Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України
Виділено з колекції ячменю ярого 17 сортів стійких до основних грибкових захворювань та з комплексом господарсько-цінних ознак в правобережному Лісостепу України. Створено нові сорти, які крім високої продуктивності характеризуються підвищеною стійкістю до несприятливих умов навколишнього середови...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Фактори експериментальної еволюції організмів |
|---|---|
| Дата: | 2008 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Українська |
| Опубліковано: |
Інститут молекулярної біології і генетики НАН України
2008
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178182 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України / В.Я. Сабадин, В.С. Кочмарський, В.М. Гудзенко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 133-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859792600644452352 |
|---|---|
| author | Сабадин, В.Я. Кочмарський, В.С. Гудзенко, В.М. |
| author_facet | Сабадин, В.Я. Кочмарський, В.С. Гудзенко, В.М. |
| citation_txt | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України / В.Я. Сабадин, В.С. Кочмарський, В.М. Гудзенко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 133-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Фактори експериментальної еволюції організмів |
| description | Виділено з колекції ячменю ярого 17 сортів стійких до основних грибкових
захворювань та з комплексом господарсько-цінних ознак в правобережному Лісостепу України. Створено нові сорти, які крім високої продуктивності характеризуються
підвищеною стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища: Сонцедар,
Юкатан, Авгій, Хадар, Псьол, Триполь і Лучезарний.
Из коллекции ячменя ярового выделено 17 сортов устойчивых к главным
грибковым заболеваниям и комплексом хозяйственно-ценных признаков в
правобережной Лесостепи Украины. Создано новые сорта, которым кроме высокой
продуктивности характеризуются повышенной устойчивостью к неблагоприятным
условиям окружающей среды: Сонцедар, Юкатан, Авгий, Хадар, Псел, Триполь и
Лучезарный.
17 spring barley cultivars being resistant against main fungal diseases and having
complex of agronomic traits under environtments of right-bank Forest-steppe of Ukraine were
distinguished from collection. Novel cultivars characterized with increased resistance to
unforable environments besides high productivity: Sontsedar, Yucatan, Avhy, Khadar, Psyol,
Trypol’ and Luchezarny have been developed.
|
| first_indexed | 2025-12-02T12:03:48Z |
| format | Article |
| fulltext |
133
There have been presented the data on the studies of the sunflower genepool as to
morphological, biological, economical traits and with resistance to pathogens causing major
diseases of sunflower under the conditions of Ukraine. There have been identified the sources
possessing a high level of the economical traits, of morpholoqical marker traits, which can be
used as the initial material for breeding varieties and hybrids.
САБАДИН В.Я., КОЧМАРСЬКИЙ В.С., ГУДЗЕНКО В.М.
Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла УААН,
Україна, 08853, Київська область, Миронівський район, с. Центральне,
е-mail:mwheats@ukr.net;mironovka@mail.ru
ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕТИЧНИХ РЕСУРСІВ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ЯЧМЕНЮ
ЯРОГО В ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ
Ячмінь – одна з найважливіших сільськогосподарських культур із
багатостороннім використанням. Зерно ячменю – це поживний концентрований корм
для тварин та цінна сировина для харчової і пивоварної промисловості. Характерною
рисою виробництва ячменю в Україні завжди були нестабільність врожаїв і валових
зборів зерна через умови вирощування. Суттєвими є втрати від хвороб, які в Україні
можуть становити до 2 млн. т зерна щороку. Тому в центрі уваги селекційних програм
повинні переважати напрямки на зростання та стабілізацію врожаїв [1].
Одним із основних елементів збільшення урожайності ячменю є селекція нових,
екологічно пластичних, стійких до хвороб сортів. Успіх селекційної роботи у створенні
стійких сортів визначається використанням перевірених в умовах регіону джерел і
донорів стійкості ячменю до основних хвороб. Сорт з комплексною стійкістю може
дати приріст урожаю в 1-1,5 т/га умовних зернових одиниць без застосування засобів
захисту [2].
