Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури
11 грудня 2015 року відійшов у вічність відомий учений-ботанік та організатор науки, доктор біологічних наук, професор, зарубіжний член Угорської академії наук, дійсний член Академії екологічних наук Республіки Молдова Йосип Йосипович Сікура....
Gespeichert in:
| Veröffentlicht in: | Український ботанічний журнал |
|---|---|
| Datum: | 2016 |
| Hauptverfasser: | , , , , , , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainisch |
| Veröffentlicht: |
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
2016
|
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178374 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури / Є.Й. Андрик, С.В. Клименко, Е.І. Когут, Г.М. Музичук, І.І. Орос, В.В. Протопопова, М.В. Шевера // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 210-213. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| _version_ | 1859946698426548224 |
|---|---|
| author | Андрик, Є.Й. Клименко, С.В. Когут, Е.І. Музичук, Г.М. Орос, І.І. Протопопова, В.В. Шевера, М.В. |
| author_facet | Андрик, Є.Й. Клименко, С.В. Когут, Е.І. Музичук, Г.М. Орос, І.І. Протопопова, В.В. Шевера, М.В. |
| citation_txt | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури / Є.Й. Андрик, С.В. Клименко, Е.І. Когут, Г.М. Музичук, І.І. Орос, В.В. Протопопова, М.В. Шевера // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 210-213. — укр. |
| collection | DSpace DC |
| container_title | Український ботанічний журнал |
| description | 11 грудня 2015 року відійшов у вічність відомий учений-ботанік та організатор науки, доктор біологічних наук, професор, зарубіжний член Угорської академії наук, дійсний член Академії екологічних наук Республіки Молдова Йосип Йосипович Сікура.
|
| first_indexed | 2025-12-07T16:14:51Z |
| format | Article |
| fulltext |
210 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
УКРАЇНСЬКИЙ
БОТАНІЧНИЙ
ЖУРНАЛ Втрати науки
11 груд ня 2015 року ві ді йшов у віч ність ві до мий
уче ний-бо та нік та ор га ні за тор нау ки, док тор біо ло-
гіч них наук, про фе сор, зарубіжний член Угорської
ака де мії наук, дійс ний член Ака де мії еко ло гіч них
наук Рес пуб лі ки Мол до ва Йо сип Йо си по вич Сі ку ра.
Й.Й. Сі ку ра на ро див ся 7 груд ня 1932 року в
м. Му ка че ве в ро ди ні ро біт ни ків. Нав чав ся в міс це-
вій се ред ній шко лі № 2, а по то му – в Му ка чівсько-
му сільсько гос по дарсько му тех ні ку мі, який за кін-
чив із від зна кою. Уп ро довж 1950–1955 ро ків він –
сту дент біо ло гіч но го фа куль те ту Уж го родсько го
дер жав но го уні вер си те ту (Уж ДУ). От ри мав ши ди-
плом, пра цює вчи те лем у се ред ній шко лі с. Люта
(1955–1956) і ме то дистом об лас ної стан ції юних
на ту ра лістів у м. Уж го ро ді (1956–1957), зго дом –
стар шим гео бо та ні ком ґрун то во-до слід ницької
пар тії УжДУ, де вив чає при род ні луки та па со ви-
ща За кар пат тя й оп рацьо вує ме то ди по верх не во го
та до ко рін но го по ліп шен ня цих угідь (1957–1959),
піз ні ше ке рує гірським ста ціо на ром УжДУ на по-
ло ни ні Рів на (1959–1960).
У 1960 р. Й.Й. Сі ку ра пе ре їз дить до Киє ва і пра-
цює в Цен траль но му рес пуб лі кансько му бо та ніч-
но му саду АН УРСР (те пер – На ціо наль ний бо-
та ніч ний сад іме ні М.М. Гриш ка НАН Ук ра ї ни –
НБС). Допитливий, цілеспрямований, він уже тоді
визначив свій шлях у науку: ботанік, систематик,
інтродуктор. Добре знав рослини та латину, чим
не завжди могли похизуватися інші колеги. У
Ботанічному саду Йо сип Йо си по вич прой шов
шлях від мо лод шо го нау ко во го спів ро біт ни ка до
за ві ду ва ча від ді лу при род ної фло ри (1975–1991) та
го лов но го нау ко во го спів ро біт ни ка (1991–1993).
