирогова, 56, e-mail: piskyn2006@mail.ru
ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ГЕНЕТИКИ В МЕДИЧНОМУ ВУЗІ
В СВІТЛІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ
Найбільш важливою для практичних завдань охорони здоров’я галуззю
генетики людини є медична генетика. Іноді її розглядають не як розділ гене-
тики людини, а як самостійну галузь загальної генетики. Медична генетика
|