Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку
Впровадження адаптивних систем використання сортів-дворучок пшениці за
 пізніх строків сівби восени і в „лютневі вікна” в південному Степу України, засновано
 на використані позитивних генотип-середовищних ефектів, що дозволяє підвищити
 перевагу нового типу сортів за цих умо...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178073 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку / В.В. Базалій, Г.Г. Базалій, О.В. Ларченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 14-18. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1860097315000287232 |
|---|---|
| author | Базалій, В.В. Базалій, Г.Г. Ларченко, О.В. |
| author_facet | Базалій, В.В. Базалій, Г.Г. Ларченко, О.В. |
| citation_txt | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку / В.В. Базалій, Г.Г. Базалій, О.В. Ларченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 14-18. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Впровадження адаптивних систем використання сортів-дворучок пшениці за
пізніх строків сівби восени і в „лютневі вікна” в південному Степу України, засновано
на використані позитивних генотип-середовищних ефектів, що дозволяє підвищити
перевагу нового типу сортів за цих умов і зробити виробництво зерна пшениці більш
ефективним та конкурентноздатним.
Внедрение адаптивных систем использования сортов - дворучек пшеницы при
поздних сроках посева и в „ февральские окна” в южной Степи Украины, основанное
на использовании положительных генотип-средовых эффектов, что позволяет
увеличить преимущество нового типа сортов при этих условиях и сделать производство
зерна пшеницы более эффективным и конкурентоспособным.
Introduction of adaptive systems of use grades of wheat winter-summer type, at late
terms of crops and in „February windows” in southern Steppe of Ukraine, founded on use
positive a genotype - the environment of effects that allows to increase advantage new type of
grades under these conditions and to make manufacture of grain wheat more effective and
competitive.
|
| first_indexed | 2025-12-07T17:26:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
14
3. Савченко В.К. Генетический анализ в сетевых пробных скрещиваниях.- Мн:Наука и
техника, 1984.-223 с.
Резюме
На основі топкросних схрещувань на тлі двох пилкостерильних тестерів вивчена
комбінаційна здатність за вмістом іонів K+ і Na+ 20 запилювачів різного ступеня
інбредності Виділено дві гібридні комбінації, у яких істотно доведений низький вміст
одночасно двох типів іонів K+ і Na+.
На основе топкроссных скрещиваний на фоне двух пыльцестерильных тестеров
изучена комбинационная способность по содержанию ионов K+ и Na+ 20 опылителей
различной степени инбредности. Выделено две гибридные комбинации, у которых
доказано существенно низкое содержание одновременно двух типов ионов K+ и Na+.
On the basis cyclic crosses, on the background of two pollen sterile testers, the
combining ability for the content of K+ and Na+ ions of 20 pollinators with different levels
of hibreeding was studied. Two hybrid combinations were found in which essentially proved.
БАЗАЛІЙ В.В., БАЗАЛІЙ Г.Г., ЛАРЧЕНКО О.В.
Херсонський державний аграрний університет Мінагрополітики України
Україна, 73006, Херсон, вул.. Рози Люксембург, 23, e-mail: office @ ksau, Kherson. ua
ЕКОЛОГІЧНА ПЛАСТИЧНІСТЬ І СТАБІЛЬНІСТЬ УРОЖАЙНОСТІ
СОРТІВ ПШЕНИЦІ З РІЗНИМ ТИПОМ РОЗВИТКУ
Головною цілю при вирощуванні любої сільськогосподарської культури є
збільшення урожайності, підвищення якості продукції, ріст її конкурентної здатності у
виробництві. Управління цими процесами ведеться в двох напрямах [1]. По-перше, за
рахунок інтенсифікації технологій вирощування, що є ефективним, але і більш
затратним для підвищення урожайності і якості зерна. По-друге, створення сортів, які
володіють високим потенціалом продуктивності і адаптивності. Проблема адаптивності
сортів озимої пшениці , їх здатності забезпечувати високу і стійку продуктивність в
різних умовах довкілля завжди було на першому плані.
