Cover Image

Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)

Висвітлено життєвий і творчий шлях українського ботаніка О.Г. Радде-Фоміної (1876–1963), її науковий доробок як систематика, флориста, історика науки. На основі використаних автобіографії та спогадів дослідниці наведені нові факти з історії Інституту ботаніки НАН України воєнного часу. Освещен жизне...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Published in:Український ботанічний журнал
Date:2016
Main Author: Шевера, М.В.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України 2016
Subjects:
Історія науки
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178459
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження) / М.В. Шевера // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 409-414. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
_version_ 1859958769939644416
author Шевера, М.В.
author_facet Шевера, М.В.
citation_txt Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження) / М.В. Шевера // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 409-414. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
collection DSpace DC
container_title Український ботанічний журнал
description Висвітлено життєвий і творчий шлях українського ботаніка О.Г. Радде-Фоміної (1876–1963), її науковий доробок як систематика, флориста, історика науки. На основі використаних автобіографії та спогадів дослідниці наведені нові факти з історії Інституту ботаніки НАН України воєнного часу. Освещен жизненный и творческий путь украинского ботаника О.Г. Радде-Фоминой (1876–1963), ее научное наследие как систематика, флориста, историка науки. На основе использованных автобиографии и воспоминаний исследовательницы приведены новые факты по истории Института ботаники НАН Украины военного времени. The life and scientific career of the Ukrainian botanist O.G. Radde-Fomina (1876–1963), her scientific heritage in systematics, floristics, and history of science are analysed. Based on the autobiography and memoirs of the researcher, new data on the history of the Institute of Botany, NAS Ukraine during the Second World War are presented.
first_indexed 2025-12-07T16:21:16Z
format Article
fulltext 409ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) УКРАЇНСЬКИЙ БОТАНІЧНИЙ ЖУРНАЛ Історія науки У дов го му спи ску за бу тих й за мов чу ва них ук ра­ їнських бо та ні ків, які сво єю пра цею зба га чу ва ли знан ня про рос лин ний світ Ук ра ї ни, стоя ли у ви то­ ків і тво ри ли іс то рію Бо та ніч но го ка бі не ту та Гер ба­ рію ВУАН – по пе ред ни ка Інсти ту ту бо та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но го НАН Ук ра ї ни – є скром на пос тать Оль ги Гус та вів ни Рад де­Фо мі ної (1876–1963), якій у цьо му році ви пов ни ло ся 140 ро ків від дня на ро­ джен ня. М.В. ШЕВЕРА Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна shevera.myroslav@gmail.com ЗАБУТЕ ІМ'Я УКРАЇНСЬКОГО БОТАНІКА ОЛЬГИ ГУСТАВІВНИ РАДДЕ-ФОМІНОЇ (до 140-річчя від дня народження) Shevera M.V. The forgotten Ukrainian botanist, Olga Gustavivna Radde-Fomina (on the 140th anniversary of her birth). Ukr. Bot. J., 2016, 73(4): 409–414. M.G. Kholodny Institute of Botany, National Academy of Sciences of Ukraine 2, Tereshchenkivska Str., Kyiv, 01004, Ukraine Abstract. The life and scientific career of the Ukrainian botanist O.G. Radde­Fomina (1876–1963), her scientific heritage in systematics, floristics, and history of science are analysed. Based on the autobiography and memoirs of the researcher, new data on the history of the Institute of Botany, NAS Ukraine during the Second World War are presented. Кey words: Radde­Fomina, life, scientific heritage, floristics, systematics, history of science, Ukraine © М.В. ШЕВЕРА, 2016 По бать ківській лі нії О.Г. Рад де­Фо мі на по хо­ ди ла з роду Рад де, пер шим представ ни ком яко го в Ро сійській ім пе рії був її бать ко. Він роз по чав свої нау ко ві дослідження в Кри му, а зго дом нау ко ви ми здо бут ка ми і под виж ницькою пра цею вір но слу­ жив нау ці й куль ту рі різ них ре гіо нів Ро сії. По ма­ те ринській лі нії вона була з ві до мо го роду Брандт, про представ ни ків яко го В.