Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі
Aim. Defining the structural peculiarities of parenhyma as well as blood vessels of heart, liver, kidneys, lungs, thyroid gland in their norm, in condition of the designed pathology and in the case of its gene correction. Comparing the obtained results in order to evaluate the influence of the preve...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Datum: | 2014 |
| Hauptverfasser: | , , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2014
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178122 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі / Р.П. Піскун, А.В. Білошицька, Н.М. Гринчак, Т.І. Шевчук, С.М. Горбатюк, І.І. Піскун, О.А. Ромашкіна, А.А. Савицька // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 14. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859638867867467776 |
|---|---|
| author | Піскун, Р.П. Білошицька, А.В. Гринчак, Н.М. Шевчук, Т.І. Горбатюк, С.М. Піскун, І.І. Ромашкіна, О.А. Савицька, А.А. |
| author_facet | Піскун, Р.П. Білошицька, А.В. Гринчак, Н.М. Шевчук, Т.І. Горбатюк, С.М. Піскун, І.І. Ромашкіна, О.А. Савицька, А.А. |
| citation_txt | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі / Р.П. Піскун, А.В. Білошицька, Н.М. Гринчак, Т.І. Шевчук, С.М. Горбатюк, І.І. Піскун, О.А. Ромашкіна, А.А. Савицька // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 14. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Aim. Defining the structural peculiarities of parenhyma as well as blood vessels of heart, liver, kidneys, lungs, thyroid gland in their norm, in condition of the designed pathology and in the case of its gene correction. Comparing the obtained results in order to evaluate the influence of the preventing effect as well as the medicinal one in the condition of Apo-E gene injection taking into account the morphological and functional changes of studied structures of organs. Methods. Modeling, macromorphometrical, histological, histochemical, micrometrical, electronic microscopic, biochemical and statistic methods. Results. Atherosclerosis was determined to reproduce the lipid spectrum changes of blood serum as well as the localized necrosis of the parenhyma’s cell elements and the sroma’s fibrosis as a result of the reduced arterial vessels capacity and due to the disfunction of the microvasculature. Conclusions. Preventive usage of Apo-E gene as well as its medicinal application in the condition of the experimental atherosclerosis results the reduced pathological changes in the arteries and in the vessels of the microvasculature, and it improves the blood supply in the organs which have been studied.
Key words: experimental atherosclerosis, gene therapy, morphology.
|
| first_indexed | 2025-12-07T13:18:58Z |
| format | Article |
| fulltext |
224
11. Yang W.M., Inouye C., Zeng Y., Bearss D., Seto E. Transcriptional repression by YY1 is mediated by interaction
with a mammalian homolog of the yeast global regulator RPD3 // Proc. Natl. Acad. Sci. USA. – 1996. – 93, N 23. –
P. 12845–12850.
12. Oei S.L., Griesenbeck J., Schweiger M., Babich V., Kropotov A., Tomilin N. Interaction of the transcription factor
YY1 with human poly (ADP-ribosyl) transferase // Biochem. Biophys.Res. Commun. – 1997. – 240, N 1. – P. 108–
111.
13. Griesenbeck J., Ziegler M., Tomilin N., Schweiger M., Oei S.L. Stimulation of the catalytic activity of poly (ADP-
ribosyl) transferase by transcription factor Yin Yang 1 // FEBS Lett. – 1999. – 443, N 1. – P. 20–24.
14. Kakizawa T., Miyamoto T., Ichikawa K., Kaneko A., Suzuki S., Hara M., Nagasawa T., Takeda T., Mori Ji.,
Kumagai M., Hashizume K. Functional interaction between Oct-1 and retinoid X receptor // Biol. Chem. – 1999. –
274, N 27. – P. 19103–19108.
15. Umesono K., Murakami K.K., Thompson C.C., Evans R.M. Direct repeats as selective response elements for the
thyroid hormone, retinoic acid, and vitamin D3 receptors // Cell. – 1991. – 65, N 7. – P. 1255–1266.
16. Mangelsdorf D.J., Evans R.M. The RXR heterodimers and orphan receptors // Cell. – 1995. – 83, N 6. – P. 841–
850.
