Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2008
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17833 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку / О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 1(11). — С. 125-129. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859585333691154432 |
|---|---|
| author | Гурнак, О.В. Катранжи, Л.Л. |
| author_facet | Гурнак, О.В. Катранжи, Л.Л. |
| citation_txt | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку / О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 1(11). — С. 125-129. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| first_indexed | 2025-11-27T09:41:47Z |
| format | Article |
| fulltext |
2008’1
125
Фінанси
Фінансовою основою комерційного банку вис-
тупає його власний капітал. Достатня кількість влас-
них коштів сприяє його стабільному функціонуван-
ню й нейтралізації різноманітних ризиків, на які він
наражається в процесі його діяльності. Це зумовлює
встановлення регулюючими банківський бізнес орга-
нами певних вимог до власного капіталу комерцій-
них банків. В Україні НБУ встановлено мінімальні
вимоги до величини статутного капіталу комерцій-
них банків, нормативи адекватності регулятивного й
основного капіталів банку [1]. Активно обговорю-
ються питання реформування вітчизняного законо-
давства в напрямку наближення до нових міжнарод-
них стандартів розрахунку достатності капіталу, які
одержали назву Базель ІІ [2—3]. Проте, установлення
загальних нормативів щодо капіталу комерційних
банків не зменшує актуальності проблеми визначен-
ня оптимального його розміру для кожного окремо-
го комерційного банку. Загальні нормативи достат-
ності капіталу не можуть ураховувати специфічні умо-
ви діяльності кожної банківської установи. Вони лише
встановлюють мінімальні вимоги до капіталу, що в
середньому забезпечують більш-менш прийнятний
рівень банкрутств комерційних банків. Незважаючи
на те, що в багатьох наукових роботах значна увага
приділяється проблемі збільшення капіталізації бан-
ківської системи України [4—6], питання визначен-
ня оптимального розміру капіталу для кожного ок-
ремого банку майже не розглядаються. Цікавим ви-
нятком є праці І.Волошина та О. Добровольського.
І. Волошин пропонує розраховувати адекватну ве-
личину власного капіталу комерційного банку на
основі відомої моделі фірми Р. Мертона [7—8].
О. Добровольський звертає увагу на доцільності ура-
хування запасу міцності комерційного банки при виз-
наченні необхідної величини його капіталу [9]. Ра-
зом з тим запропоновані методики не враховують
інституційних особливостей середовища, у якому пра-
цюють вітчизняні комерційні банку, а також не дають
відповіді на те, які чинники мають найбільший вплив
на оптимальну величину капіталу банку. Виходячи з
О.В. Гурнак,
кандидат економічних наук,
Л.Л. Катранжи,
Донецький національний технічний університет
О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи
ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ КАПІТАЛІЗАЦІЇ
КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
цього метою цієї роботи є обґрунтування прийнятної
для практичного використання методики визначення
оптимальної капіталізації комерційного банку.
Для досягнення поставленої мети доцільно вико-
ристовувати методи економетричного моделювання.
У роботі [10] показано ефективність використання та-
кого підходу для визначення оптимальної структури
капіталу промислових підприємств. Інформаційною
базою дослідження слугували дані, отримані на ос-
нові річної фінансової звітності 135 комерційних банків
України за станом на 01.01.2007 року.
Вихідною точкою цього дослідження стала побу-
дова економетричної моделі, на основі якої з’ясувало-
ся, які чинники справляють значний вплив на капіталі-
зацію комерційних банків у специфічних умовах націо-
нальної економіки. Слід відзначити, що незважаючи на
те, що поняття капіталізації банків є широковживаним
серед науковців і практиків, відсутня єдина точка зору
щодо кількісного показника, за допомогою якого мож-
на оцінити рівень капіталізації. Використання абсолют-
них показників для оцінки капіталізації банку, таких як
балансова величина власного капіталу, або величина
регулятивного капіталу, не дозволяє зробити коректні
висновки про те, наскільки капітал банку відповідає мас-
штабам його діяльності. Отже при кількісному визна-
ченні капіталізації банків доцільно використовувати
відносні показники. Зауважимо, що норматив адекват-
ності регулятивного капіталу (Н2) і норматив адекват-
ності основного капіталу (Н3), установлені Національ-
ним банком України, є відносними показниками капі-
талізації. Проте, їх розрахунок потребує використання
значного обсягу даних, які характеризуються як конф-
іденційна інформація й не потрапляють до відкритого
доступу. Виходячи з цього в рамках цього досліджен-
ня за кількісний показник капіталізації комерційного бан-
ку було прийнято відношення балансової величини ка-
піталу комерційного банку до загальної величини його
пасивів. Цей показник є відносним, і його розрахунок
не потребує використання конфіденційної інформації.
