Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу
Показана ефективність використання внутрішньовидової гібридизації з залученням зразків світової колекції та поліпшених джерел стійкості з послідуючим добором стійких генотипів на ШКІФ патогенів при створення селекційного матеріалу. Розроблені методи покладено в основу створення ліній та сортів оз...
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Datum: | 2008 |
| Hauptverfasser: | , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178131 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу / В.В. Кириленко, О.В. Гуменюк, Г.С. Басанець, С.В. Купцов, С.О. Хоменко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 43-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859667801302630400 |
|---|---|
| author | Кириленко, В.В. Гуменюк, О.В. Басанець, Г.С. Купцов, С.В. Хоменко, С.О. |
| author_facet | Кириленко, В.В. Гуменюк, О.В. Басанець, Г.С. Купцов, С.В. Хоменко, С.О. |
| citation_txt | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу / В.В. Кириленко, О.В. Гуменюк, Г.С. Басанець, С.В. Купцов, С.О. Хоменко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 43-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Показана ефективність використання внутрішньовидової гібридизації з
залученням зразків світової колекції та поліпшених джерел стійкості з послідуючим
добором стійких генотипів на ШКІФ патогенів при створення селекційного матеріалу.
Розроблені методи покладено в основу створення ліній та сортів озимої пшениці. Сорти
Економка та Миронівська сторічна досліджуються на Державному сортовипробуванні.
Показана ефективность использования внутривидовой гибридизации с
привлечением генетических образцов мировой коллекции и улучшенных источников
устойчивости с последующим отбором устойчивых генотипов на ИКИФ патогенов при
создании нового селекционного материала. Разработанные методы положены в основу создания новых линий и сортов озимой пшеницы. Сорта Экономка и Мыронивська
сторична исследуются на Государственном сортоиспытании.
It is shown that for creation of new selection material intraspecific hybridization was
utillized involving genetic varieties of world collection and improving sources of resistance
following selection of resistant genotypes on artificial complex infectious background of
some pathogens. The developed methods have been basis creation of new lines and strains of
winter wheat. Strains Economka and Myronivs'ka storychna are being under State strain test .
|
| first_indexed | 2025-11-30T12:21:18Z |
| format | Article |
| fulltext |
43
КИРИЛЕНКО В.В., ГУМЕНЮК О.В., БАСАНЕЦЬ Г.С., КУПЦОВ С.В., ХОМЕНКО С.О.
Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла УААН,
Україна, 08853 с. Центральне, Миронівського району, Київської області,
е-mail: mwheats@ukr.net, mironovka@mail.ru
ХАРАКТЕРИСТИКА НОВОСТВОРЕНОГО МАТЕРІАЛУ ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ
ОЗИМОЇ НА ПОЛІПШЕННЯ ПОКАЗНИКІВ АДАПТИВНОСТІ У ЛІСОСТЕПУ
Озима пшениця посідає головне місце у структурі площ зернових культур в
Україні. Основним фактором, що забезпечує високі і сталі врожаї високоякісного зерна
озимої пшениці, є селекційно-генетичне поліпшення культури [1].
Найбільш прогресивним методом захисту рослин є селекція за стійкістю проти
основних хвороб. Важливість цього питання пов’язана з тим, що перед людством
надзвичайно гостро постали такі проблеми, як захист довкілля та отримання екологічно
чистої продукції у обсягах, що забезпечували б зростаючий на неї попит [2,3].
Виходячи з цього метою досліджень було вивчення та створення нового
селекційного матеріалу з поліпшеними показниками адаптивності у контрастних за
погодними умовами роках.
Матеріали і методи
Дослідження проводили у селекційній сівозміні Миронівського інституту
пшениці імені В.М. Ремесла УААН (МІП), з використанням штучного комплексного
інфекційного фону (ШКІФ) патогенів.
Погодні умови в роки досліджень (2000-2007 рр.) характеризувалися значними
коливаннями кліматичних факторів, близькими до екстремальних, особливо в літній
період, які впливали на процеси формування зернівки, наливу зерна, показники якості
та розвиток основних патогенів. Так, дефіцит вологи спостерігався у червні 2004
(15,6%), липні 2002 (53,4%) та 2005 (75%) рр. Перезволоження у червні 2002 (262%),
липні 2000 (138%) та 2004 (142%) рр. Найменш сприятливим за температурними
умовами і запасом вологи (травень, червень відповідно 20%-26% вологи) був 2007 рік,
що характеризувався підвищеними денними температурами, особливо у фазу виходу в
трубку, колосіння. Поряд з цим опади, що випали у другій та третій декаді червня
сприяли поширенню ураження основними збудниками. Природні умови виявляються
недостатніми для диференціації ознаки стійкості, тому ключовим моментом
фітосанітарного стану селекційної сівозміни є створення ШКІФ патогенів. Прояв даних
чинників вплинув на ефективність проведення доборів генотипів у первинних ланках
селекції та на формування адаптивних ознак серед ліній на завершальних її етапах.
