Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я
Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширення площ природно-заповідного фонду Правобережного степового Придніпров'я за рахунок залучення перелогових земель як відновлювальних елементів екомережі. На території регіону виявлені відновлювальні перелогові ділянки, які характеризуються...
Збережено в:
| Опубліковано в: : | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Дата: | 2016 |
| Автори: | , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2016
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178361 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я / Л.П. Лисогор, Н.О. Багрікова, О.О. Красова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 116-125. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178361 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Лисогор, Л.П. Багрікова, Н.О. Красова, О.О. 2021-02-18T15:42:59Z 2021-02-18T15:42:59Z 2016 Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я / Л.П. Лисогор, Н.О. Багрікова, О.О. Красова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 116-125. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. 0372-4123 DOI: http://dx.doi.org/10.15407/ukrbotj73.02.116 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178361 Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширення площ природно-заповідного фонду Правобережного степового Придніпров'я за рахунок залучення перелогових земель як відновлювальних елементів екомережі. На території регіону виявлені відновлювальні перелогові ділянки, які характеризуються значним ценотичним різноманіттям і наявністю созологічно цінних видів. Відновлення рослинного покриву на перелогах відбувається доволі швидко внаслідок занесення насіння степових видів із прилеглих територій заповідних об'єктів або збережених степових ділянок. У деяких випадках прискорення демутації можливе у разі використання методу підсіву рідкісних видів, медоносних і лікарських рослин, а також створення осередків інсемінації на перелогах для кращого розповсюдження насіння. Негативним чинником, який впливає на розвиток рослинних угруповань перелогів, є безсистемний випас великої рогатої худоби та випал, унаслідок чого формуються мікроценоструктури з домінуванням Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt. та Artemisia vulgaris L. На перелогах, які близькі до завершення процесу демутації, формуються угруповання асоціацій Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerietum (cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum (valesiacae). Предложено решение проблемы расширения площадей природно-заповедного фонда Правобережного степного Приднепровья за счет привлечения залежных земель как восстановительных элементов экологической сети. Выявленные на территории региона залежные участки характеризуются значительным ценотическим разнообразием и наличием созологически ценных видов. Восстановление растительного покрова на залежах происходит довольно быстро вследствие занесения семян степных видов с прилегающих территорий заповедных объектов или сохранившихся степных участков. В некоторых случаях ускорение процесса демутации возможно при использовании метода подсева редких видов, медоносных и лекарственных растений, а также создании ячеек инсеминации на залежах для лучшего распространения семян. Негативным фактором, который влияет на развитие растительных сообществ залежей, являются бессистемный выпас крупного рогатого скота и выпал, вследствие чего формируются микроценоструктуры с доминированием Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt. и Artemisia vulgaris L. На залежах, где близок к завершению процесс демутации, создаются сообщества ассоциаций Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta (cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum (valesiacae). We propose to solve the problem of expanding the nature reserve areas in the Right-Bank Steppe Dnipro area by including abandoned lands as recovery elements of the ecological network. Within this region, the sites of recovering abandoned lands are characterized by significant cenotic diversity and presence of sozologically valuable species. The recovery of plant cover of abandoned lands occurs rapidly as a result of dispersal of seeds of steppe species from the adjacent protected areas or preserved steppe plots. In some cases, demutation processes can be accelerated by using the method of sowing rare species, melliferous and medicinal plants, as well as the establishment of insemination plots on abandoned lands for better distribution of seeds. The negative factors that affect the development of plant communities of abandoned lands are irregular grazing and burning, resulting in the formation of microcenosis with dominated Cirsium setosum, Onopordum acanthium, Ambrosia artemisiifolia, Iva xanthiіfolia and Artemisia vulgaris. On the abandoned lands that approach complete process of re-establishment, the following communities of associations are formed: Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta (cristatae) poosum (angustifoliae), and Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae). uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я Залежные земли как перспективные восстановительные элементы экосети Правобережного степного Приднепровья Abandoned lands as perspective recovery elements of econetwork of the Right-Bank Steppe Dnipro area Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я |
| spellingShingle |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я Лисогор, Л.П. Багрікова, Н.О. Красова, О.О. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title_short |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я |
| title_full |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я |
| title_fullStr |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я |
| title_full_unstemmed |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я |
| title_sort |
перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі правобережного степового придніпров’я |
| author |
Лисогор, Л.П. Багрікова, Н.О. Красова, О.О. |
| author_facet |
Лисогор, Л.П. Багрікова, Н.О. Красова, О.О. |
| topic |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Залежные земли как перспективные восстановительные элементы экосети Правобережного степного Приднепровья Abandoned lands as perspective recovery elements of econetwork of the Right-Bank Steppe Dnipro area |
| description |
Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширення площ природно-заповідного фонду Правобережного
степового Придніпров'я за рахунок залучення перелогових земель як відновлювальних елементів екомережі.
На території регіону виявлені відновлювальні перелогові ділянки, які характеризуються значним ценотичним
різноманіттям і наявністю созологічно цінних видів.
Відновлення рослинного покриву на перелогах відбувається доволі швидко внаслідок занесення насіння степових видів із прилеглих територій заповідних об'єктів
або збережених степових ділянок. У деяких випадках
прискорення демутації можливе у разі використання
методу підсіву рідкісних видів, медоносних і лікарських
рослин, а також створення осередків інсемінації на перелогах для кращого розповсюдження насіння. Негативним чинником, який впливає на розвиток рослинних
угруповань перелогів, є безсистемний випас великої рогатої худоби та випал, унаслідок чого формуються мікроценоструктури з домінуванням Cirsium setosum (Willd.)
Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L.,
Iva xanthiіfolia Nutt. та Artemisia vulgaris L. На перелогах,
які близькі до завершення процесу демутації, формуються угруповання асоціацій Stipetum (capillatae) festucosum
(valesiacae), Koelerietum (cristatae) poosum (angustifoliae),
Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum
(angustifoliae) festucosum (valesiacae).
Предложено решение проблемы расширения площадей
природно-заповедного фонда Правобережного степного
Приднепровья за счет привлечения залежных земель как
восстановительных элементов экологической сети. Выявленные на территории региона залежные участки характеризуются значительным ценотическим разнообразием и наличием созологически ценных видов. Восстановление растительного покрова на залежах происходит
довольно быстро вследствие занесения семян степных
видов с прилегающих территорий заповедных объектов или сохранившихся степных участков. В некоторых
случаях ускорение процесса демутации возможно при
использовании метода подсева редких видов, медоносных и лекарственных растений, а также создании ячеек
инсеминации на залежах для лучшего распространения
семян. Негативным фактором, который влияет на развитие растительных сообществ залежей, являются бессистемный выпас крупного рогатого скота и выпал, вследствие чего формируются микроценоструктуры с доминированием Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum
acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt.
и Artemisia vulgaris L. На залежах, где близок к завершению процесс демутации, создаются сообщества ассоциаций Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta
(cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae)
koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum
(valesiacae).
We propose to solve the problem of expanding the nature reserve areas in the Right-Bank Steppe Dnipro area
by including abandoned lands as recovery elements of the ecological network. Within this region, the sites of recovering
abandoned lands are characterized by significant cenotic diversity and presence of sozologically valuable species. The
recovery of plant cover of abandoned lands occurs rapidly as a result of dispersal of seeds of steppe species from the
adjacent protected areas or preserved steppe plots. In some cases, demutation processes can be accelerated by using the
method of sowing rare species, melliferous and medicinal plants, as well as the establishment of insemination plots on
abandoned lands for better distribution of seeds. The negative factors that affect the development of plant communities
of abandoned lands are irregular grazing and burning, resulting in the formation of microcenosis with dominated Cirsium
setosum, Onopordum acanthium, Ambrosia artemisiifolia, Iva xanthiіfolia and Artemisia vulgaris. On the abandoned lands
that approach complete process of re-establishment, the following communities of associations are formed: Stipetum
(capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta (cristatae) poosum (angustifoliae), and Festucetum (valesiacae) koeleriosum
(cristatae).
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178361 |
| citation_txt |
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи екомережі Правобережного степового Придніпров’я / Л.П. Лисогор, Н.О. Багрікова, О.О. Красова // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 116-125. — Бібліогр.: 26 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT lisogorlp perelogovízemlíâkperspektivnívídnovlûvalʹníelementiekomerežípravoberežnogostepovogopridníprovâ AT bagríkovano perelogovízemlíâkperspektivnívídnovlûvalʹníelementiekomerežípravoberežnogostepovogopridníprovâ AT krasovaoo perelogovízemlíâkperspektivnívídnovlûvalʹníelementiekomerežípravoberežnogostepovogopridníprovâ AT lisogorlp zaležnyezemlikakperspektivnyevosstanovitelʹnyeélementyékosetipravoberežnogostepnogopridneprovʹâ AT bagríkovano zaležnyezemlikakperspektivnyevosstanovitelʹnyeélementyékosetipravoberežnogostepnogopridneprovʹâ AT krasovaoo zaležnyezemlikakperspektivnyevosstanovitelʹnyeélementyékosetipravoberežnogostepnogopridneprovʹâ AT lisogorlp abandonedlandsasperspectiverecoveryelementsofeconetworkoftherightbanksteppedniproarea AT bagríkovano abandonedlandsasperspectiverecoveryelementsofeconetworkoftherightbanksteppedniproarea AT krasovaoo abandonedlandsasperspectiverecoveryelementsofeconetworkoftherightbanksteppedniproarea |
| first_indexed |
2025-11-26T00:08:49Z |
| last_indexed |
2025-11-26T00:08:49Z |
| _version_ |
1850593404333850624 |
| fulltext |
116 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ
Геоботаніка, екологія, охорона
рослинного світу
doi: 10.15407/ukrbotj73.02.116
Л.П. ЛИСОГОР1, Н.О. БАГРІКОВА2, О.О. КРАСОВА1
1Криворізький ботанічний сад НАН України
вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, 50089, Україна
lisogor.2004@mail.ru
2Нікітський ботанічний сад – Національний науковий центр
м. Ялта, 298648, Крим, Україна
nbagrik@ukr.net, akras.akras@rambler.ru
ПЕРЕЛОГОВІ ЗЕМЛІ ЯК ПЕРСПЕКТИВНІ ВІДНОВЛЮВАЛЬНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОМЕРЕЖІ
ПРАВОБЕРЕЖНОГО СТЕПОВОГО ПРИДНІПРОВ'Я
Lysogor L.P. 1, Bagrikova N.O. 2, Krasova O.O. 1 Abandoned lands as perspective recovery elements of econetwork of the
Right-Bank Steppe Dnipro area. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2): 116—125.