І. Вер надський на пи сав у своє му Що ден ни ку такі сло ва: «…С Мок ржев ским о А.Ф. Бранд те, харк. проф. …Все вре мя встре ча ешь- ся с старыми не мец ки ми семь я ми, связанными с Ак. н. Про дол жа ют преж нюю культ. ра бо ту. Его сест ра, вдо ва Рад де – дочь ее за Фоминым в Кие ве. Со хра ни ла все хо ро шие не мец кие ка чест ва. Дочь рус ская. Дети ста ро го ака де ми ка…» (Vernadsky, 1997). На жаль, у віт чиз ня ній бо та ніч ній та іс то ріо гра­ фіч ній лі те ра ту рі ім'я О.Г. Рад де­Фо мі ної три ва лий час не зга ду ва ло ся, не має його і в Ен цик ло пе дії Ук ра ї но знавст ва за ре дак ці єю В. Ку бі йо ви ча, опуб­ лі ко ва ній у 1973 p. (Париж–Нью­Йорк, вид­во «Молоде життя»). Тіль ки в останні роки в лі те ра ту­ рі зя'в ляють ся фраг мен тар ні згад ки про неї (Істо­ рія…, 2007а, b; Kondratyuk 2009a, b; Kryvenko, 2013). Ольга Густавівна до пев ної міри зна хо ди ла ся у тіні сла ви сво го чо ло ві ка, ви дат но го ук ра їнсько­ го вче но го­сис те ма ти ка, бо та ні ко­гео гра фа, ор га­ ні за то ра, пер шо го ди рек то ра Інсти ту ту бо та ні ки АН УРСР ака де мі ка АН УРСР О.В. Фо мі на. Була О.Г. Радде­Фоміна, 1945 р. (з архіву М. Лютцова) O.G. Radde­Fomina, 1945 (from archive of M. Lützow) file:///F:/%d0%a0%d0%b0%d0%b1%d0%be%d1%82%d0%b0/Botany%20journal/73(4)/temp/ 410 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) на дій ною по міч ни цею, спри яла його твор чій та ор га ні за цій ній ро бо ті. На то мість її нау ко ві здо­ бут ки, зок ре ма в га лу зі сис те ма ти ки, на леж ним чи ном не оці не ні, а між тим вона є мо но графом роду Carpinus L. для флори СРСР, до слі джу ва ла рід Acer L. у фло рі Турк ме ніста ну, опи са ла нові для нау­ ки так со ни. Оль га Гус та вів на чи не пер ша на пи са­ ла іс то рію Інсти ту ту бо та ні ки АН УРСР, біо гра фію сво го чо ло ві ка, збе рег ла пам'ять про свою ро ди ну, за ли шив ши на щад кам цін ний ру ко пис про них. Оль га­Оле на Рад де на ро ди ла ся 8 квіт ня 1876 р. у м. Тиф лі сі Ро сійської ім пе рії (те пер м. Тбі лі сі, Гру зія). Її бать ко – Гус тав Іва но вич Рад де (1831– 1903) – ви дат ний ман д рів ник, на ту ра ліст та ет но­ граф, ор га ні за тор Му зею в Тиф лі сі, член­ко рес­ пон дент Пе тер бурзь кої АН, лау ре ат престиж них віт чиз ня них та за ру біж них пре мій, ав тор чис лен­ них праць, зок ре ма, бо та ніч них та ет но гра фіч них по Кри му: «Опыт ха рак те ристи ки рас ти тель ности Крыма» (1854) та «Крымские татары» (1856, 1857). Мати Ма рія Фе до рів на – донь ка ві до мо го па лео­ зоо ло га та зоо гео гра фа, ака де мі ка Пе тер бурзь кої АН Ф.Ф. Брандта (1802–1879), ви со ко ос ві че на жін ка, зна ла кіль ка іно зем них мов, пре крас но ма­ лю ва ла, до по ма га ла май бутньо му зя те ві О.В. Фо­ мі ну ма лю ва ти рос ли ни для його ілюст ро ва ної фло ри Кав ка зу. Ос но ви знань та пре крас не ви хо ван ня Оль га Рад де от ри ма ла в сім'ї, де зав жди був культ знань. На фор му ван ня її у май бутньо му як до слід ни ці­бо­ та ні ка вплинули живі роз по ві ді бать ка про ман д ри у різ ні ре гіо ни Єв ро пи та Азії, зна йомст ва з ви дат­ ни ми людь ми, зок ре ма, їхні спіль ні ек скур сії тощо. Оль га Рад де нав ча ла ся у гім на зії Ве ли кої кня­ ги ні Оль ги Фе до рів ни в Тиф лі сі, од но час но бра ла при ват ні уро ки ні мецької й фран цузької мов і му­ зи ки. Ус піш но склав ши ви пу ск ні іс пи ти, от ри ма ла ди плом вчителя. До по ма га ла бать ко ві пе ре кла да ти на ро сійську мову, а по тім здій сню ва ла ко рек ту­ ру ма те ріа лів його по над 40­річ но го оп ра цю ван ня ре зуль та тів до слі джен ня Кав ка зу. З 1903 р. Оль га Гус та вів на викладала німецьку мову у Тиф лісько му ві домст ві Ім пе рат ри ці Ма рії Фе до рів ни Інсти ту ту шля хет них дів чат. Ба га то сил від даю чи ро бо ті, вже за кіль ка ро ків на пру же ної пра ці, О.