Відомо, що успіх „зеленої революції” пов’язаний зі створенням
високопродуктивних сортів озимої пшениці з слабковираженою фотоперіодичною
чутливістю і короткою стадією яровізації.. В південному Степу України це біологічне
явище сприяє активному весняному відростанню рослин при скороченому дні, що
своєю чергою забезпечує добре використання вологи і інтенсивне формування
біологічного урожаю [2].Деякі сорти озимої пшениці, які характеризуються цими
ознаками в окремі роки при відповідних умовах зовнішнього середовища ведуть себе
як „умовні дворучки”, це дає можливість їх з успіхом використовувати при пізніх
строках сівби де „типово” озимі сорти пшениці значно знижують свою потенційну
продуктивність
Використання позитивного ефекту цієї взаємодії у виробничих умовах, шляхом
приведення наявного сортового складу пшениці до конкретних агротехнічних умов і
створення та впровадження у виробництво сортів дворучок пшениці, безумовно буде
слугувати підвищенню конкурентної здатності культури озимої пшениці.
Цілю нашої роботи було провести порівняльну оцінку сортів пшениці з різним
типом розвитку за рівнем пластичності, стабільності та екологічної стійкості і
конкретизувати деякі критерії адаптивної системи селекційного процесу
15
Матеріали і методи
Вихідним матеріалом для аналізу були сім сортів пшениці з різним типом
розвитку: сорт озимої пшениці Одеська 267, „умовні” дворучки і дворучки – Pesma, NS
446, NS 471, Nevesinjka, Соломія і яра пшениця –Харківська 30. Вони вивчались при
зрошенні за різних строків сівби восени: 10.09, 20.09, 30.09, 10.10, 20.10, 30.10; лютневі
„вікна” – 15.02, 25.02; весною – 10.03, 20.03, 30,03, 10.04. Загальна площа ділянки 2,5
м2, облікова – 1 м2. Повторність п’яти кратна. Така кількість агроваріантів створює
умови достатньо точного ранжирування показників екологічної пластичності і
стабільності урожайності сортів пшениці. Ці параметри визначались за методикою
Еберхарта і Рассела [3], суттєвість якої заключається в регресивному аналізі залежності
урожайності сортів від індексу середовища. Коефіцієнт регресії ( bi ) використовується
для оцінки екологічної пластичності сорту, для визначення екологічної стабільності
(Sdi) використовували середнє квадратичне відхилення від лінії регресії.
Екологічну стійкість сортів (У2 – У1 ), де У1 – максимальна урожайність, У2 -
мінімальна урожайність, середню урожайність ( У1 + У2 )/2 в контрастних умовах
зовнішнього середовища визначали за рівняннями Россілі і Хембліна {4}.
Результати та обговорення
Вивчення сортів пшениці протягом календарного року при різних строках сівби і
контрастних умов довкілля, які перевищують за розмахом мінливості урожайності у
виробничих умовах, дозволяє підвищити надійність розроблених в дослідженнях
рекомендацій.
В таблиці 1 приведені статистичні параметри, які характеризують адаптивний
потенціал сортів пшениці за урожайністю.
Таблиця 1.
Параметри пластичності, стабільності і екологічної стійкості за
урожайністю сортів пшениці різного типу розвитку
Статистичні параметри
Сорт У2-У1
г/м2
(У1+У2)/2
г/м2 V, % bi S2di
Оптимальні строки сівби (10.09, 20.09, 30.09)
Одеська 267 -80 680 18,8 1,098 40,4
Pesma -90 520 20,5 1,114 48,2
Соломія -110 575 24,8 1,108 56,4
Nevesinjka -120 520 25,0 1,050 58,2
NS 471 -150 485 29,0 1,614 64,1
NS 446 -135 473 26,0 1,214 60,8
Пізні строки сівби ( 10.10, 20.10, 30.,10 )
Одеська 267 -260 450 36,0 1,614 70,6
Pesma -250 435 32,0 1,940 72,4
Соломія -70 615 18,4 0,990 36,1
Nevesinjka -170 485 29,5 1,114 58,4
NS 471 -40 540 12,4 0,740 28,2
NS 446 -120 460 23,1 1,120 60,1
Строки сівби в лютневі „вікна” ( 20.02,30.02 )
Одеська 267 не виколосилась
Pesma -40 240 14,1 1,514 28,6
Соломія -30 565 12,8 0,980 20,8
Nevesinjka -70 425 16,7 0,990 24,4
NS 471 --40 430 16,0 1,090 19,1
NS 446 -15 435 10,8 1,098 10,1
Харківська 30 -200 220 36,4 1,960 78,4
Строки сівби весною ( 10.03, 20.03, 30.03, 10.04 )
Pesma* -45 238 - - -
Соломія -130 430 24,8 0,914 58,1
16
Nevesinjka -130 330 29,4 1,216 64,2
NS 471 -175 367 34,5 1,066 72,1
N 446 -129 335 24,1 1,205 64,5
Харківська 30 -150 315 132,1 1,314 71,6
Примітка: * дані за два строки сівби ( 10.03,20.,03 ), а за строками сівби (30.03 і
10.04) рослини сорту Pesma не виколосились
Різниця У2 –У1 має від’ємний знак і визначає рівень стійкості сортів до
стресових умов вирощування. Чим менше розрив між максимальною і мінімальною
урожайністю, тим вище адаптивність сорту. В межах оптимальних строків сівби (10.09,
20.09, 30.09 ) озимий сорт Одеська 267 і сорт „умовної” дворучки Pesma мали вищу
стійкість до мінливих умов зовнішнього середовища порівняно з іншими сортами.
