Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності

Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності

На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах: нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Фактори експериментальної еволюції організмів
Datum:2008
Hauptverfasser: Корнєєва, М.О., Мазур, З.О., Радченко, В.П.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут молекулярної біології і генетики НАН України 2008
Schlagworte:
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178137
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності / М.О. Корнєєва, З.О. Мазур, В.П. Радченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 57-60. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178137
record_format dspace
spelling Корнєєва, М.О.
Мазур, З.О.
Радченко, В.П.
2021-02-18T06:43:24Z
2021-02-18T06:43:24Z
2008
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності / М.О. Корнєєва, З.О. Мазур, В.П. Радченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 57-60. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
2219-3782
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178137
На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах: нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього зволоження. Генотип- середовищні взаємодії є повноцінним фактором у розкритті генотипово обумовленого гетерозису гібридів.
На основе экологического сортоиспытания 89 гибридных комбинаций озимой ржи, созданных с использованием цитоплазматической мыжской стерильности, изучена общая и специфическая адаптационная способность гибридов, испытанных в трех зонах: неустойчивого увлажнения, достаточного увлажнения и недостаточного увлажнения. Генотип-средовые взаимодействия – полноценный фактор в раскрытии генотически обусловленного гетерозиса у гибридов.
On the basis of ecological variety trials of 80 hybrid combinations of winter rye developed with the use of CMS, general and specific adaptation abilities of hybrids, tested in three zones – ( insecure, sufficient and insufficient moistening), were studied. Genotypeenvoionment interaction is a valuable factor in detecting genotypically caused heterosis of hybrids.
uk
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
Фактори експериментальної еволюції організмів
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
Article
published earlier
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
title Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
spellingShingle Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
Корнєєва, М.О.
Мазур, З.О.
Радченко, В.П.
Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
title_short Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
title_full Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
title_fullStr Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
title_full_unstemmed Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
title_sort адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності
author Корнєєва, М.О.
Мазур, З.О.
Радченко, В.П.
author_facet Корнєєва, М.О.
Мазур, З.О.
Радченко, В.П.
topic Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
topic_facet Аналіз і оцінка генетичних ресурсів
publishDate 2008
language Ukrainian
container_title Фактори експериментальної еволюції організмів
publisher Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
format Article
description На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах: нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього зволоження. Генотип- середовищні взаємодії є повноцінним фактором у розкритті генотипово обумовленого гетерозису гібридів. На основе экологического сортоиспытания 89 гибридных комбинаций озимой ржи, созданных с использованием цитоплазматической мыжской стерильности, изучена общая и специфическая адаптационная способность гибридов, испытанных в трех зонах: неустойчивого увлажнения, достаточного увлажнения и недостаточного увлажнения. Генотип-средовые взаимодействия – полноценный фактор в раскрытии генотически обусловленного гетерозиса у гибридов. On the basis of ecological variety trials of 80 hybrid combinations of winter rye developed with the use of CMS, general and specific adaptation abilities of hybrids, tested in three zones – ( insecure, sufficient and insufficient moistening), were studied. Genotypeenvoionment interaction is a valuable factor in detecting genotypically caused heterosis of hybrids.
issn 2219-3782
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178137
citation_txt Адаптаційна здатність гібридів озимого жита,створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності / М.О. Корнєєва, З.О. Мазур, В.П. Радченко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 57-60. — Бібліогр.: 3 назв. — укр.