Г. Рад де пі дір­ ва ла здо ров'я і зму ше на була з ма тір'ю ви ї ха ти на лі ку ван ня до Єв ро пи. Там вони від ві да ли ро ди чів по бать ківській та ма те ринській лі ні ях, які жили в Ні меч чи ні, здій сни ли по до рож до Швей ца рії, Іта­ лії, Фран ції. Тут, за кордоном, Оль га зуст рі ла Олек­ сан д ра Фо мі на: «…од но го дня рап том ста ло ся не спо- ді ва не: пе ред нами сто яв мій гар ний друг Олек сандр Ва сильо вич. Це зна чи ло крих ту Кав ка зу та Тиф лі су, шма то чок бать ківської осе лі та му зею! В ньо му до пев ної міри уо соб лю ва ла ся ака де міч на тра ди ція, яку ми про нес ли че рез жит тя, і ми, на сам пе ред, від чу ли рід ну душу у на шо му то ва рист ві…» (Radde­Fomina O., Lebensbild…, 1962, Manuskript; ар хів М. Лют цо­ ва). Не вдов зі вони од ру жи ли ся, осе ли ли ся у Тиф лі­ сі. На той час О.В. Фо мін був зай ня тий роз бу до вою Бо та ніч но го саду і Оль га до по ма га ла йому в цій не­ лег кій ро бо ті, взяв ши на себе обов'язки осо бисто го сек ре та ря, пе ре кла да ча і на віть ре пе ти то ра з бо та­ ні ки у ви хо ва нок Ви щих жі но чих кур сів, де ви кла­ дав її чо ло вік. Так, ака де мік АН УРСР В.Н. Лю би­ мен ко у пе ред мо ві до збір ни ка праць, при свя че­ но го пам'яті О.В. Фо мі на, дуже влуч но під мі тив: «…По счастью Алек сандр Ва силь е вич на шел себе вер но го спут ни ка в жиз ни и вер но го дру га, раз де ляв- ше го с ним все ра дости и пе ча ли в те че нии мно гих лет. Этим дру гом была жена его, Оль га Гус та во в на Рад де-Фо ми на. Она су ме ла не толь ко ок ру жить его лас кой и за бо той в тес ном кру гу се мей но го оча га, но и стать его не из мен ной по мощ ни цей в на уч ной и об- щест вен ной дея тель ности…» (Lyubimenko, 1938). У 1914 р. подружжя пе ре їха ло до Киє ва, куди О.В. Фо мі на за про си ли викладачем в Ім пе ра­ торський уні вер си тет св. Во ло ди ми ра. Ро ди на осе­ ли ла ся в од ній із кім нат ад мі ніст ра тив но го кор пу су Бо та ніч но го саду по вул. Безаківській, 2. У Киє ві най більш пов но роз крив ся та лант Оль ги Гус та­ вів ни: «…Бу ду чи высокообразованной жен щи ной с хо ро шим зна ни ем иностранных языков, она из тех- ни че ско го по мощ ни ка пре вра ти лась в настоя ще го на уч но го ра бот ни ка, хо ро шо по ни маю ще го научные интересы Алек сан д ра Ва силь е ви ча, его планы и стрем ле ния…» (Lyubimenko, 1938). Часи бу ли три вож ні, але ні під час пер шої сві­ то вої, ні в роки гро ма дянської воєн ро ди на Фо мі­ них не залишила міс та, ос кіль ки вва жа ли, що «…не име ют пра ва по ки дать порученные им обязанности и иму щест во в та кие смут ные вре ме на и ос та ва- лись на мес те… В эти вре ме на не мог ло быть речи о на уч ной ра бо те, была одна за бо та со хра нить цен- ное на уч ное иму щест во…, мо ло дежь для по пол не ния кад ров… Си де ли без хле ба, без воды, без ото пле ния…» (Радде­Фо ми на О., «Ав то био гра фия», ру ко пис, ар­ хів М. Лют цо ва). О.В Фо мін реа лі зо ву вав свій за­ дум сто сов но роз ви тку Бо та ніч но го саду, роз роб ляв пла ни по ство рен ню нау ко во­до слід но го інсти ту ту 411ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) і, вреш ті­решт, ство рив ака де міч ну ус та но ву Інсти­ тут бо та ні ки АН УРСР. Оль га Гус та вів на пра цю ва ла пре па ра то ром у Гер ба рії Бо та ніч но го саду уні вер­ си те ту, здій сню ва ла ек спе ди ції на По ліс ся, бра ла участь у ді яль ності бо та ніч ної сек ції від ді лу при­ род ни чих наук Ук ра їнсько го нау ко во го ко мі те ту, Бо та ніч но го ка бі не ту та Гер ба рію но воство ре ної ВУАН, у різ но ма ніт них ко мі сі ях. Роз по чав ши свої нау ко ві до слі джен ня як бо та нік­ама тор, зго дом вона ста ла ви зна ним фа хів цем. Нау ко ві ін те ре си О.Г. Рад де­Фо мі ної охо п лю ва ли ін тро дук цію рос­ лин, фло ристи ку, сис те ма ти ку, гер бар ну спра ву, іс­ то рію нау ки. У бо та ніч ній лі те ра ту рі та елек трон­ них по шу ко вих сис те мах пе ре ду сім вка зу ють ся її пуб лі ка ція «До пи тан ня сис те ма ти ки роду Carpinus в ме жах С.Р.С.Р.» [3], за да ни ми «Біб ліо гра фії…» (Mykhaylova, 1938) – ще дві статті: «Ма те ріа ли до фло ри Ос терсько го по ві ту Чер ні гів щи ни» [2] і «Спи сок рос лин, що їх зі брав Б.