17. Speek M. Antisense promoter of human L1 retrotransposon drives transcription of adjacent cellular genes // Mol.
Cell. Biol. – 2001. – 21, N 6. – P. 1973–1985.
18. Matlik K., Redik K., Speek M. L1 antisense promoter drives tissue-specific transcription of human genes // J.
Biomed. Biotechnol. – 2006. – N 1. – P. 71753.
19. Wheelan S.J., Aizawa Y., Han J.S., Boeke J.D. Gene-breaking: a new paradigm for human retrotransposon-
mediated gene evolution // Genome. Res. – 2005. – 15, N 8. – P. 1073–1078.
PIDPALA O.V., LUKASH L.L.
Institute of Molecular Biology and Genetics of Natl. Acad. Sci. of Ukraine,
Ukraine, 03680, Kyiv, Akad. Zabolotnogo str., 150, е-mail: pidpala@ukr.net
COMPOSITE CLUSTER STRUCTURE OF MOBILE GENETIC ELEMENTS IN THE MGMT
GENE INTRON AS A SOURCE OF REGULATORY SEQUENCES
Aims. It was carried out analysis of the composite cluster structures MGE in intron 2 and 3 of human MGMT
gene for the sequences homologous to binding sites of transcription factors. Methods. Searching and
identifying MGE was realised by using CENSOR (http://www.girinst.org). Functional sites were defined by
program TFSEARCH: Searching Transcription Factor Binding Sites (ver 1.3)
(http://www.cbrc.jp/research/db/TFSEARCH.html). Results. Composite clusteres in the introns 2 and 3 of
human MGMT gene consist of Alu-repeat and fragments of LINE-elements. Both sequences are enriched
promotorspecific elements including the TATA box, AP-1, Sp1, SREBP-1, Oct-1, HSF2 and others. Exept
that fragments of the LINE-elements have sites binding for the glucocorticoid receptor and orphan hormone
nuclear receptor. Conclusions. The obtained results allow to consider analyzed intron clusters of MGE as
potential alternative promoters.
Key words: human О6-methylguanin-DNA methyltransferase gene, mobile genetic elements, composite
cluster structures.
УДК 611-018.5:616.1:616-018:616.13-004.6.005:1:575.191
ПІСКУН Р.П., БІЛОШИЦЬКА А.В., ГРИНЧАК Н.М., ШЕВЧУК Т.І., ГОРБАТЮК С.М.,
ПІСКУН І.І., РОМАШКІНА О.А., САВИЦЬКА А.А.
Вінницький національний медичний університет імені М.І. Пирогова,
Україна, 21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56, е-mail: piskyn2006@mail.ru
ГЕННА ТЕРАПІЯ: ОСОБЛИВОСТІ ТА ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ АТЕРОСКЛЕРОЗІ
Рубіж другого й третього тисячоліть у
медицині ознаменувався значним поширенням
захворювань серцево-судинної системи, які за
даними ВООЗ, посідають перше місце в
структурі смертності населення планети [1].
В Україні хвороби системи кровообігу
становлять 62 % у структурі загальної
смертності. Інфаркт міокарда, ішемічна хвороба
серця, мозковий інсульт – це клінічно маніфес-
товані форми атеросклерозу. Тому одними з
225
найбільш актуальних задач сучасної медицини є
діагностика, лікування і профілактика
атеросклерозу.
Відомо, що атеросклероз відноситься до
мультифакторіальної патології, до розвитку якої
поряд з впливом навколишнього середовища
призводить спадковість. Ось чому чисельні
клінічні та експериментальні спроби
профілактики та лікування цієї хвороби при
використанні фармакологічних препаратів, що
знижують рівень холестеролу, тригліцеридів та
ліпопротеїнів низької щільності у крові,
виявили, що це лише тимчасовий ефект (тільки
на час прийому ліків) [2]. В той же час немає
надійних засобів, що збільшували б рівень
антиатерогенних ліпопротеїнів високої
щільності [3].
