Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу
Наведені результати досліджень урбанофлори Кривого Рогу, зокрема двох її фракцій — аборигенної й адвентивної. Дані структурно-порівняльного аналізу свідчать, що визначальною для формування урбанофлори є аборигенна фракція, завдяки якій флора міста зберігає зональні риси та самобутність. Під впливо...
Saved in:
| Published in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Date: | 2016 |
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2016
|
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178364 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу / Г.Н. Шоль // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 144-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178364 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
Шоль, Г.Н. 2021-02-18T16:39:27Z 2021-02-18T16:39:27Z 2016 Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу / Г.Н. Шоль // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 144-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. 0372-4123 DOI: 10.15407/ukrbotj73.02.144 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178364 Наведені результати досліджень урбанофлори Кривого Рогу, зокрема двох її фракцій — аборигенної й адвентивної. Дані структурно-порівняльного аналізу свідчать, що визначальною для формування урбанофлори є аборигенна фракція, завдяки якій флора міста зберігає зональні риси та самобутність. Під впливом адвентивної фракції в таксономічному спектрі спостерігається переміщення на провідні позиції родин, характерних для синантропної флори, — Brassicaceae та Chenopodiaceae, і зниження ролі типових для регіональної флори родин Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l. Адвентивна фракція також вносить у флору міста елемент нестабільності, зумовлений наявністю великої кількості терофітів, окрім того, в урбанофлорі під її впливом проявляються тенденції мезофітизації й уніфікації. Приведены результаты исследований урбанофлоры Кривого Рога, в которой выделены две фракции: аборигенная и адвентивная. Данные структурно-сравнительного анализа свидетельствуют, что определяющей для формирования урбанофлоры является аборигенная, благодаря которой флора города сохраняет зональные черты и самобытность. Под влиянием адвентивной фракции в таксономическом спектре наблюдается перемещение на ведущие позиции семейств, характерных для синантропной флоры, — Brassicaceae и Chenopodiaceae, и снижение роли типичных для региональной флоры семейств Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l. Адвентивная фракция также привносит во флору города элемент нестабильности, обусловленный высокой численностью терофитов, кроме того, в урбанофлоре под ее влиянием проявляются тенденции мезофитизации и унификации. Results of the research of two fractions of the Kryvyi Rih urban flora, native and alien, are given. The data of structural and comparative analyses demonstrate that determining for urban flora formation is the native fraction maintaining original and zoning characteristics. Under influence of the alien fraction, representatives of synanthropic flora take leading positions on the family level in taxonomic spectrum, namely those of Brassicaceae and Chenopodiaceae families. At the same time, there is a decline of the role of typical for regional flora families – Caryophyllaceae, Lamiaceae, and Scrophulariaceae s. l. In addition, the alien fraction introduces to the city flora the instability element caused by a large number of therophytes. Besides, under its influence the tendencies of mesophytization and unification of the urban flora are revealed. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу Анализ аборигенной и адвентивной фракций урбанофлоры Кривого Рога The analysis of the native and alien fractions of the Kryvyi Rih urban flora Article published earlier |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| title |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу |
| spellingShingle |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу Шоль, Г.Н. Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| title_short |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу |
| title_full |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу |
| title_fullStr |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу |
| title_full_unstemmed |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу |
| title_sort |
аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори кривого рогу |
| author |
Шоль, Г.Н. |
| author_facet |
Шоль, Г.Н. |
| topic |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| topic_facet |
Геоботаніка, екологія, охорона рослинного світу |
| publishDate |
2016 |
| language |
Ukrainian |
| container_title |
Український ботанічний журнал |
| publisher |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| format |
Article |
| title_alt |
Анализ аборигенной и адвентивной фракций урбанофлоры Кривого Рога The analysis of the native and alien fractions of the Kryvyi Rih urban flora |
| description |
Наведені результати досліджень урбанофлори Кривого
Рогу, зокрема двох її фракцій — аборигенної й адвентивної. Дані структурно-порівняльного аналізу свідчать,
що визначальною для формування урбанофлори є аборигенна фракція, завдяки якій флора міста зберігає зональні риси та самобутність. Під впливом адвентивної
фракції в таксономічному спектрі спостерігається переміщення на провідні позиції родин, характерних для
синантропної флори, — Brassicaceae та Chenopodiaceae,
і зниження ролі типових для регіональної флори родин
Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l. Адвентивна фракція також вносить у флору міста елемент нестабільності, зумовлений наявністю великої кількості
терофітів, окрім того, в урбанофлорі під її впливом проявляються тенденції мезофітизації й уніфікації.
Приведены результаты исследований урбанофлоры Кривого Рога, в которой выделены две фракции: аборигенная и адвентивная. Данные структурно-сравнительного
анализа свидетельствуют, что определяющей для формирования урбанофлоры является аборигенная, благодаря которой флора города сохраняет зональные черты
и самобытность. Под влиянием адвентивной фракции
в таксономическом спектре наблюдается перемещение
на ведущие позиции семейств, характерных для синантропной флоры, — Brassicaceae и Chenopodiaceae, и
снижение роли типичных для региональной флоры семейств Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l.
Адвентивная фракция также привносит во флору города
элемент нестабильности, обусловленный высокой численностью терофитов, кроме того, в урбанофлоре под
ее влиянием проявляются тенденции мезофитизации и
унификации.
Results of the research of two fractions of the Kryvyi Rih urban flora, native and alien, are given. The data
of structural and comparative analyses demonstrate that determining for urban flora formation is the native fraction
maintaining original and zoning characteristics. Under influence of the alien fraction, representatives of synanthropic
flora take leading positions on the family level in taxonomic spectrum, namely those of Brassicaceae and Chenopodiaceae
families. At the same time, there is a decline of the role of typical for regional flora families – Caryophyllaceae, Lamiaceae,
and Scrophulariaceae s. l. In addition, the alien fraction introduces to the city flora the instability element caused by a
large number of therophytes. Besides, under its influence the tendencies of mesophytization and unification of the urban
flora are revealed.
|
| issn |
0372-4123 |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178364 |
| citation_txt |
Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій урбанофлори Кривого Рогу / Г.Н. Шоль // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 144-152. — Бібліогр.: 31 назв. — укр. |
| work_keys_str_mv |
AT šolʹgn analízaborigennoítaadventivnoífrakcíiurbanoflorikrivogorogu AT šolʹgn analizaborigennoiiadventivnoifrakciiurbanoflorykrivogoroga AT šolʹgn theanalysisofthenativeandalienfractionsofthekryvyirihurbanflora |
| first_indexed |
2025-11-26T01:45:21Z |
| last_indexed |
2025-11-26T01:45:21Z |
| _version_ |
1850606039328620544 |
| fulltext |
144 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
doi: 10.15407/ukrbotj73.02.144
Г.Н. ШОЛЬ
Криворізький ботанічний сад НАН України
вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, 50089, Україна
shol.uf@mail.ru
АНАЛІЗ АБОРИГЕННОЇ ТА АДВЕНТИВНОЇ ФРАКЦІЙ УРБАНОФЛОРИ КРИВОГО РОГУ
Shol G.N. The analysis of the native and alien fractions of the Kryvyi Rih urban flora. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2): 144—152.
Kryvyi Rih Botanical Garden, National Academy of Sciences of Ukraine
50, Marshak Str., Kryvyi Rih, 50089, Ukraine
Abstract. Results of the research of two fractions of the Kryvyi Rih urban flora, native and alien, are given. The data
of structural and comparative analyses demonstrate that determining for urban flora formation is the native fraction
maintaining original and zoning characteristics. Under influence of the alien fraction, representatives of synanthropic
flora take leading positions on the family level in taxonomic spectrum, namely those of Brassicaceae and Chenopodiaceae
families. At the same time, there is a decline of the role of typical for regional flora families – Caryophyllaceae, Lamiaceae,
and Scrophulariaceae s. l. In addition, the alien fraction introduces to the city flora the instability element caused by a
large number of therophytes. Besides, under its influence the tendencies of mesophytization and unification of the urban
flora are revealed.