1Kryvyi Rih Botanical Garden, NAS Ukraine
50, Marshak Str., Kryvyi Rih, 50089, Ukraine
2Nikita Botanical Gardens – National Scientific Centre
Yalta, 98648, Crimea, Ukraine
Abstract. We propose to solve the problem of expanding the nature reserve areas in the Right-Bank Steppe Dnipro area
by including abandoned lands as recovery elements of the ecological network. Within this region, the sites of recovering
abandoned lands are characterized by significant cenotic diversity and presence of sozologically valuable species. The
recovery of plant cover of abandoned lands occurs rapidly as a result of dispersal of seeds of steppe species from the
adjacent protected areas or preserved steppe plots. In some cases, demutation processes can be accelerated by using the
method of sowing rare species, melliferous and medicinal plants, as well as the establishment of insemination plots on
abandoned lands for better distribution of seeds. The negative factors that affect the development of plant communities
of abandoned lands are irregular grazing and burning, resulting in the formation of microcenosis with dominated Cirsium
setosum, Onopordum acanthium, Ambrosia artemisiifolia, Iva xanthiіfolia and Artemisia vulgaris. On the abandoned lands
that approach complete process of re-establishment, the following communities of associations are formed: Stipetum
(capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta (cristatae) poosum (angustifoliae), and Festucetum (valesiacae) koeleriosum
(cristatae).
Key words: abandoned lands, ecological network, monitoring, Right-Bank Steppe Dnipro area
© Л.П. ЛИСОГОР, Н.О. БАГРІКОВА, О.О. КРАСОВА, 2016
Вступ
Збе ре жен ня та не ви снаж ли ве ви ко ристан ня біо різ-
но ма ніт ності ви зна но од ним із пріо ри те тів дер жав-
ної по лі ти ки Ук ра ї ни у сфе рі при ро до ко ристу ван-
ня і не від'ємною умо вою еко ло гіч но зба лан со ва-
но го со ці аль но-еко но міч но го роз ви тку (Velychko,
Zerkalov, 2001; Stoyko, 2011). Роз бу до ва еко ме ре жі
нині є най більш ра ціо наль ним на прям ком реа лі за-
ції цієї стра те гії.
На те ри то рії Пра во бе реж но го сте по во го При-
дніп ров'я (ПСП), де ро зо ра ність зе мель ся гає
72 % (Vasilyuk, 2011), про бле ма фор му ван ня еко-
ме ре жі пос тає над зви чай но гос тро. Як за зна ча ють
В.В. Ма нюк і О.В. Ва си люк (Manyuk, Manyuk,
2010; Vasilyuk, 2011), для того, щоб до вести част ку
за по від них зе мель у Дніп ро пет ровській обл. хоча
б до 10 % (по рів ня но з ни ніш ні м 1,1 %), не об хід-
но ви лу чи ти з тра ди цій но го гос по дарсько го цик лу
близько 320 тис. га, тоб то вде ся те ро біль ше, ніж усі
за по від ні те ри то рії, ство ре ні в об лас ті за весь пе рі-
од роз ви тку за по від ної спра ви.
Розв'язання цієї про бле ми мож ли ве за умов за-
лу чен ня пе ре ло го вих зе мель до скла ду еко ме ре жі
як від нов лю валь них еле мен тів. Пе ре ло ги ма ють
знач ний при род но-ре сурс ний по тен ці ал. Щоб
його за дія ти, не об хід не ра ціо наль не по во джен ня з
та ки ми зем ля ми, тоб то від нов лен ня їхньо го біо різ-
но ма ніт тя до по каз ни ків, які ха рак те ри зу ють при-
род ні еко систе ми.
Отже, на ни нішньо му ета пі фор му ван ня ре-
гіо наль них еко ме реж ак ту аль ни ми за ли ша ють ся
роз роб ки тео ре тич них по ло жень і при клад ні до-
117ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
слі джен ня, спря мо ва ні на об ґрун ту ван ня за хо дів
за для за без пе чен ня їхньо го ефек тив но го функ ціо-
ну ван ня. Од ним із ос нов них на прям ків є роз роб-
ка по ло жень сис те ми мо ні то рин гу, яка пе ред ба чає
ком плекс ні спос те ре жен ня для оцін ки та про гно-
зу ван ня змін, що від бу ва ють ся на при ро до охо рон-
них те ри то рі ях.
Сьо го дні пер спек тив ни ми те ри то рія ми для від-
нов лен ня сте по вих еко систем є пе ре ло ги, які пе-
ре бу ва ють на тре тій ста дії від нов лен ня рос лин но го
по кри ву (Borovik, 2010; Dubyna et al., 2010; Borovik,
2012; Dubyna, Movchan, 2013). Це по тен цій ний ре-
зерв, що умож ли вить у май бутньо му збіль шен ня
площ клю чо вих і спо луч них те ри то рій.
Об'єкти та ме то ди до слі джень
Пра во бе реж не сте по ве При дніп ров'я розташоване
в двох фі зи ко-гео гра фіч них під зо нах сте по вої зони
Ук ра ї ни – пів ніч но- та се редньосте по вій (Marynych
et al., 2003).
За но віт нім гео бо та ніч ним ра йо ну ван ням (Didukh,
Shelyag-Sosonko, 2003) те ри то рія ПСП част ко во
охо п лює те ре ни трьох гео бо та ніч них ок ру гів Чор-
но морсько-Азовської сте по вої під про він ції Пон-
тич ної сте по вої про він ції Сте по вої пі доб ласті –
Бузько-Дніп ровсько го, Дніп ровсько-Азовсько го
та Бузько-Ін гульсько го.
Польо ві ро бо ти на цій те ри то рії ми вели на-
півста ціо нар ни ми та мар шрут ни ми ме то да ми
(Yunatov, 1964) уп ро довж 2004–2015 рр. Ви ко на но
по над 360 гео бо та ніч них опи сів за за галь но при-
йня ти ми ме то ди ка ми (Aleksandrova, 1964). На зви
су дин них рос лин по да но за зве ден ням С.Л. Мо ся-
кі на та М.М. Фе до рон чу ка (Mosyakin, Fedoronchuk,
1999).
Пер спек тив ні за по від ні об'єкти ви би ра ли з ура-
ху ван ням най більш ужи ва них кри те рі їв роз бу до-
ви еко ме ре жі (Skrypnyk, Smetana, 2011; Dubyna,
Movchan, 2013).
Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня
На теренах ПСП, за ди фе рен ціа ці єю еко ме ре жі
сте по вої зони Ук ра ї ни (Dubyna, Movchan, 2013),
ви ді ле но чо ти ри клю чо ві те ри то рії ре гіо наль но-
го рів ня: Се редньо ін гу лецьку, Ін гу лецько-Кри во-
різьку, П'ятихатківську та Ба зав луцьку, які по єд ну-
ють ся трьо ма ме ри ді ан ни ми еко ко ри до ра ми ре гіо-
наль но го рів ня – Ін гу лецьким, Ло зо ватсько-Сак-
са ганським і Кам'янсько-Ба зав луцьким. Схід на та
пів ден но-схід на межі ПСП збі га ють ся з ко ри до ром
між на род но го рів ня – Дніп ровським ме ри ді ан ним
(ри су нок).
У ланд шафт ній струк ту рі гід ро гра фіч ної ме ре жі
ПСП пе ре ло го ві зем лі ма ють чіт ко ок рес ле ні по зи-
ції: зде біль шо го вони при уро че ні до по ло гих схи лів
ба лок і річ ко вих до лин кру тиз ною 3–6º. Але не рід-
ко пе ре ло ги за ля га ють у ме жах ши ро ких днищ ба-
лок і в ниж ніх час ти нах схи лів їх ніх бор тів.
Ін гу лецький ме ри ді ан ний ко ри дор ре гіо наль но-
го рів ня роз та шо ва ний у ба сей ні р. Ін гу лець (пра-
ва при то ка Дніп ра, зав дов жки 549 км) (Dubyna,
Movchan, 2013).