Саме цей показник було використано як залежну змінну
побудованої економетричної моделі ( tY ).
126
Економічний вісник Донбасу
Відбір чинників, що впливають на капіталізацію
банку, здійснювався на основі узагальнення існую-
чих теорій структури капіталу й практичної діяльності
вітчизняних комерційних банків (табл. 1).
Були розглянуті економетричні моделі з різними
формами функціонального зв’язку між пояснюючи-
ми змінними. На основі тесту Г. Чоу при 5%-му рівні
значущості найбільш адекватною виявилася лінійна
економетрична модель (1):
(1)
де tŶ — капіталізація комерційного банку (на
поточний момент часу t), розрахована за моделлю;
X1t — середньоквадратичне відхилення чистого
прибутку банку на гривню активів;
X2t — рентабельність активів банку;
X3t — величина активів, тис. грн;
X4t — темп зростання активів банку по відношен-
ню до попереднього періоду;
X5t — частка основних засобів у загальних акти-
вах банку;
X6t — співвідношення витрат на податок на при-
буток і загальних доходів;
О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи
Таблиця 1
Чинники, що впливають на структуру капіталу комерційного банку
Показник Чинник Назва Змінна в моделі
Мінливість прибутку
Середньоквадратичне відхилення
чистого прибутку банку на гривню
активів
X1t
Ефективність діяльності Рентабельність активів банку X2t
Розмір банку Величина активів X3t
Динаміка активів
Темп зростання активів банку по
відношенню до попереднього
періоду
X4t
Структура активів Частка основних засобів у загальних
активах банку X5t
Податковий чинник Співвідношення витрат на податок
на прибуток і загальних доходів X6t
Поточна ліквідність
Співвідношення кредитно-
інвестиційного портфелю до суми
депозитів фізичних і юридичних осіб
до запитання
X7t
Частка доходних активів
у сумарних активах
Питома вага кредитно-
інвестиційного портфелю
в загальних активах банку
X8t
Строк існування банку Кількість років роботи банку
з моменту реєстрації X9t
,0025,01368,00001,00673,06236,0
0247,0095888,52412,073,33353,0ˆ
00281,0
9
10198,0
8
00032,0
7
12058,0
6
20542,0
5
02292,0
4
093322,2
3
06826,1
2
73066,1
1
10789,0
ttttt
t
Е
tttt
xxxxx
xxExxY
−−−++
+−−−−+=
−
X7t — співвідношення кредитно-інвестиційного
портфелю до суми депозитів фізичних і юридичних
осіб до запитання;
X8t — питома вага кредитно-інвестиційного порт-
фелю в загальних активах банку;
X9t — кількість років роботи банку з моменту
реєстрації.
Зміни незалежних змінних моделі (1) пояснюва-
ли тільки близько 28% у фактичній капіталізації ко-
мерційного банку ( 2838,02 =R ). Це свідчить про те,
що традиційні чинники, які впливають на капіталіза-
цію банку, не є домінуючими чинниками при форму-
ванні фактичної капіталізації вітчизняних банків. Ка-
піталізація банків може характеризуватися певною інер-
ційністю. У цьому випадку доцільним було введення
до множини пояснюючих змінних лагової залежної
змінної, яка характеризує капіталізацію банку в попе-
редній період. Економетрична модель набула вигляду:
(2)
де 1−tY — фактична капіталізація комерційногоо
банку на попередній момент часу (t-1).
Коефіцієнт детермінації моделі (2) виявився значно
більшим, ніж для моделі (1), і дорівнював
,7057,00026,00333,00001,00525,0
2545,00757,009341,20473,01575,21904,0ˆ
03911,0
1
00148,0
9
05408,0
8
00017,0
7
06359,0
6
11024,0
5
01241,0
4
093061,1
3
56358,0
2
91682,0
1
05746,0
−
−
+−−−+
++−−+++=
ttttt
tt
Е
tttt
Yxxxx
xxxExxY
2008’1
127
О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи
8567,02 =R , але значна кількість оцінок параметрів
моделі (2) були статистично не значимі, що зумовило
неадекватність цієї моделі. Поєднання високого зна-
чення коефіцієнту детермінації і статистичної ненадій-
ності більшості оцінок параметрів моделі є ознакою
існування мультиколінеарності в масиві пояснюючих
змінних. Застосування тесту Феррара-Глоубера з імо-
вірністю 95% підтвердило наявність мультиколінеар-
ності. Виникла необхідність переглянути множину по-
яснюючих змінних та усунути змінні, які спричиняли
мультиколінеарність і при цьому несуттєво впливали
на пояснювальну змінну. Відбір змінних проводився
на основі покрокового відбору [11, с. 665—668], у
результаті чого найкращою виявилася модель, що
включала тільки три пояснюючі змінні:
05219,0
1
68768,0
8
04231,0
1
04642,0
1059,02549,26787,01297,0 −−++= ttt YxxY
)
, (3)
Коефіцієнт детермінації для моделі (3) незначно
відрізнявся від коефіцієнта детермінації для моделі (2)
і дорівнював 0,8344. Застосування t-критерію з імо-
вірністю 95% свідчило про статистичну надійність оці-
нок параметрів моделі (3), застосування тесту Ферра-
ра-Глоубера не виявило мультиколінеарності, що
свідчить про адекватність цієї моделі.