Key words: urban flora, Kryvyi Rih, native fraction, alien fraction, structural and comparative analyses
© Г.Н. ШОЛЬ, 2016
Вступ
Ак тив не вив чен ня фло ри міст в Ук ра ї ні роз по
ча лось у 1980х рр. (Burda, Gumech, 1988; Burda,
1991). По ча ток де таль но го до слі джен ня ур ба но
ф ло ри Кри во го Рогу та кож при па дає на цей пе рі од,
про те біль ше ува ги при ді ля ло ся фло ристич но му
скла ду ос тан ців при род ної рос лин ності в за по від
них уро чи щах, ви яв лен ню но вих осе лищ рід кіс
них і зни каю чих ви дів рос лин, до слі джен ню їх ніх
еко ло гобіо ло гіч них особ ли востей і по пу ля цій ної
струк ту ри, а та кож до бо ру асор ти мен ту ви дів рос
лин для ре куль ти ва ції по ру ше них гір ни чо до був
ни ми під при ємст ва ми зе мель (Kucherevskyi, 1986,
1992, 1994; Kucherevskyi et al., 1989, etc.).
Все біч не до слі джен ня фло ри міс та, зок ре ма ад
вен тив но го еле мен ту, по ча ло ся від 1998 р., коли
було за вер ше но пер ший етап ін вен та ри за ції ур ба
ноф ло ри та зі бра но ори гі наль ний гер бар ний ма
те рі ал. Ре зуль та том цих на пра цю вань став упер ше
скла де ний нами ано то ва ний спи сок ур ба ноф ло
ри Кри во го Рогу (Kucherevskyi, Shol, 2003). У по
даль шо му він був уточ не ний і сут тє во до пов не ний
(Kucherevskyi, Shol, 2009), а та кож роз по ча то ви
в чен ня ок ре мих фрак цій фло ри міс та (Shol, 2004,
2007, 2012, 2014).
Слід під крес ли ти, що Кри вий Ріг на ле жить до
най біль ших ін дуст рі аль них міст Ук ра ї ни. За фло
ристич ним ра йо ну ван ням (Zaverukha, 1985) він
роз та шо ва ний на межі двох фло ристич них об
лас тей: Єв ро пейської та Пан нонськоПри чор но
морськоПри кас пійської. За гео бо та ніч ним ра йо
ну ван ням (Heobotanichne raionuvannia..., 1977) пів
ніч на та се ред ня час ти ни Кри во го Рогу на ле жать
до різ но трав нотип ча ко воко ви ло вої під зо ни сте
по вої зони, а пів ден на — до тип ча ко воко ви ло вої
під зо ни. Те ри то рі аль но міс то роз та шо ва не в пів
ден ноза хід ній час ти ні Дніп ро пет ровської об лас ті.
Кри вий Ріг від різ ня єть ся від біль шості міст Ук
ра ї ни спе ци фі кою за бу до ви: він простя га єть ся сму
гою уз довж по кла дів за ліз ної руди з пів но чі на пів
день більш як на 120 км і вод но час вузький у ши
рот но му на прям ку — до 20 км, має по лі цен трич ну
струк ту ру. Пло ща міс та ста но вить 430 км2, з яких
лише 19 % за ймає жит ло ва за бу до ва. На се лен ня
(ста ном на сі чень 2015 р.), за да ни ми Кри во різької
міської ради, — 650,5 тис. осіб (у 1996 р. — по над
780, у 2001 р. — 712,5 тис. осіб), част ка місько го на
се лен ня ся гає 99,5 %, сільсько го — всьо го 0,5 %.
Го лов ною міс тот вір ною га луз зю є чор на ме та
лур гія: в Кри во різько му ба сей ні скон цен тро ва но
ві сім із оди на дця ти під при ємствгі ган тів Ук ра ї ни
з ви до бут ку та пе ре роб ки за ліз о руд ної си ро ви ни.
Вони ра зом з ін ши ми су пут ні ми та до по між ни ми
ве ли ки ми й ма ли ми під при ємст ва ми, із гір ни чи
ми зе мель ни ми від во да ми, з про ми сло ви ми пус
ти ща ми тощо охо п лю ють близько 330 км2 (Dosvid
kompleksnoi otsinky..., 2000). Така над зви чай но ви
со ка кон цен тра ція ви роб ництва на до во лі об ме
же ній те ри то рії та ве ли ка чи сель ність на се лен ня
зу мов лю ють знач ний ан тро по тех но ген ний тиск на
дов кіл ля, а отже, і на рос лин ний по крив. Уна слі док
цьо го на по ру ше них зем лях від бу ва єть ся не лише
транс фор ма ція міс це вої фло ри, а й фор му ван ня
від мін ної від при род ної не оф ло ри (Burda, 1991;
145ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
Glukhov et al., 2008). І хоча ур ба ноф ло ра є од ним із
ти пів ан тро по ген но транс фор мо ва них флор, вона,
в свою чер гу, та кож має ком плекс ний ха рак тер.
Тому за леж но від сту пе ня ан тро по ген но зу мов ле
них змін еко систем на те ри то рії міс та ви ді ле но такі
типи транс фор мо ва них флор: 1) фло ри на пів при
род них еко систем (від по ві да ють збід не ним фло рам
сла бо по ру ше них на пів при род них еко то пів; такі
рос ли ни бе руть участь у фор му ван ні семи еко це
но фі то нів); 2) фло ри аг рое ко систем (від по ві да ють
фло рам, які сфор му ва ли ся на ан тро по ген но змі не
них при род них ланд шаф тах — аг ро ланд шаф тах, де
пе ре ва жа ють зем лі сільсько та лі со гос по дарсько го
ко ристу ван ня зі вкра п лен ня ми сільських по се лень
тощо, тут ви ді ле но два еко це но фі то ни — аг ро куль
тур ний і лі со куль тур ний); 3) фло ри тех но ген них
еко систем (фор му ють ся на тех но ген но по ру ше них
зем лях (тех но ген ний еко це но фі тон), не ма ють чіт
кої еко то по ло гіч ної при уро че ності, але за ха рак те
ром їхньо го гос по дарсько го ос во єн ня, ґрун то твір
ни ми по ро да ми тощо об'єднані у пев ні еко фі то ни)
(Kucherevskyi, Shol, 2009). Уна слі док спе ци фі ки
за бу до ви міс та всі його еле мен ти тіс но пе ре пле те
ні між со бою та поєднані гус тою ме ре жею шля хів
спо лу чен ня.
За галь но ві до мо, що до скла ду спон тан ної фло ри
будьяко го ре гіо ну, зок ре ма ур ба ноф ло ри, зав жди
вхо дять або ри ген ні й ад вен тив ні (ін шо ра йон ні,
чу жинні) за по хо джен ням еле мен ти, від спів від но
шен ня яких за ле жить сту пінь її са мо бут ності. Ана
ліз струк ту ри цих еле мен тів умож лив лює з'ясування
як су час но го ста ну ур ба ноф ло ри за га лом, так і тен
ден цій її по даль шо го роз ви тку. Ме тою ро бо ти було
вив чен ня ролі або ри ген ної й ад вен тив ної фрак цій
у фор му ван ні ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу. Це дасть
змо гу про гно зу ва ти змі ни її скла ду та струк ту ри,
поя ву та по ве дін ку но вих ад вен тив них та роль або
ри ген них ви дів, зок ре ма рід кіс них і зни каю чих, у
від нов лен ні при род ної рос лин ності на по ру ше них
зем лях.
Об'єкти та ме то ди ка до слі джен ня
Обсте жен ня фло ри міс та про во ди ли з ви ко ристан
ням за галь но при йня тих фло ристич них ме то дів
до слі джень — де таль номар шрут них і на півста ціо
нар них. Вра хо ва но те ри то рії всіх на се ле них пунк
тів, які під по ряд ко ва ні Кри во різькій міській раді,
і всі типи еко то пів: від сла бо по ру ше них за лиш ків
сте по вих ді ля нок (на пів при род ні еко то пи) до ціл
ко ви то транс фор мо ва них ан тро по ген них еко то пів,
у яких змі не ні, а ча сом і зни ще ні не лише біо тич
ні, а й абіо тич ні та біо кос ні ком по нен ти (Burda,
Ihnatiuk, 2011).
До ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу вхо дять усі види
рос лин, які спон тан но осе ли ли ся в ад мі ніст ра тив
них ме жах міс та та його зе ле ній зоні (Burda, 1991).
До ос танньої від но сять й те ри то рії дач них ді ля нок,
що, внас лі док по лі цен трич ної струк ту ри Кри во го
Рогу, тіс но пе ре пле те ні з ін ши ми міс тот вір ни ми
еле мен та ми. В цьо му ви пад ку різ ні види рос лин
бе руть участь у фор му ван ні се лі теб носе ге таль но
го еко фі то ну (ра зом із при са диб ни ми ді лян ка ми
сільсько го типу) (Kucherevskyi, Shol, 2009).
Під ад вен тив ни ми ми ро зу міє мо види, що про
ник ли за межі сво го пер вин но го ареа лу або при
род ним шля хом, або ви пад ко во за не се ні лю ди ною
чи транс пор том, або ті, що з'явились у ре зуль та ті
ін тро дук ції (Richardson et al., 2000). Ін шо ра йон ні
види, які куль ти ву ють ся в міс ті, але не збіль шу ють
сво єї чи сель ності без до по мо ги лю ди ни й не ви хо
дять за межі те ри то рій ви ро щу ван ня (куль ти во ва на
фрак ція, куль ти ген ний еле мент), до пе ре лі ку не за
ра хо ву ва ли.
Спи сок скла де но за но менк ла тур ним зве ден ням
С.Л. Мо ся кі на та М.М. Фе до рон чу ка (Mosyakin,
Fedoronchuk, 1999) на підста ві влас них гер бар них
збо рів (1994–2014), гер ба рію Кри во різько го бо та
ніч но го саду НАН Ук ра ї ни (KRW) і лі те ра тур них
дже рел. Тлу ма чен ня об ся гів ро дин на ве де но за сис
те мою А.Л. Тах та джя на (Takhtadzhian, 1987). Ми,
як і інші ав то ри (Mosyakin, 2013), вва жає мо за до
ціль не роз гля да ти ро ди ни Scrophulariaceae Juss. (од
на з про від них в ур ба ноф ло рі міс та) і Plantaginaceae
Juss. у тра ди цій но му об ся зі. Це саме сто су єть ся й
ро дин Amaranthaceae Juss., Chenopodiaceae Vent. і
дея ких ін ших. Таке ро зу мін ня об ся гів ро дин і ро дів
не об хід не для по рів нян ня на ших ре зуль та тів з да
ни ми вив чен ня ін ших ур ба ноф лор.
У до слі джен ні фло ри міс та за га лом і її фрак цій
ви ко риста но сис те ма тич ний під хід і ме то ди струк
тур нопо рів няль но го ана лі зу (Tolmachev, 1974;
SheliagSosonko, Didukh, 1987).
Ре зуль та ти до слі джень та їх об го во рен ня
Спон тан на фло ра Кри во го Рогу за га лом на лі чує
1072 види, з них 324, які на ле жать до 218 ро дів і
69 ро дин, є ад вен тив ни ми, а 748, що представ ля
ють 329 ро дів і 89 ро дин, — або ри ген ни ми. Отже,
або ри ген на фрак ція за кіль кістю ви дів пе ре ви щує
ад вен тив ну в 2,3 раза. Про те за чи сель ністю осо
бин у по пу ля ці ях, за за йма ною пло щею в дея ких
еко то пах вона пос ту па єть ся ос тан ній. За при клад
146 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
може слу гу ва ти ма со ве по ши рен ня на об роб лю ва
них по лях, уз довж до ріг, на про ми сло вих май дан
чи ках і пус ти щах, на ру де раль них міс цях Ambrosia
artemisiifolia L., Grindelia squarrosa (Pursh) Dunal
(особ ли во за ос тан ні роки), Centaurea diffusa Lam.,
Phalacroloma annuum (L.) Dumort., Ph. septentrionale
(Fernald & Wiegand) Tzvelev, Atriplex tataria L., у
са ні тар ноза хис них і пар ко вих на са джен нях —
Parthenocissus quinquefolia (L.) Planch. та низ ки ін
ших ви дів, які до мі ну ють у рос лин но му по кри ві.
Ана ліз і по рів нян ня так со но міч ної струк ту ри
обох фрак цій ур ба ноф ло ри вия вили іс тот ну різ
ни цю між ними. Так, якщо в або ри ген ній скла
до вій най біль ши ми ро ди на ми є Asteraceae Bercht.
& J. Presl., Poaceae Barnhart і Fabaceae Lindl., то в
ад вен тив ній на дру ге міс це (з 8го — в або ри ген
ній) під ні ма єть ся Brassicaceae Burnett., ви тіс няю чи
ниж че Poaceae. Таке по ло жен ня пер ших трьох про
від них ро дин ха рак тер не й для ад вен тив ної фрак ції
ур ба ноф ло ри Ук ра ї ни (Protopopova, 1991). Та кож в
ад вен тив ній фрак ції до де сят ки про від них вхо дять
Chenopodiaceae (5–6е міс ця) і Solanaceae Juss. (7е),
до п'ятнадцятки — Amaranthaceae, Malvaceae Juss.,
Cucurbitaceae Juss. тощо. На впа ки, ро ди ни, що до
мі ну ють в або ри ген ній фло рі (Caryophyllaceae Juss.,
Lamiaceae Lindl., Scrophulariaceae s. l.), пе ре мі щу
ють ся вниз по спек тру, на віть за межі п'ятнадцятки.
Це по зна ча єть ся і на роз та шу ван ні про від них ро
дин ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу за га лом (табл. 1),
яке від різ ня єть ся від спек тра ре гіо наль ної фло ри
(Kucherevskyi, 2004).
У ро до во му спек трі та кож спос те рі га ють ся сут
тє ві від мін ності. Зок ре ма, в або ри ген ній фрак ції
най ба гат ши ми на види є ти по ві се ред зем но морські
роди: Veronica L. — 16 ви дів, Astragalus L. — 12,
Trifolium L. — 11, Allium L. — 10, Centaurea L. — 8, а
та кож зла ки – Poa L. — 8 ви дів і Stipa L. — 7. Із ти
по вих бо ре аль них ро дів слід на зва ти Carex L. (12),
Potentilla L. (13), Rumex L. (7 ви дів). В ад вен тив ній
фрак ції до про від них на ле жать: Amaranthus L. — 7
ви дів, Atriplex L., Sisymbrium L., Euphorbia L. —
по 5, Lepidium L., Xanthium L. — по 4, зі зла ків —
Bromus L. — 4, Setaria P. Beauv. — 3 види та ін., біль
шість ро дів представ ле ні од ним ви дом.
Таблиця 1. Спектр провідних родин урбанофлори Кривого Рогу
Table 1. Spectrum of leading families of the urban flora of Kryvyi Rih
Родини
Урбанофлора загалом Аборигенна фракція Адвентивна фракція
ранг абс. % ранг абс. % ранг абс. %
Asteraceae 1 153 14,3 1 102 13,6 1 51 15,7
Poaceae 2 95 8,7 2 64 8,6 3 31 9,6
Fabaceae 3 66 6,2 3 49 6,6 4 17 5,2
Brassicaceae 4 64 6,0 8 25 3,3 2 39 12,0
Rosaceae 5 57 5,3 5 45 6,0 5–6 12 3,7
Lamiaceae 6–7 52 4,9 6 44 5,9 9–10 8 2,5
Caryophyllaceae 6–7 52 4,9 4 47 6,3 14–17 5 1,5
Scrophulariaceae 8 37 3,5 7 34 4,5 – 3 0,9
Apiaceae 9 33 3,1 9 24 3,2 8 9 2,8
Chenopodiaceae 10 25 2,3 15 13 1,7 5–6 9 3,7
Boraginaceae 11–12 24 2,2 13 16 2,1 9–10 8 2,5
Ranunculaceae 11–12 24 2,2 10–11 19 2,5 14–17 5 1,5
Polygonaceae 13 23 2,1 12 18 2,4 14–17 5 1,5
Cyperaceae 14 19 1,8 10–11 19 2,5 – – –
Rubiaceae 15 15 1,4 14 14 1,9 – 1 0,3
Salicaceae 16 13 1,2 17–18 9 1,2 18–20 4 1,2
Euphorbiaceae 17–18 12 1,1 – 7 0,9 14–17 5 1,5
Liliaceae 17–18 12 1,1 16 11 1,5 – 1 0,3
Solanaceae 19–20 11 1,0 – 1 0,1 7 10 3,1
Malvaceae 21 9 0,8 – 3 0,4 12–13 6 1,9
Amaranthaceae – 7 0,7 – – – 11 7 2,2
Cucurbitaceae – 6 0,6 – – – 12–13 6 1,9
Разом у 3х перших родинах – 314 29,3 – 215 28,7 – 121 37,3
Разом у 10ти перших родинах – 634 59,1 – 447 59,8 – 197 60,8
Разом в усіх родинах – 1072 100,0 – 748 100,0 – 324 100,0
П р и м і т к а: абс. — тут і надалі абсолютна чисельність видів; % — відносна чисельність.
147ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
От же, у фор му ван ні ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу
важ ли ву роль ві ді гра ють як пів ден ний давньо се
ред зем но морський, так і пів ніч ний бо ре аль ний
цен три, що від по ві дає гео гра фіч но му по ло жен ню
до слі джу ва ної фло ри. Під впли вом ад вен тив ної
фрак ції спос те рі гає мо змі щен ня так со но міч но го
спек тра та поя ву се ред про від них но вих, не власти
вих або ри ген ній фрак ції, ро дин і ро дів, які міс тять
лише ін шо ра йон ні види.
Про вплив ад вен тив ної скла до вої на роз ви ток
ур ба ноф ло ри за га лом свід чать і змі ни в біо мор фіч
но му спек трі (табл. 2). Так, у спек трі ос нов них біо
морф і три ва лості жит тє во го цик лу в або ри ген ній
фрак ції част ка де рев них рос лин ста но вить 8,2 %,
а в ад вен тив ній — 17,6 %. Це на слі док ши ро ко го
ви ко ристан ня ін шо ра йон них де рев них ви дів рос
лин на при са диб них, дач них ді лян ках і в зе ле них
на са джен нях, які за від сут ності на леж но го до гля
ду по ши рю ють ся за межі їхньо го куль ти ву ван ня.
Про те най сут тє ві ші від мін ності спос те рі га ють ся у
спів від но шен ні трав'яних по лі кар пі ків і мо но кар
пі ків. Зок ре ма, якщо в або ри ген но му еле мен ті ур
ба ноф ло ри пер ші пе ре ва жа ють (по над 62 %), то в
ад вен тив ній скла до вій, на впа ки, їх лише близько
21 %. На то мість тут 60,5 % мо но кар пі ків, у тому
чис лі по над 50 % од но річ ни ків, що вно сить еле
мент неста біль ності у фор му ван ня фло ри міс та
за га лом і збли жує її із си нан троп ни ми фло ра ми
(Protopopova, 1991; Glukhov et al., 2008).
За ха рак те ром ве ге та ції па нів ною в обох фрак
ці ях ур ба ноф ло ри є гру па літньо зе ле них ви дів рос
лин, що зу мов ле но бо ре аль ни ми ри са ми клі ма ту.
Про те в або ри ген ній фрак ції цей по каз ник тро хи
біль ше 55 %, а в ад вен тив ній — по над 75 %; на то
мість для пер шої фрак ції ха рак тер на біль ша кіль
кість літньози мо во зе ле них ви дів (34,5 %) про ти
12,3 % — у дру гій. В ад вен тив ній фрак ції у від сот
ко во му від но шен ні біль ше ефе ме рів (по над 10 %).
За ти пом на зем них па го нів зпо між або ри ген
них ви дів до мі ну ють без ро зет ко ві та на пів ро зет ко
ві (від по від но 49,3 і 43,6 %). Се ред ін шо ра йон них
ви дів кіль кість без ро зет ко вих рос лин збіль шу єть ся
до 64,5 % за ра ху нок змен шен ня як на пів ро зет ко
вих, так і ро зет ко вих ви дів; ос тан ніх за ле д ве 0,9 %.
За ти пом ко ре не вої сис те ми в обох фрак ці ях пе
ре ва жа ють стриж не ко ре не ві види, дру гою є гру па
мич ко ко ре не вих ви дів. Але якщо в або ри ген но му
еле мен ті їхня кіль кість від по від но 47,7 % і 39,4 %,
то в ад вен тив но му — част ка пер ших зростає май же
до 69 %, а дру гих — змен шу єть ся вдві чі. Таке чіт
ко ви ра же не пе ре ва жан ня стриж не ко ре не вих без
ро зет ко вих літньо зе ле них ви дів і збіль ше на част ка
ефе ме рів, які ха рак тер ні для ад вен тив ної фрак ції,
по зна ча ють ся на біо мор фіч но му спек трі ур ба но
ф ло ри за га лом і на да ють їй си нан троп них рис.
За струк ту рою під зем них па го нів (табл. 2) біо
мор фіч ний спектр ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу за
га лом та кож іс тот но від різ ня єть ся від ре гіо наль ної
фло ри (Kucherevskyi, 2004), де до мі ну ють кау дек со
ві, ко рот ко та дов го ко ре не вищ ні види. Так, в ур
ба ноф ло рі пе ре ва жа ють види без спе ціа лі зо ва них
під зем них па го нів — 35,6 %, що ха рак тер но і для
су сід ніх ур ба ноф лор сте по вої зони (Moysiyenko,
1999; Melnyk, 2001; Arkushyna, Popova, 2010). Гру па
рос лин із кау дек со ви ми ут во рен ня ми по сі дає дру ге
міс це. По діб ний роз по діл ви дів власти вий си нан
троп ним фло рам (Protopopova, 1991). Такі змі ни
від бу ли ся під впли вом ад вен тив ної фрак ції, в якій
Таблиця 2. Біоморфічний спектр урбанофлори Кривого Рогу
Table 2. Biomorphological spectrum of urban flora of Kryvyi
Rih
Життєві форми
Урбанофлора
загалом
Аборигенна
фракція
Адвентивна
фракція
абс. % абс. % абс. %
Основна біоморфа, тривалість життєвого циклу
Деревні рослини 118 11,01 61 8,16 57 17,59
дерева 55 5,13 17 2,28 38 11,73
кущі 60 5,60 41 5,48 19 5,86
кущики 3 0,28 3 0,40 – –
Напівдеревні рослини 35 3,27 32 4,28 3 0,93
напівкущі 2 0,19 2 0,27 – –
напівкущики 33 3,08 30 4,01 3 0,93
Трав'яні полікарпіки 534 49,81 466 62,30 68 20,99
Трав'яні монокарпіки 385 35,91 189 25,26 196 60,49
однорічники 271 25,28 107 14,30 164 50,62
малорічники 114 10,63 82 10,96 32 9,88
Рослини за структурою підземних пагонів
каудексові 165 15,39 148 19,79 17 5,25
каудексово
кореневищні
14 1,31 12 1,60 2 0,62
каудексово
кореневопаросткові
62 5,78 48 6,42 14 4,32
конодіальні 112 10,45 81 10,83 31 9,57
короткокореневищні 157 14,65 141 18,85 16 4,94
довгокореневищні 131 12,22 113 15,12 18 5,55
цибулинні 30 2,80 28 3,74 2 0,62
бульбоцибулинні 1 0,09 1 0,13 – –
бульбокореневищні 7 0,65 4 0,53 3 0,92
підземностолонні 11 1,03 9 1,20 2 0,62
без спеціалізованих
підземних пагонів
382 35,63 163 21,79 219 67,59
148 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
види без спе ціа лі зо ва них під зем них ут во рень ста
нов лять дві тре ти ни, а част ка кау дек со вих змен
шу єть ся до 10 %, ко рот ко та дов го ко ре не вищ них
ви дів — до 5 %. В або ри ген ній же фрак ції, як і в
ре гіо наль ній фло рі за га лом, най біль ше кау дек со
вих ви дів, а ви дів без спе ціа лі зо ва них ут во рень —
понад 21 %.