На до слі дже ній пло щі Ін гу лецький ме ри ді ан-
ний ко ри дор з'єднує Ін гу лецько-Кри во різьку та
Се редньо ін гу лецьку клю чо ві те ри то рії. Бал ка ми
ши рот но го спря му ван ня еко ко ри дор по єд ну єть ся
з Ло зо ватсько-Сак са ганським, а за ра ху нок Ка ра-
чу нівсько го во до схо ви ща – з Бо ко вень ківським
ме ри ді ан ним еко ко ри до ра ми ре гіо наль но го рів ня.
Від нов лю валь на ді лян ка «Бо гда нівська» (близько
20 га) міс тить ся в ме жах за каз ни ка «Вла сівська
бал ка», по бли зу с. Бо гда нів ка Пет рівсько го р-ну
Кі ро во градської обл. Ра зом із за каз ни ком вхо-
дить до Се редньо ін гу лецької клю чо вої те ри то рії.
Тут пе ре ва жа ють пе ре ло ги третьої від нов лю валь-
ної ста дії, ре пре зен то ва ні уг ру по ван ня ми асо ціа ції
Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae). На ді-
лян ках із ві зу аль ним по ру шен ням тра востою внас-
лі док без сис тем но го ви па су фор му ють ся уг ру по-
ван ня з про ек тив ним по крит тям 45–60 %, в яких
на ра хо ву єть ся від 25 до 45 ви дів. Тра востій ди фе-
рен ці йо ва ний на два під'яруси. На за галь но му тлі
тра востою ви різ няють ся до во лі бід ні кост ри це ві
уг ру по ван ня, в скла ді яких ви яв ле ні види, стій кі
до ан тро по ген но го впли ву: Artemisia austriaca Jacq.,
Salvia tesquicola Klokov & Pobed., Centaurea diffusa
Lam., Cichorium intybus L., Falcaria vulgaris Bernh,
Berteroa incana (L.) DC. Зі сте по вих ви дів ши ро ко
роз по всю дже ні Achillea pannonica Scheele, Galium
octonarium (Klokov) Sоо, Scabiosa ochroleuca L. Міс-
ця ми утво рю ють ся не ве ли кі, але дос татньо щіль ні
пля ми Medicago romanica Prod., Lathyrus tuberosus L.,
Potentilla impolita Wahlenb.
На менш по ру ше них ді лян ках сфор му ва ли-
ся уг ру по ван ня асо ціа ції Festucetum (valesiacae)
koeleriosum (cristatae) з ви со кою це но тич ною рол-
лю Poa angustifolia L., Astragalus austriacus Jacq.,
Centaurea adpressa Ledeb., Anthemis subtinctoria
Dobrocz., Teucrium polium L., Thymus × dimorphus
118 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
Картосхема екомережі Правобережного степового Придніпров'я. Екокоридори регіонального рівня: А – Інгулецький
меридіанний, B – Лозоватсько-Саксаганський меридіанний, C – Кам'янсько-Базавлуцький меридіанний;
D – Дніпровський меридіанний екокоридор міжнародного рівня; ключові території регіонального рівня: I –
Середньоінгулецька, II – Інгулецько-Криворізька, III – П'ятихатківська, IV – Базавлуцька; заповідні об'єкти: 1 –
заказник «Власівська балка», 2 – заказник «Інгулецький степ», 3 – заказник місцевого значення «Балка Північна
Червона», 4 – заказник загальнодержавного значення «Балка Північна Червона», 5 – заказник «Візирка», 6 – заказник
«Кам'янський прибережно-річковий комплекс»; перспективні заповідні об'єкти: 7 – «Балка Демурина», 8 – «Балка
Зелена», 9 – «Балка Широка», 10 – «Балка Пугачова»
Map scheme of econetwork of Right-bank steppe Dnieper region. Conventions. Ecocorridors of regional level: А – Ingulets
meridian, B – Lozovatka-Saksagan meridian, C – Kamyanka-Bazavluk meridian; D – Dnieper meridian ecocorridor of
international level; key territories of regional level: I – Middle Ingulets territory, II – Ingulets-Kryvyi Rih territory, III –
Pyatykhatky territory, IV – Bazavluk territory; existing reserve objects: 1 – protected area «Vlasivs'ka Gully», 2 – protected
area «Ingulets steppe», 3 – protected area of local value «Gully Pivnichna Chervona», 4 – protected area of state value «Gully
Pivnichna Chervona», 5 – protected area «Vizyrka», 6 – protected area «Kamyanka riverside complex»; perspective reserve
objects: 7 – «Gully Demuryna», 8 – «Gully Zelena», 9 – «Gully Shyroka», 10 – «Gully Pugachova»
119ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
Klokov & Des.-Shost. Тра востій ди фе рен ці йо ва ний
на три під'яруси, про ек тив не по крит тя – 65 %, за-
фік со ва но від 35 до 60 ви дів.
Най ви щу со зо ло гіч ну цін ність ста нов лять не-
знач ні за пло щею це ност рук ту ри з до мі ну ван ням
Astragalus ponticus Pall. – пон тич но го сте по во-
го виду, за не се но го до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни»
та «Чер во ної кни ги Дніп ро пет ровської об лас ті»
(Chervona knyha Ukrainy …, 2009; Chervona knyha
Dnipropetrovskoi oblasti..., 2010; Lisohor, 2014). Тра-
востій се редньо ви со кий, чіт ко ди фе рен ці йо ва ний
на три під'яруси. Пер ший (60–75 см) під'ярус сфор-
мо ва ний ви со костеб ло вим ви дом-до мі нан том
Astragalus ponticus із по крит тям 30–45 %. У дру го-
му (35–60 см) пе ре ва жа ють Poa angustifolia, Achillea
millefolium L., Consolida regalis S.F. Gray. До третьо го
під'ярусу (15–35 см) вхо дять види, що ма ють ви-
со кий клас пос тій ності та про ек тив не по крит тя
1–7 %: Plantago lanceolata L., Koeleria cristata (L.)
Pers., Festuca valesiaca Gaudin, Teucrium polium,
Xeranthemum annuum L., Agrimonia eupatoria L., Lotus
ucrainicus Klokov.
Від нов лен ня рос лин но го по кри ву на цій ді лян ці
від бу ва єть ся до во лі швид ко зав дя ки за не сен ню на-
сін ня сте по вих ви дів із при лег лої те ри то рії за каз-
ни ка. Не га тив ним чин ни ком є без сис тем ний ви-
пас ве ли кої ро га тої ху до би на ді лян ці, ближ чої до
села, внас лі док чого фор му ють ся мік ро це ност рук-
ту ри з до мі ну ван ням Cirsium setosum (Willd.) Besser,
Onopordum acanthium L. та Artemisia vulgaris L.
Від нов лю валь на ді лян ка «Не дай водська»
(близько 10 га) роз та шо ва на в пра во бе реж ній час-
ти ні за каз ни ка «Ін гу лецький степ», що в Кри во-
різько му р-ні Дніп ро пет ровської обл., на пів ніч-
ний за хід від с. Не дай во да. Вхо дить до скла ду Ін гу-
лецько-Кри во різької клю чо вої те ри то рії. Час ти ну
за каз ни ка ще в 1996 р. роз паю ва ли під го ро ди, на
яких сфор му ва ли ся це ност рук ту ри з до мі ну ван-
ням Ambrosia artemisiifolia L. та Iva xanthiifolia Nutt.
(ста дія польо вих бур'янів). У пер шо му під'ярусі
(70–120 см зав ви шки) най по ши ре ні ши ми є види-
до мі нан ти Ambrosia artemisiifolia та Iva xanthiifolia,
про ек тив не по крит тя яких ва рі ює в ме жах 30–40%.
Спів до мі нан та ми в та ких це ност рук ту рах висту па-
ють Conyza canadensis (L.) Cronquist, Cirsium setosum,
Sisymbrium officinale (L.) Scop., Onopordum acanthium,
Carduus acanthoides, Melilotus albus Medik., Picris
hieracioides L. Дру гий під'ярус зав ви шки 25–40 см
утво рю ють Reseda lutea L., Setaria viridis (L.) P. Beauv.,
Convolvulus arvensis L., Anisantha tectorum L., Trifolium
arvense L. На по чат ку ве ге та цій но го пе ріо ду по міт-
ну роль у нижньо му під'ярусі ві ді гра ють Senecio
vernalis Waldst. & Kit. і Thlaspi arvense L. Не рід ко ви-
яв ля ють вес ня ні си ну зії, які ви ко ну ють функ цію
тим ча со во го третьо го під'ярусу (5–15 см зав ви шки)
з участю Arenaria uralensis Pall. ex Spreng. і Thlaspi
perfoliatum L. За га лом у скла ді уг ру по вань ви яв ле-
но 25 ви дів (Smetana, Krasova, 2008; Smetana et al.,
2013).
При лег ла до пе ре ло гів рос лин ність представ ле-
на уг ру по ван ня ми асо ціа ції Festucetum (valesiacae)
caricosum (praecocis), яка фор му єть ся на су пі сках
(Smetana et al., 2013). Про те ближ че до села тра п-
ляють ся не ве ли кі за об ся гом уг ру по ван ня фор ма-
ції Stipetа capillatae, що є по тен цій ни ми осе ред ка ми
прив не сен ня ді ас пор сте по вих ви дів до се рій них
пе ре ло го вих уг ру по вань. Ок рім того, на пра во му бе-
ре зі Ін гуль ця (зав шир шки 20 м) міс тить ся пам'ятка
при ро ди «Ко зацький степ», де до во лі знач ні пло щі
за йма ють уг ру по ван ня фор ма цій Stipetа capillatae,
S. pulcherrimae. Вони слу гу ють осе ред ка ми роз по-
всю джен ня ді ас пор, що в май бутньо му при швид-
шить про цес де му та ції пе ре ло гів.
