Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах

Исследуется одна быстросходящаяся модификация двустороннего метода приближенного интегрирования краевой задачи с параметрами в краевых условиях для случая системы квазилинейных дифференциальных уравнений второго порядка. We study a rapidly convergent modification of a two-sided method for approximat...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Нелінійні коливання
Date:2008
Main Authors: Маринець, В.В., Питьовка, О.Ю.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут математики НАН України 2008
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178202
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах / В.В. Маринець, О.Ю. Питьовка // Нелінійні коливання. — 2008. — Т. 11, № 3. — С. 348-364. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859591869805101056
author Маринець, В.В.
Питьовка, О.Ю.
author_facet Маринець, В.В.
Питьовка, О.Ю.
citation_txt Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах / В.В. Маринець, О.Ю. Питьовка // Нелінійні коливання. — 2008. — Т. 11, № 3. — С. 348-364. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Нелінійні коливання
description Исследуется одна быстросходящаяся модификация двустороннего метода приближенного интегрирования краевой задачи с параметрами в краевых условиях для случая системы квазилинейных дифференциальных уравнений второго порядка. We study a rapidly convergent modification of a two-sided method for approximate integration of a parametrized boundary-value problem for a system of quasilinear second-order differential equations.
first_indexed 2025-11-27T16:03:33Z
format Article
fulltext УДК 519.624.3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ В. В. Маринець Ужгород. нац. ун-т Україна, Ужгород, вул. Пiдгiрна, 46 e-mail: math1@univ.uzhgorod.ua О. Ю. Питьовка Мукач. технол. iн-т Україна, Мукачево, вул. Ужгородська, 26 e-mail: nauka@mti.edu.ua We study a rapidly convergent modification of a two-sided method for approximate integration of a para- metrized boundary-value problem for a system of quasilinear second-order differential equations. Исследуется одна быстросходящаяся модификация двустороннего метода приближенного ин- тегрирования краевой задачи с параметрами в краевых условиях для случая системы квазили- нейных дифференциальных уравнений второго порядка. 1. У сучасному математичному аналiзi i моделюваннi важливе значення мають розробка i розвиток конструктивних методiв. До таких методiв належить i метод Чаплигiна, який дає можливiсть охопити шуканий розв’язок розглядуваної задачi у „вилку” i цим отрима- ти зручну апостерiорну оцiнку похибки наближеного розв’язку. Ця проблема є однiєю з важливих у теорiї наближених методiв. Метою даної роботи є побудова модифiкацiй двостороннього методу наближеного iнтегрування та дослiдження задач з параметрами у крайових умовах у випадку системи квазiлiнiйних звичайних диференцiальних рiвнянь. 2. Розглянемо крайову задачу Y ′′(x) = F (x, Y (x), Y ′(x)), x ∈ (0, 1), (1) A1ΛY (0) + B1Y (1) = d1, A2Y ′(0) + B2Y ′(1) = Λd2, (2) Y (0) = Y0, де Y = (yi)n i=1 : [0, 1] → Rn, n ≥ 1, — шукана функцiя, F = (fi)n i=1 : [0, 1] × R2n → Rn, Y0 = (yi,0)n i=1, dk = (di,k)n i=1, k = 1, 2, — вектори-стовпцi, Ak = (δi,jαi,k)n i,k=1, Bk = = (δi,jβi,k)n i,k=1 — квадратнi матрицi, yi,0, di,k, αi,k, βi,k, i = 1, 2, . . . , n, k = 1, 2, — заданi сталi, Λ = (δi,jλi))n i,j=1, k = 1, 2, — дiагональна матриця, складена з шуканих числових параметрiв λi, i = 1, 2, . . . , n, а δi,j — символ Кронекера. c© В. В. Маринець, О. Ю. Питьовка, 2008 348 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 349 Пiд розв’язком крайової задачi (1) будемо розумiти [1] пару (Y, λ) ∈ C2([0, 1], Rn) × ×Rn, де λ = (λi)n i=1 — вектор-стовпець, λi ∈ [λi,1, λi,2], λi,k, k = 1, 2, — заданi сталi, а вектор-функцiя Y : [0, 1] → Rn є розв’язком системи рiвнянь (1) i при вказаному значеннi параметра λ задовольняє крайовi умови (2). 