Його нау ко ві ін те ре си були зо се ре дже ні на вив чен-
ні фло ри гірських і пус тель них ра йо нів Се редньої
Азії та Ка захста ну з ме тою зба га чен ня фло ри Ук ра-
ї ни цін ни ми ви да ми рос лин. Очо люю чи від діл, ве-
ли ку ува гу при ді ляв до слі джен ням фло ри ба гатьох
ре гіо нів СРСР, ор га ні зо ву вав чис лен ні ек спе ди ції,
був ку ра то ром бо та ні ко-гео гра фіч ної ді лян ки «Се-
ред ня Азія та Ка захстан», рос лин ний склад якої
сут тє во зба га тив сот ня ми ін тро ду ко ва них ви дів,
при ве зе них ним із чис лен них ек спе ди цій до Тянь-
Ша ню, Па мі ро-Алаю, Джун гарсько го Ала тау, пус-
тель Му юн ку ми, Ка ра ку ми, Ки зил ку ми, Турк ме-
но-Хо ра санських гір. Ство ре на Йо си пом Йо си-
по ви чем жива ко лек ція се редньо азійських рос лин
на лі чу ва ла по над 600 ви дів, а гер бар ний ма те рі ал –
біль ше 10 ти сяч зраз ків. Чіль ну ува гу вче ний при-
ді ляв про бле мі збе ре жен ня ге но фон ду рос лин при-
род ної фло ри, зок ре ма охо ро ні ен де міч них, рід-
кіс них і зни каю чих ви дів. Упер ше в Ук ра ї ні Й.Й.
Сі ку ра зі брав ко лек цію де ко ра тив них гео фі тів (107
ви дів) і ство рив гер ба рій ін тро ду ко ва них рос лин.
CВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ЙОСИПА ЙОСИПОВИЧА СІКУРИ
© Є.Й. АНДРИК, С.В. КЛИМЕНКО, Е.І. КОГУТ,
Г.М. МУЗИЧУК, І.І. ОРОС, В.В. ПРОТОПОПОВА,
М.В. ШЕВЕРА, 2016
211ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
Ботаніко-географічні ділянки – саме за цим
принципом планувалася науково-організаційна
діяльність Ботанічного саду. Засновник і директор
Саду ака де мік АН УРСР Микола Миколайович
Гришко, як і його однодумці, вважав, що в такий
спо сіб можна репрезентувати багату флору різних
регіонів кра ї ни. Ботаніко-географічні ділянки
мали бути ос но вою для досліджень інтродукованих
рослин, оцінювання їхньої адаптації, успішної
(чи неуспішної) інтродукції рослин у нових
кліматичних умовах, порівняння їх поведінки
з аборигенними видами і, зреш тою, створення
інтродукційних популяцій, зокрема зникаючих
і рідкісних видів. Такі ді лян ки, як і інші ек спо-
зи ції Бо та ніч но го саду, ви ко ну ють важ ли ву про-
світ ницьку роль: чис лен ні від ві ду ва чі – нау ков-
ці, сту ден ти, ама то ри зна йом лять ся з досі не зна-
ни ми рос ли на ми. За ініціативою вче но го було
створено ділянку «Система рослин», де різні
рослини висаджували за певною філогенетичною
системою. Цю науково обґрунтовану, надзвичайно
насичену найрізноманітнішими представниками
систематичних груп ділянку, було обсаджено
кніфофією – яскравою декоративною і малознаною
для багатьох рослиною, що неодмінно привертала
увагу відвідувачів.