Таким чином, на фактичну капіталізацію банків
найбільший вплив справляють мінливість їх прибутків,
частка доходних активів у сумарних активах і рівень
капіталізації, який мав банк у попередній період. Зас-
луговує на увагу також те, що податковий чинник,
який ураховується в більшості теоретичних моделей
формування структури капіталу господарюючих
суб’єктів, не здійснює суттєвого впливу на структуру
капіталу вітчизняних комерційних банків. На нашу
думку, це зумовлене інституційними умовами оподат-
кування комерційних банків.
Однак, оскільки при побудові моделі (3) викори-
стовувалися дані, що характеризували фактичний стан
банків, вона пояснює зміни у фактичній капіталізації
банку, яка в загальному випадку може відхилятися
від оптимальної.
Капіталізація банку не є статичною, тобто не-
змінною в часі. Комерційному банку доцільно прий-
мати до уваги рівень капіталізації банків-конкурентів,
і в цілому банківській системі, оскільки це дає мож-
ливість враховувати не тільки вимоги регулюючого
органу, а також вимоги ринкового середовища. Ігно-
рування вимог ринку не призведе до застосування
заходів впливу з боку регулюючого органу, але відоб-
разиться на економічній поведінці клієнтів банку. На-
приклад, якщо в результати зростання політичних ри-
зиків чи економічної нестабільності більшість комер-
ційних банків збільшують відносний обсяг капіталу, а
окремий банк не проводить таких дій, то клієнти цьо-
го банку відчуватимуть зростання рівня ризику роз-
міщення коштів у такому банку і або будуть вимагати
зростання відсотків за депозитами, або переведуть
гроші в інші, більш надійні, комерційні банки. При будь-
якому варіанті поведінки клієнтів банк буде втрачати
частину прибутку. У цьому випадку ринок банківсь-
ких послуг, так би мовити, сам штрафує комерційний
банк за непідкорення його дисципліні. В ідеальних
умовах структура капіталу, що спостерігаються для
певного банку в певний момент часу, не повинна
відрізнятися від оптимальної. Виходячи з цього, мож-
на очікувати, що в динамічному ринковому середо-
вищі зміна фактичної капіталізації банків за попередній
період відбувається в напрямку наближення до опти-
мальної в поточний період, тобто повинно виконува-
тися рівняння:
1
*
1 −− −=− tttt YYYY , (4)
де *
tY — оптимальна капіталізація комерційногоо
банку.
Однак, якщо зазначений механізм адаптації по-
в’язаний з певними трансакційними витратами або
спотворюється через певні агентські проблеми, банк
може неповністю досягати відповідності фактичної
капіталізації оптимальному рівню. У цьому випадку
доцільно визначити у якій мірі бажана зміна капіталі-
зації відповідає фактичній зміні. Оскільки розглядається
зміна в капіталізації банку за одиницю часу, то таку
міру можна назвати швидкістю адаптації рівня капіта-
лізації банку. Процес адаптації в цьому випадку мож-
на описати за допомогою рівняння (5), яке є матема-
тичною формалізацією гіпотези часткових пристосу-
вань:
)( 1
*
1 −− −=− tttt YYYY δ , (5)
де δ – швидкість адаптації рівня капіталізації ко-
мерційного банку.
Параметр δ , використаний у моделі (5), пока-
зує, з одного боку, швидкість адаптації рівня капітал-
ізацій комерційного банку, а з іншого боку цей пара-
метр відображає частку фактичної зміни в рівні капі-
талізації від бажаної. Якщо δ = 1, це означає, що фак-
тична капіталізація банку дорівнює оптимальній, тобто
фактична капіталізація пристосовується до оптималь-
ної протягом одного часового інтервалу. Проте, якщо
значення параметру δ = 0, то це означає, що рівень
капіталізації не зазнає ніяких змін у часі. Реально зна-
чення цього коефіцієнту лежить між цими екстремаль-
ними значеннями.