М. Кло по тов на Пол тав щи ні р. 1920» [5]. На сьо го дні вда ло ся зі бра­ ти 14 її пуб лі ка цій (див. спи сок праць). Пер ші до слі джен ня Оль ги Гус та вів ни при свяче­ ні вив чен ню но вої кау чу ко нос ної рос ли ни Asclepias syriaca L. [1]. Піз ні ше вона вив ча ла ще одну перспективну тех ніч ну, лі карську та де ко ра тив ну рос ли ну – Bergenia crassifolia Fritsch. [8]. Спів пра­ цюю чи у Ко мі сії з озе ле нен ня міста, опуб лі ку ва ла ог ля до ві стат ті про об са джен ня де ре ва ми шо сей­ них і про їз них шля хів, вплив за водських від хо дів на де рев ну рос лин ність, хво ро би де рев [9–13]. Ра зом із О.В. Фо мі ним та сту ден та ми В.М. Хма­ ла дзе й А.М. Окс не ром Оль га Гус та вів на здій сню­ ва ла ви їз ди на По ліс ся, а оп ра цю вав ши зі бра ний ма те рі ал рос лин і гри бів, опуб лі ку ва ла стат тю «Ма­ те ріа ли до фло ри Ос терсько го по ві ту Чер ні гів щи­ ни» [2], в якій за зна чи ла нові для Чер ні гів щи ни види рос лин: Polygonum minus Huds., Polypodium minus Huds., Rubus suberectus Anders., Trifolium fragiferum L., T. minus Sm., Veronica scutellata L., Centaurea salicifolia M. Bieb. тощо. Нею були оп­ рацьо ва ні й ви зна че ні види не ве ли кої ко лек ції рос лин (30), зі бра ної у 1920 р. Б.М. Кло по то вим в око ли цях на се ле них пунк тів Бе ре за ні та Пет ри­ ко ва на Пол тав щи ні (те пер Ки ївська обл.). Ця ко­ лек ція цін на тим, що в ній є низ ка пів ніч них ви­ дів, зок ре ма Ledum palustre L., Salix lapponum L., S. myrtilloides L., Andromeda poliifolia L., Vaccinium oxycoccos L., Rhynchospora alba Wahl., з яких три ос­ тан ні на той час були но ви ми для Пол тав щи ни. О.Г. Рад де­Фо мі на оп ра цю ва ла рід Carpinus і під го ту ва ла мо но гра фію про гра би («До пи тан ня сис те ма ти ки роду Carpinus в ме жах С.Р.С.Р.» [3], скла ла сис те му роду, опи са ла C. geokczaica Radde­ Fom., низ ку так со нів внут рішньо ви до во го ран­ гу (на прик лад, C. betulus L. var. parva Radde­Fom., C. cordata Blume var. winkleri Radde­Fom., C. orientalis Mill. f. grandiflora Radde­Fom., C. orientalis f. calcarea Radde­Fom.), скла ла клю чі для ви зна чен ня так со­ нів, по да ла їхню ха рак те ристи ку, ві до мості про по­ ши рен ня та при уро чен ня. Низку праць до слід ни ця при свя ти ла сис те­ ма ти ці ви дів роду Acer: «Über einige kaukasische Ahornarten aus dem Acer monspessulanum – Zyklus» [6], «До сис те ма ти ки дея ких ви дів роду Acer із Тур кеста ну» [7], «До сис те ма ти ки по лі морф но го виду Acer campestre» [9]. При цьо му вче на опи са­ ла нові для нау ки види: A. talyschense Radde­Fom., A. latealatum Radde­Fom., A. pseudolaetum Radde­ Fom. Дея кі з но во опи са них так со нів були ви зна ні сис те ма ти ка ми та на ве де ні у віт чиз ня них ре гіо­ наль них фло ристич них зве ден нях, інші – од ра зу або піз ні ше роз гля да ли ся у скла ді так со нів ін шо го ран гу як си но ні ми. О.Г. Рад де­Фо мі на та кож ці ка ви ла ся іс то рі єю нау ки. Так, у нау ко во­по пу ляр но му жур на лі «При­ ро да» [12] вона чи не пер ша опуб лі ку ва ла на рис з іс­ то рії Ки ївсько го нау ко во­до слід но го інсти ту ту бо­ та ні ки, де про ана лі зу ва ла іс то рію його фор му ван ня та ос нов ні на прям ки до слі джень, за зна чив ши роль О.В. Фо мі на у ство рен ні ака де міч ної ус та но ви. У збір ни ку праць, при свя че ному пам'яті ака де мі ка О.В. Фо мі на, Оль га Гус та вів на впер ше на пи са ла біо гра фію сво го чо ло ві ка [14], де надала «весьма пол ную кар ти ну жиз ни и дея тель ности Алек сан д ра Ва силь е ви ча до 1914 г. (гла ва 1)» (Lybimenko, 1938). Вона та кож була ав тором нек ро ло гу про ака де мі ка І.П. Бо ро ді на [4]. У 1934 р. О.Г. Рад де­Фо мі на залишає нау ко ву ро бо ту і пов ністю при свя чує себе пік лу ван ню про хво ро го чо ло ві ка, аби по лег ши ти його стра ж дан ня. Пі сля смер ті чо ло ві ка вона, щоб якось від во лік ти ува гу від не по прав ної втра ти, пос тій но зна хо дить­ ся у колі ко лег та уч нів О.