Від нов лю валь на ді лян ка «Ві зирська» (близько
4 га) без по се редньо при ля гає до межі тех но ген но-
го ланд шафт но го за каз ни ка міс це во го зна чен ня
«Ві зир ка», що яв ляє со бою своє рід ний ком плекс
ста рих від ва лів, за то п ле них кар'єрів і за лиш ків бал-
ко вих ланд шаф тів. Зна хо дить ся ді лян ка по бли зу
с. Ві зир ка, під по ряд ко ва но го Кри во різькій міській
раді Дніп ро пет ровської обл. Най біль шу цін ність
за каз ни ка з по гля ду фі то со зо ло гії ста нов лять уг-
ру по ван ня ви дів, які роз се ли ли ся по від ва лах са-
мостій но, без втру чан ня лю ди ни, з роз та шо ва них
по ряд сте по вих ба лок, – Festuca valesiaca, Koeleria
cristata, Stipa capillata L. Вони та кож за без пе чу-
ють при род не від нов лен ня рос лин но го по кри ву
пе ре ло гів, що ме жу ють із за каз ни ком (Smetana,
Krasova, 2008).
На до слі дже них пе ре ло гах, які ре пре зен ту-
ють тре тю ста дію де му та ції, за пло щею пе ре ва жа-
ють уг ру по ван ня асо ціа цій Poetum (angustifoliae)
festucosum (valesiacae) та Koelerieta (cristatae) poosum
(angustifoliae). Від зна ча єть ся ви со ка мо за їч ність пе-
ре ло гу – як на слі док швид кої змі ни в часі ста дій
де му та ції від польо вих бур'янів до дер нин них зла-
ків, ми наю чи ста дію дов го ко ре не вищ них зла ків.
Ос тан ня представ ле на не знач ни ми за пло щею це-
но за ми з до мі ну ван ням Elytrigia repens (L.) Nevski та
Vicia cracca L.
120 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
Пе ре ло ги, які ближ чі до села, ха рак те ри зу ють ся
фло ристич но най бід ні ши ми уг ру по ван ня ми асо-
ціа ції Poetum (angustifoliae) festucosum (valesiacae),
в скла ді яких сфор му ва ли ся мік ро це ност рук ту-
ри з пе ре ва жан ням Ambrosia artemisiifolia та Conyza
canadensis. Ок рім того, тут по оди но ко тра п ляють-
ся сі ян ці де рев них ви дів – Elaeagnus angustifolia L.,
Juglans regia L., Ulmus pumila L., на сін ня яких за но-
сить ся з лі со сму ги, що ме жує із за каз ни ком. За-
галь не про ек тив не по крит тя – 70–80 %, за га лом
ви яв ле но 49 ви дів. Про ек тив не по крит тя до мі нан-
та Poa angustifolia ко ли ва єть ся від 35 до 45 %, а спів-
до мі нан та Festuca valesiaca – від 10 до 15 %. До вка-
за них це но зів вхо дять си нан троп ні види – Cirsium
setosum, Daucus carota L., Erigeron podolicus Besser,
Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal, Reseda lutea.
Уг ру по ван ня асо ціа ції Koelerieta (cristatae) poosum
(angustifoliae) від зна ча ють ся низьким тра восто єм
(30–40 см) із про ек тив ним по крит тям 60–70 %,
в яко му на част ку до мі нан та Koeleria cristata при-
па дає 25–30 %. Пос тій ни ми ви да ми є Achillea
pannonica, Astragalus onobrychis L., Festuca valesiaca,
Galium humifusum M. Bieb., Medicago romanica. У
скла ді уг ру по вань на лі чу єть ся 34 види, се ред яких
за фік со ва ні схо ди де рев них рос лин Ulmus pumila та
U. minor Mill. зав ви шки 20–40 см.
Ха рак те ристи ку рос лин ності ланд шафт но го за-
каз ни ка «Ві зир ка» та при лег лих до ньо го пе ре ло-
гів ви світ ле но в пуб лі ка ції О.М. Сме та ни у спів-
ав торст ві (Smetana, Krasova, 2008). Ав то ри за зна-
ча ють, що ос нов ни ми до мі нан та ми пе ре ло го вих
уг ру по вань є Ambrosia artemisiifolia, яка утво рю ва ла
су ціль ні мо но до мі нант ні ви со кі за рос ті; по де ку ди
ви ді ля ли ся мік ро це но зи з ве ли кою участю Artemisia
absinthium L., Cirsium setosum, Carduus acanthoides,
Iva xanthiіfolia.
До слі джен ня, здій сне ні нами в 2015 р., по ка за-
ли, що за не ве ли кий про мі жок часу від бу ли ся сут-
тє ві змі ни в скла ді рос лин но го по кри ву пе ре ло гів.
Це ста ло ся внас лі док за не сен ня на сін ня сте по вих
ви дів із при лег лих те ри то рій, де збе ре гла ся зо наль-
на рос лин ність, що й при ско ри ло про цес де му та ції.
Від нов лю валь на ді лян ка «Зе ле нівська» (близько
4 га) зна хо дить ся в пра во му нижньо му від вер шку
«Бал ки Зе ле ної», яка спус ка єть ся до р. Ін гу лець,
біля смт Зе ле не Кри во різької міської ради Дніп-
ро пет ровської обл. Сама бал ка є пер спек тив ним
об'єктом для за по ві дан ня, ос кіль ки на те ри то рії
Кри во різько го ре гіо ну вона най біль ша за пло щею
ці ліс на не ро зо ра на ді лян ка (Krasova, Kucherevskyi,
2005; Smetana, Krasova, 2012; Smetana et al., 2013).
Бал ка утво рює єди ний те ри то рі аль ний ком плекс із
тех но ген ним за каз ни ком «Ві зир ка». Її рос лин ний
по крив від зна ча єть ся ви со кою це но тич ною та фло-
ристич ною різ но ма ніт ністю. До ра ри тет ної фрак-
ції фло ри вхо дять 19 ви дів ви щих рос лин, за не се-
них до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни»: Stipa capillata,
S. lessingiana Trin. & Rupr., S. ucrainica P.A. Smirn.,
S. asperella Klokov & Ossycznjuk, Caragana scythica
(Kom.) Pojark., Elytrigia stipifolia (Czern. ex Nevski)
Nevski та ін. (Chervona knyha Ukrainy..., 2009).
На пе ре ло гах від нов лю валь ної ді лян ки «Зе-
ле нівська» сфор му ва ли ся уг ру по ван ня асо ціа-
ції Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae).
Ши ро ко роз по всю дже ні та кож мік ро це но зи
Poa angustifolia (Mazur et al., 2012). Фло ристич-
не ядро ста нов лять Teucrium polium, Euphorbia
seguieriana Neck., E. stepposa Zoz ex Prokh., Eryngium
campestre L., Marrubium praecox Janka, Artemisia
austriaca, Medicago romanica. У скла ді до слі дже-
них фі то це но зів на лі чу єть ся 30–45 ви дів. Тра-
востій се редньо ви со кий, ди фе рен ці йо ва ний на три
під'яруси з про ек тив ним по крит тям 65–80 %.
Ок рім того, по кон ту ру пе ре ло гів, які ме жу ють зі
сте по вою рос лин ністю, фор му ють ся уг ру по ван ня
асо ціа ції Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae).
Тра востій чіт ко ди фе рен ці йо ва ний на три
під'яруси. Пер ший (45–50 см зав ви шки, по крит тя
25–30 %) утво рю ють Stipa capillata, Salvia nutans L.
та Verbascum phoeniceum L. До дру го го під'ярусу (25–
40 см зав ви шки, по крит тя 20 %) вхо дять Festuca
valesiaca, Salvia tesquicola, Falcaria vulgaris, Artemisia
austriaca та ін. Тре тій під'ярус фор му ють види сте-
по во го різ но трав'я – Galatella villosa (L.) Rchb. f.,
Galium humifusum, Veronica teucrium L., Plantago
urvillei Opiz. За галь не про ек тив не по крит тя тра-
востою – 65–70 %. За фло ристич ним скла дом пе-
ре ліг від по ві дає щіль но дер нин ній ста дії де му та ції.
Слід за зна чи ти, що на ді лян ках пе ре ло гу, які ме жу-
ють із бал кою, сфор му ва ли ся уг ру по ван ня, кот рі
за фло ристич ним скла дом на бли жа ють ся до ста дії
вто рин ної ці ли ни.
Від нов лю валь на ді лян ка «Пол тавська» (близько
20 га) міс тить ся в ме жах «Бал ки Зе ле ної». Ця час-
ти на бал ки ад мі ніст ра тив но на ле жить до с. Пол-
тав ка Но во ма ли нівської сільської ради Ши ро-
ківсько го р-ну Дніп ро пет ровської обл. Пе ре ло-
го ві ді лян ки тут фраг мен то ва ні. Мо ло ді пе ре ло ги
представ ле ні це ност рук ту ра ми з до мі ну ван ням
Grindelia squarrosa. Уна слі док фор му ван ня зімк ну-
тих аг ло ме ра тив них за рос тей G. squarrosa (із про ек-
тив ним по крит тям 75–95 %, зав ви шки 35–55 см)
спос те рі га єть ся ди фе рен ціа ція на два під'яруси,
яка до б ре ви яв ля єть ся в дру гій по ло ви ні ве ге та цій-
121ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
но го пе ріо ду. Дру гий під'ярус (зав ви шки 25–40 см)
утво рю ють Reseda lutea, Setaria viridis, Convolvulus
arvensis L., Anisantha tectorum L., Trifolium arvense L.