3. Нехай C([0, 1]×Rn, Rn) — простiр неперервних вектор-функцiй F : [0, 1]×Rn → Rn. Якщо F ∈ C([0, 1] × Rn, Rn) i матриця K = A1Ȳ0d −1 2 (A2 + B2) + B1 є невиродженою, то крайову задачу (1), (2) можна подати в еквiвалентнiй iнтегральнiй формi [2, 3] Y (x) = Y0 + Cx + 1∫ 0 G(x, ξ)F (ξ, Y (ξ), Y ′(ξ))dξ, x ∈ [0, 1], (3) λ = N1 + 1∫ 0 (N3ξ + N2)F (ξ, Y (ξ), Y ′(ξ))dξ, (4) де вектор C ≡ K−1(d1−B1Y0) = ( ρi −1(di,1 − βi,1yi,0) di,2 ) , ρi = αi,1(αi,2+βi,2)yi,0+βi,1di,2, d−1 2 = (δi,jd −1 i,2 ), Y −1 0 = (δi,jy −1 i,0 ), Ȳ0 = (δi,jyi,0), функцiя G визначається рiвнiстю G(x, ξ) = { Bx + (Ax− E)ξ, ξ ∈ [0, x], Bx + (Aξ − E)x, ξ ∈ (x, 1], (5) A ≡ K−1B1 = ( δi,jρi −1βi,1di,2 )n i,j=1 i B ≡ K−1A1Ȳ0d −1 2 A2 = ( δi,jρi −1αi,1αi,2yi,0 )n i,j=1 — матрицi, вектор N1 задано формулою N1 = A−1 1 Y −1 0 d1 −A−1 1 B1Y −1 0 (Y0 + C) = ( ρ−1 i (αi,2 + βi,2)(di,1 − βi,1yi,0) )n i=1 , а N2 = −A−1 1 B1Y −1 0 B = ( −δi,jρi −1αi,2βi,1 )n i,j=1 i N3 = −A−1 1 B1Y −1 0 (A− E) = ( δi,jρi −1βi,1(αi,2 + βi,2) )n i,j=1 — матрицi. Не зменшуючи загальностi подальших мiркувань, будемо вважати, що det A2Y + 0 6= 0 та d2 = e ≡ (1, 1, . . . , 1), A1 = E, де E — одинична матриця. 4. Нехай Z0, V0 — такi функцiї з C1([0, 1], Rn), що Z (s) 0 (x) ≥ V (s) 0 (x), x ∈ [0, 1], s = 0, 1. (6) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 350 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА Означення 1. Будемо говорити, що вектор-функцiя Y : [0, 1] → Rn належить мно- жинi 〈V0, Z0〉, якщо V (s) 0 (x) ≤ Y (s)(x) ≤ Z (s) 0 (x), x ∈ [0, 1]. (7) Нехай Li, i = 1, 2, . . . , n, — фiксованi квадратнi матрицi розмiрностi n. З кожною парою функцiй Z0, V0, що має властивiсть (6), пов’яжемо множинуAL(Z0, V0) всiх таких вектор-функцiй F : [0, 1]× R2n → Rn, якi задовольняють наступнi умови: 1) F ∈ C([0, 1]× R2n, Rn); 2) для довiльного x ∈ [0, 1] та довiльних векторiв {Y, Z} ⊂ Rn, що мiстяться у множинi 〈V0, Z0〉, справджується рiвнiсть F (x, Y, Z) = H(x, Y, Z, Y, Z), (8) де функцiя H : [0, 1] × R4n → Rn є неспадною за 2-, 3-, . . . , (2n + 1)-м та незростаючою за (2n + 2)-, (2n + 3)-, . . . , 4n-м її аргументами, тобто для довiльних (Zs,0, Zs,1), s = 0, 1, та (Vs,0, Vs,1), s = 0, 1, з R2n таких, що Z0(x) ≤ Zs,0 ≤ Zs,1 ≤ V0(x), V0(x) ≥ Vs,0 ≥ Vs,1 ≥ Z0(x), s = 0, 1, x ∈ [0, 1], (9) виконується нерiвнiсть H(x,Z10, Z11, V10, V11) ≥ H(x,Z00, Z01, V00, V01), x ∈ [0, 1]; (10) 3) вектор-функцiя H, що входить до (8), задовольняє умову Лiпшиця з матрицею 1 4 L, тобто для довiльних векторiв (Zs,0, Zs,1) та (Vs,0, Vs,1), s = 0, 1, з властивостями (9) i до- вiльного x ∈ [0, 1] виконується оцiнка |H(x,Z10, Z11, V10, V11)−H(x,Z00, Z01, V00, V01)| ≤ 1 4 L ( 1∑ s=0 (|Zs,1 − Zs,0|+ |Vs,1 − Vs,0|) ) , де L = (δi,jLi)n i,j=1. Тут i далi знак модуля i нерiвнiсть мiж векторами та матрицями розумiємо покомпо- нентно. Належнiсть вектора Y ∈ Rn множинi 〈V0, Z0〉 розумiємо як належнiсть вказанiй множинi сталої функцiї iз вiдповiдним значенням. 5. Нехай справджуються спiввiдношення B1(A2Ȳ0)−1 ≤ Θ, K1 = E + B2A −1 2 + B1(A2Ȳ0)−1 > Θ, (11) де Θ — нульова матриця. Тодi E + B2A −1 2 > Θ i A ≤ Θ, B > Θ. Подамо функцiю Грiна лiнiйної частини задачi (1), (2) у виглядi G(x, ξ) = G1(x, ξ) + G2(x, ξ), (x, ξ) ∈ [0, 1]2, (12) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 351 де G1(x, ξ) = Bx, ξ ∈ [0, 1], (13) G2(x, ξ) = { (Ax− E)ξ, ξ ∈ [0, x], (Aξ − E)x, ξ ∈ (x, 1]. Oчевидно, що (∂s/∂xs)G1(x, ξ) ≥ Θ та (∂s/∂xs)G2(x, ξ) ≤ Θ, s = 0, 1, при x ∈ [0, 1], ξ ∈ [0, 1]. Нехай Rp = (δi,jrp,i)n i,j=1 та Dp = (δi,jdp,i)n i,j=1 — матрицi з довiльними сталими невiд’єм- ними елементами, якi задовольняють умови rp,i ≤ 1 2 , dp,i ≤ 1 2 , i = 1, 