Сівба в пізні строки і лютневі „вікна” виявила значну перевагу сортів дворучок до умов
довкілля. Аналогічне підвищення стійкості до несприятливих умов у цих сортів
спостерігалось при сівбі весною порівняно з ярою пшеницею Харківська 30. Створений
нами новий сорт дворучки Соломія мав показники коефіцієнта регресії (bi ) за цих умов
менше одиниці, особливо у 2007 році ( bi= 0,641). Цей показник був абсолютним
мінімумом серед інших сортів, що було слідством пошкодження добре розвинутих,
дещо перерослих рослин березневими морозами. Тому сорт Соломія рекомендується
для вирощування при ранній весняній сівбі, або в пізні строки восени, за можливістю в
лютневі „вікна”
Показник ( У1 + У2 )/2 показує середню урожайність сорту в мінливих умовах
довкілля і характеризує генетичну гнучкість сорту, його компенсаційну здатність. Чим
вища ступінь відповідності між генотипом сорту і різними чинниками середовища, тим
вище цей показник. В наших дослідженнях за оптимальних умов вирощування
безумовно цей показник був найвищим у типово озимого сорту Одеська 267, але пізні
строки сівби виявили значну перевагу над ним сортів-дворучок (NS 446, NS 471),
особливо нового сорту Соломія ( перевага на 165 г/м2) ( табл..1). Показники екологічної
стабільності (S2
di) мали значну залежність від строків сівби і погодних умов року.
Найбільш високу стабільність прояву урожайності за пізніх строків сівби восени і
ранньовесняних мали сорти Соломія, NS 471, NS 446.
Перевага сортів дворучок в пізні строки сівби восени над типово озимими
сортами і умовних дворучок за урожайністю, в основному, спостерігалось у сприятливі
за погодними умовами роки, а в несприятливі – знижувалась, а в деяких випадках
повністю невеліровалась, що приводило до збільшення розриву між максимальною і
мінімальною урожайністю.
У ряду випадків збільшення пластичності сортів-дворучок приводило до
зменшення їх пристосованості до умов довкілля і стабільності прояву урожайності.
Тому не слід збільшувати фенотипову пластичність, так як це підвищує реакцію сорту
не лише до сприятливих умов, але і до несприятливих. Причина такої залежності
вірогідно знаходиться в генетичній детермінації норми реакції, фенотиповий прояв якої
залежить від дії чинників довкілля і їх напруги.
Відомо, що за типом розвитку пшениці поділяються на озимі, дворучки і ярі.
Вивчення закономірностей успадкування типу розвитку у пшениці на основі
гібридизації дозволяє створити необхідні сполучення ознак у рослин, той або інший
тип розвитку і спрямовано одержувати нові форми пшениць. В наших дослідженнях в
F1 при прямому і зворотньому схрещуваннях озимого сорту Одеська 267 з сортом
дворучкой Nevesinjke рослини розвивались за типом ярих або дворучок, їх колосіння
відставало у порівнянні з ярими посівами на 8-9 днів. В наступних поколіннях ( F2 –F4 )
спостерігалось досить характерне розщеплення гібридів за типом розвитку (табл..2).
17
Таблиця 2.