Отже, для ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу ха рак тер
не до мі ну ван ня трав'яних по лі кар пі ків, літньо та
літньози мо во зе ле них, без ро зет ко вих, стриж не та
мич ко ко ре не вих ви дів, а та кож пе ре ва жан ня кау
дек со вих і ко ре не вищ них ви дів, що під твер джує
зо наль ні риси фло ри міс та. Ре зуль та том ур ба ні за ції
й ад вен ти за ції фло ри є знач не збіль шен ня част ки
трав'яних мо но кар пі ків і де рев них рос лин, ви дів зі
стриж не вим ти пом ко ре не вої сис те ми та без спе
ціа лі зо ва них під зем них па го нів.
Сут тє ві від мін ності між фрак ція ми спос те рі гає
мо і в еко ло гіч но му спек трі. Так, за від но шен ням
до се ре до ви ща іс ну ван ня 88 % ви дів або ри ген
ної фрак ції на ле жать до ае ро гео топ них, не ве ли ку
част ку ста нов лять ае ро гід ро гео топ ні (9,2 %), реш
та груп представ ле ні мало. В ад вен тив ній фрак ції
кіль кість ае ро гео топ них ся гає 98,5 %, що на кла дає
від би ток і на ур ба ноф ло ру за га лом.
За леж но від пот реб рос лин у зво ло жен ні види
ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу по ді ляють ся на дев'ять
груп (табл. 3), се ред яких пе ре ва жа ють ксе ро ме зо
фі ти (що не ха рак тер но для сте по вої зони з арид
ни ми умо ва ми) та ме зо ксе ро фі ти (від по від но 29,2
і 25,2 %.)
Щодо фрак цій но го роз по ді лу, то в або ри ген ній
фрак ції во ло го люб ні види ста нов лять 56,8 %, а по
су хостій кі — 43,2 %. В ад вен тив ній — най біль ше
ви дів во ло гих міс цез ростань (77,5 %), се ред них
ксе ро ме зо фі ти та ме зо фі ти ста нов лять від по від но
52,8 і 22,2 %, що знач но вище, ніж в або ри ген ній
фрак ції та ур ба ноф ло рі за га лом. Це свід чить на ко
ристь твер джен ня, що в міс тах сте по вої зони спос
те рі га єть ся ме зо фі ти за ція фло ри (Melnyk, 2001;
Arkushyna, Popova, 2010; Glukhov et al., 2008). Цей
про цес, імо вір но, є на слід ком сві до мо го за ве зен
ня лю ди ною для куль ти ву ван ня ви дів рос лин із гу
мід них те ри то рій і їхньо го спон тан но го по ши рен
ня на ан тро по ген но по ру ше них зем лях і в зе ле них
на са джен нях різ но го типу (Shol, 2014). За зна чи мо,
що кіль кість во ло го люб них ви дів збіль шу єть ся за
ра ху нок саме цих двох на зва них груп. Інші гру пи
во ло го люб них ви дів (гіг ро фі ти, ме зо гіг ро фі ти, гід
ро фі ти тощо) в або ри ген ній фрак ції представ ле ні
173ма ви да ми (23,1 %), а в ад вен тив ній — лише 8
(2,5 %). Тоб то у фло ру міс та про ни ка ють пе ре важ
но се редньо ви мог ли ві до умов зво ло жен ня види.
За від но шен ням до клі ма тич них особ ли востей
ре гіо ну у фло рі Кри во го Рогу до мі ну ють ге мік рип
то фі ти — 45,6 %, чверть усіх ви дів ста нов лять те ро
фі ти — 25,1 %, біль ший, по рів ня но з ре гіо наль ною
фло рою (Kucherevskyi, 2004), від со ток фа не ро фі тів
(10,2 %). Біль ша част ка те ро фі тів свід чить на сам
пе ред про знач ний ан тро по ген ний вплив на до слі
джу ва ну те ри то рію, що екст ре маль но змі нює різ ні
па ра мет ри се ре до ви ща, спри яю чи си нан тро пі за ції
та ад вен ти за ції фло ри, адже се ред ін шо ра йон них
ви дів, які по ши рю ють ся в міс ті, від со ток те ро фі тів
ся гає 50,3 %, тоді як в або ри ген ній фрак ції їх лише
14,2 % (табл. 3).
За адап та ці єю рос лин до світ ло во го ре жи му у
фло рі Кри во го Рогу до мі ну ють ге ліо фі ти (62,7 %)
та ве ли ка част ка фа куль та тив них світ ло люб них
рос лин (31,5 %). Такі по каз ни ки є ві доб ра жен ням
умов міс цез ростан ня ви дів у міс ті та си нан тро пі
за ції фло ри (Glukhov et al., 2008), адже біль шість
Таблиця 3. Екологічний спектр урбанофлори Кривого Рогу
Table 3. Ecological spectrum of the urban flora of Kryvyi Rih
Екологічна
група
Урбанофлора
загалом
Аборигенна
фракція
Адвентивна
фракція
абс. % абс. % абс. %
За відношенням до водного режиму
еуксерофіти 126 11,80 121 16,18 5 1,54
мезоксерофіти 270 25,20 202 27,01 68 20,99
ксеромезофіти 313 29,20 142 18,98 171 52,77
еумезофіти 182 17,10 110 14,71 72 22,22
гігромезофіти 34 3,20 32 4,28 2 0,62
мезогігрофіти 48 4,50 46 6,15 2 0,62
гігрофіти 52 4,90 50 6,68 2 0,62
гігрогідрофіти 26 2,40 26 3,47 – –
гідрофіти 21 2,00 19 2,54 2 0,62
За клімаморфою
фанерофіти 109 10,10 52 6,95 57 17,59
хамефіти 49 4,60 43 5,75 6 1,85
гемікриптофіти 489 45,60 410 54,81 79 24,38
геофіти 100 9,30 84 11,23 16 4,94
гідрофіти 56 5,20 53 7,09 3 0,93
терофіти 269 25,10 106 14,17 163 50,31
За широтою екологічної амплітуди
стенотопи 203 18,90 164 21,93 39 12,04
гемістенотопи 340 31,70 253 33,82 87 26,85
геміевритопи 333 31,10 206 27,54 127 39,20
евритопи 196 18,30 125 16,71 71 21,91
149ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
по ру ше них те ри то рій — це від кри ті просто ри, де
по ши рю ють ся на сам пе ред світ ло люб ні види. На
ко ристь цьо го свід чить фрак цій ний ана ліз: се ред
ви дів ад вен тив ної фрак ції ге ліо фі ти ста нов лять
по над 72 %, на про ти ва гу або ри ген ній фрак ції, де
част ка світ ло люб них рос лин мен ше 58,6 %.
Ві доб ра жен ням під ви ще них тем пе ра тур них по
каз ни ків у міс ті, по рів ня но з нав ко лиш ні ми те ри
то рія ми, і, від по від но, кра щих умов для за се лен ня
те п ло люб них ви дів є біль ший від со ток ме га тер мо
фі тів (49 %) в ад вен тив ній фрак ції, на про ти ва гу
або ри ген ній, де вони ста нов лять 30 %, а до мі ну ють
ме зо тер мо фі ти (70 %).
Щодо роз по ді лу ви дів сто сов но ро дю чості ґрун
тів, то в обох фрак ці ях, як і в ур ба ноф ло рі Кри во
го Рогу за га лом, пе ре ва жа ють ме зо тро фи (близько
55 %). Пе ре роз по діл спос те рі гає мо між гру па ми
олі го тро фи—ме гат ро фи. В або ри ген ній фрак ції
представ ни ків пер шої гру пи вдві чі біль ше, ніж дру
гої (30,2 % про ти 14,3 %), а в ад вен тив ній, на впа ки
(15,7 % про ти 28,1 %), тоб то зростає кіль кість ви
дів, що пот ре бу ють ро дю чих ґрун тів. Це по яс ню
єть ся ши ро ким ви ко ристан ням та ких ін шо ра йон
них ви дів у дач них, при са диб них гос по дарст вах і
в озе ле нен ні міс та. По ряд з цим усета ки за ли ша
єть ся знач ним від со ток ви дів, ма ло ви мог ли вих до
ро дю чості ґрун тів, які мо жуть осе ля ти ся на бід них
тех но ген них субстра тах.