В. Фо мі на, до по ма гає їм го ту ва ти до дру ку 2­й та 3­й томи «Фло ри УРСР», при йняв ши за про шен ня пра цю ва ти в біб ліо те ці Інсти ту ту бо та ні ки АН УРСР. Не вдов зі ще один удар долі че кав на неї: «…моя сест ра була за ареш- то ва на у Тиф лі сі і ви сла на до Ка ра ган ди. При чи ною цьо го ста ла ста ра іс то рія. До 100-річ чя з дня на ро- 412 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) джен ня на шо го бать ка, за по ба жан ням ні мецько го кон су ла у Тиф лі сі від пра ви ла ру ко пи си та лис ти до Бер лі на без штам пів від по ві даль но го ко мі са ра про до звіл. Тоді їй лише ого ло си ли до га ну, а че рез сім ро- ків зви ну ва ти ли у шпіо на жі…» (О.Г. Рад де­Фо ми на, «Ав то био гра фия», ру ко пис). Зго дом пі шла із жит­ тя мати, за гу би ли ся зв'язки із чле на ми ро ди ни. Та най більш тра гіч ним у жит ті О.Г. Рад де­Фо мі ної ста ли 1941–1943 роки. В ав то біо гра фії та ру ко пи­ сі «Спо га дів…» вона за пи са ла такі сло ва: «…пост- рі ли ні мецько го Вер мах ту пе ре тво ри ли на ру ї ни всі до сяг нен ня бу дів ництва та щас тя лю дей… Ака де мію спря му ва ли на Урал, пос пі ша ли ева кую ва ти най цін- ні ші нау ко ві здо бут ки і зни щи ти те, що му си ли за ли- ши ти… 18 ве рес ня Вер махт зай няв Київ. Рано вран ці цьо го дня рада Ака де мії об ра ла мене вче ним сек ре- та рем (В книзі про історію НАН України у воєнні роки (Istorya..., 2007a, b) вка зу єть ся, що О.Г. Рад де­ Фо мі на була вче ним сек ре та рем Кра йо во го інсти­ ту ту сільсько гос по дарської бо та ні ки. – Прим. авт.) і пе ре кла ла на мене тур бо ти по ут ри ман ню ака де- міч них ус та нов, їхньо му по даль шо му функ ціо ну ван ню та но во му влаш ту ван ню ко лег, що май же вже по ми- ра ли від го ло ду. По ча ла ся без пе рерв на ро бо та. Ці ли- ми дня ми я бі га ла з од ні єї ус та но ви до ін шої…, вно чі пи са ла при га со вій лам пі… до по ві ді у Бер лін про стан ок ре мих інсти ту тів Ака де мії (їх було 21) і скла да ла ін вен тар ні спи ски. Так три ва ло до бе рез ня, коли все було під би то, і при найм ні Інсти тут сільсько гос по- дарської бо та ні ки зно ву зі брав всіх, хто за ли шив ся. Тоді я обі йма ла та кож по мір но оп ла чу ва ну по са ду про від но го спів ро біт ни ка у бюро з пе ре кла ду нау ко- вих праць...» (Radde­Fomin O., Lebensbild…, 1962). Цей тра гіч ний пе рі од в жит ті Інсти ту ту бо та ні ки НАН Ук ра ї ни, на жаль, ще не до слі дже ний пов ною мі рою і на леж ним чи ном не оці не ний. А між тим у Крає во му інсти ту ті сільсько гос по дарської бо та­ ні ки фа хів ці­бо та ні ки, які з різ них при чин за ли­ ши ли ся в оку по ва но му Киє ві, про дов жу ва ли пра­ цю ва ти: здій сню ва ли ек спе ди ції, зби ра ли гер ба рій, го ту ва ли до дру ку «Фло ру Ук ра ї ни» та ки шень ко­ вий ви знач ник рос лин, скла да ли гео бо та ніч ні кар­ ти, які піз ні ше оку па цій на вла да ви вез ла до Ні меч­ чи ни, про во ди ли ек спе ри мен таль ні до слі джен ня тощо (Istorya..., 2007a, b). Вій на до бі га ла кін ця, ра дянська ар мія звіль ня­ ла оку по ва ні міс та та села. По ча ла ся ева куа ція ус­ та нов, що пра цю ва ли в умо вах оку па ції, зок ре ма Інсти тут сільсько гос по дарської бо та ні ки пе ре ве ли до По зна ні. У спо га дах О.Г. Рад де­Фо мі ної є та кий за пис: «…Ос тан ні дні… Ро бо та в Ака де мії біль ше не мала сен су. Інсти тут бо та ні ки ви во зив ся в жах ли- во му без ла ді, ко лек ції та біб ліо те ка були роз гром- ле ні. …Мені бу ло не об хід но при йня ти рі шен ня …Моя до ро га по вин на при вес ти мене у Гданськ, туди, звід ки при їхав мій бать ко, а по тім у Фюс сен, де я, мож ли во, мог ла бути пот ріб ною моїй сест рі Мані …і там, для по чат ку, за кін чи ти об роб ку що ден ни ків Сте ве на та біо гра фій ні мецьких бо та ні ків, які пра цю ва ли в Ро- сії…» (Radde­Fomin O., Lebensbild…, 1962). У січ ні 1945 р. вона зму ше на була за ли ши ти і По знань. Під час ева куа ції окупаційної влади біль шість ру ко пи­ сів і до ку мен тів про па ли, ба га то лю дей за ги ну ло під час бом бар ду ван ня. Зне си ле на, без їжі, коли піш­ ки, коли у ва го ні для ху до би, ті каю чи від обстрі лів, Оль га Гус та вів на таки до б ра ла ся до м. Фюс сен, де жила ро ди на її стар шої сест ри. У цей час О.