На по чат ку ве ге та цій но го пе ріо ду по міт ну роль у
скла ді нижньо го яру су ві ді гра ють Senecio vernalis і
Thlaspi arvense L. Не рід ко фор му ють ся вес ня ні си-
ну зії, що ви ко ну ють функ цію тим ча со во го третьо-
го під'ярусу (5–15 см зав ви шки) з участю Arenaria
uralensis Pall. ex Spreng. і Thlaspi perfoliatum L. До слі-
дже ний пе ре ліг за фло ристич ним скла дом від по ві-
дає пер шій ста дії де му та ції (польо вих бур'янів). У
ре гіо ні він може слу гу ва ти по тен цій ним ре зер ва-
том для збіль шен ня в май бутньо му пло щі під сте-
по вою рос лин ністю.
Ло зо ватсько-Сак са ганський ме ри ді ан ний ко ри дор
ре гіо наль но го рів ня роз та шо ва ний у ба сей ні р. Сак-
са гань. Сте по ва рос лин ність тут збе ре гла ся на схи-
лах ба лок і за ймає не ве ли кі пло щі. Бал ка ми ши-
рот но го спря му ван ня цей еко ко ри дор по єд ну єть-
ся з Ін гу лецьким ме ри ді ан ним (Dubyna, Movchan,
2013).
На те ре нах Ло зо ватсько-Сак са гансько го ре гіо-
наль но го еко ко ри до ру функ ціо нує ланд шафт ний
за каз ник за галь но дер жав но го зна чен ня «Бал ка
Пів ніч на Чер во на» та од но ймен ний за каз ник міс-
це во го зна чен ня, рос лин ний по крив яких сфо-
ку со вує нау ко ві за ці кав лен ня низ ки до слід ни ків
(Kucherevskyi et al., 2001, Krasova, Kucherevskyi,
2005; Kucherevskyi, Shol, 2010).
Від нов лю валь на ді лян ка «Ве се ло-Тер нівська»
(близько 5 га) роз мі ще на на те ри то рії за каз ни ка
«Бал ка Пів ніч на Чер во на» (Тер нівський р-н Кри-
во го Рогу). На по чат ку 1990-х ро ків, че рез скрут-
не еко но міч не ста но ви ще, влас ни ки при лег лих
дач них ді ля нок час ти ну сте по вої ці ли ни не за кон-
но ро зо ра ли під го ро ди. Нині по ру ше ні ло ка лі те-
ти яв ля ють со бою пе ре ло ги з уг ру по ван ня ми пер-
шої від нов лю валь ної ста дії, част ко во – дру гої та
третьої.
Пер ша ста дія де му та ції представ ле на це но-
ст рук ту ра ми з до мі ну ван ням Artemisia absinthium,
Carduus acanthoides. Суб до мі нан та ми в цих це но зах
висту па ють Potentilla impolita, Bromus squarrosus L.,
Artemisia austriaca, Salvia tesquicola. Ста біль ною є
участь у скла ді уг ру по вань та ких ви дів: Melilotus
albus Medik., Eryngium campestre L., Sisymbrium
loeselii L. і Xeranthemum annuum. На яв ні по оди но-
кі ек зем п ля ри Verbascum marschallianum Ivanina
& Tzvelev, Agrimonia eupatoria, Salvia aethiopis L.,
Phlomis pungens Willd. У ниж ній час ти ні по ло го го
схи лу, де пе ре ліг ме жує зі сте пом, тра п ляють ся мік-
ро це но зи з до мі ну ван ням Elytrigia intermedia (Host)
Nevski та Agropyron pectinatum (M. Bieb.) P. Beauv. У
скла ді це ност рук тур на лі чу єть ся 36 ви дів.
На межі з кам'янистими сте па ми та штуч ни ми
лі со ви ми на са джен ня ми Quercus robur L. сфор му-
ва ли ся уг ру по ван ня асо ціа ції Koelerieta (cristatae)
poosum (angustifoliae), до якої ввійш ли 32 види. Се-
ред ня ви со та тра востою – до 50 см, за галь не про ек-
тив не по крит тя – 70 %. У рос лин но му по кри ві до б -
ре ви ді ляють ся два під'яруси. Пер ший із них (зав-
ви шки 25–35 см) ут во ре ний Poa angustifolia, Bromus
squarrosus, Phlomis pungens, Chondrilla juncea L.,
Potentilla obscura Willd. та ін. У дру го му під'ярусі ви-
со кий клас пос тій ності ма ють такі ви ди: Thymus ×
dimorphus, Teucrium polium, Plantago urvillei, Potentilla
incana P. Gaertn., B. Mey. & Scherb. По оди но ко тра-
п ляють ся Amorpha fruticosa L. і Rosa jundzillii Besser,
зав ви шки 1–1,5 м.
На фор му ван ні рос лин ності пе ре ло гу сут тє во
по зна ча ють ся лі со за хис ні сму ги, які є осе ред ка ми
ін семі на ції на сін ня де рев них рос лин. На пе ре ло-
зі ви яв ле но по оди но кі осо би ни Ulmus minor Mill.
зав ви шки 1–3 м. Ок рім того, на про цес де му та ції
пе ре ло гу не га тив но впли ває що річ не не кон трольо-
ва не ви па лю ван ня, що спри чи нює де гра да цію рос-
лин но го по кри ву.
Від нов лю валь на ді лян ка «Де му ринська» (близько
7 га) ло ка лі зо ва на в ме жах «Бал ки Де му ри на» біля
с. Де му ри но-Вар ва рів ка П'ятихатського р-ну Дніп-
ро пет ровської обл. Бал ка вва жа єть ся со зо ло гіч но
цін ною та пер спек тив ною те ри то рі єю щодо за по-
ві дан ня. Тут збе рег ли ся в ма ло по ру ше но му ста ні
ком бі на ції справж ніх і кам'янистих сте пів, роз рі-
дже них уг ру по вань скель, ча гар ни ко вих за рос тей
(Krasova et al., 2002).
Ді лян ка ре пре зен то ва на пе ре ло га ми, які за фло-
ристич ним скла дом від по ві да ють тре тій від нов лю-
валь ній ста дії, що представ ле на уг ру по ван ня ми асо-
ціа ції Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae).
За галь не про ек тив не по крит тя – 75–85 %, тра-
востій чіт ко ди фе рен ці йо ва ний на три під'яруси.
Пер ший із них (35–65 см зав ви шки, по крит тя –
5–15 %) ут во ре ний Astragalus ponticus, Verbascum
marchallianum, а та кож по оди но ки ми осо би на ми
Elytrigia repens, Pilosella echioides (Lumn.) F. Schultz &
Sch. Bip. У дру го му під'ярусі пос тій ни ми ви да ми є
Xeranthemum annuum, Scabiosa ochroleuca, Agrimonia
eupatoria, Salvia nutans, Securigera varia (L.) Lassen,
Vicia cracca, Achillea pannonica. Тре тій під'ярус до-
во лі щіль ний, його фор му ють Arenaria uralensis,
Teucrium polium, T. chamaedrys L., Galatella villosa,
Onobrychis tanaitica Spreng., Oxytropis pilosa (L.) DC.,
Medicago lupulina L., Astragalus austriacus, Herniaria
122 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
besseri Fisch. ex Hornem. За га лом на пе ре ло зі ви яв-
ле но 69 ви дів.
У 2002 р. О.А. Кра со ва та спів ав то ри (Krasova et
al., 2002) за зна ча ли, що на цьо му пе ре ло зі пе ре-
ва жа ють мо но до мі нант ні уг ру по ван ня фор ма ції
Elуtrigieta repentis. Інші ви ди – Achillea submillefolium,
Falcaria vulgaris, Linaria genistifolia (L.) Mill., Cirsium
setosum, Cichorium intуbus, Ambrosia artemisiifolia –
тра п ляють ся в не ве ли кій кіль кості.
За 13 ро ків ста ли ся сут тє ві змі ни у фло ристич но-
му скла ді уг ру по вань пе ре ло гу. Вони свід чать про
те, що внас лі док за не сен ня на сін ня сте по вих ви дів
з при лег лої те ри то рії, де збе ре гла ся при род на рос-
лин ність, від бу ла ся швид ка змі на ста дій де му та ції в
на прям ку фор му ван ня зо наль ної рос лин ності.
Кам'янсько-Ба зав луцький ме ри ді ан ний ко ри-
дор ре гіо наль но го рів ня роз та шо ва ний на схи лі
при дніп ровської час ти ни Ук ра їнсько го криста ліч-
но го щита, в до ли нах рі чок Ба зав лук, Кам'янка,
Со ло на. Те ри то рія еко ко ри до ру знач но фраг-
мен то ва на че рез над мір ну ро зо ра ність (Dubyna,
Movchan, 2013).