За ши ро тою еко ло гіч ної ам п лі ту ди (табл. 3)
в або ри ген ній фрак ції най біль ше ге місте но топ
них ви дів (39,8 %) і ви со ка част ка сте но топ них
(21,9 %), а в ад вен тив ній, на впа ки, до мі ну ють види
з ши ро кою еко ло гіч ною пластич ністю: ге мі ев ри
топ ні й ев ри топ ні (від по від но 39,2 і 21,9 %). Такі
ви ди мо жуть за йма ти різ ні еко то пи, тому пос ту по
во ви тіс ня ють з рос лин но го по кри ву міс це ві види,
що при зво дить до сти ран ня са мо бут ніх рис фло ри
Кри во го Рогу та її уні фі ка ції.
Отже, ана ліз ур ба ноф ло ри до слі джу ва но го міс
та під твер джує змі щен ня її еко ло гіч но го спек тра в
бік си нан троп них флор: зміц ню єть ся роль ін шо ра
йон них ви дів із ши ро кою еко ло гіч ною ам п лі ту дою,
світ ло і те п ло люб них ае ро гео топ них ви дів рос лин.
Спос те рі га ють ся тен ден ції до ме зо фі ти за ції ур ба
ноф ло ри Кри во го Рогу, під ви щен ня ролі те ро фі тів
і фа не ро фі тів по рів ня но зі спек тра ми ре гіо наль ної
фло ри. Такі тен ден ції, з од но го боку, є на слід ком
роз ши рен ня площ по ру ше них зе мель у міс ті, де
ство рю ють ся від по від ні умо ви для за се лен ня ад
вен тив них ви дів, а з дру го го — сві до мо го за ве зен ня
лю ди ною гос по дарсько цін них ви дів рос лин із гу
мід них те ри то рій для куль ти ву ван ня і спон тан но го
роз по всю джен ня їх на по ру ше них зем лях.
Ос кіль ки ан тро по ген ні й тех но ген ні еко то пи в
міс ті за йма ють ве ли чез ні пло щі, а при род ні збе рег
ли ся лише на не знач них ді лян ках, для від тво рен
ня на по ру ше них зем лях при род но го рос лин но го
по кри ву та по ліп шен ня оп ти мі за цій ної та ком
пен са тор ної функ цій фло ри особ ли ву ува гу слід
при ді ля ти вив чен ню і збе ре жен ню представ ни ків
або ри ген но го еле мен ту ур ба ноф ло ри, пе ре ду сім
рід кіс них і зни каю чих ви дів. У Кри во му Розі за
реєст ро ва но 135 ви дів, які ввійш ли до охо рон но
го спи ску Дніп ро пет ровської обл. (Chervona knyha
Dnipropetrovskoi..., 2010), що ста но вить 31,3 % від
за галь ної їхньої кіль кості. Се ред них 32 види, за не
се ні до «Чер во ної кни ги Ук ра ї ни» (Chervona knyha
Ukrainy..., 2009). Най враз ли ві ши ми в міс ті є види з
па по ро те по діб них та од но доль них, що під твер джує
їх ній ви со кий від со ток се ред рід кіс них і зни каю чих
рос лин. На жаль, у Кри во му Розі те ри то рії при род
ноза по від но го фон ду, які мали би за без пе чу ва ти
на дій ну охо ро ну та ких ви дів, мі зер ні за пло щею і
за зна ють пос тій но го ан тро по ген но го тис ку. Крім
того, низ ка ви дів рос те поза ме ре жею при род но
за по від них те ри то рій (Shol, 2004). Тому пот ріб но
ви ко ристо ву ва ти й інші до дат ко ві ме то ди та за со би
збе ре жен ня рід кіс них і зни каю чих ви дів, зок ре ма
куль ти ву ван ня їх у бо та ніч них са дах, ши ро ке ви ко
ристан ня в озе ле нен ні міс та та в ре куль ти ва ції по
ру ше них зе мель (Shol, 2004; Mazur et al., 2015).
Ви снов ки
Та ким чи ном, у ре зуль та ті струк тур нопо рів няль
но го ана лі зу або ри ген ної та ад вен тив ної фрак цій
ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу з'ясовано, що ви зна
чаль ною є або ри ген на, зав дя ки якій фло ра міс та
збе рі гає зо наль ні риси та са мо бут ність і від по ві дає
гео гра фіч но му роз та шу ван ню та іс то рич но му роз
ви тку до слі джу ва ної те ри то рії.
Для від тво рен ня на по ру ше них зем лях при род
но го рос лин но го по кри ву та по ліп шен ня оп ти мі
за цій ної і ком пен са тор ної функ цій ур ба ноф ло ри
особ ли ву ува гу слід звер та ти на збе ре жен ня або ри
ген них рід кіс них і зни каю чих ви дів.
Під впли вом ад вен тив ної фрак ції в так со но
міч но му спек трі ур ба ноф ло ри Кри во го Рогу спос
те рі га ють ся сут тє ві змі ни, ха рак тер ні для си нан
150 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
троп ної фло ри; пе ре мі щен ня на про від ні по зи ції
ро дин Brassicaceae та Chenopodiaceae і зни жен ня
ролі Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l.
тощо. Крім того, з'являються нові ро ди ни та роди,
не власти ві сте по вій ре гіо наль ній фло рі.
Біо мор фіч ний ана ліз свід чить, що зав дя ки або
ри ген ній фрак ції для ур ба ноф ло ри за га лом ха рак
тер не до мі ну ван ня трав'яних по лі кар пі ків, літньо
та літньози мо во зе ле них, без ро зет ко вих, стриж
не і мич ко ко ре не вих ви дів, а та кож пе ре ва жан ня
кау дек со вих і ко ре не вищ них ви дів, що є про я вом
зо наль ності. На впа ки, до їхньо го пос лаб лен ня
при зво дять сут тє ве збіль шен ня част ки трав'яних
мо но кар пі ків і де рев них рос лин, ви дів зі стриж не
вим ти пом ко ре не вої сис те ми та без спе ціа лі зо ва
них під зем них па го нів, що є ре зуль та том про це су
ад вен ти за ції фло ри.
Еко ло гіч ний ана ліз під твер джує пос лаб лен ня
зо наль них рис фло ри Кри во го Рогу під впли вом
ад вен тив ної фрак ції. Це про яв ля єть ся в змен шен ні
кіль кості влас не ксе ро фі тів, збіль шен ні ксе ро ме зо
фі тів і ме зо фі тів, не зва жаю чи на за га лом ксе ро фіт
ні умо ви дов кіл ля ре гіо ну, в зміц нен ні ролі ае ро
гео топ них ви дів рос лин із ши ро кою еко ло гіч ною
пластич ністю, під ви щен ні зна чен ня фа не ро фі тів,
особ ли во те ро фі тів, що в ці ло му дес та бі лі зує фло ру
міс та.
Такі тен ден ції фор му ван ня ур ба ноф ло ри Кри во
го Рогу збе рі га ти муть ся і в по даль шо му, адже кіль
кість ан тро по ген но і тех но ген но змі не них еко то пів
про дов жує зроста ти, що ство рює умо ви для за се
лен ня ад вен тив них ви дів. Ос тан ні, зав дя ки сво їм
біо ло гіч ним власти востям, присто со вую чись до
міс це вих умов, не тіль ки за йма ють па нів не ста но
ви ще на по ру ше них зем лях, а й ак тив но про ни ка
ють у на пів при род ні це но зи, ча сом до ко рін но змі
нюю чи їх. Тому до слі джен ня ур ба ноф ло ри за га лом
і її ад вен тив ної фрак ції зок ре ма за ли ша ти меть ся
ак ту аль ним і на да лі.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Arkushyna H.F., Popova O.M. Konspekt flory sudynnykh
roslyn m. Kirovohrada, Kirovohrad: PolimedServis,
2010, 232 pp. [Аркушина Г.Ф., Попова О.М. Кон-
спект флори судинних рослин м. Кіровограда. — Кіро
воград: ПолімедСервіс, 2010. — 232 с.].