work_keys_str_mv AT kornêêvamo adaptacíinazdatnístʹgíbridívozimogožitastvorenihnaosnovícitoplazmatičnoíčolovíčoísterilʹností
AT mazurzo adaptacíinazdatnístʹgíbridívozimogožitastvorenihnaosnovícitoplazmatičnoíčolovíčoísterilʹností
AT radčenkovp adaptacíinazdatnístʹgíbridívozimogožitastvorenihnaosnovícitoplazmatičnoíčolovíčoísterilʹností
first_indexed 2025-11-26T11:58:38Z
last_indexed 2025-11-26T11:58:38Z
_version_ 1850620635835793408
fulltext 57 КОРНЄЄВА М.О.1, МАЗУР З.О.2, РАДЧЕНКО В.П.1 1Інститут цукрових буряків УААН Україна, 03141, Київ, вул.Клінічна,25, E-mail:isb@isb kiev.ua 2Верхняцька дослідно-селекційна станція Україна, 20022,Черкаська область, Христиніський район, с.Верхнячка АДАПТАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ГІБРИДІВ ОЗИМОГО ЖИТА,СТВОРЕНИХ НА ОСНОВІ ЦИТОПЛАЗМАТИЧНОЇ ЧОЛОВІЧОЇ СТЕРИЛЬНОСТІ Створення високопродуктивних ЧС гібридів озимого жита – необхідний етап у роботі селекціонера. Проте необхідно вдосконалювати також і підходи до всебічного їх вивчення щодо адаптаційного потенціалу в різних умовах вирощування. Вивчення екологічної пластичності і стабільності експериментальних ЧС гібридів озимого жита має велике значення неб лише для теоретичних досліджень, а й для практичної селекції [1], оскільки “генотип – середовищні” взаємодії можуть бути рівноцінними фактором у формуванні гетерозису [2]. Різні гібриди в різних еколого- кліматичних зонах характеризуються неоднаковою пластичністю: одні виявляють більш стабільні показники продуктивності, інші – суттєво реагують на зміну умов середовища. Різну реакцію гібридів на зміну умов середовища зв’язують, як правило, з відмінностями в їх гомеостазі [3]. Тому при прогнозуванні “поведінки” перспективних гібридів в різних еколого- кліматичних зонах необхідно знати не тільки генетичну детермінацію утилітарних ознак, а й показники генотип–середовищних взаємодій і зв'язані з ними типи реакції на зміни умов довкілля. Матеріали і методи У досліді брали участь 16 материнських форм, які були виділені за врожайністю, стерильністю та за комбінаційною здатностю. Це -материнські компоненти ЧС-18 х ЗС-7, ЧС-14/4, ЧС-16/3, ЧС-16 х ЗС-6, ЧС-16 х ЗС-8, ЧС-13/3, ЧС-13/4, ЧС-13 х ЗС-1, ЧС-13/8, ЧС-20 х ЗС-6, ЧС-20 х ЗС-8, ЧС-21 х ЗС-6 та ЧС-21/7, ЧС17/7, ЧС 14/6, ЧС 24/4. В якості відновлювачів фертильності до схрещування були залучені 5 фертильних сортів-популяцій Picasso, Farino, Веселоподолянське крупнозерне, Велитень, Верхняцьке-94. Одержано 80 гібридних комбінацій топкросного типу, які однаковим набором випробовувалися у трьох екологічних зонах: зоні нестійкого зволожання (ДСС 1), зоні достатнього зволоження (ДСС 2) і зоні недостатнього зволоження (Інститут рослинництва, м.Харків). Експериментальні дані врожайності, одержані у польовому досліді, подано у перерахунку на ц/га. Стандартом слугував районований ЧС гібрид озимого жита Інституту рослинництва ім.В.Я.Юр'єва «Первісток», який у різних екологічних зонах проявив врожайність 43,75......59,30 ц/га, що свідчить про взаємодію із середовищем. У процесі топкросних схрещувань отримано 80 сортолінійних ЧС гібридів. Результати та обговорення Дисперсійний аналіз показав, що між досліджуваними сортолінійними ЧС гібридами відмінності за врожайністю є істотно доведеними і вони обумовлені як генотипом (фактор А), так і зоною вирощування (фактор В), а також їх взаємодією. В усіх випадках Fфакт. > Fтеорет.05 (табл..1). Таблиця.1 Дисперсійний аналіз продуктивності сортолінійних гібридів у різних екологічних зонах. F – критерій Фішера Джерела дисперсії Сума квадратів Ступінь свободи Середній квадрат факичне Теоретичне Варіанти 129077,383 242 533,378* 8,60 1,00 Повторення 1020,655 1 