Виходячи з стану розвитку біотехнологічних методів поліпшення геному
ячменю, ще немає підстав стверджувати, що вони в найближчому майбутньому будуть
відігравати головну роль в створенні генетичного різноманіття і стануть
„постачальником” цінних генів для селекції. Джерелом цих генів ще тривалий час буде
генетичне різноманіття Hordeum vulgare, оскільки воно далеко не повністю
використане в практичній селекції [3].
Матеріали та методи
Фенологічні спостереження та оцінки сортів ячменю ярого проводили згідно
міжнародного класифікатора роду Hordeum і методики польового досліду [4-5], та
методичних вказівок по вивченню світової колекції ячменю і вівса [6]. Обліки
ураження збудниками хвороб проводили згідно методики селекції і оцінки пшениці і
ячменю до хвороб [7]. Інтенсивність ураження збудником борошнистої роси в
польових умовах оцінювали на провокаційному фоні, в лабораторії – при штучному
зараженні за методикою Кривченка В.І. [8].
Для визначення дії кліматичних факторів застосовували гідротермічний
коефіцієнт – ГТК [9]. За результатами урожайності сортів вираховували статистичні
показники згідно методичних рекомендацій по розрахунку параметрів екологічної
пластичності [10].
Результати досліджень
Миронівський інститут пшениці імені В.М.Ремесла (МІП) є одним із
співвиконавців у формуванні генетичного банку ячменю в Україні. В колекції ячменю
ярого нараховується 1170 сортозразків різного еколого-географічного походження, які
представлені 18 різновидностями із 45 країн світу. Найбільша кількість сортозразків із
Росії, України, Німеччини, Чехії, Данії, Швеції та ін.
134
Вивчали сортозразки колекційного розсадника протягом 2003-2007 рр.
Враховуючи те, що фактор вологості повітря відігравав вирішальну роль у розвитку
хвороб, визначали гідротермічний коефіцієнт за травень-липень. Цей показник мав таке
значення: в епіфітотійний 2006 р. ГТК становив 1,7 – рівень зволоження був
надлишковим, 2004, 2005 рр. – 1,2–1,3 – оптимальне зволоження, недостатнє
зволоження було у 2003, 2007 рр. ГТК – 0,9.
Найбільш поширеним і шкодочинним на ячмені ярому, в умовах МІП, є збудник
борошнистої роси. Розвиток збудників смугастої, темно-бурої плямистостей і
карликової іржі спостерігається в роки оптимального або надлишкового зволоження. В
результаті виділено сорти, які характеризувалися помірною стійкістю та стійкістю
щодо збудників борошнистої роси, карликової іржі, смугастої і темно-бурої
плямистостей. Селекційну цінність та стійкість до хвороб мають сортозразки 15-А-153,
Лінія 1027, Плутон, Європрестиж (Україна), Задонський, Якуб (Росія), Eunova, Secuwa
(Австрія), Madeira, Danuta, Ria, Adonis, Barke, Serva (Німеччина), Dominigue
(Нідерланди), Deltа (Франція) і Nansy (Швеція), які протягом 3-х років формували
урожайність на рівні 106-182% до стандарту Одеський 100. Слід відмітити зразки
Європрестиж і Якуб, які характеризувалися в середньому за 3 роки стійкістю та
високою стійкістю щодо збудників 4-х хвороб і формували урожайність 126-155% до
стандарту були стійкими до вилягання.
Створення стійких сортів значною мірою пов’язано з особливостями поширення
рас збудників хвороб. Для досягнення ефекту слід ретельно вивчати фізіологічні форми
та стійкість сортів ячменю. У співробітництві селекціонерів МІП з імунологами
лабораторії імунітету сільськогосподарських рослин до збудників хвороб Інституту
захисту рослин вивчено стійкість колекційних зразків, проведено аналіз вірулентності
популяції збудника борошнистої роси ячменю ярого та визначено ефективність відомих
генів стійкості у правобережному Лісостепу України. Зразки, які характеризувалися
стійкістю та високою стійкістю до збудника борошнистої роси протягом 3-х років на
провокаційному фоні, перевірено в лабораторних умовах на стійкість при штучному
зараженні. Проростки рослин ячменю уражували найбільш вірулентними расами В –
100, 101, А – 82, С – 9, 44, 63, 76, 85, 91, 95. В результаті виділено сортозразки ячменю
Європрестиж, Суздалець, Eunova, Dominique, Adonis, Barke, Madeira, Landora, Ria, які
виявили високу стійкість до усіх рас. Сорти Nansy, Secuwa, Meton уражувалися в
незначній мірі.
