Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах: нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178137 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності / М.О. Корнєєва, З.О. Мазур, В.П. Радченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 57-60. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178137 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Корнєєва, М.О. Мазур, З.О. Радченко, В.П. 2021-02-18T06:43:24Z 2021-02-18T06:43:24Z 2008 Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності / М.О. Корнєєва, З.О. Мазур, В.П. Радченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 57-60. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178137 На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах: нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього зволоження. Генотип- середовищні взаємодії є повноцінним фактором у розкритті генотипово обумовленого гетерозису гібридів. На основе экологического сортоиспытания 89 гибридных комбинаций озимой ржи, созданных с использованием цитоплазматической мыжской стерильности, изучена общая и специфическая адаптационная способность гибридов, испытанных в трех зонах: неустойчивого увлажнения, достаточного увлажнения и недостаточного увлажнения. Генотип-средовые взаимодействия – полноценный фактор в раскрытии генотически обусловленного гетерозиса у гибридов. On the basis of ecological variety trials of 80 hybrid combinations of winter rye developed with the use of CMS, general and specific adaptation abilities of hybrids, tested in three zones – ( insecure, sufficient and insufficient moistening), were studied. Genotypeenvoionment interaction is a valuable factor in detecting genotypically caused heterosis of hybrids. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності |
| spellingShingle |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності Корнєєва, М.О. Мазур, З.О. Радченко, В.П. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| title_short |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності |
| title_full |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності |
| title_fullStr |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності |
| title_full_unstemmed |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності |
| title_sort |
адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності |
| author |
Корнєєва, М.О. Мазур, З.О. Радченко, В.П. |
| author_facet |
Корнєєва, М.О. Мазур, З.О. Радченко, В.П. |
| topic |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| topic_facet |
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| publishDate |
2008 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Фактори експериментальної еволюції організмів |
| publisher |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| format |
Article |
| description |
На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого
жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена
загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах:
нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього зволоження. Генотип-
середовищні взаємодії є повноцінним фактором у розкритті генотипово обумовленого
гетерозису гібридів.
На основе экологического сортоиспытания 89 гибридных комбинаций озимой
ржи, созданных с использованием цитоплазматической мыжской стерильности,
изучена общая и специфическая адаптационная способность гибридов, испытанных в
трех зонах: неустойчивого увлажнения, достаточного увлажнения и недостаточного
увлажнения. Генотип-средовые взаимодействия – полноценный фактор в раскрытии
генотически обусловленного гетерозиса у гибридов.
On the basis of ecological variety trials of 80 hybrid combinations of winter rye
developed with the use of CMS, general and specific adaptation abilities of hybrids, tested in
three zones – ( insecure, sufficient and insufficient moistening), were studied. Genotypeenvoionment
interaction is a valuable factor in detecting genotypically caused heterosis of
hybrids.
|
| issn |
2219-3782 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178137 |
| citation_txt |
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності / М.О. Корнєєва, З.О. Мазур, В.П. Радченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 57-60. — Бібліогр.: 3 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT kornêêvamo adaptacíinazdatnístʹgíbridívozimogožitastvorenihnaosnovícitoplazmatičnoíčolovíčoísterilʹností AT mazurzo adaptacíinazdatnístʹgíbridívozimogožitastvorenihnaosnovícitoplazmatičnoíčolovíčoísterilʹností AT radčenkovp adaptacíinazdatnístʹgíbridívozimogožitastvorenihnaosnovícitoplazmatičnoíčolovíčoísterilʹností |
| first_indexed |
2025-11-26T11:58:38Z |
| last_indexed |
2025-11-26T11:58:38Z |
| _version_ |
1850620635835793408 |
| fulltext |
57
КОРНЄЄВА М.О.1, МАЗУР З.О.2, РАДЧЕНКО В.П.1
1Інститут цукрових буряків УААН
Україна, 03141, Київ, вул.Клінічна,25, E-mail:isb@isb kiev.ua
2Верхняцька дослідно-селекційна станція
Україна, 20022,Черкаська область, Христиніський район, с.Верхнячка
АДАПТАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ГІБРИДІВ ОЗИМОГО ЖИТА,СТВОРЕНИХ НА
ОСНОВІ ЦИТОПЛАЗМАТИЧНОЇ ЧОЛОВІЧОЇ СТЕРИЛЬНОСТІ
Створення високопродуктивних ЧС гібридів озимого жита – необхідний етап у
роботі селекціонера. Проте необхідно вдосконалювати також і підходи до всебічного їх
вивчення щодо адаптаційного потенціалу в різних умовах вирощування.