Bahriy I.D., Bilous A.M., Vilkul Yu.H.,
Hozhyk P.F., Hryshchenko S.H., Paliy V.M.,
Kovalenko I.A., Kuzmenko O.B., Mayakov Y.D.,
Antonov O.M., Mamyshev I.Ye., Kosaretskyi V.V. Dosvid
kompleksnoi otsinky ta kartohrafuvannia faktoriv
tekhnohennoho vplyvu na pryrodne seredovyshche mist
Kryvoho Rohu ta Dniprodzerzhynska. Ed. V.M. Palii, Kyiv:
Feniks, 2000, 110 pp. [Багрій І.Д., Білоус А.М., Віл
кул Ю.Г., Гожик П.Ф., Грищенко С.Г., Палій В.М.,
Коваленко І.А., Кузьменко О.Б., Маяков Й.Д., Ан
тонов О.М., Мамишев І.Є., Косарецький В.В. До-
свід комплексної оцінки та картографування факто-
рів техногенного впливу на природне середовище міст
Кривого Рогу та Дніпродзержинська // Відп. ред.
В.М. Палій. — К.: Фенікс, 2000. — 110 с.].
Burda R.I. Antropogennaya transformatsiya flory, Kyiv:
Naukova Dumka, 1991, 168 pp. [Бурда Р.И. Антропо-
генная трансформация флоры. — Киев: Наук. думка,
1991. — 168 с.].
Burda R.I., Gumech V.S. Introduktciya i akklimat., 1988,
10: 9–14. [Бурда Р.И., Гумеч В.С. Антропогенная
трансформация урбанофлоры г. Жданова за послед
нее столетие // Интродукция и акклимат. — 1988. —
Вып. 10. — С. 9–14].
Burda R.I., Ihnatiuk O.A. Metodyka doslidzhennia
adaptyvnoi stratehii chuzhoridnykh vydiv roslyn v
urbanizovanomu seredovyshchi, Kyiv: ZAT Vipol, 2011,
112 pp. [Бурда Р.І., Ігнатюк О.А. Методика дослі-
дження адаптивної стратегії чужорідних видів рос-
лин в урбанізованому середовищі. — К.: ЗАТ «Віпол»,
2011. — 112 с.].
Chervona knyha Dnipropetrovskoi oblasti. Roslynnyi svit.
Ed. A.P. Travlieiev, Dnipropetrovsk: VKK BalansKlub,
2010, 500 pp. [Червона книга Дніпропетровської облас-
ті (рослинний світ) / За ред. А.П. Травлєєва. — Дні
пропетровськ: ВКК «БалансКлуб», 2010. — 500 с.].
Chervona knyha Ukrainy. Roslynnyi svit (Red Data Book of
Ukraine. Vegetable Kingdom). Ed. Ya.P. Diduch, Kyiv:
Globalkonsaltyng, 2009, 912 pp. [Червона книга Укра-
їни. Рослинний світ / Ред. Я.П. Дідух. — К.: Глобал
консалтинг, 2009. — 912 с.].
Heobotanichne raionuvannia Ukrainskoi RSR, Kyiv: Naukova
Dumka, 1977, 303 pp. [Геоботанічне районування
Української РСР. — К.: Наук. думка, 1977. — 303 с.].
Glukhov O.Z., Prokhorova S.I., Kharkhota H.I.
Indykatsiino-diahnostychna rol synantropnykh roslyn v
tekhnohennomu seredovyshchi, Donetsk: Veber, 2008,
232 pp. [Глухов О.З., Прохорова С.І., Хархота Г.І.
Індикаційно-діагностична роль синантропних рослин
в техногенному середовищі. — Донецьк: «Вебер» (До
нецька філія), 2008. — 232 с.].
Kucherevskyi V.V. Ukr. Bot. J., 1986, 43(6): 72–73. [Ку
черевський В.В. Екологобіологічні особли
вості Cymbochasma borystenica (Pall. ex Schlecht.)
Klok. et Zoz на Дніпропетровщині // Укр. ботан.
журн. — 1986. — 43(6). — С. 72–73].
Kucherevskyi V.V. Ukr. Bot. J., 1992, 49(4): 25–28.
[Кучеревський В.В. Ботанічний нарис заказ
ника «Балка Північна Червона» // Укр. ботан.
журн. — 1992. — 49(4). — С. 25–28].
Kucherevskyi V.V. Ukr. Bot. J., 1994, 51(1–2): 197–
201. [Кучеревський В.В. Раритетні види ур
151ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
банофлори м. Кривий Ріг // Укр. ботан.
журн. — 1994. — 51(1–2). — С. 197–201].
Kucherevskyi V.V. Konspekt flory Pravoberezhnoho stepovoho
Prydniprov'ia, Dnipropetrovsk: Prospekt, 2004, 292 pp.
[Кучеревський В.В. Конспект флори Правобережного
степового Придніпров'я. — Дніпропетровськ: Про
спект, 2004. — 292 с.].
Kucherevskii V.V., Mazur A.E., Dotcenko A.N. Gornyi
zhurn., 1989, 7: 56–57. [Кучеревский В.В., Ма
зур А.Е., Доценко А.Н. Опыт биологического за
крепления пылящих поверхностей действую
щих хвостохранилищ ГОКов Кривбасса // Горный
журнал. —1989. — № 7. — С. 56–57].
Kucherevskyi V.V., Shol H.N. Anotovanyi spysok urbanoflory
Kryvoho Rohu, Kryvyi Rih: Vydvo I.V.I., 2003, 52 pp.
[Кучеревський В.В., Шоль Г.Н. Анотований список
урбанофлори Кривого Рогу. — Кривий Ріг: Видво
«І.В.І.», 2003. — 52 с.].
Kucherevskyi V.V., Shol H.N. Anotovanyi spysok urbanoflory
Kryvoho Rohu, Kryvyi Rih: Vydavnychyi dim, 2009, 71
pp. [Кучеревський В.В., Шоль Г.Н. Анотований спи-
сок урбанофлори Кривого Рогу. — Кривий Ріг: Видав
ничий дім, 2009. — 71 с.].
Mazur A.Iu., Kucherevskyi V.V., Shol H.N., Baranets M.O.,
Sirenko T.V., Krasnoshtan O.V. Science and Innova-
tion, 2015, 11(4): 41–52. doi: 10.15407/scin11/04/041
[Мазур А.Ю., Кучеревський В.В., Шоль Г.Н., Бара
нець М.О., Сіренко Т.В., Красноштан О.В. Біотех
нологія рекультивації залізорудних відвалів шляхом
створення стійких трав'янистих рослинних угрупо
вань // Наука та інновації. — 2015. — 11(4). — С. 41–52].
Melnyk R.P. Urbanoflora Mykolaieva: Cand. Sci. Diss. Ab
strakt, Yalta, 2001, 19 pp. [Мельник Р.П. Урбанофлора
Миколаєва: aвтореф. дис. ... канд. біол. наук: спец.
03.00.05 «Ботаніка». — Ялта, 2001. — 19 с.].
Moysiyenko I.I. Urbanoflora Khersona: Cand. Sci. Diss.
Abstrakt, Yalta, 1999, 19 рр. [Мойсієнко І.І. Урбано-
флора Херсона: автореф. дис. ... канд. біол. наук: спец.
03.00.05 «Ботаніка». — Ялта, 1999. — 19 с.].
Mosyakin S.L. Ukr. Bot. J., 2013, 70(3): 289–307. doi:
10.15407/ukrbotj70.03.289. [Мосякін С.Л. Родини і по
рядки квіткових рослин флори України: прагматична
класифікація та положення у філогенетичній систе
мі // Укр. ботан. журн. — 2013. — 70(3). — С. 289–307].
Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of
Ukraine. A nomenclatural checklist, Kyiv, 1999, xxiv
+346 pp.
Protopopova V.V. Sinantropnaia flora Ukrainy i puti ee
razvitiia, Kyiv: Naukova Dumka, 1991, 204 pp. [Прото
попова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее
развития. — Киев: Наук. думка, 1991. — 204 с.].
Richardson D.M., Pyšek P., Rejmanek M., Barbour M.G.,
Panetta F.D., West C.J. Naturalization and invasion
of alien plants: concepts and definitions, Diversity and
Distributions, 2000, 6: 93–107.