Фенологічні спостереження проводили згідно з вимогами методики державного
сортовипробування сільськогосподарських культур [4]. Створення ШКІФ патогенів та
оцінки стійкості проти основних грибних хвороб озимої пшениці здійснювали в усіх
ланках селекційного процесу за методичними рекомендаціями [5]. Достовірність
отриманих статистичних параметрів та реалізацію потенціалу урожайності оцінювали
за Доспєховим Б.О. [6]. За результатами урожайності ліній вираховували статистичні
показники: середнє арифметичне (Х), розмах варіювання (R). Розраховували показники
гомеостатичності (Hom) та селекційну цінність (Sc) за В.В. Хангільдіним і М.А.
Литвиненком [7]. Коефіцієнт чутливості на умови вирощування (В1) ─ за S.A. Eberhart
and W.A. Russell (цит. по [8]).
Результати та обговорення
Дослідження були направлені на пошук та залучення генетичних джерел
світової колекції для створення нових сортів озимої пшениці та ефективне
використання у селекції на поєднання ознак і властивостей (Рис.). Пари для
схрещування підбирали так, щоб батьківські компоненти різнилися за стійкістю проти
групи патогенів (E. graminis, P. reconditа, S. tritici) і мали селекційну цінність для
44
подальшої роботи. Із даних таблиці 1 випливає, що вагома маса схрещувань
проводилась по типу місцевий сорт х місцевий (42%). Це пов’язано з тим,
що в останні роки створено генофонд із місцевих зразків у лабораторії (покращені
джерела стійкості проти ураження збудниками − створені у відділі захисту рослин (ЗР
МІП) та інтрогресивні лінії − у лабораторії генетики пшениці МІП).
Таблиця 1
Характер внутрішньовидових схрещувань пшениці м’якої озимої у різні роки
Батьків-
ський сорт Число комбінацій по роках, шт. Всього
комбінацій
♀ ♂ 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 шт. %
М М 149 115 108 129 89 88 28 28 734 42
М І 16 84 26 28 18 46 26 13 257 15
І М 54 74 100 117 89 57 20 27 538 31
І І 12 24 2 25 54 20 44 42 223 12
Всього 231 297 236 299 250 211 118 110 1752 100
М- місцевий сорт, І- інорайонний сорт
Упродовж 1995–2007 рр. у селекції на стійкість нами постійно проводився
пошук, виділення та залучення до схрещувань джерел стійкості щодо збудників
основних хвороб пшениці з використанням ШКІФ патогенів. Використання ШКІФ
патогенів у селекційному процесі дало змогу підвищити результативність при виділенні
форм озимої пшениці за стійкістю проти ураження патогенами та за окремими
елементами адаптивності. Так, за 12 років (1995-2007) у результаті досліджень ліній
озимої пшениці за стійкістю проти ураження збудниками E. graminis, P. reconditа та S.
tritici кількість форм з груповою стійкістю зросла у конкурсному сортовипробуванні –
від 22,7% до 84%, продуктивність їх відповідно з 36% до 54%. У результаті селекційної
роботи за стійкістю проти захворювань виділено низку перспективних новостворених
ліній та два сорти. Лінії протягом чотирьох років у конкурсному сортовипробуванні
суттєво перевищували стандарт за врожайністю, характеризувалися груповою
стійкістю проти ураження збудниками основних хвороб пшениці на ШКІФ (проти рас:
P. reconditа – 16, 28, 38, 49, 51, 77, 112, 124, 129, 144, 151; E. graminis – 4, 26, 27, 43, 44,
45, 58, 88.) та на штучних роздільних інфекційних фонах (ШРІФ) відділу ЗР МІП.
Показники якості зерна – на рівні цінної пшениці (табл. 2).
45
За статистичними характеристиками новостворені лінії мають кращі показники,
ніж у стандарту. Так, лінія Лютесценс 34628 має перше місце за найвищим адаптивним
Таблиця 2
Адаптивна оцінка новостворених ліній пшениці озимої (середнє за 2005-2007 рр.)