Результати великої кількості
популяційних, клінічних та експериментальних
досліджень свідчать, що існує зв’язок між
наявністю мутацій окремих генів та
порушеннями ліпідного обміну [4]. Завдяки
успіхам молекулярної біології було доведено,
що однією з причин порушень ліпопротеїдного
обміну є мутації гена Апо-Е – гена головного
білка ліпопротеїнів високої щільності [5], які
мають антиатеросклеротичні функції. Тому
усунення порушень шляхом генної терапії –
введення гена апоЕ- може бути значним внеском
в вирішення проблеми виникнення,
прогресування та корекції атеросклеротичних
порушень в організмі.
Мета дослідження. Встановити
морфофункціональні зміни в клітинах та
кровоносних судинах органів при експери-
ментальному атеросклерозі та його генній
корекції в умовах профілактичного і
лікувального введення гену Апо-Е.
Матеріали і методи
Досліди проведені на білих лабораторних
щурах-самцях масою 180–200 г. Утримання
тварин та маніпуляції з ними проводилися у
відповідності до положень «Європейської
конвенції про захист хребетних тварин, які
використовуються для експериментальних та
інших наукових цілей» (Страсбург, 1986),
«Загальних етичних принципів експериментів на
тваринах», ухвалених Першим Національним
конгресом з біоетики (Київ, 2001). Тварини
утримувались у науково-експериментальній
клініці Вінницького національного медичного
університету ім. М.І. Пирогова під постійним
наглядом та регулярно зважувались.
Всі піддослідні тварини були розділені на
5 груп: 1 – інтактна; 2 група – щурі, яким щоде-
нно протягом 30 днів вводився 4 (6) – Метил-2-
тіоурацил в дозі 12 мг/кг для пригнічення
функції щитоподібної залози; 3 – щурі, яким
моделювався атеросклероз за класичною
методикою М.М. Анічкова; 4 група –
«профілактика» – щурі, яким попередньо
моделювання атеросклерозу вводився ген
аполіпопротеїну Е (апоЕ); 5 група – «лікування»
– щурі, яким на тлі моделювання атеросклерозу
вводився ген апоЕ. Протягом 30 днів щоденно
щурам 3, 4 і 5 груп внутрішньошлунково за
допомогою зонду з оливою вводили холестерол,
попередньо розчиняючи його в соняшниковій
олії, в дозі 0,5 г/кг і 4(6) – метил-2-тіоурацил.
Тваринам 4 профілактичної групи вводили ген
апоЕ по 50 мкг на тварину внутрішньом’язово в
перший день досліду. Тваринам 5 групи з
лікувальною метою вводили ген апоЕ в тій же
дозі на 15 день досліду. В ролі вектора
використовували ліпосоми ДОТАР Methosulfate
salt (Product Code: D 1163 0,4 ml 121,60
C43H83NO8S FW 7774,2 фірми «SIGMA») з
розрахунку 1 мкг ДНК апоЕ на 5 мг ДОТАР.
Плазміду, що несе ген ізоформи ε2 людини
апоЕ, з’єднаний з цитомегаловірусним промо-
тором, включали в структуру ліпосоми
безпосередньо перед введенням щурам.
Результати та обговорення
Ефективність трансфекції оцінювалась із
застосуванням методу зворотньотранскрип-
тазної полімеразної ланцюгової реакції
(RТ-РСR) в зразках тканини печінки та м’язів,
отриманих на останню (30) добу експерименту.
Візуалізація продуктів ампліфікації (295 пар
нуклеотидів і 180 пар нуклеотидів відповідно
для першої і другої пари праймерів)
проводилась за допомогою електрофорезу в 2 %
агарозному гелі (рис. 1).
Генетична (генна) терапія це один з
провідних напрямків молекулярної медицини,
яка найближчим часом буде мати значний вплив
на здоров’я людства.
Основою генної терапії являється генна
інженерія. Генетична (генна) інженерія – це
прикладна галузь молекулярної біології,
генетики та біохімії, яка розробляє методи
перебудови геномів організмів вилученням або
введенням окремих генів чи їхніх груп; синтезу
генів поза організмом; виділення з клітин та
перебудову окремих генів або їх частин;
копіювання та розмноження виділених або
синтезованих генів; введення генів чи їх груп у
геном інших організмів; експериментальне
поєднання різних геномів в одній клітині.