Г. Рад­ де­Фо мі на бе реть ся за будь яку ро бо ту – в міру сил до по ма гає по гос по дарст ву, шиє і ре мон тує взут тя, за йма єть ся пе ре кла да ми, зок ре ма ди тя чих ка зок з ро сійської на ні мецьку мову, а ра зом з О.О. Рей тер­ Ру бін штейн на про хан ня Г. Валь те ра пе ре кла дає ру ко пис док торської ди сер та ції Ю.Д. Кле о по ва. І на реш ті вона присту пи ла до здій снен ня давньої мрії, пов ністю по ри ну ла у на пи сан ня іс то рії сво єї ро ди ни. Все, що пам'ятала скру пульоз но за пи су ва­ ла. У 1962 р. вона за вер ши ла ру ко пис «Lebensbild der Forscherfamilie Radde­Brandt un Russland» (635 сто рі нок ма ши но пи су), у яко му по да но іс то рію жит тя кіль кох по ко лінь ро ди ни Рад де і Брандт, їх ніх на щад ків, кот рі ві ді гра ли знач ну роль у нау­ ко во му та куль тур но му жит ті, зок ре ма й Ук ра ї ни. У до дат ку вмі ще но ці ка ві под ро би ці зна йомст ва Ю.Д. Клеопов, О.Г. Радде­Фоміна, не встановлені особи, 1942 або 1943 (з архіву Л. Клеопова, США) Yu.D. Kleopov, O.G. Radde­Fomina, unknown persons, 1942 or 1943 (from archive of L. Kleopov, USA) 413ISSN 0372-4123. Укр. ботан. журн., 2016, 73(4) з О.В. Фо мі ним, їхніх щирих сімейних стосунків, описані нау ко ва пра ця в Киє ві, пе ре жи ті склад ні роки Пер шої сві то вої та гро ма дянської воєн, ро­ бо та в ВУАН, ос тан ні хви ли ни їхньо го спіль но го жит тя, ро бо та в Кра йо во му інсти ту ті сільсько гос­ по дарської бо та ні ки під час оку па ції в Киє ві, емі­ гра ція... Ру ко пис, без сум ні ву, за слу го вує на пуб лі­ ка цію, його слід до нести до ши ро ко го кола чи та чів, ос мис ли ти й зро би ти ви снов ки… По мер ла О.Г. Рад де­Фо мі на 11 ве рес ня 1963 р. у м. Фюс сен. По хо ва на на єван ге ліч но му цвин та рі у ро дин ній уси паль ни ці Лют цо вих. Так, у Ні меч чи ні за вер шив ся зем ний шлях О.Г. Рад де­Фо мі ної, нім ке ні з діда­пра ді да, росіянки за духом, що ус піш но тру ди ла ся на ниві бо та ніч ної нау ки в Гру зії та Ук ра ї ні. По дя ки Ав тор щиро вдяч ний Манфреду Лютцову (Dr. Manfred Lützow, Neuenhof, Switzerland) за на діс ла ні ру ко пис ні, ар хів ні ма те ріа ли та до по мо гу при під го тов ці стат- ті до дру ку, Л. Клеопову за надіслану фотографію. Моя щира по дя ка Вальтеру Нестмайєру (Walter Nestmeier, Füssen, Germany) за на да ні ві до мості про дату смерті і місце поховання О.Г. Рад де-Фо мі ної та контакт з М. Лютцовим, а та кож канд. біол. наук, м.н.с. О.О. Бар су ко ву та про від но му ін же не ру М.В. Цви ку (Інсти тут бо та ні ки іме ні М.Г. Хо лод но- го НАН Ук ра ї ни) за пе ре клад ви бра них роз ді лів «Спо- га дів…» О.Г. Рад де-Фо мі ної. Спи сок пуб лі ка цій О.Г. Рад де-Фо мі ної 1. Рад де-Фо мі на О.Г. Про тех ніч ну пря диль ну рос­ ли ну Asclepias Cornuti та про її куль ту ру на Ук ра ї­ ні // Вістн. с.­г. нау ки. – 1922. – 1(2). – С. 62–63. 2. Рад де-Фо мі на О.Г. Ма те ріа ли до фло ри Ос­ терсько го по ві ту Чер ні гів щи ни // Вісн. Київ. бот. саду. – 1926. – 4. – С. 1–9. 3. Рад де-Фо мі на О.Г. До пи тан ня сис те ма ти ки роду Carpinus в ме жах С.Р.С.Р. // Тр. фіз.­мат відд. ВУАН. – 1929. – 15(1). – С. 51–107. 4. Рад де-Фо мі на О.Г. Іван Пар фе но вич Бо ро дин // Вісн. Київ. Бот. саду. – 1930. – 11. – С. 3–8. 5. Рад де-Фо мі на О.Г. Спи сок рос лин, що їх зі брав Б.М. Кло по тов на Пол тав щи ні р. 1920 // Вісн. Київ. бот. саду. – 1930. – 11. – С. 18–21. 6. Radde-Fomin О. Über einige kaukasische Ahornarten aus dem Acer monspessulanum – Zyklus // Вісн. Київ. бот. саду. – 1931. – 12–13. – С. 71– 74. 7. Рад де-Фо мі на О.Г. До сис те ма ти ки дея ких ви дів роду Acer із Тур кеста ну // Журн. Біо­бот. цик лу ВУАН. – 1932. – № 3–4. – C. 39–59. 8. Рад де-Фо мі на О.Г. До пи тан ня про тех ніч не зна­ чен ня і по ши рен ня Bergenia crassifolia (Ба дан) // Журн. Біо­бот. цик лу ВУАН. – 1932. – № 3–4. – С. 127–132. 9. Рад де-Фо мі на О.Г. До сис те ма ти ки по лі морф но­ го виду Acer campestre // Журн. Ін­ту ботаніки ВУАН. – 1934. – № 2 (10). – С. 2–28. 10. Рад де-Фо мі на О.Г. Про вплив за водських від­ хо дів на де рев ну рос лин ність // Журн. Ін­ту ботаніки ВУАН. – 1934. – № 2 (10). – С. 121–130. 11. Рад де-Фо мі на О.