В колекційному розсаднику МІП виділено 9 донорів ячменю ярого з генами Mlo:
Sara (Швеція), Eunova (Австрія), Adonis, Alexis, Aspen, Barke, Danuta, Madeira, Salome
(Німеччина). Всі ці зразки характеризувалися стійкістю (7-8 балів) протягом 3-х років
на провокаційному фоні. У сортів Європрестиж (Україна), Nansy (Швеція), Secuwa,
Eunova (Австрія), Meton (Словаччина), Dominique (Нідерланди), Adonis, Barke, Madeira,
Landora, Ria (Німеччина) підтверджено стійкість в лабораторних умовах при штучному
зараженні.
Використання генетичного різноманіття світової колекції ячменю ярого є
невід’ємною складовою створення сортів у лабораторії селекції ячменю МІП. Сім
сортів занесених до Реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні створено
методом внутрішньовидової міжсортової гібридизації. Серед них методом складних
схрещувань створено сорти: Миронівський 86 – F3[Славутич х (МК-42 х Ельгіна)] х
Rupee, Персей – (Одеський 115 х Magnif 104) x Sara, Сонцедар – (Vanja x Pavel) x
Roland; простих парних схрещувань: Миронівський 92 – (11/21/77 х Миронівський 66),
Цезар – (Серпанок х Georgie), Аскольд та Соборний – (Hockey х Романтик), Авгій –
(Severa x Trophee).
При створенні нових сортів поєднували метод гібридизації та
експериментального мутагенезу. Ним створено сорт Юкатан (69703/71 х Істринський
2) + НЕС 005 (занесений до Реєстру), та сорти, що знаходяться на державному
135
сортовипробуванні Хадар – (Sara x Atem), Псьол – (Asimut x Каштан), Лучезарний –
(Миронівський 92 х Цезар), Триполь – (Каштан х Мересі).
Аналізуючи родоводи сортів Миронівської селекції слід зазначити їх доволі
широку географію за батьківськими формами. Так хоча переважну більшість сортів
створено на основі еколого-географічнго принципу підбору пар для схрещування, що
включають сорти лісостепового та степового екотипів, створено ряд сортів шляхом
гібридизації лише сортів західноєвропейської селекції. При створенні сорту Сонцедар
використали три шведських сорти, Авгій – сорти німецької та французької селекції,
Хадар – шведської та нідерландської.
При вивченні історії створення сортів пивоварного ячменю, як вітчизняних так і
західноєвропейських, звертає увагу на себе той факт, що переважна більшість сортів з
високими пивоварними властивостями має в своєму родоводі сорт Hanna. Це пов’язано
з тим, що цей сорт володів широкою екологічною адаптацією, відносно високою
врожайністю і відмінними пивоварними властивостями і як наслідок 2/3 сортів на
європейському континенті створено за участю цього сорту [11]. Два сорти МІП Псьол і
Триполь створено шляхом використання сорту Каштан виведеного на Вінницькій
дослідній станції. Батьківськими формами якого є сорти Berenice та Вінницький 7. На
особливу увагу заслуговує сорт Вінницький 7, який створено гібридизацією сортів
Herta х Ільїнецький 43. Останній у 1963 році при вивченні в міжнародному
випробуванні, що проводилась в Чехословаччині, зайняв друге місце за пивоварною
якістю зерна після сорту Вальтицкий [12] і є результатом схрещування сортів Hanna
Loosdorfer і Heines Hanna, які виведені добором з сорту Hanna [11]. Сорт Вінницький 7
ввійшов до родоводу сорту Цезар через батьківські форми – Серпанок (Паула к. 19567
х Вінницький 7), а через сорт Цезар до сорту Лучезарний. До сортів Аскольд і Соборний
Hanna увійшла через Романтик (Первенец х Trumpf) х Sandes. У створенні сорту Trumpf
брали участь сорти Union та Alsa, які також несуть гени Hanna. До сорту Миронівський
86 Hanna увійшла через сорт Elgina, однією з батьківських форм якої також є сорт Alsa
(Hanna x St. 7813 – Kneifgerste) [3].