226
Рис. 1. Електрофореграма продуктів ампліфікації РНК ароE-гена (230 п.н.):
№ 1 – «–» – контроль;
№№2–9 – зразки тканин щурів, яким вводилась плазміда, що несе ароE-ген людини;
№ 10 – «+» – контроль;
№№ 11–12 – зразки тканин контрольних тварин (без введення плазмідної ДНК)
Експериментальне перенесення генів в
інший геном називають трансгенезом. Він
базується на технології рекомбінантної ДНК.
Організми, які мають у складі свого геному
чужорідні гени інших організмів, називаються
трансгенними.
У зв’язку з недостатньо вивченими
наслідками втручання в геном людини – генна
інженерія статевих клітин у більшості країн
заборонена.
Як правило, експериментують перене-
сення генів еукаріотів у клітини бактерій. У
геном бактерій вводять гени, які кодують
інсулін пацюка або людини, гени рРНК
дрозофіли або жаби тощо. Вбудовані гени у
нормі «зчитують» інформацію в клітині бактерії,
завдяки чому вона синтезує відповідні сполуки
(гормон інсулін, рРНК тощо).
Успішний розвиток генного аналізу
робить можливим застосування генних методів
лікуванні хвороб – генної терапії. Медичні
генетики отримують можливість змінювати
гени, відповідальні за деякі спадкові
захворювання і порушення, вставляти замість
дефектних (мутантних) генів – нормальні. Нові
гени дозволяють задіяним клітинам
функціонувати правильно.
З розшифровкою людського геному
(Human Genome Project – HGP – 2003 р.) ДНК-
технології, які з’являються і вдосконалюються,
досягли сьогодні нових висот. Обширні знання
про повний набір генів людини і їх хромосомну
організацію вже використовуються на практиці
в діагностичних лабораторіях, що дозволяє
вченим і клініцистам досліджувати вроджені
генетичні помилки і надавати більш точні
генетичні рекомендації постраждалим сім’ям.
По суті ж, генна терапія – це ремонт генів,
або точніше реконструкція генів і геномів. У
прямому сенсі слова генна терапія означає
лікування шляхом введення в тканини або в
клітини смислових (або антисмислової)
послідовностей ДНК (або РНК).
Концепція генної терапії існує впродовж
декількох десятиліть. Суть її зводиться до того,
що найбільш радикальним способом боротьби з
різними генетичними захворюваннями є
діяльність, спрямована на виправлення або
знищення самої генетичної причини
захворювання, а не її наслідків.
Тобто генна терапія це етіологічне
лікування, яке ґрунтується на корекції
первинного генетичного дефекту шляхом зміни
генотипу. По суті, генна терапія – це виправ-
лення специфічного спадкового захворювання
шляхом введення в клітину-мішень функціону-
ючої нормальної генетичної конструкції.
Позитивна генотерапія направлена на
введення нормального гена для заміщення
неактивного мутантного гена.
Негативна генотерапія направлена на
пригнічення функції гіперекспресованого гена.
Генотерапія може проводитися ex vivo і in vivo.
Генотерапія ex vivo – виправлення
генетичного дефекту в ізольованих з органа
соматичних клітинах. Вона складається з таких
етапів: 1) отримання клітин від хворого; 2) ви-
правлення генетичного дефекту за допомогою
перенесення потрібного гена; 3) відбір і
збільшення кількості генетично виправлених
клітин; 4) введення цих клітин пацієнту.
Для введення гена запропоновано
227
ретровірусні й аденовірусні вектори, ліпосоми,
фізичні методи (електропорація, ультразвук,
лазерні мікроін’єкції, генні пістолети –
мікрочастинки золота, вкриті ДНК, вистрі-
люються в тканини).