Стійкість проти хвороб, бал Показники
якості зерна
Назва лінії та
походження
П
ро
ду
кт
ив
ні
ст
ь,
ц/
га
бо
ро
ш
ни
ст
а
ро
са
1,
2
бу
ра
ір
ж
а1,
2
се
пт
ор
іо
з1,
2
ко
ре
не
ві
1
,2
гн
ил
і
фу
за
рі
оз
2
ко
ло
су
В
Ж
К
Я
3
се
ди
ме
нт
а-
ці
я,
м
л
„
си
ра
”
кл
ей
-
ко
ви
на
,%
вм
іс
т
бі
лк
а,
%
Подолянка ─ St 59,2 5 5 6 6 6 5 70 27,8 13,6
Лютесценс 32345
(Л.Е.g.4/96/Л.P.r.12/96) 64,1 6 7 7 7 8 7 59 28,2 13,9
Лютесценс 34629
(P.r. 13/96/Л. 24470) 60,5 6 7 7 9 8 8 67 27,0 14,2
Лютесценс 35280
КМ248-22/(Л.c.h.98/88/
/Ер. Т.с.46/89)
61,0 7 7 8 8 9 7 57 26,3 13,2
Лютесценс 32737
(Л.Е.g.4/96/Л.P.r.12/96) 60,2 6 6 7 8 8 7 65 25,4 13,6
Лютесценс 35397
(Ер. 27564/Л. 20513) 64,0 7 7 7 8 7 6 69 27,6 13,7
Лютесценс 32407
(Напівкарлик3/Oasis)/Мир.62
)//Фантазія одеська
62,4 6 6 8 7 7 7 56 27,8 14,0
Лютесценс 34628
(Л. P.r.13/96/Л. 24470) 65,7 7 7 8 8 7 6 59 25,6 14,0
Лютесценс 32692
(Л.19550/Juwel5) 59,9 6 7 7 7 8 6 60 27,4 13,4
Лютесценс 32450
(Л.P.r.12/96/Hadm.20581/84) 61,7 6 7 7 7 9 7 59 25,9 13,2
НІР0,05 2,3
1-дослідження на ШКІФ патогенів, 2- на ШРІФ патогенів, 3- на природному фоні.
потенціалом (Z=6), добрими показниками адаптивності характеризуються лінії, зокрема
Лютесценс 35280 (шосте місце за середньою врожайністю (x), перше – за показником
гомеостатичності (Hom) та друге – за селекційною цінністю (Sc) та лінія Лютесценс
32345 (друге, четверте-третє, відповідно). Обчислення суми рангів (Z) за показником
урожайності ліній наведено у таблиці 3. Генотипи озимої пшениці володіють високою
реалізацією потенціалу урожайності (Р). Її величина в середньому становить 75,7-
86,3%. Високою чутливістю до умов вирощування (В1) характеризуються лінії
Лютесценс 35397, Лютесценс 32450, Лютесценс 34629, Лютесценс 32407, Лютесценс
34628 та Лютесценс 32345 (В1>1). Решта ліній менш чутлива до умов середовища, їх
краще використовувати на екстенсивному фоні вирощування, де отримуємо максимум
віддачі при менших затратах.
Нові сорти Економка та Миронівська сторічна, які передані на Державне
сортовипробування (ДСВ), характеризуються високою урожайністю, стійкістю до
екстремальних умов вирощування та поліпшеними хлібопекарними якості зерна, що
підтверджується проведенням електрофорезу запасних білків (HMW субодиниць
глютенінів за локусами GluA1, GluB1, GluD1, представлені алелями GluA1-b, GluB1-c,
GluD1-d та HMW субодиниць гліадинів за локусами GliA1, GliB1, GliD1, які
представлені наступними алелями GliA1-4, GliB1-1+3, GliD1-1. На сорти видано ІР ім.
В.Я. Юр’єва Національним центром генетичних ресурсів рослин України „Свідоцтво
46
про реєстрацію зразків генофонду рослин в Україні” на елемент новизни − комплексна
стійкість проти ураження збудниками хвороб озимої пшениці.
Таблиця 3
Урожайність і екологічні параметри ліній пшениці озимої (МІП, 2005-2007 рр.)