Г. Об са джен ня де ре ва ми шо сей­ них та ін ших про їзд них шля хів та алей // Журн. Ін­ту бо таніки ВУАН. – 1934. – № 2 (10). – С. 131–135. 12. Рад де-Фо ми на О.Г. О ра бо те Ки ев ско го на уч­ но­ис сле до ва тельсько го инсти ту та бо та ни ки // При ро да. – 1934. – № 3. – С. 106–108. 13. Рад де-Фо мі на О.Г. До пи тан ня про вcихання іль­ ма // Журн. Ін­ту бо таніки УАН. – 1935. – Т. 15, № 7. – С. 61–63. 14. Рад де-Фо ми на О.Г. Био гра фи че ский очерк. Раз­ дел. 1 // Зб. праць, при свя ч. пам'яті О.В. Фо мі­ на. – К.: Вид­во АН УРСР, 1938. – С. 8–16. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ Istoriya Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (1941– 1945). Ch. 1. Dokumenty ta materialy, Кyiv, 2007а, 808 рp. [Історія Національної академії наук України (1941– 1945): Ч. 1. Докум. і мат-ли. – К., 2007а. – 808 с.]. Istoriya Natsionalnoi akademii nauk Ukrainy (1941– 1945). Ch. 2. Dokumenty ta materialy, Кyiv, 2007b, 576 p. [Історія Національної академії наук України (1941– 1945): Ч. 2. Докум. і мат-ли. – К., 2007b. – 576 с.]. Iz epistolyarmogo naslediya V.I. Vernadskogo. Pisma A.V. Fo- minu. Sostavitel M.V. Shevera, vstupitelnaya statya K.M. Sytnika, T.V. Andrianovoy, Kiev: Institute Bota­ niki NAS Ukrainy, 25 pp. [Из эпистолярного наследия В.И. Вернадского. Письма А.В. Фомину 1929–1934 / Состав. М.В. Шевера, вступ. статья К.М. Сытника, Т.В. Андриановой. – Киев, 2010. – 25 с.]. Kondratyuk S.Ya., Kapustyan V.V., Shevera M.V. Ukr. Bot. J., 2009a, 66(5): 611–628. [Кондратюк С.Я., Капустян В.В., Шевера М.В. Академік Олек сандр Васильович Фомін (02.05.1867–16.10.1935) – фунда­ тор ботанічної наукової школи, ботанічних установ і періодичних видань, гербарію KW Iнституту бота­ ніки ім. М.Г. Холодного НАН України // Укр. ботан. журн. – 2009a. – 66(5). – С. 611–628]. Kondratyuk S.Ya., Shevera M.V., Virchenko V.M., Fomi- nia, 2009b, 1: 6–23. [Кондратюк С.Я., Шевера М.В., Вiрченко В.М. Академік Олек сандр Васильович Фо­ мін (02.05.1867–16.10.1935) – фундатор гербарію KW 414 ISSN 0372-4123. Ukr. Bot. J., 2016, 73(4) Iнституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН Украї­ ни // Фомінія. – 2009b. – Вип. 1. – С. 6–23]. Kryvenko Yu.O. Istorychna pamyat, 2013, 29: 40–47. [Кривенко Ю.О., Науково­організаційна діяльність О.В. Фоміна в гірських відділеннях Тифліського бот. саду // Істор. пам'ять. – 2013. – № 29. – С. 40–47]. Lyubimenko V.N. Zbirnyk prats, prysvyachenyi pamyati aka- demika O.V. Fomina, 1938 рр., 7–8. [Любименко В.Н. Зб. праць, присвяч. пам'яті академіка О.В. Фоміна. – К.: Вид­во АН УРСР, 1938. – С. 7–8. Mykhaylova M.G. Flora і roslynnisy URSR. Bibliografiya: pokazhchyk knyg i zhurnalnykh statey, Kyiv, vyd­vo AN URSR, 1938, рp. 64. [Михайлова М.Г. Флора і рос- линність УРСР. Біблiографія: покажчик книжок і журнальних статей / Ред. Є.І. Бордзіловський. – К.: Вид­во АН УРСР, 1938. – 64 с.]. Vernadsky V.I. Yanvar 1920 – mart 1921. In: Dnevniki. 1917–1921, Кyiv: Naukova Dumka Press, 1997, vol. 2, p. 91. [Вернадский В.И. Январь 1920 – март 1921 // Дневники. 1917–1921. – Киев: Наук. думка, 1997. – Т. 2. – С. 91]. Рекомендує до друку Надійшла 25.04.2016 С.Я. Кондратюк Шевера М.В. Забуте ім'я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження). – Укр. ботан. журн. – 2016. – 73(4): 409– 414. Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України вул. Терещенківська, 2, м. Київ, 01004, Україна Висвітлено життєвий і творчий шлях українського бота­ ніка О.Г. Радде­Фоміної (1876–1963), її науковий доро­ бок як систематика, флориста, історика науки. На основі використаних автобіографії та спогадів дослідниці наве­ дені нові факти з історії Інституту ботаніки НАН Украї­ ни воєнного часу. Ключові слова: Радде­Фоміна, життєвий шлях, наукова спадщина, флористика, систематика, історія науки, Україна Шевера М.В. Забытое имя украиского ботаника Ольги Густавовны Радде-Фоминой (к 140-летию со дня рождения). – Укр. ботан. журн. – 2016. – 73(4): 409–414. Институт ботаники имени Н.Г. Холодного НАН Украины ул. Терещенковская, 2, г. Киев, 01004, Украина Освещен жизненный и творческий путь украинского ботаника О.Г. Радде­Фоминой (1876–1963), ее научное наследие как систематика, флориста, историка науки. На основе использованных автобиографии и воспоми­ наний исследовательницы приведены новые факты по истории Института ботаники НАН Украины военного времени. Ключевые слова: Радде­Фомина, жизненный путь, научное наследие, флористика, систематика, история науки, Украина