1020,655* 1,64 3,84 58 Гібриди(факторА) 33509,125 80 418,864* 6,76 1,32 Зони вирощування (фактор В) 57445,355 2 28722,678* 463,29 3,00 Взаємодія (А х В) 38122,902 160 238,268* 3,84 1,00 Помилка 15003,424 242 61,998 Загальна 145101,469 485 * – є достовірні відмінності на 5% рівні На фенотипове вираження ознаки врожайності зерна найбільший вплив виявили зони вирощування Fфакт. = 463,29 > Fтеорет. = 3,00. Взаємодія компонентів і генотип гібрида також мали вплив на загальну мінливість ознаки продуктивності. Вони були також суттєвими – відповідно Fфакт. = 3,84 > Fтеорет. =1,00 та Fфакт. = 6,76 > Fтеорет. =1,32. Структура мінливості ознаки продуктивності у сортолінійних ЧС гібридів озимого жита наведена на рис.1. 23,1 39,6 26,3 0,710,3 Сортоліні йні гібриди Зони вирощува ння СКЗ (гібриди х зони) Повторен Рис. 1. Структура мінливості ознаки продуктивності сортолінійних гібридів озимого жита. Вплив сортолінійних гібридів складав 23,1%, зон вирощування був найбільший і складав39,6%. Це свідчить про те, що велике значення має середовище, в якому випробовуються гібриди. Взаємодія компонентів складала 26,3%. Істотність відмінностей між одержуваними сортолінійними ЧС гібридами дозволила вияснити генетичну цінність кожної із комбінації схрещування в конкретних природно- кліматичних умовах.. Ефекти генотип-середовищних взаємодій сортолінійних ЧС гібридів, тобто загальна і специфічна адаптаційна здатність (ЗАЗ і САЗ), подано в таблиці 2. Достовірно від’ємні значення САЗ в конкретних зонах показують негативний вплив цих взаємодій, тобто генетично обумовлений потенціал продуктивності даного гібрида не буде виявлений у цій зоні. І, навпаки, позитивні значення САЗ сприятимуть підвищенню її значень. За даними Aastveit K, позитивні генотип-середовищні взаємодії є одним із чинників формування гетерозисного ефекту ЧС гібриду, виявленого в певній зоні. Значення ЗАЗ показують середню цінність взаємодій “генотип-середовище” по кожному із гібридів в трьох зонах. 59 Таблиця 2 Ефекти взаємодії сортолінійних ЧС гібридів озимого жита із середовищем (ЗАЗ та САЗ), 2007р. Ефекти взаємодії (САЗ) Номер ділянки ЧС аналоги ДСС 1 ДСС 2 ІР 3 Ефекти ЗАЗ сортолінійних гібридів Запилювач Picasso 3 ЧС-16 х ЗС-6 1,35 -1,26 -0,09 -17,41* 5 ЧС-16 х ЗС-8 -7,20* 7,74 -0,54 -6,41* 1 ЧС 13/3 -10,17 -9,97 20,14* 9,00* 9 ЧС 13/8 18,20* -10,86 -7,34 5,69 10 ЧС-20 х ЗС-6 12,67* -7,74 -5,13 1,22 7 ЧС-20 х ЗС-8 6,27 -20,90* 14,62* 3,27 Запилювач Farino 14 ЧС 14/4 -2,63 -9,54 12,17* -0,88 26 ЧС 16/3 -15,67* 10,88 4,79 14,90* 13 ЧС 13/3 -19,98* -2,04 22,02* 1,32 12 ЧС-13 х ЗС-1 -1,80 13,19* -11,39* -17,16* 20 ЧС13/8 9,53 8,38 -17,91* -7,15* 17 ЧС-20 х ЗС-6 -10,40 -10,11 20,51* 2,34 21 ЧС-21 х ЗС-6 -12,42* -0,07 12,49* -9,30 22 ЧС 21/7 5,52 -7,84 2,32 12,27* Запилювач Веселоподолянське крупнозерне 28 ЧС 13/8 17,70* 3,34 -21,04* -5,51 36 ЧС-20 х ЗС-8 -7,75 19,44* -11,69* 14,44* Запилювач Велитень 44 ЧС 14/4 7,42 9,66 -17,08* 5,22 58 ЧС 16/3 -0,48 4,61 -4,13 -10,58* 41 ЧС 13/8 11,72* 4,56* -16,28* 9,47* 46 ЧС-20 х ЗС-6 -8,10 -4,21 12,31* -5,06 53 ЧС-21 х ЗС-6 -0,89 7,24 -6,34 -1,11 54 ЧС-21/7 0,75 9,64 -10,39 -10,41 Запилювач Верхняцьке 94 74 ЧС-18 х ЗС-7 5,67 -5,79 0,12 8,27* 61 ЧС 14/4 1,22 5,16 -6,38 -18,53* 65 ЧС-20 х ЗС-6 -3,37 -12,92* 16,29* 4,90 72 ЧС 21/7 -4,27 -2,12 6,39 14,15* * ефекти істотні на 5-ти % рівні значущості Так, гібрид ЧС 13/3 х Picasso має істотно високий ефект ЗАЗ, характеризується достовірно високим ефектам генотип-середовищної взаємодії (САЗ) у зоні недостатнього зволоження (ІР 3) . У цій же зоні на гібриди з високою ЗАЗ (ЧС 13/8 х Велитень, ЧС20/8 х Веселоподолянське крупнозерне) недобросприятливо впливало середовище. На