Перша успішна спроба генотерапії ex vivo
була проведена в США 14 вересня 1990 р. у 4-х
річної дівчинки з рідкісною спадковою
хворобою – тяжким комбінованим первинним
імунодефіцитом, обумовленим мутацією в гені
аденозиндезамінази А (АДА). Цей день
вважають датою народження генної терапії. У
хворої було виділено Т-лімфоцити, в які in vitro
за допомогою ретровірусного вектора ввели ген
АДА. Модифіковані таким чином лімфоцити
культивували і протягом двох років із певною
періодичністю вводили хворій. У пацієнтки
спостерігалася експресія гена АДА і клінічне
поліпшення. Лікування виявилося ефективним,
пацієнтка жива і досі, але введення лімфоцитів
їй необхідно повторювати кожні 3–6 міс.
Довгострокова генотерапія була вперше
успішно проведена при спадковій сімейній
гіперхолестеринемії у жінки 29 років. Хворій
була зроблена часткова (близько 15 %) гепато-
ектомія. За допомогою ретровірусного вектора в
отриману культуру клітин печінки був введений
ген рецептора ліпопротеїнів низької густини.
Трансгенні гепатоцити були повернені пацієнтці
через катетер у ворітну вену і досягли печінки.
В результаті вміст ліпопротеїнів низької густини
у крові хворої зменшився на 15–30 %, що значно
поліпшило її стан.
Водночас, генотерапія соматичних клітин
– один із найбільш передових напрямів
лікування як спадкових так і неспадкових
хвороб. Її розвиток тісно пов’язаний із
розшифровкою будови генів, здійснений
програмою «Геном людини». На 2003 р. було
запропоновано більше 600 протоколів генної
терапії різних захворювань, із них на моногенні
хвороби припадає тільки 12 %. Більша частина
досліджень стосується генотерапії онколо-
гічних, терапевтичних, інфекційних захворю-
вань та генних вакцин.
На жаль, не у кожному випадку можливе
виділення клітин у пацієнта для генетичної
модифікації з подальшим поверненням їх в
організм. Тому застосовується генотерапія in
vivo – генетична модифікація клітин безпо-
середньо в організмі хворого. Основна проблема
генотерапії in vivo – доставка гена в необхідну
тканину і забезпечення його експресії.
Так, генотерапія муковісцидозу можлива
тільки in vivo. Проте більше 20 клінічних спроб
генотерапії муковісцидозу закінчилися невда-
чею через погане включення гена в клітини, що
не діляться, і короткочасну експресію введеного
гена. Крім того, можливий розвиток імунної
відповіді на вірусний вектор, провокація
пухлини і непередбачуваний вплив на геном
клітини при вбудовуванні вектора в
невідповідну ділянку ДНК.
Таким чином, програми генної терапії для
клінічних випробувань включають наступні
розділи:
– вибір нозології для проведення курсу генної
терапії;
– обґрунтоване визначення типу клітин, які
підлягають генетичній модифікації;
– конструювання екзогенної ДНК;
– біологічна безпека генної конструкції, яка
вводиться, що включає досліди на культурах
клітин і на модельних (трансгенних) тваринах;
– аналіз експресії введених генів;
– оцінка клінічного (терапевтичного) ефекту;
– можливі побічні наслідки і способи їх
попередження.
Найбільш істотним елементом в програмі
генної терапії є аналіз наслідків проведених
процедур. Він включає:
– пошук модифікованих клітин в організмі
пацієнта після перенесення гена і відстеження
динаміки цих клітин в певних тканинах. Цей
пошук полегшується при наявності маркерного
гена в конструкції;
– аналіз експресії введених генів шляхом
ідентифікації і кількісної оцінки відповідного
РНК-транскрипту або білкового продукту гена;
– аналіз корекції первинного біохімічного
дефекту;
– зіставлення отриманих даних з
результатами комплексного медичного
обстеження;
– внесення необхідних виправлень і
доповнень у проведену схему лікування.
Враховуючи вищевикладене, генна терапія
на сучасному етапі – це лікування спадкових,
онкологічних, деяких інфекційних та інших
захворювань.
