Спектри морфологічних ознак Brassicaceae s. l.: плід, насінини

• Datum: 2016
• 1. Verfasser: Ільїнська, А.П.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
• Schriftenreihe: Український ботанічний журнал
• Schlagworte: Судинні рослини: систематика, географія, флора
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178378
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Спектри морфологічних ознак Brassicaceae s. l.: плід, насінини / А.П. Ільїнська // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 3. — С. 219-233. — Бібліогр.: 82 назв. — укр.

Наведені результати порівняльного аналізу спектрів 20 морфологічних ознак плодів і насінин трьох близькоспоріднених родин Capparaceae, Cleomaceae та Brassicaceae s. str., які за даними молекулярно-філогенетичних досліджень можуть складати Brassicaceae s. l. Показано, що всі три родини мають широкі спектри морфологічних ознак плодів і насінин. Апоморфні структури останніх є рідкісними. До таких належать рамка (replum; відрізняє плоди Brassicaceae s. str. і Cleomaceae від таких у Capparaceae), несправжня перетинка (septum; спостерігається тільки у плодах Brassicaceae s. str.) та, можливо, дугоподібний зародок (наявний у Cleomaceae та Capparaceae і відсутній у хрестоцвітих). Інші особливості конструкції плодів і насінин належать до плезіоморфних ознак. З'ясовано, що кожна родина відзначається своєрідним поєднанням комплексів найпоширеніших і рідкісних структурних елементів плодів і насінин. Комплекси таких ознак наведені для всіх трьох родин. Дискутуються визначальні історичні тенденції трансформації елементів структури генеративних і вегетативних органів хрестоцвітих. Припускається, що основні еволюційно-морфологічні модуси досліджених сучасних родин обумовлені адаптацією анцесторного типу Brassicaceae s. l. до існування у константно-термофільних (здебільшого тропіки, Capparaceae), ксерофільних (сезонно-сухі екотопи субтропіків і тропіків, Cleomaceae) та кріо-ксерофільних (різноманітні біотопи зони континентального клімату, Brassicaceae s. str.) умовах навколишнього середовища. Освоєння анцесторним типом Brassicaceae s. l. біотопів сезонного клімату спричинило, можливо, перехід від зоо- до анемохорії і було, мабуть, провідним фактором розвитку уривчастого характеру функціонування меристем, а також зумовило редукцію різноманітних структурних елементів рослин, що врешті-решт призвело до формування окремої родини Brassicaceae s. str.