2, . . . , n, p = 0, 1, 2, . . . . (14) Побудуємо послiдовностi вектор-функцiй Zp, Vp, p = 0, 1, . . . , за рекурентним прави- лом [3, 4] Zp+1(x) = Y0 + Cx + 1∫ 0 G1(x, ξ)F̄ p(ξ)dξ + 1∫ 0 G2(x, ξ)F̄p(ξ)dξ, (15) Vp+1(x) = Y0 + Cx + 1∫ 0 G1(x, ξ)F̄p(ξ)dξ + 1∫ 0 G2(x, ξ)F̄ p(ξ)dξ, (16) де, за означенням, F̄ p(x) = F p(x)− Cp(x)(F p(x)− Fp(x)), (17) F̄p(x) = Fp(x) + Qp(x)(F p(x)− Fp(x)), (18) функцiї F p та Fp задано формулами F p(x) = H(x, Zp(x)−RpWp(x), Z ′ p(x)−RpW ′ p(x), Vp(x) + DpWp(x), V ′ p(x) + DpW ′ p(x)), (19) Fp(x) = H(x, Vp(x) + DpWp(x), V ′ p(x) + DpW ′ p(x), Zp(x)−RpWp(x), Z ′ p(x)−RpW ′ p(x)) та αp(x) = Zp(x)− Y0 − Cx− 1∫ 0 G1(x, ξ)F p(ξ)dξ − 1∫ 0 G2(x, ξ)Fp(ξ)dξ, (20) βp(x) = Vp(x)− Y0 − Cx− 1∫ 0 G1(x, ξ)Fp(ξ)dξ − 1∫ 0 G2(x, ξ)F p(ξ)dξ, Wp(x) = Zp(x)− Vp(x). ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 352 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА Тут Cp(x) = (δi,jcp,i(x))n i,j=1, Qp(x) = (δi,jqp,i(x))n i,j=1, x ∈ [0, 1], де cp,i, qp,i, i = 1, 2, . . . , n, p = 0, 1, . . . , — довiльнi невiд’ємнi функцiї з простору C([0, 1], Rn), а функцiї нульового наближення Z0 та V0 вибираємо у просторi C2([0, 1], Rn) таким чином, щоб при R0 = Θ та D0 = Θ виконувались нерiвностi W (s) 0 (x) ≥ 0, α (s) 0 (x) ≥ 0, β (s) 0 (x) ≤ 0, s = 0, 1, x ∈ [0, 1], (21) тобто щоб справджувалися спiввiдношення (6) та умови Z ′ 0(x) ≥ C + 1∫ 0 ( ∂G1(x, ξ) ∂x H(ξ, Z0(ξ), Z ′ 0(ξ), V0(ξ), V ′ 0(ξ)) + + ∂G2(x, ξ) ∂x H(ξ, V0(ξ), V ′ 0(ξ), Z0(ξ), Z ′ 0(ξ)) ) dξ, V ′ 0(x) ≤ C + 1∫ 0 ( ∂G1(x, ξ) ∂x H(ξ, V0(ξ), V ′ 0(ξ), Z0(ξ), Z ′ 0(ξ)) + + ∂G2(x, ξ) ∂x H(ξ, Z0(ξ), Z ′ 0(ξ), V0(ξ), V ′ 0(ξ)) ) dξ, x ∈ [0, 1], (22) Z0(0) ≥ Y0 − 1∫ 0 ( G1(x, ξ)H(ξ, Z0(ξ), Z ′ 0(ξ), V0(ξ), V ′ 0(ξ)) + + H(ξ, V0(ξ), V ′ 0(ξ), Z0(ξ), Z ′ 0(ξ)) ) dξ, V0(0) ≤ Y0 + 1∫ 0 ( G1(x, ξ)H(ξ, V0(ξ), V ′ 0(ξ), Z0(ξ), Z ′ 0(ξ)) + + G2(x, ξ)H(ξ, Z0(ξ), Z ′ 0(ξ), V0(ξ), V ′ 0(ξ)) ) dξ. Зауважимо, що згiдно з умовами (14), (21) при s = 0, 1 та x ∈ [0, 1] V (s) 0 (x) ≤ V (s) 0 (x) + D0W (s) 0 (x) ≤ Z (s) 0 (x)−R0W (s) 0 (x) ≤ Z (s) 0 (x), тобто V0(·) + D0W0(·) ∈ 〈V0, Z0〉 та Z0(·)−R0W0(·) ∈ 〈V0, Z0〉. На пiдставi останнiх нерiв- ностей та умов (10), (22) маємо α (s) 0 (x) ≥ 0, β (s) 0 (x) ≤ 0, s = 0, 1, x ∈ [0, 1]. Нехай sup x∈[0,1] cp,i(x) ≤ 1 2 , sup x∈[0,1] qp,i(x) ≤ 1 2 , i = 1, 2, . . . , n, p = 0, 1, . . . . (23) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 353 Тодi iз (19), (20) i (15) отримуємо Zp+1(x)− Zp(x) = −αp(x) + 1∫ 0 {G2(x, ξ)Qp(ξ)−G1(x, ξ)Cp(ξ)} (F p(ξ)− Fp(ξ)) dξ, (24) Vp+1(x)− Vp(x) = −βp(x) + 1∫ 0 {G1(x, ξ)Qp(ξ)−G2(x, ξ)Cp(ξ)} (F p(ξ)− Fp(ξ)) dξ, Wp+1(x) = 1∫ 0 (G1(x, ξ)−G2(x, ξ)) (E − Cp(ξ)−Qp(ξ)) (F p(ξ)− Fp(ξ)) dξ (25) та αp+1(x) = 1∫ 0 G1(x, ξ) ( F̄ p(ξ)− F p+1(ξ) ) dξ + 1∫ 0 G2(x, ξ) ( F̄p(ξ)− Fp+1(ξ) ) dξ, (26) βp+1(x) = 1∫ 0 G1(x, ξ) ( F̄p(ξ)− Fp+1(ξ) ) dξ + 1∫ 0 G2(x, ξ) ( F̄ p(ξ)− F p+1(ξ) ) dξ. Iз (24), враховуючи (10), (14), (21), при p = 0 одержуємо Z (s) 1 (x)−Z (s) 0 (x) = −α (s) 0 (x)+ 1∫ 0 ( ∂sG2(x, ξ) ∂xs Q0(ξ)− ∂sG1(x, ξ) ∂xs C0(x) ) (F 0(ξ)−F0(ξ)) dξ ≤ 0, V (s) 1 (x)−V (s) 0 (x) = −β (s) 0 (x)+ 1∫ 0 ( ∂sG1(x, ξ) ∂xs Q0(ξ)− ∂sG2(x, ξ) ∂xs C0(x) ) (F 0(ξ)−F0(ξ)) dξ ≥ 0. Крiм того, з (25) випливає, що W (s) 1 (x) ≥ 0, s = 0, 1, тобто виконуються нерiвностi V (s) 0 (x) ≤ V (s) 1 (x) ≤ Z (s) 1 (x) ≤ Z (s) 0 (x), s = 0, 1, x ∈ [0, 1], а це означає, що функцiї Z1 та V1 мiстяться у множинi 〈V0, Z0〉. Якщо елементи матриць R0, D0, якi задовольняють умови (14), вибирати таким чином, щоб при x ∈ [0, 1] виконувались нерiвностi Z (s) 0 (x)− Z (s) 1 (x)−R0W (s) 0 (x) ≥ 0, V (s) 0 (x)− V (s) 1 (x) + D0W (s) 0 (x) ≤ 0, то для всiх x ∈ [0, 1] F 0(x)− F 1(x) ≥ 0, F0(x)− F1(x) ≤ 0. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 354 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА Отже, вибираючи елементи матриць C0(·) та Q0(·) так, щоб при V, Z з 〈V0, Z0〉 виконува- лись умови F̄ 0(x)− F 1(x) ≥ 0, F̄0(x)− F1(x) ≤ 0, iз (26) при p = 0 одержуємо α (s) 1 (x) ≥ 0, β (s) 1 (x) ≤ 0, x ∈ [0, 1], s = 0, 1. Беручи вектор-функцiї Z1(·) та V1(·) за вихiднi i повторюючи наведенi вище мiрку- вання, методом математичної iндукцiї легко показати, що якщо на кожному кроцi iтера- цiйного процесу (15) елементи матриць Rp, Dp та матриць-функцiй Cp(·), Qp(·) вибирати таким чином, щоб при V, Z з 〈V0, Z0〉 виконувались умови Z(s) p (x)− Z (s) p+1(x)−RpW (s) p (x) ≥ 0, V (s) p (x)− V (s) p+1(x) + DpW (s) p (x) ≤ 0, (27) F p(x)− F p+1(x)− Cp(x)(F p(x)− Fp(x)) ≥ 0, Fp(x)− Fp+1(x) + Qp(x)(F p(x)− Fp(x)) ≤ 0, то при довiльних x ∈ [0, 1], p ∈ N та s = 0, 1 мають мiсце нерiвностi V (s) p (x) ≤ V (s) p+1(x) ≤ Z (s) p+1(x) ≤ Z(s) p (x), (28) α (s) p+1(x) ≥ 0, β (s) p+1(x) ≤ 0. Встановимо достатню умову збiжностi послiдовностей вектор-функцiй {Zp(·)}∞p=0 та {Vp(·)}∞p=0 до єдиного у просторi C2([0, 1], Rn) розв’язку рiвняння (3). Нехай q = sup p≥0 sup x∈[0,1] ‖E − Cp(x)−Qp(x)‖ , d = sup x∈[0,1] max { ‖W0(x)‖ , ∥∥W ′ 0(x) ∥∥} , ‖L‖ < M, ν = sup p≥0 ‖E −Rp −Dp‖ . Тодi з (25) методом математичної iндукцiї одержуємо оцiнку sup x∈[0,1] max { ‖Wp(x)‖ , ∥∥W ′ p(x) ∥∥} ≤ (qνMτ1)pd, де τ1 = ∥∥∥∥∥ ( δi,j ( 1 + ρi −1 ( αi,2yi,0 − 1 2 βi,1 )))n i,j=1 ∥∥∥∥∥ . ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 355 Якщо qνM < 1 τ1 , (29) то з останнiх оцiнок i нерiвностей (28) випливає, що V (s) p (x) ≤ V (s) p+1(x) ≤ Y (s)(x) ≤ Z (s) p+1(x) ≤ Z(s) p (x), s = 0, 1, x ∈ [0, 1], (30) де Y (·) — єдиний розв’язок рiвняння (3) (єдинiсть доводиться методом вiд супротивного). Зауваження 1. Чим бiльше елементiв матриць Rp, Dp, Cp(·), Qp(·) є вiдмiнними вiд нуля, тим збiжнiсть iтерацiйного процесу (15) буде швидшою. Перейдемо до рiвняння (4). При виконаннi умов (11) маємо N3 ≥ Θ, N2 ≤ Θ (N3 ≤ Θ, N2 ≥ Θ) при A2 ≤ Θ (A2 ≥ Θ). Тодi двостороннi наближення до шуканого параметра λ будуємо такими чином: λ+ p = N1 + 1∫ 0 [N3ξF p(ξ) + N2Fp(ξ)] dξ, (31) λ−p = N1 + 1∫ 0 [N3ξFp(ξ) + N2F p(ξ)] dξ. Беручи до уваги нерiвностi (10), (30) та умову (11), одержуємо λ+ p − λ = 1∫ 0 [ N3ξ ( F p(ξ)− F (ξ, Y (ξ), Y ′(ξ)) ) + N2 ( Fp(ξ)− F (ξ, Y (ξ), Y ′(ξ)) )] dξ, λ−p − λ = 1∫ 0 [ N3ξ ( Fp(ξ)− F (ξ, Y (ξ), Y ′(ξ)) ) + N2 ( F p(ξ)− F (ξ, Y (ξ), Y ′(ξ)) )] dξ, до того ж у випадку, коли A2 ≤ Θ (A2 ≥ Θ), виконуються нерiвностi λ−p ≤ λ ≤ λ+ p (вiдповiдно λ−p ≤ λ ≤ λ+ p ), p = 0, 1, . . . . (32) Якщо {λ−p , λ+ p } ⊂ [λ1, λ2], то їх можна вважати за p-те двостороннє наближення до параметра λ, який визначається формулoю (4). Зауваження 2. Вектор-функцiї Zp+1(·) та Vp+1(·), побудованi згiдно з правилами (13) – (21), (27), не задовольняють всi крайовi умови (2), але функцiя Ỹp+1 = 1 2 (Zp+1+Vp+1) задо- вольняє всi крайовi умови (2) i її разом зi значенням параметра λp+1 = 1 2 ( λ+ p+1 + +λ−p+1 ) можна брати за (p + 1)-ше наближення до розв’язку крайової задачi (1). ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 356 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА Таким чином, справедливою є наступна теорема. Теорема 1. Нехай iснують вектор-функцiї нульового наближення Z0 та V0, якi задо- вольняють нерiвностi (6), (22). Крiм того, нехай F ∈ AL(V0, Z0) та виконуються умови (11) i (29). Тодi p-м наближенням до розв’язку задачi (1), (2) є пара (Ỹp, λp), де λp = 1 2 (λ+ p + λ−p ), (33) Ỹp = 1 2 (Zp + Vp), (34) а вектор-функцiї Zp та Vp є двостороннiми наближеннями до єдиного розв’язку рiв- няння (3), якi визначаються згiдно з (13) – (21), (27) i задовольняють нерiвностi (30). Пара λ−p , λ+ p при цьому є p-м двостороннiм наближенням до шуканого параметра λ, яке визначається згiдно з (31), i виконуються нерiвностi (32). 