До родоводу фуражного сорту селекції МІП – Персей, через батьківську форму
Одеський 115, ввійшов інший широковідомий сорт, що відіграв важливе значення в
селекції кормових сортів – Spartan [11].
Сорти Персей і Хадар створено за участю сорту Sara, що є носієм рецесивного
гену mlo, який є ефективним до збудника борошнистої роси в Лісостепу України.
Характеризуючи показники продуктивності новостворених сортів ячменю ярого
селекції МІП, за період 2005-2007 рр., слід відмітити, що найвищою вона була в 2005
році, що характеризувався наближеними до оптимальних умовами зволоження і
температурою. Найнижчою – в 2007 році, що був екстремально несприятливим для
вирощування ярих культур за гідротермічним режимом. В результаті вивчення
встановлено, що максимальною продуктивністю в екологічному сортовипробуванні
володів сорт Сонцедар, який мав найвищу середню продуктивність за три роки. За
показником гомеостатичності, селекційної цінності та показником рівня і стабільності
урожайності сорту (Пусс) кращими були сорти Лучезарний і Триполь, вони
характеризувалися вищою урожайністю серед інших сортів у 2007 році (табл. 1).
Таблиця 1
Характеристика нових сортів ячменю ярого за продуктивністю,
Миронівський інститут пшениці імені В.М. Ремесла, 2005-2007 рр.
Сорт
Середнє,
ц/га
Міні-
мум,
ц/га
Макси-
мум,
ц/га
Розмах
варіюван-
ня,
ц/га
Гомео-
статич-
ність
Селек-
ційна
цінність
Коефіціент
варіації, %
Пусс,
%
Зоряний St 41,8 27,3 52,2 24,9 134,8 21,9 31,0 100
Галактик St 38,7 25,4 46,5 18,7 129,7 22,3 29,9 88,9
Сонцедар 50,4 30,7 65,1 34,4 143,2 23,8 33,2 121,2
136
Триполь 47,8 33,6 59,6 26,0 173,7 26,9 27,5 133,6
Юкатан 43,5 27,8 57,5 29,7 132,6 22,1 34,5 107,9
Лучезарний 46,6 33,6 56,3 22,7 185,3 27,8 25,1 153,5
Хадар 44,9 29,2 57,3 22,6 140,7 25,3 31,9 112,1
Авгій 45,1 28,3 55,4 27,1 138,4 23,0 32,6 110,7
Псьол 46,5 29,6 56,2 26,6 147,4 24,5 31,6 121,4
Висновки.
1. В результаті вивчення колекції виділено сімнадцять сортозразків ячменю
ярого за стійкістю до основних грибкових захворювань, та з комплексом господарсько-
цінних ознак у правобережному Лісостепу України. З них слід відмітити зразки
Європрестиж і Якуб, які крім стійкості до збудників 4-х хвороб формували урожайність
126-155% до стандарту та були стійкими до вилягання.
2. Виділено зразки, які характеризувалися високою стійкістю до збудника
борошнистої роси протягом 3-х років на провокаційному фоні та в лабораторних
умовах при штучному зараженні: Європрестиж, Суздалець, Eunova, Dominique, Adonis,
Barke, Madeira, Landora, Ria.
3. На основі використання генетичних ресурсів ячменю ярого створено нові
сорти, які крім високої продуктивності характеризуються підвищеною стійкістю до
несприятливих умов навколишнього середовища. Сорти Сонцедар, Юкатан та Авгій
занесено до Реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні. Хадар, Псьол,
Триполь і Лучезарний знаходяться на державному сортовипробуванні.
Література
1. Лінчевський А.А. Теоретичні основи та селекція ячменю. В кн. Генетика і селекція в
Україні на межі тисячоліть: У 4 т./ Редкол.: В.В.Моргун (голов. ред.) та ін. – К.: Логос,
2001. – Т. 2. С. – 528-551.