Від нов лю валь на ді лян ка «Чер во но то ківська»
(близько 10 га) ло ка лі зо ва на в ме жах ланд шафт-
но го за каз ни ка за галь но дер жав но го зна чен ня
«Кам'янський при бе реж но-річ ко вий ком плекс»,
біля с. Чер во ний Тік Апосто лівсько го р-ну Дніп-
ро пет ровської обл. Пе ре ліг представ ле ний уг ру по-
ван ня ми асо ціа ції Koelerietum (cristatae) festucosum
(valesiacae), по де ку ди ви ді ляють ся мік ро це но зи
Agropyron pectinatum і Poa angustifolia. По оди но-
ко тра п ляють ся кущі Rosa corymbifera Borkh. Дуже
не знач ною є це но тич на роль пух ко дер нин них
(Phleum phleoides (L.) Karst.) і дов го ко ре не вищ них
зла ків (Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, Calamagrostis
epigeios (L.) Roth, Melica transsilvanica Schur). До
пос тій них ви дів уг ру по вань на ле жать Medicago
romanica, Salvia austriaca Jacq., Xeranthemum annuum,
Galatella villosa, Veronica austriaca L., Consolida
regalis. За галь не про ек тив не по крит тя тра востою –
75–80 %, тут на лі чу єть ся 78 ви дів.
Дніп ровський ме ри ді ан ний ко ри дор між на род но-
го рів ня роз та шо ва ний у пів ден но-за хід ній час ти ні
Схід но єв ро пейської плат фор ми, в до ли ні р. Дніп-
ро (Dubyna, Movchan, 2013).
У ме жах до слі дже ної те ри то рії при род но-за по-
від них об'єктів не має. На нашу дум ку, пер спек-
тив ни ми до за по ві дан ня тут є «Бал ка Ши ро ка» та
«Бал ка Пу га чо ва».
«Бал ка Ши ро ка» зна хо дить ся в ад мі ніст ра тив-
них ме жах се лищ ної ради Чер во ний Тік Апосто-
лівсько го р-ну Дніп ро пет ровської обл. Рос лин-
ність тут ре пре зен то ва на справж ні ми сте па ми,
які представ ле ні уг ру по ван ня ми асо ціа ції Stipetum
(capillatae) koeleriosum (cristatae). Суб до мі нан та-
ми й асек та то ра ми є Adonis vernalis L., Teucrium
polium, Euphorbia seguieriana, E. stepposa, Salvia
nutans L., Eryngium campestre, Marrubium praecox
Janka, Artemisia austriaca, Medicago romanica, Jurinea
brachycephala Klokov.
Пет ро фіт ні сте пи ха рак те ри зу ють ся це но за ми
фор ма цій Galatelleta villosae, Bothriochloeta ischaemi,
Bromopsideta ripariae, в яких сут тє ву роль ві ді гра-
ють Cephalaria uralensis (Murray) Schrad. ex Roem.
& Schult., Thymus × dimorphus. Ча гар ни ко ві сте-
пи сфор мо ва ні уг ру по ван ня ми з до мі ну ван ням
Chamaecytisus austriacus (L.) Link, Ch. ruthenicus
(Fisch. ex Wo .) Klásková та Caragana frutex (L.)
C. Koch. Луч ні сте пи (за йма ють не ве ли кі ді лян-
ки в ниж ніх час ти нах схи лів пів ніч ної ек спо зи-
ції) на те ри то рії об'єкта ре пре зен то ва ні це но за ми
Elytrigieta trichophorae, де пос тій ни ми ком по нен та-
ми є Marrubium praecox, Euphorbia stepposa, Galium
ruthenicum Willd. та G. octonarium. Ра ри тет ну фрак-
цію фло ри ста нов лять види, за не се ні до «Чер во-
ної кни ги Ук ра ї ни» – Stipa capillata, Adonis vernalis
і «Чер во ної кни ги Дніп ро пет ровської об лас ті» –
Jurinea brachycephala, Thymus × dimorphus, Inula
oculus-christi L. (Chervona knyha Ukrainy..., 2009;
Chervona knyha Dnipropetrovskoi oblasti..., 2010).
Со зо ло гіч но цін ним об'єктом до слі джень є «Бал-
ка Пу га чо ва», що в Ні ко польсько му р-ні Дніп ро-
пет ровської обл. На до слі дже ній те ри то рії по ши ре-
ні справж ні сте пи, ре пре зен то ва ні уг ру по ван ня ми
асо ціа цій Stipetum (capillatae) koeleriosum (cristatae)
та Koelerietum (cristatae) festucosum (valesiacae). За
від сут ності ви па су спо ра дич но тра п ляють ся це-
но по пу ля ції Astragalus ucrainicus Popov & Klokov,
A. onobrychis L., A. ponticus, Adonis wolgensis Steven.
Пет ро фіт но-сте по ва рос лин ність представ-
ле на уг ру по ван ня ми асо ціа ції Bothriochloetum
(ischaemi) poosum (angustifoliae). У скла ді уг ру по-
вань ос теп не них лук (зде біль шо го уг ру по вань фор-
ма ції Bromopsideta inermis) спо ра дич но по ши ре ні
Ornithogalum boucheanum (Kunth) Asch., O. kochii
Parl., Phleum phleoides, Carex melanostachya M. Bieb.
еx Willd., C. praecox Schreb. Тра п ляють ся мік ро це-
но зи з до мі ну ван ням Vinca herbacea Waldst. & Kit.,
Iris pumila L., I. halophila Pall. Ча гар ни ко ва рос лин-
ність ре пре зен то ва на не ве ли ки ми це но за ми фор-
ма цій Pruneta stepposae та Roseta corymbiferae.
В уг ру по ван нях ви яв ле но низ ку ви дів, за не се-
них до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» (Stipa capillata,
123ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
Astragalus ucrainicus, А. ponticus, Adonis wolgensis,
Ornithogalum boucheanum).
Від нов лю валь на ді лян ка «То ківська» (близько
15 га) роз та шо ва на в ме жах «Бал ки Ши ро кої», що
біля с. То ківське Апосто лівсько го р-ну Дніп ро пет-
ровської обл. Пе ре ло ги ре пре зен то ва ні уг ру по-
ван ня ми, при та ман ни ми тре тій від нов лю валь ній
ста дії. До во лі різ но ма ніт ною є рос лин ність пе ре-
ло гу, де по чи на ють фор му ва ти ся це ност рук ту ри
з пе ре ва жан ням ви дів-сте пан тів, що ха рак те ри-
зу ють ся знач ною щіль ністю тра востою і ви со ким
про ек тив ним по крит тям Koeleria cristata, Centaurea
adpressa, Stipa capillata, Festuca valesiaca. Не знач ні
за пло щею ді лян ки за йма ють фі тост рук ту ри, в яких
до мі нан та ми висту па ють Bothriochloa ischaemum,
Melica transsilvanica, Elytrigia trichophora. Ви со-
ку констант ність ма ють та кож види різ но трав'я:
Achillea pannonica, Artemisia austriaca, Medicago
romanica, Scabiosa ochroleuca L., Linum austriacum L.,
Limonium bungei (Claus) Gamajun. Мо но до мі нант ні
мік ро це но зи утво рю ють Galatella villosa, Centaurea
orientalis L., Linum hirsutum L. До слі дже ний пе ре ліг
від зна ча єть ся ве ли кою мо за їч ністю. На фор му ван-
ня рос лин но го по кри ву пе ре ло гів сут тє во впли-
ває ін семі на ція на сін ня сте по вих ви дів із те ри то рії
при лег лої бал ки, що знач но при швид шує про цес
де му та ції.
Від нов лю валь на ді лян ка «При дніп ровська»
(близько 10 га) роз та шо ва на у «Бал ці Пу га чо-
ва». Її до слі дже на час ти на на ле жить до При дніп-
ровської се лищ ної ради Ні ко польсько го р-ну
Дніп ро пет ровської обл. На пе ре ло гах фор му ють-
ся уг ру по ван ня асо ціа ції Koelerietum (cristatae)
festucosum (valesiacae). Тра востій чіт ко ди фе рен-
ці йо ва ний на два під'яруси, за галь не про ек тив не
по крит тя – 65–75%. По міт ну роль у скла ді рос-
лин них уг ру по вань ві ді гра ють такі ви ди: Medicago
romanica, Galatella villosa, Salvia nutans, Securigera
varia, Galium aparine L., G. ruthenicum, G. оctonarium,
Hypericum perforatum L., Artemisia austriaca, Anthemis
tinctoria subsp. subtinctoria. По де ку ди тра п ляють ся
фі тост рук ту ри з до мі ну ван ням дов го ко ре не вищ-
но го зла ку Elytrigia repens. Ок рім того, на пе ре ло зі
від зна че ні мік ро це но зи з участю со зо ло гіч но цін-
но го виду Astragalus ponticus.
Ви снов ки
Для Пра во бе реж но го сте по во го При дніп ров'я,
особ ли вістю яко го є над зви чай но низький по-
каз ник від но шен ня площ при род но-за по від но го
фон ду до за галь ної пло щі ре гіо ну, пер спек тив ним
і на галь ним ми вва жає мо за лу чен ня до скла ду еко-
ме ре жі пе ре ло го вих зе мель як від нов лю валь них
еле мен тів. У май бутньо му, че рез 20–40 ро ків, на
пе ре ло гах третьої ста дії де му та ції мож ли ве фор му-
ван ня клі мак со вих уг ру по вань, які за фло ристич-
ним скла дом на бли жа ти муть ся до зо наль но го типу
рос лин ності. Це мож ли во за від сут ності над мір-
но го ан тро по ген но го на ван та жен ня та близькості
осе ред ків зі збе ре же ною сте по вою рос лин ністю.