6. Нехай справджуються спiввiдношення E + B2A −1 2 ≤ Θ, K1 > Θ. (35) Тодi B1(A2Ȳ0)−1 > Θ i A ≥ Θ, B > Θ. У цьому випадку функцiю Грiна (5) подамо у виглядi (12), де G1(x, ξ) = (Aξ + B)x, ξ ∈ [0, 1], (36) G2(x, ξ) = { −Eξ, ξ ∈ [0, x], −Ex, ξ ∈ (x, 1]. Iз формул (36) очевидно, що ( ∂s ∂xs ) G1(x, ξ) ≥ Θ i ( ∂s ∂xs ) G2(x, ξ) ≤ Θ при s = 0, 1 та (x, ξ) ∈ [0, 1]2. Побудуємо послiдовностi вектор-функцiй {Zp(·)}∞p=0 та {Vp(·)}∞p=0 за формулами (15) – (19). При цьому вектор-функцiї нульового наближення Z0, V0 вибираємо таким чином, щоб виконувались умови (21). У даному випадку має мiсце оцiнкa sup x∈[0,1] max { ‖Wp(x)‖ , ∥∥W ′ p(x) ∥∥} ≤ (qνMτ2) p d, де τ2 = ∥∥∥∥∥∥ ( δi,j 1 2βi,1 + βi,2yi,0 ρi )n i,j=1 ∥∥∥∥∥∥ . Якщо qνM < 1 τ2 , (37) ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 357 то побудованi за формулами (19) – (21), (27) i (36) послiдовностi вектор-функцiй {Zp}∞p=0 та {Vp}∞p=0 збiгаються до єдиного у просторi C2([0, 1], Rn) розв’язку рiвняння (3) i задо- вольняють нерiвностi (30). Оскiльки за умов (35) маємо N2 ≥ Θ (N2 ≤ Θ), N3 ≥ Θ (N3 ≤ Θ) при A2 ≤ Θ (A2 ≥ ≥ Θ), то двостороннi наближення до шуканого параметра λ, який визначається згiдно з (4), знаходимо за формулами λ+ p = N1 + 1∫ 0 (N3ξ + N2) F p(ξ) dξ, (38) λ−p = N1 + 1∫ 0 (N3ξ + N2) Fp(ξ) dξ, при цьому мають мiсце нерiвностi (32). Теорема 2. Нехай iснують вектор-функцiї нульового наближення Z0 та V0, якi задо- вольняють нерiвностi (6), (22). Крiм того, нехай F ∈ AL(V0, Z0) та виконуються умови (35) i (37). Тодi p-м наближенням до розв’язку задачi (1), (2) є пара (Ỹp, λp), де λp та Ỹp визна- чаються формулами (33), (34). При цьому вектор-функцiї Zp та Vp є двостороннiми наближеннями до єдиного розв’язку рiвняння (3), якi визначаються згiдно з (19) – (21), (27), (36) i задовольняють нерiвностi (30). Крiм того, λ−p , λ+ p дають p-те двостороннє наближення до шуканого параметра λ, яке визначається згiдно з (38), i виконуються спiввiдношення (32). 7. Нехай B1(A2Ȳ0)−1 ≥ Θ, K1 < Θ. (39) Тодi очевидно, що E +B2A −1 2 < Θ, A ≤ Θ, B < Θ, i, отже, в цьому випадку функцiя Грiна (5) задовольняє умови G(x, ξ) ≤ Θ, ∂ ∂x G(x, ξ) ≤ Θ для (x, ξ) ∈ [0, 1]2. Побудуємо послiдовностi вектор-функцiй {Zp}∞p=0 та {Vp}∞p=0 за формулами Zp+1(x) = Y0 + Cx + 1∫ 0 G(x, ξ)F̄p(ξ) dξ, (40) Vp+1(x) = Y0 + Cx + 1∫ 0 G(x, ξ)F̄ p(ξ) dξ, ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 358 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА де F p та Fp визначено згiдно з (19), а вектор-функцiї нульового наближення Z0 та V0 вибираємо так, щоб виконувались умови (6), (22). Методом математичної iндукцiї легко показати, що має мiсце оцiнка sup x∈[0,1] max { ‖Wp(x)‖ , ∥∥W ′ p(x) ∥∥} ≤ (qνMτ3) p d, де τ3 = ∥∥∥∥∥∥ ( δi,j ( 1− αi,2yi,0 + 1 2βi,1 ρi ))n i,j=1 ∥∥∥∥∥∥ . Якщо qνM < 1 τ3 , (41) то побудованi згiдно з (40), (5), (19), (14) i (27) послiдовностi вектор-функцiй {Zp}∞p=0 та {Vp}∞p=0 збiгаються до єдиного розв’язку рiвняння (3) i виконуються нерiвностi (30). При виконаннi умов (39) N2 ≤ Θ (N2 ≥ Θ) i N3 ≤ Θ (N3 ≥ Θ), якщо A2 ≤ Θ (A2 ≥ Θ). Тодi двостороннi наближення до шуканого параметра λ будуємо за формулами λ+ p = N1 + 1∫ 0 [N3ξ + N2]Fp(ξ) dξ, (42) λ−p = N1 + 1∫ 0 [N3ξ + N2]F p(ξ) dξ, де Fp, F p визначаються згiдно з (19), i виконуються нерiвностi (32). Теорема 3. Нехай iснують вектор-функцiї нульового наближення Z0 та V0, якi задо- вольняють нерiвностi (6), (22). Крiм того, нехай F ∈ AL(V0, Z0) та виконуються умови (39) i (41). Тодi p-м наближенням до розв’язку задачi (1), (2) є пара (Ỹp, λp), де λp та Ỹp визнача- ються формулами (33), (34), а вектор-функцiї Zp та Vp є двостороннiми наближеннями до єдиного розв’язку рiвняння (3), якi визначаються згiдно з (40), (5), (19), (14), (27) та задовольняють нерiвностi (30). Пара λ−p , λ+ p при цьому є p-м двостороннiм наближен- ням до шуканого параметра λ, яке визначається згiдно з (31), i виконуються нерiвнос- тi (32). 