Характер розщеплення гібридів на форми різного типу розвитку
Всього
форм У тому числі
озимих дворучок ярих Покоління
кількість кількість % кількість % кількість %
Одеська 267 х Nevesinjke (сівба восени)
F2 54 8 14,8 22 40,7 24 44,5
F3 98 14 14,3 51 52,0 33 33,7
F4 128 15 11,7 68 53,1 45 35,2
Nevesinjke x Одеська 267 (сівба восени)
F2 25 - - 10 40,0 15 60,0
F3 48 - - 18 37,5 30 62,5
F4 69 - - 28 40,6 41 59,4
Одеська 267 х Nevesinjke ( сівба весною)
F2 24 6 25,0 8 33,3 10 41,7
F3 51 9 17,6 18 35,3 24 47,1
F4 78 18 23,1 24 30,8 36 46,1
Nevesinjke х Одеська 267 (сівба весною)
F2 28 2 7,1 12 42,9 14 50,0
F3 44 2 4,5 18 40,9 24 54,6
F4 62 4 6,5 22 35,5 36 58,0
Дослідження показали, що гібридизація типово озимого сорту і дворучки в
прямих і зворотніх схрещуваннях при сівбі восени і весною значно вплинуло на
формування гібридних форм з різним типом розвитку.
При прямому схрещуванні, де в якості материнської форми використовувався
озимий сорт пшениці Одеська 267 при сівбі як восени, так і весною спостерігалось
формування значно більшої кількості форм ярого типу і дворучок. Так, ярих форм і
дворучок при сівбі восени, залежно від поколінь, коливалось відповідно у межах 40,7-
53,1% і 33,7-44,5%, а озимих форм – 11,7-14,8%. При весняній сівбі озимих форм
вищеплялось дещо більше (17,6-25,0%), можливо за рахунок „умовних” дворучок, які
при відповідних умовах не формували колос, що потребує допоміжних досліджень з
цього питання. Пріоритет і при сівбі весною також залишався за ярими біотипами
(30,8-35,3%) та дворучками (41,7-47,1%).
При зворотньому схрещуванні форм озимого типу в різних поколіннях за сівбою
восени не виявлено, дворучок було дещо менше ( 37,5-40,6% ), ніж ярих форм ( 59,4-
62,5% ). Сівба весною гібридів F2 – F4 від зворотнього схрещування виявило не значну
кількість озимих форм ( 4,5 – 7,1% ), а ярі біотипи і дворучки практично були на такому
рівні, як при сівбі їх восени ( табл..2 ).
Таким чином, дослідження виявили, що гібридизація типово озимої пшениці з
дворучкою при реципрокному схрещуванні дозволяє не лише створювати нові біотипи
пшениці з різним типом розвитку, але і регулювати процеси їх створення. При прямому
схрещуванні ( озима пшениця х дворучка ) формуються дворучки, ярі і озимі біотипи, а
при зворотньому схрещуванні серед гібридних форм пшениці формуються лише
дворучки, ярі форми і практично повністю відсутні типово озимі біотипи.
Література
1. Кудряшов И.Н, Беспалова Л.А., Пучков Ю.М. и др. Экологическая пластичность
и стабильность новых сортов-потомков Безостой 1 по урожайности // В сб. межд.
конференции Безостая 1 – 50 лет триумфа. – Краснодар, 2005. – С.169-177
2. Мусіч В.М. ,Пильнєв В.М., Нефедов А.В. ,Рабинович С.В. Фотоперіодична
чутливість та адаптивність різних сортів озимої пшениці на Півдні України// Реалізація
потенційних можливостей різних сортів та гібридів Селекційно-генетичного інституту
в умовах України. –Одеса, 1996.-С. 76-83.
18
3. Eberhart S.A., Russell W.A. Stability parameters for comparing varieties// Crop Sci.-
1966 V.6.-№1.-Р.36-40.
4. Rossielle A.A., Hamblin J. Theoretical aspects of selection for yield in stress and non-
stress environments// Crop Sci.-1981.-21/-№6.
Резюме
Впровадження адаптивних систем використання сортів-дворучок пшениці за
пізніх строків сівби восени і в „лютневі вікна” в південному Степу України, засновано
на використані позитивних генотип-середовищних ефектів, що дозволяє підвищити
перевагу нового типу сортів за цих умов і зробити виробництво зерна пшениці більш
ефективним та конкурентноздатним.