Творчими та популярними у ботаніків були
«Дні Флори», які організовували науковці відділу
природної флори, за зви чай у травні, коли все дов-
ко ла цвіло та буяло. Відділ природної флори завжди
був провідним науковим підрозділом Ботанічного
саду, а науковців пов'язували творчі кон так ти з
багатьма відомими ботаніками. Це масштабне
наукове співробітництво у 1960–1990-ті роки
заохочував і підтримував директор Ботанічного
саду академік АН УРСР Андрій Михайлович
Гродзинський. Сад відвідували видатні діячі
науки – В.Г. Хржановський, В.М. Тихомиров,
А.М. Семенова-Тянь-Шанська, А.І. Галушко,
М.В. Цицин, К.А. Соболевська, В.І. Кефелі,
Б.М. Міркін, І.Ю. Коропачинський та багато
інших. Твор ча друж ба по єд на ла Йо си па Йо си по-
ви ча з та ла но ви тим ро сійським бо та ні ком-ін тро-
дук то ром, чле ном-ко рес пон ден том Ро сійської
АН О.К. Сквор цо вим (Го лов ний бо та ніч ний сад
іме ні М.В. Ци ци на РАН, м. Мо ск ва), ра зом вони
по бу ва ли в ек спе ди ці ях у Се ред ній Азії та на За кар-
пат ті.
Й.Й. Сі ку ра роз ро бив низ ку тео ре тич них по ло-
жень у га лу зі ін тро дук ції, які ґрун ту ють ся на прин-
ци пах адап та ції ви дів (на при кла ді рос лин із різ них
зон Се редньої Азії та Ка захста ну) до но вих еда-
фо-клі ма тич них умов шля хом ство рен ня штуч них
по пу ля цій ін тро ду ко ва них де рев них, ку що вих і
трав'янистих ви дів. Уче ний за про по ну вав при йо ми
фор му ван ня рос лин них ком плек сів, які імі ту ють у
мі ніа тю рі ланд шафт, фло ру та рос лин ність ок ре-
мих ре гіо нів Зем лі, роз ро бив пи тан ня про спів від-
но шен ня різ них жит тє вих форм у та ких ан тро по-
ген но-кон трольо ва них рос лин них угрупованнях і
ви зна чив особ ли вості роз мі щен ня ви дів від по від-
но до їх ніх ау те ко ло гіч них ви мог і рит мів роз ви тку.
Ши ро кий еко ло гіч ний ек спе ри мент, про ве де ний
Йо си пом Йо си по ви чем у при род них умо вах Ук-
ра ї ни з ви ко ристан ням по над 500 ін тро ду ко ва них
рос лин, уза галь нен ня от ри ма них ним ре зуль та тів
сут тє во роз ши рю ють знан ня щодо оп ти му му та
нор ми ре ак ції різ них ви дів, важ ли ві для ви яв лен ня
ши ро ти фе но ти піч ної мін ли вості ге но ти пів. Знач-
на час ти на ін тро ду ко ва них Й.Й. Сі ку рою рос лин
увійш ла до ко лек цій но го фон ду де ко ра тив них, лі-
карських, пря но-сма ко вих ви дів НБС і по пов ни ла
асор ти мент рос лин з ме тою озе ле нен ня, ви роб-
ництва си ро ви ни для лі карських пре па ра тів і хар-
чо вої про ми сло вості. Представ ле ний у нау ко вих
пра цях уче но го над зви чай но ба га тий і різ но пла но-
вий фак тич ний ма те рі ал, що ві доб ра жає особ ли-
вості он то ге не зу низ ки де ко ра тив них, лі карських
Т.М. Черевченко, Й.Й. Сікура, С.В. Клименко: екскурсія
на Медео під час Всесоюзного ботанічного з'їзду
(Алма-Ата, 1988).
212 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(2)
та ін ших еко но міч но цін них ви дів і різ них ка те го-
рій охо ро ню ва них рос лин, ста но вить нау ко ву ос-
но ву для роз роб ки аг ро тех ні ки їх ви ро щу ван ня в
куль ту рі та для за по біж но го ex situ збе ре жен ня.