Вивчення екологічної пластичності і стабільності експериментальних ЧС
гібридів озимого жита має велике значення неб лише для теоретичних досліджень, а й
для практичної селекції [1], оскільки “генотип – середовищні” взаємодії можуть бути
рівноцінними фактором у формуванні гетерозису [2].
Різні гібриди в різних еколого- кліматичних зонах характеризуються
неоднаковою пластичністю: одні виявляють більш стабільні показники продуктивності,
інші – суттєво реагують на зміну умов середовища. Різну реакцію гібридів на зміну
умов середовища зв’язують, як правило, з відмінностями в їх гомеостазі [3]. Тому при
прогнозуванні “поведінки” перспективних гібридів в різних еколого- кліматичних
зонах необхідно знати не тільки генетичну детермінацію утилітарних ознак, а й
показники генотип–середовищних взаємодій і зв'язані з ними типи реакції на зміни
умов довкілля.
Матеріали і методи
У досліді брали участь 16 материнських форм, які були виділені за врожайністю,
стерильністю та за комбінаційною здатностю. Це -материнські компоненти ЧС-18 х
ЗС-7, ЧС-14/4, ЧС-16/3, ЧС-16 х ЗС-6, ЧС-16 х ЗС-8, ЧС-13/3, ЧС-13/4, ЧС-13 х ЗС-1,
ЧС-13/8, ЧС-20 х ЗС-6, ЧС-20 х ЗС-8, ЧС-21 х ЗС-6 та ЧС-21/7, ЧС17/7, ЧС 14/6, ЧС
24/4. В якості відновлювачів фертильності до схрещування були залучені 5 фертильних
сортів-популяцій Picasso, Farino, Веселоподолянське крупнозерне, Велитень,
Верхняцьке-94. Одержано 80 гібридних комбінацій топкросного типу, які однаковим
набором випробовувалися у трьох екологічних зонах: зоні нестійкого зволожання (ДСС
1), зоні достатнього зволоження (ДСС 2) і зоні недостатнього зволоження (Інститут
рослинництва, м.Харків).
Експериментальні дані врожайності, одержані у польовому досліді, подано у
перерахунку на ц/га. Стандартом слугував районований ЧС гібрид озимого жита
Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва «Первісток», який у різних екологічних зонах
проявив врожайність 43,75......59,30 ц/га, що свідчить про взаємодію із середовищем.
У процесі топкросних схрещувань отримано 80 сортолінійних ЧС гібридів.
Результати та обговорення
Дисперсійний аналіз показав, що між досліджуваними сортолінійними ЧС
гібридами відмінності за врожайністю є істотно доведеними і вони обумовлені як
генотипом (фактор А), так і зоною вирощування (фактор В), а також їх взаємодією. В
усіх випадках Fфакт. > Fтеорет.05 (табл..1).
Таблиця.1
Дисперсійний аналіз продуктивності сортолінійних гібридів у різних
екологічних зонах.
F – критерій Фішера Джерела дисперсії Сума
квадратів
Ступінь
свободи
Середній
квадрат факичне Теоретичне
Варіанти 129077,383 242 533,378* 8,60 1,00
Повторення 1020,655 1 1020,655* 1,64 3,84
58
Гібриди(факторА) 33509,125 80 418,864* 6,76 1,32
Зони
вирощування
(фактор В)
57445,355 2 28722,678* 463,29 3,00
Взаємодія (А х В) 38122,902 160 238,268* 3,84 1,00
Помилка 15003,424 242 61,998
Загальна 145101,469 485
* – є достовірні відмінності на 5% рівні
На фенотипове вираження ознаки врожайності зерна найбільший вплив
виявили зони вирощування Fфакт. = 463,29 > Fтеорет. = 3,00. Взаємодія компонентів і
генотип гібрида також мали вплив на загальну мінливість ознаки продуктивності. Вони
були також суттєвими – відповідно Fфакт. = 3,84 > Fтеорет. =1,00 та Fфакт. = 6,76 > Fтеорет.