8. Нехай E + B2A −1 2 ≥ Θ, K1 < Θ, (43) тодi B1 ( A2Ȳ0 )−1 < Θ, A > Θ, B < Θ. В цьому випадку функцiю Грiна (5) лiнiйної части- ни задачi (1), (2) подамо у виглядi (12), де G1(x, ξ) = Axξ, ξ ∈ [0, 1], ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 359 G2(x, ξ) = { −Eξ + Bx, ξ ∈ [0, x], −Ex + Bx, ξ ∈ (x, 1]. При цьому ( ∂s ∂xs ) G1(x, ξ) ≥ Θ та ( ∂s ∂xs ) G2(x, ξ) ≤ Θ для s = 0, 1 i (x, ξ) ∈ [0, 1]2. У даному випадку двостороннi наближення до розв’язку рiвняння (3) будуємо згiдно з (19), (15), (27), де за нульове наближення вибираємо пару довiльних вектор-функцiй Z0, V0, з простору C1([0, 1], Rn), якi задовольняють умови (6), (22). За прийнятих умов справедливою є оцiнка sup x∈[0,1] max { ‖Wp(x)‖ , ∥∥W ′ p(x) ∥∥} ≤ (qνMτ4) p d, де τ4 = max {∥∥∥∥∥1 2 ( δi,j 3βi,1 + 2βi,2yi,0 2ρi )2 ∥∥∥∥∥ , ∥∥∥∥(δi,j 2βi,1 + (βi,2 − αi,2)yi,0 2ρi )∥∥∥∥ } . Якщо справджується умова qνM < 1 τ4 , (44) то послiдовностi вектор-функцiй {Zp}∞p=0 та {Vp}∞p=0 , побудованi за формулами (19), (15), (27), збiгаються до єдиного розв’язку рiвняння (3) i мають мiсце нерiвностi (30). При виконаннi умов (43) маємо N2 ≥ Θ (N2 ≤ Θ) i N3 ≤ Θ (N3 ≥ Θ), якщо A2 ≤ Θ (A2 ≥ Θ). Отже, двостороннi наближення до шуканого параметра λ, який визначається згiдно з (4), будуємо за формулами λ+ p = N1 + 1∫ 0 [N3ξFp(ξ) + N2F p(ξ)] dξ, λ−p = N1 + 1∫ 0 [N3ξF p(ξ) + N2Fp(ξ)] dξ, при цьому виконуються нерiвностi (32). Теорема 4. Нехай iснують вектор-функцiї нульового наближення Z0 та V0, якi задо- вольняють нерiвностi (6), (22). Крiм того, нехай F ∈ AL(V0, Z0) та виконуються умови (43) i (44). Тодi p-м наближенням до розв’язку задачi (1), (2) є пара (Ỹp, λp), де λp та Ỹp визнача- ються формулами (33), (34), а вектор-функцiї Zp та Vp є двостороннiми наближеннями до єдиного розв’язку рiвняння (3), якi визначаються згiдно з (19), (15), (27) та задо- вольняють нерiвностi (30). Пара λ−p , λ+ p при цьому є p-м двостороннiм наближенням до шуканого параметра λ, яке визначається згiдно з (45), i виконуються нерiвностi (32). Аналогiчно будуються модифiкацiї двостороннього методу наближеного iнтегруван- ня задачi (1), (2) i у випадку виконання умов, вiдмiнних вiд умов (11), (35), (39) i (43). Для iлюстрацiї наведемо приклад. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 360 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА 9. Приклад. У просторi функцiй C2([0, 1], R) будемо шукати розв’язок системи дифе- ренцiальних рiвнянь y′′1(x) = 1 3 cos πx 6 ( y′1(x) )3 − 1 3 y2(x), y′′2(x) = x 5 y1(x)− (π 6 )2 y2(x)− x 5 (1 + x), x ∈ (0, 1), який задовольняє крайовi умови λ1y1(0)− 0, 1y1(1) = −0, 6, 0, 1y′1(0)− 0, 5y′1(1) = λ1, y1(0) = 1, λ2y2(0)− 0, 2y2(1) = 0, 227, 0, 3y′2(0)− 24 5π y′2(1) = λ2, y2(0) = 1, та визначимо значення параметрiв λi, i = 1, 2, λi ∈ [−1, 1] . У даному випадку E + B2A −1 2 ≤ Θ, B1 ( A2Ȳ0 ) ≤ Θ, де B1 = ( −0, 1 0 0 −0, 2 ) , B2 = ( −0, 5 0 0 −24/5π ) , A2 = ( 0, 1 0 0 0, 3 ) , Ȳ0 = ( 1 1 ) . Нехай Rp ≡ Θ, Dp ≡ Θ та Cp(x) ≡ Θ, Qp(x) ≡ Θ. За нульове наближення вибираємо функцiї Z0 = (z0i)2i=1, V0 = (v0i)2i=1, де z01(x) = 1 + 1, 58x− 0, 2x2, v01(x) = 1− 0, 16x + 0, 5x2, z02(x) = 1 + 0, 188x− 0, 2x2, v02(x) = 1− 0, 447x + 0, 05x2, якi задовольняють умови (6), (22). У даному випадку для функцiй F 0 = (f0i)2i=1 та F0 = = (f0i)2i=1, що визначаються формулами (19), маємо рiвностi f01(x) = 1 3 cos (πx 6 ) ( z′01(x) )3 − 1 3 v02(x), f02(x) = x 5 z01(x)− (π 6 )2 v02(x)− x 5 (1 + x), f01(x) = 1 3 cos (πx 6 ) ( v′01(x) )3 − 1 3 z02(x), f02(x) = x 5 v01(x)− (π 6 )2 z02(x)− x 5 (1 + x). ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 361 Наступнi наближення Z1 = (z1i)2i=1, V1 = (v1i)2i=1 будуємо за формулами z11(x) = 1 + x + 1∫ 0 0, 2xξf01(ξ)dξ − x∫ 0 (ξ + 0, 2x)f01(ξ)dξ − 1∫ x 1, 2xf01(ξ)dξ = = 13, 7675 + 27, 9308x− 0, 166x2 − 1, 067 · 10−2x3 + 0, 555 · 10−2x4+ + cos (πx 6 ) ( −12, 7675 + 79, 744x + 0, 5837x2 − 1, 215x3 ) + + sin (πx 6 ) ( −202, 9244− 5, 0772x + 13, 933x2 ) , v11(x) = 1 + x + 1∫ 0 0, 2xξf01(ξ)dξ − x∫ 0 (ξ + 0, 2x)f01(ξ)dξ − 1∫ x 1, 2xf01(ξ)dξ = = −14, 3849 + 2, 1933x− 0, 167x2 + 2, 489 · 10−2x3 − 1, 388 · 10−3x4+ + cos (πx 6 ) ( 15, 3849− 1, 466x− 0, 9221x2 + 0, 077x3 ) + + sin (πx 6 ) ( −0, 9026 + 7, 0443x− 0, 891x2 ) , z12(x) = 1− 0, 299x + 1∫ 0 0, 14xξf02(ξ)dξ− − x∫ 0 (ξ + 0, 21x)f02(ξ)dξ − 1∫ x 1, 21xf02(ξ)dξ = = 1 + 9, 4783 · 10−2x− 0, 1371x2 − 8, 773 · 10−3x3− − 1, 4764 · 10−2x4 + 5 · 10−3x5, v12(x) = 1− 0, 299x + 1∫ 0 0, 14xξf02(ξ)dξ− − x∫ 0 (ξ + 0, 21x)f02(ξ)dξ − 1∫ x 1, 21xf02(ξ)dξ = = 1− 9, 5785 · 10−2x− 0, 1371x2 + 2, 047 · 10−2x3+ + 8, 5244 · 10−3x4 − 2 · 10−3x5. ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 362 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА Для параметра λ = (λi)2i=1 визначаємо двостороннi наближення за формулами λ+ 1,1 = −0, 4 + 1∫ 0 (−0, 08ξ − 0, 02)f1,1(ξ)dξ = −0, 3867, λ−1,1 = −0, 4 + 1∫ 0 (−0, 08ξ − 0, 02)f1,1(ξ)dξ = −0, 4166, λ+ 1,2 = 0, 367 + 1∫ 0 (−0, 172ξ − 0, 042)f1,2(ξ)dξ = 0, 4068, λ−1,2 = 0, 367 + 1∫ 0 (−0, 172ξ − 0, 042)f1,2(ξ)dξ = 0, 395. Таким чином, ỹ11(x) = 1 2 (z11(x) + v11(x)) = −0, 3087 + 15, 062x− 0, 166x2+ + 0, 711 · 10−2x3 − 2, 085 · 10−3x4+ + cos (πx 6 ) ( 1, 3087 + 39, 139x− 0, 1692x2 + 0, 569x3 ) + + sin (πx 6 ) ( −101, 9135 + 0, 9835x + 6, 521x2 ) , ỹ12(x) = 1 2 (z12(x) + v12(x)) = = 1− 5 · 10−4x− 0, 1371x2 + 5, 8485 · 10−3x3 − 3, 1198 · 10−3x4 + 1, 5 · 10−3x5 та λ̃11 = 1 2 (λ+ 11 + λ−11) = −0, 40166, λ̃12 = 1 2 (λ+ 12 + λ−12) = 0, 40093. При цьому одержуємо sup x∈[0,1] |w01(x)| ≤ 1, 04, sup x∈[0,1] |w11(x)| ≤ 0, 637, sup x∈[0,1] |w02(x)| ≤ 0, 385, sup x∈[0,1] |w12(x)| ≤ 0, 145, та ∣∣λ+ 11 − λ−11 ∣∣ = 2, 99 · 10−2, ∣∣λ+ 12 − λ−12 ∣∣ = 1, 18 · 10−2. Розглянемо випадок, коли Rp ≡ Θ, Dp ≡ Θ, а Cp(x), Qp(x) — матрицi-функцiї, елемен- тами яких є лiнiйнi невiд’ємнi функцiї: c01(x) = 0, 2x, c02(x) = 0, 15x, q01(x) = 0, 01 (1− x) , ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 ПРО ОДИН ПIДХIД ДО ДОСЛIДЖЕННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ У КРАЙОВИХ УМОВАХ 363 q02(x) = 0, 05 (1− x) . Тодi f̄0i(x) = f0i(x)− c0i(x)(f0i(x)− f0i(x)), f̄0i(x) = f0i(x) + q0i(x)(f0i(x)− f0i(x)), i = 1, 2, x ∈ [0, 1], i наступнi наближення визначаємо за формулами ẑ11(x) = 1 + x + 1∫ 0 0, 2xξf̄01(ξ)dξ − x∫ 0 (ξ + 0, 2x)f̄01(ξ)dξ − 1∫ x 1, 2xf̄01(ξ)dξ = = 33, 3191 + 27, 3850x− 0, 167x2 − 1, 0092 · 10−2x3+ + 0, 53097 · 10−2x4 + 0, 0417 · 10−3x5+ + cos (πx 6 ) ( −32, 3191 + 77, 9756x + 2, 2298x2 − 1, 1878x3 − 1, 2936 · 10−2x4 ) + + sin (πx 6 ) ( −198, 55− 12, 7085x + 13, 611x2 + 0, 1976x3 ) , v̂11(x) = 1 + x + 1∫ 0 0, 2xξf̄01(ξ)dξ − x∫ 0 (ξ + 0, 2x)f̄01(ξ)dξ − 1∫ x 1, 2xf̄01(ξ)dξ = = 382, 299− 3, 3450x− 0, 1666x2 + 2, 4833 · 10−2x3− − 0, 4917 · 10−2x4 + 8, 333 · 10−4x5+ + cos (πx 6 ) ( −381, 299− 20, 2765x + 32, 3028x2 + 0, 3789x3 − 0, 2587x4 ) + + sin (πx 6 ) ( 45, 7729− 160, 263x− 4, 3422x2 + 3, 9529x3 ) , ẑ12(x) = 1− 0, 299x + 1∫ 0 0, 14xξf̄02(ξ)dξ − x∫ 0 (ξ + 0, 21x)f̄02(ξ)dξ − 1∫ x 1, 21xf̄02(ξ)dξ = = 1 + 8, 977 · 10−2x− 0, 1371x2 − 7, 1395 · 10−3x3− − 1, 4325 · 10−2x4 + 3, 9513 · 10−3x5 + 2, 33 · 10−4x6, v̂12(x) = 1− 0, 299x + 1∫ 0 0, 14xξf̄02(ξ)dξ − x∫ 0 (ξ + 0, 21x)f̄02(ξ)dξ − 1∫ x 1, 21xf̄02(ξ)dξ = = 1− 7, 727 · 10−2x− 0, 1371x2 + 2, 042 · 10−2x3+ + 6, 348 · 10−3x4 − 4, 096 · 10−3x5 + 7, 0 · 10−4x6 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3 364 В. В. МАРИНЕЦЬ, О. Ю. ПИТЬОВКА та λ̂+ 1,1 = −0, 387, λ̂−1,1 = −0, 4154, λ̂+ 1,2 = 0, 4059, λ̂−1,2 = 0, 3955. При цьому sup x∈[0,1] |ŵ11(x)| ≤ 0, 5632, sup x∈[0,1] |ŵ12(x)| ≤ 0, 1264, а отже, збiжнiсть iтерацiйного методу покращується у випадку вiдмiнностi вiд нуля