За ва го мий тео ре тич ний і практичний вне сок у
нау ку Й.Й. Сі ку ру на го ро дже но зо ло тою, сріб ною
та брон зо ви ми ме да ля ми Вистав ки до сяг нень на-
род но го гос по дарст ва СРСР. Він ус піш но за хис-
тив кан ди датську ди сер та цію на тему «Де ко ра-
тив ні гео фі ти фло ри Се редньої Азії та Ка захста ну
і мож ли вості їх ви ко ристан ня на Ук ра ї ні» (1967)
та док торську – «Пе ре се ле ние рас те ний при род-
ной флоры Сред ней Азии и Ка захста на на Ук раи-
ну» (1982). У 1989 р. Й.Й. Сі ку рі було при су дже но
зван ня про фе со ра. Він ство рив в Ук ра ї ні шко лу ін-
тро дук то рів, ке ру вав п'ятнадцятьма кан ди датськи-
ми ди сер та ція ми ас пі ран тів і здо бу ва чів, був нау ко-
вим кон суль тан том двох док торських робіт.
Уп ро довж 1993–2012 ро ків Й.Й. Сі ку ра пра цю-
вав го лов ним нау ко вим спів ро біт ни ком Інсти ту-
ту клі тин ної біо ло гії та ге не тич ної ін же не рії НАН
Ук ра ї ни, брав участь в ук ра їнсько-ні мецько-аме-
ри кансько му (ве не су ельсько му) про ек ті, при свя-
че но му по шу ку ви дів при род них флор Єв ра зії та
Пів ден ної Аме ри ки, цін них для їхньо го по даль-
шо го ви ко ристан ня в ме ди ци ні, ве те ри на рії та
рос лин ництві. Йо сип Йо си по вич був іні ціа то ром
ство рен ня нау ко во го гер ба рію цьо го Інсти ту ту,
який те пер на ра хо вує 30 ти сяч гер бар них зраз ків,
що ре пре зен ту ють по над 17 тис. ви дів рос лин з
Єв ро пи, Азії, Аф ри ки та Пів ден ної Аме ри ки. Він
щед ро пе ре да вав свої знан ня мо ло до му по ко лін ню:
ще з 1992 р. ме то дом дис тан цій но го нав чан ня чи-
тав цикл лек цій для сту ден тів уні вер си те тів Угор-
щи ни: «Ти пи пус тель Се редньої Азії, їх ні фло ра
та рос лин ність»; «Фло ра та рос лин ність Схід но го
Тянь-Ша ню»; «Фло ра та рос лин ність За хід но го
Тянь-Ша ню»; «Особ ли вості фло ри Джун гарсько-
го Ала тау»; «Ме тод ство рен ня ко лек цій у бо та ніч-
них са дах за бо та ні ко-гео гра фіч ним прин ци пом».
У цей час він ба га то пуб лі ку вав ся. У спів ав торст-
ві з ко ле га ми Й.Й. Сі ку ра під го ту вав се рію ви дань
«Мор фо ло гія пло дів та на сін ня квіт ко вих рос лин
сві то вої фло ри» (2005–2014), де оп рацьо ва но мор-
фо ло гіч ні особ ли вості представ ни ків різ них ро дів.
В ок ре мих мо но гра фі ях здій сне но ог ляд ви дів ро-
дів Eremurus M. Bieb. (Liliaceae) (2006), Juno Tratt.
(Iridaceae) (2006, 2011), Tulipa L. (Liliaceae) (2009),
Allium L. (Alliaceae) (2010), Iris L. (Iridaceae) (2010),
Tamarix L. (2012) сві то вої фло ри тощо. Уза галь-
не но ці ка ву ін фор ма цію в кни зі «Декоративные
рас те ния природных флор» (Си ку ра и др., 2009).
Кіль ка мо но гра фій при свя че ні пи тан ням ін тро-
дук ції рос лин – «Ін тро дук ція рос лин (її зна чен ня
для роз ви тку ци ві лі за цій, бо та ніч ної нау ки та збе-
ре жен ня різ но ма ніт тя рос лин но го сві ту)» (Сі ку ра,
Ка пус тян, 2003), «Пе ре се ле ние рас те ний при род-
ной флоры Сред ней Азии на Ук раи ну (ито ги ин-
тро дук ции)» (Си ку ра, 1982).