потенціальну продуктивність гібридів ЧС 21/6 х Farino, (ЧС 20 х ЗС6) х Велитень зона вирощування також мала позитивний вплив, хоча ефекти ЗАЗ у них були від’ємними. У зоні нестійкого зволоження (ДСС 1) достовірно високі позитивні ефекти генотип-середовищних взаємодій (САЗ) виявили гібриді комбінації за участю материнських компонентів ЧС 20 х 6, ЧС 13/8 і сорту Picasso. Зона нестійкого зволоження виявила добрий потенціал продуктивності також у гібриду ЧС13/8 х ВП 60 круп. (+17,7*). У цій зоні погано проявили себе всі гібриди, створені за участю сорта Farino та В-94, оскільки позитивних взаємодій не виявлено. У зоні достатнього зволоження (ДСС 2) добру взаємодію із умовами довкілля показав лише один гібрид, створений за участю сорта Farino. Це – гібрид (ЧС-13 х ЗС- 1) х Farino, у якого ефект САЗ становив +13,2*. Подібним чином проявили себе у цій зоні по одному гібриду, створеному на основі запилювачів сортів Веселоподолянське крупнозерне та Велитень. Це гібриди (ЧС-20 х ЗС-8) х Веселоподолянське крупнозерне та ЧС 13/8 х Велитень з відповідними ефектами САЗ +19,4* та +4,6*. Для всіх гібридів на основі сорту В-94 ця зона несприяла підвищенню продуктивності, – обумовленому позитивними ефектами генотип х середовищних взаємодій. В цілому, найкращою еколого- кліматичною зоною для 80 гібридів, створених на основі схрещування однакового набору материнських компонентів з пятьма сортами по типу топкрос, виявилася зона ІР З (зона недостатнього зволоження) . Ефект самої зони оцінювався величеною +12,4* і був істотно високим. Висновки Таким чином, необхідно визнати, що характеристика перспективних гібридів буде більш повною, якщо враховувати інформацію по генотип-середовищним взємодіям. Такий підхід дасть можливість використовувати адаптаційний потенціал гібридів як складову гетерозису і зумовить правильне розміщення нових гібридів згідно еколого- кліматичних зон з метою їх раціонального використання. Література 1.Корнеева М.О., Николаенко Н.В., Лищитович Л.И. Экологическая оценка продуктивности селекционных номеров сахарной свеклы //Сельськохозяйственная биология. – 1987. – № 9 – С.18-23. 2.Aastveit K., Heterosis and selection in barliu // Yenetics, –1964. – Vol. 49, №1. – P. 17-27. 3.Пакудин В.З., Лопатина Л.М. Методика оценки экологической пластичности сортов сельськохозяйственых растений // Итоги работ по селекции и генетике кукурузы. – Краснодар, 1979. С.113-121. Резюме На основі екологічного сортовипробування 80 гібридних комбінацій озимого жита, створених з використанням цитоплазматичної чоловічої стерильності, вивчена загальна і специфічна адаптаційна здатність гібридів, випробуваних у трьох зонах: нестійкого зволоження, достатнього зволоження і недостатнього зволоження. Генотип- середовищні взаємодії є повноцінним фактором у розкритті генотипово обумовленого гетерозису гібридів. На основе экологического сортоиспытания 89 гибридных комбинаций озимой ржи, созданных с использованием цитоплазматической мыжской стерильности, изучена общая и специфическая адаптационная способность гибридов, испытанных в трех зонах: неустойчивого увлажнения, достаточного увлажнения и недостаточного увлажнения. Генотип-средовые взаимодействия – полноценный фактор в раскрытии генотически обусловленного гетерозиса у гибридов. On the basis of ecological variety trials of 80 hybrid combinations of winter rye developed with the use of CMS, general and specific adaptation abilities of hybrids, tested in three zones – ( insecure, sufficient and insufficient moistening), were studied. Genotype- envoionment interaction is a valuable factor in detecting genotypically caused heterosis of hybrids.

Ähnliche Einträge