Внедрение адаптивных систем использования сортов - дворучек пшеницы при
поздних сроках посева и в „ февральские окна” в южной Степи Украины, основанное
на использовании положительных генотип-средовых эффектов, что позволяет
увеличить преимущество нового типа сортов при этих условиях и сделать производство
зерна пшеницы более эффективным и конкурентоспособным.
Introduction of adaptive systems of use grades of wheat winter-summer type, at late
terms of crops and in „February windows” in southern Steppe of Ukraine, founded on use
positive a genotype - the environment of effects that allows to increase advantage new type of
grades under these conditions and to make manufacture of grain wheat more effective and
competitive.
ВАКУЛЕНКО П.І.1, КОРНЄЄВА М.О.2
1Верхняцька дослідно-селекційна станція
Україна, 20022,Черкаська область, Христиніський район, с.Верхнячка
2Інститут цукрових буряків УААН
Україна, 03141, Київ, вул.Клінічна,25, E-mail:isb@isb kiev.ua
ХАРАКТЕРИСТИКА КРАЩИХ МАТЕРИНСЬКИХ КОМПОНЕНТІВ
ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА КОМПЛЕКСОМ ГОСПОДАРСЬКО-ЦІННИХ ОЗНАК
Успішне створення і добір материнських форм в селекційному процесі великою
мірою залежить від генетичного різноманіття вихідних матеріалів, від їх селекційної
цінності, від методів оцінки їх за комбінаційною здатністю і базовою продуктивністю
[1].
Серед 50 одержаних на Верхняцькій дослідно-селекційній станції у 2003-2005
рр. експериментальних пробних гібридів цукрових буряків за врожайністю істотно
перевищували груповий стандарт 14 гібридів, із них 10 гібридів були створені за
участю материнських компонентів, одержаних на основі простих стерильних гібридів
(табл..1). За цукристістю найкращі оцінки мали 28 пробних гібридів, із них у 23
материнськими компонентами були прості стерильні гібриди (табл..1), у інших –
пилкостерильні лінії – аналоги вихідних О типів. Відповідно 19 пробних гібридів, в
склад материнського компоненту яких входили прості стерильні гібриди,
перевищували груповий стандарт за збором цукру.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178073 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T17:26:48Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Базалій, В.В. Базалій, Г.Г. Ларченко, О.В. 2021-02-17T19:58:17Z 2021-02-17T19:58:17Z 2008 Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку / В.В. Базалій, Г.Г. Базалій, О.В. Ларченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 14-18. — Бібліогр.: 4 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178073 Впровадження адаптивних систем використання сортів-дворучок пшениці за
 пізніх строків сівби восени і в „лютневі вікна” в південному Степу України, засновано
 на використані позитивних генотип-середовищних ефектів, що дозволяє підвищити
 перевагу нового типу сортів за цих умов і зробити виробництво зерна пшениці більш
 ефективним та конкурентноздатним. Внедрение адаптивных систем использования сортов - дворучек пшеницы при
 поздних сроках посева и в „ февральские окна” в южной Степи Украины, основанное
 на использовании положительных генотип-средовых эффектов, что позволяет
 увеличить преимущество нового типа сортов при этих условиях и сделать производство
 зерна пшеницы более эффективным и конкурентоспособным. Introduction of adaptive systems of use grades of wheat winter-summer type, at late
 terms of crops and in „February windows” in southern Steppe of Ukraine, founded on use
 positive a genotype - the environment of effects that allows to increase advantage new type of
 grades under these conditions and to make manufacture of grain wheat more effective and
 competitive. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку Article published earlier |
| spellingShingle | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку Базалій, В.В. Базалій, Г.Г. Ларченко, О.В. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| title | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку |
| title_full | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку |
| title_fullStr | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку |
| title_full_unstemmed | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку |
| title_short | Екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку |
| title_sort | екологічна пластичність і стабільність урожайності сортів пшениці з різним типом розвитку |
| topic | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| topic_facet | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178073 |
| work_keys_str_mv | AT bazalíivv ekologíčnaplastičnístʹístabílʹnístʹurožainostísortívpšenicízríznimtipomrozvitku AT bazalíigg ekologíčnaplastičnístʹístabílʹnístʹurožainostísortívpšenicízríznimtipomrozvitku AT larčenkoov ekologíčnaplastičnístʹístabílʹnístʹurožainostísortívpšenicízríznimtipomrozvitku |