=1,32.
Структура мінливості ознаки продуктивності у сортолінійних ЧС гібридів
озимого жита наведена на рис.1.
23,1
39,6
26,3
0,710,3
Сортоліні
йні
гібриди
Зони
вирощува
ння
СКЗ
(гібриди х
зони)
Повторен
Рис. 1. Структура мінливості ознаки продуктивності сортолінійних гібридів
озимого жита.
Вплив сортолінійних гібридів складав 23,1%, зон вирощування був найбільший і
складав39,6%. Це свідчить про те, що велике значення має середовище, в якому
випробовуються гібриди. Взаємодія компонентів складала 26,3%.
Істотність відмінностей між одержуваними сортолінійними ЧС гібридами
дозволила вияснити генетичну цінність кожної із комбінації схрещування в конкретних
природно- кліматичних умовах..
Ефекти генотип-середовищних взаємодій сортолінійних ЧС гібридів, тобто
загальна і специфічна адаптаційна здатність (ЗАЗ і САЗ), подано в таблиці 2.
Достовірно від’ємні значення САЗ в конкретних зонах показують негативний
вплив цих взаємодій, тобто генетично обумовлений потенціал продуктивності даного
гібрида не буде виявлений у цій зоні. І, навпаки, позитивні значення САЗ сприятимуть
підвищенню її значень. За даними Aastveit K, позитивні генотип-середовищні взаємодії
є одним із чинників формування гетерозисного ефекту ЧС гібриду, виявленого в певній
зоні. Значення ЗАЗ показують середню цінність взаємодій “генотип-середовище” по
кожному із гібридів в трьох зонах.
59
Таблиця 2
Ефекти взаємодії сортолінійних ЧС гібридів озимого жита із середовищем
(ЗАЗ та САЗ), 2007р.
Ефекти взаємодії (САЗ) Номер
ділянки
ЧС аналоги ДСС 1 ДСС 2 ІР 3
Ефекти ЗАЗ
сортолінійних
гібридів
Запилювач Picasso
3 ЧС-16 х ЗС-6 1,35 -1,26 -0,09 -17,41*
5 ЧС-16 х ЗС-8 -7,20* 7,74 -0,54 -6,41*
1 ЧС 13/3 -10,17 -9,97 20,14* 9,00*
9 ЧС 13/8 18,20* -10,86 -7,34 5,69
10 ЧС-20 х ЗС-6 12,67* -7,74 -5,13 1,22
7 ЧС-20 х ЗС-8 6,27 -20,90* 14,62* 3,27
Запилювач Farino
14 ЧС 14/4 -2,63 -9,54 12,17* -0,88
26 ЧС 16/3 -15,67* 10,88 4,79 14,90*
13 ЧС 13/3 -19,98* -2,04 22,02* 1,32
12 ЧС-13 х ЗС-1 -1,80 13,19* -11,39* -17,16*
20 ЧС13/8 9,53 8,38 -17,91* -7,15*
17 ЧС-20 х ЗС-6 -10,40 -10,11 20,51* 2,34
21 ЧС-21 х ЗС-6 -12,42* -0,07 12,49* -9,30
22 ЧС 21/7 5,52 -7,84 2,32 12,27*
Запилювач Веселоподолянське крупнозерне
28 ЧС 13/8 17,70* 3,34 -21,04* -5,51
36 ЧС-20 х ЗС-8 -7,75 19,44* -11,69* 14,44*
Запилювач Велитень
44 ЧС 14/4 7,42 9,66 -17,08* 5,22
58 ЧС 16/3 -0,48 4,61 -4,13 -10,58*
41 ЧС 13/8 11,72* 4,56* -16,28* 9,47*
46 ЧС-20 х ЗС-6 -8,10 -4,21 12,31* -5,06
53 ЧС-21 х ЗС-6 -0,89 7,24 -6,34 -1,11
54 ЧС-21/7 0,75 9,64 -10,39 -10,41
Запилювач Верхняцьке 94
74 ЧС-18 х ЗС-7 5,67 -5,79 0,12 8,27*
61 ЧС 14/4 1,22 5,16 -6,38 -18,53*
65 ЧС-20 х ЗС-6 -3,37 -12,92* 16,29* 4,90
72 ЧС 21/7 -4,27 -2,12 6,39 14,15*
* ефекти істотні на 5-ти % рівні значущості
Так, гібрид ЧС 13/3 х Picasso має істотно високий ефект ЗАЗ, характеризується
достовірно високим ефектам генотип-середовищної взаємодії (САЗ) у зоні
недостатнього зволоження (ІР 3) . У цій же зоні на гібриди з високою ЗАЗ (ЧС 13/8 х
Велитень, ЧС20/8 х Веселоподолянське крупнозерне) недобросприятливо впливало
середовище. На потенціальну продуктивність гібридів ЧС 21/6 х Farino, (ЧС 20 х ЗС6) х
Велитень зона вирощування також мала позитивний вплив, хоча ефекти ЗАЗ у них були
від’ємними.