У наших дослідженнях об’єктом були
патологічні зміни, що виникають в клітинах та
тканинах органів на тлі атеросклерозу та його
генної корекції. Проведено макромор-
фометричну оцінку структурних компонентів та
особливостей паренхіми серця, нирок, легень,
печінки і щитоподібної залози в нормі, при
експериментальному атеросклерозі та при його
корекції. Визначено структурні особливості
кровоносних судин органів, що проявляються
228
збільшенням площі поперечного перерізу артерії
на 60,09 %, зовнішнього діаметру – на 91,1 %,
товщини стінки судин – на 60,9 %, площі стінки
судин – на 46,8 % та індексу Вогенворта – у 3
рази, а також зменшенням площі просвіту на
14,8 % і внутрішнього діаметру артерій на 66,9
% порівняно з групою інтактних тварин.
Проведено порівняльне вивчення особливостей
біохімічних показників ліпідного обміну
сироватки крові, цитолітичних ферментів
печінки та гормонів щитоподібної залози. З
комплексним урахуванням морфофунк-
ціональних змін вивчених структур органів
співставлено отримані результати для оцінки
впливу профілактичного та лікувального
введення гену ароЕ.
Висновки
1. Встановлено, що експериментальний
атеросклероз проявляється порушеннями
ліпідного спектру сироватки крові, про що
свідчить зростання рівнів загального
холестерину, загальних ліпідів, ліпопротеїнів
низької щільності індексу атерогенності та
зниження концентрації ліпопротеїнів високої
щільності. У досліджених внутрішніх органах
виявлено структурну перебудову у вигляді
ліпідної дистрофії, деструкції та осередкового
некрозу клітинних елементів паренхіми і явищ
фіброзу строми, що виникають в результаті
зниження пропускної здатності артеріальних
судин і дисфункції мікроциркуляторного русла.
2. Застосування гену аполіпопротеїну Е як
з метою профілактики, так і з метою лікування
атеросклерозу в експерименті призводить до
зменшення патологічних змін в артеріях та
судинах мікроциркуляторного русла, що
супроводжується покращенням кровопо-
стачання в вивчених органах і ремоделювання їх
клітинних компонентів в напрямку структурно-
функціональної нормалізації.
3. Отримані дані можуть слугувати
експериментальним обґрунтуванням доцільності
застосуванням гену аполіпопротеїну Е в
клінічних випробовування при відповідних
патологічних станах.
Література
1. Коркушко О.В. Лишневская В.Ю., Дужак Г.В. Возрастные особенности функционального состояния
эндотелия микрососудов // Кровообіг та гемостаз. – 2007. – № 4. – С. 5–10.
2. Терещенко О.С. Крестор – нова ера в лікуванні атеросклерозу // Украинская Медицинская Газета. – 2006. –
№ 5. – С. 28–29.
3. Кордюм В.А. Генотерапія атеросклерозу // Теоретична медицина. – 2004. – № 10, № 2. – С. 121.
4. Akishita M. Artheriosclerosis and hyperlipidemia // JMAJ: Jap. Med. Assoc. J. – 2004. – 47, N 4. – P. 175–178.
5. Machlej R.W. Apolipoprotein Е cholesterol transport protein with expanding role in cell biology // Science. – 1988.
– 240, N 4852. – P. 622–630.
PISKUN R.P., BILOSHITSKA A.V., GRYNCHAK N.M., SHEVCHUK T.I., GORBATYUK S.M.,
PISKUN I.I., ROMASHKINA O.A., SAVYTSKA A.A.
Vinnytskyi national medical university named after M.I. Pirogov,
Ukraine, 21018, Vinnitsya, Pirogova str., 56, e-mail: piskyn2006@mail.ru
GENE THERAPY, ITS PECULIARITIES AND THE EXPERIENCE OF ITS APLLICATION IN
CASE OF EXPERIMENTAL ATHEROSCLEROSIS
Aim. Defining the structural peculiarities of parenhyma as well as blood vessels of heart, liver, kidneys,
lungs, thyroid gland in their norm, in condition of the designed pathology and in the case of its gene
correction. Comparing the obtained results in order to evaluate the influence of the preventing effect as well
as the medicinal one in the condition of Apo-E gene injection taking into account the morphological and
functional changes of studied structures of organs. Methods. Modeling, macromorphometrical, histological,
histochemical, micrometrical, electronic microscopic, biochemical and statistic methods. Results.