На до слі дже ній те ри то рії за каз ни ки міс це во-
го зна чен ня «Ві зир ка» та «Бал ка Пів ніч на Чер во-
на» нині охо ро няють ся, на жаль, тіль ки на па пе рі.
При лег лі пе ре ло го ві ді лян ки є по тен цій ни ми ре-
зер ва та ми для збіль шен ня площ під сте по вою рос-
лин ністю за умо ви впро ва джен ня нау ко во об ґрун-
то ва них за хо дів ре на ту ра лі за ції.
Нау ков ця ми Кри во різько го бо та ніч но го саду
НАН Ук ра ї ни, зок ре ма А.Ю. Ма зур, В.В. Ку че-
ре вським, О.А. Кра со вою, О.М. Сме та ною та ін-
ши ми, здій сне ні де таль ні гео бо та ніч ні, ґрун то ві
обсте жен ня, а та кож ін вен та ри за ція це но тич но го
різ но ма ніт тя й оцін ка чи сель ності ра ри тет них ви-
дів низ ки пер спек тив них те ри то рій («Бал ка Зе ле-
на», «Бал ка Де му ри на») в рам ках про гра ми фор му-
ван ня еко ло гіч ної ме ре жі Дніп ро пет ровської обл.
На ос но ві до слі джень нау ков ці об ґрун ту ва ли під-
хо ди щодо вве ден ня цих пер спек тив них те ри то рій
до скла ду при род но-за по від но го фон ду Дніп ро-
пет ров щи ни. Досі до ля цих об'єктів не ви рі ше на.
У рос лин но му по кри ві восьми від нов лю валь-
них пе ре ло го вих ді ля нок, які без по се редньо ме жу-
ють із те ри то рія ми при род но-за по від но го фон ду,
ви яв ле ні со зо ло гіч но цін ні уг ру по ван ня з участю
Adonis wolgensis, Astragalus ponticus, Stipa capillata,
S. lessingiana, Thymus × dimorphus. Пе ре ло го ві ді-
лян ки «Бал ки Ши ро кої» та «Бал ки Пу га чо ва»,
що роз гля да ють ся нами як пер спек тив ні за по від-
ні об'єкти, ха рак те ри зу ють ся знач ним це но тич-
ним різ но ма ніт тям і представ ни ка ми со зо ло гіч но
цін но го фло ро фон ду. Вва жає мо, що від нов лен ня
рос лин но го по кри ву пе ре ло гів мож ли ве з ви ко-
ристан ням під сі ву рід кіс них ви дів, ме до нос них і
лі карських рос лин, а та кож у разі ство рен ня там
осе ред ків ін се мі на ції для кра що го роз по всю джен-
ня на сін ня. Це, в свою чер гу, при швид шить про цес
фор му ван ня зо наль них рос лин них уг ру по вань із
ви со кою са мо від нов лю валь ною здат ністю.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Aleksandrova V.D. Izuchenie smen rastitelnogo pokrova.
In: Polevaya geobotanika, Moscow; Leningrad: AN
SSSR, 1964, vol. 3, рр. 300–407. [Александрова В.Д.
124 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
Изучение смен растительного покрова // Полевая
геоботаника. – Т. 3. – М.; Л.: Изд-во АН СССР,
1964. – С. 300–407].
Borovik L. Rol zalezhey v sohranenii raritetnogo
fitoraznoobraziya. In: Collection of scientific papers
«Dynamics of biodiversity 2012», Luhansk: LNU imeni
Tarasa Shevchenka, 2012, рр. 55–58. [Боровик Л. Роль
залежей в сохранении раритетного фиторазнообра-
зия // Збірн. наук. праць «Динаміка біорізноманіття
2012». – Луганськ: Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса
Шевченка», 2012. – С. 55–58].
Borovik L.P. In: Materialy mezhdunar. nauch. konf. Teo-
reticheskie i prakticheskie problemyi ispolzovaniya,
sohraneniya i vosstanovleniya biologicheskogo raznoobra-
ziya travyanyih ekosistem, Stavropol: AGRUS, 2010, рр.
61–62. [Боровик Л.П. Результаты эксперимента по
восстановлению степных сообществ в Луганском
природном заповеднике // Мат-ли Междунар. науч.
конф. «Теоретические и практические проблемы ис-
пользования, сохранения и восстановления биологиче-
ского разнообразия травяных экосистем». – Ставро-
поль: АГРУС, 2010. – С. 61–62].
Chervona knyha Dnipropetrovskoi oblasti (roslynnyi svit).
Ed. A.P. Travlyeyev, Dnipropetrovsk: VVK Balans-Klub,
2010, 500 pp. [Червона книга Дніпропетровської об-
ласті (рослинний світ) / За ред. А.П. Травлєєва. –
Дніпропетровськ: ВВК Баланс-Клуб, 2010. – 500 с.].
Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of
Ukraine. Vegetable Kingdom). Ed. Ya.P. Didukh, Kуіv:
Globalkonsaltyng, 2009, 912 pp. [Червона книга Укра-
їни. Рослинний світ / За заг. ред. Я.П. Дідуха. – К.:
Глобалконсалтинг, 2009. – 912 с.].
Didukh Ya.P., Shelyag-Sosonko Yu.R. Ukr. Bot. J., 2003,
60(1): 6–17. [Дідух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Гео-
ботанічне районування України та суміжних тери-
торій // Укр. ботан. журн. – 2003. – 60(1). – С. 6–17].
Dubyna D.V., Ustymenko P.M. Vakarenko L.P., Boyko P.M.,
Boyko M.F. Chornomorski Bot. J., 2010, 6(3): 325–337.
[Дубина Д.В., Устименко П.М., Вакаренко Л.П.,
Бойко П.М., Бойко М.Ф. Регіональна екомережа в
контексті охорони та відновлення рослинного по-
криву степової зони України // Чорноморськ. бот.
журн. – 2010. – 6(3). – С. 325–337].
Dzybov D.S. Reproduktsionnaya fitotsenologiya – alter-
nativa globalnomu opustynivaniyu Zemli. In: Problemy
razvitiya biologii i khimii na Severnom Kavkaze, Stav-
ropol, 2001, pp. 34–36. [Дзыбов Д.С. Репродукци-
онная фитоценология – альтернатива глобальному
опустыниванию Земли // Проблемы развития био-
логии и химии на Северном Кавказе. – Ставрополь,
2001. – С. 34–36].
Ekomerezha stepovoi zony Ukrainy: pryntsypy stvorennya,
struktura, elementy. Eds D.V. Dubyna, Ya.I. Movchan,
Kуiv: LAT&K, 2013, 409 pp. [Екомережа степової зони
України: принципи створення, структура, елемен-
ти / Ред. Д. В. Дубина, Я.І. Мовчан. – К.: LAT&K,
2013. – 409 с.].
Krasova O.O., Smetana O.M. Chornomorski Bot. J., 2012,
8(4): 463–474. [Красова О.О., Сметана О.М. Ма-
теріали до оцінки перспективних степових компо-
нентів екомережі Кривбасу («Балка Зелена») // Чор-
номорськ. бот. журн. – 8(4). – 2012. – С. 463–474].
Krasova O.O., Kucherevskyi V.V. In: Materialy ІІ
Mizhnar. nauk.-prakt. konf. «Problemy fundamentalnoi i
prykladnoi ekolohii, ekolohichnoi heolohii ta ratsionalnoho
pryrodokorystuvannya», Kryvyi Rih, 2005, pp. 120–125.
[Красова О.О., Кучеревський В.В. Ковилові угрупо-
вання причорноморської частини басейну Інгульця
та їх фітоіндикаційні характеристики // Пробле-
ми фундаментальної і прикладної екології, екологіч-
ної геології та раціонального природокористування:
Мат-ли ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Кривий Ріг,
2005. – С. 120–125].
Krasova O.O., Smetana M.H., Pavlenko A.O. In: Materialy
mizhnarodnoi konferentsii «Problemy ekolohii ta ekolo-
hichnoi osvity», Kryvyi Rih, 2002, pp. 45–48. [Красо-
ва О.О., Сметана М.Г., Павленко А.О. Рослинність
гранітних відслонень балки Демуриної та її флори-
стичні особливості // Проблеми екології та екологіч-
ної освіти: Мат-ли І Міжнар. наук. конф. – Кривий
Ріг, 2002. – С. 45–48].
Kucherevskyi V.V., Shol H.N., Krasova O.A. Redkie vidy
i rastitelnye soobshchestva vo flore Apostolovskogo
heobotanicheskogo rayona Prichernomorskoy stepnoy
provintsii. In: Geoekolohicheskie i bioekologicheskie prob-
lemy Severnogo Prichernomorya, Tiraspol, 2001, pp. 150–
152. [Кучеревский В.В., Шоль Г.Н., Красова О.А.
Редкие виды и растительные сообщества во флоре
Апостоловского геоботанического района Причер-
номорской степной провинции // Геоэкологические
и биоэкологические проблемы Северного Причерномо-
рья. – Тирасполь, 2001. – С. 150–152].