SheliagSosonko Yu.R., Didukh Ya.P. In: Teoreticheskie i
metodicheskie problemy sravnitelnoi floristiki: materialy
ІІ rabochego soveshchaniya po sravnitelnoi floristike,
Leningrad: Nauka, 1987, pp. 30–36. [ШелягСосон
ко Ю.Р., Дидух Я.П. Системный подход к изучению
флоры // Теоретические и методические проблемы
сравнительной флористики: мат-лы ІІ рабочего совещ.
по сравнительной флористике (Неринга, 1983). — Л.:
Наука, 1987. — С. 30–36].
Shol H.N. Visn. Lviv. un-tu. Ser. Biol., 2004, 36: 63–69.
[Шоль Г.Н. Флора Кривого Рогу: сучасний стан
та созологічні аспекти // Вісн. Львів. ун-ту. Сер.
Біол. — 2004. — Вип. 36. — С. 63–69].
Shol H.N. Nauk. zapysky Ternopilskoho nats. pedahoh. un-
tu im. V. Hnatiuka. Ser. Biol., 2007, 3(33): 142–144.
[Шоль Г.Н. Аналіз флори кам'янистих відслонень
у межах міста Кривий Ріг // Наук. записки Тер-
нопільського нац. пед. ун-ту ім. В. Гнатюка. Сер.
Біол. — 2007. — 3(33). — С. 142–144].
Shol G.N. In: Problemy izucheniia adventivnoi i sinantropnoi
flor Rossii i stran blizhnego zarubezhia: materiаly IV mezh-
dunar. nauch. konf., Moscow; Izhevsk: Int kompiuternykh
issledovanii, 2012, pp. 236–239. [Шоль Г.Н. Анализ
адвентивной фракции урбанофлоры Кривого Рога
(Украина) // Проблемы изучения адвентивной и си-
нантропной флор России и стран ближнего зарубежья:
мат-лы IV междунар. науч. конф. / Под ред. О.Г. Ба
рановой и А.Н. Пузырева (г. Ижевск, 4–7 декабря
2012 г.). — М.; Ижевск: Инт компьютерных иссле
дований, 2012. — С. 236–239].
Shol H.N. In: Aktualni problemy ozelenennia naselenykh
mists: osvita, nauka, vyrobnytstvo, mystetstvo formuvannia
landshaftu: materialy II mizhnarod. nauk.-prakt. konf.,
Bila Tserkva, 2014, pp. 112–116. [Шоль Г.Н. Характе
ристика адвентивної фракції спонтанного елементу
флори зелених насаджень міста Кривий Ріг // Ак-
туальні проблеми озеленення населених місць: осві-
та, наука, виробництво, мистецтво формування
ландшафту: мат-ли ІІ міжнар. наук.-практ. конф.
(м. Біла Церква, 4–6 червня 2014 p.). — Біла Церква,
2014. — С. 112–116].
Takhtadzhian A.L. Sistema magnoliofitov, Leningrad: Nauka,
1987, 439 pp. [Тахтаджян А.Л. Система магнолиофи-
тов. — Л.: Наука, 1987. — 439 с.].
Tolmachev A.I. Vvedenie v geografiiu rastenii, Leningrad:
Izdvo Leningrad. unta, 1974, 244 pp. [Толмачев А.И.
Введение в географию растений. — Л.: Издво Ленин
град. унта, 1974. — 244 с.].
Zaverukha B.V. Sosudystye rastenyya. In: Priroda Ukrainskoi
SSR. Rastitelnyi mir, Kyiv: Naukova Dumka, 1985,
pp. 20–46. [Заверуха Б.В. Сосудистые растения //
Природа Украинской ССР. Растительный мир. —
Киев: Наук. думка, 1985. — С. 20–46].
Рекомендує до друку Надійшла 14.09.2015 р.
Р.І. Бурда
152 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
Шоль Г.Н. Аналіз аборигенної та адвентивної фракцій
урбанофлори Кривого Рогу. — Укр. ботан. журн. —
2016. — 73(2): 144—152.
Криворізький ботанічний сад НАН України
вул. Маршака, 50, м. Кривий Ріг, 50089, Україна
Наведені результати досліджень урбанофлори Кривого
Рогу, зокрема двох її фракцій — аборигенної й адвен
тивної. Дані структурнопорівняльного аналізу свідчать,
що визначальною для формування урбанофлори є або
ригенна фракція, завдяки якій флора міста зберігає зо
нальні риси та самобутність. Під впливом адвентивної
фракції в таксономічному спектрі спостерігається пе
реміщення на провідні позиції родин, характерних для
синантропної флори, — Brassicaceae та Chenopodiaceae,
і зниження ролі типових для регіональної флори родин
Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l. Адвен
тивна фракція також вносить у флору міста елемент не
стабільності, зумовлений наявністю великої кількості
терофітів, окрім того, в урбанофлорі під її впливом про
являються тенденції мезофітизації й уніфікації.
Ключові слова: урбанофлора, Кривий Ріг, аборигенна
фракція, адвентивна фракція, структурнопорівняльний
аналіз.
Шоль Г.Н. Анализ аборигенной и адвентивной фракций
урбанофлоры Кривого Рога. — Укр. ботан. журн. —
2016. — 73(2): 144—152.
Криворожский ботанический сад НАН Украины
ул. Маршака, 50, г. Кривой Рог, 50089, Украина
Приведены результаты исследований урбанофлоры Кри
вого Рога, в которой выделены две фракции: абориген
ная и адвентивная. Данные структурносравнительного
анализа свидетельствуют, что определяющей для фор
мирования урбанофлоры является аборигенная, благо
даря которой флора города сохраняет зональные черты
и самобытность. Под влиянием адвентивной фракции
в таксономическом спектре наблюдается перемещение
на ведущие позиции семейств, характерных для си
нантропной флоры, — Brassicaceae и Chenopodiaceae, и
снижение роли типичных для региональной флоры се
мейств Caryophyllaceae, Lamiaceae, Scrophulariaceae s. l.
Адвентивная фракция также привносит во флору города
элемент нестабильности, обусловленный высокой чис
ленностью терофитов, кроме того, в урбанофлоре под
ее влиянием проявляются тенденции мезофитизации и
унификации.
Ключевые слова: урбанофлора, Кривой Рог, аборигенная
фракция, адвентивная фракция, структурно
сравнительный анализ.
Устименко П.М., Дубина Д.В., Фельбаба-Клушина Л.М. Рослинність верхів'я долини Тиси (Закарпатська
область). Сучасний стан, фітоценорізноманітність, антропогенна трансформація, охорона / Інститут ботаніки
імені М.Г. Холодного НАН України, Ужгородський національний університет. – Ужгород: ТОВ «Іва»,
2015. – 128 с.
У монографії узагальнено результати багаторічних досліджень рослинності долини верхів'я р.Тиси.
Оцінено стан екосистем долини Тиси за показниками рослинного світу. Встановлено, що значні
структурнофункціональні зміни охопили рослинний покрив не лише густонаселених районів, а й тих,
природне середовище яких донедавна вважалося малопорушеним антропогенною діяльністю. Виявлено
інтенсифікацію природокористування в місцях традиційної господарської діяльності і розширення зони
експлуатації, включаючи ті природні комплекси, які виконують важливі захисні, регуляційні чи охоронні
функції. Встановлено фітоценофонд основних типів рослинності: лісової – 77 асоціацій, чагарникової –
2, лучної – 69, болотної – 52, водної – 64 і визначено його раритетну компоненту.
Проаналізовано вплив провідних антропогенних факторів на екосистеми регіону, які спричинюють
трансформацію рослинного покриву долини Тиси. Це рубки лісу, випасання й осушення земель. Таким
чином, виявлено глибоку синантропізацію рослинного покриву регіону, запропоновано шляхи його
збереження та відновлення.
Для широкого кола фахівців у галузі охорони довкілля, екології, фітоценології, органів місцевого
самоврядування та виконавчої влади, працівників і студентів вищих навчальних закладів, членів неурядових
екологічних організацій, викладачів.
НОВІ ВИДАННЯ
|