еле- ментiв матриць Cp(x), Qp(x). За наближений розв’язок розглядуваної задачi приймаємо ŷ11(x) = 1 2 (ẑ11(x) + v̂11(x)) = = 207, 809 + 12, 02x− 0, 167x2 + 0, 7371 · 10−2x3+ + 0, 1965 · 10−3x4 + 0, 4375 · 10−3x5+ + cos (πx 6 ) ( −206, 809 + 28, 8496x + 17, 2663x2 − 0, 4044x3 − 0, 1358x4 ) + + sin (πx 6 ) ( −76, 3879− 86, 4858x + 4, 6344x2 + 2, 075x3 ) , ŷ12(x) = 1 2 (ẑ12(x) + v̂12(x)) = 1 + 6, 2492 · 10−3x− 0, 1371x2+ + 6, 6426 · 10−3x3 − 3, 988 · 10−3x4 − 7, 2305 · 10−5x5 + 4, 67 · 10−4x6, λ̂11 = 1 2 (λ+ 11 + λ−11) = −0, 40121, λ̂12 = 1 2 (λ+ 12 + λ−12) = 0, 40074. Вiдмiтимо, що sup x∈[0,1] |y1(x)− ŷ11| ≤ 4, 4 · 10−2, sup x∈[0,1] |y2(x)− ŷ12| ≤ 6, 4 · 10−3 та |λ1 − λ̂11| = 1, 2 · 10−3, |λ2 − λ̂12| = 7, 4 · 10−4, де (yi, λi)2i=1 — точний розв’язок розгля- дуваної крайової задачi. 1. Самойленко А. М., Ронто Н. И. Численно-аналитические методы теории краевых задач обыкновен- ных дифференциальных уравнений. — Киев: Наук. думка, 1992. — 280 с. 2. Наймарк М. А. Линейные дифференциальные операторы. — М.: Наука, 1969. — 528 с. 3. Маринец В. В. Об одном подходе построения итерационных методов приближенного интегрирования краевых задач теории пластин и оболочек // Мат. VIII Всесоюз. конф. „Численные методы решения задач теории упругости и пластичности”. — Новосибирск, 1984. — С. 194 – 198. 4. Красносельский М. А., Вайникко Г. М., Забрейко П. П., Рутицкий Я. Б., Стеценко В. Я. Приближен- ное решение операторных уравнений. — М.: Наука, 1969. — 456 с. Одержано 11.06.06, пiсля доопрацювання — 20.03.08 ISSN 1562-3076. Нелiнiйнi коливання, 2008, т . 11, N◦ 3
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178202
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 1562-3076
language Ukrainian
last_indexed 2025-11-27T16:03:33Z
publishDate 2008
publisher Інститут математики НАН України
record_format dspace
spelling Маринець, В.В.
Питьовка, О.Ю.
2021-02-18T08:15:36Z
2021-02-18T08:15:36Z
2008
Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах / В.В. Маринець, О.Ю. Питьовка // Нелінійні коливання. — 2008. — Т. 11, № 3. — С. 348-364. — Бібліогр.: 4 назв. — укр.
1562-3076
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178202
519.624.3
Исследуется одна быстросходящаяся модификация двустороннего метода приближенного интегрирования краевой задачи с параметрами в краевых условиях для случая системы квазилинейных дифференциальных уравнений второго порядка.
We study a rapidly convergent modification of a two-sided method for approximate integration of a parametrized boundary-value problem for a system of quasilinear second-order differential equations.
uk
Інститут математики НАН України
Нелінійні коливання
Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
On a way of investigation of problems with parameters in boundary conditions
Article
published earlier
spellingShingle Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
Маринець, В.В.
Питьовка, О.Ю.
title Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
title_alt On a way of investigation of problems with parameters in boundary conditions
title_full Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
title_fullStr Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
title_full_unstemmed Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
title_short Про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
title_sort про один пiдхiд дослiдження задач з параметрами у крайових умовах
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178202
work_keys_str_mv AT marinecʹvv proodinpidhiddoslidžennâzadačzparametramiukraiovihumovah
AT pitʹovkaoû proodinpidhiddoslidžennâzadačzparametramiukraiovihumovah
AT marinecʹvv onawayofinvestigationofproblemswithparametersinboundaryconditions
AT pitʹovkaoû onawayofinvestigationofproblemswithparametersinboundaryconditions