Рівняння (5) можна представити в іншому ви-
гляді:
1
* )1( −−+= ttt YYY δδ . (6)
128
Економічний вісник Донбасу
Рівняння (6) показує, що фактична капіталізація
комерційного банку в поточний момент є середньо-
зваженим оптимальної капіталізації в цей момент і фак-
тичної капіталізації в попередній момент часу, вагови-
ми коефіцієнтами виступають δ і (1 – δ ) відповідно.
Було з’ясовано, що мінливість прибутку, частка
доходних активів у сумарних активах і капіталізація,
яку мав банк у попередній період, мають найсуттєві-
ший вплив на фактичну капіталізацію вітчизняних
банків. Це дає підстави вважати, що саме ці змінні
будуть детермінантами оптимальної капіталізації:
tttt uxxY +++= 82110
* γγγ , (7)
де γ0, γ1, γ2 — оцінки параметрів регресії опти-
мальної капіталізації комерційного банку;
ut — стохастична складова моделі.
Тоді модель (6) можна представити в такому ви-
гляді:
ttttt uYxxY δδδγδγδγ +−+++= −182110 )1( . (8)
Для того, щоб визначити оптимальну капіталіза-
цію комерційного банку, необхідно оцінити параметри
моделі (7). Однак безпосередньо оцінити параметри
цієї моделі неможливо, оскільки не існує можливості
спостерігати оптимальний рівень капіталізації ( *
tY ).
Між тим, оскільки регресії (3) і (8) включають одна-
кові пояснюючі змінні й були знайдені значення оцінок
коефіцієнтів моделі (3), то оцінки параметрів регресії
(7) знаходимо, розв’язуючи таку систему рівнянь:
−=
=
=
=
⇒
=−
−=
=
=
3297,0
0182,7
4037,0
3213,0
6787,01
1059,0
2549,2
1297,0
8
1
0
8
1
0
γ
γ
γ
δ
δ
δγ
δγ
δγ
(9)
Перевагою у використанні запропонованої еко-
нометричної моделі при визначенні оптимальної капі-
талізації комерційного банку порівняно з іншими ма-
тематичними моделями є те, що вона «налаштовуєть-
ся» на конкретні статистичні дані, унаслідок чого її
параметри відображають економічні умови формуван-
ня структури капіталу комерційних банків саме в ме-
жах специфічної моделі вітчизняної економіки, а не
економіки взагалі. Ця методика дає можливість
кількісного визначення оптимальної капіталізації для
кожного окремого банку. Одержана оцінка швидкості
адаптації рівня капіталізації комерційного банку до
оптимального для вітчизняних банків є низькою. У
середньому за один інтервал часу (у цьому випадку
він дорівнює одному року) у банку фактичні зміни в
капіталізації будуть становити тільки 32,13% їх бажа-
них значень. Отже, оптимальне значення капіталізації
О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи
кожного окремого комерційного банку можна визна-
чити за допомогою такої економетричної моделі:
tt xxY 81
* 3297,00182,74037,0 −+= . (10)
З моделі (10) видно, що абсолютне зростання
мінливості прибутку банку зумовлює збільшення
оптимальної капіталізації комерційного банка, а
збільшення частки доходних активів у сумарних ак-
тивах спричиняє зменшення дозволяє зменшити оп-
тимальний рівень капіталізації. Через те, що фактична
й оптимальна капіталізація банку, як правило, відрізня-
ються, доцільним є розрахунок такого показника як
коефіцієнт оптимальної капіталізації комерційного бан-
ку. Цей коефіцієнт має характеризувати співвідношення
між оптимальною й фактичною капіталізацією на ви-
значений момент часу для певного комерційного бан-
ку. Розрахунок такого коефіцієнта слід проводити за
формулою (11):
h
t
t
ОК Y
YК
= * , (11)
де h — параметр, який приймає значення, рівне
1, у випадку, коли оптимальна капіталізація більша або
дорівнює фактичній ( tt YY ≥* ), і h = -1 у протилежно-
му випадку ( tt YY <* ).
Максимальне значення рівне одиниці КОК набу-
ває у випадку, коли фактична капіталізація комерцій-
ного банку повністю відповідає оптимальній. У загаль-
ному випадку, чим ближчим є значення КОСК до 1, тим
ближче наближається фактична капіталізація комер-
ційного банку до оптимальної.