Пра цюю чи в ін шій ус та но ві, Йо сип Йо си по вич
час то бу вав у НБС іме ні М.М. Гриш ка НАН Ук ра ї-
ни, зав жди при во зив, при но сив щось цін не – рос-
ли ни, на сін ня, гер ба рії, збе рі гав твор чі сто сун ки з
ба гать ма нау ков ця ми, ра дів здо бут кам спів ро біт-
ни ків Бо та ніч но го саду. На пропозицію підвезти
його на якусь ділянку (сад за ймає площу близько
130 га) відповідав: «Ні, я піду пішки. Тут, у саду, і
мій невеликий внесок у флористичне багатство. Я
люблю його стежки-доріжки».
Ма лою бать ків щи ною Йо си па Йо си по ви ча
було За кар пат тя, він лю бив його лю дей, при ро ду,
іс то рію, куль ту ру. За пер шої-ліп шої на го ди від-
ві ду вав рід ні міс ця. Вже в по важ но му віці взяв на
себе склад ну, але шляхетну мі сію – від 2011 року
очо лив За кар патський угорський інсти тут іме ні
Фе рен ца Ра ко ці ІІ, аби спри яти роз ви тку ук ра-
їнсько-угорських взає мин. У цьо му виші пов ною
мі рою роз крив ся та лант Йо си па Йо си по ви ча як
пе да го га й ор га ні за то ра нау ки. Його лек ції від зна-
ча ли ся змістов ністю і ці ка вим ви кла дом ма те ріа лу,
що ґрун ту вав ся як на ба га тих знан нях, так і на до-
сві ді та вра жен нях від здій сне них ек спе ди цій. Ста-
Академіки Угорської АН — Аттіла Боргіді (Attila Borhidі)
та Йо сип Сікура
213ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(2)
ран ня ми вче но го у с. Бе ре ги було за кла де но інсти-
тутський бо та ніч ний сад, роз ви тком яко го Йо сип
Йо си по вич опі ку вав ся з ве ли ким ен ту зі аз мом і
за хо п лен ням. На не ве ли кій ді лян ці, близько пів-
гек та ра, він сам і ра зом з по міч ни ка ми ви са джу вав
рід кіс ні та гос по дарсько цін ні рос ли ни, особ ли во
по пу ля ри зу вав Poncirus trifoliata (L.) Raf., пло да ми
яко го щед ро час ту вав меш кан ців села Бе ре ги, ко-
лег у м. Бе ре го ве, зна йо мих із Уж го ро да та Киє ва,
від ві ду ва чів саду. Сад міс тить ся по бли зу ста ро го бу-
дин ку, де ство ре но ет но гра фіч ний му зей угорської
са ди би.
За ва го мий вне сок у роз ви ток бо та ніч ної нау ки
Й.Й. Сі ку ру в 2001 р. об ра но зарубіжним чле ном
Угорської АН, а від 2008 року – дійс ним чле ном
На ціо наль ної ака де мії еко ло гіч них наук Рес пуб лі-
ки Мол до ва.