id nasplib_isofts_kiev_ua-123456789-178459
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
issn 0372-4123
language Ukrainian
last_indexed 2025-12-07T16:21:16Z
publishDate 2016
publisher Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
record_format dspace
spelling Шевера, М.В.
2021-02-19T11:24:56Z
2021-02-19T11:24:56Z
2016
Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження) / М.В. Шевера // Український ботанічний журнал. — 2016. — Т. 73, № 4. — С. 409-414. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
0372-4123
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178459
Висвітлено життєвий і творчий шлях українського ботаніка О.Г. Радде-Фоміної (1876–1963), її науковий доробок як систематика, флориста, історика науки. На основі використаних автобіографії та спогадів дослідниці наведені нові факти з історії Інституту ботаніки НАН України воєнного часу.
Освещен жизненный и творческий путь украинского ботаника О.Г. Радде-Фоминой (1876–1963), ее научное наследие как систематика, флориста, историка науки. На основе использованных автобиографии и воспоминаний исследовательницы приведены новые факты по истории Института ботаники НАН Украины военного времени.
The life and scientific career of the Ukrainian botanist O.G. Radde-Fomina (1876–1963), her scientific heritage in systematics, floristics, and history of science are analysed. Based on the autobiography and memoirs of the researcher, new data on the history of the Institute of Botany, NAS Ukraine during the Second World War are presented.
Автор щиро вдячний Манфреду Лютцову (Dr. Manfred Lützow, Neuenhof, Switzerland) за надіслані рукописні, архівні матеріали та допомогу при підготовці статті до друку, Л. Клеопову за надіслану фотографію. Моя щира подяка Вальтеру Нестмайєру (Walter Nestmeier, Füssen, Germany) за надані відомості про дату смерті і місце поховання О.Г. Радде-Фоміної та контакт з М. Лютцовим, а також канд. біол. наук, м.н.с. О.О. Барсукову та провідному інженеру М.В. Цвику (Інститут ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України) за переклад вибраних розділів «Спогадів…» О.Г. Радде-Фоміної.
uk
Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України
Український ботанічний журнал
Історія науки
Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
Забытое имя украиского ботаника Ольги Густавовны Радде-Фоминой (к 140-летию со дня рождения)
The forgotten Ukrainian botanist, Olga Gustavivna Radde-Fomina (on the 140th anniversary of her birth)
Article
published earlier
spellingShingle Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
Шевера, М.В.
Історія науки
title Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
title_alt Забытое имя украиского ботаника Ольги Густавовны Радде-Фоминой (к 140-летию со дня рождения)
The forgotten Ukrainian botanist, Olga Gustavivna Radde-Fomina (on the 140th anniversary of her birth)
title_full Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
title_fullStr Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
title_full_unstemmed Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
title_short Забуте ім’я українського ботаніка Ольги Густавівни Радде-Фоміної (до 140-річчя від дня народження)
title_sort забуте ім’я українського ботаніка ольги густавівни радде-фоміної (до 140-річчя від дня народження)
topic Історія науки
topic_facet Історія науки
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/178459
work_keys_str_mv AT ševeramv zabuteímâukraínsʹkogobotaníkaolʹgigustavívniraddefomínoído140ríččâvíddnânarodžennâ
AT ševeramv zabytoeimâukraiskogobotanikaolʹgigustavovnyraddefominoik140letiûsodnâroždeniâ
AT ševeramv theforgottenukrainianbotanistolgagustavivnaraddefominaonthe140thanniversaryofherbirth

Similar Items