2. Трибель С.О. Стійкі сорти. Зменшення енергомісткості і втрат урожаїв від шкідливих
організмів за допомогою селекції // Насінництво. – К., 2006. – № 4 – С. 18-20.
3. Трофимовская А.Я. Ячмень. – Л.: Колос, 1972. – 296 с.
4. Международный классификатор СЭВ рода Hordeum L. – Ленинград, 1983. – 56 с.
5. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта. М.: Колос, 1985. – 315 с.
6. Методические указания по изучению мировой коллекции ячменя и овса. – М.: Колос,
1981. – 14 с.
7. Методика селекции и оценка пшеницы и ячменя к болезням в странах-членах СЭВ.
Л. Бабаянц, А. Мештерхази, Ф. Вехтер и др. – Прага, 1988. – 321 с.
8. Кривченко В.И. Изучение устойчивости злаковых культур к мучнистой росе //
Ленинград, 1980. – 80 с.
9. Методики випробування і застосування пестицидів // С.О. Трибель, Д.Д. Сігарьова,
М.П. Секун, О.О. Іваненко та ін. За ред. проф. С.О.Трибеля. – К.: Світ, 2001. – 448 с.
10. Параметры экологической пластичности сельскохозяйственных растений, их расчет
и анализ. Методические рекомендации // В.А. Зыкин, В.В. Мешков, В.А. Сапега. –
Новосибирск, 1984. – 25 с.
11. Манзюк В.Т., Рябчун В.К., Манзюк Ю.О. Історія використання генетичних ресурсів
ячменю в Інституті рослинництва ім. В.Я.Юр’єва УААН // Генетичні ресурси рослин. –
Харків, 2006. – № 3. – 87-93.
12. Аврамчук Н.Г. Селекція ярого ячменю на Вінницькій обласній державній
сільськогосподарській дослідній станції. В кн. Генетика і селекція в Україні на межі
тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В.В.Моргун (голов. ред.) та ін. – К.: Логос, 2001. – Т. 2. – С.
– 528-551.
Резюме
Виділено з колекції ячменю ярого 17 сортів стійких до основних грибкових
захворювань та з комплексом господарсько-цінних ознак в правобережному Лісостепу
137
України. Створено нові сорти, які крім високої продуктивності характеризуються
підвищеною стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища: Сонцедар,
Юкатан, Авгій, Хадар, Псьол, Триполь і Лучезарний.
Из коллекции ячменя ярового выделено 17 сортов устойчивых к главным
грибковым заболеваниям и комплексом хозяйственно-ценных признаков в
правобережной Лесостепи Украины. Создано новые сорта, которым кроме высокой
продуктивности характеризуются повышенной устойчивостью к неблагоприятным
условиям окружающей среды: Сонцедар, Юкатан, Авгий, Хадар, Псел, Триполь и
Лучезарный.
17 spring barley cultivars being resistant against main fungal diseases and having
complex of agronomic traits under environtments of right-bank Forest-steppe of Ukraine were
distinguished from collection. Novel cultivars characterized with increased resistance to
unforable environments besides high productivity: Sontsedar, Yucatan, Avhy, Khadar, Psyol,
Trypol’ and Luchezarny have been developed.
САГАЙДАК С.І.
Національний аграрний університет,
Україна, м. Київ, вул Генерала Родимцева, 19
ОСОБЛИВОСТІ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ СОСНИ ЗВИЧАЙНОЇ У ЕКОЛОГO-
ГЕОГРАФІЧНИХ КУЛЬТУРАХ КИЇВСЬКОГО ПОЛІССЯ
Селекційна оцінка сосни звичайної (Pinus silvestris L.) як головної
лісоутворюючої породи, дослідження особливостей її філогенезу та онтогенезу є дуже
актуальними на теренах сучасної України. Ці питання вивчаються класичними
генетико-селекційними методами, які базуються на прямій оцінці морфо-анатомічних,
фізіологічних та біохімічних показників [2]. Відомо, що господарчо-цінні
характеристики виду повністю залежать від повноцінності генеративних органів.
Процеси розвитку та накопичення поживних речовин генеративними органами сосни
звичайної (Pinus silvestris L.) залежать від умов місцезростання, що зумовлює інтерес до
вивчення особливостей формування і розвитку пилку сосни звичайної (Pinus silvestris
L.) у еколого-географічних культурах.