Й.Й. Сі ку ра брав ді яль ну участь у гро мадсько-
му жит ті нау ко вих ус та нов НАН Ук ра ї ни. Зок ре ма,
був го ло вою сек ції «Рос лин ні ре сур си» Про блем-
ної ради АН УРСР та чле ном Про блем ної ради
АН СРСР, го ло вою ко мі сії «Тео ре тич ні та ме то-
дич ні ос но ви ін тро дук ції рос лин» Ради бо та ніч-
них са дів Ук ра ї ни та Мол да вії, чле ном ред ко ле гії
жур на лу «Ін тро дук ція та ак лі ма ти за ція рос лин»,
ор га ні за то ром і від по ві даль ним ре дак то ром нау-
ко вих збір ни ків кон фе рен цій «Вив чен ня он то ге-
не зу ін тро ду ко ва них ви дів у ботанічних са дах та
ден д ро пар ках СРСР» (1998–2008 рр.) тощо. Ак-
тив ної нау ко во-ор га ні за торської ро бо ти Йо сип
Йо си по вич не по ли шав до ос танньо го. Свід чен ня
цьо го – чу до во ор га ні зо ва на та про ве де на в трав-
ні 2015 року За кар патським угорським інсти ту том
спіль но з Інсти ту том бо та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но-
го НАН Ук ра ї ни, Уж го родським на ціо наль ним уні-
вер си те том, За кар патським крає знав чим му зе єм та
Угорським при род ни чим му зе єм між на род на нау-
ко ва кон фе рен ція, при свя че на 200-річ чю від дня
на ро джен ня бо та ні ка-ама то ра, до слід ни ка фло ри
Мар амо р ошу Люд ві га Ваг не ра. На фо ру мі Йо сип
Йо си по вич висту пив із ці ка вою нау ко вою до по від-
дю, брав участь у дис ку сі ях, у бо та ніч ній ек скур сії
до квіт ну чих нар ци сів в око ли цях с. Буш ти но. Це,
ма буть, була йо го одна з ос тан ніх зуст річей з при-
ро дою і ми лим сер цю рід ним кра єм. Він був щас-
ли вий і та ким за пам'ятається на зав жди: пра це люб-
ний, лю дя ний, ін те лі гент ний, ус міх не ний, чуй ний,
від кри тий, то ва риський. Його ви різ ня ли просто та
у спіл ку ван ні, доб ро зич ли ве став лен ня до лю дей,
ба жан ня до по мог ти. Він ці ну вав до теп не сло во та
жарт.
Світ ла пам'ять про Йо си па Йо си по ви ча Сі ку ру,
нау ков ця, та ла но ви то го ек спе ри мен та то ра, пе да-
го га, чуй ну та до б ру лю ди ну на зав жди збе ре жеть ся
в на ших сер цях.
Є.Й. АН Д РИК, С.В. КЛИ МЕН КО, Е.І. КО ГУТ,
Г.М. МУ ЗИ ЧУК, І.І. ОРОС, В.В. ПРО ТО ПО ПО ВА,
М.В. ШЕ ВЕ РА
Й.Й. Сікура під час експедиції на полонину Рівна
(Закарпатська обл.). 20 .08. 2013 р. (з архіву Закарпатського
угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ)
|
| id | nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178374 |
| institution | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| issn | 0372-4123 |
| language | Ukrainian |
| last_indexed | 2025-12-07T16:14:51Z |
| publishDate | 2016 |
| publisher | Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України |
| record_format | dspace |
| spelling | Андрик, Є.Й. Клименко, С.В. Когут, Е.І. Музичук, Г.М. Орос, І.І. Протопопова, В.В. Шевера, М.В. 2021-02-18T17:29:49Z 2021-02-18T17:29:49Z 2016 Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури / Є.Й. Андрик, С.В. Клименко, Е.І. Когут, Г.М. Музичук, І.І. Орос, В.В. Протопопова, М.В. Шевера // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 2. — С. 210-213. — укр. 0372-4123 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178374 11 грудня 2015 року відійшов у вічність відомий учений-ботанік та організатор науки, доктор біологічних наук, професор, зарубіжний член Угорської академії наук, дійсний член Академії екологічних наук Республіки Молдова Йосип Йосипович Сікура. uk Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України Український ботанічний журнал Втрати науки Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури Article published earlier |
| spellingShingle | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури Андрик, Є.Й. Клименко, С.В. Когут, Е.І. Музичук, Г.М. Орос, І.І. Протопопова, В.В. Шевера, М.В. Втрати науки |
| title | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури |
| title_full | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури |
| title_fullStr | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури |
| title_full_unstemmed | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури |
| title_short | Світлій пам’яті Йосипа Йосиповича Сікури |
| title_sort | світлій пам’яті йосипа йосиповича сікури |
| topic | Втрати науки |
| topic_facet | Втрати науки |
| url | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178374 |
| work_keys_str_mv | AT andrikêi svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri AT klimenkosv svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri AT koguteí svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri AT muzičukgm svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri AT orosíí svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri AT protopopovavv svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri AT ševeramv svítlíipamâtíiosipaiosipovičasíkuri |