Atherosclerosis was determined to reproduce the lipid spectrum changes of blood serum as well as the
localized necrosis of the parenhyma’s cell elements and the sroma’s fibrosis as a result of the reduced arterial
vessels capacity and due to the disfunction of the microvasculature. Conclusions. Preventive usage of Apo-E
gene as well as its medicinal application in the condition of the experimental atherosclerosis results the
reduced pathological changes in the arteries and in the vessels of the microvasculature, and it improves the
blood supply in the organs which have been studied.
Key words: experimental atherosclerosis, gene therapy, morphology.
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178122 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T13:18:58Z |
| publishDate | 2014 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Піскун, Р.П. Білошицька, А.В. Гринчак, Н.М. Шевчук, Т.І. Горбатюк, С.М. Піскун, І.І. Ромашкіна, О.А. Савицька, А.А. 2021-02-17T21:22:14Z 2021-02-17T21:22:14Z 2014 Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі / Р.П. Піскун, А.В. Білошицька, Н.М. Гринчак, Т.І. Шевчук, С.М. Горбатюк, І.І. Піскун, О.А. Ромашкіна, А.А. Савицька // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2014. — Т. 14. — С. 224-228. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178122 611-018.5:616.1:616-018:616.13-004.6.005:1:575.191 Aim. Defining the structural peculiarities of parenhyma as well as blood vessels of heart, liver, kidneys, lungs, thyroid gland in their norm, in condition of the designed pathology and in the case of its gene correction. Comparing the obtained results in order to evaluate the influence of the preventing effect as well as the medicinal one in the condition of Apo-E gene injection taking into account the morphological and functional changes of studied structures of organs. Methods. Modeling, macromorphometrical, histological, histochemical, micrometrical, electronic microscopic, biochemical and statistic methods. Results. Atherosclerosis was determined to reproduce the lipid spectrum changes of blood serum as well as the localized necrosis of the parenhyma’s cell elements and the sroma’s fibrosis as a result of the reduced arterial vessels capacity and due to the disfunction of the microvasculature. Conclusions. Preventive usage of Apo-E gene as well as its medicinal application in the condition of the experimental atherosclerosis results the reduced pathological changes in the arteries and in the vessels of the microvasculature, and it improves the blood supply in the organs which have been studied. Key words: experimental atherosclerosis, gene therapy, morphology. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Генетика людини та медична генетика Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі Gene therapy, its peculiarities and the experience of its apllication in case of experimental atherosclerosis Article published earlier |
| spellingShingle | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі Піскун, Р.П. Білошицька, А.В. Гринчак, Н.М. Шевчук, Т.І. Горбатюк, С.М. Піскун, І.І. Ромашкіна, О.А. Савицька, А.А. Генетика людини та медична генетика |
| title | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі |
| title_alt | Gene therapy, its peculiarities and the experience of its apllication in case of experimental atherosclerosis |
| title_full | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі |
| title_fullStr | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі |
| title_full_unstemmed | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі |
| title_short | Генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі |
| title_sort | генна терапія: особливості та досвід застосування при експериментальному атеросклерозі |
| topic | Генетика людини та медична генетика |
| topic_facet | Генетика людини та медична генетика |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178122 |
| work_keys_str_mv | AT pískunrp gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT bílošicʹkaav gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT grinčaknm gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT ševčuktí gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT gorbatûksm gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT pískuníí gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT romaškínaoa gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT savicʹkaaa gennaterapíâosoblivostítadosvídzastosuvannâprieksperimentalʹnomuaterosklerozí AT pískunrp genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT bílošicʹkaav genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT grinčaknm genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT ševčuktí genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT gorbatûksm genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT pískuníí genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT romaškínaoa genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis AT savicʹkaaa genetherapyitspeculiaritiesandtheexperienceofitsapllicationincaseofexperimentalatherosclerosis |