Лінія Х, ц/га-Z R-Z Hom-Z Sc-Z Сума Z B1 Р1,%
Лют.35397 64,0 - 3 42,5 - 9 248 - 5 30,7 - 4 21 1,08 81,0
Лют. 35280 61,0 - 6 32,0 - 1 294 - 1 34,6 - 2 10 0,82 80,6
Лют. 34629 60,5 - 7 39,3 - 5 221 - 9 28,8 - 8 29 1,06 82,4
Лют. 34628 65,7 - 1 36,3 - 2 268 - 2 35,0 - 1 6 1,01 78,8
Лют. 32737 60,2 - 8 37,0- 3 241 - 7 30,4 - 6 24 0,92 78,2
Лют. 32692 59,9 - 9 41,9 - 8 251 - 4 28,7 - 9 30 0,98 78,0
Лют. 32450 61,7 - 5 41,7 - 7 231 - 8 29,0 - 7 27 1,07 86,3
Лют. 32407 62,4 - 4 40,3 - 6 246 - 6 30,6 - 5 21 1,03 78,2
Лют. 32345 64,1 - 2 39,1 - 4 256 - 3 32,4 - 3 12 1,03 75,7
НІР05 2,3
Висновки
При створенні селекційного матеріалу використовували внутрішньовидову
гібридизацію з залученням зразків світової колекції і джерел стійкості з відділу ЗР МІП
з послідуючим добором стійких генотипів при використанні ШКІФ патогенів.
Розроблені методи покладено в основу створення нових ліній та сортів озимої
пшениці. Нові сорти Економка та Миронівська сторічна передані на ДСВ.
Література
1. Болезни и вредители полевых культур / В.П.Петренкова, В.В.Кириченко,
Л.И.Чернобай и др. – Харьков, 2001.-78 с.
2. Каталог вихідного матеріалу зернових, зернобобових культур та соняшнику для
селекції на стійкість до основних хвороб і шкідників в умовах Лісостепу України /
За ред. В.П. Петренкової, В.К. Рябчуна. – Х.: Магда LTD, 2006. – С. 4-9.
3. Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник) / За ред. В.В.
Кириченка. – Харків, 2006. – С. 3-6.
4. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур.- К.,
2000. – 100 с.
5. Шелепов В.В., Дубовий В.І., Кириленко В.В. та ін. Створення стійких сортів озимої
пшениці з використанням комплексних інфекційних фонів патогенів у ланках
селекційного процесу: Методичні рекомендації. – К.: Колобіг, 2005. – 25 с.
6. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. – М.: Агропромиздат, 1985. – 351 с.
7. Хангильдин В.В., Литвиненко Н.А. Гомеостатичность и адаптивность сортов озимой
пшеницы // Науч.-техн. бюл. ВСГИ. – Одесса, 1981. – Вып. 39. – С. 8-14.
8. Параметры экологической пластичности сельскохозяйственных растений, их расчет
и анализ: Методические рекомендации. – Новосибирск, 1984. – 24 с.
Резюме
Показана ефективність використання внутрішньовидової гібридизації з
залученням зразків світової колекції та поліпшених джерел стійкості з послідуючим
добором стійких генотипів на ШКІФ патогенів при створення селекційного матеріалу.
Розроблені методи покладено в основу створення ліній та сортів озимої пшениці. Сорти
Економка та Миронівська сторічна досліджуються на Державному сортовипробуванні.
Показана ефективность использования внутривидовой гибридизации с
привлечением генетических образцов мировой коллекции и улучшенных источников
устойчивости с последующим отбором устойчивых генотипов на ИКИФ патогенов при
создании нового селекционного материала. Разработанные методы положены в основу
47
создания новых линий и сортов озимой пшеницы. Сорта Экономка и Мыронивська
сторична исследуются на Государственном сортоиспытании.
It is shown that for creation of new selection material intraspecific hybridization was
utillized involving genetic varieties of world collection and improving sources of resistance
following selection of resistant genotypes on artificial complex infectious background of
some pathogens. The developed methods have been basis creation of new lines and strains of
winter wheat. Strains Economka and Myronivs'ka storychna are being under State strain test .
КИСЛОВА Е.А.
Харьковский национальный университет им.В.Н.Каразина,
Украина, 61077, Харьков, пл. Свободы, 4, e-mail: kislova-lena87@mail.ru
РАДИОБИОЛОГИЧЕСКАЯ РЕАКЦИЯ ПРОРОСТКОВ ОЗИМОГО РАПСА
Интенсивность морфогенеза определяется клеточными процессами, связанными
с активностью меристем. Для понимания сущности тех процессов, которые происходят
во взрослом растении под влиянием ионизирующей радиации, необходимо знать
основные эффекты и реакции, вызванные облучением, на клеточном уровне. Так как
именно дальнейшее развитие растения и характер дифференциации клеток будет
определятся особенностями функционирования и процессами, происходящими в
клетках образовательной ткани.
Для большинства растений реакция семян на широкий диапазон доз гамма-
излучения уже изучена. Рапс в этом отношении остается мало изученным. Учитывая
перспективность использования и повышенный в последнее время интерес к этой
культуре, представляло интерес проследить на ранних этапах онтогенеза растения его
реакции на разные дозы гамма-облучения как на клеточном, так и тканевом уровнях;
выяснить возможность стимулирующего эффекта на рост и развитие проростков семян
озимого рапса. В качестве меры радиобиологического эффекта были использованы
такие параметры как процент всхожести семян, показатель сухого веса и процент
делящихся клеток в апикальных меристемах корней проростков.