У зоні нестійкого зволоження (ДСС 1) достовірно високі позитивні ефекти
генотип-середовищних взаємодій (САЗ) виявили гібриді комбінації за участю
материнських компонентів ЧС 20 х 6, ЧС 13/8 і сорту Picasso. Зона нестійкого
зволоження виявила добрий потенціал продуктивності також у гібриду ЧС13/8 х ВП
60
круп. (+17,7*). У цій зоні погано проявили себе всі гібриди, створені за участю сорта
Farino та В-94, оскільки позитивних взаємодій не виявлено.
У зоні достатнього зволоження (ДСС 2) добру взаємодію із умовами довкілля
показав лише один гібрид, створений за участю сорта Farino. Це – гібрид (ЧС-13 х ЗС-
1) х Farino, у якого ефект САЗ становив +13,2*. Подібним чином проявили себе у цій
зоні по одному гібриду, створеному на основі запилювачів сортів Веселоподолянське
крупнозерне та Велитень. Це гібриди (ЧС-20 х ЗС-8) х Веселоподолянське крупнозерне
та ЧС 13/8 х Велитень з відповідними ефектами САЗ +19,4* та +4,6*. Для всіх гібридів
на основі сорту В-94 ця зона несприяла підвищенню продуктивності, – обумовленому
позитивними ефектами генотип х середовищних взаємодій.
В цілому, найкращою еколого- кліматичною зоною для 80 гібридів, створених на
основі схрещування однакового набору материнських компонентів з пятьма сортами по
типу топкрос, виявилася зона ІР З (зона недостатнього зволоження) . Ефект самої зони
оцінювався величеною +12,4* і був істотно високим.
Висновки
Таким чином, необхідно визнати, що характеристика перспективних гібридів
буде більш повною, якщо враховувати інформацію по генотип-середовищним
взємодіям. Такий підхід дасть можливість використовувати адаптаційний потенціал
гібридів як складову гетерозису і зумовить правильне розміщення нових гібридів
згідно еколого- кліматичних зон з метою їх раціонального використання.
Література
1.Корнеева М.О., Николаенко Н.В., Лищитович Л.И. Экологическая оценка
продуктивности селекционных номеров сахарной свеклы //Сельськохозяйственная
биология. – 1987. – № 9 – С.18-23.
2.Aastveit K., Heterosis and selection in barliu // Yenetics, –1964. – Vol. 49, №1. – P. 17-27.
3.Пакудин В.З., Лопатина Л.М. Методика оценки экологической пластичности сортов
сельськохозяйственых растений // Итоги работ по селекции и генетике кукурузы. –
Краснодар, 1979. С.113-121.
Резюме
На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого
жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена
загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах:
нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього зволоження. Генотип-
середовищні взаємодії є повноцінним фактором у розкритті генотипово обумовленого
гетерозису гібридів.
На основе экологического сортоиспытания 89 гибридных комбинаций озимой
ржи, созданных с использованием цитоплазматической мыжской стерильности,
изучена общая и специфическая адаптационная способность гибридов, испытанных в
трех зонах: неустойчивого увлажнения, достаточного увлажнения и недостаточного
увлажнения. Генотип-средовые взаимодействия – полноценный фактор в раскрытии
генотически обусловленного гетерозиса у гибридов.
On the basis of ecological variety trials of 80 hybrid combinations of winter rye
developed with the use of CMS, general and specific adaptation abilities of hybrids, tested in
three zones – ( insecure, sufficient and insufficient moistening), were studied. Genotype-
envoionment interaction is a valuable factor in detecting genotypically caused heterosis of
hybrids.
|