Отже, як показано на рис. 1, 45 українських банків
із 135, що становить близько 33,3%, мають фактичну
капіталізацію близьку до оптимальної (Кок знаходиться
в інтервалі [0,8;1]). Середнє значення Кок становить
0,696, тобто в середньому фактична капіталізація банків
на 69,6% відповідає оптимальній. Слід зауважити, що
Рис. 1. Гістограма розподілу банків у залежності
від значення коефіцієнту оптимальної капіталізації
1
5
35
49
45
0
10
20
30
40
50
60
0,2 0,4 0,6 0,8 1
Значення коефіцієнту оптимальної
структури капіталу (КОСК)
Ч
ас
ті
ст
ь
0
20
40
60
80
100
%
×àñò³ñòü
²í òåãðàëüí èé
â³äñî òî ê
Частість
Інтегральний
відсоток
2008’1
129
для 72 банків із 135 відхилення фактичної структури
капіталу від оптимальної обумовлено недостатнім об-
сягом власного капіталу власних коштів.
Таким чином, запропонована методика дозволяє
визначити оптимальну капіталізацію для кожного ок-
ремого комерційного банку. Проведені розрахунку для
вітчизняних комерційних банків кількісно підтверди-
ли, що проблема збільшення капіталізації є важливою
для української банківської системи. Більше ніж по-
ловина з досліджуваних 135 комерційних банків по-
требують збільшення величини власного капіталу для
забезпечення оптимальної капіталізації.
Література
1. Інструкція про порядок регулювання діяль-
ності банків в Україні: Затв. Постановою Правління
НБУ від 28.09.2001 р. № 368 (із змінами і доповнен-
нями) // Финансовые риски. — 2003. — №3—4. —
С. І—ХХV. 2. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ:
нова концептуальна редакція Базельської угоди про
капітал // Вісн. НБУ. —2006. — № 3. — C. 2 — 5.
3. Кротюк В., Куценко О. Базель ІІ: розрахунок
мінімально необхідної величини капіталу згідно з Пер-
шою компонентою // Вісн. НБУ. — 2006. — № 5. —
C. 16 — 22. 4. Маслак Н.Т. Проблеми капіталізації
банківської системи України // Актуальні проблеми еко-
номіки. — 2004. — № 11. — С. 31—39. 5. Бутен-
ко О. Становлення банківської системи України. Про-
блема капіталізації // Банківська справа. — 2005. —
№ 6. — С. 20—31. 6. Марцин В.С. Проблеми і шля-
хи підвищення капіталізації банківських установ в уп-
равлінні капіталом банку // Фінанси України. — 2007.
— № 2. — С. 77—88. 7. Волошин І.В., Волошина
Я.А. Розрахунок ліміту кредитування та адекватність
капіталу за допомогою моделі фірми, розробленої
Р. Мертоном // Банківська справа. — 2002. — № 5.
— С. 61—65. 8. Волошин И.В. Оценка банковских
рисков: новые подходы. — К.: Эльга, Ника-Центр,
2004. — 216 с. 9. Добровольський О. Адекватність
капіталу та його вплив на фінансові результати діяль-
ності банку// Вісн. НБУ. — 2004. — № 6. — C. 34—
36. 10. Гурнак О. Визначення оптимальної структури
капіталу промислових підприємств // Наукові праці
НДФІ. — 2003. — № 4. — C. 73—81. 11. Айва-
зян С.А., Мхитарян В.С. Прикладная статистика и
основы эконометрики. — М.: ЮНИТИ, 1988. —1022 с.
О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-17833 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 1817-3772 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-11-27T09:41:47Z |
| publishDate | 2008 |
| publisher | Інститут економіки промисловості НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Гурнак, О.В. Катранжи, Л.Л. 2011-03-11T11:42:28Z 2011-03-11T11:42:28Z 2008 Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку / О.В. Гурнак, Л.Л. Катранжи // Економічний вісник Донбасу. — 2008. — № 1(11). — С. 125-129. — Бібліогр.: 11 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17833 uk Інститут економіки промисловості НАН України Фінанси Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку Article published earlier |
| spellingShingle | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку Гурнак, О.В. Катранжи, Л.Л. Фінанси |
| title | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку |
| title_full | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку |
| title_fullStr | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку |
| title_full_unstemmed | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку |
| title_short | Визначення оптимальної капіталізації комерційного банку |
| title_sort | визначення оптимальної капіталізації комерційного банку |
| topic | Фінанси |
| topic_facet | Фінанси |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/17833 |
| work_keys_str_mv | AT gurnakov viznačennâoptimalʹnoíkapítalízacííkomercíinogobanku AT katranžill viznačennâoptimalʹnoíkapítalízacííkomercíinogobanku |