Материалы и методы
В качестве объекта исследования были взяты семена озимого рапса (сорт
Тисменицький). Среди двудольных растений виды семейства крестоцветных Cruciferae
отличаются наиболее высокой радиоустойчивостью семян, при это род Brassica
отличается особо высокой радиоустойчивостью. Для семян рапса (Brassica napus L.var.
oleifera) уже установлена полулетальная доза гамма-облучения, при которой рост
проростков ингибируется на 50%, составляет 1200 – 1400 Гр (Mei M.T. et al., 1987).
Поэтому для облучения семян гамма-радиацией 60Со были выбраны дозы 50, 100 и 200
Гр. Контрольные (необлученные) и опытные (облученные) семена проращивали в
рулонах фильтровальной бумаги при t=22-23 оС. Одним из показателей ростовых
процессов был учет процентов всхожести семян и величины сухого веса проростков.
Проявление радиобиологической реакции определяли, сравнивая показатели контроля,
принятого за 100%, с показателями в вариантах с облучением. Также учитывали долю
делящихся клеток (митотический индекс, МИ) в апикальных меристемах корней
проростков на разных этапах фиксации проросших семян, как один из показателей
радиобиологической реакции растения на ранних этапах онтогенеза. Для этого
проросшие семена фиксировали на 24 (1-ая фиксация), 27 (2-ая), 30 (3-яя), 33 (4-ая), 36
(5-ая), 39 (6-ая) и 51 (7-ая) часах проращивания, и затем определяли показатель МИ в
апикальных меристемах корней проростков методом давленных препаратов.
Результаты и обсуждения
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178131 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-30T12:21:18Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Кириленко, В.В. Гуменюк, О.В. Басанець, Г.С. Купцов, С.В. Хоменко, С.О. 2021-02-17T21:26:06Z 2021-02-17T21:26:06Z 2008 Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу / В.В. Кириленко, О.В. Гуменюк, Г.С. Басанець, С.В. Купцов, С.О. Хоменко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 43-47. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178131 Показана ефективність використання внутрішньовидової гібридизації з залученням зразків світової колекції та поліпшених джерел стійкості з послідуючим добором стійких генотипів на ШКІФ патогенів при створення селекційного матеріалу. Розроблені методи покладено в основу створення ліній та сортів озимої пшениці. Сорти Економка та Миронівська сторічна досліджуються на Державному сортовипробуванні. Показана ефективность использования внутривидовой гибридизации с привлечением генетических образцов мировой коллекции и улучшенных источников устойчивости с последующим отбором устойчивых генотипов на ИКИФ патогенов при создании нового селекционного материала. Разработанные методы положены в основу создания новых линий и сортов озимой пшеницы. Сорта Экономка и Мыронивська сторична исследуются на Государственном сортоиспытании. It is shown that for creation of new selection material intraspecific hybridization was utillized involving genetic varieties of world collection and improving sources of resistance following selection of resistant genotypes on artificial complex infectious background of some pathogens. The developed methods have been basis creation of new lines and strains of winter wheat. Strains Economka and Myronivs'ka storychna are being under State strain test . uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу Article published earlier |
| spellingShingle | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу Кириленко, В.В. Гуменюк, О.В. Басанець, Г.С. Купцов, С.В. Хоменко, С.О. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| title | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу |
| title_full | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу |
| title_fullStr | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу |
| title_full_unstemmed | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу |
| title_short | Характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу |
| title_sort | характеристика новоствореного матеріалу пшениці м’якої озимої на поліпшення показників адаптивності у лісостепу |
| topic | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| topic_facet | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178131 |
| work_keys_str_mv | AT kirilenkovv harakteristikanovostvorenogomateríalupšenicímâkoíozimoínapolípšennâpokaznikívadaptivnostíulísostepu AT gumenûkov harakteristikanovostvorenogomateríalupšenicímâkoíozimoínapolípšennâpokaznikívadaptivnostíulísostepu AT basanecʹgs harakteristikanovostvorenogomateríalupšenicímâkoíozimoínapolípšennâpokaznikívadaptivnostíulísostepu AT kupcovsv harakteristikanovostvorenogomateríalupšenicímâkoíozimoínapolípšennâpokaznikívadaptivnostíulísostepu AT homenkoso harakteristikanovostvorenogomateríalupšenicímâkoíozimoínapolípšennâpokaznikívadaptivnostíulísostepu |