Kucherevskyi V.V., Shol H.N. In: Materialy mizhnarodnoi
konferentsii «Roslynnyi svit u Chervoniy knyzi Ukrainy:
vprovadzhennya Hlobalnoi stratehii zberezhennya ros-
lyn», Kyiv: Alterpress, 2010, pp.122–127. [Кучеревсь-
кий В.В., Шоль Г.Н. Види Червоної книги України
на Правобережному степовому Придніпров'ї та в
культурі Криворізького ботанічного саду // Рослин-
ний світ у Червоній книзі України: впровадження Гло-
бальної стратегії збереження рослин: Мат-ли міжнар.
конф. (11–15 жовтня 2010, м. Київ). – К.: Альтер-
прес, 2010. – C. 122–127].
Lisohor L.P. In: Materialy mezhdunar. nauch. konf.
«Rastitelnost Vostochnoy Evropy i Severnoy Azii», Bryansk,
2014, p. 89. [Лисогор Л.П. Астрагал понтийский
(Astragalus ponticus Pall.) в сообществах залежей
Правобережного степного Приднепровья // Расти-
тельность Восточной Европы и Северной Азии: Мат-
лы междунар. науч. конф. (29 сентября – 3 октября
2014 г., Брянск). – Брянск, 2014. – С. 89].
Mazur A.Yu., Smetana O.M., Krasova O.O., Taran Ya.V.
Ekolohiya i pryrodokorystuvannya, 2012, 15: 198–209.
[Мазур А.Ю., Сметана О.М., Красова О.О., Та-
ран Я.В. Територіально-структурний аспект моні-
торингу рослинного покриву елементів екомережі
Кривбасу // Екологія і природокористування. – Дні-
пропетровськ. – 2012. – Вип. 15. – С. 198–209].
Manyuk V.V., Manyuk V.V. Pryrodno-zapovidnyi fond Dni-
propetrovshchyny (stanom na 1 hrudnya 2010 roku):
navchalnyi dovidnyk, Dnipropetrovsk, 2010, 116 pp.
[Манюк В.В., Манюк В.В. Природно-заповідний фонд
Дніпропетровщини (станом на 1 грудня 2010 р.): навч.
довідник. – Дніпропетровськ, 2010. – 116 с. ].
Marynych O.M., Parkhomenko H.O., Petrenko O.M.,
Shyshchenko P.H. Ukr. Geohraf. J., 2003, 1: 16–21.
[Маринич О.М., Пархоменко Г.О., Петренко О.М.,
Шищенко П.Г. Удосконалена схема фізико-гео-
125ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
графічного районування України // Укр. географ.
журн. – 2003. – 1. – С. 16–21].
Mosyakin S.L., M.M. Fedoronchuk. Vascular plants of
Ukraine: A nomenclatural checklist, Kyiv, 1999, 346 pp.
Skrypnyk O.O., Smetana S.M. Ekolohiya i pryrodo-
korystuvannia, 2011, 14: 86–101. [Скрипник О.О.,
Сметана С.М. Ієрархічна система екокоридорів
як функціональна основа регіональної екомережі
Дніпропетровської області // Екологія і природо-
користування. – Дніпропетровськ. – 2011. – Вип.
14. – С. 86–101].
Smetana O.M., Dolyna O.O., Yaroshchuk Yu.V., Kraso-
va O.O., Rudyuk D.O. Uk. Bot. J., 2013, 70(4): 457–466.
[Сметана О.М., Долина О.О., Ярощук Ю.В., Кра-
сова О.О., Рудюк Д.О. Перспективи і проблеми ро-
звитку Інгулецького регіонального екокоридору //
Укр. ботан. журн. – 2013. – 70(4). – С. 457–466].
Smetana O.M., Krasova O.O. Visti Biosfernoho zapovid-
nyka «Askaniya-Nova», 2008, 10: 119–126. [Сме-
тана О.М., Красова О.О. Ґрунти схилових еко-
топів пониззя Інгульця // Вісті Біосфер. зап-ка
«Асканія-Нова». – 2008. –10. – С. 119–126].
Stoyko S.M. Ukr. Bot. J., 2011, 68(3): 331–351. [Стой-
ко С.М. Основи фітосозології та її завдання у збере-
женні фітогенофонду і фітоценофонду // Укр. ботан.
журн. – 2011. – 68(3). – С. 331–351].
Vasilyuk A. Stepnoy byulleten, 2011, 32: 13–16. [Василюк А.
Первые шаги к созданию «степного кадастра» Укра-
ины // Степной бюллетень. – 2011. – 32. – С. 13–16].
Velychko O.M., Zerkalov D.V. Ekolohichnyi monitorynh:
navchalnyi posibnyk, Куiv: Naukovyi svit, 2001, 205 pp.
[Величко О.М., Зеркалов Д.В. Екологічний моніто-
ринг: навч. посібник. – К.: Наук. світ, 2001. – 205 с.].
Yunatov A.A. In: Polevaya geobotanika, Moscow; Lenin-
grad: AN SSSR, 1964, vol. 3, pp. 9–38. [Юнатов А.А.
Типы и содержание геоботанических исследований.
Выбор пробных площадей и заложение экологиче-
ских профилей // Полевая геоботаника. – М.; Л.:
Изд-во АН СССР, 1964. – Т. 3. – С. 9 –38].
Рекомендує до друку Надійшла 13.07.2015 р.
Д.В. Дубина
Лисогор Л.П.1, Багрікова Н.О2., Красова О.О.1
Перелогові землі як перспективні відновлювальні елементи
екомережі Правобережного степового Придніпров'я. –
Укр. ботан. журн. – 2016. – 73 (2): 116—125.
1Криворізький ботанічний сад НАН України
вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, 50089, Україна
2Нікітський ботанічний сад – Національний науковий
центр
м. Ялта, 98648, Крим, Україна
Запропоновані шляхи розв'язання проблеми розширен-
ня площ природно-заповідного фонду Правобережного
степового Придніпров'я за рахунок залучення перело-
гових земель як відновлювальних елементів екомережі.
На території регіону виявлені відновлювальні перелого-
ві ділянки, які характеризуються значним ценотичним
різноманіттям і наявністю созологічно цінних видів.
Відновлення рослинного покриву на перелогах відбува-
ється доволі швидко внаслідок занесення насіння сте-
пових видів із прилеглих територій заповідних об'єктів
або збережених степових ділянок. У деяких випадках
прискорення демутації можливе у разі використання
методу підсіву рідкісних видів, медоносних і лікарських
рослин, а також створення осередків інсемінації на пе-
релогах для кращого розповсюдження насіння. Негатив-
ним чинником, який впливає на розвиток рослинних
угруповань перелогів, є безсистемний випас великої ро-
гатої худоби та випал, унаслідок чого формуються мікро-
ценоструктури з домінуванням Cirsium setosum (Willd.)
Besser, Onopordum acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L.,
Iva xanthiіfolia Nutt. та Artemisia vulgaris L. На перелогах,
які близькі до завершення процесу демутації, формують-
ся угруповання асоціацій Stipetum (capillatae) festucosum
(valesiacae), Koelerietum (cristatae) poosum (angustifoliae),
Festucetum (valesiacae) koeleriosum (cristatae), Poetum
(angustifoliae) festucosum (valesiacae).
Ключові слова: перелоги, екологічна мережа,
моніторинг, Правобережне степове Придніпров'я.
Лисогор Л.П.1, Багрикова Н.А.2, Красова О.А.1 Залежные
земли как перспективные восстановительные элементы
экосети Правобережного степного Приднепровья. – Укр.
ботан. журн. – 2016. – 73 (2): 116—125.
1 Криворожский ботанический сад НАН Украины
ул. Маршака, 50, г. Кривой Рог, 50089, Украина
2 Никитский ботанический сад – Национальный
научный центр
г. Ялта, 98648, Крым, Украина
Предложено решение проблемы расширения площадей
природно-заповедного фонда Правобережного степного
Приднепровья за счет привлечения залежных земель как
восстановительных элементов экологической сети. Вы-
явленные на территории региона залежные участки ха-
рактеризуются значительным ценотическим разнообра-
зием и наличием созологически ценных видов. Восста-
новление растительного покрова на залежах происходит
довольно быстро вследствие занесения семян степных
видов с прилегающих территорий заповедных объек-
тов или сохранившихся степных участков. В некоторых
случаях ускорение процесса демутации возможно при
использовании метода подсева редких видов, медонос-
ных и лекарственных растений, а также создании ячеек
инсеминации на залежах для лучшего распространения
семян. Негативным фактором, который влияет на разви-
тие растительных сообществ залежей, являются бессис-
темный выпас крупного рогатого скота и выпал, вслед-
ствие чего формируются микроценоструктуры с доми-
нированием Cirsium setosum (Willd.) Besser, Onopordum
acanthium L., Ambrosia artemisiifolia L., Iva xanthiіfolia Nutt.
и Artemisia vulgaris L. На залежах, где близок к заверше-
нию процесс демутации, создаются сообщества ассоци-
аций Stipetum (capillatae) festucosum (valesiacae), Koelerieta
(cristatae) poosum (angustifoliae), Festucetum (valesiacae)
koeleriosum (cristatae), Poetum (angustifoliae) festucosum
(valesiacae).
Ключевые слова: залежи, экологическая сеть,
мониторинг, Правобережное степное Приднепровье.
|