Матеріали та методи
Особливості пилку сосни звичайної (Pinus silvestris L.) різного географічного
походження досліджувались з різних аспектів.
Розглядались репродуктивні та біохімічні властивості [3; 4], морфометричні і
морфологічні показники [5]. Наші дослідження були присвячені вивченню
повноцінності пилку сосни звичайної (Pinus Silvestris L.) у еколого-географічних
культурах за показниками фертильності і життєздатності.
Збір зразків пилку проводився у еколого-географічних культурах сосни
звичайної (Pinus Silvestris L.) у Дзвінківському лісництві Боярської ЛДС Національного
аграрного університету в умовах свіжого субору [1]. Цвітіння у еколого-географічних
культурах сосни звичайної в 2006 році розпочалось 21 травня, закінчилось 27 травня,
збір пилку проводили безпосередньо перед висипанням пилку з чоловічих стробілів.
Досліджувався пилок всіх представлених, у еколого-географічних культурах,
походжень: Волинське (Західне Полісся); Житомирське (Центральне Полісся);
Чернігівське (Східне Полісся); Львівське (Західний Лісостеп); Черкаське
(Правобережний лісостеп); Київське (Східне Полісся); Сумське (Лівобережний
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178182 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 2219-3782 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-02T12:03:48Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут молекулярної біології і генетики НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Сабадин, В.Я. Кочмарський, В.С. Гудзенко, В.М. 2021-02-18T07:58:09Z 2021-02-18T07:58:09Z 2008 Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України / В.Я. Сабадин, В.С. Кочмарський, В.М. Гудзенко // Фактори експериментальної еволюції організмів: Зб. наук. пр. — 2008. — Т. 5. — С. 133-137. — Бібліогр.: 12 назв. — укр. 2219-3782 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178182 Виділено з колекції ячменю ярого 17 сортів стійких до основних грибкових захворювань та з комплексом господарсько-цінних ознак в правобережному Лісостепу України. Створено нові сорти, які крім високої продуктивності характеризуються підвищеною стійкістю до несприятливих умов навколишнього середовища: Сонцедар, Юкатан, Авгій, Хадар, Псьол, Триполь і Лучезарний. Из коллекции ячменя ярового выделено 17 сортов устойчивых к главным грибковым заболеваниям и комплексом хозяйственно-ценных признаков в правобережной Лесостепи Украины. Создано новые сорта, которым кроме высокой продуктивности характеризуются повышенной устойчивостью к неблагоприятным условиям окружающей среды: Сонцедар, Юкатан, Авгий, Хадар, Псел, Триполь и Лучезарный. 17 spring barley cultivars being resistant against main fungal diseases and having complex of agronomic traits under environtments of right-bank Forest-steppe of Ukraine were distinguished from collection. Novel cultivars characterized with increased resistance to unforable environments besides high productivity: Sontsedar, Yucatan, Avhy, Khadar, Psyol, Trypol’ and Luchezarny have been developed. uk Інститут молекулярної біології і генетики НАН України Фактори експериментальної еволюції організмів Аналіз і оцінка генетичних ресурсів Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України Article published earlier |
| spellingShingle | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України Сабадин, В.Я. Кочмарський, В.С. Гудзенко, В.М. Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| title | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України |
| title_full | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України |
| title_fullStr | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України |
| title_full_unstemmed | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України |
| title_short | Використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному Лісостепу України |
| title_sort | використання генетичних ресурсів для селекції ячменю ярого в правобережному лісостепу україни |
| topic | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| topic_facet | Аналіз і оцінка генетичних ресурсів |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178182 |
| work_keys_str_mv | AT sabadinvâ vikoristannâgenetičnihresursívdlâselekcííâčmenûârogovpravoberežnomulísostepuukraíni AT kočmarsʹkiivs vikoristannâgenetičnihresursívdlâselekcííâčmenûârogovpravoberežnomulísostepuukraíni AT gudzenkovm vikoristannâgenetičnihresursívdlâselekcííâčmenûârogovpravoberežnomulísostepuukraíni |